.

Ураження печінки у хворих на сальмонельоз на тлі іншої патології шлунково-кишкового тракту: особливості перебігу та лікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
153 3354
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. Громашевського

БОЙЧУК Олександр Петрович

УДК: 616-08 + 616.36 + 616.981.49 + 616.34

Ураження печінки у хворих на сальмонельоз на тлі іншої патології
шлунково-кишкового тракту: особливості перебігу та лікування

14.01.13 – інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті
МОЗ України

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
Дикий Богдан Миколайович, Івано-Франківський державний медичний
університет МОЗ України, кафедра інфекційних хвороб з курсом
епідеміології, завідувач

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
Андрейчин Михайло Антонович, Тернопільський державний медичний
університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра інфекційних
хвороб, завідувач;

доктор медичних наук, професор Незгода Ірина Іванівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, кафедра
дитячих інфекційних хвороб

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України

Захист відбудеться “21” вересня 2006 р. о 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (01015, м. Київ,
вул. Січневого повстання, 23)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ,
вул. М. Амосова, 5)

Автореферат розісланий “18” серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук
В.І. Матяш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У багатьох країнах [Cheesbrough J.S. et al., 1997;
Yurdakok K. et al., 1998], а також в Україні [Крамарєв С.О., 1998;
Глушкевич Т. і співавт. 1999] спостерігається ріст захворюваності на
сальмонельоз, показник якої коливається від 17,4 до 38,1 випадків на 100
тис. населення. Погіршення епідемічної ситуації, що спостерігається в
Україні впродовж останнього десятиліття, є наслідком сукупності дії
багатьох чинників [Бобильова О.О. та співавт., 2002]. В умовах
теперішніх економічних негараздів неминучий ріст інфекційної
захворюваності. Це стосується передусім захворюваності на гострі кишкові
інфекції. Адже внаслідок забруднення довкілля, питної води та харчових
продуктів збудниками кишкових інфекцій створюються передумови для
реалізації фекально-орального механізму їх передачі, а зниження
опірності організму сприяє зараженню [Андрейчин М.А. і співавт., 1998].

Не дивлячись на те, що сальмонельоз зберігає за собою репутацію
захворювання, яке в більшості випадків має сприятливий клінічний перебіг
і наслідки, трапляються також тяжкі та генералізовані форми
сальмонельозу, що ведуть до серйозних ускладнень (менінгіт, остеомієліт,
міокардит, гепатит тощо) і можуть закінчитися летально [Пак С.Г. і
співавт., 1988; Незгода І.І. і співавт., 2001]. Супутні хвороби органів
травлення погіршують перебіг сальмонельозу, зростає інтоксикація,
збільшується тривалість захворювання [Баширова Д.К. і співавт., 1996;
Козько В.Н. і співавт., 1999].

Це привертає увагу до вивчення механізмів розвитку патологічного процесу
у хворих на сальмонельоз на тлі супутньої патології шлунково-кишкового
тракту (ШКТ) та спонукає до всебічної оцінки внутрішніх органів при
цьому захворюванні, зокрема патології печінки.

У літературі добре описані зміни, що виникають в організмі хворих на
сальмонельоз, такі як гепатомегалія, гіпопротеїнемія та диспротеїнемія,
гіпертрансфераземія та гіпербілірубінемія [Бондарєв Л.С. та співавт.,
1996; Ющук Н.Д., 1996]. Однак недостатньо відображені дані про
детоксикаційну функцію печінки, стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)
та антиоксидантного захисту (АОЗ), зміни в системі цитокінів, порушення
мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз із супутніми
захворюваннями органів травлення. Попри багаточисленні дані літератури,
на сьогоднішній день ще не до кінця з’ясована роль функціонального стану
печінки у патогенезі та клінічних проявах сальмонельозу, недостатньо
висвітлені причини і ступінь пошкодження печінки.

Зростаюча алергізація населення до синтетичних препаратів
зумовлює підвищення інтересу до лікарських засобів рослинного
походження. Широке використання синтетичних фармакологічних препаратів
приводить до зниження адаптаційних можливостей організму людини, а
підтримуючи функцію якогось одного органу або системи, негативно впливає
на організм у цілому. У зв’язку з цим виникає необхідність використання
ліків на основі біологічно активних речовин рослинного походження, які б
не чинили побічного впливу на органи ШКТ [Андрейчин М.А., 2000].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертації є фрагментами комплексної науково-дослідної роботи кафедри
інфекційних хвороб Івано-Франківського державного медичного університету
“Ураження печінки при різних інфекційних захворюваннях на тлі супутньої
патології: методи лікування” (№ державної реєстрації 01020007131).

Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих на сальмонельоз на
тлі супутніх захворювань органів травлення шляхом включення до
комплексної терапії альтану, кверцетину та активованих форм пробіотиків
на основі вивчення їх впливу на патогенетичні ланки та
клініко-функціональний стан печінки.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості патогенетичних ланок і клінічні прояви ураження
печінки у хворих на сальмонельоз без супутньої патології та із деякими
супутніми захворюваннями органів травлення.

Здійснити порівняльну оцінку ефективності різних методів терапії хворих
на сальмонельоз із проявами ураження печінки на тлі супутньої патології
травної системи та без неї.

Розробити методи комплексного лікування хворих на сальмонельоз із
проявами ураження печінки залежно від фонової супутньої патології
органів травлення із використанням препаратів альтану та кверцетину.

Вивчити стан мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз із
супутніми захворюваннями ШКТ та ефективність корекції виявлених порушень
за допомогою активованих форм пробіотиків.

Об’єкт дослідження: клініко-патогенетичні особливості сальмонельозу та
удосконалення комплексної терапії.

Предмет дослідження: хворі на гастроінтестинальну і септичну форми
сальмонельозу, мікрофлора кишечника.

Методи дослідження: Вивчення особливостей перебігу сальмонельозу
проводили за загальноприйнятими методами клінічного, лабораторного та
допоміжних методів обстеження; визначення збудників захворювання – за
допомогою бактеріологічного та серологічного методів; стан кишкового
мікробіоценозу – за допомогою бактеріологічного методу; цитокіновий
профіль – за показниками туморнекротизуючого фактора-альфа (ТНФ-() та
інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) імуноферментним методом; процеси ПОЛ – за
показниками малонового диальдегіду (МДА) і дієнових кон’югатів (ДК);
стан АОЗ – за активністю церулоплазміну (ЦП) та насиченням трансферину
(ТФ) залізом; синдром ендогенної інтоксикації – за рівнем молекул
середньої маси (МСМ) спектрофотометричним методом; статистичну обробку
інформації – за допомогою комп’ютерної програми “Excel” та “Statistica
5”.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
вивчення клініко-функціонального стану печінки у хворих на сальмонельоз
із супутніми недугами травної системи: хронічним гастритом,
гастродуоденітом, холециститом, панкреатитом, колітом, виразковою
хворобою. Доповнені основні патогенетичні ланки перебігу та
прогресування сальмонельозу у зв’язку з особливостями функціонування
прозапальної та протизапальної ланок цитокінової системи,
прооксидантно-антиоксидантного профілю, синдромом ендогенної
інтоксикації при різних клінічних варіантах захворювання.

Встановлено, що супутня патологія органів травлення (хронічний гастрит,
гастродуоденіт, холецистит, панкреатит, коліт, виразкова хвороба) у
хворих на сальмонельоз сприяє тяжчому перебігу захворювання, збільшує
тривалість патологічного процесу, подовжує звільнення організму від
збудника, посилює ступінь кишкового дисбіозу, підвищує ступінь ураження
органів травного тракту, зокрема печінки.

Обгрунтовані критерії патогенетичного лікування хворих на сальмонельоз
із патологією шлунку, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, жовчного
міхура, підшлункової залози, розроблені нові диференційовані схеми
лікування, які включають застосування разом з базисною терапією
вітчизняних препаратів альтану, кверцетину (“Гранули кверцетину” та
“Корвітин”) і їх поєднання та активованих форм пробіотиків.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано комплекс
клінічних, біохімічних, імунологічних та інструментальних методів
дослідження, який дозволяє оцінити ступінь порушення основних ланок
патогенетичного ланцюга у хворих на сальмонельоз із супутніми
захворюваннями ШКТ і може використовуватися як в науковій роботі, так і
в клінічній практиці. Розроблені критерії діагностики порушення
клініко-функціонального стану печінки, змін в системі ПОЛ-АОЗ, продукції
прозапальних і протизапальних цитокінів, стану мікробіоценозу, що
дозволяє прогнозувати тяжкість перебігу сальмонельозу на тлі супутніх
захворювань органів травлення.

Запропоновано метод активування офіцинальних форм пробіотиків:
деклараційний патент на винахід № 50267а від 15.10.2002 р. “Спосіб
лікування кишкового дисбактеріозу активованими формами пробіотиків”.

