.

Особливості ортопедичного лікування часткової втрати зубів конструкціями зубних протезів у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
157 3232
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я україни

Івано-Франківський Державний медичний університет

Андрійців Степан Степанович

УДК 617.3+616.-08+616.314+616.12-008.315

Особливості ортопедичного лікування часткової втрати зубів конструкціями
зубних протезів у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця

14.01.22 – стоматологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті
МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

РОЖКО Микола Михайлович, Івано-Франківський державний медичний
університет МОЗ України, кафедра стоматології факультету післядипломної
освіти, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ПОКРОВСЬКИЙ Марко Михайлович, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра стоматології
дитячого віку, професор кафедри

доктор медичних наук, професор

НЕСПРЯДЬКО Валерій Петрович, Національний медичний університет ім.
О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач
кафедри

Провідна установа: Інститут стоматології АМН України, відділення
ортопедичної стоматології та матеріалознавства (м. Одеса)

Захист відбудеться “ 24 ” лютого 2006 року о 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському
державному медичному університеті за адресою: 76018, м.
Івано-Франківськ,

вул. Галицька 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківського
державного медичного університету за адресою: 76018, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.

Автореферат розісланий “ 20 ” січня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01,

доктор медичних наук, професор О. І. Дєльцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема ортопедичного лікування хворих із супутніми
захворюваннями серцево-судинної системи є однією з найважливіших у
клініці ортопедичної стоматології, що насамперед пов’язано з великою
поширеністю даної патології та зростанням потреби населення України в
ортопедичній допомозі, яка коливається в межах від 74,58% до 84,33%
(В.А. Лабунець, 2000) .

Ортопедичне лікування стоматологічних хворих є серйозним втручанням в
організм людини (М.Я. Нідзельський та співавт., 1998). Відзначається, що
при цьому мають місце психологічні труднощі і вегетативні судинні
реакції (Г.В. Большаков и соавт., 1996). Питання профілактики і
лікування станів психоемоційного напруження й гострого стресу з
мінімальною втратою для організму є фундаментальною та до теперішнього
часу не вирішеною проблемою сучасної медицини (Г.Г. Гришанин, 1998).
Особливої вагомості й гостроти вони набули у зв’язку із загостренням
екологічних і соціально-економічних проблем на фоні росту
серцево-судинних захворювань. Смертність від хвороб системи кровообігу в
Україні зростає. Так, серед основних причин смертності, хвороби системи
кровообігу займають перше місце, яка в 2000 році склала 937,2, а в 2004
році – 991,4 на 100 тис. населення (В.М. Коваленко, 2005). Смертність
від ішемічної хвороби серця (ІХС) серед чоловіків та жінок є відповідно
в 5,9 і 9,5 рази більшою, ніж, для прикладу, у Франції (Н.О. Люлька,
2000).

Відвідування лікаря-стоматолога прийнято розглядати в якості однієї з
моделей стресу (стоматологічний стрес). Отже, у хворих на ІХС
відвідування лікаря-стоматолога може викликати загострення основного
захворювання. Компенсована у звичайній ситуації і клінічно тиха ішемія у
стресовій ситуації може викликати інфаркт міокарда, серцеві аритмії з
серйозними ускладненнями, що зумовлено збільшенням у крові вмісту
кортикостероїдів та підвищенням потреби міокарда в кисні (V.A.
Schroeder, 2004).

У теперішній час накопичений чималий досвід проведення стоматологічних
втручань, налагодження позитивних відношень між пацієнтами і персоналом,
і тим не менше 70-80% пацієнтів приходять на прийом до
лікаря-стоматолога в стані дентофобії (С.А. Демьяненко, 2004; J. Palmer,
2004). Провівши детальний аналіз доступних джерел науково-методичної
інформації, ми не знайшли наукових розробок, що рекомендують які саме і
на якій стадії реабілітації хворих на ІХС можна використовувати методи
ортопедичного лікування .

Викладені вище обставини вимагають вирішення існуючого питання про
надання стоматологічної ортопедичної допомоги хворим на ІХС та розробки
методів ортопедичного лікування в разі заміщення часткових дефектів
зубних рядів у залежності від клініко-функціонального стану
серцево-судинної системи даної категорії хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом НДР кафедри стоматології факультету післядипломної
освіти Івано-Франківського державного медичного університету „Комплексні
методи діагностики, профілактики та лікування стоматологічних
захворювань населення Івано-Франківської області” (№ держреєстрації
0103U001013).

Мета дослідження: підвищення ефективності надання ортопедичної допомоги
хворим на ІХС на підставі вивчення, розробки показів та диференційованих
підходів до вибору ортопедичного лікування в залежності від
функціонального стану серцево-судинної системи.

Задачі дослідження:

Вивчити стан зубощелепної системи та потребу в наданні ортопедичної
допомоги хворим на ІХС.

