.

Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
173 4822
Скачать документ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

Григор’єв Павло Євгенович

УДК 577.35:57.034:57.045

Зв’язок інфрадіанної ритміки фізіологічних процесів у тварин з
варіаціями геліогеофізичних факторів

03.00.02 – біофізика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Сімферополь – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С.І.
Георгієвського, Міністерства охорони здоров’я України, та у Таврійському
національному університеті ім.В.І.Вернадського Міністерства освіти і
науки України

Науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент

Мартинюк Віктор Семенович,

Таврійський національний

університет ім. В.І.Вернадського,

доцент кафедри фізіології людини

і тварин та біофізики

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Мірошниченко Микола Степанович,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

завідувач кафедри біофізики

доктор фізико-математичних наук (Російська Федерація)

за спеціальністю 03.00.02 – біофізика

Володимирський Борис Михайлович,

НДІ “Кримська астрофізична обсерваторія”

Міністерства освіти і науки України,

провідний науковий співробітник

Провідна установа – Львівський національний університет

ім. Івана Франка, кафедра біофізики

та математичних методів у біології,

Міністерство освіти і науки України,

Львів

Захист відбудеться “05“ травня 2005 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К52.051.04 у Таврійському національному
університеті ім. В.І.Вернадського за адресою: пр. Вернадського 4,
Сімферополь, 95007.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного
університету ім.В.І.Вернадського за адресою: пр. Вернадського 4,
Сімферополь, 95007.

Автореферат розісланий “02“ квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради К52.051.04 О.М. Чуян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим завданням біофізики є вивчення дії
фізичних факторів на складні біологічні системи. Якість і тривалість
життя залежать від процесів, що забезпечують регулювання параметрів
організму та його адаптацію до довкілля. Одним з екологічно значимих
факторів є природні електромагнітні поля (ЕМП), пов’язані з
геліогеофізичними варіаціями. Є обґрунтованою гіпотеза щодо важливої
сигнальної ролі природних ЕМП для складних біологічних систем
(Володимирський Б.М. та ін., 1995). В останні десятиліття у зв’язку з
технічним прогресом також істотно зросла інтенсивність електромагнітних
полів техногенного походження у довкіллі (Григор’єв Ю.Г., 1994). Це є
чинником ризику розвитку патологічних змін у клітинах організму
(Nakagawa M., 1997). В обґрунтуванні Міжнародної наукової програми
Всесвітньої організації охорони здоров’я з біологічної дії
електромагнітних полів на 1996-2005 рр. відзначалося, що онкологічні
захворювання, утрата пам’яті, хвороби Паркінсона й Альцгеймера, СНІД,
синдром раптової дитячої смерті і багато інших патологій можуть
загострюватися через вплив електромагнітних полів. У той же час, деякі
електромагнітні поля широко використовуються в медичній практиці для
лікування різноманітних захворювань (Чуян О.Н., 2004). Виразність та
спрямованість біоефектів ЕМП залежать від їх параметрів і властивостей
організму. Зокрема, поля різних інтенсивностей можуть викликати
протилежні ефекти в ідентичних біосистемах (Готовський Ю.Ф., Перов Ю.В.,
2000). У фізіологічних процесах організмів з різними індивідуальними
властивостями спостерігаються по-різному направлені зсуви фізіологічних
показників при впливі ЕМП з однаковими параметрами (Плеханов Г.Ф.,
1990). Встановлена здатність електромагнітних полів змінювати часову
організацію фізіологічних систем (Темур’янц Н.А., 1989). Існує
гіпотеза, що фізіологічні процеси у широкому діапазоні періодів
синхронізуються з варіаціями електромагнітних полів середовища, які
зумовлені геліогеофізичними чинниками (Володимирський Б.М., 1982; Бреус
Т.К., 2003). З геліогеофізичними параметрами пов’язані функціональні
показники організму, циклічність епідемій і смертності (Володимирський
Б.М., Темур’янц Н.А., 2000). Однак у геліобіологічних дослідженнях існує
проблема невідтворюваності результатів (Жвірбліс В.Є., 1989). Це
ускладнює встановлення універсальних закономірностей біоефектів
геліогеофізичних факторів.

