.

Вплив магнітних полів наднизької частоти на структурно-функціональні властивості глобулярних білків (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 3576
Скачать документ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Кустовський Сергій Миколайович

УДК 377.1:37.02:371.315:378(477)

Дидактичні умови організації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності майбутніх економістів у вищих навчальних закладах

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Хмельницькому національному університеті, Міністерство
освіти і науки України, м. Хмельницький.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

КОХАНКО Октавіан Михайлович, 

Хмельницький  національний університет, завідувач кафедри педагогіки та
психології, м. Хмельницький

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

РОМАНИШИНА Людмила Михайлівна,

Хмельницька національна академія державної прикордонної служби України
імені Богдана Хмельницького, професор кафедри теорії та історії держави
і права, м. Хмельницький

кандидат педагогічних наук, доцент

БАРАНОВСЬКА Лілія Володимирівна,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри педагогіки та психології, м. Біла Церква

Провідна установа: Харківський національний університет імені
В. Н. Каразіна, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,
м. Харків

Захист відбудеться 21 червня 2005р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному
педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою:
21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 1-й корпус, 2-й поверх, ауд.
216, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м.
Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий 19 травня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасна вища освіта України
активно реформується. Згідно з вимогами Болонської декларації 1999 року
увага акцентується на впровадженні значних обсягів і різноманітних видів
самостійного навчання у підготовці майбутніх фахівців, від яких
вимагаються ґрунтовні професійні знання, вміння і навички швидко й
оперативно реагувати на зміни в професійному середовищі, суспільстві,
вміння самостійно навчатися протягом усього життя. На цьому
наголошується в Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, в
нормативних документах Міністерства освіти і науки України про
організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Одним
із основних видів навчальної діяльності, за допомогою якого можна
поліпшити якість підготовки фахівців, є самостійна навчально-пізнавальна
діяльність студентів (СНПДС).

Вивченню проблеми підвищення ефективності організації та проведення
СНПДС присвячено значну кількість досліджень. На теоретичному і
методологічному рівнях проблему організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів розглядають знані науковці:
А. Алексюк, Л. Барановська, Р. Гуревич, М. Данилов, Б. Єсипов,
В. Козаков, І. Лернер, П. Підкасистий, Л. Романишина, М. Сметанський,
А. Усова, Т. Шамова. Дослідження Г. Романової, Л. Онучак, А. Цюприка,
І. Шимко довели, що СНПДС дозволяє успішно формувати свідомість і
зміцнювати знання; підвищувати мотивацію навчання; вдосконалювати
професійні вміння і навички; розвивати в студентів пізнавальні
здібності, потребу ефективно підвищувати свій освітній рівень;
виховувати культуру розумової та фізичної праці. В нашому дослідженні ми
опиралися також на наукові праці в галузі професійної педагогіки
С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Клочка, І. Козловської, А. Мойсеюк,
Н. Ничкало, С. Сисоєвої, Г. Тарасенко, В. Шахова, О. Шестопалюка та
інших.

У сучасній педагогіці наявні проблеми визначення дидактичних умов
формування вмінь і навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів; суперечності між соціальною потребою в оволодінні
професійними знаннями, вміннями та навичками студентами економічних
спеціальностей вищих навчальних закладів і наявним рівнем їхньої фахової
компетенції.

Більшість досліджень і розробок методики самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів базуються на принципах
загальноосвітньої діяльності та не повністю враховують специфіку
підготовки фахівців з економічних наук. Нагальним питанням формування й
організації СНПДС є визначення дидактичних умов ефективності такого
процесу навчання, тобто таких чинників навчального процесу, що сприяють
покращенню якості навчання. Серед таких умов науковці визначають
забезпечення професійної спрямованості навчального матеріалу,
проблемність змісту навчання, організацію педагогічної взаємодії в
різних навчальних системах, використання різноманітних дидактичних
технологій, відповідність принципам навчання. Необхідною умовою
впровадження самостійної роботи студентів є відповідне наукове і
методичне забезпечення. Проте недостатньо дослідженим у сучасній
педагогіці залишається поєднання технології навчання в малих групах,
проблемного навчання, кейс-методики та новітніх інформаційних
педагогічних технологій з інтеграцією знань як дидактичних умов
організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх
економістів.

Актуальність та недостатня розробленість проблеми організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів економічних ВНЗ
зумовили вибір теми дисертації “Дидактичні умови організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів у вищих
навчальних закладах”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
за планом науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки та психології
Хмельницького національного університету “Проблеми розвитку особистості
майбутнього фахівця” (протокол № 2 від 28.12.1999р.) та згідно з темами
“Методи, засоби і організаційні форми наукової та інноваційної
діяльності студентів вищих навчальних закладів України” (0100U004203) і
“Концепція інформаційного забезпечення інвестиційної та інноваційної
діяльності” (0102U004047). Тема дослідження затверджена Вченою радою
Хмельницького національного університету (протокол № 11 від
30.05.2001р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в
галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України
(протокол № 6 від 15.06.2004р.).

Об’єкт дослідження: самостійна навчально-пізнавальна діяльність
студентів економічних спеціальностей ВНЗ.

Предметом дослідження є дидактичні умови ефективної організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів-економістів з
використанням новітніх педагогічних технологій.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити
ефективність запропонованих дидактичних умов на основі використання
сучасних інформаційних педагогічних технологій у процесі самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів економічних спеціальностей.

Гіпотеза дослідження. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність
студентів є ефективною і відповідає основним вимогам навчально-виховного
процесу за таких дидактичних умов:

використання новітніх інформаційних педагогічних технологій відбувається
у поєднанні з традиційними методами і прийомами організації самостійної
роботи студентів;

впровадження проблемного та інтегрованого підходів у навчанні;

застосування особистісно орієнтованого підходу.

