UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання оповідних елементів у проповідях другої половини 18 століття (на матеріалі творів Івана Леванди) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3702
Скачало438
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

є орація Івана

Леванди “Тойже спасше… Матв VIII, 24”, а саме – зображення епізоду на

кораблі, свого роду драматична сцена, де кожен із персонажів має свій

продуманий вихід. Мова автора при цьому обмежується своєрідними

ремарками-репліками на зразок таких: “Зд?сь умирающій вопіет:…”, “Зд?сь

так, как и в корабли, ученики Христовы пробуждают Господа своего, когда

вопіют: …”, “Зд?сь Спаситель говорит: …” тощо [11, 80]. Таким способом

письменник досягає правдивості оповіді, її унаочнення, а отже водночас

здійснює головне завдання, що стоїть перед наративною частиною орації, –

переконує слухачів.

 

Послуговується Іван Леванда і такою фігурою мовлення, що впливає на

розташування матерії, як “видіння”. За визначенням, яке подається у

риториках, суть “видіння” полягає в тому, що замість того, щоб просто

розповідати про справи минулого, письменник вживає теперішній час і

описує все так, ніби воно відбувається безпосередньо на очах у слухачів

[20, 168]. Прикладом цьому можна взяти хоча б таку картину з Євангелія

від Матвія, змальовану Левандою саме у формі “видіння”, де автор і

слухачі перебувають у центрі новозаповітних подій: “Хочу вид?ть чертог,

в котором родился Царя небеснаго Сын; ведет меня Евангелист Лука в

старый и темный вертеп. Покажи мн?, любезный предводитель, золотыя

пелены новорожденнаго Сына Царева! Он показывает мн? убогой Д?вы

небогатые полотенца колыбель! Он показывает мн? из лозы соплетенныя ясли

: а сд?лала сіе Божія Правда тому, кто с т?м за чужіе гр?хи взялся, чтоб

гр?шника небесными сокровищами обогатить. Слышу разительный не вдалек?

происходящій вопль, и не знаю, куда смущенный старик навьючивает своего

осла? Вопль сей толкует мн? Матвій, есть вопль Вифлеемских матерей,

которых сиротит Иродов меч, меч невинною д?тей их кровію обильно

напаяемый (Матв.II, 16); смущенный Іосиф во Египет б?жит, спасая жизнь

первенца Пречистыя (Матв. II, 14)…” [11, 53 – 54]. Технічно вживання

теперішнього часу в цьому уривку автором вводиться за допомогою вживання

займенників “я”, “мені”, а посутньо це виявляється на рівні персонажів:

автор – співучасник подій, спілкується із євангелістом Матвієм.

 

Очевидним є той факт, що окремі твори проповідницького письменства, яке

наприкінці 18 століття вже поступово відходило за межі літератури, все

ще перебували в руслі барокового мистецтва. Водночас, поруч з традицією

проповіді, що йшла з 17 століття, значний вплив на проповідників кінця

18століття і світської літератури, а саме, художньої літератури. В свою

чергу, проповіді певною мірою допомагають формувати літературу світську,

яка виростає з багатої традиції барокового проповідництва. Зокрема, це

виявляється як на рівні використання вставних текстів притч,

зінтерпретованих самими проповідниками, переказів історій-прикладів,

бувальщин, снів, “видінь”, так і на рівні драматизації оповіді тощо.

 

Література

 

Крекотень В. Оповідання Антонія Радивиловського: З історії української

новелістики XVII ст. – К.: Наукова думка, 1983. – 408 с.

 

Перетц В.Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