.

Функціональний стан ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
138 3059
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КУЛІНІЧ ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 618.146-08-092

Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів
шийки матки

14. 01. 01- акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті

ім.І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук

Бойчук Алла Володимирівна,

Тернопільський державний медичний
університет

ім.І.Я. Горбачевського МОЗ України,

професор, завідувач кафедри

акушерства і гінекології факультету

післядипломної освіти

Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН та НАН України,

доктор медичних наук

Степанківська Галина
Костянтинівна,

Національний медичний

університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України,

професор кафедри акушерства і
гінекології № 1

доктор медичних наук

Нагорна Вікторія Федорівна,

Одеський державний медичний
університет

МОЗ України, керівник циклу

післядипломної підготовки,
професор

кафедри акушерства і гінекології №
1

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра акушерства,

гінекології та перинатології, м.
Київ.

Захист дисертації відбудеться „ 17 ” лютого 2005 року о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному
медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою:
01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця за адресою: 01030, м. Київ, вул.
Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий „ 14 ” січня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.м.н., доцент
Я.М. Вітовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання органів репродуктивної системи
несуть серйозну медичну, соціальну та демографічну небезпеку, їм
належить головне місце серед причин порушення генеративної функції
(Степанківська Г.К і співавт., 1998; Венцківський Б.М. і співавт.,
1999). Вони є найчастішою причиною трубно-перитонеального непліддя,
ектопічних вагітностей, невиношування вагітності, захворювань плода та
новонародженого, а також формування фонових процесів шийки матки
(Запорожан В.М. і співавт. 1998; Вовк І.Б. і спіавт., 2000).

Фонові патологічні процеси шийки матки відносяться до факультативних
передракових процесів, вони складають 15 % всієї гінекологічної
патології. Несвоєчасна діагностика і неефективне лікування таких хворих
призводить до трансформації патологічно змінених тканин в облігатні
передракові процеси. Пацієнтки з запальними захворюваннями органів
репродуктивної системи та фоновими патологічними процесами шийки матки
складають значну частину гінекологічних хворих (Коханевич Є.В. і
співавт., 2000; Пирогова В.І. і співавт., 2001).

Вирішення проблеми діагностики та лікування запальних захворювань
геніталій та патологічних процесів шийки матки сприяє зниженню частоти
онкологічних захворювань внутрішніх статевих органів (Краснопольський
В.И. і співавт. 1999). Зростання рівня інфекційних уражень шийки матки
за рахунок змішаного інфікування, спонукає до пошуку нових, більш
ефективних, методів терапії даної патології. Недостатню ефективність
лікування підтверджує висока частота рецидивів захворювання, яка, за
даними різних авторів, становить до 40 % (Грищенко В.І. і співавт. 1999;
Кира Е.Ф. і співавт. 2000). Лікувальні заходи при патологічних процесах
шийки матки повинні бути спрямовані на ліквідацію супутнього запального
процесу, стимуляцію регенерації багатошарового плоского епітелію
(Глазкова Л.К. і співавт., 1998; Іванюта Л.І. і співавт., 1998).

Незважаючи на багаточисельні дослідження, присвячені проблемі запальних
захворювань жіночих статевих органів, аспекти клініки, діагностики,
взаємозв’язок між порушеннями імунної резистентності організму жінок,
морфологічними змінами статевих органів, враховуючи етіологічні фактори
та методи лікування фонових захворювань шийки матки, розглядаються і
вирішуються неоднозначно.

В структурі захворювань, що передаються статевим шляхом урогенітальний
хламідіоз займає особливе місце. Це зумовлено, насамперед, високою
ймовірністю розвитку серйозних ускладнень для організму жінок (Франчук
А.Ю. і співавт., 1995; Серов В.Н. і співавт., 2000; Савичева А.М. та
співавт., 2002).

Обмежений вибір засобів лікування урогенітальної хламідійної інфекції,
які представлені здебільшого антибіотиками тетрациклінового ряду та
макролідами, дорогими за собівартістю, переважно закордонного
виробництва, відсутність у 20 – 30 % осіб клінічного та лабораторного
ефекту, виражений побічний вплив на паренхіматозні органи, зумовлює
пошук лікарcьких форм та способів терапії (Головкин В.А. і співавт.,
2000; Гомберг М.А. і співавт., 2001). Особливої уваги, з огляду на нові
підходи до лікування запалення, заслуговує вітчизняний антимікробний
препарат з антихламідійною дією та вираженими антиоксидантними й
імуномодулюючими властивостями – флуренізид (Петрух Л.І. і співавт.
2000).

Внаслідок неможливості створення необхідної концентрації лікарської
речовини у вогнищі патологічного процесу в переважній більшості випадків
виникають ускладнення та рецидиви захворювання, що обґрунтовує
доцільність пошуку нових антихламідійних препаратів та методів їх
застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Результати роботи ввійшли в планову науково-дослідну роботу
Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського
„Застосування етеросорбентів та імуномодуляторів в гінекології та
ендокринній хірургії”, державна реєстрація № 0100V005049.

Мета і задачі дослідження

На основі клініко-лабораторних, мікробіологічних, цитологічних,
морфологічних, імунологічних, кольпоскопічних, електронно-мікроскопічних
досліджень покращити ефективність лікування фонових патологічних
процесів шийки матки інфекційного генезу з використанням вітчизняного
антихламідійного препарату з імуномоделюючою дією для профілактики
онкологічних процесів екзо- та ендоцервіксу.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

Виявити патогенетичний вплив різних видів інфекційних збудників на
виникнення фонових патологічних процесів шийки матки.

Вивчити зміни фонових процесів шийки матки при комплексному традиційному
лікуванні з врахуванням результатів мікробіологічних, кольпоскопічних,
гістологічних та електронно-мікроскопічних досліджень.

Дослідити стан клітинної, гуморальної ланки імунної системи організму та
стан місцевого імунітету хворих на фонові процеси шийки матки
інфекційного генезу в динаміці традиційного та удосконаленого методу
лікування.

Виявити взаємозв’язок між клінічними, морфологічними, ультраструктурними
змінами ектоцервіксу, імунологічною резистентністю та ендогенною
інтоксикацією організму хворих на фонові захворювання шийки матки при
застосуванні традиційного та удосконаленого комплексного методу
лікування.

Розробити та патогенетично обґрунтувати комплексний метод лікування
фонових процесів шийки при хламідіозі в асоціації з іншими
мікроорганізмами шляхом застосування вітчизняного антихламідійного
препарату „Флуренізид” у порівнянні з традиційним методом лікування.

Об’єкт дослідження. Жінки з фоновими патологічним процесами шийки матки
при хронічних, інфекційних, запальних захворюваннях придатків матки.

Предмет дослідження. Клінічні, мікробіологічні, цитоморфологічні
характеристики фонових процесів шийки матки при хронічних запальних
захворюваннях придатків матки. Електронно-мікроскопічні дослідження
тканини шийки матки. Фактори імунної реактивності організму хворих на
фонові процеси шийки матки.

Методи дослідження. Клініко-лабораторні, мікробіологічні,
імуноферментні, кольпоскопічні, цитологічні, морфологічні,
електронно-мікроскопічні, імунологічні методи, полімеразна ланцюгова
реакція, ультразвукові, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено особливості фонових
процесів шийки матки в залежності від впливу інфекційної інвазії.