Об’єкт, предмет і мета дослідження зумовили формулювання таких завдань:

Проаналізувати сутність і особливості організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів; вивчити стан організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності у практиці роботи вищих
навчальних закладів, у сучасній науково-педагогічній літературі.

Визначити критерії і показники ефективності організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Обґрунтувати та експериментально перевірити дидактичні умови організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів на основі
новітніх технологій навчання.

Розробити методику організації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності студентів економічних спеціальностей з використанням новітніх
технологій навчання та навчально-методичні матеріали для
науково-педагогічних працівників і студентів з організації СНПДС у вищих
навчальних закладах економічного профілю.

Методологічну основу дослідження складають теорія пізнання, положення
педагогіки щодо концепції самостійного навчання, розвитку та всебічного
формування особистості, загальнотеоретичні та методологічні принципи
навчання і формування професійних інтересів та професійності навчання,
особистісного і діяльнісного підходів, єдності теорії і практики.

Теоретичною основою дослідження є праці українських і зарубіжних учених,
які розглядають сучасні тенденції розвитку педагогічної теорії та
практики (А. Алексюк, С. Архангельський, А. Вербицький, С. Гончаренко,
Р. Гуревич, О. Долженко, І. Зязюн, А. Мойсеюк, Н. Ничкало, О. Полат,
М. Сметанський, Г. Тарасенко, В. Шатуновський та ін.), самостійної
роботи студентів та її впливу на розвиток особистості (В. Буряк,
Н. Гелашвілі, Б. Єсипов, Ю. Калугін, В. Козаков, Є. Марусова, М. Моро,
В. Мороз, І. Наумченко, П. Підкасистий, Л. Хаславська та ін.),
індивідуалізації, диференціації і професійності навчання (Н. Басова,
С. Батишев, Р. Галустов, Л. Дєсєв, Д. Кірюшкін, М. Махмутов, А. Мінзов,
І. Роберт, В. Стрельніков, І. Унт, Н. Федорова та ін.).

Методи дослідження:

а) теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація
теоретичних і дослідних даних, застосованих для виявлення стану розробки
досліджуваної проблеми, вивчення основних понять дослідження;

б) емпіричні – спостереження – для виявлення особливостей самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів економічних спеціальностей;
вивчення продуктів діяльності – для аналізу академічної успішності
навчання, результатів їхніх самостійних досліджень; анкетування – для
з’ясування ставлення студентів до самостійної роботи і ставлення
викладачів до організації СНПДС; експертне оцінювання – для виявлення
якості виконання студентами навчальних завдань, здатності до
самостійного навчання й рівня залишкових умінь здійснення СНПДС;
констатуючий, формуючий та контрольний експерименти – для дослідження
ефективності організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів у поєднанні з новітніми інформаційними технологіями навчання;
статистичні методи обробки експериментальних даних.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2000-2005 років у
три етапи. На першому етапі (2000-2001 рр.) вивчалася наукова і
методична література, результати наукових досліджень з проблем
організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Визначалися й обґрунтовувалися основні поняття та критерії ефективності
СНПДС. На цій основі було сформульовано робочу гіпотезу, визначено
об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, досліджувалися типологічні
особливості студентів, що враховувалися в констатуючому експерименті. На
другому етапі (2002-2003 рр.) розроблено і впроваджено у практику
навчання методику організації СНПДС для майбутніх економістів у
поєднанні з кейс-методикою, технологією навчання у малих групах,
новітніми інформаційними технологіями навчання, проблемним навчанням і
інтеграцією знань. На третьому етапі (2004-2005 рр.) проводився
формуючий експеримент, здійснювалася обробка одержаних під час
експерименту даних та їхній аналіз, проводилася контрольна перевірка
результатів експерименту (контрольний експеримент), систематизувався та
узагальнювався дослідницький матеріал, оформлено кандидатську
дисертацію.

Експериментальна база. Дослідження проводилося у Хмельницькому
національному університеті. В експерименті брали участь студенти і
викладачі Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету,
Тернопільського комерційного інституту. На різних етапах
дослідно-експериментальної роботи було задіяно 917 студентів і 52
викладачі.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів: вперше
обґрунтовано та сформульовано дидактичні умови ефективної організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів
(застосування новітніх інформаційних технологій, навчання в малих
групах, використання кейс-методики, проблемного підходу та інтеграції
знань); уточнено поняття „самостійна навчально-пізнавальна діяльність
студентів-економістів”; розширені критерії і показники ефективності
організації СНПДС; подальшого розвитку набуло вивчення впливу СНПДС на
розвиток професійних умінь і навичок студентів економічних
спеціальностей, на підвищення мотивації самостійного навчання.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено методику
організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
економічних спеціальностей з використанням сучасних педагогічних
технологій навчання (технології навчання в малих групах, кейс-методики,
проблемного навчання і новітніх інформаційних технологій одночасно з
інтеграцією знань), визначено можливість поєднання методики організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності із вказаними педагогічними
технологіями; розроблено методичні рекомендації для вищих навчальних
закладів, кафедр, науково-педагогічних працівників щодо організації
СНПДС і завдання для самостійної навчально-пізнавальної діяльності
майбутніх економістів.

Обґрунтовані та експериментально підтверджені висновки і практичні
рекомендації можуть використовуватися для подальших досліджень проблеми
вдосконалення професійної підготовки студентів вищих навчальних
закладів, що готують економістів.

Упровадження результатів дослідження здійснено у процесі підготовки
студентів економічних спеціальностей у Хмельницькому національному
університеті (акт реалізації від 08.02.2005р.). Висновки й рекомендації
щодо організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
з урахуванням особливостей дидактичних умов організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів впроваджено у
навчальний процес Кам’янець-Подільського державного університету
(довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження №
22-05/00 від 15.02.2005р.), Тернопільського комерційного інституту (акт
реалізації від 15.02.2005р.).

