.

Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при фізичному на

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 3233
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

БЕВЗ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 612.453+612.13/.176) :
612.014.47+616.12-005.4-056.7

Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи
в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при
фізичному навантаженні

14. 03. 03 – нормальна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті

імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Яворський Остап Григорович,

Львівський Національний медичний університет

імені Данила Галицького МОЗ України,

завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та сестринської справи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Дмитрієва Алла Володимирівна,

Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця

НАН України, провідний науковий співробітник відділу фізіології
кровообігу

доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Вадзюк Степан Несторович,

Тернопільський державний медичний

університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, директор Інституту
медико-біологічних проблем, завідувач кафедри нормальної фізіології

Провідна установа Національний
медичний університет

імені
О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться 21 вересня 2006 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010,
м.Львів, вул. Пекарська, 52).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул.
Січових Стрільців, 6)

Автореферат розісланий “21” серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Томашова С.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання захворюваності населення, недостатня
ефективність лікувальних заходів на етапі розвитку хвороби вимагають
нових підходів до визначення та оцінки стану здоров’я. Розвиток хвороби
є поступовим процесом, який завершується втратою пристосувальної
здатності організму до змін оточуючого середовища, і є результатом
зниження його адаптаційних можливостей (Баевский Р.М., 2000). Зміни, що
відбуваються в організмі внаслідок впливу зовнішніх факторів довкілля та
внутрішнього середовища, забезпечуються нейро-гуморальними регулюючими
системами. Участь ендокринної системи в регуляції пристосувальних
процесів не обмежується лише функціями симпатико-адреналової та
гіпофізарно-адренокортикальної систем. Проте завдяки функціонуванню саме
цих систем здійснюються складна взаємодія з нервовими центрами та
виконавчими органами, що визначають пристосувальну здатність організму
(Selye H., 1977 ).

Серцево-судинні захворювання посідають одне з перших місць серед причин
захворюваності та смертності населення економічно розвинених держав
світу. Однією із причин розвитку ішемічної хвороби серця є атеросклероз.
Незважаючи на величезну кількість проведених досліджень, причини
виникнення атеросклерозу і механізми його розвитку ще остаточно не
вивчені (Карпов Р., Дутко В., 2000). Вважають, що атеросклероз є
поліетіологічним захворюванням, в генезі якого має значення тривалий
вплив на організм людини різноманітних несприятливих чинників
навколишнього та внутрішнього середовища – факторів ризику. Передусім,
до них належать гіперхолестеринемія, підвищений артеріальний тиск,
цукровий діабет, куріння, спадкова схильність, часті стреси, а також
малорухливий спосіб життя (Коваленко В.М., Сіренко Ю.М., Дорогой А.П.,
2005; Лутай М.И. 2004).

На сьогоднішній день антиатерогенна роль фізичного навантаження різної
величини однозначно доведена (Weintraub M.S. et al., 1989). Але, разом з
тим, вивчення впливу фізичного навантаження на фізіологічні процеси, що
відбуваються в організмі здорових осіб з наявними факторами ризику
розвитку ішемічної хвороби серця, зокрема спадковими чинниками та
гіподинамією, потребують поглибленого аналізу. Дозовані фізичні
навантаження можна використовувати як тестову пробу для оцінки
функціональних і метаболічних резервів організму. Підвищення
адаптаційних можливостей організму, що забезпечують його резистентність
до дії несприятливих чинників, та розробка критеріїв і методів
визначення індивідуальних пристосувальних можливостей з метою виявлення
дезадаптаційних і донозологічних станів належать до головних завдань
сучасної фізіології (Меєрсон Ф.З., 1988-2000; Гжегоцький М.Р., 1999).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри пропедевтики
внутрішніх хвороб та сестринської справи Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького “Вплив фізичного
навантаження на метаболічні процеси при стенокардії напруження та пошуки
способів запобігання негативних його впливів” (№ державної реєстрації
0196V014974). Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої
ради медичного факультету № 1 Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького 14 квітня 1999 року, протокол № 6.

Мета та завдання дослідження. Вивчити механізми адаптації до фізичного
навантаження у здорових осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної
хвороби серця; доповнити шляхи ранньої профілактики атеросклерозу;
розробити прогностичні критерії визначення стану функціонування кори
надниркових залоз та серцево-судинної системи у здорових осіб із
обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця на основі
застосування фізичного навантаження.

Для реалізації мети були поставлені наступні конкретні завдання:

Визначити рівень екскреції 17-кетостероїдів, 17-кетогенних стероїдів у
сечі при фізичному навантаженні у здорових осіб і в осіб із обтяженою
спадковістю щодо ішемічної хвороби серця.

