.

Формування професіоналізму майбутніх інженерів-механіків у процесі фахової підготовки (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
153 3970
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

КРАВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

УДК 616.032-616.728.2

Оптимізація ранньої діагностики хвороби пертеса у дітей

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ЮЛІШ ЄВГЕН ІСААКОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ПРОХОРОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри дитячих хвороб № 1

доктор медичних наук, професор

КАЛАДЗЕ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра

педіатрії № 2

Захист дисертації відбудеться “ 7 ” грудня 2005 р. о 14.00 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м.
Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83098, м. Донецьк,
пр. Ілліча 16)

Автореферат розісланий “ 4 ” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Рогова О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання опорно-рухового апарату у дітей є не
тільки медичною, але і важливою соціально-економічною проблемою, тому що
нерідко ведуть до розвитку інвалідності в дитячому і працездатному віці.
Особливе місце серед них приділяється хворобі Пертеса (ХП) –
остеохондропатії голівки стегнової кістки (В.Г. Клімовицький і
співавт.,1999). Актуальність проблеми підкреслюється досить високою
частотою зустрічальності ХП і виразною тенденцією до росту показника
захворюваності (Т.Я. Усікова і співавт., 2000). Незважаючи на відомі
успіхи у вивченні питань патогенезу, клініки і лікування ХП, ряд
позицій, особливо що стосується розробки критеріїв ранньої діагностики і
визначення провідного симптомокомплекса захворювання, залишаються не
вирішеними (О.М. Лук’янова і співавт., 2000). Дебют ХП, як правило,
перебігає на субклінічному рівні (Т.Я. Усікова і співавт., 2001) і через
відсутність патогномонічних ознак у 40-91,8 % випадків діагностується
тільки в стадії, яка сформувала остеонекроз епіфіза голівки і шийки
стегнової кістки, тобто в період важко оборотних патологічних змін
кісткової тканини (О.А. Баталов і співавт., 1998; В.Г. Гачок і співавт.,
2000).

Як наслідок пізня діагностика приводить до високого відсотку
незадовільних виходів, розвитку раннього коксартрозу, перебіг якого
прогресує через інконгруентність елементів тазостегнового суглоба (Е.А.
Волокитіна і співавт., 2000). Досить відмітити, що показник інвалідності
в працездатному віці при ХП коливається від 50 % до 89,5 % випадків
(А.В. Белецький, 1994; В.І. Тарасов, 1994). Раніше виконані дослідження
свідчать, що з числа дорослих інвалідів з дитинства з ортопедичною
патологією питома значимість ХП складає майже половину – 43,9 % (Т.Я.
Усікова і співавт., 1998).

Друга не менш важлива складова частина досліджуваної проблеми –
недостатнє знання і поінформованість педіатрів і сімейних лікарів у
питаннях діагностики ХП. На ранніх етапах хвороби представляється
складним проведення диференційного діагнозу з іншими розповсюдженими
серед дітей захворюваннями суглобів, у т.ч. запального генезу. При цьому
відмінною рисою дебюту клінічних проявів ХП вважаються виразність
симптомів і, відповідно, тривалість безболісного періоду, що перебігають
на субклінічному рівні (Т.Я. Усікова та співавт., 1998). Природно у
подібних умовах особливого значення набувають додаткові методи ранньої
діагностики ХП.

Метод ультразвукового дослідження, який використовується в останні роки
для діагностики різних захворювань, виявився досить інформативним для
судження про анатомічні взаємини і характеристики тазостегнового
суглоба, однак одержати при цьому об’єктивні дані про стан
дегенеративно-дистрофічних процесів на ранніх стадіях ХП не
представляється можливим (Е.В. Кулаженко, 2001).