Розробити та апробувати показання до надання ортопедичної допомоги
різними видами конструкцій зубних протезів хворим на ІХС.

Удосконалити методики ортопедичного лікування знімними конструкціями
зубних протезів.

Провести вивчення та порівняння в клінічних умовах ефективності
запропонованих методик ортопедичного лікування у хворих на ІХС.

Об’єкт дослідження: 571 хворий з частковими дефектами зубних рядів та
ІХС.

Предмет дослідження: ефективність різних методів ортопедичного лікування
у хворих на ІХС в залежності від клініко-функціонального стану
серцево-судинної системи.

Методи дослідження: клінічні стоматологічні суб’єктивні та об’єктивні
методи для оцінки стану зубощелепної системи; клінічні методи оцінки
функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на ІХС;
соціологічне опитування хворих на ІХС з метою виявлення стоматофобій;
оцінка психоемоційного стану у хворих на ІХС шляхом анкетування;
холтерівське моніторування електрокардіограми (ЕКГ), добовий моніторинг
артеріального тиску (АТ), вивчення варіабельності ритму серця для оцінки
стану серцево-судинної системи.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше на основі вивчення функціонального стану серцево-судинної системи
за показниками холтерівського моніторування, добового моніторингу АТ,
вивчення варіабельності ритму серця розроблено диференційований підхід
до вибору методу ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів
у хворих на ІХС. Доведено, що при часткових дефектах зубних рядів,
знімне протезування показано за умови наявності у хворих на ІХС
стенокардії II-III функціонального класу (ФК), вираженої вегетативної
реакції, помірного підвищення АТ, коливання частоти серцевих скорочень
(ЧСС) і подвійного добутку (ПД). Тимчасове знімне протезування показане
при частковому дефекті зубного ряду та наявності стенокардії I-II ФК,
значних коливань АТ, ЧСС та подвійного добутку, без вираженої
вегетативної реакції. Незнімне протезування показано за умов адекватних
коливань АТ, ЧСС і подвійного добутку та при відсутності нападів
стенокардії, вегетативних реакцій.

Застосування розробленого алгоритму вибору ортопедичного лікування у
хворих на ІХС дозволяє підвищити ефективність надання спеціалізованої
стоматологічної допомоги до 100%, що супроводжується повною адаптацією
серцево-судинної системи.

Розроблено та апробовано в клініці ортопедичної стоматології
метод фіксації центрального співвідношення щелеп при фіксованій висоті
прикусу в хворих на ІХС. Використання даного методу сприяє зменшенню
кількості відвідувань лікаря-стоматолога ортопеда та зниженню
психоемоційного навантаження, що має важливе значення в профілактиці
загострень ІХС.

Вперше на основі оцінки психоемоційного стану шляхом
анкетування у хворих на ІХС при наданні ортопедичного лікування доведено
роль важкості функціонального класу стенокардії, вегетативних реакцій,
рівня АТ, коливань ЧСС у взаємозв’язку зі станом зубощелепної системи у
формуванні глибини астенії та депресії.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено та обґрунтовано
покази до ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів
різними видами конструкцій зубних протезів хворих на ІХС на основі
вивчення клініко-функціонального стану серцево-судинної системи.
Клінічно доведена практична доцільність та ефективність проведення
визначених обов’язкових стоматологічних маніпуляцій і вивчення реакції
серцево-судинної системи на них у процесі підготовки та проведення
ортопедичного лікування даної категорії хворих.

Розроблений метод фіксації центрального співвідношення щелеп, при
фіксованій висоті прикусу дає можливість скоротити клінічні етапи
виготовлення часткових знімних пластинкових протезів, підвищити
ефективність ортопедичного лікування хворих на ІХС, сприяє зростанню
толерантності до психоемоційних навантажень.

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного
дослідження впроваджені в лікувальний процес практичної охорони здоров’я
м.Івано-Франківська та області: обласної стоматологічної поліклініки,
міської стоматологічної поліклініки, приватної клініки „Авіцена”.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі
стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського
державного медичного університету, кафедрі ортопедичної стоматології
ІФДМУ, кафедрі ортопедичної стоматології НМУ ім. О.О.Богомольця, кафедрі
ортопедичної стоматології УМСА м. Полтава, що підтверджують відповідні
акти впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею
здобувача. Внесок здобувача в її виконанні полягає у проведенні огляду
літературних джерел, у виборі об’єкту та методів дослідження, у
формулюванні мети та завдань роботи, розподілу та підбору контингенту
дослідних та контрольних груп. Здобувачем розроблено та сформовано базу
даних, проведено статистичну обробку результатів дослідження,
узагальнення результатів роботи оформлені в дисертацію. Визначальним є
внесок здобувача в розробку всіх позицій запропонованого методу
лікування часткової відсутності зубів у хворих на ІХС. У наукових
розробках, що висвітлені в статтях, опублікованих у співавторстві,
участь здобувача є визначальною та полягає в проведенні літературного
пошуку, теоретичних, клінічних досліджень, статистичній обробці, аналізі
отриманих даних.