Таким чином, уточнення особливостей регулювання фізіологічних процесів
геліогеофізичними факторами є актуальним завданням біофізики складних
систем. Його вирішення стане внеском до забезпечення профілактики
захворювань, здійснення прогнозу та корекції стану організму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано
в рамках теми науково-дослідних робіт кафедри медичної інформатики
Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського
“Інформаційно-біотехнологічні підходи і методи модифікації, корекції і
управління біологічними явищами в біосистемах” (№ держреєстрації
0100U002030, 2000-2005 рр.), а також у рамках наукової програми кафедри
фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського національного
університету ім.В.І.Вернадського “Особливості інфрадіанної ритміки
фізіологічних процесів у щурів з різними індивідуальними особливостями і
її зміни під впливом електромагнітного випромінювання надтовисокої
частоти” (№ держреєстрації 0100U001372, 2002-2005 рр.)

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення
показників і особливостей зв’язку інфрадіанної ритміки фізіологічних
процесів із геліогеофізичними варіаціями.

Для досягнення поставленої мети у ході досліджень за темою дисертаційної
роботи ставилися і вирішувалися такі завдання:

1. Виявлення стійких періодичних складових в інфрадіанних спектрах
фізіологічних процесів щурів з однаковими конституціональними
особливостями і у спектрах геліогеофізичних варіацій в різних фазах
багаторічних циклів сонячної та геомагнітної активності.

2. Встановлення особливостей і показників зв’язку інфрадіанної ритміки
фізіологічних процесів із геліогеофізичними варіаціями в різних фазах
багаторічних циклів сонячної та геомагнітної активності під час
експерименту, а також за період усього онтогенезу тварин.

3. Визначення особливостей зв’язку інфрадіанної ритміки фізіологічних
процесів з геліогеофізичними варіаціями для організмів із різними
конституціональними особливостями в умовах різноманітних впливів –
епіфізектомії, змінного магнітного поля наднизької частоти і їхньої
комбінації; гіпокінезії, надтовисокочастотного електромагнітного
випромінювання та їхньої комбінації.

4. Виявлення біологічно значимих геліогеофізичних індексів у різних
фазах багаторічних циклів сонячної та геомагнітної активності.

5. Визначення закономірностей зв’язку функціональної активності
лімфоцитів із геліогеофізичними факторами.

Об’єктом дослідження є регулювання складних біологічних систем факторами
зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є зв’язок ритміки фізіологічних процесів у щурів
із варіаціями геліогеофізичних факторів.

Методи дослідження. Експериментальні дослідження бактерицидних систем
(пероксидаза, неферментні катіонні білки), гідролітичних ферментів
(кисла фосфатаза, протеаза) у нейтрофілах периферійної крові, показників
енергетичного обміну – загальні ліпіди, сукцинатдегідрогеназа (СДГ),
?-гліцерофосфатдегідрогеназа (ГФДГ) – у нейтрофілах та лімфоцитах
периферійної крові проводилися стандартними цитохімічними методами;
поведінкові реакції щурів досліджувалися за допомогою тесту “відкритого
поля”.

Дослідження впливу електромагнітних полів надтовисокої частоти на
зв’язок фізіологічних процесів із геліогеофізичними варіаціями
виконувався за допомогою сертифікованого випромінювача.

Розробка комп’ютерної програми та проведення косинор-аналізу дозволило
виявити спектри фізіологічних показників і спектри геліогеофізичних
індексів. Застосування методу статистичних випробувань (метод
Монте-Карло) для отримання статистичних оцінок ступені зв’язку спектрів
фізіологічних і геліогеофізичних періодів забезпечило вірогідність
одержаних результатів із похибкою не більше 0,01. Застосовування
стандартних математичних та статистичних методик (методу накладених
епох, кореляційного аналізу, статистичних критеріїв Вілкоксону) дало
змогу провести оцінку статистичної значущості одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів

1. Вперше зіставлена ритміка фізіологічних процесів ідентичних об’єктів
із геліогеофізичними варіаціями в різних фазах багаторічних циклів
сонячної та геомагнітної активності.