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується
методологічним підходом до організації СНПДС, відповідністю наукового
апарату предмету дослідження і адекватністю дослідницької методики до
поставлених завдань. Реалізація методики дослідження підтверджена
позитивними результатами проведеного експерименту. Висновки дослідження
одержано, перевірено і підтверджено під час дослідницької роботи.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні і практичні аспекти
дослідження висвітлювалися на 5 Міжнародних науково-практичних та
науково-теоретичних конференціях: “Динаміка наукових досліджень ‘2003”
(Дніпропетровськ – 2003), “Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія,
теорія, досвід, проблеми” (Вінниця – 2004), “Новації у вищій освіті”
(Ніжин – 2004), “Формування національних та загальнолюдських цінностей
спеціаліста у контексті його професійної підготовки у вищому навчальному
закладі” (Ужгород – 2004), “Освіта як фактор забезпечення стабільності
сучасного суспільства” (Тернопіль – 2004) та 2 Всеукраїнських
науково-практичних та науково-теоретичних конференціях “Розумні ідеї –
реальна практика” (ТЕСОЛ-Україна, Хмельницький – 2002), “Наукові
розробки молоді на сучасному етапі” (Київ – 2004); обговорювалися на
щорічних наукових конференціях у Хмельницькому національному
університеті (2002-2005 рр.); доповідалися на проблемних семінарах
викладачів вищих навчальних закладів Хмельницької області.

Основні результати дослідження висвітлено в 11 одноосібних публікаціях,
з яких: 6 статей надруковано у провідних фахових виданнях, затверджених
ВАК України, 1 – у збірнику наукових праць, 3 – у збірниках матеріалів
конференцій, 1 брошура з методичними рекомендаціями для викладачів і
студентів. Загальний обсяг особистого внеску становить 3,28 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел на 29 сторінках (329 найменувань, з них 32
іноземними мовами, 30 Інтернет-сайтів), 12 додатків на 35 сторінках.
Робота містить 14 таблиць на 12 сторінках, 10 ілюстрацій на 9 сторінках.
Загальний обсяг дисертації складає 254 сторінки, з них основна частина
займає 190 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено
об’єкт, предмет, сформульовано мету і робочу гіпотезу, основні завдання
дослідження, розкрито методологічні засади дисертації, висвітлено
наукову новизну, зв’язок роботи із науковими проблемами і темами,
теоретичне й практичне значення дослідження, подано відомості про
апробацію результатів дослідження та їхнє впровадження в практику
навчального процесу.

У першому розділі – “Самостійна навчально-пізнавальна діяльність
студентів у вищих навчальних закладах як педагогічна проблема” –
здійснено аналіз наявних у педагогічній літературі підходів до
організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів як
виду навчальної діяльності, розкрито сутність поняття “самостійна
навчально-пізнавальна діяльність” та його роль у навчально-виховному
процесі вищих навчальних закладів, сформульовано авторське визначення
поняття “самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів-майбутніх
економістів”, проаналізовано питання організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності у вітчизняній і зарубіжній
педагогічній літературі й у практиці роботи вищих навчальних закладів.

Проведений аналіз наявних визначень понять “самостійна
навчально-пізнавальна діяльність студентів” і “самостійна робота
студентів” дозволяє стверджувати, що майже всі визначення пояснюють
“роботу” як працю чи діяльність, а “діяльність” як роботу в загальному
розумінні. “Пізнання” трактується як процес цілеспрямованого активного
відображення об’єктивного світу у свідомості людей. Такий підхід пояснює
те, що більшість педагогів не розглядає самостійну навчально-пізнавальну
діяльність як окрему категорію, а вважає її складовою самостійної
роботи. Серед основних компонентів організації СНПДС визначено
усвідомлення мети навчального завдання; чітке і системне планування;
пошук необхідної навчальної й наукової інформації, її засвоєння і
логічна переробка; використання методів науково-дослідницької роботи;
вироблення власної позиції; проведення самоаналізу та самоконтролю;
пошуковий характер навчально-пізнавальної діяльності, проблемність
навчальних ситуацій; саморегуляція, самокерування, внутрішня мотивація,
вибірковість навчально-пізнавальної діяльності.

Теоретичний аналіз наукових досліджень дозволив визначити, що самостійна
навчально-пізнавальна діяльність студентів-майбутніх економістів – це
аудиторна чи позааудиторна самостійна робота, спрямована на здобуття
нових знань, вироблення й закріплення професійних вмінь і навичок
практичної діяльності і здійснюється без безпосереднього керівництва
викладача чи під його опосередкованим керівництвом і ретельним
контролем.

За нашим баченням, організація СНПДС майбутніх економістів вимагає
узгодження норм часу і розподілу самостійного навчання у навчальному
процесі відповідно до програмних документів. Також самостійна
навчально-пізнавальна діяльність студентів відбувається у відповідності
з фізіологічними можливостями студентів і санітарно-гігієнічними
правилами. Навчально-виховний процес під час самостійної
навчально-пізнавальної діяльності організовується із врахуванням
основних принципів дидактики. Система СНПДС на всіх рівнях вищих
навчальних закладів належним чином розробляється, відбувається
методико-інформаційне забезпечення. Ретельно розробляються завдання.
Мотивується і виховується самостійність, самосвідомість,
самоорганізованість, старанність, здатність до самоосвіти; здійснюється
системний контроль.

З класифікацій, що запропоновані у літературі, предмету наших досліджень
відповідає класифікація П. Підкасистого, який виділяє роботу за
зразками, реконструктивно-варіативну, евристичну (частково-пошукову),
творчо-дослідницьку.

Процес організації СНПДС економічних спеціальностей здійснюється згідно
з дидактичним принципом доступності навчання: від репродуктивного через
евристичний, частково-пошуковий, проблемний до творчо-дослідницького
етапу навчальної діяльності. Таким чином, ми поступово навчаємо
студентів самостійності в здобутті знань, виробленні власних умінь і
навичок практичного застосування цих знань.