Висновки та практичні рекомендації даного дослідження сформульовані
спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дисертаційного дослідження викладені та доповідались на VІ міжнародному
медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002); на
Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні підходи до
лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань”
(Івано-Франківськ, 2003); засіданні кафедри стоматології факультету
післядипломної освіти (2005). Дисертаційна робота апробована на між
кафедральному засіданні профільних кафедр Івано-Франківського державного
медичного університету 2005 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 3
статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тезах
конференцій. Отримано 1 деклараційний патент України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена українською
мовою на 150 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу,
огляду літератури, розділу “Об’єкт і методи дослідження”, 3-х розділів
власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел,
додатків. Робота ілюстрована 17 таблицями, 24 рисунками. Список
використаних джерел містить 232 джерела, з них 181 кирилицею та 51 –
латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи
для вирішення поставлених мети і задач дослідження нами було проведено
клінічне обстеження та ортопедичне лікування 571 хворого на ішемічну
хворобу серця. Для вивчення питання потреби в наданні їм ортопедичної
стоматологічної допомоги було обстежено 250 хворих. У комплекс
діагностики стану зубощелепної системи входили як суб’єктивні, так і
об’єктивні методи дослідження. Серед обстежених було 147 осіб чоловічої
статі (58,8%) і 103 (41,2%) осіб жіночої статі, віком від 50 до 70 років
і старші. З метою вивчення та обґрунтування показів до ортопедичного
лікування різними видами конструкцій зубних протезів хворих на ІХС
проведено дослідження функціонального стану серцево-судинної системи в
190 хворих під час проведення визначених обов’язкових стоматологічних
маніпуляцій, зокрема клінічні та інструментальні прояви коронарної
недостатності. Також було проведено ортопедичне лікування 131 хворому за
допомогою різних видів ортопедичних конструкцій зубних протезів. При
цьому їх було розділено на три групи. Першу групу склали 49 хворих на
ІХС, яким було проведене ортопедичне лікування за допомогою незнімних
конструкцій зубних протезів. Друга група – 52 хворих на ІХС, яким було
проведене ортопедичне лікування за допомогою знімних конструкцій зубних
протезів. Контрольну групу складали 30 пацієнтів без захворювання на
ІХС, яка в свою чергу поділялась на дві підгрупи: 15 хворих, яким було
проведене ортопедичне лікування за допомогою незнімних конструкцій
зубних протезів; 15 хворих, яким було проведене ортопедичне лікування за
допомогою знімних конструкцій зубних протезів.

Клінічний стоматологічний огляд, обстеження та ортопедичне лікування
проводили за загальноприйнятими методиками і були проведені на кафедрах
стоматології факультету післядипломної освіти та кафедрі ортопедичної
стоматології ІФДМУ.

Були розроблені спеціальні карти огляду хворих з врахуванням можливості
подальшої обробки статистичних даних за допомогою ЕОМ. За основу в
розробленій карті, покладено форми (класи) ІХС згідно класифікації ВООЗ.
Дані про важкість перебігу ІХС отримували з історій хвороби
кардіологічного хворого.

Стан серцево-судинної системи оцінювали за комплексом
клініко-функціональних досліджень, які проводили на базі
Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру. У
визначені терміни дослідження оцінювали загальний клінічний стан хворих,
аналізували показники електрокардіограми, добового (або багатогодинного)
моніторування артеріального тиску, холтерівського моніторування і
варіабельності ритму серця, визначали фізичну працездатність пацієнтів і
вираженість астенічного і депресивного стану. Оцінювали перебіг
постінфарктного періоду упродовж підготовки та виконання протезування і
через 3 місяці поспіль.

У дослідження включали хворих на ІХС, що перенесли інфаркт міокарда
(ІМ). Всі хворі, яким проводилось дане дослідження, знаходились на етапі
реабілітації після перенесеного ІМ. Зазначений період дослідження був
2-3 місяці після перенесеного ІМ. Вивчаючи вплив ортопедичного лікування
на хворих з патологією серцево-судинної системи, було обстежено 190
хворих та проліковано 101 особу з захворюванням на ІХС. В основному всі
вони проживали в м. Івано-Франківську та області. Обстеження та
лікування проводилось протягом 2001-2005 років.

