ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
БАС Наталія Олександрівна
УДК 616.314.089.29.32(088.8)
Застосування електрофоретичних зубних щіток та зубної пасти, що містить
пелоїди, в індивідуальній гігієні порожнини рота хворих із запальними
захворюваннями пародонту
14.01.22 – стоматологія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України та в Інституті стоматології АМН України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України
Косенко Костянтин Миколайович,
Інститут стоматології АМН України, директор,
завідувач кафедри терапевтичної стоматології
Одеського державного медичного університету МОЗ
України
Офіційні опоненти:
– доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, завідувач
кафедри терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України;
– доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, професор
кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету
ім. О.О. Богомольця МОЗ України.
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, кафедра стоматології Інституту стоматології, МОЗ України
Захист відбудеться “13” березня 2006 року о 1300 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).
Автореферат розісланий “10” лютого 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Численні епідеміологічні дослідження вказують на
широку поширеність хвороб пародонту серед населення різних країн світу,
які займають 2-е місце серед стоматологічної патології (Мельниченко
Э.М., 1990; Борисенко А.В., 1992; Косенко К.М., 1994; Иванова Ж.В.,
2002; Pilot T., Miyazaki H., 1994).
В більшості випадків основною причиною запальних захворювань пародонту є
бактерії зубного нальоту (Агиевцева С.В., 1996; Riviere G.R. et all.,
1996).
У комплексному лікуванні хвороб пародонту обов’язковим компонентом є
професійна гігієна порожнини рота, ефективність якої достатньо вивчена
(Greenstein G., 1992). Разом з цим, результат лікування їх багато в чому
залежить від якості індивідуальної гігієни порожнини рота пацієнта
(Улитовский С.Б., 2002). На сьогодні однозначно доведено взаємозв’язок і
взаємозалежність між станом пародонту і рівнем індивідуальної гігієни
порожнини рота.
Стоматологічна профілактика захворювань пародонту складається з цілого
комплексу нерозривно пов’язаних між собою і взаємно доповнюючих один
одного заходів лікувально-профілактичного характеру. У цій системі
суттєва роль відводиться раціональній гігієні порожнини рота (Соловьев
М.Ф., Пожевилов В.Г., 2001; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003).
Найбільш поширеними і ефективними засобами догляду за порожниною рота є
зубні щітки і пасти (Жуматов У.Ж., Жуматов О.У., 2000). Розроблено
велику кількість лікувально-профілактичних зубних паст, проте вплив їх
діючих компонентів на тканини пародонту обмежується лише тривалістю
чищення зубів. При введенні ж лікарських речовин за допомогою
електричного струму в слизовій оболонці, пародонті створюється своєрідне
депо лікарської речовини, яка повільно розсмоктується і тривалий час
впливає на навколишні тканини. Електрофорез має ряд особливостей, що
вигідно відрізняють його від інших способів введення ліків в організм.
При введенні препаратів гальванічним струмом є можливість обмежитися
невеликою кількістю лікарської речовини, яка повільно вводиться в
організм і тривало з нього виводиться (Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н.,
1997; Новицкая И.К., 2003).
Встановлено, що постійний струм сприяє підвищенню обміну речовин,
прискорює зворотній розвиток запалення, сприяє відновленню (регенерації)
кісткової і нервової тканин (Аникин М.М., Варшавер Г.С., 1990). Проте
застосування фізичних методів для введення лікарських речовин в тканини
пародонту вимагає, по-перше, стаціонарних умов, спеціальної апаратури,
тобто вони не можуть бути здійснені пацієнтом самостійно, і, по-друге,
перед проведенням електрофізичних процедур необхідно здійснити ретельне
видалення зубних відкладень, професійну гігієну порожнини рота.
Все вищевказане зумовило пошук і розробку нового ефективного, та у той
же час простого і доступного, методу лікування і профілактики запальних
захворювань пародонту, який поєднує дію фізичних факторів впливу та
активних компонентів зубних паст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт: кафедри
терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України “Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і
ремінералізуючої дії і методів їхнього введення в комплексному лікуванні
захворювань пародонту” (№ ДР 0100U006457) та Інституту стоматології АМН
України „Розробка принципів і методів лікувально-профілактичних заходів
при захворюваннях порожнини рота” (№ ДР 0102U004090). Здобувач була
співвиконавцем окремих фрагментів вищеназваних тем.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
лікування і профілактика рецидивів запальних захворювань пародонту
шляхом застосування різнополярних електрофоретичних зубних щіток і
зубної пасти “Пєлодент”, що містить витяжку з куяльницької грязі, в
індивідуальній гігієні порожнини рота.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Провести пошук перспективних біологічно активних речовин і на їх
основі розробити нову зубну пасту спрямованої лікувально-профілактичної
дії для догляду за порожниною рота при запальних захворюваннях
пародонту.