2. Визначено особливості регулювання ритміки фізіологічних процесів
геліогеофізичними варіаціями в залежності від конституціональних
особливостей організму.

3. Вперше досліджено вплив гіпокінетичного стресу, надтовисокочастотного
електромагнітного випромінювання і їхньої комбінації; епіфізектомії,
слабкого наднизькочастотного магнітного поля та їхньої комбінації на
зв’язок ритміки фізіологічних процесів із геліогеофізичними варіаціями.

4. Встановлено ефект порушення синхронізації інтегральної ритміки
організму з геліогеофізичними варіаціями при дії штучних
електромагнітних полів, які характерні для техногенної компоненти
довкілля.

5. Встановлено ефект засвоєння спектру геліогеофізичних варіацій за
період всього онтогенезу тварин в інфрадіанній ритміці їх фізіологічних
процесів.

6. Встановлено залежності активності сукцинатдегідрогенази і
?-гліцерофосфатдегідрогенази у лімфоцитах периферійної крові щурів від
зміни знака міжпланетного магнітного поля та від геомагнітних збурень.

7. Вперше встановлено зв’язок біологічної значущості геліогеофізичних
індексів з відношенням сонячної та геомагнітної активності, що має
важливе значення для вирішення проблеми невідтворюваності результатів
біологічних досліджень.

8. Встановлено зв’язок між активністю СДГ, ГФДГ у лімфоцитах і сонячною
активністю.

Практичне значення результатів, одержаних у процесі виконання роботи

1. Розроблена комп’ютерна програма косинор-аналізу застосовується в
дослідженнях ритміки різноманітних процесів.

2. Запропонований метод визначення ступеня зв’язку між фізіологічними і
геліогеофізичними спектрами може бути використаний у хронобіологічних і
хрономедичних дослідженнях.

3. Метод визначення стратегії підстроювання фізіологічної ритміки до
геліогеофізичних варіацій можна застосовувати для виявлення ритмотипу
організму.

4. За допомогою виявлених закономірностей зв’язку середньої активності
дегідрогеназ із геліогеофізичними перемінними можна прогнозувати
параметри енергетичного стану організму в діапазоні інфрадіанних та
багаторічних періодів.

5. Дані щодо розвитку десинхронозу при впливі електромагнітних полів
штучного походження на ритміку фізіологічних процесів можуть бути
використані фахівцями санітарних і метрологічних служб при розробці
відповідних норм параметрів випромінювання технічних пристроїв та
здійснення контролю за довкіллям.

