.

Особливості відновлення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з хронічними формами ІХС після односудинного коронарного стентування (авторефер

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
163 3581
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА

КІЦЕРА ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616.282.7:616.315-002.254-053.2

Патологія вуха та стан слухового аналізатора у дітей із природженим
незрощенням піднебіння

14.01.19 – оториноларингологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН
України Заболотний Дмитро Ілліч, директор Інституту отоларингології ім.
проф. О.С. Коломійченка АМН України.

Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор
медичних наук, професор Шидловська Тамара Василівна, Інститут
отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, завідувач
лабораторії професійних порушень слуху.

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
Тишко Федір Олексійович, Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця МОЗ України, професор кафедри оториноларингології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, кафедра оториноларингології, м. Київ.

Захист відбудеться 20.01.2006 р. о _12_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в Інституті отоларингології ім.
проф. О.С. Коломійченка АМН України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул.
Зоологічна, 3.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту отоларингології
ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України за адресою: 03057, м. Київ-57,
вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий 18.12.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук Шидловська Т.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Природжене незрощення піднебіння є одною з
найпоширеніших природжених вад розвитку людини. Як в Україні, так і у
світі спостерігається тенденція до збільшення частоти народження дітей з
цією вадою розвитку (Л.В. Харьков и соавт., 2004; В.П. Пішак і співавт.,
2001). Етіологічно цю ваду переважно відносять до аутосомно-домінантної
мультифакторної спадкової патології (Е.Панкова и соавт, 2002;
В.О.Галаган и соавт., 2003; D.S.Precious et al., 2001; F.K.Wong, U.Hagg,
2004).

З огляду на широку розповсюдженість цієї вади і її значний вплив на
розвиток і функціонування різних органів та систем вона здавна
привертала до себе увагу лікарів різного профілю: стоматологів,
хірургів, педіатрів, генетиків, оториноларингологів. Народження дитини з
незрощенням піднебіння супроводжується низкою медико-соціальних проблем,
які вимагають постійного вдосконалення методів реабілітації хворих з
цими вадами (А.А. Лайко, Д.І. Заболотний та співавт., 2004.; Г.Н.
Соломатина, 2004; K.A. Kapp–Simon, 2004; P.D. Witt, 2004).

Велика кількість наукових публікацій (особливо ? в зарубіжній медичній
літературі) щодо генезу, клінічних проявів, методів хірургічного
лікування та можливих ускладнень незрощення піднебіння, зокрема – з боку
верхніх дихальних шляхів та вуха, висвітлює проте лише деякі аспекти
цієї проблеми. Так, в наукових джерелах широко представлено теорії
патогенезу розвитку патологічних змін ЛОР-органів, зокрема, вуха:
аномальне анатомічне співвідношення та функціональні зміни м’язів
слухової труби і м’якого піднебіння (W.H. Arnold et al., 2005, R. Leuwer
et al., 2002, D.F. Toit, 2003), генетичні особливості будови черепа та
слухової труби, сповільнення розсмоктування ембріональної міксоїдної
тканини середнього вуха, відсутність захисної дії грудного молока через
недостатнє грудне вигодовування немовлят (Y.K. Kemaloglu et al., 1999,
G. Aniansson, et al., 2002, P. Sheahan, 2003). Також у цих та інших
медичних публікаціях описано результати аудіологічних досліджень
(частота, характер та ступінь зниження слуху та залежність від клінічних
типів незрощення, результати об’єктивних методів діагностики слуху,
імпедансометричні та тубометричні показники тощо).

Однак, в наукових публікаціях не сформульовано єдиної думки щодо
принципів та послідовності лікування патологічних змін вуха при
незрощенні піднебіння, з врахуванням віку дітей, стану середнього вуха
та профілактики можливих ускладнень. Не зроблено висновків щодо
необхідності надання багатопрофільної допомоги дітям з незрощенням
піднебіння різного віку та чітко не сформульовано структуру і завдання
оториноларингологічної допомоги описаних в деяких публікаціях центрів
реабілітації таких дітей.