2. Обґрунтувати метод комплексного застосування електрофоретичних зубних
щіток “Habitus” і зубної пасти “Пєлодент” у хворих із запальними
захворюваннями пародонту.
3. В експерименті на тваринах визначити ефективність застосування
електрофоретичної зубної щітки з зубною пастою, що містить препарат
мулової лікувальної грязі – пєлодекс.
4. Оцінити ефективність розробленого комплексу гігієнічних заходів у
хворих на гінгівіт і пародонтит на підставі клінічних, біохімічних і
функціональних досліджень стану тканин пародонту в найближчі і віддалені
терміни.
Об’єкт дослідження – тканини пародонту і ротова рідина хворих на
хронічний катаральний гінгівіт, гіпертрофічний гінгівіт і
генералізований пародонтит початкового-I, I-II ступеня; експериментальні
тварини.
Предмет дослідження – розробка, обгрунтування і оцінка ефективності
комплексного застосування електрофоретичних зубних щіток “Habitus” і
зубної пасти “Пєлодент” в індивідуальній гігієні порожнини рота хворих
із запальними захворюваннями пародонту.
Методи дослідження: експериментальні на білих щурах (токсико-гігієнічні,
біохімічні, морфометричні) – для визначення нешкідливості і специфічної
(пародонтопротекторної) дії комплексу гігієнічних заходів; клінічні –
для визначення стоматологічного статусу хворих і оцінки термінів
ремісії; рентгенологічні – для диференціальної діагностики захворювань
пародонту; біохімічні дослідження ротової рідини – для визначення впливу
розробленого комплексу на показники стану системи ПОЛ-АОС і мінерального
обміну; реопародонтографія – для оцінки стану мікроциркуляторного русла
тканин пародонту; мікробіологічні – для вивчення антимікробної дії
Пєлодекса; статистичні – для визначення достовірності отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі обгрунтована і
запропонована |унаслідок,внаслідок|нова рецептура зубної пасти на основі
препарату мулової лікувальної куяльницької грязі – пєлодексу, що
містить|утримує| макро- і мікроелементи (Fe, Al, V, Cu, Ag, Zn, P, As,
Se, Mn, Bi, Ca), біогенні стимулятори, гормоноподібні речовини,
органічні кислоти (фульвова|, гумінова|), амінокислоти та ін. В
експерименті на білих щурах встановлено, що найбільш виразні
протизапальні, антиоксидантні та остеопротекторні властивості має зубна
паста з 5% вмістом пєлодексу.
Уперше обгрунтовано, розроблено і впроваджено комплекс гігієнічних
заходів спрямованої лікувально-профілактичної дії на тканини пародонта
за рахунок використання поєднаної дії постійного електричного
струму|току| і біоактивних речовин зубної пасти, яка містить|утримує|
пєлодекс, що забезпечує пролонгування і збільшення ефективності
терапевтичної дії компонентів пасти. Пріоритетність дослідження
підтверджена патентом України на винахід (№ 66308 А від 15.04.2004 р.).
Уперше в експерименті на моделі пародонтиту в щурів встановлена
пародонтопротекторна дія запропонованого комплексу індивідуальних
гігієнічних заходів, що підтверджено вірогідним зниженням ступеня
атрофії кістки альвеолярного відростка щелеп і нормалізацією біохімічних
показників ротової рідини, які характеризують стан тканин пародонта.
|виказаним,висловленим|
Доведено лікувально-профілактичну дію розробленого комплексу гігієнічних
заходів у хворих із запальними захворюваннями пародонту, про що свідчить
позитивна динаміка клінічних, лабораторних і функціональних показників
стану тканин пародонта у найближчі і віддалені терміни спостережень.
Показана здатність запропонованого комплексу нормалізувати
мікроциркуляцію тканин пародонту, що підтверджується збільшенням
стійкості капілярів слизової оболонки ясен (проба Кулаженко) та
підвищенням амплітудних характеристик реограм| і зниженням індексу
периферичного опору.
Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплекс
індивідуальної гігієни порожнини рота хворим із запальними
захворюваннями пародонту дозволяє проводити спрямований електрофорез
лікувальних компонентів зубної пасти „Пєлодент” в домашніх умовах, при
цьому лікарські речовини, створюючи своєрідне депо в слизовій оболонці,
пародонті, повільно розсмоктуються і надають тривалу лікувальну дію, а
побічна дія зводиться до мінімуму, оскільки в тканини вводяться лише
необхідні їх складові. Комплексна дія гальванізації і пєлодексу покращує
стан тканин пародонту і сприяє збільшенню періоду ремісії.
