.

Активність ферментів гліколізу та обміну нуклеотидів у пацієнтів різного віку з виразкою та раком шлунка (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 2553
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ

БАКУРОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

УДК 577.15 : [616-002.44 + 616.33-006.6]- 053.008

Активність ферментів гліколізу та обміну нуклеотидів у пацієнтів різного
віку з виразкою та раком шлунка

03.00.04 – біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького

Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник:

Доктор біологічних наук, професор

Борзенко Берта Георгіївна, Донецький державний медичний університет ім.
М. Горького, завідувач кафедри біохімії.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор, Гонський Ярослав
Іванович,

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського,

завідувач кафедри медичної хімії

– доктор медичних наук, головний науковий співробітник лабораторії

регуляції метаболізму, Новікова Світлана Миколаївна,

Інститут геронтології АМН України

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н.
Каразіна

Захист відбудеться 18.05.2006р. о 15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 у Інституті геронтології АМН
України за адресою: 04114 м. Київ, вул. Вишгородська, 67

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту
геронтології АМН України ( 04114м. Київ, вул. Вишгородська, 67 )

Автореферат розісланий 16.04.2006р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук Потапенко Р.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Рівні захворюваності виразковою хворобою (ВХ) та раком шлунка (РШ), не
тільки на Україні, а й в багатьох країнах світу, залишаються досить
високими (Колесник О.П., 2002; Аверкин Ю.И, 2003(. Зберігається
тенденція до зростання захворюваності на ВХ із розвитком ускладнень та
інвалідізацією хворих (Колесник О.П., 2002; Маев И., Подгорбунских Е.,
2003(. Відмічено збільшення росту захворюваності ВХ в старших вікових
групах (Коваленко Л.І., 2001(. Для РШ залишається дуже низькою питома
вага РШ I-II стадії – 5%, тоді як для РШ III стадії – 40%, IV стадії –
55% ( Щепотин И.Б., Галахин К.А., Курик Е.Г., 2002(. Отже, існує
необхідність в формуванні груп онкологічного ризику та проведення в них
регулярних онкопрофоглядів. За модельними розрахунками такий підхід може
дозволити знизити смертність населення України від РШ на 50-60% (
Щепотин И.Б., Галахин К.А., Курик Е.Г., 2002(.

Актуальність теми. Наявність виразки шлунка підвищує ризик виникнення
пухлини (Далидович К.К., 1996; Богданов Б.А., 2002; Черноусов А.Ф.,
Богопольский П.М., 2000(. Доведено, що попередня органічна патологія
дванадцятипалої кишки має вплив, як на подальший розвиток виразки шлунку
(ВШ), так і її малігнізації (Койко М.А., 2002(. Хронічний атрофічний
гастрит, кишкова метаплазія, які нерідко супроводжують перебіг ВХ,
підвищують ризик розвитку РШ ( Yoshimura T., Shimoyama T., Tanaka M. et
al., 2000(. Товстокишкова метаплазія та дисплазія епітелію вважаються
пренеопластичними процесами ( Далидович К.К., 1996; Василенко И.В.,
Сургай Н.Н., Сидорова Ю.Д., 2001(. Вірогідність пухлинної трансформації
виникає не тільки в періульцерозній зоні, а й у віддалених від виразки
ділянках слизової оболонки шлунку (СОШ), що значно ускладнює ранню
діагностику. До того ж традиційні методи доопераційної діагностики,
нажаль, мають певний відсоток як хибнонегативних, так і хибнопозитивних
результатів (Койко М.А., Богданов Б.А., 2000(. Отже, „залишається
актуальним вибір лабораторних показників для формування групи
підвищеного онкологічного ризику серед хворих з хронічними
захворюваннями шлунка” (Бочкарева Н.В., 2000(, пошуку додаткових
маркерів, які можуть допомоги в ранній діагностиці рака.

