.

Тиреоїдно-імунна регуляція гомеостазу у дітей, хворих на гострі кишкові інфекції та патогенетичне обгрунтування застосування ліотироніну (авторефера

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 3069
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

БОБРИШЕВА АЛЬОНА ВАСИЛІВНА

УДК 053.2:616.441+612.017+616-005.1-08+616-08:615

Тиреоїдно-імунна регуляція гомеостазу у дітей, хворих на гострі
кишкові інфекції та патогенетичне обгрунтування застосування ліотироніну

14.01.10 – ПЕДІАТРІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

СІМФЕРОПОЛЬ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Богадєльніков Ігор Володимирович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна,

Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та клінічної
імунології.

доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, професор кафедри госпітальної педіатрії.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, кафедра дитячих інфекційних хвороб, м. Київ.

Захист відбудеться 09.06.2006 р. о___15____ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному
медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України ( 95006,
Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України ( 95006,
Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

Автореферат розісланий 07.05. 2006 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
Смуглов Є. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострі кишкові інфекції (ГКІ) є однією з важливих
проблем сучасної медицини, що обумовлено не тільки широким
розповсюдженням та неухильним ростом даної патології протягом останнього
десятиріччя в багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні, але й
тяжкістю клінічних проявів та високим ризиком розвитку ускладнень у
дітей різного віку (Крамарєв С.О., Мощич О.П., Чернишова Л.І., 2000;
Бобровицька А.І. та співавт., 2001; Луцук О.С., Копча В.С., Івахів О.Л.,
1999; Kosek M., Bern C., Guerrant R.L., 20004; Thielman N.M., Guerrant
R.L., 2004).

Вирішення проблеми ГКІ багато в чому пов’язане не тільки з впливом
збудників, бактеріальних ендотоксинів, активацією систем, що регулюють
внутрішньоклітинний метаболізм і проникність, але і станом гомеостазу
(Андрейчин М.А., Івахів О.Л., 2001; Учайкін В.Ф., 1999; Гебеш В.В. і
співавт., 2002).

Незважаючи на успіхи сучасної медицини в визначені стану таких систем,
як протеолізу і каллікреїн-кінінової, гемокоагуляційної і
фібринолітичної, у встановлені нейроендокринної регуляції імунітету як в
нормі, так і при патології (Фомін В.В. і співавт., 1991; Кузник Б.І.,
1991; Богадєльніков І.В., 2000), недостатньо вивченими залишаються
питання взаємозв’язку активних компонентів тиреоїдної і імунної систем,
а також вплив їх дисбалансу на стан гомеостазу на тлі перебігу ГКІ у
дітей. В останні роки отримані нові дані про значимість тиреоїдного
обміну не тільки в загальному гормональному балансі організму, надаючи
потужний регулюючий вплив на його основні функції, але і в значному
впливі на формування імунної відповіді (Мінков І.П., 2001; Майданник
В.Г., Іванишин Л.Я.., 2005; Сміян І.С., Романюк Л.Б., 2005; Кубарко
А.И., Yamashita S., 1998). Питання функціонального стану щитовидної
залози, визначення характеру взаємозв’язків між тиреоїдним та імуним
станом та впливу їх дисбалансу на тяжкість та перебіг ГКІ у дітей,
вивчено недостатньо, що створює передумови для подальших більш глибоких
наукових досліджень з вивчення тиреоїдно – імунної регуляції гомеостазу
організму у дітей, хворих на ГКІ, та для розробки патогенетичної
коригуючої терапії, здатної потенціювати ефективність базисної терапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з темою науково-дослідної роботи кафедри
дитячих інфекційних хвороб Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського: “Клінічний перебіг, імунологічна характеристика
і патогенетична терапія деяких інфекційних захворювань у дітей”. (Шифр
теми 2.222, номер державної реєстрації 0195U009968).