Розроблений комплекс гігієнічних заходів впроваджено у клінічну практику
терапевтичних відділень Одеської обласної клінічної стоматологічної
поліклініки, міських стоматологічних поліклінік № 1, № 5 та № 8 м.
Одеси. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі
кафедри терапевтичної стоматології ОДМУ МОЗ України.
За результатами роботи опубліковано Інформаційний лист про нововведення
в системі охорони здоров’я № 160-2004 “Спосіб лікування та профілактики
захворювань пародонта” (Київ: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2004).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено
інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі
дисертації, самостійно здійснені всі клінічні та експериментальні
дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена
їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Спільно з
науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані
основні висновки роботи.
Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні
доклінічних випробувань зубної пасти “Пєлодент”, створеної колективом
авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН
України під керівництвом д.мед.н. Т.П. Терешиної, оформила
науково-технічну документацію на нову зубну пасту. Біохімічні
дослідження ротової рідини та експерименти на тваринах здійснені автором
разом із співробітниками відповідних лабораторій і віварію Інституту
стоматології АМН України(.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи повідомлені й
обговорені на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів,
аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ,
2002); II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів,
аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (Київ, 2002); ХХ
науковій конференції країн СНД “Дисперсные системы” (Одеса, 2002);
Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені
майбутнього” (Одеса, 2002).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 6
статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1
Деклараційний патент України на винахід, 4 тези доповідей у збірниках
матеріалів конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці
принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 3-х
розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів
досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел, додатка. Список літератури містить 227 першоджерел, з яких 49 –
іноземних авторів. Роботу ілюстровано 27 таблицями та 24 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні,
клінічні і лабораторні дослідження. В експерименті використано 208 білих
щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 20 здорових осіб і 100
хворих із запальними захворюваннями пародонту.
Експериментальні дослідження включали вивчення токсико-гігієнічних
показників і специфічної ефективності нової зубної пасти „Пєлодент” (138
тварин) та дослідження пародонтопротекторних ефектів електрофоретичних
зубних щіток “Habitus” і зубної пасти “Пєлодент” (70 тварин).
Токсикологічні дослідження зубної пасти “Пєлодент” проводили згідно
вимог Фармкомітету МОЗ України („Методические указания по
экспериментальному (фармакологическому) и клиническому испытанию
гигиенических лечебно-профилактических средств для ухода за полостью
рта”, 1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу
дію, подразнюючу дію при нанесенні на шкіру і слизову оболонку порожнини
рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.
Експеримент з вивчення ефективності гігієнічних заходів виконано на 70
білих щурах|пацюках| місячного віку. Було сформовано 7 груп тварин (по
10 у кожній групі): 1 – контрольна група – інтактні щури|пацюки|; 2 –
щурам чистили зуби звичайною|звичною| зубною щіткою із
|із|пастою-|утримує|плацебо, яка не містить біоактивних добавок; 3 –
обробка зубів звичайною|звичною| зубною щіткою з|із| зубною пастою із
2,5% вмістом п|утрєлодексу; 4 – чищення зубів електрофоретичними|
зубними щітками з|із| зубною пастою із 2,5% вмістом пєлодексу|ппп; 5 –
обробка зубів електрофоретичними| зубними щітками з|із| зубною пастою із
5,0% вмістом пєлодексу|ппп;|утримує| 6 – тваринам відтворювали
пародонтит із застосуванням „перекисної моделі” (Козлянина Н.П., 1989)
додаванням в їжу по 5г переокисненої соняшникової олії|; 7 – „перекисна
модель” пародонтиту та чищення зубів електрофоретичними| зубними щітками
із|із| зубною пастою, що містить|утримує| пєлодекс (5%). Обробку зубів
проводили щоденно протягом 20 днів, після тижневої перерви – ще 20 днів;
у групах № 4, 5 і 7 перші 20 днів – електропозитивною зубною щіткою
“Habitus”, другі – електронегативною.
Після закінчення експерименту у щурів збирали ротову рідину для
біохімічних досліджень. Стимуляцію слиновиділення проводили шляхом
підшкірного введення 0,4% розчину пілокарпіну. Проводили евтаназію під
рауш-наркозом методом тотального кровопускання, виділяли зубо-щелепні
блоки для подальших морфометричних досліджень.
Ступінь атрофії кістки альвеолярного відростка щелеп визначали методом
біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В.,
1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.
Клініко-лабораторні дослідження проведено у 20 здорових осіб і 100
хворих із запальними захворюваннями пародонта віком 22-35 років обох
статей: 27 хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), 21 хворий
з|із| гіпертрофічним гінгівітом (ГГ) (набрякла форма), 29 осіб із
хронічним перебігом |ізгенералізованого| пародонтиту початкового-I
|ступеня і |мірі| |23 – з ГП I-II ступеня.
