.

Психічні розлади у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів (клініка, діагностика, корекція) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
176 3414
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

БОБРО МАРІЯ ГЕОРГІЇВНА

УДК: 616.89:616.24-002.5-039.1]-07-085.851

Психічні розлади у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів
(клініка, діагностика, корекція)

14.01.16 – психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Юр’єва Людмила
Миколаївна, Дніпропетровська державна медична

академія МОЗ України, факультет післядипломної

освіти, кафедра психіатрії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Пішель Віталій
Ярославович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової
психіатрії та наркології МОЗ України, відділ медико-соціальних проблем
терапії психічних розладів, завідувач відділу

доктор медичних наук, професор Пшук Наталія Григорівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, кафедра
психіатрії, загальної та медичної психології, професор кафедри

Провідна установа

Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 26.10.2006р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д.26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті
соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою:

04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий 25.09.2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гриневич Є.Г.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогоднішній день туберкульоз легенів (ТЛ) є одним
з найбільш розповсюджених інфекційних захворювань (R.Framer et al.,
1996; Г.Л.Ридер, 2001; К.Styblo, 2001; М.И.Перельман, В.А.Корякин,
И.В.Богадельникова, 2004). Зростання рівня цієї патології зберігається в
масштабах усього світу (H.L.Rieder, J.M.Watson 1998). Не є винятком і
Україна, де за поточне десятиріччя захворюваність на ТЛ збільшилася
вдвічі, а смертність – у 2,5 рази (Ю.І.Фещенко, 2005). Звертає на себе
увагу той факт, що серед верств населення, які страждають на
туберкульозну інфекцію, в сучасний період значну питому вагу складають
соціально благополучні особи (переважно молодого й працездатного віку),
кількість яких зростає з кожним роком (В.С.Козакова, А.В.Евдокимов,
1997; Е.Н.Лукашова и др., 2002; Ю.І.Фещенко, В.М.Мельник, 2004).

Треба відзначити, що в наш час проблема діагностики та корекції
психічних розладів (ПР) при різноманітних соматичних захворюваннях,
зокрема туберкульозі, набуває значної актуальності і знаходить все
більше відбиття в наукових дослідженнях (О.К.Напрєєнко, 1996;
Б.В.Михайлов и др., 2002; А.В.Підаєв, С.І.Табачніков, 2003), у тому
числі через виникнення “психогенно-соматогенних” циклів (М.В.Коркина,
1995). За даними І.С.Вітенко, О.С.Чабана, О.О.Бусло (2001), психічні та
поведінкові зміни, що виникають при соматичній патології, призводять до
збільшення частоти емоційних та когнітивних порушень, більш тяжкого
перебігу й рецидивів основного захворювання, а “тиск” факту наявності
хвороби формує дезадаптаційні психологічні реакції (ДПР) та відповідну
внутрішню її картину.

В свою чергу, літературні дані щодо психічних розладів при ТЛ є досить
суперечливими. Психічна патологія у зазначеного контингенту хворих має
ряд особливостей і потребує детального дослідження у зв’язку з
різноманіттям етіологічних чинників та патогенетичних механізмів, а її
прогноз значною мірою визначається ефективністю антибактеріальної
терапії й рівнем якості життя (ЯЖ) пацієнтів (М.Т.Fullilove, 1993;
М.В.Виноградов, И.И.Черкашина, М.И.Перельман,1994; Р.Ш.Валиев, 1999).
Остання, як підкреслює низка авторів (P.W.Jones, 1999; Е.И.Шмелев,
Г.М.Куклина, 2001; М.Е.Гурылева и др., 2005), значною мірою залежить від
доведеної кореляції між існуючими у них граничними психічними розладами
(ГПР) та клінічною динамікою туберкульозу легенів, його прогресуванням
(у деяких випадках), зниженням рівня функціональних можливостей
організму. Слід зазначити, що наявність у переважної частини хворих на
ТЛ афективних розладів, здебільше депресій, що супроводжуються відчуттям
повного життєвого краху, страхів, постійних хвилювань, нав’язливої
турботи про наслідки захворювання (особливо у випадках, коли туберкульоз
легенів діагностовано вперше), створює нагальний попит з боку охорони
здоров’я щодо їх діагностики та корекції (И.К.Сосин, Н.Г.Пшук, 1994;
В.С.Подкорытов, 2003; В.Я.Пішель, С.В.Теклюк 2004).

