.

Обгрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 2839
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АНШУКОВА Ольга Ігорівна

УДК 616.31-083:547.814.5+616-085:616.314.17-008.1

Обгрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі
остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України та в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

– доктор медичних наук, професор Самойленко Андрій Валерійович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри дитячої стоматології та стоматології інтернів

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, кафедра стоматології, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “19” червня 2006 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий “18” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Масова поширеність генералізованого пародонтиту
(Косенко К.М., 1994; Петрушанко Т.О., 2003), розмаїтість клінічних форм
і варіантів перебігу захворювання (Белоклицкая Г.Ф., 1998; Самойленко
А.В., 2003), нові відомості про механізми розвитку
дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта (Дмитриева Л.А.,
2001; Мащенко И.С., 2003; D.F. Kinane, 2001), недостатність ефективності
відомих способів і методів лікування даної патології визначають
актуальність подальших досліджень патогенезу генералізованого
пародонтиту і розробки більш ефективних методів профілактики і
диференційованої терапії.

Одним з кардинальних ознак, чи симптомів, генералізованого пародонтиту,
поруч із симптоматичним гінгівітом, пародонтальним карманом і
травматичною оклюзією, є прогресуюча резорбція альвеолярної кістки
(Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000). У зв’язку з цим, остеотропна
терапія зайняла гідне місце серед основних компонентів комплексного
лікування хворих пародонтитом (Вишняк Г.М., 1999; Мазур І.П., 1997-2005;
Герелюк В.І. із співавт., 2000; Фастовець О.О., 2001). Мета її – знизити
активність процесу резорбції альвеолярної кістки, викликаного дією
місцевих пародонтопатогених факторів, поліпшити обмінні процеси в
кістковій тканині і стимулювати репаративну регенерацію альвеолярного
відростка (Мазур И.П., 2001). Обсяг і методи остеотропної терапії
вибираються в залежності від особливостей клінічного перебігу
генералізованого пародонтиту, віку, статі і структурно-функціонального
стану кісткової тканини кістяка у пацієнтів, що, як правило,
визначається наявністю системної патології організму (Поворознюк В.В.,
Мазур И.П., 2003).

На сьогоднішній день також однозначно доведено взаємозв’язок і
взаємозалежність між станом пародонта і рівнем індивідуальної гігієни
порожнини рота (Улитовский С.Б., 2000), що визначає найважливішу роль
гігієни порожнини рота в комплексі лікувально-профілактичних заходів у
хворих на генералізований пародонтит (Улитовский С.Б., 2000; Безрукова
И.В., 2003; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003) .

В останні роки в експерименті на моделях пародонтиту в щурів показана
здатність лікувально-профілактичних засобів гігієни (зубних паст і
еліксирів), що включають біологічно активні добавки спрямованої
патогенетичної дії на тканини пародонта, знижувати темпи резорбції
кістки альвеолярного відростка щелеп (Косенко К.Н., Близнюк А.А.,
Мозговая Н.В., 2003; Спічка І.А., 2004; Косенко К.М., Бас Н.О.,
Кравченко Л.С., 2004; Седлецька А.О., 2005). Це можна пояснити їх
непрямим впливом на остеогенез за рахунок вираженої протизапальної й
антиоксидантної дії на тканини пародонта, тобто корекції порушень
метаболізму, викликаних етіологічним чинником.

Тому становлять інтерес дослідження можливості прямого впливу засобів
гігієни порожнини рота на обмінні процеси в альвеолярній кістці й
уточнення цих механізмів.

Необхідним також є розробка та обґрунтування диференційованого підходу
до проведення лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота
цілеспрямованої остеотропної дії в залежності від темпу резорбції
альвеолярної кістки, що визначається клінічним варіантом перебігу
генералізованого пародонтиту (прогресуючий і повільнопрогресуючий
(Самойленко А.В., 2003)) і наявністю системної патології в хворих. Усе
вищевказане стало теоретичним обґрунтуванням для вибору напрямку даного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт: кафедри
терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України “Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і
ремінералізуючої дії і методів їхнього введення в комплексному лікуванні
захворювань пародонта” (№ ДР 0100U006457) і Інституту стоматології АМН
України „Розробка принципів і методів лікувально-профілактичних заходів
при захворюваннях порожнини рота” (№ ДР 0102U004090). Здобувач була
співвиконавцем окремих фрагментів вищезгаданих тем.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
лікування генералізованого пародонтиту шляхом диференційованого
застосування в комплексі традиційних лікувальних заходів і в період
стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта спеціальних
засобів гігієни порожнини рота і препаратів остеотропної дії.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Визначити клініко-рентгенологічні особливості стану тканин
пародонта, функціональну активність слинних залоз, показники
мінерального обміну і прооксидантно-антиоксидантної системи в ротовій
рідині у хворих на генералізований пародонтит з різними клінічними
варіантами перебігу (прогресуючий і повільнопрогресуючий), із супутньою
системною патологією та у жінок в період фізіологічної і хірургічної
менопаузи.

