UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання оповідних елементів у проповідях другої половини 18 століття (на матеріалі творів Івана Леванди) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3603
Скачало426
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

епізоду на

кораблі, свого роду драматична сцена, де кожен із персонажів має свій

продуманий вихід. Мова автора при цьому обмежується своєрідними

ремарками-репліками на зразок таких: “Зд?сь умирающій вопіет:…”, “Зд?сь

так, как и в корабли, ученики Христовы пробуждают Господа своего, когда

вопіют: …”, “Зд?сь Спаситель говорит: …” тощо [11, 80]. Таким способом

письменник досягає правдивості оповіді, її унаочнення, а отже водночас

здійснює головне завдання, що стоїть перед наративною частиною орації, –

переконує слухачів.

 

Послуговується Іван Леванда і такою фігурою мовлення, що впливає на

розташування матерії, як “видіння”. За визначенням, яке подається у

риториках, суть “видіння” полягає в тому, що замість того, щоб просто

розповідати про справи минулого, письменник вживає теперішній час і

описує все так, ніби воно відбувається безпосередньо на очах у слухачів

[20, 168]. Прикладом цьому можна взяти хоча б таку картину з Євангелія

від Матвія, змальовану Левандою саме у формі “видіння”, де автор і

слухачі перебувають у центрі новозаповітних подій: “Хочу вид?ть чертог,

в котором родился Царя небеснаго Сын; ведет меня Евангелист Лука в

старый и темный вертеп. Покажи мн?, любезный предводитель, золотыя

пелены новорожденнаго Сына Царева! Он показывает мн? убогой Д?вы

небогатые полотенца колыбель! Он показывает мн? из лозы соплетенныя ясли

: а сд?лала сіе Божія Правда тому, кто с т?м за чужіе гр?хи взялся, чтоб

гр?шника небесными сокровищами обогатить. Слышу разительный не вдалек?

происходящій вопль, и не знаю, куда смущенный старик навьючивает своего

осла? Вопль сей толкует мн? Матвій, есть вопль Вифлеемских матерей,

которых сиротит Иродов меч, меч невинною д?тей их кровію обильно

напаяемый (Матв.II, 16); смущенный Іосиф во Египет б?жит, спасая жизнь

первенца Пречистыя (Матв. II, 14)…” [11, 53 – 54]. Технічно вживання

теперішнього часу в цьому уривку автором вводиться за допомогою вживання

займенників “я”, “мені”, а посутньо це виявляється на рівні персонажів:

автор – співучасник подій, спілкується із євангелістом Матвієм.

 

Очевидним є той факт, що окремі твори проповідницького письменства, яке

наприкінці 18 століття вже поступово відходило за межі літератури, все

ще перебували в руслі барокового мистецтва. Водночас, поруч з традицією

проповіді, що йшла з 17 століття, значний вплив на проповідників кінця

18століття і світської літератури, а саме, художньої літератури. В свою

чергу, проповіді певною мірою допомагають формувати літературу світську,

яка виростає з багатої традиції барокового проповідництва. Зокрема, це

виявляється як на рівні використання вставних текстів притч,

зінтерпретованих самими проповідниками, переказів історій-прикладів,

бувальщин, снів, “видінь”, так і на рівні драматизації оповіді тощо.

 

Література

 

Крекотень В. Оповідання Антонія Радивиловського: З історії української

новелістики XVII ст. – К.: Наукова думка, 1983. – 408 с.

 

Перетц В.Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской

литературы ХУІ – XVII веков.1. – Сборник Отделения русского языка и

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