Що стосується широкого використання рентгенологічного дослідження, то як
метод ранньої діагностики ХП у даний час воно не розглядається, тому що
має ряд обмежень і недоліків (Т.Я. Усікова та співавт., 1998). Так само
контрастна рентгенографія, яка застосовується в ряді випадків з метою
оцінки стану кровотоку в ураженій голівці стегнової кістки і в цілому у
нижній кінцівці, а також визначення внутрішньокісткового і
внутрішньосуглобного тиску, дозволяють лише побічно і, на жаль, тільки
на пізніх стадіях хвороби одержати уяву про розлад кровообігу (В.Г.
Гачок і співавт., 2000; R.C. Henderson et al, 1990).

У цьому зв’язку з метою раннього виявлення локальних дистрофічних
процесів у кістці провідного значення набуває вивчення біохімічних
паттернів, зокрема, остеотропних мінеральних елементів, що беруть участь
у підтримці балансу хімічного складу кісткової тканини. Так, до
показників, що відбивають процеси утворення і резорбції кісткової
тканини, відносяться: рівень кальцію й активність лужної фосфатази в
крові (Ю. Франку і співавт., 1995), кліренс фосфату і креатиніну (П.А.
Лукас і співавт., 1985), вміст остеотропних мінеральних елементів і
оксипролін, що екскретується із сечею (В.В. Михайлов, 2001). Природно,
що в сучасних умовах дисбаланс вмісту мінеральних елементів, викликаний
різноманітними екологічними і кліматогеографічними факторами,
соматичними захворюваннями і т.п., веде до широкого спектру порушень
обмінних процесів, у т.ч. і в кістково-суглобних структурах організму
дитини (А.П. Бережний і співавт., 1994; А.В. Скальний і співавт.,
2000).

Разом з тим вивченню у дітей із ХП стану мінерального обміну і конкретно
дослідженню остеотропних мінеральних елементів, таких як: кальцій (Ca),
фосфор (P), магній (Mg), цинк (Zn) і мідь (Cu), які роблять істотний
вплив на фізіологічні процеси в кістковій тканині, належної уваги в
спеціальній літературі не приділяється (Л.П. Арабська та співавт., 2000;
В.В. Поворознюк та співав., 2000).

В останні роки з’явилися повідомлення про те, що поразку епіфізу голівки
стегнової кістки при ХП варто розглядати як результат впливу сукупності
несприятливих факторів (О.Л. Нечволодова і співавт., 1996; Е.А.
Абальмасова, 1997), серед яких важливе значення надається проявам
синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини опорно-рухового
апарату, розглянутої як преморбідний стан патологічного процесу в
кістково-суглобній системі (Ш.Ш. Шотемор, 2002).

Серед інших причин розвитку кістково-деструктивних процесів
розглядається екологічний фактор як вплив на організм дитини промислових
забруднювачів, токсикантів і т.п. (Л.П. Арабська та співавт., 2000; В.В.
Поворознюк та співавт., 2001; А.Я. Рожинская, 1998; А.М. Сердюк та
співавт., 1998; О.Р. Ясній та співавт., 1999). Варто думати, що
урахування і оцінка впливу подібних факторів дозволять визначити групи
ризику з розвитку даного захворювання.

Через те, що основним патологічним процесом при досліджуваній патології
є остеонекроз, безумовний науковий інтерес представляє вивчення стану
апоптозу у дітей. Тим часом досліджень, у яких вивчалися б подібні
патофізіологічні механізми при ХП, небагато. У цьому зв’язку важливою
проблемою у вивченні асептичного некрозу тазостегнового суглоба у дітей
при ХП є подальше удосконалення діагностики ранніх стадій захворювання,
визначення основного комплексу лабораторних досліджень, що дозволяють
адекватно оцінювати стан метаболізму кісткової тканини і формування
групи ризику з розвитку цієї хвороби.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом
науково-дослідних робіт Донецького науково-дослідного інституту
травматології та ортопедії: “Оптимізація методів діагностики і лікування
дітей із хворобою Пертеса” (шифр МК 01.04.04, № державної реєстрації
0100U006385, термін виконання 2001-2003 рр.), “Роль порушень гомеостазу
в розвитку остеонекрозу при хворобі Пертеса” (шифр МК 04.04.09, №
державної реєстрації 0103U007870, термін виконання 2004-2006 рр.).