2. Провести пошук ефективних біологічно активних компонентів,
розробити рецептуру лікувально-профілактичної зубної пасти
цілеспрямованої остеотропної дії і дослідити в експерименті на тваринах
її нешкідливість (токсикологічні показники) і специфічну дію на тканини
пародонта.

3. Обґрунтувати метод застосування розроблених засобів
гігієни порожнини рота в комплексі з остеотропним препаратом загального
призначення та оцінити їх ефективність в експерименті на моделі вікової
спонтанної атрофії альвеолярної кістки і на моделі остеопорозу в щурів.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень у найближчі і
віддалені терміни спостереження оцінити ефективність застосування
розроблених лікувально-профілактичних засобів гігієни порожнини рота в
комплексі остеотропної терапії в хворих прогресуючим генералізованим
пародонтитом, які не мають і мають супутню соматичну патологію та у
жінок з гіпоестрогенієй.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта і ротова рідина хворих на
генералізований пародонтит; експериментальні тварини; зубна паста
“Гарант”.

Предмет дослідження – обґрунтування й оцінка ефективності
диференційованого застосування комплексу гігієнічних і остеотропних
засобів у хворих на прогресуючий генералізований пародонтит.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах – морфометричні
(оцінка ступеня атрофії альвеолярного відростка), токсико-гігієнічні
(токсикологічні показники зубної пасти “Гарант”);
клініко-рентгенологічні (оцінка стану тканин пародонта в хворих);
лабораторні – біофізичні (властивості ротової рідини), біохімічні
(показники системи ПОЛ-АОС і мінерального обміну в ротовій рідині і
тканинах пародонта); статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше обґрунтована і показана в
експерименті в щурів і в клініці в хворих на генералізований пародонтит
можливість цілеспрямованого впливу на остеогенез альвеолярної кістки за
допомогою засобів індивідуальної гігієни порожнини рота, а саме зубної
пасти “Гарант” (Патент України № 7766 від 15.07.2005 р.), що містить у
своєму складі речовину з остеокондуктивными властивостями – остеопатит,
а також інші біологічно активні речовини (сульфат магнію, екстракт
календули та ін.).

У роботі вперше показано, що одним з механізмів прогресуючої резорбції
альвеолярної кістки є порушення мінерального обміну в порожнині рота.
Установлено, що рівнобіжне зменшення вмісту кальцію, фосфору і магнію в
ротовій рідині є специфічним для осіб із прогресуючим генералізованим
пародонтитом. При цьому важливе значення має зменшення концентрації
магнію, що спричиняє зниження активності лужної фосфатази і, як
наслідок, порушення фосфорного обміну – зниження концентрації фосфору в
ротовій рідині і зменшення доставки його в мінералізовані тканини
ротової порожнини.

Вперше обґрунтовано використання остеопатиту біологічного в складі
зубної пасти. На моделі експериментального остеопорозу в щурів доведена
виражена пародонтопротекторна дія зубної пасти „Гарант”, обумовлена її
вираженими остеотропними властивостями.

Доведена ефективність поєднаного використання розробленого комплексу
раціональної гігієни порожнини рота і полімінерального препарату
Кальцид-Магній при лікуванні хворих на генералізований пародонтит із
супутньою системною патологією організму.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено, обґрунтовано і
впроваджено новий метод лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота
в хворих з різними клінічними варіантами перебігу генералізованого
пародонтиту, що включає використання зубної пасти протизапальної дії
серії “Восход” у період основного курсу лікування і зубної пасти
“Гарант” з вираженими остеотропними властивостями в період ремісії
захворювання. Показано, що проведення запропонованої раціональної
гігієни порожнини рота закріплює досягнутий ефект основного курсу
лікування пародонтиту, сприяє більш тривалій стабілізації патологічного
процесу в тканинах пародонта і запобігає подальшому прогресуванню
резорбції альвеолярної кістки.