Мета дослідження: встановити функціональний стан тиреоїдної системи і
імунного статусу у дітей, хворих на ГКІ в залежності від періоду і
тяжкості захворювання, виявити взаємозв’язки між ними і патогенетично
обгрунтувати застосування ліотироніну із замісною метою.

Завдання дослідження:

1. Вивчити функціональний стан тиреоїдної системи у дітей, хворих на
середньотяжку і тяжку форми ГКІ .

2. Оцінити показники стану основних факторів специфічного імунітету у
хворих на ГКІ в залежності від періоду і тяжкості захворювання.

3. З’ясувати наявність і характер взаємозв’язків між функціональним
станом тиреоїдної та імунної систем у здорових дітей і хворих на ГКІ на
висоті розвитку кишкового токсикозу.

4. Вивчити ендокринну регуляцію функціональної взаємодії систем
специфічного імунітету і гемостазу у дітей, хворих на ГКІ .

5. Дати патофізіологічне обгрунтування доцільності застосування та
оцінити клінічну ефективність замісної терапії ліотироніном в лікуванні
тяжких форм ГКІ, що протікають із синдромом стійкого “низького
трийодтироніну”.

Об’єкт дослідження. Клінічні прояви ГКІ різної етіології, стан
тиреоїдної системи, специфічного імунітету, системи гемостазу на момент
захворювання і в періоді ранньої реконвалесценції ГКІ .

Предмет дослідження. Функціональний стан тиреоїдної системи і
специфічного імунітету у дітей, хворих на ГКІ, їх взаємозв’язки, фактори
ендокринно-імунної регуляції гомеостазу, обгрунтування застосування
ліотироніну.

Методи дослідження. Клінічні, лабораторні (серологічні,
бактеріологічні), імунологічні і статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено функціональний
стан тиреоїдної системи у дітей, хворих на ГКІ, в залежності від періоду
і тяжкості захворювання.

Результати дослідження дозволяють розширити розуміння патогенетичної
сутності ГКІ у дітей, за рахунок розшифровки характеру взаємозв’язку між
функціональним станом тиреоїдної системи і імунним статусом дітей,
хворих на ГКІ.

Вперше досліджено роль дисбалансу тиреоїдно-імунних взаємозв’язків в
реалізації гомеостазу у дітей, хворих на середньотяжкі і тяжкі форми
ГКІ.

Дано наукове обгрунтування необхідності проведення замісної терапії
гормонами тиреоїдної лінії при формуванні синдрому “низького
трийодтироніну” у дітей, хворих на ГКІ, і доведено, що використання
ліотироніну у хворих на тяжкі форми на висоті розвитку кишкового
токсикозу дозволяє підвищити ефективність базисної терапії ГКІ .

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що при розвиткові
кишкового токсикозу в гострому періоді ГКІ має місце формування
псевдодисфункції ЩЗ, варіант якої визначався ступенем тяжкості
захворювання.

Доведено, що лабораторний симптомокомплекс, що включає визначення рівня
тиротропного гормону гіпофізу і тиреоїдних гормонів, важливо
використовувати як для підтвердження ступеня тяжкості, так і для
прогнозування обважнення перебігу ГКІ.

Встановлено, що оцінка стану тиреоїдної системи у дітей, хворих на ГКІ,
істотна при виборі диференційованної патогенетичної терапії
захворювання.

Доведено, що корекція синдрому “низького трийодтироніну”, що
розвивається у дітей, хворих на тяжку форму, препаратом ліотироніном
дозволяє підвищити ефективність базисної терапії ГКІ.

Результати роботи впроваджені в практику роботи Кримського
республіканського закладу “Дитяча інфекційна клінічна лікарня” м.
Сімферополя.