Мета дослідження: підвищення ефективності методів ранньої діагностики
хвороби Пертеса у дітей на підставі вивчення характеру спадкоємної
патології, преморбідного тла, особливостей клінічних проявів, визначення
біохімічних паттернів метаболізму кісткової тканини, імуноцитологічних
маркерів, а також результатів соно- і рентгенологічного досліджень.

Задачі дослідження:

Вивчити частоту зустрічальності хвороби Пертеса у дітей великого
промислового регіону.

Дослідити роль спадкоємної патології, несприятливих факторів
преморбідного тла на розвиток хвороби Пертеса у дітей.

Виявити особливості сучасного клінічного перебігу хвороби Пертеса у
дітей з визначенням ранніх маркерів її розвитку.

Визначити вміст остеотропних мінеральних елементів та інших показників,
що відбивають метаболізм кісткової тканини, а також стан апоптозу і
некрозу лімфоцитів периферичної крові у дітей у залежності від стадії
хвороби Пертеса .

Вивчити залежність між показниками рівня остеотропних мінералів,
дієнових кон’югатів, церулоплазміну, активності лужної фосфотази,
екскреції оксипроліну із сечею і даними клінічної, сонографічної та
рентгенологічної характеристик у дітей з різними стадіями хвороби
Пертеса .

Визначити фактори ризику з розвитку хвороби Пертеса, розробити і
представити інформативні критерії ранньої діагностики захворювання.

Об’єкт дослідження: особливості метаболізму кісткової тканини у дітей з
хворобою Пертеса.

Предмет дослідження: клінічна симптоматологія, вміст мінеральних
остеотропних елементів у крові, біохімічний статус, рівень апоптозу
лімфоцитів, соно- і рентгенографічна семіотика ранніх і пізніх стадій ХП
у дітей.

Методи дослідження: загальноприйняті клінічні методи дослідження з
визначенням стигм дисплазії сполучної тканини, біохімічні (вміст Ca, P,
Mg, Cu, Zn у крові, активність лужної фосфатази, дієнових кон’югатів,
церулоплазміну, а також рівень екскреції оксипроліну, неорганічного
фосфору і креатиніну із сечею), імунологічні (НСТ-тест, спонтанний
апоптоз лімфоцитів), а також методи сонографічного, рентгенологічного й
атомно-абсорбційного дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів:

на підставі аналізу генеалогічного дослідження, вивчення частоти
реєстрації і характеру преморбідного тла, проявів синдрому
недиференційованої системної сполучнотканинної дисплазії визначені
фактори ризику розвитку хвороби Пертеса у дітей;

вперше встановлена частота, характер і роль порушеного обміну
остеотропних мінеральних елементів у залежності від стадії ХП;

вперше поряд з порушеннями мінерального обміну, що виявляються
закономірно, визначена роль стану апоптозу і некрозу лімфоцитів крові в
генезі остеонекрозу голівки стегнової кістки у дітей із ХП;

вперше встановлений кореляційний зв’язок між показниками обміну
остеотропних мінеральних елементів у дітей з різними стадіями ХП і
результатами клініко-соно-ренгенографічних змін;

розроблено і представлено алгоритм ранньої діагностики ХП у дітей.

Практичне значення отриманих результатів. Впровадження в клінічну
практику розроблених діагностичних критеріїв ранніх стадій ХП таких, як
особливості больового суглобного синдрому, характер розладів обміну
остеотропних мінеральних елементів, біохімічних порушень, а також
уточнення рентгенологічних змін дозволяє істотно поліпшити якість
диференційної діагностики захворювання і вчасно визначити об’єм і
тактику терапевтичних заходів.

Результати досліджень впроваджені в практичну діяльність дитячого
відділення НДІ травматології та ортопедії при Донецькому державному
медичному університеті ім. М. Горького, а також спеціалізованих
(кардіоревматологічних) відділень обласних і міських дитячих клінічних
лікарень міст: Дніпропетровська, Донецька, Харкова, Полтави, Одеси.