Постановку діагнозу здійснювали на підставі скарг хворих, даних
анамнезу, клінічного огляду, визначення параклінічних| індексів (індексу
гігієни Гріна-Вермільона, проби Шиллера-Писарева, пародонтального
індексу (ПІ) Рассела) і стійкості капілярів по Кулаженко,
рентгенологічних обстежень відповідно до систематики хвороб пародонту
М.Ф. Данилевського (1994).
В ранковий час натще у пацієнтів робили забір ротової рідини для
біохімічних досліджень і забір ясеневого нальоту (у хворих на гінгівіт)
і вмісту пародонтальних кишень (у хворих ГП) для бактеріологічних
досліджень.
У 30 обстежених проводили реопародонтографію, як
функціонально-діагностичний тест визначення стану кровообігу в тканинах
пародонту, за допомогою тетраполярного двухканального реографа РПГ2-02
(Росія) і чотирьох- канального електроенцефалографа ЕЕГП4-02 (Україна).
Розшифровку та аналіз отриманих реограм здійснювали за методикою
(Прохончуков А.А. с соавт., 1980).
Схеми гігієнічних заходів у комплексному лікуванні хворих. Усім хворим
із запальними захворюваннями пародонта в залежності від клінічної
картини, ступеня тяжкості і характеру перебігу захворювання було
проведено основне лікування: професійна гігієна і санація порожнини
рота, місцева антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями
хірургічні та ортопедичні втручання. Курс лікування складав від 3 (у
хворих на ХКГ) до 8 відвідувань (у хворих ГП).
У залежності від призначених гігієнічних заходів хворі були рівномірно
розділені на 2 групи: групу порівняння і основну групу спостереження.
У групі порівняння хворим одночасно з основним лікуванням і далі
протягом 12 місяців пропонувалося чищення зубів 2 рази на день (вранці і
ввечері) звичайними зубними щітками з|із| щетиною середньої або малої
жорсткості і лікувально-профілактичні зубні пасти з
|роблять,виявляють,чинять|протизапальною і протинабряковою дією
(“Поморін”, “Бальзам”, “Лісова”).
У групі спостереження пропонувалося чищення зубів вранці|уранці| і
ввечері протягом 3-4 хвилин електрофоретичними| зубними щітками
“Habitus” і зубною пастою „Пєлодент”. |чистки|Для введення|вступу|
різнополярних компонентів зубної пасти „Пєлодент” спочатку застосовували
електропозитивну зубну щітку “Habitus” впродовж|упродовж| 30 днів, а
|уранці|потім, після|потім| 20-30-ти денної перерви, повторювали курс |з
використанням електронегативної зубної щітки. Позитивний полюс (анод)
сприяє ущільненню клітинних|кліткових| мембран, зниженню збудливості
нервових елементів, дегідратації тканин, тому при |тяжких|ураженнях
тканин пародонту використовують спочатку електропозитивну зубну щітку
з|із| протизапальною зубною пастою, а потім – електронегативну зубну
щітку.
Про ефективність індивідуальної гігієни порожнини рота у хворих судили
на підставі порівняння даних клінічних, функціональних і біохімічних
досліджень: до лікування, після основного лікування, через 6 і 12
місяців від першого обстеження.
Біохімічні дослідження. У ротовій рідині людей та експериментальних
тварин визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) по реакції з
тіобарбітуровою кислотою (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977),
активність антиоксидантних ферментів – супероксиддисмутази (СОД) (Чевари
С. с соавт., 1985), каталази (Королюк Л.И. с соавт., 1988),
глутатіонпероксидази (ГП) (Пахомова В. А. с соавт., 1982) і
глутатіонредуктази (ГР) (Путилина Ф.Е., 1982), вміст білка (Lowry O.H.
et al., 1951), рівень загальної протеолітичної активності (ЗПА) (Барабаш
Р.Д., Левицкий А.П., 1973), активність лужної (ЛФ) і кислої (КФ)
фосфатаз (Левицкий А.П. с соавт., 1973), вміст загального кальцію і
неорганічного фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976).
Мікробіологічні дослідження виконували у відповідності до рекомендацій
“Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження,
застосовуваних в клініко-діагностичних лабораторіях
лікувально-профілактичних установ” (1985). Матеріал для бактеріологічних
досліджень брали з ясенної борозни у хворих на гінгівіт і з
пародонтальних кишень у хворих на ГП. Культивування матеріалу на
живильних середовищах (кров’яний агар, середовище Ендо,
жовточно-сольовий агар) здійснювали у термостаті при t – 37( 18-24
години. Ідентифікацію виділених чистих культур бактерій проводили за
морфолого-культуральними і біохімічними ознаками відповідно до
загальноприйнятих методик. Для визначення чутливості виділених бактерій
до антибактеріальних препаратів використовували метод стандартних
паперових дисків, а до розчинів пєлодексу в концентрації 1:1, 1:2, 1:5 і
1:10 – метод дифузії в агар.