В Україні опубліковано мало ґрунтовних наукових праць та публікацій,
присвячених стану ЛОР-органів у дітей з незрощенням піднебіння. В наші
дні питання щодо стану ЛОР-органів при природжених незрощеннях
піднебіння вивчаються виключно зарубіжними вченими та науковими
закладами деяких країн світу переважно – Іспанії, Китаю, Нідерландів,
Німеччини, Польщі, Росії, США, Хорватії, Японії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна
праця є часткою планової наукової праці кафедри оториноларингології
Львівського національного медичного університету “Сучасна діагностика та
раціональне лікування поєднаної патології вуха та верхніх дихальних
шляхів”, № держреєстрації 0100U002270. Автор є виконавцем фрагменту
наукових досліджень вказаної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностичних та лікувальних
заходів, спрямованих на відновлення функції органа слуху у дітей з
природженим незрощенням піднебіння.

Завдання дослідження.

Оцінити епідеміологічну ситуацію щодо захворюваності дітей природженим
незрощенням піднебіння у Львівській області та проаналізувати дані про
дітей з цією вадою розвитку, оперованих у Львівській клініці хірургічної
стоматології за останнє десятиріччя з особливою увагою до стану
ЛОР-органів.

Дослідити генетичну схильність і типи успадкування природженого
незрощення піднебіння та поєднаних з ним природжених вад розвитку
верхніх дихальних шляхів і вуха.

Вивчити стан ЛОР-органів у дітей з незрощеннями піднебіння, приділяючи
особливу увагу станові середнього вуха: провести аудіометричне та
імпедансометричне дослідження органа слуху у цих дітей.

Визначити вплив реконструктивних операцій на піднебінні та
оториноларингологічного лікування на стан ЛОР-органів, зокрема ?
середнього вуха, та слухову функцію.

Розробити алгоритм діагностики та лікування патологічних змін органа
слуху у дітей з незрощенням піднебіння різного віку, до операції на
піднебінні і в післяопераційному періоді.

Об’єкт дослідження – природжене незрощення піднебіння та його прояви з
боку ЛОР-органів, передусім – вуха, у дітей віком від 3 до 10 років, які
надходили для хірургічного реконструктивного лікування (стафілопластики,
уранопластики) до відділення хірургічної стоматології та
щелепово-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні.

Предмет дослідження – анамнестичні дані, зокрема, генеалогічні,
загальний стан, клінічний стан ЛОР-органів та аудіологічні показники у
дітей з природженим незрощенням піднебіння до операції на піднебінні і в
різні терміни після неї, в тому числі – після оториноларингологічного
лікування.

Методи дослідження – візуальне дослідження ЛОР-органів, передусім вуха,
носа та носоглотки, розширене аудіологічне дослідження, а саме:
акуметрія, тональна (порогова і надпорогова) та мовна аудіометрія,
імпедансна аудіометрія, визначення барофункції слухової труби
тимпанометричним методом Вільямса; збір цілеспрямованого генетичного
анамнезу та визначення типів успадкування з використанням методів
генетичного консультування.

Наукова новизна отриманих результатів. Проведено клініко-генеалогічний
аналіз обстежених дітей з метою виявлення поєднаних вад розвитку
піднебіння та ЛОР-органів і впливу генетичної схильності до незрощення
піднебіння на клінічний стан верхніх дихальних шляхів та вуха.

Всебічно досліджено стан слуху дітей з незрощенням піднебіння з метою
розробки послідовності їх обстеження та лікування.

Хоча імпедансна аудіометрія застосовувалася в окремих дослідженнях дітей
з незрощенням піднебіння, систематичне дослідження таких дітей методом
імпедансної аудіометрії до операції на піднебінні та в різні терміни
після неї, зокрема в процесі оториноларингологічного лікування,
проведено вперше.

