.

Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 3577
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

БОДНАРЮК НІНА ДМИТРІВНА

УДК 618.15 – 002.3:616.992.282:579.8:616 – 097

Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів
вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями

03.00.07 – мікробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор
Йосипович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології,
проректор з наукової та лікувальної роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мінухін Валерій
Володимирович, Харківський державний медичний університет МОЗ України,
професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Палій Гордій Кіндратович, Вінницький національний медичний університет
ім. М.І. Пирогова, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та
імунології

Провідна установа: Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України, м.Київ

Захист відбудеться “ 23 “ червня 2006 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при Інституті мікробіології та
імунології ім. І.І.Мечникова АМН України за адресою: 61057, м. Харків,
вул. Пушкінська, 14-16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мікробіології та
імунології ім. І.І.Мечникова АМН України за адресою: 61057, м. Харків,
вул. Пушкінська, 14-16.

Автореферат розісланий “ 20 ” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої Вченої ради

к.мед.н., ст.н.с. С.В. Бруснік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед гнійно-запальних захворювань репродуктивних
органів у жінок дітородного віку провідне місце належить вагінітам. За
даними різних дослідників вагініти виявляють у 21-33 % жінок дітородного
віку, при цьому у 5 % вагініт здатний перебігати безсимптомно. Вагініти
деякими авторами розглядаються як маніфестація дисбактеріозу (дисбіозу)
піхви (А.С. Анкірська, В.В. Муравйова., 2001; В.Н. Козько, 2001; А.
Georgijevic і співавт., 2000). Вважають, що етіологічно вони пов’язані з
умовно патогенними мікроорганізмами, які, за звичай, присутні у
порожнині піхви практично здорової жінки (П.В. Буданов і співавт., 2005;
В.І. Кісіна, 2003). У нормі їх популяційний рівень низький (6v¤th -

>

B

r

th

„o

„o^„o

„-^„

„io^„

&

F

v”w?x3/4ycccUUIUUUUUUUUUUUUUUUUUU

&

F

dpth

iaaaaaaaaaaaaaaaaaaiiiiaaa

.(у 37,7 %), золотистий стафілокок (у 26,9 % жінок), ешерихії (у 11,3
%), гонокок (у 7,5 %), вагінальні трихомонади (у 7,0 %), бактероїди (у
4,1 %), пептокок (у 4,1 %), пептострептококи (у 1,4 %), превотели (у
0,5 %) та епідермальний стафілокок (у 0,2 %).

Нами проведено мікологічне дослідження виділень заднього склепіння у 416
жінок, хворих на вагініт, що дало можливість виділити та ідентифікувати
237 штамів дріжджоподібних грибів роду Candida. Серед виділених штамів
за біологічними властивостями були віднесені 176 (42,1 %) штамів до C.
аlbicans, 16 (3,8 %) до С. glabrata, 13 (3,2 %) – до C. inconspiena, 11
(3,1 %) – до C. krusei, 8 (1,9 %) – до C. tropicalis, 8 (1,9 %) – до C.
guіllermondii, 3 (0,5 %) – до C. pseudotropicalis, 2 (0,5%) – до C.
zeylanoides. З метою визначення етіологічної ролі кожного виду
дріжджоподібних грибів роду Candida вивчений популяційний рівень кожного
виду Кандид. Із 176 штамів C. аlbicans – 135

(76,7 %) мали популяційний рівень 5,57±0,19 lg КУО/мл, із 16 штамів С.
glabrata – 6 (37,5 %) були етіологічно значимими провідними збудниками
кандидозного вагініту. Також встановлено провідними збудниками
кандидозного вагініту C.krusei – 4 штама, C. inconspiena – 5, C.
tropicalis – 3, C. guіllermondii – 3, C.pseudotropicalis – 1, C.
zeylanoides – 1. Таким чином, збудниками кандидозного вагініту у жінок,
що мешкають у Чернівецькій області, є C.аlbicans (провідний збудник), С.
glabrata, C. inconspiena, C. krusei, C. tropicalis, C. guіllermondii та
C. pseudotropicalis. Виділені штами цих мікроорганізмів чутливі до
амфотерицину В, ністатину, чутливі та слабочутливі щодо клотримазолу,
ітраконазолу та флюконазолу, а також до нового протимікробного препарату
декаметоксину.

