.

Оптимізація хірургічного відновлення прохідності верхніх відділів системи сльозовідведення (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
152 3037
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КІПЕНЬ Наталія Іванівна

УДК 616.311.2-002-08-039.71-086.13/14-053.7

Удосконалення методів первинної та вторинної профілактики
генералізованого гінгівиту в студентської молоді

14.01.22 – стоматологія

АВТРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор, академік АМН України,
заслужений діяч науки і техніки України, Дзяк Георгій Вікторович).

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Мащенко Ігор Сергійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Офіційни опоненти:

доктор медичних наук, професор Тарасенко Лідія Мусіївна, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувачка кафедри
біохімії

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім.. О.О. Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист дисертації відбудеться “18” травня 2005р. об 11-30 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській
медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

Автореферат розісланий “8” квітня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткина Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання пародонту займають особливе
місце серед стоматологічних захворювань, що пов’язане з широким
розповсюдження їх серед населення. Виникнувши у молодому віці, вони
призводять не тільки до швидкої втрати значної кількості зубів, але й
впливають на здоров’я всього організму.

Згідно епідеміологічним даним, патологією пародонту, що найчастіше
зустрічається у молодому віці, є гінгівіт, про що свідчать численні
дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів (Косенко К.М., 1994;
Косоверов Ю.Е., Запорожец Н.Н., 2002; Beck J.D., Slade G.D., 1996;
Hujoel P.P. et al., 2003).

Існує думка про провідну роль місцевих чинників у виникненні запальних
захворювань пародонту: патогенної флори і мікробної бляшки, різних видів
порушення рівноваги артикуляції, змін місцевої імунологічної ситуації
(Мащенко І.С., 1996, 2002; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Цепов
Л.M, Николаев А.И., 2001; Л.А. Дмитриева, 2001; Genco R.G, 1994).

До теперішнього часу найменш вивчений вплив психоемоційних порушень як
чинника ризику у виникненні і розвитку генералізованого катарального
гінгівіту у студентів, а також динаміка цих процесів на фоні
лікувально-профілактичних заходів, що проводяться. Можливо припустити,
що постійне психоемоційне напруження, як наслідок надмірних учбових
навантажень, часте порушення режиму праці та відпочинку, соціальні
негаразди призводять до зриву процесів адаптації, що не може не
позначатися на особливостях проявів генералізованого катарального
гінгівіту (Сауткин М.Ф., Ионова Т.В., 1991; Юматов Е.А. и соавт. 2001;
Кундиев Ю.І. с соавт., 2002; Спицин А.В., 2002; Барабаш И.А. и соавт.,
2003).

У зв’язку з цим виникає необхідність глибокого аналізу причин виникнення
генералізованого катарального гінгівіту у студентів і встановлення
провідних чинників ризику, які визначають розвиток і клінічні
особливості перебігу захворювання.

Особлива увага має бути приділена емоційно-особистісним реакціям, які
можуть формуватися в студентів у процесі навчання (Кудрявцева Т.Н. и
соавт., 1998; Горбач Н.А. и соавт., 2003; Лобанов С.П., Студнеева Г.И.,
2003).

Акцент у вирішенні проблеми генералізованого катарального гінгівіту в
студентів повинен бути різко зміщений на профілактику. Це вимагає
виявлення доклінічних стадій захворювання, розробки нових методичних
підходів до проведення заходів щодо первинної та вторинної
профілактики (Данилевский Н.Ф., 1989; Грудянов А.И., 1995; Хоменко
Л.О. з співавт., 1998; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко
И.С., 2002). Особливого значення набувають дослідження, що стосуються
вибору методів і засобів профілактики, спрямованих на ослаблення або
ліквідацію патогенних чинників, які сприяють виникненню і розвитку
захворювання. Саме в такому контексті ця проблема ніколи не ставилася і
не розв’язувалася.

Таким чином, актуальність даного дослідження визначається необхідністю
виявлення найбільш значущих імунологічних і психоемоційних факторів
ризику розвитку генералізованого катарального гінгівіту у студентів і
відсутністю відомостей по їх корекції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової наукової теми кафедр терапевтичної
стоматології і стоматології дитячого віку з курсом інтернатури
Дніпропетровської державної медичної академії “Розробка і удосконалення
методів діагностики і етіопатогенетичного лікування запальних
захворювань пародонту, карієсу зубів і його ускладнень”, шифр №
0100V0023. Автор був безпосереднім виконавцем фрагменту НДР.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – підвищити
ефективність профілактики і лікування генералізованого катарального
гінгівіту у студентів на основі патогенетичного обґрунтування
використання засобів корекції психоемоційного і імунного статусу.