Статистична обробка даних проведена загальноприйнятим
варіаційно-статистичним методом із використанням t-критерію Ст’юдента.
Результати дослідження та їх обговорення. На підставі аналізу літератури
і власних спостережень були визначені основні акценти у створенні
гігієнічних засобів спрямованої лікувально-профілактичної дії на тканини
пародонту: безпосереднє введення біоактивних речовин у тканини,
покращення мікроциркуляції і стимуляція репаративної регенерації усіх
структур пародонту. Для цього була |розроблена нова зубна паста
“Пєлодент”, склад якої представлений|уявлений| у табл|. 1.
Таблиця 1
Склад зубної пасти “Пєлодент”
Компоненти мас|. %
Крейда хімічно осаджена|осаджена|
Двоокис кремнію (Зеодент)
Натрій карбоксиметилцелюлоза
Гліцерин
Пєлодекс
Лаурілсульфат натрію
Хлоргексидин|
Аромат синт|.
Масло|мастило,олія| м’ятне
Вода 30,0
5,0
1,5
22,0
5,0
1,5
0,5
0,5
0,5
до 100,0
Доклінічні експериментальні дослідження показали нешкідливість зубної
пасти “Пєлодент” при тривалому застосуванні, вона не надає токсичної дії
на організм, не подразнює слизову оболонку порожнини рота, не викликає
сенсибілізуючої дії, а також не містить патогенних мікроорганізмів.
Порівняльний аналіз пародонтопротекторних ефектів зубних паст з 2,5% і
5% вмістом пєлодексу показав перевагу останньої стосовно впливу на
деструктивно-резорбтивні процеси в альвеолярній кістці (зниження ступеня
атрофії альвеолярного відростка з 31,7±1,9 % у тварин групи 2 відповідно
до 29,3±1,6% у групі 4 і 27,1±1,7% у групі 5) і біохімічні показники
ротової рідини, які характеризують ступінь запалення тканин пародонту
(зниження ЗПА з 3,40± 0,50 нкат/л відповідно до 2,90±0,30 нкат/л і
2,40±0,22 нкат/л) і стан прооксидантно-антиоксидантної системи
(зменшення рівня МДА з 2,98±0,28 нмоль/л відповідно до 2,10±0,20 нмоль/л
(р”,
–
.
0
4
8
P
T
V
l
n
j?,
’
(|,f.oiiiaiiiOeiNNA??????
\I]nnaNNNNNNN?????FFF
??????????????¤?$??
????
„A`„A
„xxh\N
$
`„Aa$
j^RRRRRRR
хворюваннями пародонту.|утримує|
При первинному обстеженні |в,біля|хворих на ХКГ, ГГ і ГП почат.-I, I-II
ступеня встановлено достатньо|досить| низький рівень гігієни порожнини
рота, наявність значної кількості м'яких і твердих над-| і під’ясеневих
зубних відкладень. Після|потім| проведеного лікування і запропонованого
комплексу гігієни показник індексу гігієни Гріна-Вермільона зменшився в
1,7-2,3 разу.
Про наявність хронічного запалення тканин пародонту свідчило збільшення
показників проби Шиллера-Писарева, які були вищими за рівень у здорових
осіб у хворих на ХКГ і ГГ |облич,лицьв 1,7-2,2 раз, у хворих на ГП - |в
2,4- 2,7 раз. Після|потім| лікування зниження показників проби
Шиллера-Писарева було більш вираженим|виказаним,висловленим| у|в,біля|
хворих групи спостереження. Так, в групі спостереження у|в,біля| хворих
на ХКГ досліджуваний показник знизився в 1,6 раз, при ГГ – в 1,96 раз,
при ГП почат.-I ступеня| |– в 1,5 раз і при ГП I-II ступеня|мірі| – в
1,6 раз, тоді як у|в,біля| хворих групи порівняння ці показники
знизилися в середньому в 1,5 раз.
Через 6 і 12 місяців показники проби Шиллера-Писарева у|в,біля| хворих
групи порівняння були вище відповідних показників у хворих групи
спостереження при ХКГ на 5,7 %, ГГ – на 26,5 %, при ГП почат.-I ступеня|
|– на 9,0 % і при ГП I-II ступеня |міри| – на 5,3 %, що свідчило про
виражений|виказаний,висловлений| профілактичний ефект розробленого
комплексу.