Порушення мікробіоценозу в одній відкритій порожнині може призвести до
змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори в іншому біотопі.
Виходячи з цього, нами проведені мікробіологічні дослідження з метою
встановлення видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту
порожнини товстої кишки жінок, хворих кандидозний та бактеріальний
вагініти. Розвиток та перебіг кандидозного вагініту супроводжується
глибокими порушеннями мікробіоценозу вмісту порожнини товстої кишки, що
характеризуються частковою елімінацією (у частини хворих) або вираженим
дефіцитом фізіологічно корисних анаеробних біфідобактерій та, в меншій
мірі, лактобактерій; контамінацією порожнини товстої кишки у 90,47 %
пацієнток умовно патогенними дріжджоподібними грибами роду Candida, а
також, в меншій мірі, пептококом, клостридіальними формами бактерій,
пептострептококами, патогенними (гемолітичними) ешерихіями та іншими
умовно патогенними ентеробактеріями (цитробактером, протеями).

У жінок, хворих на кандидозний вагініт, за популяційним рівнем та
мікроекологічними показниками провідне значення у мікробіоценозі
порожнини товстої кишки мають бактероїди, нормальні кишкові палички,
пептокок, лактобактерії та умовно патогенні дріжджоподібні гриби роду
Candida. Інші, у тому числі найбільш фізіологічно корисні для людини –
біфідобактерії – за популяційним рівнем і мікроекологічними показниками
відіграють другорядну роль. Слід зауважити, що саме біфідобактерії
виявляються у мінімальних кількостях, але ще можуть бути виявлені (дещо
більше 4,0 lg КУО/мл).

Наявність на слизових оболонках вагіни умовно патогенних дріжджоподібних
грибів роду Candida, а також їх виявлення у вмісті порожнини товстої
кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт, не виключає можливості
транслокації цих мікроорганізмів із порожнини товстої кишки на слизову
оболонку піхви. Крім того, патогенні та умовно патогенні контамінанти
(пептокок, пептострептококи, клостридії, кишкові палички, гемолітичні
ешерихії та інші ентеробактерії (протеї, цитробактер)), стафілококи, а
також дріжджоподібні гриби роду Candida, що персистують у вмісті
порожнини товстої кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт, досягають
високого (більше 5,0 lg КУО/мл) популяційного рівня.

Встановлено, що мікрофлора порожнини піхви у жінок, хворих на
кандидозний та бактеріальний вагініти, має свою відмінність, яка
заключається у різному видовому складі збудників – у першому випадку
провідними збудниками є дріжджоподібні гриби роду Candida: C. аlbicans,
С. glabrata, C. inconspiena, C. krusei, C. tropicalis, C.
guіllermondii, C. pseudotropicalis, C. zeylanoides. Провідними
збудниками у жінок хворих на бактеріальний вагініт, є патогенні та
умовно патогенні бактерії, що відносяться до різних таксономічних груп.
Ці мікроорганізми завжди виявляються в асоціації з іншими умовно
патогенними бактеріями та дріжджоподібними грибами роду Candida.

У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, також настає елімінація або
виражений дефіцит (за популяційним рівнем та мікроекологічними
показниками) біфідобактерій та лактобактерій, зростання популяційного
рівня умовно патогенних аеробних (нормальних кишкових паличок,
стафілококів, протеїв) та анаеробних (бактерій роду Clostridium), а
також настає контамінація порожнини товстої кишки патогенними
(гемолітичними) ешерихіями та умовно патогенними ентеробактеріями
(цитробактером, ентеробактером), анаеробними умовно патогенними
бактеріями (пептострептококами, превотелами), популяційний рівень яких
досягає високих цифр.

Найбільш інформативним показником стану та зміни видового складу
мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки жінок, хворих на вагініт, є
індекс постійності, а стан та зміни популяційного рівня характеризує
коефіцієнт кількісного домінування певного виду або групи
мікроорганізмів.