Одержано нові дані про зміни імунної реактивності організму у хворих з
хронічними запальними інфекційними процесами придатків матки та фоновими
процесами шийки матки в залежності від методу лікування. Теоретично
обґрунтована доцільність, клінічна і лабораторна ефективність
застосування флуренізиду при фонових процесах шийки матки, запальних
захворюваннях додатків матки та урогенітальному хламідіозі.

На основі кольпоскопічного, цитологічного, світлооптичного,
електронно-мікроскопічного досліджень вивчено фонові процеси
ектоцервіксу та терапевтичний вплив на них традиційного та
удосконаленого методу лікування з включенням у комплекс терапії
вітчизняного антихламідійного препарату „Флуренізид” з імуномодулюючою
дією.

Практичне значення одержаних результатів

У результаті проведених досліджень розроблений, науково обґрунтований і
впроваджений в клініку акушерства та гінекології новий спосіб лікування
фонових процесів шийки матки хламідійної етіології за допомогою
вітчизняного антихламідійного препарату „Флуренізид” у формі таблеток та
вагінальних суппозиторіїв (патент України Патент 49165 А Україна, МКИ
А61Р15/00; інформаційні листи № 176-2003, № 235-2003, № 236-2003;
нововведення 49/20/04). Впроваджений спосіб лікування у обстежених
хворих мав виражений імуномодулюючий ефект, нормалізуючий вплив на
мікробіоценоз вагіни, потенціював клінічний ефект, що підтверджено
результатами лабораторних досліджень, позитивно впливав на перебіг та
наслідки захворювання, знижував частоту рецидивів та тривалість
лікування на 3-4 дні.

В комплексному підході до терапії вирішена проблема високоефективного
впливу антихламідійного препарату у вогнищі патологічного процесу та
визначені оптимальні дози його застосування.

Розроблений спосіб застосування флуренізиду у хворих з фоновими
процесами шийки матки впроваджений в роботу жіночої консультації
Тернопільської міської клінічної лікарні № 2, гінекологічного відділення
Луганської обласної клінічної лікарні, кафедри акушерства та гінекології
№ 1 Кримського медичного університету, відділення репродуктивного
здоров’я Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного
центру.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
впроваджені у навчальний процес при викладанні відповідних розділів
акушерства та гінекології на кафедрі акушерства та гінекології
факультету післядипломної освіти Тернопільського державного медичного
університету ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача.

Дисертантом самостійно розроблена дослідницька програма, проведений
патентний пошук та аналіз літератури за темою, розроблені основи
теоретичного та практичного напрямку роботи, сформульована мета і задачі
дослідження. Автором самостійно виконані кольпоскопічні та ультразвукові
обстеження, забір матеріалу для мікробіологічних, цитоморфологічних та
електронно-мікроскопічних, імунологічних досліджень, статистична та
математична обробка отриманих даних. Автор особисто спостерігала 98 %
обстежених хворих, вивчила зміни при фонових процесах шийки матки в
залежності від етіологічних факторів та ефективності різних методів
лікування, провела інтерпретацію отриманих результатів. Дисертант
приймала активну участь у проведенні імунологічних, мікробіологічних та
морфологічних досліджень. Автором самостійно визначені основні
положення, які виносяться на захист і висновки дисертації, проведено
оформлення роботи. Клінічні обстеження та забір матеріалу для
мікробіологічного та морфологічного досліджень проводились дисертантом
особисто на базі жіночої консультації Тернопільської клінічної лікарні
№ 2. Мікробіологічні дослідження проводились на базі клінічної
лабораторії Тернопільської міської лікарні № 2, імунологічні та
морфологічні обстеження виконувались на базі міжкафедральної наукової
клінічної лабораторії Тернопільського державного медичного університету
ім. І.Я. Горбачевського, відділення біопсійної діагностики
Тернопільського обласного онкологічного диспансеру. Вивчення
електронно-мікроскопічної структури ектоцервіксу проводили на базі
лабораторії електронної мікроскопії кафедри гістології та ембріології
Тернопільського державного медичного університету
ім. І.Я. Горбачевського.

Самостійно дисертантом виконано статистична обробка матеріалу, аналіз і
узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та
практичних рекомендацій, забезпечено їх застосування в медичній практиці
та відображено в опублікованих працях. Оформлення роботи виконано самим
автором.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на спільних
засіданнях кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної
освіти та медичного факультету, підсумкових науково-практичних
конференціях в Тернополі „Здобутки клінічної та експериментальної
медицини” (2001, 2003), Міжнародних медичному конгресах студентів та
молодих вчених в Тернополі (1999, 2000, 2002), ? та ?? міжнародних
науково-практичних конференціях „Актуальні питання сучасного акушерства”
в Тернополі (2002, 2003), республіканських Пленумах асоціації
акушер-гінекологів України у Івано-Франківську (2000), Києві (2001),
науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю
Харківської медичної академії післядипломної освіти (2003),
науково-практичній конференції з міжнародною участю „Проблеми патології
шийки матки” в Тернополі (2003), міжнародному конгресі „Кольпоскопія та
патологія нижнього відділу жіночих статевих органів” м. Краків, Польща
(2003), Пленумі Асоціації інфекціоністів України в Тернополі (2004).

Дисертаційну роботу розглянуто та рекомендовано до захисту на
кафедральному засіданні спільно з науковою комісією Тернопільської
державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 18 робіт: 4 – у фахових
виданнях затверджених ВАК України (з них самостійних – 2, виконаних у
співавторстві – 2), 9 – у збірках тез наукових праць, отримано 1 патент
України, оформлено 3 інформаційних листа та 1 нововведення.

Структура і обсяг дисертації. Робота викладена на 150 сторінках
машинописного тексту (у тому числі 122 сторінка основного змісту) і
складається із вступу, огляду літератури за даною проблемою, розділу, що
висвітлює матеріали і методи проведених досліджень, основної частини,
аналізу результатів дослідження, висновків і практичних рекомендацій,
переліку використаних джерел, що налічує 300 джерел, з них кирилицею –
190, іноземною мовою – 110. Робота ілюстрована 12 таблицями й 14
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Відповідно до поставленої мети, в
основу роботи покладені результати обстеження 144 пацієнток у віці 18 –
43 років з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними
запальними процесами додатків матки.

Всі хворі були поділені на групи, з врахуванням методики запропонованого
лікування.

Першу групу склали 30 жінок з урогенітальною інфекцією, які отримували
комплекс традиційного лікування даної поєднаної патології.

Другу групу – 30 пацієнток з асоційованою хламідійною інфекцією, яким в
комплексному лікуванні призначали антихламідійний препарат “Флуренізид”
у формі вагінальних суппозиторіїв по 0,1 г один раз на добу протягом 10
днів.

Третю клінічну групу склали 30 хворих з запальними процесами геніталій
змішаної хламідійної етіології, у яких в комплексному лікувальному
підході застосовували флуренізид у формі таблеток по 0,15 г тричі на
добу 14 днів в поєднанні з піхвовими свічками флуренізиду по 0,1 г
протягом 10 днів.

