.

Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 2940
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

ІГНАТКІНА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 616.12-008.46-036.12 – 073 – 085

Вегетативна регуляція серця та ефективність лікування хворих на хронічну
серцеву недостатність еналаприла малеатом і метопрололом у амбулаторних
умовах

14. 01. 11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному університеті ім. В.Н. Каразіна
Міністерства освіти та науки України, м. Харків

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола
Іванович, Харківський державний університет ім. В.Н. Каразіна
Міністерства освіти та науки України, завідувач кафедри внутрішніх
хвороб факультету фундаментальної медицини

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Воронков Леонід Георгійович, Інститут
кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідувач відділом
серцевої недостатності

доктор медичних наук, професор Коваль Олена Акіндинівна,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри
госпітальної терапії №2

Провідна установа: Інститут терапії ім. акад. Л.Т. Малої АМН України,
відділ атеросклерозу, м. Харків

Захист відбудеться “25” жовтня 2005 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої Вченої ради Д 08.601.02 при Дніпропетровській державній
медичній академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України
(49074, м. Дніпропетровськ, пр. Правди, 96)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії МОЗ України (49044, місто Дніпропетровськ,
вул. Дзержинського, 9)

Автореферат розісланий “23” вересня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук М.Б. Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИОШИБКА! ИСТОЧНИК ССЫЛКИ НЕ НАЙДЕН.

Актуальність теми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) з кожним роком
приковує до себе все більш помітну увагу у зв’язку з тенденцією
зростання випадків її виникнення і декомпенсації. Поширеність ХСН із
клінічними проявами складає не менш 1,8%, зростаючи в популяції
пацієнтів понад 75 років до 10% (G.S. Bleumink, 2004; Ю.Н. Беленков,
2002). Незважаючи на високі досягнення в області фармакотерапії ХСН,
п’ятирічне виживання все ще залишається нижчим за 50% (Л.Г. Воронков,
2004; H.M. Blackledge, 2003), а ризик раптової смерті у 5 разів вищий,
ніж у загальній популяції (J.G. Clealand, 2003).

Іншими чинниками, що обумовлюють цікавість вивчення проблеми ефективної
терапії ХСН, є встановлення важливої ролі в теорії її патогенезу і
процесі прогресування порушень нейрогуморальної регуляції (НГР) серцевої
діяльності (В.А. Визир, 2002). Нейрогуморальна модель патогенезу ХСН
дозволила більш обґрунтовано і широко використовувати для її терапії
лікарські препарати, що мають нейромоделюючу дію (Л.Т. Малая, 2001; О.Й.
Жарінов, 2004). Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) та
блокатори в-адренорецепторів (БАБ) давно зарекомендували себе як
препарати, здатні підвищувати тривалість та якість життя (ЯЖ) пацієнтів,
знижувати число госпіталізацій, ризик розвитку фатальних ускладнень і
запобігати посиленню декомпенсації ХСН, що підтверджено багатоцентровими
клінічними дослідженнями (В.Й. Целуйко, 2004; М. Flather, 2003). Це дало
підставу до внесення препаратів цих фармакологічних груп у світові
стандарти терапії ХСН. Терапевтичні властивості іАПФ та БАБ тісно
пов’язують з можливістю змінювати вегетативну регуляцію (ВР) діяльності
серцево-судинної системи (В.А. Бобров, 2001).

У той же час, не в усіх пацієнтів вдається досягти позитивного
результату лікування ХСН (Е.Н. Амосова, 2000; P. Jong, 2003). Пояснення
цього може полягати в різному початковому стані ВР та, також, в
різноманітті реакцій регуляторних систем у відповідь на терапію, що
вимагає більшої індивідуалізації підходу до лікування пацієнтів з ХСН.
Істотний прогрес у вивченні впливу стану ВР на розвиток і прогресування
ХСН був досягнутий з появою такої неінвазивної методики, як спектральний
аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) (О.В.Коркушко, 2002,
Н.И.Яблучанський, 1999). Популярність її використання полягає не тільки
у високій інформативності, але й обумовлена можливістю використання в
амбулаторних умовах.