Зміни проліферативного режиму, енергообміну, активація процесів
апоптозу, порушення мікроциркуляції та гіпоксія СОШ – загальні ланки
патогенезу, як виразкової хвороби, так і рака шлунка. З цими процесами
тісно пов’язаний метаболізм нуклеїнових кислот та їх попередників,
вуглеводний обмін. Тому для дослідження вікових особливостей обміну
вуглеводів та попередників ДНК обрані ключові ферменти гліколізу
(лактатдегідрогеназа, ЛДГ), пентозофосфатного циклу
(глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, Г6ФДГ), метаболізму піримідинових та
пуринових нуклеотидів (тимідинфосфорилаза, ТФ та аденозиндезаміназа,
АДА). Ензими пов’язані з процесами тканинної проліферації та апоптозу,
є чутливими до змін процесів оксигенації. ЛДГ, Г6ФДГ, АДА необхідні для
життєдіяльності клітин крові (Каминская Г.О., Абдуллаев Р.Ю., 2002(, в
тому числі для еритроцитів. Морфофункціональні особливості останніх
впливають на реологічні властивості крові, а також є важливими чинниками
для змін в СОШ при ВХ (Фартушняк Л.В., 2000 (.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалась відповідно до основного плану НДР Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом комплексної теми
“Молекулярні механізми репаративних процесів при деяких патологічних
станах організму людини” (№ держреєстрації 0100U000010, шифр УН
00.01.19). Науковий внесок дисертанта у виконанні НДР полягає в
дослідженні вікових особливостей обміну вуглеводів та попередників ДНК в
процесах контрольованої репаративної проліферації у хворих на виразкову
хворобу в порівнянні з неконтрольованим пухлинним ростом у хворих на рак
шлунка. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Донецького
державного медичного університету ім. М.Горького від 21.12.00 р.,
протокол № 10.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було виявити зміни активності
ферментів метаболізму попередників ДНК і вуглеводного обміну при
виразковій хворобі та у хворих на рак шлунка різного віку. Визначити
метаболічні зрушення, що можуть бути одними з чинників неопластичної
трансформації при виразковій хворобі шлунка. Розробити рекомендації для
вибору індивідуальної тактики лікування при виразковій хворобі.
Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити активність ферментів обміну нуклеотидів в тканинах і
сироватці крові хворих на рак шлунка, виразкову хворобу різного віку.

2. Дослідити вікову динаміку активності лактатдегідрогенази та
глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сироватці крові і гомогенатах тканин
при виразковій хворобі, раку шлунка.

3. Виявити особливості метаболізму попередників ДНК та обміну вуглеводів
в організмі при зазначених патологічних станах.

4. На підставі виявлених особливостей активності ферментів визначити
метаболічні зрушення, які можуть бути одними із чинників неопластичної
трансформації при виразковій хворобі шлунка.

5. Розробити рекомендації для вибору індивідуальної тактики лікування
при виразковій хворобі.

Об’єкт дослідження: проліферативні процеси при ВХ та РШ, залежно від
перебігу захворювань та віку хворих.

Предмет дослідження: вікові особливості обміну вуглеводів та
попередників ДНК в організмі при ВХ та РШ.

Методи дослідження: особливості метаболізму нуклеотидів вивчали за
активністю анаболічної та катаболічної ТФ (метаболізм піримідинових
нуклеотидів), за активністю АДА (обмін пуринових нуклеотидів). В якості
показників вуглеводного обміну використовували ключові ферменти основних
метаболічних шляхів глюкози – ЛДГ (гліколіз), Г6ФДГ (пентозофосфатний
цикл). Визначення активності проводилось спектрофотометричним методом.
Для оцінки достовірності виявлених змін ферментативної активності
застосовували параметричні та непараметричні статистичні методи. Для
індивідуального зіставлення одержаних результатів з морфологічними
особливостями СОШ, проведено аналіз історій хвороб, результатів
ендоскопічних, рентгенологічних і морфологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено, що у хворих на
ВХ з ускладненнями та наявністю хронічного атрофічного гастриту,
передракових змін (дисплазії, метаплазії), порушення обміну вуглеводів
та попередників ДНК найбільш наближені до змін метаболізму при РШ.
Вперше запропоновано ферментативний показник проліферації, доведено його
кореляцію з проліферативною активністю слизової шлунка. Доведено
взаємовплив між змінами активності ферментів еритроцитів та характером
перебігу ВХ. Встановлено, що зниження активності АДА еритроцитів та
підвищення активності ЛДГ пов’язані з розвитком ускладнень при ВХ.