Дослідженням визначено, що ефективність пізнавальної самостійності
майбутніх економістів залежить від низки факторів: організації заняття,
загальнонавчальних вмінь студентів, формування способів розумової дії,
діяльності студентів, особистісного підходу викладача.

У другому розділі – “Обґрунтування дидактичних умов організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів” – розглядаються
особливості застосування проблемного навчання, кейс-методики, технології
навчання у малих групах, новітніх інформаційних технологій, використання
інтегрованого підходу як дидактичних умов організації та підвищення
ефективності СНПДС.

У практиці вищої школи були спроби поєднати інформаційні технології або
кейс-методику із самостійною навчально-пізнавальною діяльністю.
Методичні розробки застосування навчання в малих групах під час СНПДС з
вивчення іноземних мов відсутні. Деякі елементи проблемного та
інтегрованого навчання знаходять відображення у процесі організації
СНПДС, але ґрунтовно проблема ще не досліджувалася. Практично відсутні
роботи з методики організації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності студентів у поєднанні із вказаними вище технологіями. Це
спричинило неузгодженість у визначенні дидактичних умов організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

У дослідженні визначено дидактичні умови підвищення ефективності
організації та проведення СНПДС. Серед них: застосування новітніх
інформаційних педагогічних технологій, кейс-методики, проблемного
навчання і технології роботи у малих групах на основі інтегрованого
підходу.

Навчальні можливості новітніх інформаційних технологій дозволяють
стверджувати, що комп’ютерні технології прискорюють навчальний процес,
роблять його більш інформативно і науково забезпеченим, зменшують
витрати часу як викладачів, так і студентів, створюють додаткові засоби
мотивації навчальної діяльності студентів, виховують наполегливість,
старанність та повагу до праці.

Для підвищення рівня ефективності самостійної навчально-пізнавальної
діяльності майбутніх економістів створено комп’ютерний клас, спеціально
призначений для самостійних занять студентів з іноземної мови і
підключений до мережі Інтернет, базу програмного і методичного
забезпечення; організовувалися консультації викладачів профілюючих
кафедр. За допомогою Інтернету майбутні економісти успішно обговорювали
навчальні проблеми, використовуючи чати, веб-форуми, обмінювалися
повідомленнями через електронну пошту, працювали у малих групах,
виконували групові проекти, знайомилися з електронною навчальною
літературою інших бібліотек, навчальних закладів. Для одержання
економічної інформації використовувався сайт Національної ради з
економічної освіти США ( HYPERLINK “http://www.economistinte.org/”
www.economistinte.org ), сайт Національної ради США EconEdLink
(www.nationaleconomicial.org/econedlink), освітній сайт компанії
“УкрСАТ” (http://edu.ukrsat.com), сайт журналу економічної освіти США (
HYPERLINK “http://www.indiana.com/” www.indiana.com ). Позитивні
результати одержано під час використання гіпертекстових документів у
процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх
економістів.

Багато комп’ютерних навчальних програм базуються на інтегрованій основі.
Реалізація міжпредметних чи інтегративних зв’язків координує навчальні
програми з дисциплін, передбачає наступність і неперервність навчання,
виключає дублювання матеріалу, знижує ймовірність розрізненості знань,
умінь та навичок студентів в умовах багатопредметності, підвищує рівень
мобільності знань, посилює професійну спрямованість навчання,
вдосконалює практичну підготовку, розвиває студентську увагу, пам’ять,
мотивацію навчання, підвищує рівень самостійності в здобутті студентами
нових знань, вмінь і навичок, активізує творчий пошук.

Важливим аспектом інтеграції знань є виявлення готовності майбутніх
економістів до сприйняття інтегрованого змісту навчального матеріалу,
яка базується на вміннях поєднувати диференціацію та інтеграцію
навчальних завдань, використовувати індивідуальний підхід, що
простежується у процесі організації самостійного навчання.

Виконання домашнього завдання для інтегрованого заняття, виконання
контрольно-тестових, лабораторних і самостійних завдань під час
аудиторних занять, виконання дослідницьких проектів, організація і
проведення дидактичних ігор – варіанти поєднання інтеграції знань з
СНПДС. Різноманітні позааудиторні види навчальної діяльності студентів
також сприяють розвитку інтегративних процесів під час самостійного
навчання майбутніх економістів.

Широко використовуються завдання, в яких закріплюються міжпредметні
зв’язки (так звані інтегровані завдання). Для студентів економічних
спеціальностей це – опрацювання текстів економічної тематики і написання
есе чи доповіді, що містять системний аналіз опрацьованих фактів з
економічної теорії чи практики. Як прийоми самостійного навчання
доцільно використовувати перегляд відеоматеріалів, прослуховування
аудіотекстів з проведенням підготовчо-методичної роботи.

Алгоритм використання проблемного навчання у поєднанні з СНПДС
підпорядкований схемі організації навчального процесу, запропонованій
Ю. Бабанським: викладач створює проблемну ситуацію, спонукаючи студентів
до пошуку науково і практично обґрунтованого шляху вирішення, пояснює
вимоги щодо організації самостійної навчально-дослідницької діяльності
студентів та вимоги щодо результатів такої діяльності.

Технологія проблемного навчання в зв’язку із самостійною роботою
студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення іноземної мови
стає більш повною та ефективною, якщо у ній застосовуються елементи
кейс-методики. Кейс-методика розвиває підприємницькі навички, дає змогу
оцінити ефективність інших методів і технологій навчання, сприяє
активізації усіх залишкових знань для розв’язання тієї чи іншої
проблеми, поєднує теорію й практику, розвиває активну професійну та
життєву позицію студента, формує його ерудицію, наукову обізнаність.