Взаємозв’язок між показниками ВСР і зміною стану ВР показаний у багатьох
роботах (Г.В.Дзяк, 2004; А.Malliani, 2002; S.Guzzetti, 2005). Доведеною
є можливість передбачати ризик розвитку фатальних ускладнень та
оцінювати виживання при різних захворювання серцево-судинної системи за
допомогою використання цієї методики (A.F.Folino, 2005; R.Steeds, 2004).
Результати вже проведених досліджень показали, що при ХСН загальна
потужність (ТР) спектру ВСР та більшість її часових доменів знижуються,
що знаходиться у прямій кореляції зі ступенем важкості синдрому (Т.И.
Чабан, 2000; S.Boveda, 2001). Також виявлено (C.Kruger, 1999; M.Hadaze,
2004), що здатність показників ВСР прогнозувати виживання при ХСН більш
істотна, ніж у клініко-гемодинамічних показників. Дослідниками
продовжують вивчатися зміни параметрів ВСР на тлі терапії препаратами
різних фармакологічних груп, у тому числі і АПФ і БАБ (Н.В.Богачова,
2005; А.А.Скворцов, 2002; A.Mortara, 2000).

Незважаючи на факт, що вивченню впливу терапії ХСН на стан ВР присвячено
багато досліджень, відкритим на теперішній час залишається питання
визначення зв’язку між її первинним станом і динамікою під впливом
терапії ХСН та поліпшенням клініко-гемодинамічних параметрів і якості
життя (ЯЖ) пацієнтів. При цьому видається перспективним урахування
реакції показників ВСР як під впливом гострих фармакологічних тестів
(ГФТ) так і на різних етапах терапії ХСН з метою підвищення її
ефективності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно теми науково-дослідної роботи факультету
фундаментальної медицини Харківського національного університету ім.
В.Н. Каразіна „Функціональні тести та інтеграція дослідження
варіабельності серцевого ритму” (номер державної реєстрації
0100U003327), що входить в координаційний план пріоритетних напрямків
наукових досліджень, затверджений Міністерством освіти і науки України.

Мета дослідження. Удосконалення підходів до діагностики, прогнозування
перебігу та підвищення ефективності терапії ХСН еналаприла малеатом та
метопрололом у амбулаторних умовах на підставі дослідження вегетативної
регуляції методом варіабельності серцевого ритму та встановлення її
взаємозв’язків з якістю життя, демографічними, клінічними та
гемодинамічними показниками.

Завдання дослідження:

1. Виділення у хворих з ХСН типів реакцій показників ВСР, що
відображають стан вегетативної регуляції серця, на одноразовий та
довгостроковий прийом еналаприла малеату та метопрололу.

2. Встановлення статевих особливостей зв’язків між показниками ВСР та
змінами якості життя, клініки і гемодинаміки у пацієнтів з ХСН під
впливом терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

3. Встановлення вікових особливостей зв’язків між показниками ВСР та
змінами якості життя, клініки і гемодинаміки у пацієнтів з ХСН під
впливом терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

4. Встановлення зв’язків між показниками ВСР та змінами якості життя,
клініки і гемодинаміки з урахуванням функціонального класу ХСН пацієнтів
на етапах терапії еналаприла малеатом і метопрололом залежно від
початкового стану ТР ВСР та її реакцій в гострих фармакологічних тестах
з цими препаратами.

5. Встановлення зв’язків між показниками ВСР та змінами якості життя,
клініки, гемодинаміки у пацієнтів з ХСН під впливом терапії еналаприла
малеатом та метопрололом залежно від реакції співвідношення LF/HF ВСР в
гострих фармакологічних тестах з цими препаратами.

6. Визначення клініко-інструментальних предикторів та методів
індивідуального прогнозування покращення якості життя пацієнтів з ХСН на
тлі терапії еналаприла малеатом та метопрололом.

7. Встановлення взаємозв’язків між станом і реакціями ВСР на проведене
лікування та виживанням пацієнтів з ХСН.

Об’єкт дослідження: хворі на хронічну ішемічну хворобу серця та/чи
артеріальну гіпертензію, що мають клінічні ознаки хронічної серцевої
недостатності.

Предмет дослідження: загальне клінічне обстеження, електрокардіографія,
ехокардіографія, показники якості життя, клініки, гемодинаміки та
варіабельності серцевого ритму та їх зміни під час гострих
фармакологічних тестів та тривалої терапії еналаприла малеатом та
метопрололом.