У 190 хворих на ІХС, що перенесли ІМ, з метою вивчення та обґрунтування
показів до ортопедичного лікування різними видами конструкцій зубних
протезів були оцінені клінічні ознаки функціонального стану
серцево-судинної системи за умов проведення визначених обов’язкових
стоматологічних маніпуляцій. Визначені обов’язкові стоматологічні
маніпуляції включали наступне: збір анамнезу стоматологічного
захворювання, огляд ротової порожнини, зондування, перкусія, визначення
рухливості зубів, примірка стандартних відбиткових ложок, зняття
анатомічних відбитків, визначення центральної оклюзії та вибіркове
(одного зуба) пришліфування.

Було виготовлено 64 незнімних та 67 знімних зубних протезів за
загальноприйнятими методиками.

До дослідження і протезування залучали лише тих хворих, в яких стан
серцево-судинної системи констатували як такий, що відповідає терміну
реабілітаційного відновного лікування після ІМ. У дослідження не
включали хворих з вираженою постінфарктною стенокардією, складними
порушеннями ритму серця і провідності, наявними нападами серцевої астми,
важкою серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією та аневризмою
лівого шлуночка.

Оцінку психоемоційного стану вели шляхом анкетування хворих за шкалою
астенічних станів та шкалою депресій. Визначали добову активність хворих
за співвідношенням активність/відпочинок. При цьому відмічали кількість
годин сну, легкої, середньої активності, роботи тощо.

Окремі клініко-інструментальні характеристики визначали за умов
“гострого тесту” (під час проведення 1-го та 2-го клінічного етапу).

Відомо, що страх, боязливість перед стоматологічним втручанням
характеризуються подібними змінами ритму і частоти серцевих скорочень,
частоти дихальних рухів, показників артеріального тиску.

Загальним для станів є такі розширені показники дентофобії, як
підвищена тривога, наявність захисних поведінкових реакцій, знижений
настрій, страх перед стоматологічним втручанням, місцевим знечуленням.
Об’єктивним критерієм для визначення рівня дентофобій може бути
виявлення аритмій психоемоційного типу при холтерівському
кардіомоніторуванні пацієнта під час стоматологічного прийому. Страх
стоматологічного прийому характеризується вираженим емоційним
навантаженням, яке приводить до появи відповідних аритмій.

Добовий (багатогодинний) моніторинг артеріального тиску проводили з
використанням монітору АВРМ-04 (“Meditech”, Угорщина). Аналізували
динаміку систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) артеріального тиску і
частоти серцевих скорочень (ЧСС) кожні 15 хв, упродовж дня, кожні 30 хв,
уночі і кожні 15 хв, у межах 2-3 годин проведення стоматологічної
процедури. Вираховували середньогодинні і середньодобові величини САТ,
ДАТ і ЧСС. За даними добових вимірів, оцінювали варіабельність АТ.
Холтерівське моніторування ЕКГ і варіабельність ритму серця вивчали за
допомогою комп’ютерної системи “Cardiolab+” (фірма “ХАИ Медика”
Україна).

Середню ЧСС аналізували за добу або за час проведення процедур (у
гострому тесті), кількість суправентрикулярних і шлуночкових
екстрасистол, наявність бігеміній і “пробіжок”, кількість епізодів і
тривалість ішемії (за появою зміщення сегменту ST). Оцінку
варіабельності ритму серця (ВРС) вели відповідно до рекомендацій
європейського товариства кардіологів. Для оцінки складу симпатичного і
парасимпатичного відділу нервової системи у ВРС вираховували показники
сумарної варіабельності серцевого ритму (SDNN), низькочастотної
складової LF (характеризує симпатичний тонус), високочастотної складової
HF (характеризує парасимпатичний тонус) і співвідношення LF/HF.

Упродовж всього періоду стоматологічного обстеження та ортопедичного
лікування, а також 3 місяці поспіль відмічали виникнення
серцево-судинних ускладнень постінфарктного періоду.

З метою скорочення клінічних етапів виготовлення знімних конструкцій
зубних протезів та відповідно зменшення психоемоційного навантаження на
хворих з ІХС, розроблено метод фіксації центральної оклюзії при
фіксованій міжкомірковій висоті, на який отримано деклараційний патент
на корисну модель ( № 20040705694).

Для об’єктивного висновку про ступінь достовірності даних досліджень
застосовували варіаційно-статистичний метод аналізу отриманих
результатів. При проведенні статистичної обробки обчислювали середні
арифметичні (М), середні похибки (m). Вірогідність результатів
дослідження (р) визначали на підставі (t) – критерію Стьюдента.
Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою
стандартного пакета “ Statistika” для ПЕОМ на кафедрі соціальної
медицини та ООЗ (зав.каф. – д.м.н., проф.. Кольцова Н.І.).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

На основі проведеного клінічного обстеження 250 хворих, було вивчено
питання потреби в наданні ортопедичної допомоги хворим із захворюванням
ішемічною хворобою серця. Кількість пацієнтів, яка була обстежена,
виявилась найбільшою у віці 50-69 років, проте, суттєвої різниці в
вікових групах між чоловіками та жінками не відмічали (р(0,05). Із
загальної кількості обстежених жителі міста становили 52,0±3,1%, села –
48,0±З,1%. Отримані дані доповнюють раніше проведені дослідження М.М.
Рожка (1993).