У хворих на генералізований пародонтит із супутньою системною
патологією, а також у жінок з гіпоестрогенією, обґрунтовано доповнення
до запропонованого комплексу тривалого застосування полімінерального
комплексу Кальцид-Магній.

Розроблена рецептура і проведено весь комплекс досліджень для
промислового випуску нової лікувально-профілактичної зубної пасти
„Гарант”.

Розроблений метод лікувально-профілактичної гігієни порожнини
рота в хворих на генералізований пародонтит впроваджено у клінічну
практику кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного
медичного університету, відділу захворювань пародонта Інституту
стоматології АМН України, терапевтичного відділення Одеської обласної
клінічної стоматологічної поліклініки. Матеріали дисертації
використовуються в навчальному процесі на стоматологічних кафедрах
Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено
інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі
дисертації, самостійно проведені всі клінічні та експериментальні
дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена
їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Разом з
науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані
основні висновки роботи.

Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні
доклінічних випробувань зубної пасти “Гарант”, створеної колективом
авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН
України під керівництвом докт. мед. наук Т.П. Терешиної, оформила
науково-технічну документацію на нову зубну пасту.

Біофізичні і біохімічні дослідження проведені в лабораторії гігієни
порожнини рота (зав. – д.мед.н. Терешина Т.П.), експериментальні на
тваринах – у віварії (зав. – Ходаков І.В.) Інституту стоматології АМН
України(.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження повідомлені на ІІ (ІX) з’їзді Асоціації стоматологів України
(Київ, 2005) і Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні
питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005).

Публікації. Основні наукові і прикладні результати дисертації
опубліковані в 6 наукових працях, з них 4 статті в наукових фахових
виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 1 деклараційний патент
України і 1 тези в збірнику матеріалів з’їзду.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках і
складається з вступу, огляду літератури, опису об’єктів і методів
дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел, додатка. Фактичні дані приведені в 43 таблицях,
ілюстровані 5 рентгенограмами. Список літератури включає 360
першоджерел, серед яких 122 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні,
клінічні і лабораторні дослідження. В експерименті використано 128 білих
щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 110 осіб.

Експериментальні дослідження на тваринах проведені в 2 етапи. На
першому етапі вивчали токсико-гігієнічні показники і специфічну
ефективність нової зубної пасти “Гарант”, на другому – ефективність
комплексу зубна паста „Гарант”+ Кальцид-Магній на моделях
експериментальної патології.

Токсикологічні дослідження зубної пасти “Гарант” проводили згідно вимог
ДержСанПін (1999) і Фармкомітету МОЗ України (1994). Вивчали гостру і
хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу дію, подразнюючу дію при
нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і
мікробну забрудненість зубної пасти.

Пародонтопротекторні ефекти зубної пасти були досліджені в експерименті
на 48 білих щурах місячного віку. Було сформовано 4 групи тварин (по 12
у кожній групі): 2 контрольних і 2 дослідних. Щури 1-ої контрольної
групи – інтактні тварин; у тварин 2-ої контрольної групи використовували
зубну пасту-плацебо, яка не містить біологічно активних добавок; щурам
1-ої дослідної групи чистили зуби зубною пастою „Гарант” без сульфату
магнію; 2-ої дослідної групи – зубною пастою „Гарант” з сульфатом
магнію. Щурам 2-4 груп протягом 70 днів здійснювали щоденне ретельне
чищення зубів.

Другий експеримент проведено на 80 білих щурах місячного віку, які були
розділені на 8 груп (по 10 у кожній групі). Щури 1-4 груп утримувались
на стандартному раціоні віварію (модель спонтанної атрофії альвеолярної
кістки – Пешкова Л.В., 1997); щурам 5-8 груп моделювали системний
остеопороз шляхом введення в харчовий раціон трилона Б (ЕДТА). Щури 1 і
5 груп – інтактні тварини, без лікувально-профілактичних заходів; щурам
2 і 6 груп щоденно чистили зуби зубною пастою „Гарант-2”; щурам 3 і 7
груп щоденно чистили зуби пастою „Гарант-2” і з першого дня експерименту
уводили Кальцид-Магній у вигляді водної суспензії з розрахунку 250 мг/кг
маси (оцінка профілактичного ефекту); щурам 4 і 8 груп щоденно чистили
зуби пастою „Гарант-2” і з тридцятого дня експерименту уводили
Кальцид-Магній аналогічно групам 3 і 7 (оцінка лікувального ефекту).
Тривалість експерименту склала 56 днів (8 тижнів).