Отримані результати дослідження використовуються в навчальному процесі
лікарів педіатрів і ортопедів-травматологів на ФПО Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз стану
досліджуваної проблеми, клініко-лабораторне обстеження, лікування і
спостереження дітей із ХП. Здобувач брав участь у заборі біологічних
субстратів для лабораторних досліджень, аналізі біохімічних показників,
у т.ч. мінерального обміну у обстежених хворих. Самостійно
систематизував і розробив діагностичні критерії ранньої діагностики ХП у
дітей. Автор особисто виконав статистичну обробку отриманих матеріалів,
представив багатопрофільний аналіз результатів дослідження, доповів
результати досліджень на наукових конференціях, з’їзді.

Апробація роботи. Основні положення дисертації повідомлені на ХШ з’їзді
травматологів-ортопедів України (м. Донецьк, 2001), на конференції
дитячих ортопедів-травматологів Росії (м. Санкт-Петербург, 2003),
Українській науково-практичної конференції “Ушкодження і захворювання
суглобів у дітей” (м. Сопіно, 2005), на засіданні науково-практичного
товариства ортопедів-травматологів Донбасу (м. Донецьк, 2003, 2004,
2005).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 7
статей у наукових журналах, що входять до переліку, затвердженого ВАК
України для публікації результатів дисертаційних робіт, у т.ч. 2
самостійно, а також 2 роботи в збірниках матеріалів з’їздів і
конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 120
сторінках машинописного тексту. Робота складається із введення, огляду
літератури, 4-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку
літературних джерел. Список використаної літератури містить 195 джерел,
у т.ч. 83 – іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 12 малюнками, 16
таблицями і 1 додатком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Результати дисертаційного дослідження
засновані на матеріалах обстеження і спостереження 60 дітей із хворобою
Пертеса у віці від 4 до 14 років, що знаходилися в період 2001-2004
років на обстеженні й лікуванні у відділенні травматології й ортопедії
для дітей Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії при
Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького. Контрольну
групу склали 37 здорових однолітків.

Діагноз ХП установлювали і формулювали відповідно до загальноприйнятої
класифікації С.А. Рейнберга. При первинній госпіталізації до стаціонару
переважали діти з II (17 чол. – 28,3 %) і III (20 чол. – 33,3 %)
стадіями ХП. У 9 дітей (15,0 %) мала місце I і у 14 дітей (23,4 %) – IV
стадії захворювання. У 14 дітей (23,0 %) спостерігалася двостороння
поразка тазостегнового суглоба. Залучення до патологічного процесу
суміжного суглоба відбувалося послідовно: у 73,6 % – через 6-7 місяців,
у 26,4 % – протягом року.

Відповідно до задач дослідження у всіх пацієнтів поряд із
загальноприйнятим клінічним обстеженням вивчали в крові вміст і
співвідношення остеотропних мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Zn, Cu),
лужної фосфатази (ЛФ), рівень екскреції оксипроліну (ОП) із сечею,
фосфору неорганічного (Рн), а також рівень дієнових кон’югатів,
церулоплазміну і стан апоптозу лімфоцитів периферичної крові.

Клінічне обстеження, яке включало огляд пацієнтів, припускало
цілеспрямоване вивчення генеалогічного анамнезу, характеру перебігу
вагітності і пологів, післянатального розвитку дитини, преморбідного
тла, часу і причини появи перших скарг і симптомів захворювання, їхніх
особливостей, урахування проявів синдрому недиференційованої дисплазії
сполучної тканини і т.п.

Виконувалося також сонографічне і рентгенологічне дослідження
тазостегнових суглобів.

Отримані в результаті клінічних, лабораторних та інструментальних
досліджень дані, обробляли за допомогою статистичних програм
“STATGRAPHICS” на РС Pentium III.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Відповідно до наших
досліджень, поширеність хвороби Пертеса у Донецькій області склала 20,5
на 100 тисяч дитячого населення, що в цілому погоджується з
літературними даними (P.J. Hall, 1989; W.D. Kealey, 2000). При цьому
співвідношення хлопчиків і дівчинок склало 6,5:1, а питома вага хворих
шкільного віку – 75,0 %.