Але в даний час в Україні вказані питання знаходяться поза увагою
науковців та клініцистів через перевагу у фтизіатрії нозоцентричного
специфічного біологічно-орієнтованого підходу до лікування ТЛ згідно з
стандартизованою програмою його терапії, яка не передбачає участі
лікаря-психіатра при наданні медичної допомоги таким пацієнтам. Це
зумовлює також незначну кількість доступних друкованих праць із проблем
ПР у хворих на туберкульоз легенів на тлі зловживання психоактивними
речовинами й асоціальної поведінки (О.Б.Нечаева, 1998; Е.В.Сухова, 2003;
В.М.Мельник и др., 2004) та практичну відсутність досліджень щодо
психічних порушень у соціально благополучних осіб, що страждають на
туберкульоз (існує лише декілька окремих повідомлень щодо самостійних
спостережень лікарів-фтизіатрів) (В.Г.Макиева и др., 1999; Н.А.Долгих,
2000).

Все вищевказане підкреслює актуальність вирішення проблем своєчасної
діагностики психічних розладів у соціально благополучних осіб з вперше
виявленим туберкульозом легенів. У свою чергу, створення оптимальних
умов для одужання від туберкульозу (зокрема, досягнення комплаєнсу) є
неможливим без урахування особливостей клінічних проявів психічної
патології, внутрішньої картини захворювання при ній (у тому числі
дезадаптаційних психологічних реакцій), особистісних властивостей,
оцінки сфер якості життя зазначеного контингенту, а також розробки й
впровадження на цій основі поетапної системи їх корекції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії
факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної
академії МОЗ України за темою: “Клініко-експериментальне вивчення
психічних розладів при психогенних, соматогенних та органічних
пароксизмальних психічних захворюваннях та залежної поведінки і розробка
психокорекційних, психопрофілактичних, лікувально-реабілітаційних
програм з метою підвищення якості життя психічно хворих та медичних
працівників” (№ державної реєстрації 0100U000351).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – на основі дослідження
клініко-психопатологічних, психологічних і соціально-психологічних
особливостей у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів розробити
поетапну систему корекції психічних розладів та оцінити її ефективність.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

1.Оцінити роль соціально-демографічних факторів і клінічних ознак
захворювання у формуванні психічних розладів у хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів.

2.Визначити клініко-психопатологічні та психологічні особливості у
хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів.

3.Дослідити рівень якості життя у хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів.

4.Науково обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність поетапної
системи корекції психічних розладів у хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів.

Об’єкт дослідження – психічні розлади у хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів.

Предмет дослідження – клініко-психопатологічні, психологічні та
соціально-психологічні особливості хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів, їх діагностика та корекція.

Методи дослідження: соціально-демографічний, клініко-психопатологічний,
експериментально-психологічний, соціально-психологічний, методи
математичної статистики.

Соціально-демографічний метод (розподіл обстежених за статтю, віком,
освітою) та аналіз клінічних ознак захворювання (патологічна форма
основного процесу, наявність бактеріовиділення) застосовували з метою
виділення факторів ризику формування психічних розладів у хворих з
вперше виявленим туберкульозом легенів.

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих
підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів. Діагностику психічних
та поведінкових розладів здійснювали згідно з клінічними критеріями
МКХ-10, шляхом стандартизованого інтерв’ю та спостереження. Проводили
кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення психопатологічних порушень
стосовно різних психічних сфер.