По закінченні експерименту у щурів збирали ротову рідину. Потім
проводили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання,
робили забір крові, виділяли блоки щелеп із зубами і стегнові кістки для
подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У ротовій рідині, сироватці крові, гомогенатах альвеолярної і стегнової
кісток визначали вміст кальцію і неорганічного фосфату (Леонтьев В.К.,
Петрович Ю.А., 1976).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп визначали методом
біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В.,
1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

У клінічних дослідженнях взяли участь 110 осіб: 12 практично
здорових осіб з інтактним пародонтом (1 група порівняння) і 98 хворих на
генералізований пародонтит (ГП) I-II ступеня, які за варіантом перебігу
захворювання були розділені на 2 групи: 18 осіб з повільнопрогресуючим
перебігом ГП (2 група порівняння) і 80 осіб з прогресуючим перебігом ГП
(основна група).

Критеріями для виділення хворих в основну групу були активне зростання
резорбтивних явищ в альвеолярній кістці, наявність виразної запальної
реакції в яснах, часті (більше 2 на рік) періоди загострення. У хворих з
повільнопрогресуючим ГП спостерігається в’ялий хронічний перебіг,
помірно виражене прогрессування деструкції альвеолярної кістки і ясенних
структур пародонта.

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі анамнезу, клінічного огляду
і визначення об’єктивних пародонтальних індексів: РМА, гігієни (ГІ)
Грін-Вермільона (OHI-S), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956),
проби на кровоточивість (J.Mulleman, 1971), а також середніх показників
глибини пародонтальних кишень (у мм), утрати кісткової тканини (в
балах), наявності гнійного ексудату з пародонтальних кишень, ступеня
рухомості зубів.

Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини
альвеолярного відростка проводили рентгенологічні дослідження. Контактні
(внутрішньоротові) рентгенограми виконували на дентальному апараті
“Siemens”. Ортопантомографію щелеп проводили з використанням
комп’ютерної діагностичної рентгенівської системи SIDEXIS з компонентом
панорамної зйомки ORTHOPHOS–3 DS фірми SIRONA (Німеччина). Аналіз
ортопантомограм здійснювали в програмі “Sidexis” у режимі Windows 98.

Рентгеноморфометричну оцінку стану альвеолярної кістки здійснювали двома
методами: I – за ступенем деструкції альвеолярної кістки (Рабухина Н.А.,
Аржанцев А.П., 1999); II – за активністю остеопорозного процесу в
альвеолярній кістці (Мащенко И.С., Самойленко А.В., 2002).

Лабораторні дослідження. В ранковий час натще у хворих робили забір
ротової рідини. Визначали швидкість слиновиділення (мл/хв), рН і буферну
ємність слини, далі проби заморожували для біохімічних досліджень.

Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ротової рідини
хворих, де визначали вміст кальцію, неорганічного фосфату і магнію
(Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976), активність лужної фосфатази
(Левицкий А.П. с соавт., 1973), активність малонового діальдегіду (МДА)
(Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність антиоксидантних
ферментів – супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985),
глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази
(Путилина Ф.Е., 1982).

Схеми комплексного лікування та індивідуальної гігієни порожнини рота в
хворих на генералізований пародонтит. Проведено лікування 80 пацієнтів з
прогресуючим ГП I-II ступеня, які були розподілені на 3 категорії: 23
хворих на ГП без супутньої патології; 21 хворий на ГП із супутньою
патологією внутрішніх органів; 36 жінок з фізіологічною або хірургічною
менопаузою.

У залежності від призначених лікувально-профілактичних заходів хворі
кожної категорії також були розділені на 3 групи: групу порівняння і дві
основні групи (табл. 1).

У групі порівняння була проведена загальноприйнята основна терапія:
професійна гігієна порожнини рота, санація ротової порожнини, місцева
антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями системна
антибіотикотерапія, призначення нестероїдних протизапальних засобів,
вибіркове пришліфування зубів, шинування рухомих зубів, хірургічні
втручання. Курс лікування складав від 5 до 8 відвідувань. Після
основного курсу лікування не пропонувалося проведення спеціальних
профілактичних заходів. Режим догляду за порожниною рота був звичайним
для кожного пацієнта.