Проведене генеалогічне дослідження виявило, що в 76 випадках (31,6 %) у
дідусів і бабусь дітей із ХП, в основному, по материнській лінії (у 46
випадках – 60,6%), мала місце та або інша патологія опорно-рухового
апарату. У 34 випадках (28,3 %) вона відзначалася у батьків хворих
дітей, а у рідних братів і сестер батьків – у 32 випадках (26,6 %). У
контрольній групі число родичів із захворюваннями опорно-рухового
апарату було значно нижче і спостерігалося в 62 випадках (19,7 %).
Дослідження так само показали наявність різних клінічних проявів
синдрому дисплазії сполучної тканини у обстежених дітей. Так, різна
ортопедична патологія спостерігалася у 87,0 % дітей із ХП, зокрема,
сколіози різного ступеня – у 17 дітей (28,3 %), плосковальгусні стопи і
плоскостопість – у 32 (53,3 %), дисплазія тазостегнових суглобів на
першому році життя – у 19 (31,6 %). Синдром гіпермобільності суглобів
виявлений у 34 дітей (56,6 %), гіпереластичність шкіри – у 57 дітей
(95,0 %). У 18 випадках (30,0 %) констатували наявність пупкових і
пахвино-мошонкових гриж. Наявність ознак недиференційованої системної
дисплазії сполучної тканини було підтверджено і сонографічними
дослідженнями внутрішніх органів, виконаними у 18 дітей із ХП. У 13
дітей (72,2 %) виявили аномалії розвитку клапанного апарату серця,
наявність аберантних хорд, у 16 дітей (88,9 %) спостерігалося ущільнення
стінок внутрішньопечінкових жовчних ходів, перегин жовчного міхура
визначався у 14 хворих (77,8 %). Стигми дизембріогенезу визначалися у 39
дітей з ХП (65,0 %), тоді як у контрольній групі – тільки у 8 дітей
(21,6%).

При вивченні професійного статусу батьків відзначено, що в більшості
випадків – 46 дітей (76,6 %) росли в робочих родинах, причому у 28 з них
(46,6 %) батьки працювали на підприємствах важкої промисловості, а
матері 10 (16,6 %) – на виробництві, пов’язаному з токсичними відходами.
У жінок, що працювали в умовах шкідливих виробництв, були зареєстровані
хронічні захворювання, часті ГРВІ. Гінекологічна патологія відзначена в
анамнезі у 34 матерів (56,6 %). Переважали ранні і пізні гестози – 15
випадків (44,1 %), патологія нирок – 8 випадків (23,5 %), загроза
переривання вагітності мала місце у 4 жінок (11,7 %), артеріальна
гіпертензія – у 3 (8,8 %), а перебіг вагітності у матерів здорових дітей
контрольної групи ускладнювався раннім гістозом у 8 випадках (21,6 %),
пізнім – у 2 (5,4 %) і загрозою переривання вагітності лише в одному
(2,7 %). Пасивними курцями були 42 дитини (70,0 %) із хворобою Пертеса,
у той час як у контрольній групі їхнє число виявилося в 1,5 рази менше
(17 дітей – 46,0 %). Установлено, що велика частина обстежених
дітей із хворобою Пертеса (70,0 % – 42 випадки) проживали у великих
індустріальних центрах з розвинутою гірничодобувною і машинобудівною
промисловістю, у той час як у сільських районах проживало лише 30,0 %
дітей (18 випадків). Проведені дослідження показали, що до групи ризику
з розвитку ХП і подальшого спостереження можуть входити діти із
сукупністю наступних факторів ризику: наявність у дітей проявів синдрому
недиференційованої дисплазії сполучної тканини (95,0%), екологічно
несприятливі умови проживання (70,0 %), патологія вагітності і пологів
(56,6 %), несприятлива з ортопедичних захворювань спадковість (31,6 %).

