UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіко-семантичний аспект концептуального аналізу метафоризованого значення (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4504
Скачало421
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Логіко-семантичний аспект концептуального аналізу метафоризованого

значення

 

Як відомо, у сучасній науці концептуальний аналіз є головним методом

моделювання структур уявлення знань. Це пояснюється спрямованістю

сучасної наукової парадигми до когнітивізму. Специфіка цього процесу в

лінгвістиці відбивається в переорієнтації в плані когнітивного пояснення

механізмів одержання ономасіологічної структури значення на основі

зв’язку об’єкта найменування, поняття, концепту, слова, семантики й

смислу. Це, на думку О.О. Селіванової, дає можливість когнітивно

пояснити такі функціональні явища, пов’язані зі вторинним означуванням,

як метафоризація. Вони сприймаються як результат висвітлювання нових

концепцій на базі наближення, вбудованості концептів або концептуальних

ділянок [8, 27-28]. При цьому вторинне означування сприймається як

головна когнітивна операція, за допомогою якої один тип об’єкта

розуміється та сприймається в термінах об’єктів іншого типу. Незважаючи

на давню історію цього методу (початок береться ще із середньовіччя) та

розмаїття термінів (пропозиція, фрейм, схема, схемата, план, сценарій,

скрипт та ін.), концептуальний аналіз має дві орієнтації – психологічну

та логічну.

 

Згідно з першою орієнтацією концептуальний аналіз – це

чуттєво-пізнавальна абстракція предметів і явищ, розумовий і

психологічний образ об’єкта, різносубстантна одиниця свідомості, яка

містить уявлення, образи, гештальти, поняття. Згідно з другою – концепт

дорівнюється до логічного судження, дискретної одиниці свідомості, яка

відображає предмет реального або ідеального світу, що зберігається в

національній пам’яті носіїв мови, а також у логіко-семантичному аспекті

– це сукупність семантичних ознак при компонентному аналізі лексики

[8, 111].

 

Ці два напрямки сформували два основних типи концептуального аналізу:

 

ейдетичний, коли думка представлена в нерозчленованому вигляді, і

 

логічний як структурація та членування цілісності.

 

Проте у всіх напрямках концептуальний аналіз визначається насамперед як

аналіз одних концептів за допомогою інших.

 

На погляд С.А. Жаботинської, прикладом концептуального аналізу в аспекті

фреймів-схем може бути виявлення інформаційних структур, які

відслідковуються в лексичних сигніфікативних значеннях [6, 6], тобто в

тих значеннях, які безпосередньо пов’язані зі формуванням думки. Такий

підхід дозволяє, на наш погляд, витоки когнітивної метафори шукати в

поняттєвій структурі лексичного значення на основі застосування певних

елементів компонентного аналізу.

 

Лексичне значення можна трактувати широко і вузько:

 

як структуру, що має денотативний зміст і конотативні нашарування і

 

як лише денотативний зміст.

 

Ми дотримуємось першого погляду, виходячи із сучасної концепції слова.

 

Якщо слово визначається автономною одиницею системи й носієм смислу, то

можна виділити такі аспекти цієї системи:

 

зовнішній (зв’язок слова з іншими словами через тематичні групи);

 

внутрішній (зв’язок ЛСВ у середині одної лексеми);

 

глибинний (структура і зміст лексичного значення).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