МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО
Андрушенко Вікторія Валеріївна
УДК 591.433:591.147.3:615.37
Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів
різних вікових періодів при зміні імунного статусу
14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Сімферополь-2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України.
Науковий керівник: Доктор біологічних наук, професор
Федченко Світлана Миколаївна
Луганський державний медичний
університет
МОЗ України, завідувач кафедри
медичної
біології та генетики.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Шаповалова Олена Юріївна,
Кримський державний медичний
університет
ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України,
завідувач кафедри гістології,
цитології та ембріології,
м. Сімферополь
доктор біологічних наук, професор
Волков Костянтин Степанович,
Тернопільський
державний медичний університет
ім. І. Я.
Горбачовського МОЗ України,
завідувач кафедри
гістології, цитології, ембріології,
м.Тернопіль.
Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра гістології та ембріології.
Захист відбудеться “ 11 ”січня 2006 року о 15.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02. Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь,
бул.Леніна,5/7).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006,м.
Сімферополь, бульв. Леніна 5/7).
Автореферат розісланий “ 7 ” грудня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Д 52.600.02 к. мед. н., доцент
Новіков М.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Шлунок, як орган імунної й ендокринної системи, має
тісний взаємозв’язок з тимусом – центральним органом імуногенеза і
залозою внутрішньої секреції. Тимектомія (ТЕ) є одним з методів
лікування захворювань вилочкової залози. Експериментальними
дослідженнями доведено, що неонатальна ТЕ призводить до розвитку
аутоімунного гастриту (Kojіma A.,1981; Tung S.K.,1987; Uchіda K., 2001).
У той же час відомо, що існують виражені розходження наслідків
неонатальної та пізньої ТЕ.
Особливий інтерес привертають до себе дані по онтогенезу системи
травлення взагалі і шлунка зокрема. Незважаючи на актуальність цієї
тематики, онтогенез шлунка вивчається в плані виявлення термінів
становлення структурномікроскопічної організації слизової оболонки
(Сырцов В.К., Евтушенко В.М.,2003; Стефани Д.В., Вельтищев Ю.В.,1996).
Дані морфометрії слизової оболонки щурів у постнатальному онтогенезі в
літературі відсутні.
Не викликає сумнівів факт, що серед основних патогенетичних чинників
шлунково-кишкових захворювань важлива роль належить порушенню
інтерферонового статусу. Відомо, що циклоферон (ЦФ) чинить
імуномодулюючий ефект при різних імунодефіцитних станах, бо він є
індуктором ендогенного інтерферонгенеза. Крім цього, ЦФ інгібірує
продукцію прозапальних цитокинів, що відкриває нові перспективи його
застосування як протизапального засобу. У той же час є лише одиничні
спроби застосування індукторів ендогенного інтерферону (ЦФ) з метою
нормалізації зміненого інтерферонового статусу при гастродуоденальній
патології (Бульйон В.В.,2001; Овчинникова Н.,2000; Ходаківська
С.П.,1997). Таким чином, комплексних досліджень, присвячених вивченню
морфофункціональних особливостей слизової оболонки шлунка при зміненому
імунному статусі організму (імуностимуляція, імунодефіціт) в онтогенезі
дотепер не проводилося. Усе вищевикладене й обумовлює актуальність даної
роботи.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної теми кафедри медичної біології
Луганського державного медичного університету “Регуляція структурного
гомеостазу тканин, що регенерують, і корекція його змін в умовах впливу
екзогенних і ендогенних факторів”, номер державної реєстрації
0199U001828.
Мета і задачі роботи. Виходячи з науково-теоретичної і практичної
значимості зазначеної проблеми нами була поставлена мета: вивчити
реакцію структурних компонентів слизової оболонки шлунка щурів різних
вікових періодів при імунодефіцитному стані, викликаному ТЕ, а також в
умовах застосування імуномодулятора ЦФ (індуктора ендогенного
інтерферонгенеза).
Для здійснення зазначеної мети поставлені наступні задачі:
1. Вивчити морфологічні зміни слизової оболонки шлунка тварин
статевонезрілого періоду після тимектомії.
2. Вивчити структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка
при тимектомії у щурів статевозрілого періоду.
3. Установити вікові структурні особливості слизової оболонки шлунка у
тварин періоду старечих змін після тимектомії.
4. Вивчити динаміку змін структурних компонентів слизової оболонки
шлунка у тварин статевонезрілого періоду після введення в організм
циклоферону.