Вперше систематично досліджено стан барофункції слухової труби
тимпанометричним методом Вільямса у дітей з незрощенням піднебіння до
операції на піднебінні та в різні терміни після неї.

Практичне значення отриманих результатів. Систематизовано дані про
частоту та форми зумовлених спадковими вадами змін звукопровідного та
звукосприймального апаратів вуха, а також ЛОР-органів у цілому.
Визначено типи генетичного успадкування у дітей з незрощеннями
піднебіння і встановлено можливу наявність в них поєднаних вад розвитку
піднебіння та ЛОР-органів. Дано оцінку стану ЛОР-органів, зокрема – вуха
та слуху в дітей з природженим незрощенням піднебіння в динаміці.
Розроблено алгоритм обстеження та лікування ЛОР-органів у дітей з
незрощеннями піднебіння в до- і післяопераційному періоді у співпраці та
при координації термінів з хірургами-стоматологами та іншими фахівцями.

Особистий внесок здобувача. Здобувач обґрунтував, запланував та особисто
виконав усі первинні і повторні дослідження, за узгодженням з
лікарями-стоматологами-хірургами призначав і коректував лікування
патологічних станів вуха та інших ЛОР-органів і контролював його
результати. Основні наукові і прикладні результати дисертації
опубліковано в наукових працях, в тому числі у вигляді статей в
спеціалізованих наукових журналах.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень за
темою дисертаційної праці презентовано у формі доповідей та обговорено
на щорічних традиційних конференціях Наукового медичного товариства
оториноларингологів України (травень 2002 р., м. Чернівці, вересень 2004
р., м. Харків), Х з’їзді оториноларингологів України (травень 2005 р.,
м. Судак), на 39-му та 40-му з’їздах Польського Товариства
отоларингологів – хірургів голови та шиї (2002 та 2004 рр.).

Публікації. Всього за темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з
них – 5 статей у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України,
11 публікацій у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах
конференцій, в т.ч., 3 – у закордонних.

Обсяг і структура роботи.

Дисертаційну працю викладено на 156 сторінках набраного на комп’ютері
тексту і складається із вступу, 5 розділів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел, що налічує 182 найменувань,
серед яких 132 – іноземних та додатку. Роботу ілюстровано 30 рисунками,
37 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обстежено 120 дітей з природженим незрощенням піднебіння, які лікувалися
стаціонарно у відділенні хірургічної стоматології та щелепово-лицевої
хірургії Львівської обласної клінічної лікарні протягом останніх п’яти
років (2000-2004 рр.). Повторно обстежено 80 дітей, що перебували на
амбулаторних оглядах або на заняттях у логопеда. Окрім цього,
ретроспективно досліджено історії хвороб 347 дітей, що лікувались в цій
же клініці протягом 1992-1999 рр. Епідеміологічному дослідженню методом
невибіркового ретроспективного аналізу медичної документації підлягали
всі новонароджені у Львівській області за 1985-2003 рр.

Всіх дітей з незрощенням піднебіння розділено на 4 клінічні групи згідно
класифікації незрощень піднебіння за М.Д.Дубовим (1960) та на 5 вікових
груп.

У всіх досліджених дітей проводився збір анамнезу, зокрема – з метою
виявлення випадків спадкових вад розвитку у родичів, при виявленні
родинних випадків незрощення піднебіння складалися родоводи.

Загальний огляд ЛОР-органів включав у себе традиційні методи
дослідження: орофарингоскопію, непряму епіфарингоскопію, отоскопію,
отомікроскопію.

Дослідження слухового аналізатора включало в себе: акуметрію,
камертональні досліди Вебера, Ріне, Федеріче, тональну порогову та
надпорогову аудіометрію, мовну аудіометрію (дітям старшим за 5 років),
імпедансну аудіометрію, тобто акустичну тимпанометрію, акустичну
рефлексометрію та визначення функції слухової труби методом Вільямса.

