UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення норм вимови голосних та приголосних української літературної мови у іі половині ХІХ століття (на основі рукописів трохима зіньківського)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5383
Скачало394
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

0],

 

а пізніше – у 1890- 1891 роках – стала передача через е: екзамени [7,

38184], елегією [7, 38181].

 

а) Перехід е (та о) в і

 

Етимологічне е

 

а) Нормою сучасної літературної мови є перехід у нових закритих складах

е, о в і. Зіньківський у деяких прикладах зберігає етимологічне е в

новоутвореному закритому складі: промеж [6, 28], по цей причині [7,

45239]

 

б) річі [7, 45260]. У слові річ і виник з ђ, а такий секундарний і, як

твердить Сімович, не змінюється [17, 55]. У граматиці Зіньківський

відмінює це слово у однині: річ, річи, річі, річчю( речею), в річі; та в

множині: речи, речей, речам, речами, річми, речах, речи [7, 100].

 

в) варіантне написання: сімьЕю[7, 115а],семейна[7, 45235], семью[7,

115а], вечерниці [7, 45257], вечіра[7, 45260].

 

Як вказує М.А.Жовтобрюх, секундарний і може виступати не тільки у

закритому, а за аналогією, і у відкритому складі [4, 135].

 

г) погадаіш [7, 4525] – у цьому слові Зіньківський послідовно передає

перехід е в і. У сучасній українській мові в дієсловах другої особи

однини цей перехід не відбувся [19, 66].

 

б) Перехід е в о

 

Письменник зберігає е після шиплячих : вечерниці [7, 45257], байдужести

[6, 9].

 

У сучасній літературній мові у позиції після шиплячих та й перед

наступним здавна твердим складом о переходить в е .

 

в) Перехід е в и

 

В українській мові зближується артикуляція ненаголошених голосних е та

и, що й “стало орфоепічною нормою сучасної української літературної

мови” [5, 263]. Ця фонетична риса знайшла вираження в орфографії

займенника мені. У підручнику “Історична граматика української мови”

вказується на те, що “деякі письменники ще на початку ХХ ст. обстоювали

фонетичне написання мині, а не етимологічне мені” [5, 163]. Така

передача цього слова зафіксована в Граматиці Павловського, “Кобзарі”

1860 р. Шевченка, у статті “Сьогочасна часописна мова на Україні”

Нечуя-Левицького.

 

У Зіньківського наявна варіантна передача займенника мені. Зокрема, у

одному із листів 1886 року читаємо: мені, мене, мині [7, 45228], у

1887р. - мині—мені [7, 38221 а]. Проте поряд з мині [7; 45227, 45208,

45231, 38221а] переважає мені ( листи 1888- 1889 років): [7; 38178,

38211, 38176, 38177а].

 

5. Голосний и

 

Голосний и восновному передається через и: вживати [7, 38202]-1889 р.,

скінчивши [7, 38185 ]–1890 р.

 

Проте у 1884 –1887 рр. наявні поодинокі випадки передачі цього голосного

після зубних, шиплячих, р буквою ы ( яка наявна у Максимовича, Квітки,

Шевченка; «зовсім скасував букву ы” Куліш ) [8, 292]:

 

1884 р.- журналы [7, 45261], 1885 р. – лыстикам, невдовольнячымъ[7,

45249], полышыв [7, 38231], натуры [7, 45253], недовольный [7, 45255],

1886 р. – языки [7, 45218], мужественный [7, 45221], 1887 р. –

священный [7, 38220], Ганны [7, 38215], языкам [7, 45205], открытья [7,

45195].

 

Листи 1888-1891 рр. букви ы не зафіксовують.

 

6. Голосний і

 

У Зіньківського реалізується у буквах j, і, u та o :

 

а) На початку слова звук і передавався по-різному:

 

ё

 

црцрзрарзрзарарзрЩзрарарарзарзрЩзЩрарарарарарарарарарарарарарарарарзЩзЩз

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