.

Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
205 4614
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КРУТЬ ЮРІЙ ЯКОВИЧ

УДК 618.3-008.6-06:616.12-008.331.1]-036-039.3

Прееклампсія у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією
(прогнозування, клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики та
терапії)

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор ДАШКЕВИЧ
ВАЛЕНТИНА ЄВДОКИМІВНА, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України (м.Київ), завідувач акушерського відділення екстрагенітальних
захворювань вагітних

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент НАН та АМН України СТЕПАНКІВСЬКА ГАЛИНА
КОНСТЯНТИНІВНА, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ
України (м.Київ), професор кафедри акушерства та гінекології № 1

доктор медичних наук,
професор, член-кореспондент АМН України ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ,
Донецький державний медичний університет МОЗ України (м.Донецьк),
завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти

доктор медичних наук,
професор, СЕНЧУК АНАТОЛІЙ ЯКОВИЧ, Київський медичний інститут
Української асоціації народної медицини МОЗ України (м.Київ),
завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Одеський державний медичний університет ім.
М.І.Пирогова

МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології

Захист дисертації відбудеться ” 25” січня 2005 року о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “16 ” грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Артеріальна гіпертензія є найбільш
розповсюдженою патологією в групі серцево-судинних захворювань, яка
істотно впливає на такі основні показники здоров’я населення, як
захворюваність, тимчасова і стійка втрата працездатності, тривалість
життя, смертність, демографічна структура та інші. В усьому світі вона в
значній мірі визначає материнську та перинатальну захворюваність і
смертність. За даними ВООЗ, з нею пов’язано до 40% випадків
материнської смертності [Н.Г.Гойда, 1996; З.З.Токова, 1998; Л.Б.Гутман,
В.Є.Дашкевич, 2000; М.А.Репина, 2000 ]. Крім того, гіпертензію вагітних
розглядають як основну причину затримки розвитку плода та народження
дітей з низькою масою тіла.

Проблема вагітності при артеріальній гіпертензії є дуже важливою в
акушерстві. Її актуальність визначається високою частотою як самої
гіпертонії за останні роки, так і кількістю тяжких ускладнень
вагітності, в першу чергу прееклампсії, яка знижує адаптаційні
можливості організму вагітної. Виношування вагітності та пологи на фоні
артеріальної гіпертензії, значно погіршують стан здоров’я жінки,
призводячи до прогресування захворювання. Не дивлячись на значні
досягнення у вивченні етіології, патогенезу та розробці нових методів
профілактики та лікування, частота прееклампсії складає 7-16% серед
усіх вагітних і не має тенденції до зниження за останнє десятиліття
[А.Н.Иванян, 1998; А.Г.Коломійцева, 2000; В.Н.Кустаров, 2000;
Б.М.Венцківський, В.М.Запорожан, А.Я.Сенчук, 2002]. Все це зумовлює
підвищений інтерес щодо дослідження патогенетичних механізмів даної
патології. Необхідним є подальше удосконалення методів прогнозування
виникнення прееклампсії, її профілактики та лікування.

Поліетіологічність прееклампсії робить актуальним як вивчення
факторів, які призводять до її виникнення, так і пошук нових шляхів
підвищення адаптаційних можливостей організмів матері та плода.
Відсутність чітких уявлень про особливості патогенезу прееклампсії,
адаптації різних систем життєзабезпечення в материнсько-плодовому
комплексі у разі цього ускладнення призводить до неузгодженості в
тактиці ведення таких вагітних, що перешкоджає проведенню своєчасних та
адекватних лікувально-профілактичних заходів.

Систематизація літературних даних дозволяє зробити висновок про
необхідність вияснення ролі імунних змін у формуванні генезу
фізіологічного та патологічного перебігу вагітності, зокрема,
прееклампсії [О.П.Ліпко, 1997; Ю.А.Витковский, 1998; C.W.Redman, 1999;
G.P.Sacks, 1999 ]. Однією з найважливіших систем життєдіяльності
організму, системи, що забезпечує нормальний перебіг вагітності, є
імунна система. Саме порушенню її функціонування надається значна роль в
розвитку прееклампсії. До тепер особливості імунного статусу у вагітних
з АГ були невизначені. Проведення досліджень з урахуванням місця та
ролі імунних змін у генезі основних ускладнень вагітності, зокрема
вивчення системи імуноцитокинів та їх ролі в патогенезі прееклампсії,
дозволили б в подальшому не тільки підійти до створення концепції її
розвитку, але й розробці патогенетично обґрунтованих методів прогнозу та
профілактики даної патології [Г.Н.Дранник, 1999; Р.Эрккола,2001;
I.L.Sargent,1999].