Набуло подальшого розвитку вивчення вікових особливостей активності
ферментів в тканинах слизової шлунка та в крові, залежно від характеру
патологічних процесів, та від віку. Одержані результати підтверджують
встановлений раніш взаємозв’язок між активністю тканинних та
сироваткових ферментів і свідчать про суттєвість впливу вікового фактору
на зміни метаболізму вуглеводів, попередників ДНК при ВХ, при РШ.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі виявлених
особливостей активності ферментів в еритроцитах розроблено спосіб
прогнозування розвитку ускладнень ВХ. Він може бути використаний при
визначенні ефективності лікувальних заходів, під час проведення
профілактики ускладнень виразкової хвороби.

Запропоновано малоінвазивний спосіб ранньої діагностики раку, оскільки
для досліджуваних ензимів підтверджено, що активність сироваткових
ферментів відображає особливості їх активності в тканинах. Його
доступність та інформативність роблять можливим впровадження в
практику поряд з іншими діагностичними заходами для скринінгу пухлинних
процесів.

Розроблено спектрофотометричну методику визначення активності відомого
маркера проліферації та ангіогенезу. Запропоновано ферментативний
показник проліферації, який можна використовувати для динамічного
спостереження за хворими з підвищеним ризиком розвитку рака та при
індивідуальному визначенні чутливості пухлини до 5-фторурацила (5-FU) і
його попередників.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в практику хірургічного
відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного
об’єднання, терапевтичної клініки Інституту невідкладної і відновної
хірургії АМН України, хірургічного відділення Маріупольського міського
онкологічного диспансеру, Донецького обласного протипухлинного центру, а
також у навчальний процес Громадської організації „Нове мислення у
медицині” при Харківському національному університеті ім. В.Н Каразіна,
в педагогічний процес при викладанні курсу біохімії в Донецькому
державному медичному університеті ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати
досліджень складається з підбору, біохімічного обстеження хворих на ВХ,
РШ. При консультативній допомозі керівника автором розроблена методика
визначення активності анаболічної ТФ. Самостійно відпрацьовані інші
методики визначення активності ферментів і отримання гомогенатів тканин,
еритроцитів, сироватки крові. В період 2000 – 2002 рр. автор здійснювала
збір матеріалу і біохімічні дослідження. Самостійно проведено збір і
аналіз даних анамнезу, інструментальних і морфологічних даних.
Результати розширеного морфологічного аналізу одержані завдяки
консультативній допомозі зав. каф. патологічної анатомії, д.мед.н.,
проф. Василенко І.В. Ідея нового біохімічного показника проліферації
належить науковому керівнику. Автор здійснила його визначення в тканинах
слизової шлунка та сироватці крові залежно від патологічних та
морфологічних змін. Довела його кореляцію з інтенсивністю проліферації.
Нею зібрано та проаналізовано літературні дані, узагальнено і
статистично оброблено результати досліджень (описова статистика, одно-
та багатофакторний аналіз), написано розділи дисертації. Під час аналізу
результатів дослідження застосовано метод кластерного аналізу з
побудовою математичної моделі, які були проведені з к.мат.н. Гур’яновим
В.Г. За допомогою керівника сформульовані висновки і практичні
рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи обговорювались та були представлені на VIII Українському
біохімічному з’їзді (Чернівці, 2002), 4-му міжнародному з’їзді
патофізіологів (Угорщина, Будапешт, 2002), 1-й польсько-литовській
конференції з внутрішніх хвороб (Польща, Катовіце, 2003), на науковій
конференції Донецького регіонального відділення УБТ, присвяченій
100-річчю від дня народження Войнара О.Й. (Донецьк, 2004), IV
Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005).
Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр біохімії,
гістології, цитології та ембріології, патологічної анатомії,
патологічної фізіології, загальної хірургії, анестезіології та
реаніматології, кафедри медичної інформатики та біофізики з курсом
медичної апаратури Донецького державного медичного університету ім.
М.Горького (грудень, 2005 р.).