Розроблено і запропоновано клініко-патогенетичні, лабораторні і
функціональні критерії до застосування альтану, кверцетину та
активованих форм пробіотиків для лікування хворих на сальмонельоз із
супутніми захворюваннями травної системи.

Впровадження результатів дослідження. Результати науково-дослідної
роботи впроваджені в лікувально-діагностичний процес в обласній
клінічній інфекційній лікарні м. Івано-Франківська та інфекційних
відділеннях області, Сумській обласній інфекційній клінічній лікарні,
Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги,
Чернівецькій обласній клінічній лікарні, в навчальний процес на кафедрах
інфекційних хвороб Івано-Франківського, Тернопільського, Буковинського
державних медичних університетів, Сумського державного університету.

За матеріалами дисертації МОЗ України видано інформаційний лист
№ 30-2005 про нововведення в системі охорони здоров’я “Застосування
препаратів кверцетину (“Корвітин” і “Гранули кверцетину”) в комплексному
лікуванні хворих на сальмонельоз на тлі супутньої патології органів
травлення”.

Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі матеріали є особистим
внеском здобувача. Аналіз літературних джерел, підбір тематичних хворих,
їх розподіл на групи, проведення клінічного, інструментального,
біохімічного та імунологічного обстежень пацієнтів і їх лікування,
статистична обробка даних та підготовка до друку наукових праць виконані
автором самостійно. Проведення аналізу отриманих результатів та
формулювання висновків і практичних рекомендацій здійснено разом з
науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження були представлені та обговорювалися на науково-практичній
конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України “Важливі зоонози”
(13-14 травня 1999, м. Луцьк), на науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Інфекційні хвороби в практиці терапевта” (13-14
листопада 2001 р., м. Харків), на IX Конгресі Світової федерації
українських лікарських товариств (19-22 серпня 2002 р. м. Луганськ), на
науково-практичній конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів
України (16-17 травня 2002 р., м. Дніпропетровськ), на VІІ Міжнародному
конгресі студентів та молодих вчених (23-25 травня 2003 р., м.
Тернопіль), на науково-практичній конференції “Сепсис: патогенез,
діагностика і терапія” (1-2 квітня 2004 р., м. Харків), на російській
науково-практичній конференції “Узловые вопросы борьбы с инфекцией” (1-2
грудня 2004 р., м. Санкт-Петербург), на науково-практичній конференції
“Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики” (21-22 жовтня
2005 р., м. Харків), на переривистих курсах інфекціоністів
Івано-Франківської області (2003-2005 рр.).

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 16 друкованих праць, з
них – 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 10 тез у
матеріалах науково-практичних конференцій, отримано 1 деклараційний
патент на винахід (2002 р.).

Об’єм і структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 169
сторінках машинописного тексту. Дисертація ілюстрована 41 таблицею і 1
рисунком, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та
методів дослідження, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку літературних джерел, який містить 247 джерел (210
кирилицею і 37 латиною).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було
обстежено 158 хворих на сальмонельоз і 20 здорових осіб. Стаціонарне
обстеження та лікування хворих проводилось в обласній клінічній
інфекційній лікарні м. Івано-Франківська. Серед обстежених пацієнтів
жінки становили 86 осіб (54,4 %), чоловіки – 72 (45,6 %). Середній вік –
(43,3±3,8) років.

Усі хворі пройшли загальноклінічне та лабораторне обстеження, що
включало загальний аналіз крові, сечі, копроскопію, визначення
біохімічних показників функції печінки – активності
аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), лужної
фосфатази (ЛФ), вмісту загального білірубіну і фракцій, тимолової проби,
протромбінового часу та індексу, загального білка і фракцій сироватки
крові за уніфікованими методиками [Меньшиков В.В., 1987].

Діагноз підтверджували бактеріологічно виділенням збудників з калу,
жовчі, сечі й крові та серологічно за допомогою РА і РНГА зі
специфічними еритроцитарними діагностикумами. З інструментальних методів
обстеження використали: УЗД органів черевної порожнини, ендоскопічні
дослідження.

Рівень ендогенної інтоксикації вивчали, визначаючи вміст СМП у сироватці
крові за методом Г.І. Габріелян (1981). Стан ПОЛ оцінювали по вмісту в
сироватці крові дієнових кон’югатів (ДК) за спектрофотометричною
методикою В.Б. Гаврилова і співавт. (1988) та малонового диальдегіду
(МДА) за методикою Р.А. Тимурбулатова і Є.М. Сєлєзньова (1981). Стан АОЗ
вивчали за динамікою основних металовмісних ферментів сироватки крові –
активністю ЦП та насиченням ТФ залізом за методиками Г.О. Бабенка
(1968). Цитокіновий профіль вивчали за показниками туморнекротизуючого
фактора-альфа (ТНФ-() та інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) імуноферментним методом

Хворі були розподілені на 4 групи (І-ІV), кожна з яких поділялася на 2
підгрупи – “а” та “б”. У пацієнтів підгрупи “а” була наявна супутня
хронічна патологія органів травлення, підгрупи “б” – без супутньої
патології.