Контрольну, групу склали 30 здорових невагітних жінок, які протягом 2
років перед обстеженням не хворіли будь-якими захворюваннями внутрішніх
статевих органів.

Клінічні групи жінок були рандомізовані за віком, анамнестичними даними,
тривалістю та клінічними проявами захворювання.

Обстеження пацієнток полягало у зборі анамнезу, виявленні скарг хворих,
визначенні об’єктивного та гінекологічного статуса, клінічному
спостереженні. Всім пацієнткам проводили медикаментозне загострення
запального процесу гоновакциною чи пірогеналом, за загальноприйнятими
схемами. При виникненні температурної реакції проводили визначення
чистоти вагінального вмісту, для діагностики гонореї – бакпосів на
скошений агар.

Хворим в динаміці лікування проводились клініко-лабораторні,
мікробіологічні дослідження. Визначення мікрофлори та біоценозу вагіни
проводили за загальноприйнятими методиками (бактеріоскопічне,
бактеріологічне обстеження з визначенням чутливості флори до
антибіотиків, аміно-тест з 10 % розчином КОН, р-Н-метрія піхвового
вмісту). Для виявлення морфологічних структур хламідій вивчали
мазки-відбитки з цервікального каналу забарвлені за методом
Романовського – Гімзи. Діагностику захворювань, що передаються статевим
шляхом виконували за допомогою тест-систем твердофазового
імуноферментного аналізу „ImmunoComb 11” (Orgenics, Ізраїль) та
рідиннофазового імуноферментного аналізу „ВекторБестСтріп” (Росія).
Полімеразна ланцюгова реакція проводилась за допомогою комплектів
„АмпліСенс” (Росія) для ампліфікації ділянок ДНК криптичної плазміди
хламідії, типів вірусів папіломи людини, вірусу простого герпесу 1 та 2
типів, цитомегаловірусу, мікоплазми, уреоплазми. У подальше дослідження
хворі з гонококовою та трихомонадною інфекцію не ввійшли, оскільки
вивчення даної супутньої патології не входило у завдання нашої роботи.

Оглядова та розширена кольпоскопія проводилась з метою визначення
характеру фонового процесу шийки матки та конкретизації змін
епітеліального шару ектоцервіксу за допомогою кольпоскопічного апарату
КС-1-01 (ТУ 64-1-3039-78) модель 598. Ультразвуковий скринінг проводили
за допомогою УЗД-апарату General Electric (USA). Визначення тканинного
імунітету організму жінок на загальному рівні проводилось за допомогою
моноклональних та поліклональних антитіл методом імунофлюоресценції
(„Статус”, Росія), гуморального імунітету – за допомогою радикальної
імунодифузії в агаровому гелі за Mancini (1964) в модифікації Stefani
(1978). Аналіз змін клітинного імунітету на місцевому рівні здійснювався
за допомогою непрямого методу Кунса за методикою Brosman (1986). Рівень
циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові визначали за методикою
V. Hashkova (1983), ендогенну інтоксикацію – Тогайбаєва А.А. і співавт.
(1988), визначення рівня середньомолекулярних пептидів – Габріеляна М.І.
(1984), лізоциму в сироватці крові – Гранта-Яворківського (1987).
Цитологічне дослідження виконувалось за методикою Папенгейма-Крюкова
(1979). Світло-оптичне вивчення тканини шийки матки проводилось за
загальноприйнятими методиками (Меркулов Г.А., 1969; Железнов Б.И.,
1984). Для визначення субмікроскопічних змін слизової оболонки шийки
матки використано метод електронної мікроскопії Weakly B. (1975) за
допомогою електронного мікроскопа ЕМВ-100ЛМ.

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням
сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм
статистичного аналізу Microsoft Exсel 7.0.

Результати досліджень та їх обговорення.

Проведені клініко-лабораторні дослідження виявили, що скарги на ниючи
болі внизу живота, наявність виділень із статевих шляхів, дизуричні
явища, контактну кровоточивість пред’являли 100 (87,7 %) жінок.
Рецидивуючий сальпінгоофорит діагностовано у 109 (95,6 %) хворих. Ерозію
шийки матки лікували 34 (29,8 %) обстежених. У 70 (61,4 %) хворих
менструальний цикл коливався в межах 27-30 днів. Порушення менструальної
функції у формі ановуляторних менструальних циклів виявлені у 44 (38,6
%) жінок, що підтверджено контролем базальної температури та
кольпоцитологічним дослідженням.

При бактеріоскопічному дослідженні виявлено ?? та ??? тип мазка у 99
(86,8 %) жінок. Мікрофлора мала в основному змішаний характер.
Вагінальний кандидоз відмічено у 41 (35,9 %) обстежених. В мазках
переважали грам-позитивні коки та палички у 36 (31,6 %) пацієнток,
грам-негативна флора відмічена у 54 (47,3 %) хворих. Гарднерели виявлено
у 30 (26,3 %) випадках. Третя та четверта ступінь чистоти вагінального
вмісту відмічена у 94 (82,4 %) пацієнток з фоновими патологічними
процесами шийки матки і хронічними запальними процесами додатків матки.

При бактеріологічному дослідженні виявляли грибкову інфекцію у 36,0 %
випадків, ентерококи – 8,3 %, стафілококи та стрептококи – 14,6 %,
кишкову паличку – 15,9 %, клебсієли – 4,2 %, гаднерели – 25,7 %.

Методом імуноферментного аналізу та полімеразною ланцюговою реакцією
урогенітальний хламідіоз діагностували у 90 (79,0 %) жінок,
цитомегаловірус – у 16 (14,0 %), герпес 1 та 2 типу – у 23 (20,2 %),
уреа- мікоплазмоз – у 18 (15,8 %), папіломавірусну інфекцію – у 5 (4,4
%) хворих. Результати проведених обстежень свідчили про порушення
мікроекології піхви в 88 (97,8 %) у жінок із фоновими процесами шийки
матки та поєднаною хламідійною інфекцією.

Аналіз видового складу мікрофлори цервікального каналу, вагіни та уретри
довів, що хламідійна інфекція при фонових патологічних процесах шийки
матки діагностувалась у 90 (79,0 %) випадків у вигляді моно- чи
мікстінфекції, що дає нам можливість стверджувати про значну роль
урогенітального хламідіозу щодо виникнення цих захворювань.

Моноінфекція Chlamidya trachomatis зустрічалась лише у 15 (13,1 %)
жінок. У хворих відмічали асоціацію Chlamidya trachomatis з іншими
видами інфекційних збудників. Загальна кількість асоціатів складала в
першій групі 14 (46,7 %) жінок, другій групі – 12 (40,0 %), третій групі
– 13 (43,3 %) хворих. Найбільш часто поєднувались в
мікробно-грибково-вірусній асоціаціях Candida albicans, Staphylococcus
epidermidis, Gardnerella vaginalis та Herpes vaginalis в 25 % випадках.
Вивчення спектру інфекційної інвазії доводить, що при фонових процесах
шийки матки та урогенітальному хламідіозі найчастіше виявляється
кандидоз, гарднерельоз та кокова інфекція. Інші інфекційні збудники
поєднувались в асоціати в однакових кількостях.