Загальна потреба в незнімному протезуванні серед дорослих осіб згідно
дослідження в чоловіків та жінок становить 50,3±4,2%, а в знімному
протезуванні складає 44,9±4,0%.

Також, згідно отриманих даних, велика частина хворих, а це (84,0±2,2%)
мають досвід отримання ортопедичної допомоги. Серед наявних незнімних
конструкцій зубних протезів, частка штамповано-паяних конструкцій
переважала над суцільнолитими мостоподібними конструкціями зубних
протезів відповідно 36,8±4,7% до 13,5±3,3% (р(0,001).

При проведенні дослідження були виявлені знімні конструкції зубних
протезів. Отримані наступні результати: часткові знімні пластинкові
протези (ЧЗПП) – 8,8±1,7%, бюгельні протези – 0,4(0,4% хворих. Як
відомо, існують певні обмеження до конструкцій зубних протезів, які
вимагають повторного виготовлення зубних протезів через певний період
часу. Так, 30,8±2,9% хворих – користувались ЧЗПП більше 3-х років, а це
означає, що певній категорії осіб потрібно в найближчому майбутньому
виготовляти нові ЧЗПП.

Проведене соціологічне опитування обстежуваних хворих на ІХС показало,
що рівень надання ортопедичної допомоги незадовільний у 50,0±3,1%
випадків.

Також вивчалось питання, чи потрібна, на їх думку, хворим з ІХС
ортопедична стоматологічна допомога. Результати соціологічного
опитування дозволяють констатувати наступне: ортопедична допомога
потрібна – висловились 32,4±2,9% хворих, не потрібна – 0,4±0,1% та
потрібна зі створенням певних умов прийому – 67,2±2,9% випадків.

Проведене опитування обстежуваних хворих на ІХС показало, що понад
61,2±3,0% дорослих пацієнтів переживають сильне відчуття страху та
тривоги перед візитом до лікаря-стоматолога, що само по собі є чинником,
який може викликати загострення перебігу основного захворювання. Якщо ж
проаналізувати отримані дані про ставлення до стоматологічного прийому в
залежності від статі, то можна висловити наступне, що чоловіки, на
відміну від жінок, не мають такого “страху” перед лікарем-стоматологом.
Так, про позитивне ставлення до відвідування лікаря-стоматолога
висловилися 53,0±4,1% чоловіків та 18,4±3,8% жінок.

Підсумовуючи отримані дані та співставляючи їх з даними інших авторів,
ми прийшли до висновку, що люди з захворюваннями серцево-судинної
системи вимагають особливого підходу в наданні стоматологічної
ортопедичної допомоги, яка повинна включати в себе вибір певної
конструкції зубного протезу в залежності від дефекту зубного ряду,
важкості перебігу основного та стоматологічного захворювання. Актуальною
залишається розробка методів лікування хворих з ІХС в залежності від її
клінічного перебігу та вдосконалення конструкцій зубних протезів.

Виходячи із вищесказаного, за допомогою клініко-функціональних
досліджень обґрунтовано стоматологічний алгоритм, яким слід
користуватися у виборі методу надання ортопедичного лікування хворим на
ІХС з дефектами зубних рядів.

Алгоритм вибору ортопедичного лікування в хворих на ІХС.

В основу розробленого алгоритму покладені дефекти зубних рядів згідно з
класифікацією Кеннеді та зміни з боку серцево-судинної системи:
стенокардія та її еквіваленти; зміни АТ та ЧСС і відчуття страху,
дискомфорту, відмова від подальшого ортопедичного лікування; виявлення
ішемічних змін на ЕКГ після проведення визначених обов’язкових
стоматологічних маніпуляцій.

Так, якщо в клініку ортопедичної стоматології звертається хворий з ІХС,
який потребує надання ортопедичної допомоги, лікар-стоматолог-ортопед,
провівши визначені обов’язкові стоматологічні маніпуляції і оцінюючи
реакцію серцево-судинної системи на дані маніпуляції разом з
лікарем-кардіологом, повинні рекомендувати чи не рекомендувати даному
хворому ортопедичне лікування.

Показано відстрочити подальше ортопедичне лікування хворих на ІХС, в
яких після проведення визначених обов’язкових стоматологічних
маніпуляцій спостерігалися наступні ознаки коронарної недостатності:
поглиблення ішемічних змін на ЕКГ; відмова хворого від подальшого
ортопедичного лікування в зв’язку із серцево-судинним захворюванням;
ангінальний біль, який вимагав вживання нітрогліцерину; суттєве
зростання АТ, ЧСС та ПД.

