.

Фізіологічні аспекти адаптації рослин Carex Hirta l. до нафтового забруднення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
216 4269
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

Кравчук Віктор Володимирович

УДК 613.6.015/02:159.91

Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану
здоров’я

14.02.01. – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005 рік

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України.

Науковий керівник доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Кальниш Валентин Володимирович,

Українська військово-медична академія, професор кафедри авіаційної,
морської медицини і психофізіології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Бузунов Володимир Опанасович,

Науковий центр радіаційної медицини АМН України, директор інституту
радіаційної гігієни і епідеміології.

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Поляков Олександр Анатолійович,

Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії
професійно-трудової реабілітації.

Провідна установа Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
кафедра гігієни праці і професійних захворювань, Міністерство охорони
здоров’я України, м. Київ.

Захист відбудеться “09” вересня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д  26.554.01 Інституту медицини праці АМН
України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “23” липня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку авіації проблема
збереження високого рівня здоров’я і працездатності авіаційних фахівців
протягом усього періоду проходження військової служби стала приоритетною
у забезпеченні високого рівня їх боєготовності ?Бодров В.A., 2001; Варус
В.І., 1997; Лапа В.В., 1997; Пасько В.В. та ін. 2001; Пономаренко В.О.,
1997; Ступаков Г.П., 1995; Шакула О.В., Мельник С.Г., 2003 та ін.?.

Праця військового льотчика пов’язана з постійним впливом комплексу
фізіологічно незвичних і шкідливих факторів професійної діяльності
?Варбаронов Р.Л., Кондаков А.В., 1989; Васильєв П.В., Котовская А.Р.,
1975; Іванов В.В., Мігачов С.Д., 1989; Сергєєв О.О., 1967; та ін.?. Як
показує досвід вітчизняних і зарубіжних авторів ?Ушаков І.Б. та ін.,
2001; Фролов М.І., 1993; Pflanz S., Sonnek S., 2002 та ін.?, такі умови
діяльності висувають серйозні вимоги до функціональних можливостей
авіаційних фахівців. У результаті дії комплексу професійно обумовлених
факторів адаптаційні можливості військових льотчиків досить швидко
знижуються, що істотно впливає на ефективність і надійність виконання
ними службових обов’язків і значно погіршує стан їхнього здоров’я
[Артамонов М.М. та ін., 1986; Бодров В.A., 1989; Варус В.І., 1996;
Котуза А.С., 2001; McCrery B. F., Van Syoc D.L., 2002 та ін.]. Крім
цього, недостатнє професійне навантаження ?Наконечний В.М., 2003?
призводить до значного і постійного підвищення нервово-емоційного
напруження ?Белінський А.В. та ін., 1998; Євдокімов В.І., 1990; Cassitto
M.G., Gilioli R., 2003; Kalemoglu M, Keskin O., 2002; Manzano G.G.,
2004; Weber A., Jaekel-Reinhard A., 2000?, а також суттєвого напруження
адаптаційних регуляторних механізмів ?Ступаков Г.П., Ушаков І.Б., 1998;
Martinussen M., 1996; Boer LC, Harsveld M, Hermans PH., 1997 та ін.?. У
значній мірі, розвитку та виникненню такої ситуації сприяє існуюча на
сьогодні складна соціально-економічна, демографічна та екологічна
ситуація в Україні ?Кундієв Ю.І., 2003; Нагорна А.М., 2001; Хижняк М.І.,
Нагорна А.М., 1995?.

Вивченню дії чинників трудового середовища на працездатність і
професійне здоров’я фахівців різного віку приділяється достатньо багато
уваги [Бузунов В.О., 1991; Макаренко М.В., 1991; Навакатікян О.A.,
Крижановская В.В, 1979; Поляков О.А., 2001; Решетюк А.Л. та ін., 1986 та
ін.]. Проте, дослідження комплексного впливу факторів віку і стану
здоров’я на психофізіологічний статус осіб льотного складу на
сьогоднішній день залишаються поза увагою науковців. Тому, вивчення
впливу цих факторів на психофізіологічний статус є актуальним для
розвитку теоретичних і практичних аспектів фізіології і гігієни праці
військових льотчиків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась у межах науково-дослідницької роботи ВК 35.04
“Дослідити закономірності формування хронічної втоми за
психофізіологічними показниками і розробити заходи щодо її профілактики
при напруженій розумовій роботі” (№ держреєстрації 0104U003080).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень – на основі виявлення
особливостей впливу віку і стану здоров’я на психофізіологічний статус
військових льотчиків, розробити підходи до його оцінки для удосконалення
тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Оцінити сучасні умови професійної діяльності та їх вплив на організм
військових льотчиків різного віку.