Упровадження кейс-методики у процес СНПДС залежить від виділення умовних
типологічних груп студентів згідно з навичками самостійного навчання
(для підготовки індивідуальних завдань), визначення практичної мети,
підготовки матеріально-технічного і методично-інформативного
забезпечення самостійної навчальної діяльності студентів.

Кейс-методика ефективно застосовується у роботі в малих групах. Навчання
в малих групах спонукає студентів до більш активної участі в навчальному
процесі, у той час як лекційні заняття побудовані на повідомленні
значного обсягу добре скомпонованого та обробленого викладачем
навчального матеріалу.

>

\

^

?

p e(

i

??????e&

i

?

??????????ь і навичок, соціалізації особистості.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності
дидактичних умов організації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності студентів” – описується методика організації й проведення
педагогічного експерименту, наводяться різноманітні статистичні дані,
одержані з метою виявлення ставлення студентів і викладачів до
самостійного навчання, залишкових умінь і навичок самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів, здійснюється обробка та
аналіз отриманих статистичних даних.

Завдання експерименту полягало в практичній перевірці досліджених
теоретичних аспектів використання певних методик в організації СНПДС і
здійсненні педагогічного пошуку шляхів оновлення практики її організації
у рамках навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів, що
готують економістів.

В експерименті брали участь 917 студентів Хмельницького національного
університету, Кам’янець-Подільського державного університету і
Тернопільського комерційного інституту, підготовка яких здійснюється за
економічними напрямами й спеціальностями. Об’єктом експерименту став
навчально-виховний процес, під час якого застосовувалася авторська
методика організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів. Поділ груп на експериментальну й контрольні здійснено з
урахуванням таких факторів: а) групи не відрізнялись за якісним складом;
б) якісний склад учасників за результатами “нульового” завдання для
самостійного виконання суттєво не відрізнявся – 0,123 (середній бал).

Експеримент проводився в природних умовах навчального процесу.
Контрольні зрізи в експериментальних і контрольних групах
організовувалися одночасно. Студенти не знали, що беруть участь в
експерименті, і не змінювали ставлення до навчання. Для порівняння з
експериментальними групами формувалися контрольні групи того самого
напряму професійної підготовки. Проведено аналіз дидактичних і
методичних можливостей вищих навчальних закладів щодо впровадження
авторської методики організації й проведення СНПДС майбутніх
економістів. Методами експериментального дослідження є аналіз
документації, спостереження, бесіди, хронометрування, дискусії,
анкетування, вивчення педагогічного досвіду.

Проведення констатуючого експерименту показало, що самостійно навчатися
вміють лише 21 % студентів. Решті характерний низький рівень умінь
організації самостійної навчальної діяльності. Серед причин доречно
назвати відсутність методів і технологій у навчально-виховному процесі,
що розвивають самостійність студентів у власній навчально-пізнавальній
діяльності. Це зумовило проведення серед студентів, які брали участь в
експерименті, анкетування й тестування для виявлення психологічних та
індивідуальних особливостей щодо здатності до самоорганізованості,
самостійного навчання, самореалізації себе як особистості у
навчально-виховному процесі. За результатами тестування та анкетування
створено репрезентативну вибірку, що складалася з 417 студентів, яких
було поділено на групи: експериментальну (147 осіб), першу контрольну,
яка мала початковий рівень умінь і навичок СНПДС аналогічний
експериментальній (159 осіб) і другу контрольну, де рівень умінь і
навичок СНПДС був більш високим (111 осіб).

Під час формуючого експерименту здійснено аналіз тематики фахових
курсів, курсів з інформатики та іноземної мови, що відводяться на
самостійне вивчення, аналіз результатів самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів. Було розроблено методику
організації СНПДС з урахуванням усіх виявлених недоліків. Проведений у
першому розділі аналіз вимог щодо організації СНПДС дозволив скласти
модель організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів, згідно з якою відбувалася організація самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи.

Навчально-виховний процес в експериментальній групі організовано таким
чином, що 65-70 % навчального матеріалу відводилося на самостійне
опрацювання з використанням: дидактичних ігор, кейс-методики,
інтегрованого навчання, проблемного навчання, новітніх інформаційних
технологій, технології навчання у малих групах під час самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Навчання у контрольних групах проходило за традиційною методикою:
навчальний матеріал подавався у вигляді лекцій чи лабораторно-практичних
занять, проводилися лабораторно-експериментальні роботи під
безпосереднім контролем викладача тощо. Викладання в експериментальній і
контрольних групах проводили одні й ті самі викладачі. Всі заняття в
експериментальній групі носили характер розширених досліджень з опорою
на нові, самостійно здобуті знання з економічних дисциплін й
інформатики.

Рис. 1. Модель організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності

Для підвищення мотивації СНПДС майбутніх економістів, створення
позитивної психологічної атмосфери, підвищення зацікавленості у
навчальній діяльності всі завдання з предметів носили індивідуальний
характер, містили елементи суперечності і новітності. Творчість
студентів було активізовано шляхом застосування евристичних завдань,
використання зв’язків з економікою, інформатикою, країнознавством,
математикою. Контроль за діяльністю студентів проводився у формі
дидактичних ігор. Заохочувався ініціативний пошук додаткових джерел
самими студентами, що впливало на критерії оцінювання результатів
роботи. Передбачалося використання аудіо-, відеозасобів і наявність
вільного доступу до ресурсів відповідних кафедр,
інформаційно-комп’ютерного центру, бібліотечних фондів.