Вивчити екскрецію і характер співвідношення окремих складових
17-кетостероїдів, індекс андрогенності в обстежуваних при фізичному
навантаженні.

Вивчити характер міжгормональних співвідношень метаболітів
андростероїдогенезу та глюкокортикоїдів під впливом фізичного
навантаження.

Визначити зв’язок між рівнем екскреції 17-кетостероїдів і 17-кетогенних
стероїдів у сечі та частотою серцевих скорочень у стані спокою і при
фізичному навантаженні різної потужності у здорових осіб і в осіб із
обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця.

Дослідити взаємозв’язки між екскрецією 17-кетостероїдів і 17-кетогенних
стероїдів та рівнями систолічного і діастолічного артеріального тиску в
обстежуваних у стані функціонального спокою та під впливом фізичного
навантаження різної величини.

Визначити зв’язок між екскрецією 17-кетостероїдів і 17-кетогенних
стероїдів та змінами амплітуди зубця Т, розміщенням сегменту ST відносно
ізолінії, співвідношенням R/S за даними електрокардіографії, отриманої у
спокої та за умов виконання короткотривалого фізичного навантаження
різної потужності у здорових осіб і в осіб із обтяженою спадковістю щодо
ішемічної хвороби серця.

Об’єкт дослідження: механізми пристосувально-компенсаторних процесів за
умов короткотривалого фізичного навантаження різної інтенсивності у
здорових осіб і в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби
серця.

Предмет дослідження: параметри функціонального стану кори надниркових
залоз, реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження різної
інтенсивності.

Методи дослідження: Для оцінки функціонального стану кори надниркових
залоз визначали екскрецію 17-кетостероїдів та 17-кетогенних стероїдів у
сечі та хроматографічний склад 17-кетостероїдів сечі; з метою
об’єктивної оцінки метаболітів андрогенів у складі сумарних
17-кетостероїдів використано метод розрахунку індексу андрогенності. З
метою дослідження реакціїї серцево-судинної системи на фізичне
навантаження у всіх обстежуваних визначали артеріальний тиск, частоту
серцевих скорочень (ЧСС), проводили електрокардіографічне дослідження.
Аналізуючи отримані електрокардіограми, оцінювали зміни амплітуди зубця
Т, розміщення сегменту ST відносно ізолінії та співвідношення R/S. З
метою виявлення коливань показників, що характеризують вегетативний
„фон” організму, розраховували вегетативний індекс Кердо.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі на основі
комплексного підходу досліджено функціональний стан кори надниркових
залоз, серцево-судинної системи та механізми
пристосувально-компенсаторних процесів у здорових осіб і в осіб із
обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця під час виконання
короткотривалого динамічного фізичного навантаження. Проведено
багатосторонній аналіз взаємозв’язків величини екскреції
17-кетостероїдів і 17-кетогенних стероїдів у сечі зі змінами ЧСС,
артеріального тиску, амплітуди зубця Т, зміщенням сегменту ST відносно
ізолінії та співвідношенням R/S за даними електрокардіографії, отриманої
у спокої та під час виконання короткотривалого фізичного навантаження
різної потужності у здорових осіб і в осіб із обтяженою спадковістю щодо
ішемічної хвороби серця. Вперше оцінено вплив короткотривалого фізичного
навантаження на серцево-судинну систему та функціональний стан кори
надниркових залоз в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби
серця. Виявлені особливості змін гемодинаміки, процесів збудження
міокарда та екскреції кетостероїдів із сечею в осіб із обтяженою
спадковістю щодо ішемічної хвороби серця свідчать про зниження
адаптаційних можливостей серцево-судинної системи та напружене
функціонування кори надниркових залоз в умовах фізичного навантаження.
На основі отриманих результатів дослідження обґрунтовані критерії оцінки
функціонального стану надниркових залоз та серцево-судинної системи у
здорових осіб і в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби
серця у випадку фізичного навантаження.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені особливості
гормонпродукуючої функції кори надниркових залоз та реакції
серцево-судинної системи під впливом короткотривалого фізичного
навантаження поглиблять розуміння механізмів компенсаторно-адаптаційних
процесів та можуть бути основою для розробки адекватних
лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів в установах
кардіологічного профілю. Результати роботи впроваджені у навчальний
процес кафедр нормальної фізіології, поліклінічної справи і сімейної
медицини Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького; у терапевтичному і кардіологічному відділеннях клінічної
лікарні Львівської залізниці; у сімейних відділеннях 2-ої міської
комунальної поліклініки м. Львова. За результатами роботи отримано 4
акти впровадження.