Мета дослідження досягалась рішенням наступних завдань:

Оцінити особливості психоемоційного статусу студентів, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт, за допомогою адаптованих
опитувальників.

Вивчити особливості перебігу генералізованого катарального гінгівіту у
студентів з психоемоційними порушеннями.

Виявити взаємозв’язок психоемоційних порушень з змінами імунного статусу
у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт.

Розробити комплексний метод лікування генералізованого катарального
гінгівіту у студентів з урахуванням індивідуальних особливостей
психоемоційного статусу та змін у імунному статусі.

Оцінити клініко-лабораторну ефективність застосованих диференційованих
комплексів профілактичних і лікувальних заходів у студентів при
генералізованому катаральному гінгівіті.

Об’єкт дослідження – психоемоційні і імунологічні порушення у студентів
з інтактним пародонтом і студентів, хворих на генералізований
катаральний гінгівіт.

Предмет дослідження – корекція психоемоційних і імунологічних порушень,
комплексне лікування і профілактика генералізованого катарального
гінгівіту із застосуванням препаратів “Бемітіл” і “Циклоферон”.

Методи дослідження – клінічні, психологічні і імунологічні методи
обстеження студентів з інтактним пародонтом і студентів, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт, для оцінки ефективності
запропонованих нами профілактичних і лікувальних заходів;
рентгенологічний і математико-статистичний – для об’єктивізації і
аналізу одержаних результатів клініко-лабораторних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне
вивчення психоемоційного і імунологічного статусу у студентів з
інтактним пародонтом і студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт. Встановлено, що у студентів на етапі адаптації до інтенсивного
навчального процесу і зміни побутових умов можуть формуватися
психосоматичні розлади.

Вперше доведено, що психоемоційні порушення у студентів сприяють
розвитку значного місцевого дефіциту неспецифічних гуморальних і
клітинних факторів захисту і збільшенню кількості осіб з активним
перебігом генералізованого катарального гінгівіту. При цьому принципове
значення має встановлена закономірність, що для студентів з хронічним
перебігом запального процесу в ясенних тканинах характерний адаптивний
тип реагування, відсутність психоемоційних порушень.

Вперше показана можливість виділення на доклінічному рівні груп ризику
виникнення запального процесу в тканинах пародонта і груп з її ранніми
активними проявами на основі виявлення ознак дезадаптації до хронічного
психоемоційного напруження.

Для студентів з виявленими різними клініко-патогенетичними варіантами
генералізованого катарального гінгівіту науково обґрунтовані, розроблені
і апробовані методи удосконалення первинної та вторинної профілактики
захворювання. Встановлена висока ефективність застосування бемітіла в
комплексній терапії для лікування генералізованого катарального
гінгівіту у осіб з психоемоційними порушеннями.

Практичне значення одержаних результатів. Визначений контингент
студентів, які потребують оцінки їх психоемоційного та імунного стану.

Розроблений комплекс для виявлення дезадаптації до хронічного
психоемоційного напруження у студентів, що дозволяє своєчасно, на
початковому етапі профілактичних і лікувальних заходів корегувати методи
первинної та вторинної профілактики генералізованого катарального
гінгівіту і підвищити їх ефективність. Розроблені диференційовані
профілактичні програми в умовах стоматологічного прийому.

Доведена доцільність і ефективність застосування у лікуванні студентів,
хворих на генералізований катаральний гінгівіт, корекції психоемоційного
напруження. Для цих цілей рекомендований фармакологічний засіб бемітіл,
обґрунтовані оптимальні його терапевтичні дози, тривалість необхідного
курсу лікування для усунення психоемоційного напруження.

Запропоновані нами способи раннього виявлення, профілактики і лікування
генералізованого катарального гінгівіту впроваджені в клінічну практику
Дніпропетровської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічних
поліклінік №3, студентської поліклініки №18 м. Дніпропетровська,
стоматологічної поліклініки №1 м.  Кривого Рогу.

Результати роботи використовуються в практичній діяльності і навчальному
процесі кафедри терапевтичної стоматології і кафедри дитячої
стоматології з курсом інтернатури Дніпропетровської державної медичної
академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням, виконана на базі кафедри терапевтичної стоматології (зав.
кафедрою – д.мед.н., професор І.С.  Мащенко), центральної
науково-дослідної лабораторії (директор – д.мед.н., професор О.Л.
Дроздов) Дніпропетровської державної медичної академії і
Дніпропетровської студентської поліклініки.