Контрольний експеримент, що проходив на завершальному етапі
експериментальної перевірки гіпотези нашого дослідження, виявив, що з
упровадженням у навчальний процес підготовки економістів авторської
методики організації СНПДС рівень знань і вмінь студентів
експериментальної групи суттєво підвищується, поліпшується рівень
практичного застосування набутих професійних навичок (рис. 2) на відміну
від студентів контрольної групи № 1, де навчальний процес
організовувався традиційно (рис.3). Літерами на рисунках позначаються: М
– мотивація самостійного навчання, П – вміння планувати та
організовувати самостійне навчання, Л – вміння працювати з різними
інформаційними джерелами, К – вміння конспектувати новий матеріал, А –
вміння аналізувати здобуту інформацію, Д – вміння застосовувати здобуті
знання у практичній діяльності, З – вміння представляти результати своєї
діяльності на розсуд інших.

Таким чином, результати проведеного експериментального дослідження дають
підстави стверджувати, що розроблена авторська методика формування вмінь
і навичок під час самостійної навчально-пізнавальної діяльності
майбутніх економістів є ефективною, сприяє підвищенню рівня знань, вмінь
і навичок майбутніх фахівців, активізує мотивацію та пізнавальний
інтерес студентів до навчання. Отже, поставлені завдання даного
дисертаційного дослідження розв’язані, мету досягнуто.

%

75

70

65

60

55

50

45

40

35

30

25

20

15

10

М П Л К
А Д З

– показники студентів ЕГ до початку
експерименту (в %);

– показники студентів ЕГ після
експерименту (в %).

Рис. 2. Динаміка розвитку мотивації та вмінь самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів експериментальної групи

%

30

25

20

15

10

5

0

М П Л К
А Д З

– показники студентів КГ-1 до початку експерименту
(в %);

– показники студентів КГ-1 після експерименту (в %).

Рис. 3. Динаміка розвитку мотивації та вмінь самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів першої контрольної групи

ВИСНОВКИ

Аналіз наукової і педагогічної літератури з проблеми дослідження
дозволив визначити сутність, особливості організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів-економістів. Вивчено стан
організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності у практиці
вищих навчальних закладів і в працях сучасних педагогів-дослідників як в
Україні, так і в країнах близького та далекого зарубіжжя. У нашому
дослідженні широко представлено багатогранність і суперечливість
поглядів щодо впровадження самостійності у навчанні студентів.
Самостійну навчально-пізнавальну діяльність розглядаємо як вид навчання,
що поєднує риси самостійної роботи, науково-дослідницької й творчої
навчальної діяльності.

Результати дослідження дали можливість сформулювати і розширити основні
критерії і показники ефективності організації СНПДС із врахуванням
специфіки підготовки економістів: узгодження із програмними документами
норм часу для розподілу обсягу самостійної навчально-пізнавальної
діяльності у навчальному процесі; відповідність цих норм фізіологічним
можливостям студентів і санітарно-гігієнічним правилам; розвиток
пізнавального інтересу; використання різних прийомів, методів,
технологій для підвищення ефективності СНПДС; мотивування самостійності
у здобутті нових знань, формуванні відповідних вмінь і навичок;
виховання самосвідомості, самоорганізованості, старанності, здатності до
самоосвіти; здійснення вчасного й системного контролю чи самоконтролю.

Обґрунтовано дидактичні умови організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів у поєднанні з
використанням новітніх педагогічних технологій навчання. Як дидактичні
умови організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності у
дослідженні розглядаються: новітні інформаційні педагогічні технології,
кейс-методика, проблемне навчання, технологія навчання в малих групах на
основі інтегрованого підходу до здобуття знань і формування вмінь та
навичок самостійного навчання майбутніх економістів. Новим підходом у
вивченні зазначених вище дидактичних умов підвищення ефективності
самостійної навчально-пізнавальної діяльності є об’єднання їх в один
комплекс і застосування у процесі організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів-економістів.

На основі наявних наукових підходів розроблено алгоритм організації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів економічних
спеціальностей та запропоновано приблизні норми часу, обсяги й види
завдань із самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
Експериментальна перевірка гіпотези дослідження довела, що методика
організації самостійного навчання із застосуванням сучасних педагогічних
технологій та методик підвищує ефективність і результативність СНПДС у
півтора-два рази; підвищується мотивація навчання за умови застосування
індивідуального підходу до завдань з СНПДС; якість навчання підвищується
на 40-45 відсотків.

У дослідженні розроблено нову методику організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності, що дозволяє якісно поліпшити процес
здобуття нових знань, формування вмінь і навичок професійної діяльності
майбутніх економістів під час комплексного поєднання прийомів і видів
самостійного навчання з інтерактивним навчанням, кейс-методикою,
проблемним навчанням, новітніми інформаційними технологіями.
Застосування під час експерименту інтегрованого підходу позитивно
вплинуло на ефективність і результативність СНПДС, підвищило якість
засвоєння нових знань і розвинуло вміння працювати з літературою.

Запропонована методика самостійної навчально-пізнавальної діяльності
майбутніх економістів є ефективною і відповідає основним вимогам
навчально-виховного процесу підготовки студентів у процесі використання
новітніх інформаційних педагогічних технологій, проблемного та
інтегрованого підходів, навчання в малих групах, що відповідає
запропонованій нами гіпотезі. Під час застосування запропонованої
методики організації СНПДС у навчально-виховному процесі проявляється
необхідний у наш час особистісно орієнтований підхід. Самостійна
навчально-пізнавальна діяльність організовується згідно з принципами
науковості, доступності навчального матеріалу, зв’язку з реальним
життям, майбутньою професійною діяльністю.