Хворим основних груп рекомендували крім основного курсу лікування
диференційоване застосування гігієнічних засобів –
лікувально-профілактичні зубні пасти серії „Восход” („Восход-7”
протизапальної дії та „Восход-11” антиоксидантної дії) і зубну пасту
„Гарант-2”. (табл. 1).

Усі пацієнти були проінструктовані щодо правильного чищення зубів.
Пропонувалося чищення зубів по методу Чартера (Косенко К.Н., Терешина
Т.П., 2003) 2 рази на день протягом 2-3 хвилин.

Таблиця 1

Призначений комплекс лікувально-профілактичних
заходів

Групи пацієнтів і призначений комплекс

Група порівняння Перша

основна Друга

основна

Хворі прогресуючим ГП без соматичної патології (n=23)

Основна терапія в період загострення

(n=8) Основна терапія + чищення зубів пастою “Восход-11” у період
загострення і пастою “Гарант”

у період ремісії

(n=7) Основна терапія +чищення зубів пастою “Восход-11” у період
загострення і пастою “Гарант” і “Восход-7” у період ремісії

(n=8)

Хворі прогресуючим ГП із супутньою патологією (n=21)

Основна терапія в період загострення

(n=7) Основна терапія +чищення зубів пастою “Восход-11” у період
загострення і пастою “Гарант”

у період ремісії

(n=7) Основна терапія +чищення зубів пастою “Восход-11” у період
загострення і пастою “Гарант” і “Восход-7” і “Восход-11” у період
ремісії + Кальцид-Магній (n=7)

Жінки з гіпоестрогенією, хворі на ГП (n=36)

Основна терапія в період загострення

(n=11) Основна терапія +чищення зубів пастою “Восход-11” у період
загострення і пастою “Гарант”

у період ремісії

(n=12) Основна терапія +чищення зубів пастою “Восход-11” у період
загострення і пастою “Гарант” і “Восход-7” і “Восход-11” у період
ремісії +Кальцид-Магній (n=13)

Хворим ГП із соматичною патологією і жінкам з гіпоестрогенією
призначали полімінеральний комплекс Кальцид-Магній – по 1 табл. 3 рази
на день разом з їжею протягом 6 місяців.

Про ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів в
хворих з прогресуючим ГП судили на підставі порівняння даних
клініко-лабораторних досліджень: до лікування, після курсу лікування
(через 7-10 днів), через 6 і 12 місяців від першого обстеження.
Рентгенологічна картина стану тканин пародонта оцінювалася до початку
досліджень, через 6 і 12 місяців.

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами
математичної статистики з використанням Т-критерію Ст’юдента на
персональному комп’ютері IBM PC у пакетах “Statgraphic-2,3” і
“Statistica-5”.

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз стану
тканин пародонта у 98 хворих на ГП з різними клінічними варіантами
перебігу, із супутньою системною патологією та у жінок в період
фізіологічної або хірургічної менопаузи дозволив виявити деякі
клініко-рентгенологічні особливості.

При аналізі індексної оцінки стану тканин пародонта встановлені високі
значення пародонтального індексу Расела в хворих усіх груп (від 3 балів
і вище), що свідчить про виражені деструктивні ураження пародонта.
Найбільш високий показник ПІ (4,26±0,39, рТаблиця 3 Вплив остеотропних комплексів на ступінь атрофії альвеолярної кістки (%) при віковій спонтанній атрофії та модельованому системному остеопорозі (М ( м) Досліджувані групи тварин Спонтанна атрофія альвеолярної кістки Модель системного остеопорозу Інтактні щури 28,2 ( 2,05 35,4 ( 1,95 Р1( 0,05 Зубна паста “Гарант” 23,1 ( 1,72 Р1( 0,05 29,2 ( 2,12 Комплекс з 1-го дня експерименту 21,6 ( 1,18 Р1( 0,02 24,4 ( 2,14 Р2( 0,001 Комплекс з 30-го дня от початку експерименту 25,4 ( 1,75 Р1>0,05 31,3 ( 2,3

Р2>0,05

Примітка: Р1 – вірогідність відмін стосовно показника в інтактних тварин
зі спонтанною атрофією; Р2 – стосовно показника в інтактних тварин з
остеопорозом.

Динаміка зміни вмісту кальцію в сироватці крові тварин під впливом
тільки зубної пасти „Гарант” не значна. Застосування комплексу – зубна
паста+Кальцид-Магній з 1-го дня експерименту призводить до зниження
насиченості крові іонами кальцію, в більшому ступені це виявляється у
тварин з остеопорозом (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020