Методи дослідження. Загально-клінічний, тест з 6-хвилинною ходою,
електрокардіографія, ультразвукове дослідження серця та нирок,
варіабельність серцевого ритму, клінічний аналізи крові та сечі,
визначення загального рівня холестерину, креатинину, сечовини крові.
Якість життя пацієнтів оцінювали за допомогою Міннесотського
запитальника для хворих на ХСН. Результати оцінювались за допомогою
параметричних та непараметричних методів статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Обґрунтована доцільність
використання гострих фармакологічних тестів з ЕМ та МТ з метою
прогнозування змін ВР під впливом терапії цими препаратами. Встановлені
під час ГФТ реакції показників ВСР на терапію ЕМ та МТ, що проявляються
у їхньому підвищенні чи зниженні, зберігаються під час тривалої терапії
цими препаратами.

Виявлено, що більш ранній та виражений позитивний клінічний ефект
терапії ХСН за допомогою ЕМ та МТ спостерігається серед більш молодих
пацієнтів, в першу чергу жіночої статі, що супроводжується швидшим
покращенням серед них стану ВР.

Вперше показано, що результати терапії ХСН з використанням ЕМ та МТ
кращі серед пацієнтів з більш високою початковою ТР ВСР та позитивними
змінами потужності показників ВСР в реакції на гострі фармакологічні
тести з цими препаратами і можуть бути прогнозованими за їх
результатами, причому реакція ТР ВСР більш значуща для прогнозування
ефективності лікування ХСН ІІ-ІІІ ФК, ніж початковий ФК ХСН.

Вперше встановлено критерії, які до початку лікування дозволяють
прогнозувати напрямок змін якості життя пацієнтів під впливом ЕМ та МТ у
амбулаторних умовах.

Доведено існування взаємозв’язків між показниками ВСР та виживанням
хворих з ХСН. Досліджено та встановлено, що статистично достовірно
кращий прогноз виживання протягом 3 років спостереження виявляється
серед пацієнтів з підвищенням ТР ВСР в гострих фармакологічних тестах з
еналаприла малеатом та/або з метопрололом чи протягом терапії цими
препаратами.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені взаємозв’язки між
показниками ВСР, клініко-гемодинамічним станом, якістю життя пацієнтів з
ефективністю терапії ХСН з використанням ЕМ та МТ. Доведено доцільність
використання в амбулаторних умовах методу ВСР та гострих фармакологічних
тестів з ЕМ та МТ з метою прогнозування ефективності терапії ними ХСН.

Впровадження результатів дослідження. Результаті дослідження впроваджені
та використовуються в наступних лікувальних закладах: поліклініці № 6
м. Харкова (акт від 20.12.04), Державному лікувально-профілактичному
закладі “ЦКЛ Укрзалізниці” (акт від 08.12.04), Київській міській лікарні
№1 (акт від 03.12.04), міській клінічній лікарні № 8 м. Харкова (акт від
02.12.04), Запорізькому облкардіодиспансері (акт від 08.12.04),
Харківському військовому шпиталі (акт від 22.12.04), Клінічному
об’єднанні швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська (акт від
23.05.05), на кафедрах ХНУ ім. В.Н. Каразіна (акт від 15.11.04).

Особистий внесок здобувача. Усі частини дисертаційної роботи виконані
дисертантом особисто. Підбір та клінічне обстеження пацієнтів,
електрофізіологічне дослідження, що складалося із запису та аналізу
електрокардіограм та ВСР, аналіз результатів ультразвукового дослідження
серця та нирок, опитування пацієнтів за запитальником якості життя
проводилися самостійно. Створення бази даних у програмі Excel for
Windows, математичну та статистичну обробку даних та їх аналіз,
узагальнення отриманих результатів, підготовку даних до друку та їх
публікацію автор проводив особисто. Здобувачем самостійно проведено
формулювання висновків та рекомендацій дослідження, написаний та
оформлений текст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
представлені на науково-практичних конференціях “Лекарства – человеку”
(Харків, 2001, 2003), Першому та другому міжнародних віртуальних
конгресах з варіабельності серцевого ритму (Харків, 2001, 2002); Першій
міжнародній науковій конференції “Анализ вариабельности сердечного ритма
в клинической практике” (Київ, 2002); IX Російському конгресі “Человек и
лекарства” (Москва, 2002); конференції “Cardiostim 2002”
(Санкт-Петербург, 2002); Об’єднаному Пленумі правлінь українських
наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з
міжнародною участю “Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”
(Київ, 2002); Пленумі Правління українського наукового товариства
кардіологів: “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан
проблеми; Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика
ускладнень” (Київ, 2003); міжнародному симпозіумі “Варіабельність
серцевого ритму” (Харків, 2003); засіданнях наукової асоціації “Нові
технології діагностики в медицині та біології” Харківського медичного
товариства (Харків, 2004, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових
робот, у тому числі 8 журнальних статей, з яких 7 – у фахових журналах,
рекомендованих ВАК України та 4 тез у матеріалах наукових Пленумів та
конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках
комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
чотирьох розділів результатів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаної літератури (79 джерел українських та російських та 201
джерел іноземних видань). Дисертація ілюстрована 38 таблицями та 16
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОШИБКА! ИСТОЧНИК ССЫЛКИ НЕ НАЙДЕН.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено на базі
поліклініки №6 Московського району м. Харкова з 2000 по 2004 рр. на 112
пацієнтах з ХСН IІ-III ФК за класифікацією NYHA, що була обумовлена
хронічною ішемічною хворобою серця, ессенціальною артеріальною
гіпертензією чи їх поєднанням. До групи спостереження увійшли 53
чоловіки і 59 жінок у віці 64,9±9,4 (M±s) років з середньою тривалістю
перебігу ХСН – 3,1±1,9 роки.