За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації для
викладачів і студентів з організації СНПДС, враховуючи специфіку
підготовки майбутніх економістів і поєднуючи традиційні види і методи
навчання з новітніми педагогічними технологіями і методами. Рекомендації
можна застосовувати під час вивчення загальноекономічних дисциплін,
предметів з іноземної мови та інформатики. СНПДС містить різноманітні
завдання для розвитку вмінь і навичок аналізу прочитаної літератури,
правильного пошуку потрібної інформації, застосування технічних засобів
навчання, інформаційних мереж, діяльності в малих групах для покращення
ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Здійснене дослідження дало змогу сформулювати пропозиції і постановочні
питання: а) Міністерству освіти і науки України – розробити механізми та
нормативні документи щодо організації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності студентів; б) вищим навчальним закладам – розробити навчальні
плани і програми, що передбачають організацію СНПДС із застосуванням
новітніх інформаційних педагогічних технологій, кейс-методики,
проблемного навчання, технології навчання в малих групах у поєднанні з
інтеграцією знань для організації навчально-виховного процесу; в)
кафедрам, що здійснюють забезпечення навчального процесу підготовки
майбутніх фахівців, – організовувати впровадження розробленої методики
організації СНПДС у відповідності до основних принципів і вимог сучасної
освіти.

Дане дослідження, певна річ, не вичерпує всіх питань формування вмінь і
навичок і організації СНПДС. До основних напрямів подальших досліджень
відносимо: обґрунтування цілісної системи організації
навчально-виховного процесу у поєднанні самостійних видів навчання з
аудиторним навчанням під керівництвом викладача; проведення спеціальних
розробок науково-методичного забезпечення процесу формування вмінь і
навичок та організації СНПДС.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

Статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

Кустовський С.М. До питання про стан сучасної самостійної роботи у вищих
навчальних закладах // Сучасні інформаційні технології та інноваційні
методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід,
проблеми: Зб. наук. пр. – Випуск 5 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін.
– Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 518-528; 0,4 д.а.

Кустовський С.М. Комп’ютерні навчальні технології як засіб активізації
самостійної роботи студентів-економістів // Наукові записки
Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира
Гнатюка. Серія „Педагогіка”. – 2004. – № 5. – С. 185-190; 0,25 д.а.

Кустовський С.М. Кейс-методика вивчення іноземної мови як засіб
формування самостійності у навчанні майбутніх економістів // Науковий
вісник Ужгородського національного університету. Серія: педагогіка;
соціальна робота. – 2004. – № 7. – С. 95-99; 0,18 д.а.

Кустовський С.М. Проблематика організації самостійної навчальної
діяльності студентів економічних спеціальностей // Наукові записки.
Серія: психолого-педагогічні науки. – Ніжин. – 2004. – №3. – С. 190-193;
0,15 д.а.

Кустовський С.М. Самостійна робота студентів економічних спеціальностей
у процесі вивчення гуманітарних дисциплін // Педагогіка і психологія
професійної освіти. – Львів. – 2004. – № 6. – С. 50-59; 0,25 д.а.

Кустовський С.М. Технологія навчання в малих групах як засіб активізації
самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів //
Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного
університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). – Одеса. –
2004. – № 10-11. – С. 68-72; 0,2 д.а.

Статті в інших виданнях:

Кустовський С.М. Самостійна робота студентів економічних спеціальностей
у процесі вивчення іноземної мови // Дидактика професійної школи:
Збірник наукових праць. – Вип. 1 / Редкол.: С.У. Гончаренко (голова) та
ін. – Київ – Хмельницький, 2004. – С. 125-130; 0,25 д.а.

Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали:

Самостійна робота з перекладу англійських модальних дієслів на основі
текстів суспільно-політичної тематики: Методичні вказівки для студентів
спеціальностей „Міжнародна інформація” та „Міжнародні економічні
відносини” / Уклад. Кустовський С.М. – Хмельницький: ХНУ, 2004. – 34 с.;
1,4 д.а.

Матеріали і тези науково-практичних конференцій:

Кустовський С.М. Особливості викладання англійської мови для економістів
та бізнесменів // Матеріали 1-ї регіональної конференції ТЕСОЛ-Україна
“Розумні ідеї – реальна практика”. – Хмельницький: Універ, 2002. –
С. 39-40; 0,04 д.а.

Kustovsky S. Peculiarities in Teaching English for Economists and
Businessmen // Bright Ideas – Real Practice. The 1st regional
TESOL-Ukraine Conference. – Khmelnytsky, 2002. – P. 39-40; 0,04 д.а.

Кустовський С.М. Проблематика викладання англійської мови для студентів
економічних та інформаційних спеціальностей // Матеріали ІІ Міжнародної
науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ’2003”. –
Том 30. – Педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. –
С. 54-55; 0.08 д.а.

Кустовський С.М. Інноваційний підхід до організації самостійної роботи в
навчанні майбутніх економістів // Освіта як фактор забезпечення
стабільності сучасного суспільства. Матеріали міжнародної
науково-теоретичної конференції. – Тернопіль: Видавець Стародубець В.О.
– 2004. – С. 131-133; 0,08 д.а.

Кустовський С.М. Дидактичні умови організації самостійної
навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів у вищих
навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, Вінниця, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню дидактичних умов підвищення
ефективності організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів економічних спеціальностей як складової професійної освіти. У
роботі уточнено поняття „самостійна навчально-пізнавальна діяльність
студентів-майбутніх економістів”, розширені критерії, показники
ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів,
проаналізовано проблеми визначення й класифікації видів СНПДС. До
дидактичних умов підвищення ефективності самостійної
навчально-пізнавальної діяльності студентів-економістів відносяться:
новітні інформаційні технології, кейс-методика, проблемне навчання,
технологія навчання в малих групах, інтегрований підхід. Вироблено
авторське визначення самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів, впроваджується поняття „інтегровані завдання”. Розроблено
методику організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності
майбутніх економістів у поєднанні з кейс-методикою, інтегрованими
заняттями, новітніми інформаційними технологіями, проблемним навчанням,
навчанням у малих групах.

Розроблено і впроваджено механізм визначення типологічних груп і рівнів
сформованості вмінь і навичок самостійного навчання, визначено критерії
оцінювання результатів виконання завдань для самостійного опрацювання.
Доводиться та експериментально перевіряється взаємозв’язок дидактичних
умов організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх
економістів й ефективності навчання.

