UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіко-семантичний аспект концептуального аналізу метафоризованого значення (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4492
Скачало419
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ня логічної опозиції пов’язано як з прямою

несумісністю семантичних властивостей, так і з опосередкованою

несумісністю між пресуппозиціями слова [3].

 

За М. Бірдслі, приналежність до метафори визначається наявністю двох

складових:

 

семантичною розбіжністю між двома рівнями значення;

 

логічною опозицією на одному з рівнів, тобто відбувається зсув від

десигнації до конотації.

 

Конотації – це множина акцидентальних властивостей, що притаманні або

приписуються об’єктам. Вони поділяються на основні й потенційні. Ступінь

новизни метафори залежить певною мірою і від контекстів, в яких

вживається метафоричне слово, а також від аналогічних або паралельних

висловів, які є в мові цього періоду. На думку М. Бірдслі, метафора не

лише вводить до складу значення заховані конотації, але і включає такі

властивості, які раніше не малися на думці. Все це підтверджує думку про

те, що характерною рисою для мовної метафори вважається відсутність

спільного з вихідним значення семантичного елемента.

 

Компонент семантики, який здійснює семантичний зв’язок метафоричного

значення з вихідними, має різний ступінь складності:

 

конкретна ознака, яка експліцитно пов’язує метафоричне значення і

вихідне;

 

спільне або подібне уявлення, яке в словниках членується на часткові

ознаки й асоціації.

 

Іноді у мовній метафорі актуалізуються нерелевантна для денотата сема,

навіть протилежна побутовому уявленню про об’єкт. І це спричинює вести

дослідження як процесу метафоризації, так і самої метафори в аспекті

логічної семантики, оскільки в зазначеному процесі важливий зв’язок між

метафорою та свідомістю її творця.

 

Отже, логіко-семантичний аспект концептуального аналізу полягає в тому,

що метафоричне значення розглядають перш за все як сигніфікативний

різновид лексичного значення, що розкладається на складові лексичного

поняття, яке ієрархічно структуровано за принципом ядра – периферії.

Такий аналіз дозволяє визначати стабільний центр поняття, та його

факультативну частину, яка сприяє утворенню асоціацій як передумов для

виникнення нових значень, тобто нових понять, а звідси й нових знань.

 

Щоб визначити специфіку метафоричного значення у логіко-семантичному

аспекті, необхідно повернутися до структури лексичного значення як

взаємодії формальних і значеннєвих ознак.

 

Співвідношення формальних та значеннєвих ознак примушує нас у структурі

лексичного значення виділяти галузь поняття і галузь власне мовного

знака.

 

У лінгвістиці термін поняття вживають:

 

для найменування думки, яка узагальнено відображає предмет і явища

дійсності, фіксуючи їх властивості й відношення;

 

як синонім граматичної або семантичної категорії;

 

тотожно концепту, тобто поняттю/значенню в системі логічних відношень і

форм, які розглядаються як з логічної, так і з мовознавчої точки зору.

 

Як правило, значеннєву структуру пов’язують із поняттям, а формальну –

із знаком.

 

Проте само поняття також структуровано. У структурі поняття виділяють:

 

контенсіонал (зміст поняття) і

 

екстенсіонал (обсяг поняття – предметна співвідносність), а також

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