В дослідження не включалися особи, що перенесли інфаркт міокарду менш,
ніж рік тому, такі, що мають нестабільну стенокардію або стабільну
стенокардію напруги IV ФК, важкі порушення ритму і провідності серця,
природжені чи набуті вади серця, страждають цукровим діабетом, ожирінням
III-IV ступеня, виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки,
гострими чи загостренням хронічних інфекційних захворювань, онкологічною
патологією, хронічними захворюваннями нирок чи органів дихання.

Діагноз ХСН був встановлений з використанням клінічних,
електрокардіографічних, ультразвукових та лабораторних критеріїв. Для
оцінки ФК та стадії ХСН використовувалися класифікації, рекомендовані на
IV Національному конгресі кардіологів, клінічні критерії Нью-Йорськой
Асоціації серця (NYHA) і класифікації за Н.Д. Стражеском і В.Х.
Василенком. Клініко-анамнестична характеристика пацієнтів групи
спостереження представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Клініко-анамнестична характеристика пацієнтів з ХСН до початку терапії

Показник Стать пацієнта

чоловіки

жінки

Показник Стать пацієнта

чоловіки

жінки

Вік, років, (М±у) 64,7+7,8 65,6+6,8 ЯЖ, бали, (М±у) 50,3+6,7 47,5+6,3

Тривалість ХСН,

років, (М±у)

3,4+1,5

2,9+1,9

ФК ХСН

II

29 (55%)

33 (56%)

III

24 (45%)

26 (44%)

Стадія ХСН

I

7 (13%)

5 (8 %)

IIа

14 (26%)

17 (29%)

IIб

19 (37%)

21 (36%)

III

13 (24%)

16 (27 %)

ІХС

Інфаркт

міокарда

в анамнезі

18 (34%)

14 (24%)*

ФК

стенокардії

напруги

I

14 (26%)

17 (29%)

9 (17%)

12 (20%)

IIІ

9 (17%)

8 (14 %)

Ступінь

артеріальної

гіпертензії

1

5 (9%)

6 (10%)

2

18 (34%)

19 (33%)

3

11 (22%)

17 (29 %)*

*- – розбіжності між підгрупами чоловіків та жінок (p0,05).

Результати, отримані на тлі комбінованої терапії ЕМ і МТ, показали, що в
підгрупі жінок на ряду з підвищенням загального рівня ТР на 58% від
початку терапії (р=0,028) та на 17% з приєднанням МТ (р=0,04) значним
чином підвищився показник НF (р=0,046), який на цьому етапі став займати
16% у структурі ТР, тоді як на попередніх не перевищував 9%, що призвело
до значного зменшення (р=0,039) співвідношення LF/HF. У чоловіків
спостерігалося більш істотне підвищення (р=0,022) ТР у порівнянні з
попередніми даними (на 69%) , яке досягло на цьому етапі того ж рівня,
що серед жінок на тлі терапії ЕМ. Ці зміни відбувалися, у своїй
більшості, за рахунок потужностей доменів VLF та НF, а потужність LF
залишалася на попередньому рівні. Завдяки цьому, величина співвідношення
LF/HF зменшилася (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020