Аудіометричне дослідження проводилося на серійному клінічному аудіометрі
МА 31 фірми “Pracitronic” (Німеччина), імпедансометричне – на
імпедансному аудіометрі AZ 26 фірми “Interacoustics” (Данія).

Покращення або погіршення показників аудіологічних досліджень при
повторних обстеженнях дітей з незрощенням піднебіння визначали таким
чином:

акуметрія – при збільшенні / зменшенні максимальної відстані сприйняття
шепітної та розмовної мови на 0,5 метра або більше;

тональна порогова аудіометрія – при зменшенні / збільшенні середньої
величини порогів сприйняття на 10 дБ і більше;

тимпанометрія – при зміні в позитивний (напр. В – С) / негативний (напр.
С – В) бік типу або підтипу тимпанограми,

акустична рефлексометрія – при появі / зникненні акустичного рефлексу
(АР), а також при зниженні / підвищенні порогів АР на 15 дБ і більше;

барофункція слухової труби – при позитивній / негативній зміні на І
ступінь за Воячеком та аналогічних змінах показників проби Вільямса.

За покращення стану середнього вуха у одиниці обстеження ми вважали
поєднання позитивних змін даних тональної аудіометрії та тимпанометрії
за вище згаданими параметрами.

У контрольну групу входило 38 дітей, батьки яких з різних причин
відмовились від оториноларингологічного лікування, призначеного нами
(18); також до цієї групи входили діти, які не пройшли повного курсу
консервативного лікування (20).

Всім дослідженим дітям з незрощенням піднебіння на базі Львівського
міжобласного центру з надання допомоги дітям з природженою патологією
хірургами-стоматологами проведено операції пластики піднебіння
хейлопластику (пластику губи), стафілопластику, уранопластику (пластику
піднебіння).

Оториноларингологічне лікування секреторного отиту призначалося за
принципом поетапного підходу, опрацьованого членом-кореспондентом АМН
України Г.Е.Тіменом та співавторами (Інститут отоларингології АМН
України, директор – член-кор. АМН України Д.І.Заболотний).

До першого етапу лікування відносилися заходи щодо ліквідації причин
порушення дренажної функції слухової труби:

при аденоїдах І ступеня – консервативна терапія: інгаляції розчину
морської солі 20 г : 200 мл через ніс тривалістю 5-15 хв. протягом 10
–14 днів, ультрафіолетове опромінення, закапування до носа 2% р-ну
протарголу (впродовж тижня);

при аденоїдах ІІ ступеня – аденотомія;

при ринофарингіті – інгаляції біопароксу, антигістамінні препарати
(лоратадин).

До другого етапу відносилися заходи щодо відновлення прохідності
слухових труб та ліквідації хронічних запальних змін середнього вуха:

анемізація слизової оболонки носоглотки розпилюванням 0,05% розчину
ксилометазоліну двічі на день протягом перших трьох-чотирьох днів
лікування;

ендауральний електрофорез розчину лідази по 32 од в 1-2 мл ізотонічного
розчину натрію хлориду у кожне вухо – 10-14 процедур, залежно від
важкості процесу;

пневмовібромасаж барабанних перетинок – 15-20 процедур по 5-10 хвилин;

ереспал у сиропі 10-20 мл досередини тричі на день протягом десяти днів.

При низькій ефективності цього лікування призначалися:

ендауральний електрофорез розчину хімотрипсину (5 мг в 2 мл ізотонічного
р-ну натрію хлориду) – 4-7 процедур,

ацетилцистеїн по 150-300 мг (залежно від віку) досередини двічі на день
впродовж тижня.

Третій етап лікування (тимпанопункція з аспірацією вмісту барабанної
порожнини та її промиванням) застосовувався лише при відсутності ефекту
від лікування на попередніх етапах.