Особистий вснесок здобувача. Автором самостійно проведено
патентно-інформаційний пошук, підібрана і проаналізована література
стосовно проблеми дослідження, що надало можливість сформулювати тему,
актуальність і дослідницьку програму роботи. Сформульовані мета і задачі
дослідження, намічений методичний підхід до їх вирішення, розроблена
програма проведення дослідницької роботи, сформовані групи
спостереження. Автором самостійно проведені, проаналізовані та
узагальнені результати клінічних, лабораторних і імунологічних
досліджень дітей, хворих на ГКІ. Зібрано і систематизовано фактичний
матеріал; проведено теоретичний аналіз одержаних в ході дослідження
результатів і дана їх інтерпретація, проведена статистична обробка
одержаних даних дослідження, сформульовані висновки і практичні
рекомендації. Підготувала наукові дані до публікації і виступів на
наукових конференціях, оформила дисертаційну роботу і автореферат.
Виконано впровадження одержаних результатів в лікувальну практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
повідомлені та обговорювались на засіданнях кафедри дитячих інфекційних
хвороб Кримського державного медичного університету

ім. С.І. Георгієвського. Матеріали дисертації повідомлені на: YI з’їзді
інфекціоністів України (м.Одеса, 2002 р.); 4-й Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Вопросы иммунологии в педиатрии”
(м.Львів, 2004 р.); III Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Питання імунології в педіатрії” (м.Київ, 2004 р.); IY Міжнародній
науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень –2005” (м.
Дніпропетровськ, 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній
конференції “Науковий потенціал світу – 2005” (м. Дніпропетровськ,
200 5 р.); IХ

Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта – 2006” (м.
Дніпропетровськ, 2006 р.)

Публікації. За темою дисертації і результатами виконаних досліджень
опубліковано 9 наукових праць, у тому числі: 4 статі у провідних
спеціалізованих журналах (1– без співавторів), 5 – у матеріалах з’їздів,
конференцій, тезах доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 181
сторінці комп’ютерного тексту і складаються із вступу, огляду
літератури, трьох розділів власних досліджень, обговорення та
узагальнення одержанних результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку літературних джерел ( 227 видань вітчизнянних і російськомовних,
та 102 – іноземних авторів). Робота ілюстрована 15 таблицями і
1рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням знаходились 254
дитини, хворих на ГКІ різної етіології, які отримували лікування в
Кримському республіканському закладі “Дитяча інфекційна клінічна
лікарня” міста Сімферополя. Вік дітей від 1 міс. до 12 років. Дівчаток –
108 (43%), хлопчиків – 146 (57%). Діагноз ГКІ ставився на підставі
клінічної картини захворювання і підтверджувався результатами
лабораторних, бактеріологічних і серологічних досліджень. В залежності
від вираженості інфекційного токсикозу, місцевих симптомів ураження
шлунково-кишкового тракту, а також втягнення в процес інших органів і
систем організму, встановлена тяжкість ГКІ: середньотяжка – у 105
(41,3%) і тяжка – у 149 (58,7%) хворих.

В залежності від вираженості клінічних проявів ГКІ і ступеня токсикозу
хворі були розподілені на 2 групи: першу групу склали хворі із
середньотяжким ступенем і другу – хворі зі тяжким ступенем захворювання.

Для оцінки функціонального стану щитовидної залози визначали рівень
тиротропного гормону гіпофізу (ТТГ) і тиреоїдних гормонів (Т3, Т4) в
сироватці крові імуноферментним методом, основаним на принципі
імунологічного “сендвіча” з використанням тест-системи фірми “ДІАплюс”
(“ ТТГ, Т3, Т4 ІФА ДІАплюс”, м.Москва).

Для вивчення імунного статусу використовувався комплекс показників
клітинного і гуморального імунітету. Дослідження клітинної ланки
складалися із визначення абсолютної та відносної кількості субпопуляцій
лімфоцитів, що несуть на своїй поверхні наступні рецептори: CD3, CD4,
CD8, CD22, обчислення індексу імунорегуляції (CD4/CD8), а також
визначення реакції бласттрансформації лімфоцитів. Для виявлення
CD-маркерів використовувався метод непрямої реакції поверхневої
імунофлюоресценції (РІФ) з моноклональними антитілами. Дослідження гу-