В результаті кольпоскопічного дослідження ектопія призматичного епітелію
виявлена у 57 (50,0 %) жінок. Крововиливи на поверхні ектопічної ділянки
відмічено у 46 (40,3 %) пацієнток. Незакінчена зона трансформації
спостерігалась в 42 (36,8 %) випадках. Закінчена зона трансформації
діагностована у 48 (32,0 %) хворих. Розширена кольпоскопія не змінювала
картину у 98 (85,2 %) жінок, в 16 (14,1 %) випадках виявляли ділянки
метаплазованого епітелію в центральній частині патологічного процесу та
судинну реакцію в периферичних ділянках. Негативна проба Шилера
виявлена у 98 (85,2 %) хворих. Справжню ерозію шийки матки знайдено у 43
(37,7 %) жінок.

Відмічені особливості кольпоскопічної картини в залежності від спектру
інфекційної інвазії. Фонові процеси шийки матки при хламідійному
інфікуванні відрізнялись від таких при цервіцитах мікробного походження
характером васкуляризації епітелію, набряком і набуханням слизової
оболонки, відносною в`ялістю перебігу запального процесу. Крововиливи та
папулоподібні випинання над поверхнею слизової оболонки, розташовувались
переважно на передній губі шийки матки та містили сірувато-білий секрет
у 82 (91,1 %) випадках. У хворих з хламідійним інфікуванням відмічено
посилення епідермізації з утворенням кістозних утворів. Результати наших
досліджень свідчать, що наявність хламідіозу у інфекційному асоціаті
змінює кольпоскопічну картину у бік утворення поєднаних фонових
патологічних процесів шийки матки, утворення справжнього дефекту
епітелію, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення,
посиленої епідермізації та є ймовірним фактором ризику виникнення
передракових процесів.

Провідними структурними еквівалентами прогресування та рецидивування
фонових процесів шийки матки є активація проліферативних процесів та
зміна мікробіоценозу піхви. Як для хламідійного, так і для змішаного
генітального інфікування ізольоване ураження шийки матки відмічали в
випадках з тривалістю захворювання до 1-го року. Задавненість процесу,
неадекватне лікування в минулому привели в 98,2 % до поширення процесу
та розвитку сальпінгоофориту.

Отже, патологічні процеси шийки матки інфекційної етіології та хронічні
запальні захворювання додатків матки впливають на весь організм в цілому
та виявляються у хворих з обтяженим акушерським та гінекологічним
анамнезом, порушенням менструальної функції.

Особливості змін показників імунітету мають важливе значення для
дослідження патогенезу та вдосконалення лікування жінок з фоновими
процесами шийки матки та хронічними аднекситами при урогенітальному
хламідіозі.

Рівень загальних Т-лімфоцитів достовірно знижувався на відміну від
контрольної групи (р?0,05). Дисбаланс субпопуляцій Т-лімфоцитів полягав
у достовірному зниженні CD4+-клітин, збільшенні вмісту CD8+-клітін та
зниженні хелперно-супресорного індексу (р?0,05). Рівень природніх
кілерів (CD16+) у хворих був достовірно підвищеним (р?0,05). Вміст
В-лімфоцитів в 87,6 % випадків знаходився в межах наближених до
показників контрольної групи (р>0,05). Порушення з боку кількості
CD3+-клітин та їх субпопуляцій свідчить про розвиток вторинної імунної
недостатності при фонових процесах шийки матки з хронічними запальними
процесами додатків матки.

Дослідження функціонального стану системи гуморального імунітету
полягало у визначенні вмісту імуноглобулінів (Ig). Спостерігалось
достовірне підвищення рівня IgG на відміну від показників здорових жінок
(р?0,05). Для цього контингенту хворих характерно зниження синтезу IgА
(р?0,05), що свідчить про незавершеність синтезу імуноглобулінів та
глибину гуморальної імунодепресії. Оцінюючи рівень циркулюючих імунних
комплексів (ЦІК) у сироватці крові, слід визначити його достовірне
збільшення при фонових патологічних процесах інфекційної етіології
(Р?0,001). При фонових патологічних процесах шийки матки змішаним
хламідійним етіології відмічено достовірне зниження вмісту лізоциму в
сироватці крові відносно показників контрольної групи (р?0,05).
Неспецифічну резистентність організму визначали за вмістом
середньомолекулярних пептидів у сироватці крові у хворих на фонові
процеси шийки матки поєднаної хламідійної етіології та індексом
ендогенної інтоксикації, які достовірно збільшувався при довжині хвилі у
спектрофотометрі 254 нм та 280 нм (СМП254/280) у порівнянні з
показниками здорових жінок (р?0,05).

При вивченні субпопуляційного складу Т-лімфоцитів цервікального слизу у
жінок з фоновими процесами шийки матки поєднаної хламідійною етіології
встановлено, що відбувається зміна субпопуляційного складу Т-лімфоцитів,
а саме зниження кількості Т-хелперів, Т- супресорів та збільшення
коефіцієнта CD4+/CD8+ (р?0,05). Концентрація сироваткових фракцій IgА, G
та М у слизу цервікального каналу шийки матки при фонових процесах шийки
матки достовірно збільшувалась (р?0,05), що доводить провідне значення
місцевих механізмів захисту при запальних процесах сечостатевого тракту.

Таким чином, у хворих з фоновими процесами шийки матки при хламідійному
інфікуванні виявлено стан вираженого вторинного імунодефіциту, як на
загальному так і на місцевому рівнях, що значно ускладнює проведення їх
діагностики, збільшує ризик розвитку ускладнень після лікування та
призводить до кінцевої неефективності проведеної терапії.

$ AE E ¶

?

+

V

O

??????????ри урогенітальних інфекціях базувався на проведенні
комплексної терапії з врахуванням етіологічних факторів, патогенезу
захворювання, характеру процесу, захисних сил та функціональних
розладів організму, місцевих проявів патологічного процесу та раніше
проведеного лікування. Лікування було спрямоване на підвищення
адаптаційних реакцій, пригнічення запального процесу, ліквідації
інтоксикації, нормалізацію функцій репродуктивної системи, а також
стимуляцію регенерації багатошарового плоского епітелію та видалення
патологічно зміненої тканини шийки матки.

Висока ефективність препаратів тетрациклінового ряду при хламідійному
інфікуванні та їх відносно невисока собівартість зберігає за ними
пріоритет при лікуванні урогенітального хламідіозу. За сукупністю всіх
показників доксициклін визнаний нами, як ефективний препарат серед всіх
тетрациклінових антибіотиків. Застосування флуренізиду паралельно у
формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв для лікування фонових
патологічних процесів шийки матки інфекційного генезу має виражений
клінічний ефект, який підтверджується мікробіологічно та серологічно.

Повністю усунути больовий синдром у хворих групи порівняння вдалось на
8-9 добу, у хворих 2 групи – на 6-7 добу, що на 2 дні довше ніж в 3
групі. Виділення з статевих шляхів набули характер слизових в 1 групі на
7-8 добу лікування, в другій – на 5-6 день, в 3 групі – на 3-4 добу.