Найбільш суттєва позитивна динаміка ПІ Рассела була у|в,біля| хворих на
ГГ. Так, в групі порівняння він знизився в 2,6 раз, а в групі
спостереження – в 4 рази, що свідчило про виражену|виказану,висловлену|
протинабрякову ефективність розробленого комплексу гігієни порожнини
рота.
У|в,біля| обстежених хворих стійкість капілярів слизової оболонки ясен
була значно знижена, пропорційно тяжкості|тягар| запального процесу в
пародонті. Після курсу основного лікування стійкість капілярів
істотно|суттєво| зросла. При цьому у|в,біля| хворих групи спостереження,
де використовувалися зубна паста |із|“Пєлодент” і електрофоретична|
зубна щітка, при ГП| досліджуваний показник був вищий на 9,8-14,1 % у
порівнянні з хворими групи порівняння.
У віддалені терміни спостережень у|в,біля| хворих основної групи
стійкість капілярів залишалася на стабільному, достатньо|досить|
високому рівні (28,1-39,7 сек). Лише у|в,біля| хворих ГП I-II ступеня
|||через 1 рік простежувалася тенденція до зниження показника (до 26,7
сек). У той же|також| час у|в,біля| пацієнтів групи порівняння
істотне|суттєве| зниження стійкості капілярів відбувалося у|в,біля|
хворих ГП |вже через 6 міс. (при почат.-I ступені|мірі| – 28,2 сек, при
I-II ступені|мірі| – 26,0 сек), а через 12 міс. стійкість капілярів
склала при ГГ – 30,8 сек, ГП |почат.-I ступеня| ||– 26,9 сек і ГП I-II
ступеня|мірі| |мірі|– 23,8 сек, що на 10,0-12,2 % нижче, ніж в
|в,біля|групі спостереження.
При оцінці якісних характеристик реопародонтограм у хворих із запальними
захворюваннями пародонту| були відмічені зміни їх форм|. У|в,біля|
хворих на ХКГ форма реограми| характеризувалася крутим підйомом
реографічної| кривої, округлою вершиною, згладженою дикротичною хвилею,
розташованою|схильною| у верхній частині|частці| катакроти|. При ГГ
відбувалося більш виражене|виказане,висловлене| зниження амплітуди
пульсових коливань, зміщення|зміщення| інцизури| до дистальної
частини|частки| реографічної| кривої. У хворих на ГП| |визначався
горбовидний| підйом реографічної| кривої, зплощення| вершини,
згладжування дикротичної хвилі і зміщення|зміщення| її до вершини.
При порівнянні амплітудних характеристик реограми| і реографічного|
індексу (РІ) до лікування було встановлено зниження амплітудних
характеристик і збільшення реографічного| індексу, причому
виразність|виказаний,висловлений| змін корелювала з|із|
тяжкістю|тягарем| запального процесу. Так, при ХКГ РІ| складав в
середньому 87,5%, ГГ -| 84,0 %, ГП | почат.-I ступеня| ||– 81,4 % і ГП
|міри| I-II ступеня|мірі| – 71,5 %.
В результаті|унаслідок,внаслідок| проведеного лікування і гігієнічних
заходів відбувалося|походило| збільшення амплітудних характеристик.
Достовірна різниця РІ |з|із| показником у|в,біля| здорових
осіб|облич,лиць| була лише у|в,біля| хворих на ГП I-II ступеня,
|мірі||що, вірогідно|очевидно|, пов'язано з органічними змінами
судин|посудин| пародонту.
У віддалені терміни спостережень через 6 і 12 міс. при ХКГ |у|в,біля|
хворих групи спостереження РІ був на 11,3-12,8% вище, ніж у|в,біля|
хворих групи порівняння, при ГГ – на 4,5-5,1%, ГП |почат.-I ступеня |–
на 2,6-3,7%, ГП | I-II ступеня|мірі| |– на 6,7-12,2%, що свідчить про
те, що застосування|вживання| розробленого гігієнічного комплексу
покращує кровопостачання тканин пародонту унаслідок|внаслідок|
включення|приєднання| в кровообіг резервних, раніше тимчасово
нефункціонуючих судин|посудин|.
Запальні захворювання пародонту характеризуються високим показником
тонусу судин|посудин|. Достовірна різниця цього показника між групами
порівняння і спостереження відмічена тільки|лише| у|в,біля| хворих ГГ у
віддалені терміни спостереження (14,6 % проти|супроти| 16,8 %), що разом
і|поряд з,поряд із|з збільшенням часу спуску низхідної частини|частки|
реографічної| кривої у|в,біля| хворих групи порівняння, свідчило про
благотворний вплив лікувально-профілактичної зубної пасти “Пєлодент”
разом з|із| електрофоретичними| зубними щітками “Habitus” на стан
венозного відтоку в тканинах пародонту при цій патології.