Виявити та оцінити вікові особливості змін стану здоров’я осіб льотного
складу Військово-повітряних Сил Збройних Сил України.

Встановити закономірності змін професійно важливих психофізіологічних
якостей військових льотчиків різного віку і стану здоров’я.

Розробити розв’язувальні правила для оцінки психофізіологічного статусу
військових льотчиків, в залежності від їх віку і стану здоров’я.

Розробити рекомендації щодо удосконалення тактики застосування
профілактичних і реабілітаційних заходів військових льотчиків, з
урахуванням їх віку і стану здоров’я.

Об’єкт дослідження – професійна діяльність військових льотчиків.

Предмет дослідження – стан здоров’я, вік та психофізіологічні функції
військових льотчиків, фактори професійної діяльності військових
льотчиків.

Методи дослідження – в роботі застосовувалися гігієнічні, фізіологічні,
психофізіологічні, психологічні та математичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше виявлено фактори організації професійної діяльності осіб льотного
складу Військово-повітряних Сил Збройних Сил України різного віку
(низький рівень, імпульсність і нерегулярність льотного навантаження),
які викликають у них зниження працездатності, стійкості до впливу
фізичних факторів польоту та підвищення рівня нервово-емоційної напруги.

Вперше встановлено особливості формування синдрому професійного
„вигорання” серед військових льотчиків різного віку на різних етапах
професійної діяльності.

Вперше виявлено негативну динаміку розподілу осіб льотного складу
Військово-повітряних сил Збройних Сил України за групами здоров’я зі
зміщенням умовної точки рівновагомості груп здорових і практично
здорових льотчиків за період 1996 – 2001 роки з вікової групи понад 40
років у вікову групу 31-40 років.

Вперше встановлено особливості перебудови структури і кількості
кореляційних зв’язків між показниками серцевого ритму, які відображають
рівень резервів адаптації організму військових льотчиків після
адекватного гіпоксичного навантаження.

Вперше встановлено особливості вікової трансформації взаємозв’язків
психофізіологічних функцій у військових льотчиків з різним станом
здоров’я.

Практичне значення отриманих результатів.

Розроблено, затверджено та подано для впровадження на державному рівні
методичні рекомендації “Організація роботи зі створення професіограм” і
“Організація проведення професійного психофізіологічного відбору”.

Оцінено працю військових льотчиків за показниками шкідливості, важкості
і напруженості на рівні п. 3.3 “Гігієнічної класифікації праці за
показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища,
важкості та напруженості праці” від 27.12.2001 № 528.

Обґрунтовано впровадження коефіцієнта нерівномірності у якості
інтегрального показника для кількісної оцінки інтенсивності змін у часі
розподілу осіб льотного складу за групами здоров?я.

Розроблено розв’язувальні правила для оцінки психофізіологічного статусу
військових льотчиків різного віку і стану здоров’я.

Розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування заходів
реабілітації та профілактики серед військових льотчиків, з урахуванням
їх віку і стану здоров’я.

Результати досліджень використовуються для підготовки і проведення
навчальних занять з курсу “Авіаційна медицина” для слухачів Української
військово-медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналіз наукової літератури
за напрямком дисертаційних досліджень, відпрацьовані мета, завдання і
методи досліджень, організовано і проведено дослідження, здійснена
статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та
обговорені на ІV Українській конференції молодих вчених, присвяченій
пам’яті академіка В.В. Фролькіса, яка відбулася 24 січня 2003 року (м.
Київ); науковій конференції молодих вчених Української
військово-медичної академії, яка відбулася 16-17 травня 2003 року (м.
Київ); ІІІ науковому симпозіумі “Особливості формування та становлення
психофізіологічних функцій в онтогенезі”, який відбувся 8-10 жовтня 2003
року (м. Черкаси); науково-практичній конференції “Клінічна авіаційна
медицина: сучасний стан, перспективи розвитку, вплив на льотне
довголіття та безпеку польотів”, яка відбулася 3-4 червня 2004 року (м.
Вінниця); щорічній конференції молодих вчених, яка присвячена 76-й
річниці утворення Інституту медицини праці, яка відбулася 16 грудня 2004
року (м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт. Із них 6
статей у журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України,
5 тез доповідей, а також 2 методичні рекомендації.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертацію
викладено на 143 сторінках машинописного тексту. Список використаних
джерел включає 169 вітчизняних та 53 іноземних найменувань. Дисертація
ілюстрована 21 таблицею і 14 рисунками. Додатки наведено на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз сучасного стану проблеми (Розділ 1) показав актуальність
досліджень комплексного впливу факторів віку і стану здоров’я на
психофізіологічний статус військових льотчиків для розвитку теоретичних
і практичних аспектів фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців.
Основна увага науковців в існуючих літературних джерелах звертається на
дослідження рівнів окремих показників стану здоров’я та
психофізіологічних функцій осіб льотного складу, однак, при цьому, не
враховуються особливості взаємодії зазначених характеристик та їх
зрушення у льотчиків різного віку. Недостатньо вивченою є і структура
існуючого професійного навантаження авіаційних фахівців різного віку, а
також вплив факторів професійної діяльності на їх організм.