Здобувачем самостійно проведені патентний пошук, аналіз літератури по
проблемі, що вивчається, набір контингенту, здійснені клінічне
обстеження, профілактичні і лікувальні заходи, психологічні і
імунологічні дослідження, сформульовані всі положення, висновки,
проведена статистична обробка одержаних результатів. З участю наукового
керівника і консультантів визначений вибір напрямку досліджень,
сформульовані цілі і задачі, підібрані психотропні та імунотропні
препарати.

Лабораторні дослідження виконані спільно із співробітниками центральної
науково-дослідної лабораторії і кафедри психіатрії, загальної та
медичної психології Дніпропетровської державної медичної академії.

У наукових статтях, які опубліковані в співавторстві, особистий внесок
здобувача складає близько 80 відсотків від загального обсягу викладеного
матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях,
присвячених 40-річчю стоматологічного факультету Дніпропетровської
медичної академії (Дніпропетровськ, 2003), пам’яті професора Н.А.Кодоли
і 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології стоматологічного інституту
Київського університету постдипломної освіти лікарів (Київ, 2003), II
з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004). Дисертаційна робота
апробована на міжкафедральній нараді з участю колективів кафедр
терапевтичної, дитячої і хірургічної стоматології Дніпропетровської
державної медичної академії і кафедри стоматології Дніпропетровського
медичного інституту народної медицини (Дніпропетровськ, 2004), а також
на засіданні апробаційної ради № 2 “Стоматологія” при Українській
медичній стоматологічній академії (Полтава, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 6 наукових роботах, з
них 4 в журналах, ліцензованих ВАК України (3 виконані самостійно).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках
комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису
об’єктів і методів дослідження, двох розділів результатів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаної літератури, якій містить 209 джерел (155 кирилицею
і 54 латиницею). Фактичні дані наведені у 20 таблицях, ілюстровані 7
рисунками та 5 ортопантомограмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплексне клінічне,
психологічне та імунологічне обстеження 158 студентів –добровольців,
віком від 17 до 24 років. У дослідженнях взяли участь 30 студентів із
інтактним пародонтом, 64 студента, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт із хронічним перебігом захворювання та 64 студента, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт із загостреним перебігом
захворювання.

Обстеження студентів починали зі збору скарг, анамнезу захворювання,
анамнезу життя, оцінки загальносоматичного стану. Гігієнічний стан
порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічного індексу
Green-Vermillion (1964). Стан тканин пародонту оцінювали з використанням
клінічних та параклінічних методів дослідження. Клінічний стан тканин
пародонту вивчали за наявністю гіперемії, набряку, кровотечі ясен,
пародонтальних кишень. Патологічні зміни реєстрували за допомогою
папілярно-маргінально-альвеолярного (РМА) індексу (S. Parma, 1960),
папілярного індексу кровотечі за Muhlemann, Son (1971), проби Писарева
– Шиллера (1989). Для оцінки ступеня деструкції кісткової тканини
альвеолярного відростка та уточнення діагнозу проводили рентгенологічне
дослідження.

Діагностику здійснювали відповідно до класифікаційних критеріїв
систематики хвороб пародонта І.С. Мащенко (2000).

Стан місцевого імунітету визначали за рівнем вмісту SIgA, IgG, IgM в
змішаній нестимульованій ротовій рідині за методикою Manchini et al.
(1976) з використанням моноспеціфічних антисироваток. Вивчення
фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів капілярної ясеневої
крові проводилося з використанням методики Д.І. Маянського (1988) за
показниками фагоцитарного числа, активності фагоцитозу та фагоцитарного
індексу. Для дослідження стану клітинного імунітету використовували
метод непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл
серій ICO-90, ICO-86, ICO-31, ICO-12, враховували кількість Т-лімфоцитів
(СД3+), їх субпопуляцій (Т-хелперів – СД4+; Т-суперсорів – СД8+) та
В-лімфоцитів (СД22 +).

Психологічне тестування проводили з використанням шкали реактивної і
особистісної тривожності Спілбергера – Ханіна (1982) та шкали депресії
Бека(1961), теста М. Люшера (1900). Підбір методів психологічного
тестування здійснено з консультативною допомогою завідуючої кафедрою
психіатрії, загальної та медичної психології Дніпропетровської державної
медичної академії д. мед. н. професора Спіріної І.Д.

Схеми комплексної профілактики та лікування студентів, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт. Основний принцип профілактики та
лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентів передбачав
максимально індивідуальний підхід залежно від виявлених клінічних,
психологічних і імунологічних показників у конкретної особи.