5. Виявити обумовлені циклофероном морфологічні зміни компонентів
слизової оболонки шлунка щурів статевозрілого віку.
6. Вивчити морфологічні особливості елементів слизової оболонки шлунка у
тварин періоду старечих змін при стимуляції імунної системи.
Об’єкт дослідження: слизова оболонка шлунка пацюків різних вікових
періодів в умовах імуносупресії та імуностимуляції.
Предмет дослідження: гістоморфометричні параметри слизової оболонки
шлунка, ультрамікроскопічні зміни структурних компонентів слизової
оболонки щурів різних вікових періодів після тимектоміїї та
імуностимуляції циклофероном.
Методи дослідження: гістологічний, гістохімічний,
електронно-мікроскопічний, морфометричний, статистичні методи.
Наукова новизна. На великому експериментальному матеріалі вперше
виявлені морфофункціональні зміни слизової оболонки фундального відділу
шлунка щурів різних вікових періодів при імунодефіцитному стані,
змодульованому ТЕ та імуностимуляції організму тварин введенням ЦФ.
Вперше проведена комп’ютерна морфометрія структурних компонентів,
секреторних екзокриноцитів та імунокомпетентних клітин СОШ щурів різних
вікових періодів контрольних та дослідних груп. Визначено статистичну
вірогідність впливу умов експерименту.
Практичне застосування роботи. У результаті проведеного дослідження були
виявлені морфофункціональні зміни СОШ в умовах змодельованого
імунодефіцитного стану і стимуляції імунної системи. Виявлені
особливості змін мікро- та ультрамікроструктури СОШ розширюють і
поглиблюють існуючі уявлення про механізми взаємодії травної й імунної
систем у різні вікові періоди. Отримані результати дозволяють
прогнозувати зміни морфофункціонального стану СОШ в умовах імунодефіциту
та імуностимуляції, що може бути використано у практичній медицині. Дана
робота може бути основою для подальших клінічних досліджень, розробки
нових методів профілактики та лікування захворювань шлунково-травного
тракту в умовах зміненого імунітета. Отримані результати дослідження
впроваджено в навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр
нормальної гістології, цитології й ембріології Луганського і
Тернопільського державних медичних університетів, кафедри гістології й
ембріології Львівського національного медичного університету ім.
Д.Галицького, кафедри гістології, цитології й ембріології медичного
інституту Української асоціації народної медицини, кафедри внутрішньої
медицини №2 Луганського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчено і проаналізовано
літературу по темі дослідження, сформовано серії експериментальних груп
тварин і проведено забір матеріалу. Проведено комп’ютерний
морфометричний аналіз гістологічних зрізів слизової оболонки фундального
відділу шлунка щурів з подальшою статистичною обробкою й аналізом
отриманих результатів, а також їхнім узагальненням. Ультрамікроскопічне
дослідження отриманих препаратів СОШ проведено разом зі співробітниками
лабораторії електронної мікроскопії Харківського НДІ радіології.
Самостійно написано всі глави дисертаційної роботи, сформульовані
основні положення і висновки, підготовлені фотодокументація й
ілюстрації.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і
обговорювалися на І Міжрегіональній конференції молодих вчених:
студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів (Луганськ, 2003); на ІІ
Міжрегіональній конференції молодих вчених: студентів, магістрантів,
аспірантів, докторантів (Луганськ, 2004); на Всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні
проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та
стоматології” (Донецьк, 2004); на VІІІ Міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих вчених, приуроченому до 150-ліття від дня народження
І.Я.Горбачевського (Тернопіль, 2004); на ІІІ з’їзді генетиків і
селекціонерів “Генетика в XXІ столітті: сучасні стан і перспективи
розвитку” (Москва, 2004); на науково-практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченій 200-річчю з дня заснування Харківського
державного медичного університету “Від фундаментальних досліджень- до
прогресу в медицині” (Харків, 2005); на ІІ Міжвузівській науковій
конференції студентів та молодих вчених (Вінниця, 2005); на Міжнародній
науково-практичній конференції (Суми, 2005); на ІІІ міжнародній
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Ужгород,
2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць,
які містять основні положення проведеного дослідження. З них у наукових
виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 (усі праці – самостійні), у
матеріалах конференцій та конгресів – 9.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, що складає з 4-х підрозділів, матеріалів і методів
дослідження, розділу “результати досліджень”, що включає 8 підрозділів,
обговорення результатів, висновків, списку використаної літератури,
додатка.