За цими показниками нами встановлено, що у жінок, хворих на кандидозний
вагініт, у вмісті порожнини товстої кишки переважно персистують
дріжджоподібні гриби роду Candida і пептокок, рідше лактобактерії,
пептострептококи, клостридії, ентеробактерії (протеї, цитробактер,
ентеробактер), ентеропатогенні ешерихії та стафілококи. У жінок, хворих
на бактеріальний вагініт, дріжджоподібні гриби роду Candida, виявляються
дуже рідко (4,55±0,03 %) і в незначному популяційному рівні. У цієї
категорії жінок, хворих на бактеріальний вагініт, у всіх пацієнток
виявляються лактобактерії, у переважної більшості хворих біфідобактерії,
пептокок та протеї, частіше виявляються пептострептококи, бактерії роду
Clostridium, ентеробактерії (ентеробактер, протеї) та стафілококи.

Таким чином, у жінок, хворих на вагініти, має місце залежність видового
складу мікрофлори порожнини товстої кишки від провідного збудника
запального процесу слизової оболонки піхви. При бактеріальному вагініті
видовий склад у вмісті порожнини товстої кишки більш різноманітний, ніж
видовий склад бактерій у порожнині товстої кишки жінок, хворих на
кандидозний вагініт. Ця інформація є корисною при виборі засобів та
заходів диференціальної етіотропної антибіотикотерапії.

Коефіцієнт кількісного домінування, який відображає певну роль виду
мікроба у мікробіоценозі порожнини товстої кишки, має різне значення в
залежності від провідного збудника вагініту. У жінок, хворих на
кандидозний вагініт, значно зростає роль дріжджоподібних грибів роду
Candida, а також лактобактерій, бактероїдів, пептокока та кишкових
паличок. На цьому фоні зменшується роль біфідобактерій, бактерій роду
Clostridium, ентеробактерій (патогенних ешерихій, цитробактера, протеїв)
та стафілококів, а превотели й ентеробактер у вмісті порожнини товстої
кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт, не виявлені зовсім.

Разом з тим, у жінок, хворих на бактеріальний вагініт, у порівнянні з
жінками, хворими на кандидозний вагініт, більшу роль у мікробіоценозі
відіграють біфідобактерії, пептострептококи, патогенні (гемолітичні)
ешерихії, інші умовно патогенні ентеробактерії (протеї, цитробактер,
ентеробактер), стафілококи та превотели. Знижена роль у мікробіоценозі
порожнини товстої кишки жінок, хворих на бактеріальний вагініт,
лактобактерій, пептострептококів та дріжджоподібних грибів роду Candida.

При попаданні в організм людини збудника запального захворювання на
захист організму вступають зразу фактори і механізми неспецифічної
ефекторної системи протиінфекційного захисту і починає формування
специфічної імунної відповіді на генетичночужерідний збудник. Як
показано вище, провідними збудниками вагінітів є бактерії, які
відносяться до різних (14) таксономічних груп, а також дріжджоподібні
гриби роду Candida (8 таксономічних груп). Виходячи із цього, нами
виділено 2 групи жінок: 57жінок, хворих на кандидозний вагініт та 29
жінок, хворих на бактеріальний вагініт.

На фоні контамінації слизової оболонки патогенними та умовно патогенними
мікроорганізмами (бактеріями) з обов’язковою наявністю провідних
збудників дріжджоподібних грибів роду Candida, мають місце зміни
показників системного імунітету та показників неспецифічного
протиінфекційного захисту цих пацієнтів. Ступінь змін показників системи
імунітету знаходиться на І – ІІІ рівнях імунних порушень. При цьому
знижується відносна кількість Т-СD 3- лімфоцитів за рахунок значного
дефіциту Т-СD 4-лімфоцитів (Т-хелперів/індукторів), понижується
імунорегуляторна функція Т-лімфоцитів (ІРі), а також потенційна
здатність до проліферації Т-лімфоцитів.

Не дивлячись на збільшення відносної кількості В-лімфоцитів, їх
імуноглобулінпродукуюча здатність знижена. Але концентрація
імуноглобулінів основних класів (Ig М, Ig G, Ig А) дещо збільшена. При
цьому зростає концентрація ЦІК, що засвідчує про певну (незначну)
адекватність гуморальної імунної відповіді у жінок, хворих на
кандидозний вагініт.

У цих пацієнток зменшена відносна кількість О-лімфоцитів, але збільшена
відносна кількість природних кілерів, знижена фагоцитарна активність за
рахунок пониженої опсонізації об’єктів фагоцитозу (мікроорганізмів) за
рахунок значного зниження активності системи комплементу та титру
природних антитіл, що призводить до пониження фагоцитарного числа. Крім
того, значно знижені бактерицидна активність, потенційна бактерицидна
активність та резерв цієї активності у фагоцитуючих клітин –
поліморфноядерних лейкоцитів.