Особистий внесок здобувача. Матеріали, подані в роботі, є особистим
внеском автора у вирішення завдань, що вивчаються. Дисертантом особисто
виконано весь обсяг запланованих експериментальних досліджень, аналіз
літературних даних за темою дисертації, підготовлені до друку наукові
публікації. Планування напрямків досліджень, обговорення їх результатів,
формулювання висновків здійснено за участі наукового керівника – доктора
медичних наук, професора О.Г. Яворського.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дослідження апробовані на розширеному засіданні кафедр нормальної
фізіології, біохімії, пропедевтики внутрішніх хвороб та сестринської
справи Львівського національного університету імені Данила Галицького,
XIV з’їзді терапевтів України, (Київ, 1998), міжнародній науковій
конференції “Екологія і здоров’я” (Жешів-Львів, 1999), VI конгресі
кардіологів України (Київ, 2001), пленумі правління українського
наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів ”Нові
напрями профілактики і лікування ІХС та артеріальної гіпертензії” (Київ,
2001), конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. Я.П.
Склярова “Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці”
(Львів, 2001), регіональній науково-практичній конференції “Артеріальна
гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та
лікування” (Івано-Франківськ, 2005), всеукраїнській науково-практичній
конференції “Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної
медицини в Україні” (Чернівці, 2005).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових робіт,
із них – 6 статей опубліковані в наукових фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 2 статті в інших виданнях, 4 роботи – в
матеріалах і тезах наукових конференцій і з’їздів.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, опису методів дослідження, 4 розділів власних досліджень,
висновків, списку використаних джерел, 4 додатків. Матеріали
дисертаційної роботи викладені на 170 сторінках, ілюстровані 36
таблицями, 61 рисунком. Список літератури налічує 194 джерела, з них 153
вітчизняних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 161-ого здорового
чоловіка-добровольця, віком 20-45 років. У 84 із них виявлена обтяжена
спадковість щодо ішемічної хвороби серця (ІХС). Для уточнення спадкового
анамнезу використовували клініко-генеалогічний метод. Ознакою обтяженої
щодо ІХС спадковості вважали наявність у родоводі пробанда даних про
захворювання на інфаркт міокарда, стенокардію, раптову коронарну смерть
найближчих родичів у віці від 20 до 55 років (Лильин Е.Г., Богомазов
Е.А., Гофман-Кадошников П.Б, 1990). Не бралися до уваги випадки, коли
чітких даних про захворювання та причини смерті батьків пробанда не
було, тобто спадковий анамнез був невідомим. У всіх обстежуваних
фізична тренованість була низькою та об’єм виконуваного щоденного
фізичного навантаження був невеликим. Програма обстеження включала
опитування згідно розробленої анкети, яка складалася з паспортних даних,
скарг та анамнезу життя. Враховувалася фізична активність, особливості
харчування, шкідливі звички та спадковість. Рухова активність
обстежуваних визначалася за опитуванням відповідно до схеми
ретроспективної оцінки фізичної активності у робочий і вільний час
згідно рекомендацій Комітету експертів ВООЗ („Региональные публикации
ВОЗ, Европейская серия”, 1982 р.)

У здорових осіб та хворих на серцево-судинні захворювання тести з
фізичним навантаженням є важливими неінвазивними засобами, які
дозволяють об’єктивно оцінити функціональний стан серцево-судинної
системи (Полянська О.С., Куртян Т.В., Шипіцина Л.І., 2005). Одним із
найпоширеніших стрес-тестів, які застосовують для виявлення
гемодинамічно важливих порушень, що не діагностуються у стані спокою, є
велоергометрія (Петрий Н.Ю., Петрий В.В., Маколкин В.И., 2001; Оганов
Р.Г., Марцевич С.Ю., Колтунов И.Е. и др., 2005). Велоергометричне
навантаження проводили в один і той самий ранковий час (між 900 та 1200)
в сидячому положенні, що дозволило уникнути статичного навантаження.
Рівень навантаження встановлювали відповідно до віку, статі, ваги,
фізичної тренованості згідно рекомендацій Комітету експертів ВООЗ (1971
р.). Для більш диференційованого підбору ергометричного навантаження
користувалися номограмами Б.П. Преварського („Определение должного
максимального поглощения кислорода (ДМПК) и расчет мощности физических
нагрузок соответственно процессу ДМПК”) (Преварский Б.П., Буткевич Г.А.,
1985).