Методи, об’єм і організація досліджень (Розділ 2). Для досягнення
поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (професіографічний
опис діяльності, гігієнічна оцінка праці льотчика, анкетування – для
суб’єктивної оцінки умов професійної діяльності осіб льотного складу,
аналіз розподілу осіб льотного складу за групами здоров’я), фізіологічні
(дослідження серцевого ритму); психофізіологічні (визначення
психофізіологічного статусу з допомогою комплексу комп’ютерних тестів),
психологічні (опитування – для виявлення ознак синдрому професійного
„вигорання”) та математичні (методи варіаційної статистики, аналіз
нерівномірності розподілу, кореляційний, факторний, дисперсійний та
дискримінантний аналізи) методи дослідження.

Дослідження проводились на базі кафедри авіаційної, морської медицини і
психофізіології Української військово-медичної академії (м. Київ),
медичної служби Харківського інституту Військово-повітряних Сил Збройних
Сил України та відділення висотних досліджень Військово-медичного центру
Військово-повітряних Сил Збройних Сил України (м. Вінниця) в період з
2002 по 2005 роки.

Оцінка стану здоров’я військових льотчиків різного віку здійснювалась
шляхом аналізу особливостей змін рівня і темпів їх розподілу за групами
здоров’я на основі офіційних річних звітів за ф. 2/мед. і ф. 3/мед.
Аналізом охоплено 100% осіб льотного складу з І і ІІ групами здоров’я в
період з 1996 по 2001 роки.

Суб’єктивна оцінка сучасних умов професійної діяльності, вивчення впливу
чинників професійної діяльності на організм військових льотчиків, рівень
їх працездатності та стійкості до деяких фізичних факторів польоту,
ґрунтуються на опитуванні 258 осіб льотного складу і реалізовані з
допомогою спеціально розробленого опитувальника.

Для виявлення ознак синдрому професійного „вигорання” серед осіб
льотного та льотно-курсантського складу, було проведено опитування 67
військових льотчиків, а також 70 курсантів першого і 76 – третього року
навчання. Використано опитувальник поведінки і переживань, пов’язаних з
роботою – АVEM [Рогинская Т.И., 2002; Schaarschmidt U., Fischer A.W.,
1996].

Оцінка резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і
стану здоров’я здійснювалась за комплексом показників серцевого ритму
?Баєвский Р.М. та ін., 1984?. Об’єктом дослідження були 111 військових
льотчиків в період проходження стаціонарної лікарсько-льотної комісії.
Дослідження резервів адаптації здійснювалось з допомогою адекватного для
цієї професії гіпоксичного навантаження.

Визначення психофізіологічного статусу військових льотчиків
здійснювалось з допомогою спеціально створеного комплексу комп’ютерних
тестів (Сертифікат №UA1.092.94579-04), до якої входили модифіковані
методики, що застосовуються для психофізіологічного відбору працівників,
робота яких пов’язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки:
визначення часу простої зоромоторної реакції; визначення часу складної
зоромоторної реакції – для дослідження рухливості основних нервових
процесів; “Встановлення закономірностей” – для визначення швидкості
обробки інформації в екстремальних умовах; „Розташування чисел” – для
дослідження концентрації уваги; „Чорно-червоні таблиці” – для
дослідження швидкості переключення уваги; „Годинник” – для дослідження
просторової орієнтації; “Замкнутий простір” – для дослідження орієнтації
у замкнутому просторі; „Зорова пам’ять” – для дослідження об’єму
короткочасної зорової пам’яті; „Маятник” – для дослідження
урівноваженості нервових процесів. Загальна кількість обстежених 79
осіб.