Разом з тим, не дивлячись на дефіцитні показники окремих ланок
системного імунітету та неспецифічного протиінфекційного захисту
організму жінок, хворих на кандидозний вагініт, компенсуються ці
порушення продукцією моноцитами/макрофаги, ендотеліальними клітинами,
стимульованими Т- і В-лімфоцитами, природними кілерами, лейкоцитами,
гепатоцитами, епідермальними та іншими клітинами прозапальних цитокінів,
які організують та регулюють формування факторів та механізмів
неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту жінок,
хворих на кандидозний вагініт.

У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, знижується відносна кількість
загального пулу Т-лімфоцитів (Т-СD 3) за рахунок Т-хелперів/індукторів
(Т-СD 4), зменшується імунорегуляторний індекс та потенційна здатність
до проліферації Т-лімфоцитів (РБТЛ) при їх стимуляції рослинним
стимулятором фітогемаглютиніном.

У цих пацієнток зростає відносна кількість В-лімфоцитів у периферійній
крові, а також концентрація імуноглобулінів основних класів (Ig M, Ig G,
Ig A) та циркулюючих імунних комплексів, що засвідчує про адекватність
формування імунної гуморальної відповіді на патогенні та умовно
патогенні бактерії – провідні збудники запального процесу слизових
оболонок піхви.

У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, характерними є зміни
показників неспецифічної ефекторної системи. Встановлено зниження
фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів, їх захоплюючої
здатності, можливо із-за значного зниження активності системи
комплемента та концентрації природних антитіл, що призводить до
послаблення опсонізації бактерій, а також зменшення внутрішньоклітинного
переварювання бактерій – бактерицидної активності та потенційної
здатності до бактерицидної дії фагоцитуючих клітин.

Нами показано, що провідний збудник вагініту (дріжджоподібні гриби роду
Candida та бактерії, що відносяться до різних таксономічних груп)
впливає на видовий склад та популяційний рівень мікрофлори вмісту
порожнини товстої кишки. Для порівняння змін в ефекторній неспецифічній
системі протиінфекційного захисту, а також у специфічному імунному
захисті, які можна використати для імунологічної діагностики та
формування терапії (імунореабілітації) пацієнтів, що хворіють на
кандидозний та бактеріальний вагініти, нами проведено порівняльний
аналіз одержаних результатів показників імунологічного захисту жінок,
хворих на кандидозний та бактеріальний вагініти.

У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, формується переважно
гуморальна відповідь. При цьому всі показники, що характеризують не
тільки кількісні показники В-лімфоцитів (збільшення відносної кількості
на 13,9 %), а також і функціональні ознаки В-системи імунітету та
функціональної адекватності гуморальної імунної відповіді на антигени
патогенних та умовно патогенних бактерій – зростання циркулюючих імунних
комплексів на 16,7 %.

Порівнюючи показники гуморальної імунної відповіді у жінок, хворих на
бактеріальний та кандидозний вагініти, можливо припустити, що
дріжджоподібні гриби роду Candida, якщо вони виступають у якості
провідного збудника, пригнічують гуморальну імунну відповідь, а
патогенні та умовно патогенні бактерії навпаки стимулюють ефективну
гуморальну імунну відповідь.

У жінок, хворих на кандидозний вагініт, спостерігається значне зниження
основних показників неспецифічного протиінфекційного захисту, що
потребує додаткового призначення засобів та проведення заходів, які
стимулюють фагоцитарну функцію поліморфноядерних лейкоцитів та
активують систему комплементу.

Визначені у жінок, хворих на кандидозний та бактеріальний вагініти,
зміни показників клітинної та гуморальної ланок системного імунітету, а
також неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту можуть
призводити до змін медіаторів імунокомпетентних клітин, що регулюють
формування різних форм імунної відповіді.