При аналізі величин показника тонусу судин|посудин| було відмічене різке
зростання цього показника в|в,біля| обстежених хворих. Після|потім|
проведеного лікування індекс периферичного опору (ІПО) не досягав рівня
контрольних| величин тільки|лише| у|в,біля| хворих на ГП I-II
|ступеня|мірі|, складаючи 92,6-94,6 %. У віддалені терміни спостережень
ІПО залишався на стабільному рівні, зростання його встановлено
тільки|лише| у|в,біля| хворих ГП I-II |ступеня |групи порівняння,
|в,біля|де цей показник був вищим, ніж у|в,біля| групі спостереження в
середньому на 8,3 %.
В результаті|унаслідок,внаслідок| біохімічних досліджень ротової рідини
встановлено, що у|в,біля| хворих на ХКГ, ГГ і ГП |в порівнянні зі
здоровими особами з інтактним пародонтом відзначається значне підвищення
інтенсивності процесів ПОЛ, |про що свідчить збільшення концентрації
МДА|. Після|потім| проведеного лікування і гігієнічних заходів
спостерігається зменшення вмісту МДА в ротовій рідині.
У хворих на ХКГ, ГГ і ГП знижується активність каталази| і
глутатіон-пероксидази| в ротовій рідині|в,біля|, при цьому пригнічення
активності каталази відбувається |більш виразно|виказано,висловлено|.
У|в,біля| хворих ГП |активність каталази| знижена більш ніж в 2 рази у
порівнянні зі здоровими особами, а у|в,біля| хворих ХКГ - в середньому
на 16,7-20,0 %, у хворих на ГГ - на 33,3-33,4 %. |
Застосування|вживання| розробленого комплексу гігієнічних заходів
приводить|призводило,наводило| до зростання активності каталази і
глутатіон-пероксидази|, рівень яких у|в,біля| хворих наближається до
значень нормальних величин. Достовірні відмінності досліджуваних
показників з|із| показниками здорових осіб|облич,лиць| були відмічені
тільки|лише| у|в,біля| хворих на ГП I-II ступеня|мірі| групи порівняння.
Відновлення активності ГП| свідчить про мобілізацію ресурсів, зокрема
системи глутатіона|, на запобігання утворенню гідроперекисів в
пародонті.
Результати біохімічних досліджень ротової рідини через 6 і 12 міс.
після|потім| лікування показали стабілізацію рівня процесів ПОЛ, що
виявляється в зниженні вмісту МДА| у|в,біля| хворих ГП| групи
спостереження в 2 рази у порівнянні із значеннями до лікування і
збалансованому підвищенні активності ферментів антиоксидантної| системи.
У|в,біля| хворих гінгівітом дані значення коливалися|вагалися| в межах
нормальних величин. У|в,біля| хворих групи порівняння позитивна динаміка
була менш виражена|виказана,висловлена| і склала при ГП |всього
14,5-16,5 %.
У хворих ГП визначено підвищення активності кислої фосфатази |в ротовій
рідині|. У|в,біля| хворих ГП почат.-|I ступеня|міри| активність КФ| була
в 1,6 разів вищою, ніж у|в,біля| здорових осіб (в середньому 0,0030 ±
0,0004 нкат/л), а у|в,біля| хворих ГП I-II ступеня|міри| -| в 2,2 рази,
досягаючи в середньому 0,0040 ± 0,0006 нкат/л. Проведення
лікувально-профілактичних процедур сприяло |зниженню активності КФ| в
ротовій рідині до рівня здорових осіб|облич,лиць|, що дозволяє судити
про мембранотропну дію комплекса. Вивчення параметрів активності |КФ| у
ротовій рідині через 1 рік після|потім| лікування показало, що
активність цього ферменту у|в,біля| хворих ХКГ відповідала в середньому
рівню здорових осіб|облич,лиць|.
За|із| результатами визначення ЗПА| ротової рідини у|в,біля| хворих до
лікування видно|показно|, що ЗПА| дещо вища у|в,біля| хворих ГП |в
порівнянні з хворими ХКГ і ГГ. Так, ЗПА| була підвищена в середньому на
45 % у|в,біля| хворих ГП почат.-|I ступеня|міри| і на 61% у|в,біля|
хворих ГП| I-II ступеня|міри| по відношенню до показника у здорових
осіб.
Виявлено, що у||в,біля| хворих ГП почат.-|I ступеня|міри| |рівень білка
в ротовій рідині перевищує значення здорових осіб|облич,лиць| в
середньому на 9 %, а у|в,біля| хворих ГП I-II ступеня|міри| – на 20,6 %.