Суттєве значення у виникненні прееклампсії має порушення
кровообігу, у тому числі зміни мікроциркуляції в плаценті. Розвиток
прееклампсії, в свою чергу значно порушує мікроциркуляцію різних
судинних басейнів. Стан гемодинаміки великою мірою залежить від
судинних ендотелійзалежних факторів вазодилятації та вазоконстрикції,
виробка яких тісно пов’язана із імунним станом.

Сучасна діагностика та раціональна терапія, засновані на
розумінні основних механізмів розвитку прееклампсії, визначення
оптимальної патогенетично обґрунтованої тактики ведення вагітності,
способів та термінів проведення пологів дозволить у значній мірі знизити
материнську та перинатальну захворюваність та смертність при цій тяжкій
акушерській патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний
напрямок дослідження тісно пов’язаний з планом науково-дослідних робіт
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України та є
фрагментом НДР “Прогнозування, профілактика та лікування ускладнень
вагітності у жінок з первинною артеріальною гіпертензією”, (№ державної
реєстрації 01.03U000665) затвердженою Координаційною Радою з керівництва
державної програми “Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в
Україні”, а також фрагментом планової НДР кафедри акушерства та
гінекології Запорізького державного медичного університету “Адаптація,
імунітет та ендокринна регуляція організму жінки під час вагітності при
екстрагенітальній патології, ускладнень вагітності та пологів” (№
державної реєстрації 01.02U002858).

Мета дослідження – зниження частоти, тяжкості прееклампсії шляхом
обґрунтування і вдосконалення методів її профілактики та терапії у
вагітних з первинною артеріальною гіпертензією на підставі використання
сучасних технологій прогнозування, діагностики, а також розробки
концепції патогенезу імунологічних, судинних та гемодинамічних
механізмів її розвитку.

Задачі дослідження:

1. Визначити частоту, структуру ускладнень та основні причини
акушерської і перинатальної патології у вагітних з первинною
артеріальною гіпертензією.

2. Вивчити стан та зміни імунного гомеостазу у вагітних з поєднаною
прееклампсією, визначити діагностичні, прогностичні критерії розвитку
даної патології та її тяжкості.

3. Оцінити стан цитокінового профілю (фактор некрозу пухлини,
інтерлейкіни 2, 6, 10) та його роль у виникненні прееклампсії.

4. Визначити стан судинних факторів вазодилятації та вазоконстрикції,
зокрема дослідити особливості функціонування системи L – аргінін/оксид
азоту у вагітних з артеріальною гіпертензією та прееклампсією.

5. Встановити особливості центральної гемодинаміки у хворих з
артеріальною гіпертензією та прееклампсією протягом вагітності.

6. Визначити функціональний стан матково-плацентарно-плодового
кровообігу у хворих з поєднаною прееклампсією для вирішення питання щодо
стану плода та тактики ведення вагітності.

7. Визначити імунологічні і гемодинамічні критерії ранньої діагностики
прееклампсії та розробити алгоритм прогнозування її розвитку.

8. Обґрунтувати принципи профілактики та терапії прееклампсії,
вдосконалити акушерську тактику ведення вагітності, пологів, вибір
терміну та методу розродження при прееклампсії.

9. Запровадити систему організаційних, профілактично-лікувальних
заходів, спрямованих на зниження частоти та тяжкості прееклампсії,
перинатальної захворюваності та смертності.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності та пологів у жінок з
первинною артеріальною гіпертензією та поєднаною з нею прееклампсією.

Предмет дослідження – частота, структура поєднаної прееклампсії,
фактори ризику, функціональний стан імунної, серцево-судинної системи
та фето-плацентарного комплексу.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, імунологічні,
допплерометричні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі
результатів комплексного обстеження в динаміці вагітності показано
особливості функціонального стану основних систем адаптації і визначено
характер імунних змін, функціонування системи оксиду азоту та їх
становлення при первинній артеріальній гіпертензії та поєднаної з нею
прееклампсією в залежності від їх ступеня тяжкості. Вперше визначені
зміни та роль системи цитокінів в патогенезі розвитку прееклампсії у
вагітних з артеріальною гіпертензією, запропоновані прогностичні
критерії даних цитокінового профілю по розвитку гестозу у вагітних з
артеріальною гіпертензією. Вперше, методом кореляційного аналізу,
виявлено зв’язок між рівнем цитокінів та частотою виникнення
прееклампсії.

