UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіко-семантичний аспект концептуального аналізу метафоризованого значення (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4494
Скачало419
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

го значення).

 

Це пояснює те, чому все частіше лексичне значення розкладають як певну

ієрархічну структуру.

 

За допомогою компонентного аналізу виділяються далі нерозкладні елементи

смислу – диференційні ознаки (схема, семантична ознака, семантичний

елемент, семантичний компонент, семантичний примітив, мікрокомпонент,

маркер та ін.). звідси, лексичне значення – це обмежений набір

диференційних елементів, які поєднані оператором й утворюють систему.

 

Проте диференційний метод не є результативним при здійсненні глибинних

семантичних досліджень. Виникає необхідність у застосуванні інтегральних

методів. З точки зору інтегрального підходу лексичне значення

розуміється як безмежно складна й надмірна структура, що складається із

денотативного змісту з ядром і периферією та конотативного оточення

[9, 14-15].

 

З позиції інтегрального розуміння лексичного значення – це складна

структура, що утворюється з множини концентричних кругів (з центральною

денотативною частиною і конотації, що її оточують). Денотативна частина

складається із семантичного ядра й периферій. Ядерні семи позначають

постійні й обов’язкові ознаки об’єкта, визначаються методом

компонентного аналізу й відображаються у словникових дефініціях.

Периферійні семи позначають другорядні ознаки й не виконують

диференційних функцій.

 

Денотативну частину оточує конотативна. Це система значеннєвих

елементів, які несуть додаткову інформацію про предмет. Дана система

складається з трьох рівнів:

 

потенційні семи, які репрезентують ознаки, спільні для всього колективу;

 

семи заховані, нечіткі, вірогідні, які вичленяються лише при

інтегральному аналізі;

 

оказіональні семи, що відбивають індивідуальні асоціації й служать для

будови поетичних творів. Чим більше загальнорозумілою є сема, тим ближче

вона до денотативного ядра.

 

Питання розуміння метафори пов’язують передусім з поняттями інтеграції,

відношення і збігу. Останній спостерігається тоді, коли обидва члени

метафори мають спільні властивості, відношення утворюються при

спільності функцій, а інтеграція – при виникненні того нового, що є

результатом інтегрування певних аспектів її складових.

 

Такий підхід дозволив В.Г. Гаку побудувати модель метафоричного

значення: номінативне значення, до складу якого входить певний набір

диференційних сем: категоріальна архісема А + родова В + видова

диференціююча сема В + потенційна сема С (надана властивість). Звідси

метафоризацію спричиняють: усунення родової і видової сем і актуалізація

потенційної семи [4, 11-26].

 

На думку М. Бірдслі, можливість метафоричного вживання мовної одиниці

залежить від відчуття розбіжності між наборами властивостей інтенсіоналу

(сигніфікату) слова. Перший набір містить необхідні умови для

правильного вживання слова, властивостей маргінального значення слова,

його конотації. При комбінуванні слів таким чином виникає логічна

опозиція між центральними значеннями даних слів, відбувається зсув від

центрального значення до маргінального. Такий зсув сигналізує про

метафоричне вживання. Питання логічної опозиції пов’язано як з прямою

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