При тубоотиті (дисфункції слухової труби) призначалися такі лікувальні
заходи:

анемізація слизової оболонки носоглотки розпилюванням 0,1% розчину
ксилометазоліну – впродовж двох-трьох днів;

пневмовібромасаж барабанних перетинок – 10-15 процедур по 5 хв.;

продування за Політцером слухових труб – 5-10 процедур по 3-10
продувань.

ереспал у сиропі 10-20 мл (залежно від віку) досередини тричі на день
протягом десяти днів.

Статистична обробка результатів досліджень була проведена на
персональному комп’ютері із застосовуванням електронних таблиць Excel з
пакету Microsoft Office XP. Для визначення вірогідності різниці цифрових
даних поміж групами на кожному етапі дослідження та їх зміни на різних
етапах дослідження було використано Т критерій Стьюдента для відносних
величин.

Результати власних досліджень

Частота народження дітей з незрощенням піднебіння та губи у Львівській
області за 1985 – 2003 рр. складала 8,5 ± 1,9 на 10000 новонароджених
(від 4,7 у Сколівському районі до 13,3 у Дрогобицькому районі).

Серед дітей, досліджених ретроспективно у 49 (14,1%) дітей занотовано
наявність незрощень піднебіння у родині. Зміни з боку ЛОР-органів
зареєстровано в історіях хвороби 37 дітей (10,7%). Це були хронічні
риніти, риносинуїти (у 12), тонзиліти (у 9) фарингіти (у 7) та їх
поєднання (у 9).

Серед проспективно обстежених 120 дітей у 62,5% спостерігалися наскрізні
незрощення піднебіння та губи; у 37,5% – ізольовані незрощення
піднебіння (без незрощення губи).

При первинному обстеженні виявлено скарги на порушення вимови
приголосних фонем, гугнявість (rhinolalia) без затримки загального
розвитку мови. У 58,3% відзначався дискомфорт при прийманні їжі; 52,5 %
досліджених дітей вигодовувалася материнським молоком лише до
2-місячного віку. Скарги на тривале порушення дихання носом були у 33
дітей (27,5%), на тривалі виділення з носа – у 29 дітей (24,2%). Скарги
на зниження слуху відзначено у 14 дітей (11,7%).

За даними генеалогічного анамнезу у 31 випадку (25,8%) незрощення мало
спадковий характер, а в окремих випадках спостерігався
аутосомно-домінантний та полігенний тип успадкування. Поєднані спадкові
вади розвитку піднебіння та ЛОР-органів було запідозрено у трьох дітей
(2,5%): синдром П’єра Робена (у двох) та велофаціокардіальний синдром (у
однієї дитини).

У всіх дітей виявлено патологічні зміни з боку ЛОР-органів (табл. 1).
Аденоїди І-ІІ ступеня частіше діагностовано серед дітей з ізольованим
незрощенням піднебіння (68,9%); аденоїди ІІ ступеня виявлено лише у 9
дітей (7,5%).

При отомікроскопії відсутність патологічних змін з боку обох барабанних
перетинок констатовано у 4, з боку однієї барабанної перетинки – у 6
дітей; у всіх інших виявлено патологічні зміни, частіше – утягнутість та
помутніння барабанної перетинки.

Таблиця 1

Патологічні зміни ЛОР-органів у дітей з природженим незрощенням
піднебіння при первинному обстеженні

Патологічний стан Кількість випадків

n (/вух)

%

Аденоїди І-ІІ ступеня 73 60,8

Аденоїдит, ринофарингіт 6 5,0

Збільшення піднебінних мигдаликів 37 30,8

Хронічні запальні зміни глотки 47 39,2

Хронічні запальні зміни носа 84 70,0

Деформація переділки носа 56 46,7

Деформація зовнішнього носа 64 53,3

Середні отити 103/179 74,6

Дисфункція слухової труби 120/240 100

Відсутність змін з боку ЛОР-органів 0 0

При акуметричному дослідженні середній показник відстані сприйняття
шепітної мови у досліджених первинно дітей з незрощенням піднебіння
становив 4,76±1,21 м. Встановлено, що у більшості (63,8%) слух був
практично нормальним (шепітна мова – 5 м і більше). У інших відзначено
зниження слуху І ступеню за Л.В.Нейманом (1961) (сприйняття шепітної
мови з максимальної віддалі від 1 до 5 м).