Показано подальше ортопедичне лікування за допомогою знімних
конструкцій зубних протезів хворих на ІХС з різними функціональними
класами важкості згідно з ортопедичними показами та заключенням
лікаря-кардіолога при наявності наступних ознак коронарної недостатності
після проведення визначених обов’язкових стоматологічних маніпуляцій:
наявна виражена вегетативна симптоматика еквівалентів стенокардії,
стенокардія ІІ-ІІІ ФК,помірні коливання АТ, ЧСС та ПД.

При часткову дефекті зубного ряду, коли згідно ортопедичних показів
рекомендовано виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів, але
провівши визначені обов’язкові стоматологічні маніпуляції та вивчивши
реакцію серцево-судинної системи на них у хворих на ІХС з різними
функціональними класами важкості показано тимчасове знімне протезування
при наявності наступних ознак коронарної недостатності:стенокардія І-ІІ
ФК;без значних проявів вегетативної симптоматики еквівалентів
стенокардії;значні коливання АТ, ЧСС та ПД.

У групі хворих при наявності наступних ознак коронарної недостатності
(за умов адекватних коливань АТ, ЧСС та ПД, відсутність нападів
стенокардії) та відповідних ортопедичних показів показане незнімне
протезування.

Відмічено, що відповідь на проведення визначених обов’язкових
стоматологічних маніпуляцій з боку серцево-судинної системи була різною
і залежала як від особливостей перенесеного ІМ і в наявності його
ускладнення, так і від функціонального класу тяжкості хворих.

Проведення визначених обов’язкових стоматологічних маніпуляцій
провокувало виникнення нападу стенокардії в 21,6(4,1% хворих,
запаморочення – у 31,6(4,6% осіб, серцебиття – у 44,2(4,9% обстежених.
26,3(4,4% і 22,1(4,1% хворих відмічали появу відповідно загальної
слабкості та задишки.

Неоднозначною була динаміка АТ. Більше, як у половини хворих 58,9(4,9%
випадків відмічали збільшення як систолічного, так і діастолічного
артеріального тиску, у 14,7(3,5% хворих, навпаки, їх зниження. У той же
час майже у чверті (26,3(4,4% ) хворих змін артеріального тиску не
відмічалось.

Аналогічні зміни були виявлені й стосовно частоти ритму серця, в
74,7(4,3% хворих вона зросла, а в 15,8(3,6% – не змінилась та в
9,5(2,9% хворих констатовано зменшення ЧСС.

Реєстрація ЕКГ після проведення визначених обов’язкових стоматологічних
маніпуляцій показала, що в 27,4(4,4% хворих мало місце поглиблення
ішемічних змін ЕКГ у вигляді появи короткочасної ішемії міокарду
(поглиблення негативних зубців Т і в поодиноких випадках поява
депресії сегменту ST.

Відчуття тривоги та неспокою констатували в 38,4(4,8% хворих, в
14,2(3,5% хворих відмовились від надання подальших стоматологічних
втручань.

Розподіл хворих за функціональними класами тяжкості ІХС в цілому
відобразив вказані вище закономірності. Більше того, хворі, особливо з
високими градаціями функціонального класу, не були відібрані для
подальшого ортопедичного лікування, тобто доцільно враховувати
функціональний стан серцево-судинної системи та наявність ускладнень ІМ.
Під час проведення визначених обов’язкових стоматологічних маніпуляцій
можна оцінити реакцію серцево-судинної системи, передбачити ризик
поглиблення ішемічних змін і підійти до вибору найбільш оптимального
методу ортопедичного лікування.

Аналізуючи отримані дані, можна констатувати, що лише незначна частина
хворих на ІХС, які перенесли ІМ – 53,1(3,2% була відібрана для
подальшого ортопедичного лікування, враховуючи реакцію та важкість
функціонального стану серцево-судинної системи на проведення
вищезазначених обов’язкових стоматологічних маніпуляцій.

Підсумовуючи отримані дані, можна з певністю сказати, що існує певна до
кінця не вирішена проблема ортопедичного лікування даної категорії
хворих.

Відсутність методів кількісної оцінки психоемоційного стресу також
ускладнює роботу в даному плані. Крім того, можливість виявлення ролі
стоматологічного стресу (дентофобії) в розвитку ІХС обмежується тим, що
його вплив може проявитися не зразу, а через деякий період часу. Слід
також відмітити, що патогенність психоемоційного перевантаження найбільш
виражена при його індивідуальній спрямованості.

Оцінку стану серцево-судинної системи вели в динаміці: в умовах
підготовки до проведення ортопедичного лікування, на кожному клінічному
етапі надання ортопедичного лікування знімними чи незнімними
конструкціями зубних протезів, у кінці протезування та через 3 місяці
поспіль.