У жінок, хворих на кандидозний вагініт, переважає концентрація IL-2,
який підсилює клітинну імунну відповідь – цитотоксичну дію Т-СD
8-лімфоцитів та інших кілерних клітин, а у жінок, хворих на
бактеріальний вагініт, перевагу має інтерлейкін-6 (IL-6), який активує
В-лімфоцити, що призводить до посилення гуморальної імунної відповіді.
Все перераховане вище підтверджує факт, що у жінок, хворих на
кандидозний вагініт, процес запалення формується на фоні послаблення
факторів та механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту.

При кандидозному вагініті формується переважно клітинна імунна
відповідь, а у жінок, хворих на бактеріальний вагініт, перевагу має
формування гуморальної імунної відповіді.

Висновки

У дисертаційній роботі викладені нові науково-обгрунтовані результати,
що характеризують етіологічну структуру кандидозних та бактеріальних
вагінітів у жінок репродуктивного віку. Не дивлячись на вивчення
асоціацій (2-4 види) мікроорганізмів, що персистують на слизовій
оболонці піхви у жінок, хворих на вагініт, встановлено у кожному
конкретному випадку провідного збудника та його асоціантів. Запальний
процес у піхві супроводжується змінами видового складу та популяційного
рівня (дисбактеріозом) мікрофлори порожнини товстої кишки. Зміни
мікрофлори слизової оболонки піхви та порожнини товстої кишки проходять
на фоні сформованого імунодефіцитного стану.

1. Запальний процес на слизовій оболонці піхви жінок дітородного віку
підтримується асоціаціями (2-4 види мікроорганізмів) патогенних та
умовно патогенних мікроорганізмів. Провідними збудниками вагініту є
дріжджоподібні гриби роду Candida (у 37,7 % випадків) та патогенні й
умовно патогенні бактерії, найпростіші, популяційний рівень яких
перевищує критичний показник (5,00 і більше lg КУО/мл).

2. Провідними збудниками бактеріального вагініту у жінок дітородного
віку, виявляються золотистий стафілокок (у 26,9 % жінок), ешерихії (у
11,3 %), гонокок (у 7,5 %), вагінальні трихомонади (у 7,0 %), бактероїди
і пептокок (по 4,1 % кожний), пептострептококи (у 1,4 %), превотели та
інші, які персистують в асоціації з іншими умовно патогенними
мікроорганізмами.

3. Провідними збудниками кандидозного вагініту у жінок дітородного віку
Північної Буковини встановлені наступні види дріжджоподібних грибів
роду Candida: C. аlbicans (76,7 % серед всіх видів кандид), C. glabrata,
C. inconspiena, C. krusei, C. tropicalis, C. guillermondii, C.
pseydotropicalis та C. zeylanoides, які виявляються в асоціаціях з
умовно патогенними бактеріями та трихомонадами.

4. У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, настає елімінація або
виражений дефіцит (за популяційним рівнем та мікроекологічними
показниками) біфідобактерій та лактобактерій, зростання популяційного
рівня умовно патогенних ентеробактерій та клостридій, а також
контамінація порожнини товстої кишки ентеропатогенними ешерихіями,
умовно патогенними ентеробактеріями (цитробактером, ентеробактером) та
анаеробними пептострептококами і превотелами.

5. Розвиток та перебіг кандидозного вагініту у жінок, супроводжується
змінами видового складу та популяційного рівня мікрофлори товстої кишки,
які характеризуються переважною персистенцією дріжджоподібних грибів
роду Candida, а також пептокока, пептострептококів, клостридій,
ентеробактерій і стафілокока. При цьому настає дефіцит біфідобактерій та
лактобактерій. Зміни мікробіоценозу порожнини товстої кишки у жінок,
хворих на кандидозний вагініт, більш глибокі, ніж у жінок, хворих на
бактеріальний вагініт.

6. У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, знижується відносна
кількість Т-СD 3–лімфоцитів за рахунок Т-СD 4 (хелперів/індукторів),
імунорегуляторний індекс та потенційна здатність до проліферації
Т-лімфоцитів, зростає відносна кількість В-лімфоцитів, концентрація
імуноглобулінів основних класів (Ig M, Ig G, Ig A), інтерлейкіну-6
(IL-6) та циркулюючих імунних комплексів. Зміни адаптивного імунітету
формуються на фоні зниження показників неспецифічного протиінфекційного
захисту – фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів, їх
захоплюючої здатності, активності системи комплементу, концентрації
природних антитіл та зменшення внутрішньоклітинного переварювання. У цих
жінок формується переважно гуморальна імунна відповідь.

