UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання оповідних елементів у проповідях другої половини 18 століття (на матеріалі творів Івана Леванди) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3600
Скачало426
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аз багача як комплекс якостей свині, пса, змії, сирени і

легіону бісів, не випускаючи з уваги й відомий біблійний афоризм, що

легше верблюду пройти крізь вухо голки, ніж багатому втрапити до царства

небесного (це питання подано у праці Л. Махновця “Сатира і гумор

української прози XVI – XVIII ст.” [16, 361]).

 

Інший новозаповітний сюжет, який був популярним у 17 столітті – сюжет

апокрифічного Євангелія Никодима знаходив своє відтворення у проповідях

Івана Леванди та інших священиків 18 століття (більш детально це питання

розглянуто нами у статті “Сюжет про воскресіння Лазаря в ораціях Івана

Леванди” [17]).

 

дном находимся мы состояніи, с помощію Бога, разсмотрим” [11, с.159].

Звичайно ж, Іван Леванда не обмежується цитуванням однієї притчі – для

підтвердження своїх думок він використовує низку цитат зі Старого та

Нового Заповітів. Принцип відображення, яким послуговується автор,

схожий на розробку фабули зазначеної притчі у “Комидии притчи о блудн?м

сын?” Симеона Полоцького з метою відображення ідеї милості Божої [18,

с.88].

 

Притчі, які зустрічаються в ораціях Івана Леванди в ролі оповідних

прикладів, теж мають здебільшого книжне походження. На жаль, нам не

вдалося встановити, з якого саме збірника притч здійснено переказ притчі

про заздрісного та жадібного в проповіді Івана Леванди “Вземлет слово от

Сердца их, да не в?ровавшие спасутся”. Цей переказ використано автором

як приклад сліпого поклоніння вигаданому богу: “Есть и между нами, есть

не одна такая чета, которую нам древній представляет в?к. Нев?домо

откуда добрый явился двум злым желателям ч?ловек. Перваго имя: лакомый,

другого: завистливый, а оба явленника своего почитали богом и

поклонялись перед ним так, как кланялись язычники пред Аполлоном. Мнимый

бог, на их поклоны заглядясь, такій обоим учинил об?т: по прозьб?

перваго дастся другому вдвое. Поклонники согласились, и паки ему

поклонились. Но кто видал, чтоб просьбу лакомый начал, двойную добычу

упуская в завистливые руки? А завистливому предложителю как было глядеть

на сугубую корысть лакомаго молчаливца? Что ж посп?ло в решеніе

трудности сей? Пожалуй, начал прозьбу завистливый: выдери мн? глаз, а за

силу твердого об?щанія твоего, выдерешь лакомому два” [11, 31–33].

Засуджуючи язичників, автор на підтвердження добирає матерію і з

грецької міфології про давньогрецького бога Аполлона та “Ефесскую

Артемиду”.

 

Леванда здійснює добір матерії і з безпосереднім посиланням на того чи

іншого давнього автора: “Не прячьте вы от нищаго полушки так, как

Плиніем описуемая Елень скрывает правой рог для того, что есть в нем

н?которая л?чебная сила. Инако не будет ли ругаться Христіанину язычник

Сенека, который в книге о нравах, уроду, говорит, подобное есть

лакомство челов?ческое: ибо де, чего оно хочет, я не знаю” [11, 22].

 

Органічно вливаються в композицію промов і перекази історій-прикладів,

своєрідних бувальщин, що застосовуються авторами на підтвердження тої чи

іншої сентенції, доведення біблійних істин. Прикладом такого плану є

використання так званої “пов?сти домашней” у “Слові в день св. пророка

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