6. Одержані у дослідженні дані щодо показників і особливостей зв’язку
фізіологічних процесів із геліогеофізичними варіаціями включені до
лекційного курсу “Екологічна фізіологія” кафедри фізіології людини і
тварин та біофізики Таврійського національного університету
ім.В.І.Вернадського, а також використовуються при проведенні наукової
роботи студентського наукового товариства Кримського державного
медичного університету ім.С.І.Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно розроблено методи
аналізу зв’язку спектрів фізіологічних процесів зі спектрами
геліогеофізичних варіацій, отримано необхідну частину експериментальних
даних, проведено статистичний аналіз та узагальнення результатів.
Програму косинор-аналізу розроблено спільно із науковим керівником,
доцентом кафедри фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського
національного університету ім.В.І.Вернадського Мартинюком В.С. та
співробітником Кримського наукового центру НАН України і МОН України
Зуєвим Н.Н. У працях, опублікованих у співавторстві, здобувачу належить:
[1] – розробка схеми дослідження щодо зіставлення фізіологічних та
геліогеофізичних спектрів тварин з однаковими властивостями у різних
фазах циклу сонячної активності; статистичний аналіз, узагальнення
результатів; [2-4] – розробка програми косинор-аналізу, методик
зіставлення фізіологічних і геліогеофізичних спектрів, проведення
статистичного аналізу, написання тексту статей; [5] – ідея дослідження
біологічної значущості геліогеофізичних індексів за допомогою виявлення
ступеня синхронізації з ними фізіологічних показників, математична
обробка даних, аналіз, узагальнення результатів; [6] – дослідження
ефектів впливу надтовисокочастотного випромінювання, гіпокінезії та їх
комбінації на зв’язок фізіологічних процесів із геліогеофізичними
варіаціями, дослідження показників поведінкових реакцій, функціональної
активності лейкоцитів щурів; [7, 8, 10] – обґрунтування застосування
методу накладених епох та статистичних критеріїв з метою отримання
числових оцінок зв’язку фізіологічних і геліогеофізичних показників,
проведення статистичного аналізу; [9] – проведення числового аналізу
параметрів спектрів фізіологічних показників щурів, узагальнення
результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи було
представлено на таких конференціях і наукових семінарах: Третя
Міжнародна науково-практична конференція “Наука и социальные проблемы
общества: медицина, фармация, биотехнология” (Харків, 2003), Міжнародна
Кримська конференція “Космос и биосфера” (Партеніт, 2003), Третя
Міжнародна конференція ім. А.Г.Гурвіча “Biophotons and coherent systems
in biology, biophysics and biotechnology” (Москва-Партеніт, 2004).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано у 10 роботах,
зокрема в 7 статтях фахових видань, затверджених ВАК України, 3
матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу,
чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і містить 141
сторінку, з них 105 сторінок тексту, 18 рисунків, 24 таблиці. Список
використаних джерел містить 165 назв на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність проблеми
дослідження зв’язку фізіологічних процесів із геліогеофізичними
параметрами, сформульовано мету і завдання досліджень, наведено основні
наукові результати та їх практичне значення.

У першому розділі зроблено огляд стану проблеми щодо досліджень впливу
геліогеофізичних факторів на ритміку та динаміку фізіологічних
показників. Наводиться стисла класифікація, критичний аналіз існуючих
досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів за даним напрямком, що
дозволило виявити невирішені питання, визначити місце дисертаційної
роботи у проблемі регулювання складних біологічних систем факторами
зовнішнього середовища. Доведено необхідність зіставлення даних
декількох розбіжних за часом серій вимірювань фізіологічних і
геліогеофізичних показників, проведених у різних фазах багаторічних
циклів сонячної та геомагнітної активності.

У другому розділі обґрунтовано вибір напрямку досліджень, розкривається
загальна методика проведення дисертаційних досліджень. Доведено, що для
встановлення параметрів зв’язку ритміки фізіологічних процесів із
геліогеофізичними варіаціями потрібен аналіз даних у двох напрямках.
По-перше, зіставлення ритміки фізіологічних процесів ідентичних за
параметрами тварин із геліогеофізичними чинниками в періоди часу, які
характеризуються різними показниками сонячної та геомагнітної
активності. По-друге, аналіз зсувів параметрів зв’язку фізіологічних
процесів із геліогеофізичними варіаціями за умов розмаїтих вихідних
фізіологічних станів організму: інтактних тварин із різними типами
рухової активності у тесті “відкритого поля” – низькою, середньою,
високою; у щурів після операції епіфізектомії, під впливом слабкого
змінного наднизькочастотного магнітного поля та їхньої комбінації; в
умовах гіпокінетичного стресу, під впливом надтовисокочастотного
електромагнітного випромінювання та їхньої комбінації. Вже було
досліджено, що ці чинники суттєво впливають на ритміку фізіологічних
процесів (Мартинюк В.С., 1992; Чуян О.Н., 1992; Шехоткін О.В., 1995),
але досі не з’ясовано, чи можуть вони змінювати параметри зв’язку
ритміки фізіологічних процесів із геліогеофізичними варіаціями.