7. Кандидозний вагініт супроводжується формування переважно клітинної
імунної відповіді, про що свідчить значне зростання інтерлейкіну-2
(ІL-2). При цьому знижується відносна кількість загального пулу
Т-СD3–лімфоцитів за рахунок Т-СD 4–лімфоцитів, понижується
імунорегуляторна функція Т-лімфоцитів, зростає відносна кількість
В-лімфоцитів, але їх імуноглобулінпродукуюча здатність знижена, дещо
збільшується концентрація імуноглобулінів основних класів (Ig M, Ig G,
Ig A) та концентрація циркулюючих імунних комплексів, суттєво зростає
відносна кількість природних кілерів. Кандидозний вагініт формується на
фоні зниження провідних показників неспецифічної ефекторної системи
протиінфекційного захисту.

Практичні рекомендації

Для діагностики вагінітів поряд з визначенням видового складу
мікрофлори, що персистує на слизовій оболонці піхви, необхідно визначати
популяційний рівень мікроорганізмів з метою встановлення провідного
збудника, його чутливості до антибіотиків та інших антимікробних
препаратів.

При розробці комплексного лікування бактеріального або кандидозного
вагініту поряд із засобами, направленими на етіотропну терапію основного
захворювання, необхідно призначати про- або пребіотики для корекції
мікробіоценозу порожнини товстої кишки.

У комплексну терапію вагініту необхідно для імунореабілітації включати
хворим на кандидозний вагініт імунотропні препарати, що стимулюють
клітинну імунну відповідь (препарати центральної дії – препарати
тимуса), а жінкам, хворим на бактеріальний вагініт – препарати, що
стимулюють В-систему імунітету (мієлопід, пірогенал та інші бактеріальні
стимулятори).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Боднарюк Н.Д. Видовий склад мікрофлори та її асоціації у хворих на
вагініт // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 2. – С. 21 –
24.

Боднарюк Н.Д., Сидорчук І.Й. Видовий склад та популяційний рівень
мікрофлори вагіни у жінок, хворих на вагініт // Буковинський медичний
вісник. – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 11 – 14. (Дисертантом проаналізовано
літературні джерела за темою роботи, проведено вивчення видового складу
та популяційного рівня мікрофлори вмісту піхви у жінок, хворих на
бактеріальний та кандидозний вагініти).

Боднарюк Н.Д. Видовий склад та роль дріжджоподібних грибів роду Candida
в розвитку вагініту // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, №
4. – С. 46 – 50.

Боднарюк Н.Д., Сидорчук І.Й. Стан системи імунітету в жінок, хворих на
кандидозний вагініт // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. –
Т. 3, № 1. – С. 12 – 15. (Дисертантом визначені стан системи імунного
специфічного та неспецифічного протиінфекційного захисту у жінок, хворих
на кандидозний та бактеріальний вагініти, проаналізовано отримані
результати, сформульовано висновки).

Боднарюк Н.Д. Терапевтична ефективність протигрибкових препаратів
останнього покоління у хворих з різними мікотичними ураженнями
//Актуальные стратегии, тактики применения и исследования антисептиков,
антибиотиков: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
(Вінниця, вересень 2002р.). – Вінниця: Вісник Вінницького державного
медичного університету. – 2002. – Т.6, № 2. – С. 373.

АНОТАЦІЯ

Боднарюк Н.Д. Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних
процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями.-
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології та
імунології ім. І.І.Мечникова АМН України – 2006.

Дисертацію присвячено питанням діагностики порушень мікробіоценозу піхви
та вмісту порожнини товстої кишки у жінок, хворих на кандидозний та
бактеріальний вагініти, у залежності від провідних збудників запалення.

Вивчено видовий склад та популяційний рівень автохтонної та алохтонної
мікрофлори, мікрофлори виділень піхви (заднього склепіння) у жінок,
хворих на кандидозний і бактеріальний вагініти і встановлено провідного
збудника та його асоціантів.

Дисертація містить дані про показники клітинної та гуморальної ланки
системного імунітету, а також неспецифічної ефекторної системи
протиінфекційного захисту з визначенням рівня прозапальних цитокінів у
крові жінок, хворих на кандидозний та бактеріальний вагініти.