За даними тональної порогової аудіометрії (табл. 2) середня величина
порогів сприйняття по повітряній провідності у первинно-досліджених
дітей становила 16,33±6,94 дБ. Нормальну тональну аудіограму було
отримано у 13,3%. В усіх інших випадках (86,7%) виявлено двобічне
ураження звукопровідного апарату. Рівень середньої величини порогів
сприйняття повітряно-проведених звуків у 82,9% випадків не перевищував
20 дБ. Не встановлено статистично вірогідної різниці поміж клінічними та
віковими групами щодо даних аудіометричного дослідження (P>0,05). В
жодному випадку не виявлено ураження звукосприймального апарату.

Таблиця 2

Середні величини порогів сприйняття при тональній пороговій аудіометрії
по повітряній провідності у дітей з незрощенням піднебіння різних
клінічних та вікових груп

Тип незрощення M±m (дБ) Р

Ізольоване часткове 15,32±5,41

повне 17,24±5,83 >0,05

Комбіноване (наскрізне) однобічне 17,6±8,85 >0,05

двобічне 15,22±5,84 >0,05

Вік дитини (років) M±m (дБ) Р

до 4 17,25±6,04

4-5 16,88±7,15 >0,05

5-6 15,27±7,71 >0,05

6-7 16,94±7,47 >0,05

>7 14,55±4,12 >0,05

Всього 16,33±6,94

У всіх досліджених дітей результати проби Люшера та SISI були
нормальними.

Дані мовної аудіометрії показували наявність кістково-повітряного
розриву, рівному кістково-повітряного розриву, встановленого на мовних
частотах тональної аудіометрії, криві сприйняття числівників через
кістку та їх конфігурації були нормальними.

При імпедансній аудіометрії найчастіше отримано тимпанограму типу В
(41,3%). Тимпанограму типу С0 з від’ємним відносним тиском у барабанній
порожнині в межах 50-100 мм вод. ст. зареєстровано у 8,3%. Тимпанограми
типу С1 та С2 і від’ємний відносний тиск у барабанній порожнині
(-100…-200 мм в. ст.) зареєстровано у 27,5%. Тимпанограму типу As
виявлено у 12,9%. Тимпанограму типу А отримано у 10% випадків.

Не виявлено статистично вірогідної різниці поміж клінічними групами щодо
тимпанометричних показників (P>0,05), однак нормальні тимпанограми
частіше зустрічалися при комбінованих незрощення піднебіння та губи.
Тимпанограми В найчастіше реєструвалися у дітей до 5 років (47,3-50%), а
тимпанограми А та As частіше мали місце в дітей віком понад 6 років
(35-43,8%); отже, спостерігалася тенденція до зменшення частоти
тимпанограм типу В і збільшення частоти тимпанограм типу А зі
збільшенням віку.

Нормальні пороги акустичного рефлексу виявлено лише у 7,9% випадків.
Пороги його були підвищеними (в межах 95-110 дБ) при всіх або деяких
способах стимуляції у 49 вухах (20,4%). Сумнівний акустичний рефлекс
було зареєстровано у 33 вухах (13,8%). АР не викликався у 139 вухах
(57,9%). Нормальний акустичний рефлекс частіше реєструвався у дітей
віком 5-7 років (33,9-43,8%), ніж в інших вікових групах (24,5-25%).

