UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль формально-семантичних ознак у творенні складносурядних градаційних речень (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5772
Скачало432
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

да и; кроме того, что; мало того,что,

дослідниця поєднує з другою групою, але зауважує, що структурно й

функціонально вони відрізняються від попередніх, оскільки виражають

відношення додаткового приєднання. Сполучники а то и, а не то и, если и

не … то, які складають четверту групу, характеризуються

розділово-видільною семантикою. П’яту групу сполучників типу как ... так

и приєднано до першої групи, але зазначено, що вони відрізняються від

перших послабленою градаційністю [5, 253].

 

К.Ф. Герман, описуючи складносурядні речення з градаційними сполучниками

в українській мові, поділяє останні на складені одиничні (а й, а ще, а

ще й, а навіть, а до того ж, ба й, ба навіть, та й, та ще й) та складені

парні (не тільки … а й, не тільки … але й, не лише … а й, не тільки … а

навіть) [2, 45].

 

І.Р. Вихованець до градаційних відносить лише речення з парними

сполучниками не тільки … а й, не тільки … але й, не лише … а й, не лише

… але й. Речення ж зі сполучником та й розглядаються серед

приєднувальних [1, 312].

 

Як бачимо з викладеного вище, у поглядах дослідників не існує єдиної

думки, які саме сполучники слід відносити до градаційних. У згоді з цим

коло градаційних засобів зв’язку, які поєднують предикативні частини в

складносурядному реченні української мови, не можна вважати чітко

окресленим. Усе це визначає актуальність дослідження.

 

Мета роботи – виявити особливості формальної та формально-семантичної

організації складних градаційних конструкцій. Для досягнення мети

ставляться завдання:

 

окреслити коло градаційних сполучних засобів;

 

дослідити структурні та морфологічні особливості градаційних засобів

зв’язку.

 

У роботі співвіднесеність змісту першої й другої предикативних частин

градаційних конструкцій вивчається з боку критеріїв необхідності і

достатності. У висловленні мовець подає першу частину як необхідну, яка

допоможе слухачеві зрозуміти повідомлення в цілому. Проте, на думку

мовця, вона не є достатньою для реалізації мовцем його комунікативного

завдання. Друга ж частина є тим достатнім аргументом, який довершує

висловлення. Градаційні ж сполучники в структурі складного речення

об’єднують першу частину, що містить необхідний зміст, і другу, зміст

якої є достатнім. Саме таке поєднання необхідного змісту з достатнім

дозволяє мовцеві виразити думку адекватно до його намірів.

 

Здійснений у дослідженні аналіз дозволив виявити корпус сполучних

засобів, які виражають градаційне відношення в структурі складних

сполучникових конструкцій української мови, уточнити уявлення про склад

засобів, що функціонують як градаційні. За результатами обстеження

дібраного мовного матеріалу систему засобів зв’язку в складних

градаційних конструкціях сполучникового типу утворюють:

 

парні сполучники не тільки ... а й (а, але й), не лише ... а й (а, але

й); не просто ... а й (а); не стільки ... скільки (а, як); не так ...

як; мало того, що ... ще й; не те що ... а (але, а й, але й), не те щоб

... а (але, а й, але й);

 

одиничні сполучники та й, ще й, та ще й та їх аналоги більше того, до

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