Перша група (45 осіб) віком 20 – 30 років (в середньому 28,3 ± 1,29
років) та третя група (84 особи із обтяженою спадковістю щодо ІХС) віком
30 – 45 років (в середньому 43 ± 0,88 років) виконували на велоергометрі
двохступеневе фізичне навантаження потужністю, яка відповідала 35 % та
50 % від належного максимального споживання кисню організмом (НМСК).
Другу групу складала 31 здорова особа віком 20 – 30 років (в середньому
23,3 ± 1,50 років), які виконували навантаження 75 % та 100 % НМСК.
Тривалість навантаження – по п’ять хвилин на кожному ступені з
трихвилинним відпочинком між ними, швидкість педалювання становила 60
обертів за хвилину.

До навантаження кожному обстежуваному проводили ортостатичну пробу. До й
під кінець кожного ступеня навантаження вимірювали артеріальний тиск у
плечовій артерії (мембранним сфігмоманометром) за методом С.П.
Короткова, а також реєстрували електрокардіограму (ЕКГ) в 3 стандартних,
3 однополюсних посилених відведеннях від кінцівок і 6 грудних
однополюсних відведеннях (1 мВ = 10 мм). З метою виявлення коливань
показників, що характеризують вегетативний “фон” організму в стані
відносного фізіологічного спокою та при зміні функціонального стану
організму, розраховували індекс Kerdo (ВІК) (Tananakina T., Zadorozhnyi
S., Ivasenko A. еt al., 2005).

Аналізуючи отримані електрокардіограми, оцінювали величину амплітуди
зубця Т, розміщення сегменту ST відносно ізолінії (Хейфец З.Н., 1981;
Гельфгат Е.Б., Сидоренко Б.А., Алиев Т.А. и др., 1985). Нами також
вивчалась динаміка змін співвідношення R/S під впливом фізичного
навантаження різної потужності, тобто зміни електричної осі серця (Ogino
K., Fukugi M., Hirai S. et al., 1988).

Оцінку міжгормональних співвідношень надниркової ланки
гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи здійснювали за вмістом
метаболітів андро- і глюкокортикоїдогенезу в сечі, використовуючи
комплекс методик для визначення сумарних 17-кетостероїдів (17-КС)
(Zimmerman W., 1951) та 17-кетогенних стероїдів (17-КГС) (Norymberski
Y.K., Stubt R.D., West H.F., 1955; Кулачковський Ю.В., Марьєнко Б.С.,
1966). Визначення складу 17-КС здійснювали за допомогою методу
тонкошарової хроматографії. Цей метод дозволив ідентифікувати й
проводити кількісне визначення наступних складових 17-КС: андростандіону
(АД), андростендіону (4-АД), андростерону (А), етіохоланолону (Е) та
похідних глюкокортикоїдів: 11-оксиандростерону (11-ОА),
11-оксиетіохоланолону (11-ОЕ), 11-кетоетіохоланолону (11-КЕ) (Бесєдін
В.М., Романишин Я.М., Філіпюк І.Т., 1997).

З метою об’єктивної оцінки метаболітів андрогенів у складі сумарних
17-КС нами використано метод розрахунку індексу андрогенності 17-КС
(ІА17-КС) (Матвієнко Ю.О., 2000),

Для об’єктивної оцінки співвідношення екскреції 17-КГС і метаболітів
андростероїдогенезу використали коефіцієнт відношення 17-КС до 17-КГС
(17-КС/17-КГС) (Кучер М.Д., Криворук М.І., Пак О.В. та ін., 2004).

Статистична обробка матеріалу здійснювалась за допомогою програм Excel
7.0 та SPSS, версія 10,0 з використанням t-критерію Стьюдента для парних
спостережень (Лойд Э., Ледерман У., 1989; Свердан П.Л., 1998; Айвазян
С.А., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д., 1985).

Основні результати досліджень та їх обговорення. Вихідний рівень
екскреції 17-кетогенних стероїдів із сечею у здорових осіб із обтяженою
спадковістю щодо ІХС (третьої групи) був на 27 % нижчим, а вихідний
рівень екскреції 17-кетостероїдів із сечею – на 54 % меншим порівняно із
здоровими обстежуваними без обтяженої спадковості щодо ІХС (р 0,05).

Проведені нами дослідження показали, що короткотривале фізичне
навантаження різної інтенсивності призводить до зростання екскреції
17-кетогенних стероїдів у всіх групах обстежених (р 0,05). В
обстежених осіб третьої групи у підгрупі зі зростанням екскреції 17-КГС
ЧСС продовжувала достовірно перевищувати вихідні значення на 39,4 %, а в
іншій підгрупі – на 12,1 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020