Дослідження барофункції слухової труби методом Вільямса виявило
дисфункцію слухової труби у всіх досліджених дітей з незрощення
піднебіння (100%). Не виявлено статистично вірогідної різниці між
клінічними та віковими групами щодо показників функції слухової труби
(P>0,05), гіпофункцію ІІІ-IV ст. здебільшого констатовано у дітей з
частковим ізольованим незрощенням піднебіння (76,8%) та у дітей до 5
років (73,6-78,1%), з віком її частота зменшувалася.

У всіх досліджених первинно дітей з незрощенням піднебіння визначено
патологічні стани середнього вуха: хронічний секреторний або
ексудативний отит (хронічне запалення середнього вуха з ексудацією) – у
41,3%, хронічний тубоотит (катаральне запалення середнього вуха та
слухової труби без випоту в барабанній порожнині) – у 33,3%, хронічну
дисфункцію слухової труби без змін у барабанній порожнині – у 25,4%
випадків. Ця патологія у 86,7% супроводжувалася підвищенням
аудіометричних порогів сприйняття повітряно-проведених звуків, та лише в
11,7% проявлялася скаргами на знижений слух. Важкість патологічних змін
не залежала від віку дітей та форми незрощення.

При повторному обстеженні після операції на піднебінні у 71,3% дітей
мало місце порушення вимови, хоча загалом відзначалося її покращення.
Частота скарг на порушення дихання носом та тривалі виділення з носа, а
також на зниження слуху при повторних обстеженнях також була меншою, ніж
при первинних обстеженнях.

У більшості дітей при повторних обстеженнях констатовано патологічні
зміни з боку ЛОР-органів, найчастіше – аденоїди (62,5%), риніти та
збільшення носових раковин (68,8%), деформацію скелету носа (52,5%).
Отоскопічно втягнення барабанних перетинок спостерігалося в 57,5%
випадків (при первинному огляді – 67,5%), помутніння барабанних
перетинок – у 76,3% (при первинному огляді – 68,8%).

Показники сприйняття шепітної мови при повторному обстеженні були дещо
вищими (5,13±1,14 м), ніж при первинному обстеженні (4,93±1,14 м),
проте, ця різниця була статистично невірогідною (P>0,05). Серед дітей зі
зниженим на момент первинного обстеження слухом, після операції на
піднебінні слух, за даними акуметрії, покращувався у 45,5% випадків, в
т.ч., у 22,6% – до практично нормального, у 15,5% – погіршувався, у
решти випадків – не змінювався.

При тональній пороговій аудіометрії показники середньої величини порогів
сприйняття при повторному обстеженні були нижчими (13,43±7,04 дБ), ніж
при первинному обстеженні (14,96±6,77 дБ) загалом та у всіх клінічних та
вікових групах (табл. 3). У 48,2% випадків виявлено зниження порогів
сприйняття тонів (покращення слуху) щодо даних первинного дослідження;
пороги сприйняття тонів істотно не змінилися у 36,2% та дещо підвищилися
у 15,6% випадків. Зміни порогів сприйняття тонів не залежали від типу
прооперованого незрощення та віку дітей, проте покращення слуху
найчастіше мало місце у дітей з частковим ізольованим незрощенням
піднебіння (58%), та у дітей віком 4-6 років (51,8%).

Таблиця 3

Динаміка аудіометричних даних дітей з незрощенням піднебіння при
повторному обстеженні в залежності від клінічного типу та віку

Клінічний тип незрощення M ± m (дБ)