Хворі групи порівняння після лікування у 20,0 % мали 3 ступінь чистоти
вагінального вмісту. У хворих 2 групи після лікування 10,0 % жінок мали
3 ступінь чистоти вагінального вмісту, що вдвічі менше ніж після
використання базової терапії. В 3 групі в 96,6 % випадках відмічена
нормалізація мікробіоцинозу вагіни.

При огляді шийки матки у хворих 1 групи на 10 добу після закінчення
лікування лише у 40,0 % спостерігалась периферична епідермізація та
ділянки метаплазії епітелію, у 10,0 % пацієнток відмічено відновлення
багатошарового плоского епітелію шийки матки, 15 (50,0 %) жінок
потребувало подальшого лікування. Рецидив фонового процесу шийки матки
протягом півроку після закінчення лікування діагностовано у 13,3 %
хворих. У хворих 2 групи на десяту добу після закінчення лікування
периферична епідермізація та ділянки метаплазії епітелію спостерігалась
на 20,0 % частіше ніж при загальновизнаному лікуванні, відновлення
багатошарового плоского епітелію відмічено у 26,7 %. Подальшого
лікування потребувало 13,3 % жінок цієї групи, що на 36,7 % менше ніж
після традиційного методу лікування. Клінічне спостереження за хворими 3
групи довело в 25 (83,3 %) відновлення багатошарового плоского епітелію.
Рецидивів патологічних змін після удосконаленого методу лікування не
виявлено.

Аналіз імунограм жінок після лікування доводить високу ефективність
лікування з використанням у комплексному підході флуренізиду у формі
таблеток та суппозиторіїв, що представлено у таблиці 1.

Таблиця 1. Показники імунологічної реактивності організму хворих з
фоновими процесами шийки матки, урогенітальним хламідіозом та хронічним
аднекситом в динаміці різних методів лікування

Показники імунної системи Стат. показ. Контр. група

(n=30) Хворі

до лік-ня

(n= 30) Після лікування

1 група

(n=30)

2 група

(n=30)

3 група

(n=30)

CD3 +,

% M ? m

P

Р1 60,01 ? 2,09 46,7 ? 1,55

?0,05 52,9 ? 2,08

?0,05

?0,05 53,9 ? 1,09

?0,05

?0,05 57,89 ? 1,26

>0,05

?0,05

CD4/CD8 M ? m

P

Р1 2,11 ? 0,09 1,79 ± 0,02

?0,05 1,96 ? 0,02

?0,05

?0,05 1,91 ? 0,06

?0,05

>0,05 1,98 ? 0,13

>0,05

>0,05

CD4 +,

% M ? m

P

Р1 38,71 ? 1,23 29,31 ? 0,81

?0,05 31,36 ? 1,18

?0,05

>0,05 31,61 ? 1,16

?0,05

?0,05 35,41 ? 1,65

>0,05

?0,05

CD8 +,

% M ? m

P

Р1 17,81 ? 0,66 14,97 ? 0,75

?0,05 15,24 ? 0,38

?0,05

>0,05 16,57 ? 0,51

?0,05

>0,05 17,11? 0,98

>0,05

?0,05

CD19 +,

% M ? m

P

Р1 10,01 ? 1,53 11,38 ? 0,7

?0,05 7,84 ? 0,61

?0,05

?0,05 8,95 ? 0,95

>0,05

>0,05 10,02 ? 0,82

>0,05

?0,05

CD16,

% M ? m

P

Р1 11,91 ? 1,58 15,5 ? 1,18

?0,05 9,56 ? 0,32

?0,05

?0,05 12,76 ? 1,88

?0,05

?0,05 10,17 ? 0,74

?0,05

?0,05

Ig A, г/л M ? m

P

Р1 1,39 ? 0,26 2,40 ? 0,12

?0,05

2,07 ? 0,11

?0,05

>0,05 1,69 ? 0,12

>0,05

?0,05 1,31 ? 0,1

>0,05

?0,05

Ig G, г/л M ? m

P

Р1 1,57? 0,06 1,13 ? 0,02

?0,05

1,31? 0,13

?0,05

?0,05 1,33 ? 0,06

?0,05

?0,05 1,61 ? 0,05

>0,05

?0,05

ЦІК, ум.од. M ? m

P

Р1 64,9 ? 8,09 161,64 ? 0,99

?0,001

133,36 ? 0,24

?0,001

?0,05 98,5 ? 13,56

?0,001

?0,05 58,4 ? 3,71

>0,05

?0,001

СМП254 /280,

ум. од. M ? m

P

P1 349,40?3,0 / 146,40±1,95

459,82 ± 7,45 / 200,44 ± 7,15

?0,001 429,72 ? 27,8 /

185,48 ? 6,4

?0,001

?0,05 400,14 ? 7,63 /

162,66 ? 8,18

?0,05

?0,05 344,65 ? 12,77 /

147,13 ? 2,19

>0,05

?0,001

Ендогенна інтокс. (%) M?m

P

P1 26,40 ± 0,54 47,38 ± 1,28

?0,05 42,64 ? 1,89

?0,05

?0,05 37,56 ? 1,68

?0,05

?0,05 27,19 ? 1,03

>0,05

?0,05

Лізоцим (мг/л) M?m

P

P1 4,94 ± 0,67 1,89 ± 0,19

?0,05 2,08 ? 0,06

?0,05

>0,05 2,35 ? 0,16

?0,05

>0,05 4,67 ? 0,48

>0,05

?0,05

Примітки: Р – достовірність показників у порівнянні з контрольною групою

Р1 – достовірність між показниками до і після
лікування

Після використання у комплексі лікування вагінальних суппозиторіїв з
флуренізидом відмічена нормалізація рівня лізоциму лише на 47,5 %
(р>0,05). При комплексному застосуванні флуренізиду у формі таблеток та
вагінальних суппозиторіїв відмічена нормалізація лізоциму сироватки
крові на 94,3 %, що достовірно більше ніж після лікування хворих першої
та другої груп (р?0,05).

В групі співставлення та в другій групі хворих відмічено зниження вмісту
ЦІК (р?0,001), що достовірно вище вмісту ЦІК у хворих третьої групи
після лікування, який, в свою чергу, достовірно не відрізняється від
показників контрольної групи (р>0,05).

У процесі імунної відповіді синтез IgM замінювався утворенням основного
класу антитіл сироватки крові – IgG. В другій групі спостерігалась
помірна нормалізація вмісту IgG, проте він був достовірно нижчим
порівняно з показниками IgG у хворих третьої групи після лікування
(р?0,05), який достовірно не відрізнявся від показників здорових жінок
(р>0,05), що свідчить про високу ефективність лікування хворих даної
групи.

Традиційний метод лікування призводить до часткової нормалізації
показників ендогенної інтоксикації у порівнянні з контрольною групою
(р?0,05). При застосуванні вагінальних суппозиторіїв з флуренізидом
вміст середньомолекулярних пептидів залишався достовірно вищим у
порівнянні з контрольною групою (р?0,05). Рівень ендогенної інтоксикації
у пацієнток третьої групи після лікування достовірно не відрізнявся від
показників здорових жінок (р?0,05).