Ключові слова: кандидозний вагініт, бактеріальний вагініт, порожнина
товстої кишки, мікробіоценоз піхви і товстої кишки, провідні збудники
вагінітів.

АННОТАЦИЯ

Боднарюк Н.Д. Микробиологические и иммунологические аспекты
гнойно-воспалительних процессов вагины, которые обусловленые
кандидозно-бактериальными ассоциациями.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 03.00.07 – микробиология. – Институт микробиологии и
иммунологии им. И.И.Мечникова АМН Украины, 2006.

Диссертация посвящена вопросам диагностики нарушений микробиоценоза
влагалища и содержимого полости толстой кишки у женщин, больных на
кандидозный и бактериальный вагиниты, в зависимости от ведущих
возбудителей воспаления.

Установлено, что воспалительный процесс слизистой оболочки влагалища
вызывают ассоциации, которые состоят из 2-4 видов микроорганизмов. В
состав ассоциаций входят ведущие возбудители и их асоцианты – условно
патогенные простейшие (вагинальные трихомонады), дрожжеподобные грибы
рода Candida, аэробные и анаэробные, грамположительные и
грамотрицательные бактерии.

Показано, что развитие и протекание как кандидозного, так и
бактериального вагинита сопровождается глубокими изменениями видового
состава и популяционного уровня микрофлоры содержимого полости толстой
кишки, которые характеризуются элиминацией или выраженным дефицитом
облигатных анаэробных аспорогенных физиологически полезных
бифидобактерий и лактобактерий, возрастанием количества видов и
популяционного уровня энтеробактерий, пептострептококков и других
микроорганизмов, а также контаминацией полости толстой кишки патогенными
(гемолитическими) эшерихиями и другими энтеробактериями, популяционный
уровень которых достигает высоких цифр. При кандидозном вагините
наблюдается значительное возрастание роли в микробиоценозе полости
толстой кишки дрожжеподобных грибов рода Candida. В связи с этим
рекомендовано при комплексном лечении бактериального или кандидозного
вагинита наряду со средствами, направленными на этиотропную терапию
основного заболевания, назначать про- или пребиотики для коррекции
микробиоценоза полости толстой кишки.

Установлено, что у женщин, больных на кандидозный вагинит, процесс
воспаления протекает на фоне ослабления факторов и механизмов
неспецифической противоинфекционной защиты и формируется преимущественно
клеточный иммунный ответ, а в женщин, больных на бактериальный вагинит,
преимущество имеет гуморальный иммунный ответ. В связи с этим
рекомендовано в комплексную терапию вагинита для иммунореабилитации
включать больным на кандидозный вагинит иммунотропные препараты, которые
стимулируют клеточный иммунный ответ, а женщинам, больным на
бактериальный вагинит – препараты, которые стимулируют В-систему
иммунитета.

Ключевые слова: кандидозный вагинит, бактериальный вагинит, полость
толстой кишки, дрожжеподобные грибы рода Candida, микробиоценоз
влагалища и толстой кишки.

SUMMARY

Bоdnariuk N.D. Microbiological and immunological aspects of
pyoinflammatory processes, vagina caused by candidiasis – bacterial
assotiations. Mamscript.

Thesis for obtaining the academic degree of a Candidate of Medical
Sciences in speciality 03.00.07 – Microbiology – I.I. Mechnikov
Instittute of Microbiology and Immunology of Ukraine’s AMS – 2006.

The dissertation deals with problems of diagnostics of vaginal
microbiocenosis disorders of the large intestine in women, suffering
from candidiasis and bacterial vaginites, depending on the leading
causative agents of inflammation.

The species composition and population level of the autochthonous and
allochtchonous microflora, vaginal discharge microflora the fornix of
the vaginal in women, afflicted with candidiasis and bacterial vaginites
have bun studied and the leading causative agents and its associates
have been established.

The thesis contains data, dealing wilh the parameters of the cellular
and humoral components of systemic immunity, as well as nonspecific
effector system of antiprotective defence and defening the level of
proinflammatory cytokins in the blood of women afflicted with
candidiasis and bacterial vaginites.

Key words: candidiasis vaginitis, bacterial vaginitis, large intestinal
cavity, vaginal and large intestinal microbiocenosis, leading causative
agents.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020