Первинне обстеження

Повторне обстеження

Р Всього

Ізольоване часткове

16,08±5,48

13,92±5,02

0,05

22

Комбіноване (наскрізне) однобічне

18,3±8,84

16,93±7,51

>0,05

54

двобічне

14,18±5,08

12,21±5,07

>0,05

34

Вік на момент операції (років) Первинне обстеження Повторне обстеження Р
Всього

до 4 16,09±5,03 16,5±8,05 >0,05 22

4-5 17,63±7,48 15,82±6,95 >0,05 76

5-6 14,16±6,02 12,58±6,37 >0,05 38

6-7 18,67±8,29 17±3,93 >0,05 12

>7 15,17±3,97 11,92±5,78 >0,05 12

Всього 14,96±6,77 13,43±7,04 0,05 160

При імпедансній аудіометрії у обстежених після операції на піднебінні
дітей нормальну тимпанограму типу А зареєстровано в 13,1% випадків (при
первинному обстеженні – 5%). Тимпанограма типу Аs також зустрічалася у
обстежених після операції дітей дещо частіше (у 14,3%), ніж до операції
(11,9%). Частота патологічних тимпанограм дещо зменшилася: тип В – у
36,3% (при первинному обстеженні – 43,1%), тип С – у 36,3% дітей (до
операції – у 40%). Покращення характеристик тимпанограм спостерігалося в
41,2%, погіршення – в 8,8%, відсутність змін – в 50% випадків.
Найчастіше (65,8%) тимпанограми нормалізувались у групі дітей 5-6 років
(табл. 4).

Акустичний рефлекс при повторних обстеженнях реєструвався в 39,4%
випадків (при первинному обстеженні – 25%). Покращення показників
акустичного рефлексу мало місце у 26,9%, погіршення – у 4,4% випадків.

Дисфункцію слухової труби виявлено у всіх повторно досліджених дітей
(100%). В 6,9% випадків (виключно у дітей віком 4-6 років)
спостерігалося покращення барофункції. Погіршення барофункції мало місце
у 28,1% випадків, у решті випадків показники барофункції не змінювалися.
Не виявлено статистично вірогідної різниці між даними первинного і
повторного обстежень (P>0,05).

Таблиця 4

Динаміка даних тимпанометрії в дітей різного віку з незрощенням
піднебіння після операції на піднебінні

Вік на момент операції

(років) Динаміка даних тимпанометрії

нормалізація

покращення

без змін

погіршення

n (вух)

%

n (вух)

%

n (вух)

%

n (вух)

%

Р

(первинне/

перше повторне обстеження) Всього

до 4 1 4,5 5 22,7 13 59,1 3 13,7 >0,05 22

4-5 13 17,1 14 18,4 44 57,9 5 6,6 0,05 76

5-6 8 21,1 17 44,7 9 23,7 4 10,5 0,05 12

Понад 7 2 16,7 2 16,7 8 66,6 0 0 >0,05 12

Всього 25 15,6 41 25,6 80 50 14 8,8 0,01 160

Друге повторне обстеження дітей з незрощенням піднебіння після
оториноларингологічного лікування виявило у 52,4% незначне порушення
вимови приголосних звуків. Скарг на зниження слуху в дослідній групі не
було. Гострі та хронічні запальні зміни з боку носа та глотки виявлено у
меншої кількості дітей, ніж при попередніх обстеженнях. У контрольній
групі частота виявлення цих змін залишилась без змін. У 47,6% випадків
при отоскопії виявлено втягнення, а у 29,8% помутніння барабанних
перетинок.

Акуметричне дослідження при повторному обстеженні після лікування у
79,8% випадків виявило покращення слуху. Показники сприйняття шепітної
мови при другому повторному обстеженні були вищими (5,56±0,65 м), ніж
при першому повторному обстеженні (4,72±1,35 м) загалом та у всіх
клінічних і вікових групах, що було статистично вірогідним (Р’A\ ^ „ ph 2 4 i i ? O ??&? O O I’IOeIOI$I&Iueoueoueiueoueoueiueeiueiueieaueiueiueiueiueiueiueiueiueiuei ueiueiueiUiUiUieiueiueiueiueiueiueiueiueiueiueiueiueiueiueiueiue EHuy O O O O O & F O & F O O & F O O ??? O ????? O O $ O O O O O O O O O $ O $ O $ O ?????????ість між контрольною та дослідною групами була статистично вірогідною (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020