UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання оповідних елементів у проповідях другої половини 18 століття (на матеріалі творів Івана Леванди) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3607
Скачало426
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ацій, не є провідними для цих образів,

але автором висуваються на перший план. Так, письменник звертається до

леґенди про зцілення Авраамової доньки, яка 18 років ходила зігнутою, а

Ісус вилікував її, і Христа звинуватили в тому, що він лікував у день

суботній. Іван Леванда бере до уваги насамперед зовнішній вигляд

дівчини, спотвореної сатаною, і порівнює з ним лицеміра. В інтерпретації

письменника горб – ті беззаконня, гріхи, які лицемір хоче приховати під

маскою благочестя, але не може. Це порівняння автор посилює зверненням

до іншого відомого епізоду з Біблії, де описується обман сліпого Ісака

Ребеккою, яка привела свого молодшого сина Якова під благословління

замість Ісава. Тут Іван Леванда доводить думку від протилежного: Бог –

не незрячий Ісак і не дасть свого благословління лицемірові [11, 96].

 

Твори проповідників, що вже за своїм жанровим призначенням покликані

пояснювати Слово Боже, наповнені різноманітними біблійними сюжетами та

образами або навіть мають в основі свого сюжету якусь біблійну леґенду.

Найчастіше автори використовує сюжети, що містять чудо. Традиційні

біблійні образи у творах інколи постають у не зовсім звичному ракурсі, а

для глибшого розкриття думки часто поєднуються сюжети й образи з різних

книг Святого Письма, збагачуючись художніми засобами різного плану.

 

Традиційні риторичні настанови барокових академічних курсів орієнтували,

як зауважує Юрій Ісіченко, “не стільки на богословський аналіз

євангельського чи апостольського тексту або змісту свята, стільки на

формування ланцюга асоціацій і уявлень, що складалися б у цілісну

картину, гранично повно висвітлюючи й розвиваючи наскрізну думку. Цей

ланцюг формував розлогу параболу, активно залучаючи до оповіді як

риторичну топіку, так і численні наративні приклади алегоричного

характеру” [12, 101].

 

В.Соболь, досліджуючи драму про бідного й багатого Лазаря, зазначає, що

за численними свідченнями, євангельська притча – Слово Іоанна

Златоустого про Лазаря – користувалася в народі величезною популярністю

[13, 108]. Іван Леванда, беручи за основу сюжету своєї орації притчу про

багатія та жебрака Лазаря (“Тако собирая себ?, а не в Бога богат?я.

Лук.XII,21”), – не просто переказує її сюжет, а створює художній текст,

насичений тропами, ампліфікаціями, риторичними фігурами. При тому сам

автор стає співоповідачем, скажімо, радить, як слід було би вчинити

багатієві. Елементами художньої оповіді насичено й інший твір

проповідника зі словом на текст “Прискорбен бысть, б? богат з?ло» [11,

83 – 110]. Часто Леванда використовує біблійне порівняння багатого

грішника, що не зможе втрапити до раю, з верблюдом, який не може пройти

у вушко голки. Саме такий образ часто згадується і у творах барокових

письменників, наприклад, у Антонія Радивиловського [14, арк. 291 зв.

–296, арк. 368], Лазара Барановича [15, арк.257зв.] та ін. Використовує

притчу про багатія та Лазаря і відомий сучасник Івана Леванди – Григорій

Сковорода. Останній, намагаючись показати “зло всіх зол – сребролюбіє”,

подає образ багача як комплекс якостей свині, пса, змії, сирени і

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