Проведений аналіз клінічних показників стадійного розвитку ХП у дітей
показав, що серед ранніх клінічних ознак з високою частотою при ХП у
дітей реєструються: зменшення амплітуди й об’єму рухів в ураженому
суглобі, порушення внутрішньої і зовнішньої ротації стегна, локальна
напруга м’язів (м’язова контрактура) спостерігаються у 100 % хворих,
болі в колінному (67,0 %), рідше – у тазостегновому (33,0 %) суглобах
без місцевих ознак, що свідчать про запалення, гіпотрофія м’язів
ураженої кінцівки і пов’язане з цим порушення ходи (70 % випадків).
Примітно, що за характером больового синдрому і його локалізації з
достатньою долею вірогідності можна припустити дебют ХП. Так, болі
відрізнялися періодичним і короткочасним характером, повторювалися в
різні інтервали часу (від декількох днів до тижнів).

Ультразвукове дослідження показало, що відсутність позитивної динаміки у
розв’язанні синовіїту, так само як порушення чіткості контуру кісткової
частини епіфізу і стовщення капсули суглоба протягом 4-6 тижнів від
початку захворювання, підтверджене описаними вище клінічними ознаками,
істотно підвищує імовірність діагнозу ХП на ранніх стадіях. За
результатами досліджень, одним з ранніх рентгенологічних симптомів ХП,
який мав місце у всіх пацієнтів, було помірне розширення суглобної
щілини в медіальному відділі – між внутрішнім контуром епіфізу і
зовнішнім контуром фігури “сльози” на стороні поразки. Досить
патогномонічним діагностичним симптомом, за нашими даними, є збереження
нормальної щільності епіфізу голівки стегна при незначно вираженому
остеопорозі шийки стегнової кістки, що спостерігалося у 89,0 % хворих у
I стадії. До ранніх рентгенологічних ознак ХП відноситься невеликий зсув
стегна догори і ззовні і помірно виражений підвивих голівки стегна. В
наших спостереженнях такі симптоми мали місце у 50,0 % пацієнтів.

Аналіз результатів дослідження остеотропних мінералів і процесів, що
характеризують кістковий метаболізм, показав, що у дітей із ХП мали
місце як надмірний, так і знижений вміст досліджуваних макро- і
мікроелементів. Примітно, що порушення вмісту остеотропних МЕ виявилося
взаємозалежним і тісно корелювало з ознаками, властивими різним стадіям
ХП, характеризуючи ступінь їхньої тяжкості і об’єм поразки кісткової
тканини (таблиця 1).

Таблиця 1

Вміст мікроелементів в крові дітей, які вперше звернулися за допомогою,
в залежності від стадії хвороби Пертеса (M ± m)

Стадія

хвороби

Мікроелементи, (ммоль/л)

P

Ca

Mg

Zn

Cu

I (n=5)

II (n=17)

III (n=13)

IV (n=6)

9,03±1,59

10,96±0,71

9,38±0,77

9,80±0,99

2,13±0,29

2,29±0,20

1,86±0,18

1,80±0,33

1,50±0,21

1,41±0,11*

1,40±0,14*

1,26±0,18*

0,070±0,003*

0,066±0,004*

0,060±0,005

0,044±0,008*

0,011±0,003*

0,013±0,002*

0,009±0,002*

0,016±0,002

Без урахування

стадії хвороби

(n=41)

10,03±0,50*

2,06±0,12

1,39±0,07*

0,061±0,005

0,012±0,001*

Контрольна група

(n=37)

