UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІменникові лексеми як виразники кількісної семантики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4197
Скачало431
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

м страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше

тратять (І. Франко).

 

Збірне поняття позначає слово дрібнота, що стосується малих дітей або

будь-яких дрібних істот або предметів. напр.: Ми з тобою старші, то й

мусимо і матері допомагати, і на себе заробляти, і дрібноту доглядати

(І. Кропивницький); Королик і собі ж поскликав усю пташню, а ще більше

лісової дрібноти: Мух, Чмелів... (І. Франко).

 

На нашу думку, до іменникового лексичного мікрополя можуть належати

одиниці, які в типовому вжитку мають зовсім інше призначення – позначати

реальні предмети. Їх кваліфіковано як непредикатні знаки. Проте ці

іменники, вживаючись як у прямому, так і переносному значенні,

поєднуючись з іншими іменниками, можуть функціонувати в ролі

означуваного, вказуючи при цьому на невелику кількість будь-чого в

предметі, відповідаючи на питання скільки? Пор.: зерня пшениці – зерня

правди, крапля молока – крапля щастя й под.

 

љ

 

њ

 

І

 

ґ

 

Р

 

Т

 

F

 

J

 

I малу кількість води, одиничні невеликі рослини або плоди, малу

кількість світла: крапля, зерня, промінь.

 

І.І. Сущинський, розглядаючи засоби вираження послаблення ознаки на

матеріалі німецької мови, зазначає, що термін «номінація» може

використовуватися і в динамічному аспекті, передаючи процес

найменування, і в статичному, позначаючи результат, саме найменування

[142]. Крім прямого значення, враховуючи вияви мовної асиметрії, та сама

форма може пристосовуватися для називання інших об’єктів або виконання

інших функцій. Так утворюються в семасіологічному аспекті вторинні

функції, а в ономасіологічному вторинні або непрямі номінації. В один

ряд лексеми поєднано на основі однакового змісту поняття. Домінантою

кожного такого ряду виступає слово або словосполучення, що виражає

найзагальніше значення. Предметно-поняттєва близькість лексем лежить в

основі їх групування. Проте між членами ряду наявні специфічні

відмінності, насамперед семантичні, які виникають під впливом

закладеного в них образу, тому один ряд може поєднувати як близькі, так

і віддалені від центру елементи.

 

Величина місткості, міри, ваги, на основі образу яких розвивається

переносне значення неповноти вияву ознаки, оцінюється суб’єктивно,

залежно від ситуації. Образи незначної міри і ваги передають

переосмислені слова-вимірники. Деякі лексичні одиниці цього ряду мають

особливості нормативної реалізації, в інших сема неповноти є потенційною

і актуалізується під впливом контексту.

 

Для позначення короткого відрізку часу використовується група одиниць

метрологічної системи: мить, момент, хвилина, секунда, день, складниками

яких інколи виступають числівникові квантифікатори. У більшості випадків

метрологічний квантифікатор пов’язаний з темпоральною або локативною

характеристикою. З ним поєднуються дієслова, що передають рухи людини,

які стосуються незначної відстані, часу, кількості предметів. Інколи

вони вказують на моментальність дії: працювати недовго, лише (одну)

хвилину; до фінішу залишилося метрів зо два; не дійшов до мети пару

кроків. Напр.: Він похилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