У таблиці 2 представлені зміни показників імунітету на місцевому рівні,
які досліджували визначенням субпопуляційного складу Т-лімфоцитів та
фракцій імуноглобулінів у цервікальному слизі жінок з фоновими процесами
шийки матки, хронічних запальних процесах придатків матки та
урогенітальному хламідіозі.

Таблиця 2. Результати дослідження лімфоцитів, що містяться в слизі
цервікального каналу хворих з фоновими процесами шийки матки та
урогенітальному хламідіозі при різних методах лікування

Лімфоцити, що дали позитивну реакцію з моноклональними антитілами

Стат. показ.

Групи обстежених

Контрольна група (n=30)

Хворі жінки (n=60)

Після лікув. 1 гр. (n=30)

Після лікув. 2 гр. (n=30)

Після лікув. 3 гр. (n=30)

CD3+ M?m

P1

Р2 77,98 ? 1,14

79,47 ? 0,95

?0,05

78,23 ? 1,12

?0,05

>0,05 76,31 ? 1,15

?0,05

?0,05 75,98 ? 1,54

?0,05

?0,05

CD4+ M?m

P1

Р2 25,5? 0,21

20,61 ? 0,29

?0,05

21,34 ? 1,12

?0,05

>0,05 23,12 ? 1,17

?0,05

?0,05 24,15 ? 1,21

>0,05

?0,05

CD8+ M?m

P1

Р2 15,57 ? 1,24

25,31 ? 1,88

?0,05

24,12 ? 1,67

?0,05

>0,05 20,21 ? 1,45

?0,05

?0,05 16,51 ? 1,24

>0,05

?0,05

Примітки: Р1 – достовірність між показниками здорових жінок та
показниками інших груп

Р2 – достовірність між показниками хворих жінок та показниками
інших груп

Зміни гуморальної ланки місцевого імунітету під впливом традиційного та
удосконаленого методу лікування доводять високу ефективність
застосування флуренізиду в формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв
(рис. 1).

Рис. 1. Місцевий рівень гуморального імунітету при фонових процесах
шийки матки в порівняльній оцінці різних методів лікування (г/л)

Отже, шийка матки є місцем найбільшої імунної активності жіночого
організму, при її захворюваннях відмічаються порушення гуморального та
клітинного імунітету, частіше з пригніченням Т-клітинної ланки.

Наявність вираженого вторинного імунодефіциту у хворих фоновими
процесами шийки матки з змішаним хламідійним інфікуванням значно
ускладнює проведення їх лікування, збільшує ризик розвитку ускладнень та
призводить до кінцевої неефективності проведеної терапії, яка може
сприяти поглибленню імунодефіциту.

Таким чином, при комплексному лікуванні хворих антихламідійним
препаратом флуренізид, який має виражену імуномодулюючу активність,
спостерігається відновлення функціонального стану імунної системи на
загальному та місцевому рівні, що свідчить про високу ефективність
даного методу терапії.

Для розуміння патологічних процесів в ектоцервіксі недостатньо
встановити тільки ступінь збільшення чи зменшення імунної активності або
концентрації метаболіту, а й необхідно знати яке співвідношення їх зі
змінами функції та структури клітин і тканин на цитологічному,
гістологічному й електронно-мікроскопічному рівнях.

Цитологічне дослідження проводилось всім жінкам у динаміці лікування та
виявляло запальний тип мазка до проведення терапії у 87,7 %. У
дослідження не ввійшли хворі з дисплазіями шийки матки. Після лікування
в групі порівняння нормалізацію цитологічної картини виявлено у 20 (66,7
%), в другій групі – у 25 (83,3) %. Після використання флуренізиду у
формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв відновлення клітинної
структури шийки матки спостерігалось у 29 (96,6 %) жінок.

При гістологічному дослідженні препаратів шийки матки
пацієнток-волонтерів виявлено стаціонарний, прогресуючий та
ендоцервікоз, що загоюється. Поверхня ектоцервіксу при стаціонарному
ендоцервікозі була гладкою, рівною, вистелена високим циліндричним
епітелієм. Залозисті структури не виявлялись, або були незначно
виражені. Ядра епітеліальних клітин, при стаціонарному ендоцервікозі,
мали округлу форму та розташовувались у базальних відділах клітин. В
передлеглій стромі виявлялись зміни у вигляді паретично розширених
кровоносних судин та точкових крововиливів. При ендоцервікозі, що
загоюється спостерігалась виражена проліферація парабазальних
камбіальних клітин під циліндричним епітелієм. Кількість клітин в
навколосудинній зоні була більше ніж при стаціонарному ендоцервікозі.
При ендоцервікозі, що загоюється виявлено розростання сквамозного
епітелію поміж вогнищ ектопії призматичного епітелію.

Після традиційного лікування виявлена виражена схильність до
колагенізації. При загоєнні ендоцервікозу після застосування у
комплексному лікуванні вагінальних суппозиторіїв з флуренізидом
виявлялись епітеліоцити у стані поділу, поряд з незміненими клітинами.
Міжклітинні оболонки були добре виражені, міжклітинні простори не
розширені, або розширені помірно, що свідчить про оновлення клітин в
ділянці патологічного процесу, глибину репаративних процесів під впливом
лікарської речовини. Проведені світлооптичні дослідження морфологічний
змін свідчать про ефективний загоюючий вплив удосконаленого методу
терапії фонових патологічних процесів шийки матки із застосуванням
флуренізиду у формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв на тканини в
ділянці патологічного ураження ектоцервіксу.

При електронно-мікроскопічному дослідженні тканини ектоцервікса
жінок-волонтерів з фоновими захворюваннями проводилось субмікроскопічне
вивчення структурних компонентів клітин слизової оболонки, підслизового
шару та шарів строми шийки матки.

У хворих при ендоцервікозі шар базальних клітин був представлений
ендотеліоцитами циліндричної форми, невеликих розмірів з великими
округлоовоїдними світлими ядрами та щільними невеликими ядерцями.

Після застосування традиційної антибіотикотерапії в сполучнотканинній
власній пластинці слизової оболонки шийки матки та в міжклітинних
просторах часто спостерігались лімфоцити. Наявність мігруючих лімфоцитів
між клітинами базального шару, які мали характерні зміни (слабо
розвинений цитоскелет), вказувала на неспроможність та виснаженість
місцевих імунокомпетентних механізмів, що поглиблювалась після
застосування антибіотиків широкого спектру дії.

При дослідженні електронно-мікроскопічної організації епітеліоцитів
покривної пластинки слизової оболонки в умовах лікування флуренізидом
спостерігалась картина максимально наближена до структури слизової
оболонки незміненої шийки матки. Це дає нам підстави думати про
можливість високої дії лікарської речовини безпосередньо у вогнищі
проникнення інфекції та її вплив на імунорегенеруючі механізми.

При всіх видах ендоцервікозу в стромі шийки матки, а також серед клітин
базального шару часто зустрічались імунокомпетентні клітини, в основному
лімфоцити, що підтверджує на нашу думку, про значення змін клітинної
ланки імунітету в патогенезі даного захворювання. Після лікування
флуренізидом виявляється посилення регенераторних процесів в
епітеліальному пласті, що підтверджує нормалізуючий вплив лікарської
речовини при даному методі застосування на структуру клітин та доводить
високу ефективність удосконаленого способу лікування. Ліквідація
місцевого запального процесу у хворих на хламідіоз з фоновими процесами
ектоцервіксу сприяє нормалізації процесів трансформації епітелію шийки
матки.