Публікації. Основні результати наукових досліджень відображені у 12
працях, в тому числі, в 3-х наукових статтях у фахових журналах (одна з
них написана без співавторів); в 3-х деклараційних патентах та 6 тезах
на наукових форумах.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, основної частини, висновків, списку використаних джерел,
який містить 301 джерело (82 кирилицею, 219 латиницею). Робота викладена
на 191 сторінці. Вона містить 17 рисунків, 54 таблиці (31 з них
розміщена в додатках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В ході роботи досліджена кров
(сироватка та еритроцити) 74 хворих ВХ, 40 хворих РШ у віці від 20 до 79
років; тканини СОШ в місцях виразок та у віддалених ділянках у 20
хворих ВХ, аналогічно обстежено 41 зразок при раку шлунка. Контрольну
групу склали 108 умовно здорових осіб, що не мали патології
гастродуоденальної зони. В осіб похилого віку з контрольної групи, як і
в основних групах, мала місце супутня патологія: ІХС, атеросклеротичний
кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 1 – 2 ступеня.

Активність ТФк визначали за збільшенням екстинкції тиміну на СФ-46 при
довжині хвилі 300 нм, активність ТФан досліджували спектрофотометрично
за розробленою нами методикою. Активність ключового ферменту катаболізму
аденозина – АДА досліджували в гомогенатах тканин, сироватці і
еритроцитах крові за методом Tritch, 1983. Одночасно визначали
активність ЛДГ за швидкістю окиснення НАДН (Ещенко Н.Д.,1982).
Активність Г6ФДГ також досліджували в тканинах, сироватці і еритроцитах
крові за зміною оптичної щільності середовища в результаті відновлення
НАДФ (Путилина Ф.Е., Зоидзе С.Д., 1982).

Визначення особливостей ферментативної активності при ВХ і РШ ми
проводили з урахуванням гістопатологічної картини СОШ в кожному
індивідуальному випадку. При цьому використовували дані морфологічних
досліджень біоптатів, узятих при ендоскопічному обстеженні і (або)
дослідженні післяопераційного матеріалу.

При статистичній обробці результатів було проведено одно- та
багатофакторний аналіз, вивчення кореляційних зв’язків з використанням
програм пакету “MedStat”.

Основні результати дослідження.

В ході роботи вивчено вікові особливості активності ензимів гліколізу й
пентозофосфатного циклу (ЛДГ, Г6ФДГ) та метаболізму нуклеотидів (ТФ,
АДА), залежно від морфологічних змін СОШ. Оцінено вплив статі на їх
активність. Так встановили, що в нормі для сироваткової ТФан характерним
є підвищення активності до 30 років. У віковому проміжку 30-39 років, як
у жінок, так і у чоловіків встановлено її максимальні значення. При
попарному порівнянні активності залежно від статі виявили, що до 40
років ТФан проявляє більшу активність у жінок. Потім у них вона
знижується (t = 2,80, p @„?f ’ O , E @„f f h ’ o T //ccUUU/////////IIII/// TOXoeeTHO?AeTH?????TH?THO?TH??? *»2»>»J»R»^»j»iaaiaa

2001). На користь інформативності ТФан/ТФк свідчать встановлені
відмінності його значень залежно від гістологічного типу раку шлунка.
Так, показник достовірно вищий в аденокарциномах, для яких характерна
найбільша проліферативна активність в порівнянні з іншими раками (W
критерій Вілкоксона 36,0, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020