Хворі І групи отримували базове лікування: антибактеріальний засіб
(фуразолідон, норфлоксацин або цефтріаксон – в залежності від клінічної
форми та тяжкості захворювання), панкреатин, сорбент, еубіотик, сольові
розчини. Всі засоби призначалися в середньотерапевтичних дозах. Пацієнти
ІІ групи, крім базової терапії, отримували альтан. Хворі ІІІ на фоні
базової терапії отримували препарати кверцетину („Гранули кверцетину” та
“Корвітин”). Пацієнти ІV групи поряд із базовою терапією поєднували
прийом альтану та препаратів кверцетину („Гранули кверцетину” та
“Корвітин”). Всі хворі були обстежені на початку лікування та повторно
через 8-11 діб.

Клінічна характеристика хворих на сальмонельоз. У 147 (93,04 %) хворих
була діагностована гастроінтестинальна форма сальмонельозу, у 11 (6,96
%) – генералізована септична форма. При бактеріологічному обстеженні
переважала Salmonella typhimurium – виявлена в 114 пацієнтів (72,1% від
усіх хворих).

У 97 (61,4 %) хворих сальмонельоз перебігав на тлі хронічних захворювань
органів травлення: холециститу (у 33 хворих), гастриту (у 21 хворого),
гастродуоденіту (14), виразкової хвороби (12), коліту (9), панкреатиту
(8). У жінок сальмонельоз частіше розвивався на фоні хронічного
холециститу (49,1 %) і гастриту (17,0 %), у чоловіків – на фоні
хронічного гастриту (27,3 %) та гастродуоденіту і виразкової хвороби (по
18,2 %). У хворих молодого віку серед супутніх захворювань переважали
хронічний гастрит (42,1 %) і виразкова хвороба (26,3 %), в середньому і
зрілому віці – хронічний холецистит (39,3 %) та гастрит і гастродуоденіт
(17,9 і 16,1 % відповідно), в похилому віці – хронічний холецистит
(33,3 %) і коліт (19,0 %). Середній вік хворих на сальмонельоз із
супутньою патологією органів травлення склав (47,19+2,34) років і був
вищим, ніж у пацієнтів без супутніх захворювань – (40,54+3,29) років
(Р0,05). За наявності супутньої патології
(загострення хронічного холециститу – 2, гастриту і гастродуоденіту – 2,
виразкової хвороби – 1, хронічного панкреатиту – 1, коліту – 1) у хворих
на базис-терапії (Іа) показники ТФ і ЦП залишалися зміненими і
відрізнялися від аналогічних даних у здорових осіб (Р0,05).

У хворих, які приймали альтан, вміст МСМ280 знизився на 17,5 % та
15,4 % відповідно (Р0,05). Це свідчить про підвищення активності
системи АОЗ у хворих, які в комплексному лікуванні приймали альтан.

Під впливом альтану рівень цитокінів зазнав позитивної динаміки.
Так, після проведеного базового
лікування з включенням альтану вміст цитокінів ТНФ-( та ІЛ-4 у хворих ІІ
групи вірогідно відрізнявся (Рho( H J J L N P R j l ? ? Dнтоксикації, нормалізує церулоплазмін-трансферинову ланку АОЗ та співвідношення між рівнем прозапально-протизапальних цитокінів сироватки крові. Використання препарату “Альтан” у хворих на сальмонельоз, який перебігає на тлі хронічних недуг ШКТ, попереджує розвиток загострень таких захворювань, як хронічний гастродуоденіт, коліт, виразкова хвороба у порівнянні з групою, яка перебувала на базис-терапії (13,3 % проти 56,5 %, Р0,05). Ці дані
свідчать про позитивний вплив препаратів кверцетину на нормалізацію
вмісту ферментів АОЗ у хворих на сальмонельоз.

Вміст цитокінів у хворих ІІІ групи після проведеного базового лікування
з включенням кверцетину відрізнявся (Р0,05).

Вміст цитокінів у хворих ІV групи після лікування з включенням альтану
та кверцетину відрізнявся (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020