UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль формально-семантичних ознак у творенні складносурядних градаційних речень (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5794
Скачало434
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

шої частини градаційного висловлення, який є

необхідним, але недостатнім, додається зміст, який довершує висловлення,

наприклад: [Та наступної хвилини (Бучний – С.Т.) мало не скрикнув...

Корабля на причалу не було. Приголомшений тим, що сталося, він кидав

очима туди й сюди, та – дарма.] Чорна запона ночі огортала його, а крім

того, пішов дощ, хоч і не густий, але холодний (Д. Ткач).

 

З-поміж сполучникових аналогів вирізняється а ще більше та його синоніми

та ще більше, а (але) найбільше. Поєднання елементів а (та) і ще в

складі а ще більше, та ще більше та елемента а(але) і форми суперлатива

найбільше в складі а (але) найбільше надає цим сполучниковим аналогам

значення приєднувального сполучника а також. Елемент же більше вказує на

те, що в другій предикативній частині мова йде про більший ступінь

інтенсивності вияву ознаки порівняно із першою предикативною частиною,

наприклад: Я люблю твій спів, люблю пісні славетного Яна, які ти так

гарно співаєш, а ще більше люблю твої пісні, бо рівного тобі по голосу

не було й не буде! (В. Малик).

 

Сполучникові аналоги а ще більше, та ще більше, а найбільше можуть

співвідносити дві частини висловлення як часткове і загальне, коли

певний елемент виокремлюється із загальної кількості. Як приклад можна

навести речення На Великдень саме цвіли сади, вакханалія вишневого цвіту

прямо-таки приголомшила її (Степаниду – С.Т.), а найбільше дивували

величезні, мов столітні дуби, подільські груші – [вони білими горами

підіймались над селом і, здавалось, підводили його обличчя до сонця чи

місяця й обтрушували на нього пташиний спів] (М. Стельмах), де загальним

виступають сади, а частковим подільські груші.

 

Таким чином, значення кожного зі сполучних засобів можна пояснити через

елемент ще, який несе значення приєднання, додавання. Якщо в

сполучникових аналогах, окрім а ще до того, а ще більше, він присутній у

прихованій формі і його треба витлумачувати, то в одиничних сполучниках

наявність елемента ще прямо вказує на семантику додавання.

 

Специфічним сполучним засобом між предикативними частинами градаційного

речення виступає частка навіть, яка функціонує в ньому як аналог

градаційного сполучника [6, 95]. На відміну від інших сполучних засобів,

які мають значення додавання, приєднання, сполучниковому аналогу навіть

властива прихована семантика несподіваної, крайньої межі

 

[7, 113]. Завдяки своєму значенню навіть уводить до градаційного речення

інформацію, яка є неочікуваною, непередбаченою заздалегідь.

 

У градаційній конструкції друга предикативна частина, яку приєднує

сполучниковий аналог навіть, містить додаткову інформацію, що становить

пресупозицію цієї частини. Так, наприклад, у пресупозиції другої частини

речення [На кілька днів я став героєм усієї нашої школи.] Слава сяє

довкола моєї голови, навіть семикласники, ці неймовірні в наших очах

істоти, які от-от попрощаються зі школою, проявляли посилений інтерес до

моєї скромної особи (А. Дімаров) міститься інформація про те, що

зазвичай семикласники не звертають увагу на учнів із молодших класів.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