UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІменникові лексеми як виразники кількісної семантики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4180
Скачало431
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Іменникові лексеми як виразники кількісної семантики

 

Вивчення особливостей функціонування елементів семантико-граматичної

системи мови багато дослідників вважає доцільним і результативним на

рівні невеликих, здебільшого замкнених груп. До них належить і група

іменників із семантикою неповного ступеня вияву ознаки, яка є частиною

семантико-граматичної системи мови, однією з ланок у дослідженні

категорії кількості.

 

Перші спроби кваліфікації кількісних одиниць на матеріалі

східнослов’янських мов належать Л.В. Щербі, який розглядав їх як

особливу категорію [16, 88-89]. Т.П. Ломтєв одним із перших звернувся до

їхнього системного аналізу [15, 106-116]. Пізніше квантитативи

опрацьовували російські лінгвісти Ю.І. Левін, О.В. Падучева,

О.К. Кіклевич та ін. [14; 13; 12].

 

Кількість як граматична категорія, на думку В.З. Панфилова, може

виступати у двох вимірах: дискретності, яку визначають за допомогою

лічби, та недискретності, тобто шляхом виміру, у зв’язку з чим у

категорії мислення виділяють число і величину, де число виступає

виразником дискретної сукупності об’єктів, а величина вказує на

інтенсивність безперервної кількості [11, 158]. З поняттям кількості

безпосередньо пов’язане поняття міри, виразником якого виступає

«ступінь», що має значення кількості, є показником її визначеності

[10, 15] і конкретизує поняття інтенсивності вияву ознаки. Питання про

категорію інтенсивності, що виражає кількісну характеристику ознаки,

висвітлено в працях Е. Сепіра, О. Єсперсена, І.О. Бодуена де Куртене,

О.О. Реформатського [9; 8; 7; 6].

 

Категорія інтенсивності, у свою чергу, встановлює ступінь вияву ознаки,

тому що в основі кількісних відношень лежить порівняння ознаки в бік

збільшеності-зменшеності, а також вимір якісної ознаки. На думку

М.О. Вольф, будь-яке порівняння містить ідею еталона. Ним може бути

якийсь інший об’єкт цього або іншого класу, що має таку ж ознаку,

стереотип з чітко виявленими ознаками даного класу [5, 17].

 

У мовних явищах «квантифікація може бути абсолютною або відносною» [12,

37]. Її визначають як встановлення обсягу предиката судження. Роль таких

квантифікаторів можуть виконувати субстантиви з відповідною семантикою.

Малодослідженою в українському мовознавстві є проблема

лексико-семантичного вираження недостатнього, часткового ступеня вияву

ознаки. Саме це й зумовило актуальність роботи.

 

Оскільки об’єктом дослідження є іменникові лексеми, які вказують на

неповний ступінь вияву ознаки, окремого розгляду потребує саме поняття

ознаки взагалі.У системі частин мови чітко протиставлені два класи слів:

назви предметів і не-предметів [4, 347-348], [3]. Не-предмети в

чотирикомпонентній системі частин мови розуміють як назви ознак;

предмети позначають об’єктивні реалії. Іншими словами, вони поділені на

предикатні (ознакові) і непредикатні знаки.

 

Іменник за своєю семантикою не належить до класу ознакових слів.

Наявність ознакових елементів у нього спостерігається за умови

похідності від інших частин мови. Цієї здатності набувають вторинні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