З метою здійснення аналізу дисертанту було надано дані багатоденних
вимірювань фізіологічних показників двох серій експериментів тривалістю
36 і 40 діб, проведених у різні роки співробітниками кафедри фізіології
людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім.
В.І.Вернадського. Третя серія експериментальних досліджень тривалістю 46
діб була здійснена за участю дисертанта. Схема досліджень наведена на
рис. 1.

Рис. 1. Схема різних серій досліджень, вихідні дані яких було
проаналізовано у дисертаційної роботі. Умовні скорочення: К – контрольні
групи; П – тварини під впливом слабкого змінного наднизькочастотного
магнітного поля; Е – епіфізектомовані тварини; ГК – тварини в умовах
гіпокінетичного стресу; НВЧ – тварини під впливом надтовисокочастотного
електромагнітного випромінювання; НРА – низька рухова активність у тесті
“відкритого поля”; СРА – середня рухова активність у тесті “відкритого
поля”; ВРА – висока рухова активність у тесті “відкритого поля”.

У всіх серіях досліджень були використані тварини, близькі за віком,
масою та конституціональними особливостями, відібрані у тесті
“відкритого поля”, який дозволяє виділяти тварин зі схожими реакціями на
дію різноманітних факторів (Маркель А.Л., 1982). У кожній групі було не
менше 20 тварин, що забезпечило необхідний рівень статистичної
вірогідності. Вимірювалися показники функціональної активності
лейкоцитів та поведінкові реакції, які мають виражену ритмічну складову,
підконтрольну епіфізу, і дають оцінку стану цілісного організму.
Функціональна активність лейкоцитів оцінювалась за активністю
бактерицидних систем (неферментні катіонні білки, пероксидаза),
гідролітичних ферментів (кисла фосфатаза, протеаза), енергетичних систем
(СДГ, ГФДГ, ліпідів) у нейтрофілах та лімфоцитах. Вказані компоненти
визначались цитохімічними методами (Нарцисов Р.П., 1969; Ліллі, 1969;
Шубіч М.Г., 1980; Sheehan H.L., Sforey G.W., 1947). Поведінкові реакції
(вертикальна та горизонтальна рухова активність, кількість актів
дефекації) досліджувалися за допомогою тесту “відкритого поля”.

(Білоконь І.В., 2001) забезпечує точність оцінки на рівні вірогідності
0,01.

Рис. 2. Функціональна схема програми косинор-аналізу.

Рис. 3. Вивід даних на монітор персонального комп’ютера у програмі
косинор-аналізу: зверху – вихідний часовий ряд; знизу – спектр цього
показника з періодами, що вносять найбільш вагомий вклад у його ритміку.

Після цього одержували оцінку близькості емпіричних спектрів у
відсотках відносно відстані періодів у змодельованих спектрах – показник
СБП. Стосовно параметра СКД обґрунтовано, що за превалюванням коротших
періодів в ІРФП відносно найближчого з періодів у ІРГІ, стратегія
підстроювання ритміці організму до геліогеофізичних варіацій є
“випереджальною”, за превалюванням довших періодів – “запізнілою”, а за
їх балансом – “збалансованою”.

Дані досліджень за участю автора свідчать про чутливість організмів до
геліогеофізичних факторів із найраніших стадій онтогенезу (Григор’єв
П.Є., Хорсева Н.І., 2001; Григор’єв П.Є., Григор’єва О.В., 2002). Тому
фізіологічна ритміка зіставлялася з геліогеофізичною ритмікою не тільки
у період експериментів, а також у період всього онтогенезу тварин.

Для виявлення біологічно значимих геліогеофізичних індексів у різних
фазах багаторічних циклів сонячної та геомагнітної активності
порівнювалися фази інтегральної ритміки фізіологічних процесів із фазами
геліогеофізичних індексів у періодах, які збігаються. Виявлялися
кількості періодів, де синхронізація фізіологічних процесів із певними
індексами була близькою до синфазної.