моральної ланки включали: кількісне визначення сироваткових
імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G; циркулюючі імунні комплекси (ЦІК)
визначали методом В.В. Меньшикова, (1987 р). Для визначення ендокринної
регуляції функціональної взаємодії систем гемостазу і клітинного
імунітету у дітей, хворих на ГКІ, проведено ряд експериментальних
“навантажувальних тестів” з преінкубацією клітин з L-тироксином, що
включають визначення поглинання тироксину лімфоцитами (ПТ4Л). За основу
тесту прийнята методика Трофімова В.І. та співавт. (1989). Для
визначення тироксин-опосередкованої біологічної активності тималіну
використана модификація методу Морозова В.Г. і Хавінсона В.Х. (1989).
Визначення вмісту кортизолрезистентної фракції лімфоцитів (КРФЛ)
проводили з використанням методики Пицького В.І. (1986). Визначення
фібринолітичної активності лейкоцитів крові (показник LF) проводили
методом, розробленим Пуртовим А.В., Хреновим О.А. (1990). За основу
тесту визначення експресуючих рецепторів до тромбіну, урокінази,
тканинного активатора плазміногену на лімфоцитах використовували
методику Кусельман А.І. (1987).

Було проведено кореляційний аналіз показників вмісту в крові ТТГ
гіпофізу, гормонів щитовидної залози (Т3, Т4) і показників популяції Т
–,

В –лімфоцитів, Ig класів А, М, G і ЦІК як у здорових дітей, так і хворих
на ГКІ. Виявлення кореляційних взаємозв’язків між показниками тиреоїдної
і імунної систем проводили за допомогою виміру кореляції рангів методом
обчислення коефіцієнту кореляції Кендела. Одержані результати досліджень
були піддані математичній обробці з використанням
варіаційно-статистичних методів, а також на персональному комп’ютері
“Celeron 600” за допомогою пакета комп’ютерних програм “Microsoft
Excel”.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених
досліджень функціонального стану тиреоїдної системи показали, що у
дітей, хворих на ГКІ, відбувалися певні зміни показників тиреоїдного
обміну, ступінь яких залежав від тяжкості і періоду захворювання, але не
залежив від його етіології. Дані, одержані при обстеженні дітей, хворих
на середньотяжку форму ГКІ ( перша група), свідчили, що в гострому
періоді захворювання рівень ТТГ гіпофізу статистично не відрізнявся від
показників у здорових дітей (p  EL O O O O O O O O O O O O O O O O $ O O O O O O O O O O ??F¶?·??¬??oo(G O O O ¬?®????????r?+G O G O O O дчить дуже слабкий корелятивний зв'язок між ними. Активна форма гормона Т3 також високо корелювала прямим зв'язком зі всіма вивчаємими показниками факторів клітинного імунітету: CD3+ (r = 0,80, p 0,05).

Таким чином, при тяжкому перебігу ГКІ, що протікають з явищами
токсикозу, з’являються нові корелятивні взаємозв’язки між показниками
тиреоїдної та імунної систем, які відображують активацію захисних
механізмів організму, що попереджують розвиток імунно-ендокринної
недостатності. Оскільки у хворих на ГКІ не виникає зриву
нейроендокринної регуляції, то і порушення імунного гомеостазу
проявлялися лише розвитком вторинної імунної недостатності.

Аналіз результатів “навантажувальних тестів”, що визначали показники
поглинання тироксину лімфоцитами у хворих на ГКІ (ПТ4Л), свідчить, що
ПТ4Л в гострому періоді захворювання у хворих 1-ї групи не виходив за
межі діапазону фізіологічних коливань, тоді як до 7–10 дня відвищувався
на 42,5% порівняно з гострим періодом (р Підписано до друку з оригінал-макету 26.04.2006 Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Облік.-вид. арк.1,5. Тираж 100 прим. Гарнітура Times New Roman. Зам. № 32. Віддруковано у “Юг-Бумага”. м. Сімферополь, вул. Горького, 4 PAGE 0

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020