UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІменникові лексеми як виразники кількісної семантики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4198
Скачало431
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ої

характеристики. Напр.: Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад

вулицею (І. Франко).

 

Велике функціональне навантаження і широку сполучуваність мають іменники

пригорща, жменя. Слово жменя може позначати невелику кількість

конкретних істот або неістот. Напр.: Там землі не міряно, а людей жменя.

А де людей мало, там земля дешевша від грибів (М. Стельмах). – Коли б

хоч трохи більше землі тієї... А то – всього жменя, а ти крутися біля

неї (Панас Мирний). Раніше слово жменя використовувалося як міра

прядива, напр.: – Він є сотник над сотнею, старшина, жменею прядива не

відбудеш (Г. Квітка-Основ’яненко).

 

Цей іменник вживається також і в зменшено-пестливому значенні: Кожне сує

Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку

(С. Іваненко).

 

Іменник пригорща, поєднуючись із назвами конкретних предметів, виражає

незначну кількість будь-чого: пригорща камінців, червінців. Як і іменник

жменя, залежно від семантики другого компонента, може означати велику

або малу кількість: пригорща біди – багато; пригорща щастя – мало.

 

На позначення незначної кількості вживаються також у переносному

значенні іменники крихта, дрібка, ковток, ложка. Напр.: Повірте, що я

не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Яновський); Їм

страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше

тратять (І. Франко); Самим поки що напитися ніде: кидай агрегат і біжи

аж до цих бочок за ковтком води (О. Гончар); Хіба не видно он по тій

сумовитій корові, на хребті якої походжає ворона, що Гранчакові діти

сидять без ложки молока? (М. Стельмах).

 

Досить специфічним є використання словосполучень у переносному значенні:

подув вітру, подих весни, наліт нудьги, тінь сумніву, жалюгідні залишки

здоров’я, часу обмаль, нестача совісті, роботи – одна жалість.

 

Отже, у сучасній українській мові наявна лексико-семантична група

іменників, які виражають значення реальної зменшеності. Проте лише у

семантиці іменників, які виражають граматичну предметність, наявна сема

ознаки. Кількісну семантику синтаксичні деривати передають опредметнено.

Одиниць такого типу небагато. Серед них більшість похідних від

прикметників: малюк, мализна, маловір’я, мізерія, дещиця, дріб’язок

тощо.

 

До цієї мікросистеми також входять одиниці, які позначають назви

реальних предметів типу жменя, крихта, крапля, зерня та ін. На

формально-синтаксичному рівні, поєднуючись з іншими іменниками, вони

можуть функціонувати в ролі означення, вказуючи при цьому на невелику

кількість будь-чого: зерня пшениці – зерня правди, крапля молока –

крапля щастя. На такі іменники нашаровується обставинно-атрибутивне

значення.

 

Напрацьовані матеріали безпосередньо пов’язані з проблемами оцінної

семантики. Вони збагачують теорію функціональної граматики і можуть бути

використані для розгортання подальших досліджень із функціональної

граматики і категорії кількості зокрема, у практиці викладання курсів

лексикології та граматики, у створенні наукових спецкурсів, у проведенні

семінарів, а також у науково-пошуковій роботі студентів та аспірантів.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