UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІменникові лексеми як виразники кількісної семантики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4201
Скачало432
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Напр.: Він похилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той

клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить

(М. Коцюбинський); Деві після моменту вагання вертається на її крик і

кидається в її обійми (Л. Українка); Ще хвилина – і табун мов буря

понесла (М. Рильський); Заждіть хвилину, - дівчина так само, не

кваплячись, пішла в другі двері і зникла за ними (М. Стельмах); Ще раз

блиснув на секунду ліхтар і згас (О. Гончар); Навіть тепер у них такі

злидні. що не знаю, чи проживуть іще якісь три дні (О. Соколовський).

 

На дуже незначну, мізерну грошову суму вказують іменники гріш, шеляг,

копійки, мідяки. Напр.: З горя він пропив до шеляга свій заробіток, і з

того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по

чужих шинквасах (М. Стельмах); Все своє життя збирав він гроші по шелягу

(З. Тулуб); Він працював, як шалений, кілька разів викручував від поту

сорочку, а заробляв копійки (С. Чорнобривець).

 

Образи неінтенсивних природних явищ теж формуються на основі лексем, які

позначають малу, незначну кількість води та слабкий її рух – крапля, по

краплі, росинка. Такі одиниці є класичними варіантами переносного

значення. Вони функціонують автономно, можуть бути використані у

зв’язному значенні, що зумовлено неавтономністю їхньої

репрезентативно-знакової функції, унаслідок чого їх значення

розкривається, тільки спираючись на інше, семантично означуване для них

слово, виявляючи обмеження, породжені вибірковістю зв’язних значень

слів. Семантичні процеси формування цих значень спричинені їхньою

здатністю виражати такі ознаки, які мотивуються самою реалією. Ці

одиниці в семантичному плані стають символом мінімальної кількості

будь-чого, у чому виявляється близькість із прямим значенням таких слів

у переносному значенні – найменшої кількості чого-небудь: З жорстокого

слова хтів (Рустем) видушити краплю надії (М. Коцюбинський); На самоті

перед завісою невідомого сміливість з кожним кроком по краплі почала

виціджуватись на росяну землю (М. Стельмах); Похмуре небо сипало

дрібненькі росинки (О. Досвітній); У неї на очах горіли росинки щастя

(С. Васильченко).

 

До образів, що вказують на одиничні дрібні рослини, належать зерня,

зернятко, крупинка. Напр.: У тебе мало віри. Якби ти хоч зерня віри мала

(Леся Українка). Протягом століть, відбираючи по словечку, по зерню,

геній народу витворив і передав нам у спадок, у вічне користування

неосяжне, розкішне багатство... (О. Гончар).

 

Окрему групу лексем становлять стійкі сполуки на + іменник у знахідному

відмінку, які вживаються в сучасному мовному просторі, переважно в

розмовно-побутовому мовленні, де не завжди потрібне точне визначення

метричних даних, напр.: на ніготь, на палець, на долоню, на крок, на

лікоть, на волосок. Такі одиниці В.О. Винник визначає як назви лінійних

мір антропометричного походження [26:14], бо еталоном виміру служить

тіло людини. В основі таких лексем лежать фізичні властивості людського

організму, де їх значення пояснене описово, без точної квантитативної

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