Згідно отриманих даних дослідження, можна стверджувати, що ряд
характеристик стану серцево-судинної системи в обстежених хворих
визначаються не лише наявністю власне ІХС, зокрема перенесеного ІМ, але
й певним чином залежить від клінічного етапу ортопедичного лікування та
вибору методу протезування.

Аналізуючи клінічні ознаки стану серцево-судинної системи у здорових
осіб при проведенні ортопедичного лікування різними видами конструкцій
зубних протезів, відмічали появу лише в поодиноких випадках, на різних
клінічних етапах запаморочення 3,3(3,3%, серцебиття – 20,0(7,3%,
загальну слабість – 13,3(6,2%, пітливість та тремор – 6,7(4,6%
відповідно обстежених осіб.

Проте, зовсім іншу картину вегетативних змін з боку серцево-судинної
системи спостерігали в хворих на ІХС. Стоматологічні маніпуляції, які
проводили на різних клінічних етапах при ортопедичному лікуванні за
допомогою знімних конструкцій зубних протезів, провокувало виникнення
клінічних ознак коронарної недостатності. Так, на І та ІІ клінічних
етапах поява вказаних ознак була майже аналогічною й складала:
ангінальний біль – майже в третини обстежуваних хворих (28,8(6,3%)
випадків, серцебиття – 30,8(6,4% випадків. Набагато рідше хворі
відмічали запаморочення 19,2(5,5% випадків та загальну слабість
23,0(5,8% випадків.

На наступних клінічних етапах напади стенокардії вже спостерігались
рідше. Якщо ж взяти для прикладу, то на 1-му клінічному етапі майже
28,8(6,3% хворих констатували напади стенокардії та на 3-му і 4-му
клінічних етапах в 11,5(4,4% та 5,8(3,2% хворих відповідно (р(0,05).
Аналогічна закономірність спостерігалась і за іншими клінічними
ознаками.

Зате більш виражені зміни відмічали з боку серцево-судинної системи при
наданні ортопедичного лікування за допомогою незнімних конструкцій
зубних протезів. Навіть у здорових осіб при проведенні стоматологічних
маніпуляцій на всіх клінічних етапах відмічали появу вегетативної
симптоматики: запаморочення в 26,7(6,3% випадків, серцебиття – 33,3(6,7%
випадків, загальна слабість – 33,3(6,7% випадків, пітливість – 13,3(4,9%
осіб. У той же час найбільш значну реакцію з боку серцево-судинної
системи спостерігали в осіб на 1-му та 2-му клінічних етапах.

У групі хворих на ІХС надання ортопедичного лікування за допомогою
незнімних конструкцій зубних протезів характеризувалось несприятливими
ознаками коронарної недостатності. Так, вже на 1-му клінічному етапі
досить вагому частку складав ангінальний біль (51,0(7,1%) випадків у
хворих. Серед них, майже половина хворих (24,5(6,1%) випадків
потребували вживання нітрогліцерину. Мали місце й інші клінічні прояви
серцевої недостатності: в третини осіб – запаморочення, рідше – задишка
13,3(4,9%, загальний тремор – 16,3(5,3% та пітливість – 14,3(5,0%.

На наступному клінічному етапі виразність змін з боку серцево-судинної
системи залишалась майже без змін, лише на 3-му та 4-му клінічних етапах
незнімного протезування відмічали тенденцію до поліпшення показників
вегетосудинної симптоматики. Так, відсоток хворих, в яких було проведено
ортопедичне лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів
і викликало появу ангінальних болей, зменшився з 51,6(7,1% до 10,2(4,3%
(р(0,001), запаморочення – з 36,7(6,9% до 6,1(3,4% (р(0,001). Найбільш
часто клінічні ознаки коронарної недостатності спостерігали на 1-му та
2-му клінічних етапах протезування. Незважаючи на те, що на 3-му та 4-му
клінічних етапах їх було менше, однак у порівнянні з ортопедичним
лікуванням за допомогою знімних конструкцій зубних протезів, реакція
стану серцево-судинної системи була більш вираженою (р(0,05).

Під час проведення даного дослідження також вивчалась динаміка АТ.
Згідно з отриманими результатами, можна сказати, що в контрольній групі
рівні як САТ так і ДАТ були стійкими. Коливання АТ в більшості випадків,
за умов ортопедичного лікування знімними конструкціями зубних протезів,
не виходили за межі норми (р(0,05). У процесі надання стоматологічного
лікування відмічена повна адаптація стану серцево-судинної системи, що
супроводжувалось зменшенням приросту САТ, ДАТ і ЧСС.