У результаті проведених досліджень (Розділ 3), здійснено
професіографічну оцінку діяльності військових льотчиків за показниками
важкості, шкідливості та напруженості праці з використанням “Гігієнічної
класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості праці” (2001). Отримані
результати чітко показали, що праця військового льотчика відноситься до
категорії шкідлива (важка, шкідлива і напружена праця) 3 ступеня (п.
3.3) “Гігієнічної класифікації…”. Враховуючи здійснену гігієнічну оцінку
праці льотчиків та вимоги наказу Міністерства охорони здоров’я України
та Держнаглядохоронпраці від №263/121 від 23.09.1994 р., виділено
професійно важливі психофізіологічні показники, які, в значній мірі,
обумовлюють успішність діяльності осіб льотного складу та вимагають
оцінки під час здійснення заходів професійного відбору, супроводу та
реабілітації.

Важливою характеристикою факторів професійної діяльності є суб’єктивна
оцінка їх впливу на організм військового льотчика (табл. 1).

Таблиця 1

Суб’єктивна оцінка факторів професійної діяльності та їх впливу на
організм льотчиків різного віку, М±m (за 100 бальною шкалою)

Діючий фактор Вікові групи, бали

до 30 років

31-40 років

понад 40 років

Рівень льотного навантаження 14,1±2,1 17,1±2,0 14,3±3,0

Регулярність льотного навантаження 10,9±1,6 17,4±2,0? 14,2±3,0

Складність польотних завдань 32,7±2,4*** 31,3±1,9*** 27,2±3,6**

Імпульсність льотного навантаження 58,0±4,0*** 66,2±3,0*** 62,8±5,4***

Зниження працездатності 10,3±1,1** 14,5±1,4***? 15,8±2,5?

Шум та вібрація 87,3±1,3 80,3±1,4??? 76,6±3,0???

Прискорення і перевантаження 84,9±1,9 77,7±1,8?? 75,9±2,7??

Зниження барометричного тиску 85,9±1,4 77,9±1,5??? 75,0±2,9???

Погіршання самопочуття 5,9±0,9 6,9±1,0 10,3±2,0?

Відчуття втоми 16,6±1,8*** 19,3±1,5*** 22,9±2,9***

Відчуття страху 7,9±1,1 10,2±1,2* 12,3±2,4

Примітки: ? – достовірність різниці між показниками вікових груп до 30
років і 31-40 років на рівні рI2 n $ & J o O yy O O $ O O O $ O O $ O $ O O O $ O ??????????нізму військових льотчиків. Для адекватної оцінки цих резервів було досліджено структуру кореляційних взаємозв'язків між показниками серцевого ритму (рис. 2) під час впливу гіпоксичного навантаження. Характеризуючи зміни регуляції серцевого ритму серед здорових льотчиків (групи А і Б), можна відмітити, що з віком і стажовим тренуванням функцій організму, відбувається достовірне зменшення кількості „пластичних” кореляційних взаємозв'язків (з 20% до 7%) і значна перебудова їх структури. Це свідчить про формування “оптимальної” відповіді його елементів для пристосування до конкретних умов діяльності. Серед практично здорових осіб льотного складу, з віком (групи В і Г) спостерігається достовірне збільшення кількості „пластичних” кореляційних взаємозв'язків (з 7% до 20%), що свідчить про значне напруження резервів адаптації у відповідь на адекватне для даної професійної групи навантаження. Окремо слід звернути увагу на відсутність позитивного впливу стажової тренованості на формування механізмів адаптації серед практично здорових осіб льотного складу. Для визначення впливу факторів віку і стану здоров'я на психофізіологічний статус льотчиків, було проведено факторний аналіз структури взаємозв'язків їх психофізіологічних функцій. Проведений аналіз показав, що вікові (стажеві) характеристики і характеристики стану здоров'я значною мірою впливають на склад і структуру факторних моделей (Рис. 3). У здорових осіб льотного складу в процесі становлення психофізіологічних функцій, відповідно до вимог професії (стажового тренування), відбувається трансформація факторних моделей, шляхом збільшення їх структурованості (з 67% до 89%), зміни рівня і знаку (r=-0,70; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020