Таким чином, проведені у цій роботі комплексні клінічні дослідження
виявили нові ланки патогенезу фонових патологічних процесів шийки матки
при хронічних запальних захворюваннях додатків матки, пов’язаних з
інфекційною інвазією. Ці процеси тісно пов’язані з особливостями
клінічних проявів, змінами клітинної та гуморальної ланки імунної
відповіді, місцевим імунодефіцитним станом. Аналіз клінічної
ефективності удосконаленого комплексу терапії з врахуванням даних
аспектів, дозволив обґрунтувати суть запропонованого способу лікування
та межі його можливостей.

ВИСНОВКИ

У 79,0 % хворих з патологічними змінами ектоцервіксу та хронічними
запальним захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів
діагностовано урогенітальний хламідіоз. Серед цих хворих монохламідійна
інфекція зустрічалась у 13,3 % жінок в асоціації з іншими
мікроорганізмами – в 86,7 % випадках. Найчастіше у поєднанні з
хламідіями виявлялись гриби роду Candida – 39,5 %, вірус простого
герпесу – у 27,2 % жінок, гарднерели – у 25,7 %, уреа-мікоплазми – у
14,9 %, цитомегаловірусна інфекція – у 14,3 % пацієнток. Мікстінфекція,
в склад якої входило 3-5 сексуально-трансмісивних збудники одночасно
виявлялась у 25 % хворих.

Фонові процеси шийки матки у хворих з хламідійним інфікуванням при
кольпоскопічному дослідженні відрізнялись від змін ектоцервіксу іншого
інфекційного походження вираженим набряком слизової оболонки, тривалою
запальною судинною реакцією та посиленням епідермізації ектоцервіксу з
формуванням кістозних утворів (98,9 %). Ультраструктурне дослідження при
фонових захворюваннях шийки матки доводить виснаженість енергетичних
спроможностей ектоцервіксу на клітинному рівні.

Асоціації хламідій з бактеріально-вірусною флорою змінювала
кольпоскопічну картину у бік утворення різних видів фонових патологічних
процесів шийки матки (утворення справжнього дефекту епітелію у 42,7 %
жінок, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення в
28,8 % випадках, посиленням проліферативних процесів поверхневих шарів
епітелію у 34,9 % пацієнток), що збільшує ризик виникнення облігатних
передракових процесів.

Масивність хламідійного інфікування та поширеність запального процесу
мали вплив на організм в цілому, що проявлялось вираженим вторинним
імунодефіцитом (пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, з переважним
зниженням вмісту Т-хелперів на 38,7 %, підвищенням супресивної
активності Т-лімфоцитів на 27,6 % та дисімуноглобулінемією, яка
проявлялась у зниженні синтезу IgA на 34.8 %, достовірному зростанні
рівня IgG (р?0,05)). Фонові патологічні процеси шийки матки при
урогенітальному хламідіозі супроводжуються вираженими змінами місцевого
імунітету (дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а саме
зниження кількості CD4+ на 34,2 %, CD8+ супресорів на 29,6 % та
зростання коефіцієнта CD4+/CD8+ (р?0,05), посилення продукції фракцій
імуноглобулінів М, А, G (р?0,05)).

Активність запального процесу та ступінь важкості хламідійного ураження
внутрішніх статевих органів, вираженість проявів вторинного
імунодефіциту проявлялись підвищенням рівня середніх молекул на 31,6 %
та індексом ендогенної інтоксикації, який достовірно підвищувався у
хворих на 80 % в порівнянні із контрольною групою (р?0,05).

Включення флуренізиду до комплексу лікування фонових патологічних
процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях шийки матки
призводить до суттєвого покращення загального стану хворих, ліквідації
клінічних симптомів на 4-5 день лікування (97,8 %), активній
нормалізації показників імунного статусу, сприяє досягненню стійкої
клініко-лабораторної ремісії у 97,6 % хворих, що на 24,3 % більше, ніж у
групі співставлення, а також не викликає побічних ефектів.

Розроблений комплексний метод лікування патологічних процесів шийки
матки при урогенітальному хламідіозі з використанням препарату
„Флуренізид” у формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв дає
можливість швидко нормалізувати мікроекологію вагіни, впливати та
позитивно змінювати морфологічну картину запального процесу
ектоцервіксу, ультраструктуру клітин шийки матки та уникнути
необхідності локального деструктивного впливу у 96,7 % випадках.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведених нами досліджень пропонується широке впровадження в
гінекологічну практику комплексного методу лікування фонових процесів
шийки матки при хронічних запальних процесах додатків матки хламідійної
етіології:

Хворих з урогенітальним хламідіозом та хронічними запальними процесами
придатків матки слід віднести у групу ризику щодо виникнення
онкологічних захворювань шийки матки. Цей контингент хворих потребує
детального мікробіологічного обстеження нижнього відділу статевого
тракту з обов’язковим включенням у комплекс діагностики
кольпоскопічного, цитологічного та гістологічного дослідження, в зв’язку
з інтраепітеліальною інфекційною інвазією, що дозволить уникнути
хірургічного втручання з травматизацію шийки матки.

У хворих на фонові процеси шийки матки з хронічними запальними
захворювання додатків матки при урогенітальному хламідіозі з метою
створення достатньої концентрації лікарської речовини у вогнищі
запалення рекомендовано застосовувати оригінальний вітчизняний препарат
флуренізид у формі таблеток по 0,15 тричі на добу протягом 14 днів та у
вигляді піхвових свічок один раз на добу протягом 10 днів (Патент
України № 49165 А).

Для контролю ефективності лікування фонових процесів шийки матки при
хронічних запальних захворюваннях додатків матки хламідійної етіології,
з метою попередження рецидивів хвороби, необхідно проводити цитологічне,
кольпоскопічне дослідження, імуноферментний аналіз, дослідження стану
клітинної та гуморальної ланки імунної системи.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Шпікула Н.Г. Особливості мікробіоцинозу
вагіни жінок з фоновими процесами шийки матки // Інфекційні хвороби. –
2000. – №3. – С.17-19. (виконання та оформлення роботи, 60 %)

Кулініч Т.І. Новий антихламідійний препарат в лікуванні запальних
процесів внутрішніх статевих органів жінок // Вісник наукових
досліджень. – 2002. – №2. – С.259-260.

Кулініч Т.І. Імунний статус хворих з фоновими процесами шийки матки та
урогенітальним хламідіозом // Вісник наукових досліджень. – 2003. – №1.
– С.113-115.

Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Франчук А.Ю., Коптюх В.І., Шадріна В.С.
Кольпоскопічна картина при різних видах асоційованої вагінальної
інфекції // Вісник наукових досліджень. – 2003. – №4. – С.63-64.
(основна ідея, виконання та оформлення роботи, 70 %)

Патент 49165 А Україна, МКИ А61Р15/00. Спосіб лікування фонових процесів
шийки матки хламідійної етіології: Пат. 49165 А Україна, МКИ А61К31/12 /
Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.,
Даневич О.І., Даневич О.О., Федосєєва Л.О., Кожакіна І.П., Михалик О.І.;
№ 2001021226; Заявл. 20.02.2001; Опубл. 16.09.2002. Бюл. № 9.
(виконання, оформлення роботи, 40 %)

Інформаційний лист № 176-2003 Методика застосування суппозиторіїв
вагінальних з флуренізидом. Петрух Л.І., Франчук А.Ю., Пронюк О.В.,
Бойчук А.В., Кулініч Т.І.