Під впливом проведеного лікування і комплексу гігієнічних заходів обидва
показники знижуються.
Таким чином, на підставі проведених біохімічних досліджень можна
стверджувати, що поєднання дії постійного електричного струму|току| і
біоактивних компонентів зубної пасти |“Пєлодент” обумовлює виражену
антиоксидантну, протизапальну і мембранотропну дію на тканини пародонта
у хворих на ХКГ, ГГ і ГП.
Застосована методика бактеріологічних досліджень дозволила
ідентифікувати лише декілька видів бактерій з ясеневого нальоту і вмісту
пародонтальних кишень. Це |із|Staphylococcus aureus, Streptococcus
haemolyticus, Escherichia coli і Pseudomonas aeruginosa, причому частота
виділення даних мікроорганізмів у|в,біля| хворих на ХКГ, ГГ і ГП |була
приблизно однакова.
Визначення чутливості виділених штамів умовно-патогенних бактерій до
антибіотиків показало їх високий рівень резистентності. У той же час всі
штами S. aureus були чутливі до дії пєлоїда|. Стійкість до пєлодексу
була виявлена у|в,біля| 1 штаму (4,5% від всіх досліджених) S.
haemolyticus, 2 штамів (11,0 %) P. aeruginosa і 5 штамів (21,7 %)
Escherichia coli.
Введення|вступ| в живильне середовище|середу| пєлодексу в найменшій
концентрації 1:5 пригнічувало зростання|зріст| 6,7% штамів S. aureus,
9,1% штамів S. haemolyticus, 7,1% штамів P. аeruginosa і 8,7% штамів
Escherichia coli. Пєлодекс в концентрації 1:2 пригнічував|придушувало|
зростання|зріст| 9,1-23,3% виділених штамів мікроорганізмів. Пєлодекс в
концентрації 1:1 пригнічував|придушувало| зростання|зріст| більшості
штамів S. haemolyticus і P. aeruginosa, 70,0% штамів S. aureus і 56,5%
Escherichia coli.
Таким чином, бактеріологічними дослідженнями доведена антимікробна дія
|установлено|препарату пєлодекс, що є витяжкою|витягом| з|із|
грязі|грязюки,бруду| Куяльницького лиману|.
Узагальнюючи все вищевикладане, можна говорити про
виражену|виказану,висловлену| пародонтопротекторну| дію розробленого
комплексу гігієнічних заходів, яка забезпечується антиоксидантними,
мембраностабілізуючими|, протизапальними і антимікробними |властивостями
пєлодексу, пролонгована дія біоактивних компонентів якого на тканини
пародонту надається електрофоретичною| зубною щіткою “Habitus”.
Одержані|отримані| результати дозволяють рекомендувати даний комплекс
індивідуальної гігієни порожнини рота для широкого застосування у хворих
із запальними захворюваннями пародонту |вживання|.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове
рішення актуальної наукової задачі, спрямованної на підвищення
ефективності лікування і профілактику рецидивів запальних захворювань
пародонта шляхом поєднаного застосування в індивідуальній гігієні
порожнини рота лікувально-профілактичної зубної пасти “Пєлодент” і
електрофоретичних зубних щіток, які відрізняються від відомих тим, що
створюють струм малої сили (5 мкА).
1. Обгрунтована і розроблена нова рецептура зубної пасти спрямованої
лікувально-профілактичної дії на тканини пародонта, що містить препарат
мулової лікувальної куяльницької грязі - пєлодекс. В експерименті на
щурах встановлено, що найбільш виразні протизапальні, антиоксидантні та
остеопротекторні властивості має зубна паста з 5% вмістом пєлодексу.
2. В умовах експериментального пародонтиту в щурів доведено позитивний
вплив поєднаного застосування електрофоретичної зубної щітки і зубної
пасти із 5% вмістом пєлодексу на стан тканин пародонта, що
підтверджується зниженням ступеня атрофії альвеолярного відростка (на 32
%) і нормалізацією біохімічних показників ротової рідини, які
характеризують ступінь запалення тканин пародонту (зниження ЗПА,
активності КФ) і стан прооксидантно-антиоксидантної системи (зменшення
рівня МДА і підвищення активності ГР і ГП).
3. Встановлено, що застосування розробленого комплексу гігієнічних
заходів сприяє стійкій тривалій ремісії патологічного процесу в тканинах
пародонту у хворих, про що свідчить позитивна динаміка змін показників
гігієнічного і пародонтальних індексів у найближчі і віддалені (через 6
і 12 міс.) терміни спостережень і достовірна (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