Ключові слова: самостійна навчально-пізнавальна діяльність, самостійна
робота, дидактичні умови організації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності, кейс-методика, проблемне навчання, навчання в малих групах,
навчальні інформаційні технології, інтегровані заняття.

Кустовский С.М. Дидактические условия организации самостоятельной
учебно-познавательной деятельности будущих экономистов в высших учебных
заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Винницкий государственный педагогический университет
имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2005.

Диссертация посвящена вопросам определения дидактических условий
повышения эффективности организации самостоятельной
учебно-познавательной деятельности студентов экономических
специальностей в контексте профессионального образования. В работе
уточняется понятие “самостоятельная учебно-познавательная деятельность
студентов-будущих экономистов”.

Под самостоятельной учебно-познавательной деятельностью
студентов-будущих экономистов понимается аудиторная или внеаудиторная
самостоятельная работа, направленная на получение новых знаний,
формирование и закрепление профессиональных умений и навыков
практической деятельности и совершаемая без непосредственного
руководства преподавателя или под его опосредованным руководством и
тщательным контролем.

В ходе анализа научно-педагогической литературы расширяются критерии и
показатели эффективности самостоятельной учебно-познавательной
деятельности; акцентируется внимание на отсутствии четкого определения и
классификации видов самостоятельной учебно-познавательной деятельности
студентов. Раскрываются аспекты и проблемы организации и проведения
самостоятельного обучения будущих экономистов; описываются методики
организации самостоятельной работы студентов в практике
учебно-воспитательного процесса вузов Украины, России и некоторых других
стран.

В исследовании рассматриваются дидактические условия повышения
эффективности самостоятельной учебно-познавательной деятельности
студентов экономических специальностей. Таковыми являются:
кейс-методика, обучение в малых группах, новейшие информационные
технологии, проблемное обучение, интегрированный подход к организации
занятий. Разрабатывается новая методика организации самостоятельной
учебно-познавательной деятельности, которая включает в себя
перечисленные выше методы и технологии. Вводится понятие
„интегрированные задания”. Под интегрированными подразумеваются задания,
которые основываются на характерных особенностях и научных понятиях
профессиональных предметов, информатики и иностранных языков, имеют
черты проблемности, отображают реальные жизненные ситуации, основываются
на принципе личностно ориентированного подхода. Предлагается методика
определения уровней развития умений и навыков самостоятельной
учебно-познавательной деятельности студентов-экономистов.
Разрабатываются критерии оценивания результатов самостоятельного
учебного труда.

Процесс организации самостоятельной учебно-познавательной деятельности
будущих економистов происходит в соответствии с дидактическим принципом
доступности обучения: от репродуктивного через евристический,
частично-поисковый, проблемный к творческо-исследовательскому этапу
учебной деятельности. Таким образом, студенты постепенно обучаются
самостоятельности в получении знаний, формировании профессиональных
учений и навыков практического применения этих знаний.

Выдвинутая в ходе исследования гипотеза проверяется экспериментально.
Полученные данные анализируются и обрабатываются с помощью методов
математической статистики. Результаты анализа и обработки позволяют
утверждать, что объединение кейс-методики, проблемного обучения,
обучения в малых группах, интегрированных занятий и новейших
информационных технологий с видами самостоятельной учебно-познавательной
деятельности существенно повышает результативность и эффективность
самостоятельного обучения, углубляет интерес к предметам и мотивацию
обучения, позволяет развивать профессиональные и общеучебные умения и
навыки, приближает учебный процесс к реальной профессиональной
деятельности, развивает самостоятельность как черту личности.

Ключевые слова: самостоятельная учебно-познавательная деятельность,
самостоятельная работа, дидактические условия организации
самостоятельной учебно-познавательной деятельности, кейс-методика,
проблемное обучение, обучение в малых группах, учебные информационные
технологии, интегрированные занятия.

Serhiy M. Kustovsky. Didactic factors of organization of independent
educational perceptive activity of the future economists in institutions
of higher education. – Manuscript.

The thesis for acquiring a scientific degree of Candidate of Pedagogical
Sciences, specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional
Education. – Vinnytsia State Pedagogical University named by Mykhaylo
Kotsiubynsky, Vinnytsia, 2005.

The thesis is devoted to the exploration of the didactic factors of
increasing of the effectiveness of the organization of independent
educational perceptive activity of the future economists as a part of
professional education. The author detailed the notion “independent
educational perceptive activity of students of economic specialties”.
There are explained and experimentally tested the didactic factors of
organization and increasing the effectiveness of students’ independent
educational perceptive activity (new informational technologies, case
study, problem learning, small group study, integrating approach to
organization of classes), there are also analyzed the fact of absence of
the pure definition and classification of types of independent work. The
author detailed the definition of independent educational perceptive
activity taking into account the peculiarities of education of future
economists. Also he introduced the didactic notion of “integrated
tasks”. There are proposed the methods of organization of future
economists’ independent educational perceptive activity in combination
with case-method, new informational technologies, problem learning and
study in small groups using integrating approach. The invented methods
correspondence to the main didactic principles and are being explored in
the thesis. The attention is devoted to the influence of these methods
on the results of students’ study.

The author invented and tested the method of defining of typological
groups and levels of skills of independent study, defined criteria of
evaluation of the results of tasks for independent learning fulfilling.
There is proved and tested experimentally the interconnection of
didactic factors of organization of independent educational perceptive
activity and effectiveness of study.

Key words: independent educational perceptive activity, independent
study, didactic factors of organization of independent educational
perceptive activity, case methods, problem learning, small group study,
educational information technologies, integrated lessons.

PAGE \* Arabic 22

Методика організації і контролю СНПДС

Індивідуальні особливості студента

Методичне забезпечення СНПДС

Матеріально-технічне забезпечення СНПДС

Кваліфікаційний рівень викладача

Планування

СНПДС

Залишкові знання студентів

Мотивація СНПДС

Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020