У контрольній групі (студенти з інтактним пародонтом) поряд із
проведенням професійної гігієни порожнини рота залежно від виявлених
факторів ризику виникнення генералізованого катарального гінгівіту, як
профілактичні засоби диференційовано використовували комплекси
препаратів. Особам із установленим підвищенням рівнів тривожності та
тенденцією до формування депресивного стану призначали таблетки
валеріани у комплексі з призначенням полівітамінних препаратів, особам з
виявленим імунодефіцитом ? циклоферон у комплексі з призначенням
полівітамінних препаратів.

Залежно від особливостей емоційно-особистісної сфери та проведеного
методу комплексної терапії генералізованого катарального гінгівіту
досліджувані студенти були розподілені на три групи.

I групу склали 36 студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт, не асоційований з психоемоційними порушеннями. Комплексне
лікування в даній групі включало проведення професійної гігієни
порожнини рота, застосування місцевої антибактеріальної і
протизапальної терапії (0,02 % розчин хлоргексидина, паста “Парагель”),
корекцію порушень імунного статусу (циклоферон по 2мл 1 раз на добу на
1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17,20,23,26 і 29 дні курсу лікування),
призначення полівітамінних препаратів (“Дуовіт” по 1 драже 2 рази на
добу, курс 1 місяць).

В II групу ввійшли 36 студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт, асоційований з психоемоційними порушеннями. Їм проводилося
комплексне лікування, аналогічне лікуванню проведеному студентам ?
групи.

III групу склали 36 студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт із виявленими психоемоційними порушеннями. Комплексне лікування
в даній групі включало проведення професійної гігієни порожнини рота,
застосування місцевої антибактеріальної і протизапальної терапії (0,02 %
розчин хлоргексидина, паста “Парагель”), корекцію психоемоційних та
імунних порушень із застосуванням бемітіла (по 250 мг 2 рази на добу,
курс 10 днів), що володіє актопротекторними, имуностимулируючими і
психокорегуючими властивостями, призначення полівітамінних препаратів
(“Дуовіт” по 1 драже 2 рази на добу, курс 1 місяць).

Математико-статистична обробка отриманих даних і їх графічне зображення
були виконані на комп’ютері PC Pentium. Дані проведених досліджень
обробляли методом варіаційної статистики з використанням критерію
Ст’юдента. Кореляційний аналіз отриманих даних проводили методом
обчислення простої лінійної кореляції Пірсона.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене психологічне
обстеження на етапі скрінінга 158 студентів-добровольців дозволило
виявити наявність порушень емоційно-особистісної сфери у 82 (51,8%)
досліджуваних. При подальшому аналізі даних клініко-лабораторних
досліджень отримані переконливі підтвердження, що свідчать про вплив
індивідуальних психологічних особливостей на стан тканин пародонту.

Важливо, що у 88,1 % студентів із інтактним пародонтом були відсутні
психоемоційні порушення і лише в 11,9 % виявлений адаптаційний тип
емоційно-особистісного реагування (рівень реактивної та особистісної
тривожності відповідав середньому рівню).

У результаті дослідження за допомогою шкали Спілбергера-Ханіна
достовірне підвищення показників особистісної і реактивної тривожності,
у порівнянні з особами з інтактним пародонтом, виявлене у 24 (37,5 %)
студентів хворих на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним
перебігом захворювання. Серед студентів, хворих на генералізований
катаральний гінгівіт із загостреним перебігом захворювання, достовірне
підвищення показників особистісної і реактивної тривожності виявлене у
58 (90,6 %) осіб. (табл. 1).

Наявність помірного рівня депресії, з використанням шкали Бека,
зареєстровано тільки у студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт із загостреним перебігом захворювання. У студентів із
хронічним перебігом генералізованого катарального гінгівіту встановлена
лише тенденція до формування депресивних розладів.

Таблиця 1

Показники рівнів тривожності і депресії у студентів

із різним станом тканин пародонту

Стан тканин пародонту Середні показники тривожності і депресії

особистісної тривожності

реактивної тривожності

депресії

Інтактний пародонт

(n=30) 25,8 ± 3,0 24,8 ± 2,8 3,1 ± 1,8

Хронічний перебіг гінгівіту

(n=64) 28,3 ± 3,9 32,0 ± 3,3* 5,2 ± 1,4*

Загострений перебіг гінгівіту (n=64) 39,6 ± 3,4*** 45,0 ± 4,2*** 12,6 ±
2,6***

Примітки:

1. * – вірогідно відносно осіб із інтактним пародонтом (р 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020