Інформаційний лист № 235-2003 Спосіб застосування українського препарату
“Флуренізид” у вигляді суппозиторіїв вагінальних в акушерстві та
гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.

Інформаційний лист № 236-2003 Імунокоригувальна терапія специфічних
запальних захворювань жіночих статевих органів. Бойчук А.В., Кулініч
Т.І., Хлібовська О.І., Коптюх В.І., Шадріна В.С., Яківчук Н.Я.

Нововведення № 49/20/04 Спосіб застосування флуренізиду у вигляді
суппозиторіїв вагінальних у комплексному лікуванні поєднаних хламідійних
інфекцій в гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк
О.В.

Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Жиляєв М.І., Кулініч Т.І., Маланчук Л.М. Стан
системи перекисного окислення ліпідів у хворих на загострення хронічного
аднекситу на фоні різних видів лікування // Збірник наукових праць
акушер-гінекологів України. – К.: „Абрис”. – 2000. – С. 359-361.

Франчук А.Ю., Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Жиляєв М.І., Кумпаненко В.А.
Нові підходи до лікування хронічних запальних процесів внутрішніх
статевих органів жінки хламідійної етіології // Збірник наукових праць.
Асоціація акушер-гінекологів України. – К.: „Фенікс”. – 2001. – С.
625-627.

Bojchuk A.V., Kulinich T.I. Prophylaktic maintenanceoncological diseases
of the cervix uteri in presence of urogenital chlamydiosis //
Ginekologia. – Krakow. – 2003. – №1. – С.18.

Шафран Ю., Іщук В., Кулініч Т. Вплив хламідійної інфекції на трубне
безпліддя // 3-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених
(Тези доповідей). Тернопіль, 1999. – С.259.

Матушак У., Кулініч Т. Особливості кольпоскопічної картини при
урогенітальному хламідіозі // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів
і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. – С.175.

Петренко Н., Кулініч Т., Гриневич А., Шафран Ю. Порівняльна
характеристика різних методів лікування фонових і передракових
захворювань шийки матки // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і
молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. – С.69.

Франчук А.Ю., Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Флехнер В.М., Маланчук Л.М.
Флуренізид у комплексному лікуванні фонових захворювань шийки матки //
Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2001. – №6. – С.74.

Кулініч Т.І. Нові аспекти лікування фонових процесів шийки матки //
Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої
80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. 18 – 19
листопада 2003. – С.35.

Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Кулініч Т.І., Шадріна В.С., Хлібовська О.І.
Ідентифікація мікрофлори піхви при патологічних процесах шийки матки //
Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2003. – № 1. – С.
122.

АНОТАЦІЯ

Кулініч Т. І. Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування
фонових процесів шийки матки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київський
національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2005.

Було обстежено 144 пацієнтки репродуктивного віку з фоновими
патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами
додатків матки. Вивчено взаємозв’язок між етіологічним спектром,
ендоскопічними, морфологічними та ультраструктурними дослідженнями, а
також змінами імунного статусу. Встановлено пригнічення імунітету на
місцевому та загальному рівнях, порушення функціонального стану
ектоцервіксу. Традиційна терапія не приводить до нормалізації знайдених
відхилень. Застосування в комплексному лікуванні фонових процесів шийки
матки та запальних процесів придатків матки флуренізиду, що має
антихламідійну дію та виражений імуномодулюючий ефект нормалізує
гомеостаз на місцевому та загальному рівнях, зменшує кількість
рецидивів, ускладнень захворювання, має нормалізуючий вплив на
ультраструктуру клітин у місці захворювання.

Ключові слова: фонові процеси шийки матки, флуренізид, імунній статус,
кольпоскопія, ультраструктурне дослідження.

АННОТАЦИЯ

Кулинич Т. И. Клинико-патогенетические аспекты комплексного лечения
фоновых процессов шейки матки. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Киевский
национальный медицинский университет им. О.О. Богомольца, Киев, 2005.

Проведено клинико-лабораторное обследование 144 пациенток в возрасте
18-43 лет. Критерием включения женщин в исследование было выявление
фоновых патологических процессов шейки матки и хронических
воспалительных процессов придатков матки. Пациенткам проведено
бактериоскопическое, бактериологическое обследование с определением
чувствительности флоры к антибиотикам, кольпоскопическое,
цитологическое исследование, полимеразная цепная реакция,
имуноферментний и имунофлуоресцентний анализ на наличие возбудителей
заболеваний, которые передаются половым путем, определение иммунного
статуса на местном и общем уровнях, ультраструктерное исследование шейки
матки. Показана целостная картина изменений гомеостаза на общем и
локальном уровнях при фонових процессах шейки матки и хронических
воспалениях придатков матки. Впервые описаны разнонаправленные
електронно-микроскопические изменения процессов репаративной регенерации
в ткани эктоцервикса.

Разработан, патогенетически обоснован способ комплексного лечения
больных с фоновыми процесами шейки матки (Патент Україна 49165 UА, МКИ
А61Р15/00). Назначение препарата Флуренизид, который имеет
антихламидийное действие и выраженный иммуномодулирующий эффект в
комплексном лечении патологических процессов шейки матки при хронических
воспалительных заболеваниях придатков матки способствует достоверной
положительной динамике показателей иммунного статуса на местном и общем
уровнях. При данном методе применения лекарственного вещества отмечено
нормализующее влияние на структуру клеток в месте заболевания.

Ключевые слова: фоновые процессы шейки матки, флуренизид, иммунный
статус, кольпоскопия, ультраструктурное исследование.

THE SUMMARY

Kulinich T.I. Clinical-pathogenetical aspects of complex treatment of
uterus neck background processes. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of the candidate of medical sciences.
Speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – The National Medical
University by O.O.Bogomolets, Kyiv, 2005.

Under observation were 144 patients of a reproductive age with
background pathological processes of uterus neck and with a chronic
processes of appendages of a uterus. The interrelation between
ethiological spectrum, endoscopic, morphological and ultrastructural
researches, and also changes of the immune status was investigated. The
lowering of immunity at local and common levels, infringement of a
functional condition ektocervix are established. Traditional therapy
does not result in normalization of the found deviations. The was
proved, the usage of Flurenizide in complex of treatment of background
processes on the uterus neck and inflammatory processes of appendages of
the uterus, that has antichlamidial and immunomodulated action,
normalizes a homeostasis at local and common levels, reduces quantity of
relapses and complications of disease, has normalizing influence on the
ultrastructure of cells in a place of disease.

Key words: background processes of uterus neck, immunitet, colposcopy,
ultrastructural researches.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ЗАЗНАЧЕНИХ У ТЕКСТІ

Ig – імуноглобуліни

СМП – середньомолекулярні пептиди

ЦІК – циркулюючи імунні комплекси

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020