Експериментально-психологічний метод включав наступні методики: шкалу
Шихана (D.V.Shееhan, 1983) (визначення впливу захворювання на різні
сфери життя пацієнта: роботу, суспільне життя та дозвілля, сімейні
взаємостосунки); шкалу HAM-D21 (M.Hamilton, 1960) (кількісна діагностика
ступеня тяжкості депресивних розладів); шкалу самооцінки тривоги Шихана
(Т.Д.Мак Глин, Г.Л.Меткалф, 1989) (визначення ступеня тяжкості тривожної
симптоматики); Мінесотський багатопрофільний особистісний опитувальник
MMPI (Л.М.Собчик, 1971) (оцінка якісних та кількісних характеристик
базисної структури особистості); скорочений стандартизований
багатофакторний метод опитування особистості СМОО (Л.Н.Собчик, 1991)
застосовували для спостереження за динамічними змінами структури
особистості після проведення поетапної системи корекції психічних
розладів; методику для психологічної діагностики типів ставлення до
хвороби (НДІ ім. В.М. Бехтерева, Ленінград, 1987); опитувальник ВООЗ
ЯЖ-100 (адаптація і модифікація Санкт-Петербург, НДІ ім. В.М. Бехтерева,
1998) (оцінка сфер якості життя хворих).

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням методів
варіаційної статистики, реалізованими стандартними пакетами програм
статистичного аналізу EXCEL-2000, БИОСТАТ (С.А.Гланц, 1998). Оцінка
вірогідності відмінностей середніх і відносних величин виконувалася за
критеріями Стьюдента, Фішера, Уїлкоксона, Манна-Уїтні, Хи-квадрат (ч2).
Для встановлення взаємозв’язку між ознаками обчислювали коефіцієнт
лінійної кореляції Пірсона, рангової кореляції Спірмена (С.Н.Лапач,
А.В.Чубенко, П.Н.Бабич, 2000).

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених
досліджень отримані нові дані про структуру, клініко-психопатологічні та
психологічні особливості психічних розладів у хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів. Вперше систематизована клінічна картина психічних
розладів (за рубриками МКХ – 10), виділені основні синдроми психічних
розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів. Уперше
оцінена роль соціально-демографічних факторів і клінічних ознак
захворювання в формуванні психічних розладів у даної категорії хворих.
Уперше визначено вплив вперше виявленого туберкульозу легенів на рівень
якості життя пацієнтів. Уперше науково обґрунтовано, розроблено та
оцінено ефективність поетапної системи корекції психічних розладів у
хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну значущість мають
виявлені й описані чинники ризику формування психічних розладів у хворих
з вперше виявленим туберкульозом легенів, встановлення яких дає
можливість удосконалити заходи первинної профілактики у зазначеного
контингенту. Своєчасне виявлення клініко-психопатологічних,
психологічних та соціально-психологічних (зокрема оцінка якості життя)
особливостей у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів дозволяє
оптимізувати лікування основного захворювання. Розроблена та впроваджена
поетапна система корекції психічних розладів призводить до поліпшення
психічного стану, покращення якості життя та підвищення ефективності
лікування туберкульозу легенів.

Результати дослідження впроваджені у практику в наступних лікувальних
установах: обласному комунальному закладі “Протитуберкульозний
диспансер” МОЗ України (м. Дніпропетровськ), комунальному закладі
“Обласний протитуберкульозний диспансер” МОЗ України (м. Запоріжжя),
21-ій міській лікарні ім. проф. Попкової Є.Г. МОЗ України (м.
Дніпропетровськ), клінічному закладі “Дніпропетровська обласна
психіатрична лікарня” МОЗ України (м. Дніпропетровськ), обласному
комунальному закладі “Гейківська психоневрологічна лікарня” МОЗ України
(м. Кривий Ріг), а також до педагогічного процесу кафедри психіатрії
факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної
академії МОЗ України (м. Дніпропетровськ) та кафедри психіатрії,
наркології та медичної психології Запорізького державного медичного
університету МОЗ України (м. Запоріжжя).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою.
Автором особисто проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової
літератури за темою дисертаційної роботи. Дисертантом власноруч
здійснено весь обсяг досліджень (клініко-психопатологічне,
експериментально-психологічне, соціально-психологічне), статистичну
обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, особисто виконано аналіз
результатів роботи та на цій основі розроблено поетапну систему корекції
психічних розладів і проведено впровадження отриманих результатів в
практику охорони здоров’я України. Самостійно написано розділи
дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації, оформлено
таблиці та рисунки.

Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях,
затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у
статті №1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації,
який наведено наприкінці автореферату) здобувачем особисто досліджені та
проаналізовані показники якості життя у хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів; у статті №2 – автором самостійно проведено
клініко-психопатологічне обстеження хворих з вперше виявленим
туберкульозом легенів, описані клінічні особливості, зроблені висновки
та запропоновані рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися та обговорювалися на: IV Міжнародній конференції студентів
і молодих вчених “Медицина – здоров’я XXI сторіччя” (Дніпропетровськ,
2003р.), V Міжнародній конференції студентів і молодих вчених “Молодь –
медицині майбутнього” (Дніпропетровськ, 2004р.), Міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”
(Одеса, 2004р.), засіданнях товариства психіатрів м. Дніпропетровська
(Дніпропетровськ, 2004р.), European Respiratory Society Annual Congress
2005 (Копенгаген, 2005р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, із
них 5 статей у наукових фахових виданнях згідно з “Переліком” ВАК
України (з них 3 самостійних); 1 – розділ у посібнику, 9 – тез
доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 144 сторінках
машинописного тексту (122 сторінки – основний текст). Робота складається
зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень,
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел. Матеріали дисертації
ілюструють 18 таблиць та 11 рисунків. Перелік використаних джерел
містить 233 найменувань, з яких 166 вітчизняних, 67 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Дослідження проводили з 2004 по 2006 рр. на базі Дніпропетровського
міського протитуберкульозного диспансеру. За вказаний період в цієї
установі на лікуванні знаходилось 1589 пацієнтів з вперше виявленим
туберкульозом легенів. Із них 505 (31,7%) були соціально благополучними,
тобто мали задовільні матеріально-побутові умови, сім’ю, постійну роботу
та не зловживали психоактивними речовинами й не перебували в місцях
позбавлення волі. Виходячи з мети та завдань дослідження, методом
випадкової вибірки (за таблицями випадкових чисел) із зазначеного
контингенту відібрано 142 пацієнта з вперше виявленим ТЛ. Серед них було
80 (56,3%) чоловіків і 62 (43,7%) жінки; середній вік – 34,11±10,7 року.
За рівнем освіти вони розподілилися наступним чином: середню освіту мали
13,4%, середню фахову – 31,7%, вищу – 47,9% і незакінчену вищу – 7,0%. У
73,2% пацієнтів туберкульоз легенів виявлено при профілактичному огляді.
За клінічними формами туберкульозного процесу вогнищевий туберкульоз
діагностований у 60 (42,2%), інфільтративний – у 53 (37,3%) та
дисемінований – у 29 (20,4%) осіб. 17 хворих (11,9%) були з
бактеріовиділенням (МБТ+). Жоден із обстежених не мав обтяженої
спадковості на психічні розлади і не перебував на диспансерному обліку
за психічним захворюванням.

Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний. Із хворими
проводили діагностичні бесіди, під час яких здійснювали вивчення скарг,
анамнестичних даних, ретельне спостереження за поведінкою обстежуваних,
зокрема їх мовою та мімікою. Особливу увагу приділяли факту наявності
хвилювань, що пов’язані з повідомлення про діагноз ТЛ. Також враховували
відомості, одержані від лікарів-фтизіатрів та від середнього медичного
персоналу щодо додержання пацієнтами лікувального режиму.

Для визначення ролі соціально-демографічних факторів у формуванні
психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів,
було сформовано дві групи осіб. В першу групу ввійшли 40 пацієнтів без
психічних розладів, другу групу склали 102 хворих з психічними
розладами.

Порівняльна оцінка соціально-демографічних особливостей обстежених
пацієнтів виявила наступне. Більш схильними до розвитку психічної
патології виявились чоловіки (42,5% у першій та 61,8% у другій групах;
ч2=3,6, рAAe 4 X Z j l z ’ c ¬ ? 1/4 * , ~ ® ° ? ? ¶ ? ? O ? ’ o ????? ????? ????? ????? ??? ?????? ????? ?????th???? ???th?? ” ? r t (шень кількісних показників базисних шкал хворих із гіпоманіакальним синдромом представлено піком за 9-ю шкалою, який знаходився у прямій кореляції (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020