11,08±0,48

2,09±0,11

1,62±0,10

0,0560±,002

0,017±0,002

Примітка. *– показники вірогідно відрізняються від контролю (p . * , ???, J L N | 24A O O O „`„! O O l-0!o#?&! O „h^„`„h! O O „`„! O IB* OJPJQJph IB* IB*ph;, який при ХП може тривати на протязі декількох років. Наші дослідження також підтвердили наявність фізіологічного антагонізму есенціальних мікроелементів – цинку і міді. Так, при підвищенні вмісту цинку в крові хворих (на 25 %) у I стадії захворювання відзначене рівнобіжне зниження рівня міді (на 35 %). Аналогічна залежність встановлена й у наступних стадіях ХП. Якщо в II стадії захворювання вміст цинку вірогідно вище контролю (0,066 ± 0,004 ммоль/л при 0,0560 ± 0,002 ммоль/л у контролі), то рівень міді вірогідно нижче (0,013 ± 0,002 ммоль/л при 0,017 ± 0,002 ммоль/л у контролі). Нами установлене підвищення вмісту цинку в крові більше ніж на 25,0 %, кальцію – на 9,5 %, зниження міді – на 35,3 %, магнію – на 13,9 %, фосфору – на 17,6 %, що варто розглядати як високоінформативні діагностичні ознаки хвороби Пертеса. За результатами досліджень відзначено, що співвідношення вмісту кальцію до вмісту фосфору на II стадії вірогідно вище , ніж у контролі (0,210 ± 0,011 і 0,194 ± 0,041 відповідно). Від I стадії (0,230 ± 0,041) до IV стадії (0,180 ± 0,022) простежується тенденція до зниження розглянутого показника і його наближення до контролю (0,194 ± 0,041), які свідчать про важливу роль порушення Са./Р у розвитку і перебігу хвороби Пертеса. Співвідношення вмісту кальцію. до вмісту магнію в II (1,64 ± 0,082) та IV стадії (1,40 ± 0,20) захворювання вірогідно вище, ніж у контролі (1,31 ± 0,019). Також вірогідним є зменшення значення Са./Mg від II до III стадії (1,36 ± 0,068) і його наближення до контролю. При порівнянні результатів, отриманих без урахування стадії (1,50 ± 0,032) щодо контролю відзначається достовірне підвищення Са./Mg майже на 22,1 %. Співвідношення фосфору до магнію постійно (р 0,1). Таким чином, дані показники не можуть
розглядатися як діагностичні критерії ХП.

Наші дослідження показали, що у дітей при ХП спонтанний апоптоз
лімфоцитів периферичної крові відбиває ступінь резорбції кісткової
тканини і визначається стадією захворювання (таблиця 2).

Таблиця 2

Апоптоз і некроз лімфоцитів у залежності від тривалості
термостатирування і стадії хвороби Пертеса у дітей (М ? m)

Лімфоцити Контрольна

група

(n = 37) Основна група (n=42)

II ст.

(n = 14)

III ст.

(n = 19)

IV ст.

(n = 9)

Гинучі:

5 ч, %

25 ч, %

12,0 ? 9,2

22,1 ? 14,9

7,1 ? 2,4

41,1 ? 9,7*

21,5 ? 3,9II

60,9 ? 8,6*,II

14,6 ? 3,8II

42,0?7,9*,III

Апоптичні:

5 ч, %

25 ч, %

4,4 ? 4,1

14,1?8,1

6,1 ? 2,5

24,5 ? 7,2

17,3 ? 4,4*,II

35,6 ? 7,3*

10,3 ? 4,1

27,2 ? 6,6

Некротичні:

5 ч, %

25 ч, %

4,3 ? 4,0

8,8 ? 7,2

1,3 ? 1,2

12,6 ? 5,3

5,8 ? 1,2*,II

21,4 ? 3,9*,II

2,8 ? 1,5III

18,9 ± 5,4III

Примітка. * – відзначені значення вірогідно відрізняються від контролю
(p 585±42 МО/л

Cu 0,060 ммоль/л

Екскреція вільного оксипроліну 20 % від рівня загального

Немає змін

Немає змін

ХВОРОБА ПЕРТЕСА

Здоровий

Збереження рентгенознак або наявність лінії

субхондрального перелому в епіфізі голівки

стегнової кістки

Рентгенографія кісток тазу в прямій

проекції та за Лауенштейном

УЗД-контроль

через 2 тижні

Немає змін

Розширення суглобової щілини

Локальный остеопороз шийки стегнової кістки

Наявність симптому “фігури сльози”

Зсув голівки стегна догори та назовні

Немає змін

Немає змін

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020