UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіко-семантичний аспект концептуального аналізу метафоризованого значення (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4508
Скачало421
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

, 14].

 

Розбіжність між екстенсіоналом та інтенсіоналом у тому, що перше

відноситься до конкретного стану дійсності в хронотопі, а друге –

постійне в будь-якому розумовому універсумі.

 

Оскільки інтенсіонал знака – це зміст поняття / характеристика концепту,

тобто змісту знака, то розбіжність між екстенсіоналом та інтенсіоналом

визначається як розбіжність обсягу та змісту поняття.

 

Розбіжність між інтенсіоналами перевіряється тим, що в певній знаковій

ситуації вони не взаємозамінюються. Таким чином, у логіці знакових

систем екстенсіонал ототожнюють переважно з денотативним

значенням / обсягом поняття, а інтенсіонал – із сигніфікативним

(смислом) змістом поняття, які, як вже зазначалось, знаходяться в

обернено пропорційній залежності.

 

Інтенсіонал (сигніфікативне/інваріантне) значення розглядається як

інваріант змістовної структури як слова, так і ЛСВ.

 

Так, лексичне значення (сукупність семантичних ознак, які утворюють

структуру лексичного значення, з інтенсіоналом як ядром та

імплікаціоналом як периферією) розуміється не як жорстка система зі

стабільним складом, а як стохастична структура не тільки з

контенсіональною (інтенсіональною) частиною, а й з екстенсіональною,

яка, до того ж, підлягає конотативному й прагматичному впливу, що

обумовлює необхідність розрізнення компонентів значеннєвої/семантичної

структури слова згідно з двома планами:

об’єктивного/екстралінгвістичного та

суб’єктивного/лінгвістичного/ідеального. Відношення цих планів, на думку

В.Г. Колшанського, повинно характеризувати не відношення комунікації

слова та предмета (денотата), а відношенням значення (сигніфікату,

десигната, інтенсіоналу) і об’єкта (денотата) [7].

 

У термінах силогічної та індуктивної логіки означення/денотат – це

обсяг, широта, а співозначення – зміст, інтенсивність (тобто зв’язок

імені з поняттям).

 

У Р. Карнапа детонат/екстенсіонал – обсяг поняття (його класифікаційні

параметри), інтенсіонал/смисл – зміст поняття (його властивості).

 

Широко відомі такі опозиції:

 

значення: смисл (Г. Фреге),

 

екстенсіонал: інтенсіонал (Р. Карнап),

 

референція: значення (У. Куайн),

 

денотат: сигніфікат (А. Черф).

 

Звідси інтенсіональна семантика пов’язана із значенням, а

екстенсіональна – з референцією. Таким чином, змістова структура

лексичного значення аналогічна структурі поняття.

 

Узагальнюючи викладене вище, відмітимо, що всі наведені точки зору

базуються на контенсіональному й екстенсіональному компонентах

понятійного значення. Ще Е. Бенвеніст, аналізуючи проблему

співвідношення категорій думки, законів мислення і відображення

організацій і дистрибутивних властивостей категорій мови, писав: «Ми

мислимо світ таким, яким нам оформила його спочатку наша мова» [2, 36].

Розбіжності в духовному житті людини неусвідомлено залежать від

класифікації, яку здійснює мова внаслідок своєї знакової природи.

 

Значення відрізняються від понять зв’язком зі знаком. Вони не утворюють

особливого концептуального рівня свідомості. При цьому поняття і

значення мають той же самий предметно-концептуальний рівень абстрагуючих

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