Дисертаційна робота виконана на 295 сторінках машинописного тексту (із
них 179 сторінок основного тексту). Містить 169 ілюстрацій (98
мікрофотографій, 35 електронних фотографій і 36 малюнків), 19 таблиць.
Список використаних літературних джерел включає 364 найменувань
(211-держав СНД, 153-держав далекого зарубіжжя). У розділі “Додаток”
міститься 25 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 360 білих
лабораторних безпородних щурах-самцях. Залежно від віку всі щури були
розподілені на серії: статевонезрілі – віком 4 тижні, статевозрілі –
віком 16 тижнів та тварини періоду старечих змін – віком 18 місяців.
Виділяли такі експериментальні групи: тварини після тимектомії та після
введення циклоферону. Контролем до тимектомованих щурів були тварини з
несправжньою тимектомією. При цьому проводили всі етапи оперативного
втручання крім видалення тимусу. Тваринам другої дослідної групи
внутрішньочеревинно вводився препарат циклоферон виробництва НТФФ
“Полисан”, Санкт-Петербург, 600703, у дозі 6мкг/кг маси тіла за схемою
1,2,4,6,8,11,14,17,20,23 день. Контролем до цієї групи були тварини,
яким внутрішньочеревинно уводили фізіологічний розчин в еквівалентних до
циклоферону об’ємах по тій же схемі. Після закінчення термінів
експерименту (7, 15, 30, 90, 180 доба) тварин декапітували під ефірним
наркозом відповідно до “Методичних рекомендацій по виведенню тварин з
експерименту” (1985).
Матеріалом для морфологічних досліджень було визначено слизову оболонку
шлунка (СОШ) тварин. Для морфологічного дослідження матеріал забирали із
фундальної частини шлунка, фіксували в 10%-му розчині нейтрального
формаліну, зневоднювали і заливали в парафін. Серійні гістологічні зрізи
товщиною 4-5 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином. Дослідження серійних
зрізів проводили під бінокулярним мікроскопом МІКМЕД-1 при різних
збільшеннях (окуляр 7,10; об’єктив 20-40-90).
Кількісний морфометричний аналіз кожного гістологічного препарату
проводився в 8 полях зору тестової площі на апаратно-програмному
комплексі, який складався із мікроскопа DOCUVAL (GENA), відеокамери
TAYAMA (Японія) і комп’ютера DURON 1,7 ГГЦ (лабораторія морфології й
цитології інституту геронтології АМН України). У цілому вивчалося 2880
полів зору. Цифрові зображення розміром 640х480/720х560 далі
опрацьовувалися програмою “Promorph-Paradіs”. Оцінювали товщину СОШ,
глибину шлункових ямок (ГШЯ), підраховували кількість головних (ГК),
парієтальних клітин (ПК) та міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ) на одиницю
фундальних залоз СОШ, плазматичних клітин на тестову площу, яка складала
5,88?10-8 м2 у власній пластинці слизової оболонки, вивчали площу
перетину, діаметр цих клітин та їх ядер. Для вивчення функціональної
морфології фундальних залоз використовували індекс співвідношення
головних (ГК) і парієтальних (обкладочних) клітин (індекс СГОК).
Нейтральні глікопротеїни виявляли ШИК-реакцією, кислі мукополісахариди
забарвлювали альціановим синім.
Електронно-мікроскопічне дослідження здійснювали за загальновживаною
методикою. Досліджений матеріал документували за допомогою фотографій у
вигляді позитивних та негативних відбитків.
Обробка отриманих результатів проведена за допомогою дисперсійного
аналізу, різниця середніх результатів оцінювалась з використанням
критерія Дж. Т’юки (1981) Розрахунки проводили на комп’ютері ІBM
ATHLON-2000 з використанням пакету прикладних програм Statіstіca 5,5.
Результати дослідження та їх аналіз. Результати, отримані нами в ході
дослідження, дозволяють стверджувати, що при зміненому імунологічному
стані, індукованому тимектомією та циклофероном відбуваються
морфофункціональні зміни у фундальній частині шлунка білих щурів, які
спостерігаються на всіх рівнях організації і мають характерні риси
залежно від віку тварини й тривалості впливу.
При аналізі морфометричних показників структурних компонентів СОШ в
умовах імунодефіциту в серії статевонезрілих щурів встановлено, що
товщина СОШ перевищувала контрольні показники на 7 та 30 добу
експерименту на 72% (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