3/4AA.

???.

f

?

a

O

O

O

@

O

„@

1$^„@

O

O

O

?????????? накладених епох (Гнєвишев М.Н., Оль А.І., 1982). Статистичний
критерій Вілкоксона (Лапач С.Н. та ін., 2000) був використаний з метою
одержання оцінки вірогідності зсувів показників СДГ і ГФДГ. Кореляційний
аналіз застосовувався для вивчення співвідношень між дослідженими
показниками дегідрогеназ і геліогеофізичних перемінних.

У третьому розділі розглядаються результати досліджень зв’язку
фізіологічних процесів із геліогеофізичними показниками.

Було встановлено, що у всіх серіях вимірювань зберігаються стійкі
періодичні складові фізіологічної та геліогеофізичної ритміки: 6,8-7,2;
8,4-8,8; 9,6-10,0; 13,0-14,6; 20,4-21,6; 22,6-23,8; 25,0-26,2 діб.

Деякі результати зіставлення фізіологічних процесів із геліогеофізичними
варіаціями представлені на рис. 4. У інтактних тварин ступінь зв’язку
ІРФП з ІРГІ за період онтогенезу залишається на високому рівні незалежно
від фази циклу сонячної активності або від конституціональних
властивостей щурів. Стратегії підстроювання ІРФП інтактних тварин до
ІРГІ зберігаються у всіх серіях експериментів.

Між тим, є суттєва різниця в стратегіях підстроювання залежно від
конституціональних властивостей тварин: у щурів з НРА спостерігається
“запізніла” стратегія, з СРА – “збалансована”, з ВРА – “випереджальна”.
При впливі змінного магнітного поля наднизької частоти стратегія
підстроювання для всіх типів щурів стає “запізнілою”.

Рис. 4. Показники зв’язку ритміки фізіологічних процесів із
геліогеофізичними варіаціями для різних груп тварин: а) ступінь
близькості періодів (СБП) в інтегральній ритміці фізіологічних процесів
(ІРФП) із інтегральною ритмікою геліогеофізичних індексів (ІРГІ) під час
всього онтогенезу тварин і тільки у період експериментальних вимірювань;
б) відповідні стратегії підстроювання ритміки організму до
геліогеофізичних варіацій.

Умовні скорочення: СКД – співвідношення кількості коротших до довших
фізіологічних періодів у порівнянні з найближчими геліогеофізичними
періодами; К – контрольні групи; П – щурі під впливом слабкого змінного
наднизькочастотного магнітного поля; Е – епіфізектомовані щурі; ГК –
щурі в умовах гіпокінетичного стресу; НВЧ – щурі під впливом
надтовисокочастотного електромагнітного випромінювання; НРА – низька
рухова активність у тесті “відкритого поля”; СРА – середня рухова
активність у тесті “відкритого поля”; ВРА – висока рухова активність у
тесті “відкритого поля”.

Епіфізектомія повністю порушує синхронізацію ІРФП з ІРГІ за період
експерименту, а стратегія підстроювання стає різко “випереджальною”. При
впливі змінного магнітного поля наднизької частоти на епіфізектомованих
тварин частково відновлюється синхронізація ІРФП з ІРГІ. У тварин у
стані гіпокінетичного стресу суттєво посилюється синхронізація ІРФП з
ІРГІ за період експерименту, а вплив електромагнітного випромінювання
НВЧ порушує синхронізацію ІРФП з ІРГІ як у інтактних, так і у
гіпокінезованих тварин.

У даному розділі також зіставляються фази періодів, які збігаються у
фізіологічній ритміці та геліогеофізичних індексах у різних за часом
серіях вимірювань. Визначено, що синхронізація фізіологічних процесів
здійснюється переважно через той канал впливу сонячної активності на
біосферу (магнітосферний чи іоносферний), який домінує у період
здійснення вимірювань (рис. 5). Найтіснішій зв’язок (коефіцієнт лінійної
кореляції Пірсона r = 0,99, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020