При ортопедичному лікуванні за допомогою незнімних конструкцій зубних
протезів зміни АТ, ЧСС були більш суттєвими, ніж у контрольній групі,
особливо в хворих на ІХС. Дані величини зазнавали найбільших змін при
проведенні стоматологічних маніпуляцій на перших двох клінічних етапах
протезування. Так, приріст САТ на 36,51±4,05 мм рт.ст. і ЧСС на
34,41±3,5 уд/хв, обумовлені на 1-му клінічному етапі протезування
призвели до зростання подвійного добутку на 45,4±3,21 ум.од. Поряд з цим
у 26,5(4,6% хворих спостерігали навпаки зниження САТ та в 18,4(3,8% –
ДАТ, що є також несприятливим для забезпечення ефективного коронарного
кровообігу. Аналогічні зміни були констатовані і на 2-му клінічному
етапі протезування. Пізніше, на 3-му та 4-му клінічних етапах зміни
показників АТ і ЧСС не були меншими в порівнянні з іншими групами
обстежуваних хворих.

Високим був і приріст ЧСС та ПД. Так, приріст ПД навіть на 4-му
клінічному етапі протезування залишався високим – 30,12±2,12 ум.од.
проти 9,4±1,5 ум.од. в групі обстежуваних, яким проводили ортопедичне
лікування за допомогою знімних конструкцій зубних протезів (р(0,001).

Проведення добового моніторингу артеріального тиску і ЧСС дозволило
отримати додаткову інформацію стосовно реакції серцево-судинної системи
на проведення ортопедичного лікування.

У цілому проведення ортопедичного лікування контрольної групи
обстежуваних супроводжувалося стійкими величинами САТ та ДАТ (р >
0,05).

З приведених даних випливає що, як при підготовці до ортопедичного
лікування, так і в кінці ортопедичного лікування вірогідних змін
показників САТ і ДАТ в обох групах обстежуваних не було. Більше того
стійкими залишались характеристики стандартного відхилення, за
показниками якого оцінювали вірогідність САТ і ДАТ.

Зовсім іншою була динаміка показників добового моніторингу АТ і ЧСС в
хворих на ІХС. Так, на 1-му клінічному етапі як знімного, так і
незнімного протезування спостерігали достовірний приріст середньодобових
значень САТ, ДАТ, ЧСС. При цьому констатували вірогідне збільшення
варіабельності особливо САТ і ЧСС. Більше того, у хворих на ІХС, яким
надавали ортопедичне лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних
протезів вказана динаміка була більш вагомою. Зокрема, у групі
обстежуваних зі знімним протезуванням показник середнього відхилення
систолічного артеріального тиску (СВ САТ) зріс з 15,0±0,3 мм рт.ст. до
16,2±0,4 мм рт.ст. (р(0,05) та умов здійснення стоматологічних
маніпуляцій на 1-му клінічному етапі незнімного протезування з 14,2±0,2
мм рт.ст. до 17,4±0,3 мм рт.ст. (р ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЧЗПП - частковий знімний пластинковий протез СОПР - слизова оболонка порожнини рота ПД - подвійний добуток ІХС - ішемічна хвороба серця ІМ - інфаркт міокарда ФК - функціональний клас АТ - артеріальний тиск ЕКГ - електрокардіограма ЧСС - частота серцевих скорочень САТ - систолічний артеріальний тиск ДАТ - діастолічний артеріальний тиск СВ САТ - середнє відхилення САТ СВ ДАТ - середнє відхилення ДАТ Здобувач висловлює щиру подяку завідуючому кафедри госпітальної терапії №3 ІФДМУ, доктору медичних наук, професору І. П. Вакалюку за консультації та допомогу у виконанні дисертаційного дослідження. PAGE 1 Рекомендовано подальше ортопедичне лікування: у залежності від наявного часткового дефекту зубного ряду; за станом серцево-судинної системи. Відстрочене подальше ортопедичне лікування у зв’язку із: поглибленням ішемічних змін на ЕКГ; ангінальним болем, який вимагав вживання нітрогліцерину; суттєвим зростанням АТ, ЧСС та ПД; відмовою хворого від подальшого ортопедичного лікування в зв’язку із серцево-судинним захворюванням. Знімне протезування: виражена наявна вегетативна симптоматика; помірні коливання АТ, ЧСС і ПД; стенокардія ІІ-ІІІ ФК. Тимчасове знімне протезування: при частковому дефекті зубного ряду, коли показане незнімне протезування; стенокардія І-ІІ ФК; значні коливання АТ, ЧСС та ПД; без виражених проявів вететативної симптоматики. Незнімне протезування: за умов адекватних коливань АТ, ЧСС і ПД; при відсутністі нападів стенокардії. Хворий на ІХС з різними функціональними класами важкості, який потребує надання ортопедичної допомоги, після проведення визначених обов’язкових стоматологічних маніпуляцій, згідно з оцінкою стану серцево-судинної системи (заключення лікаря-кардіолога)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020