Визначені особливості функціонування імунної системи та системи
L-аргінін – оксид азоту та їх роль в патогенезі судинних порушень при
розвитку прееклампсії, що дало можливість обґрунтувати нові підходи до
профілактики та терапії цього ускладнення вагітності.

Вперше встановлена діагностична цінність деяких імунологічних та
судинних ознак у прогнозуванні прееклампсії, що дозволило якісно оцінити
ризик виникнення цього ускладнення вагітності, а також вирішувати
питання про необхідність та терміни проведення профілактичних заходів.

За допомогою ультразвукового допплерометричного дослідження
вивчено зміни матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу
при прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією.
Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень
плодово-плацентарного кровообігу та прогностичні критерії щодо
виникнення прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією,
розроблена тактика ведення вагітності при виявленні критичних значень
таких порушень.

Практичне значення одержаних результатів. На основі поглибленого
комплексного дослідження системи імуногенезу,
матково-плодово-плацентарного кровообігу визначено імунологічні та
ультразвукові критерії ранньої діагностики прееклампсії, критерії
прогнозування можливості розвитку даного ускладнення у вагітних при
артеріальній гіпертензії. Удосконалена система ведення вагітності,
пологів, профілактики та лікування прееклампсії у жінок з первинною
артеріальною гіпертензією.

Визначено та впроваджено лікувально-профілактичні заходи в
залежності від характеру імунологічних порушень у вагітних з первинною
артеріальною гіпертензією, які сприяють позитивним змінам в імунному
статусі, що забезпечує нормальний перебіг вагітності, попереджає
розвиток прееклампсії, обумовлює корекцію реологічних властивостей
крові, судинних та метаболічних порушень.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження
увійшли в посібник для лікарів “Інтегративна медицина та охорона
здоров’я”, Запоріжжя 2002 рік. Запропоновано критерії прогнозування,
принципи профілактики, лікування та акушерської тактики при прееклампсії
у вагітних з артеріальною гіпертензією, які впроваджено в практику
роботи акушерських клінік Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології, лікувальних закладів м. Києва, Київської, Харківської,
Запорізької та Луганської областей.

Наукові розробки та матеріали дисертації використовуються в
учбовому процесі на кафедрах акушерства та гінекології Запорізького
державного медичного університету, Луганського державного медичного
університету, на курсах інформації та стажування при Інституті
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним
завершеним науковим дослідженням. Внесок автора в отриманні наукових
даних є основним. Особисто автором обрано тему, визначено мету, завдання
та напрямки проведення досліджень. Особисто проведено комплексне
клініко-параклінічне обстеження і спостереження 250 вагітних з
первинною артеріальною гіпертензією та прееклампсією. Розроблено
критерії прогнозування можливості виникнення прееклампсії в ранніх
термінах вагітності у даного контингенту хворих. Самостійно проведено
всю статистичну обробку первинного матеріалу, аналіз та узагальнення
результатів, сформульовано усі положення та висновки роботи. Науково
обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлені до друку наукові
праці, виступи.

Апробація роботи. Матеріали дисертація докладались на
міжнародному конгресі акушерів-гінекологів (Чилі, 2003), XI з’їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, 2001), Пленумах акушерів-гінекологів
України (1999, 2000, 2003), на наукових конференціях Інституту педіатрії
акушерства та гінекології АМН України (2002,2003), науково-практичних
конференціях (Тернопіль, 2003; Запоріжжя, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 30 наукових робіт.
Основні фрагменти досліджень викладено в 21 статті, які опубліковані в
наукових фахових виданнях ( з них 9 самостійних), 8 статтях в журналах
та збірниках наукових праць, у тезах доповіді на Всесвітньому конгресі.
В авторефераті наведено 26 наукових праць.

За матеріалами наукової роботи отримано патент на винахід:
“Спосіб прогнозування розвитку прееклампсії у вагітних з первинною
артеріальною гіпертензією” (№ 70857А, Київ, 2003).

Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 342 сторінках
тексту, складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень, 8
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 49
рисунками та 62 таблицями, які займають 64 сторінки. Список літератури
містить 511 джерел (із них 198 зарубіжних) на 48 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведено дослідження особливостей перебігу вагітності, пологів, стану
плода та новонародженого, а також комплексне клініко-параклінічне
обстеження в динаміці вагітності у 250 хворих на первинну артеріальну
гіпертензію ( основна група) та 50 соматично здорових жінок з
фізіологічним перебігом вагітності, що склали контрольну групу.

З метою виявлення впливу диференційованої тактики ведення вагітних
обстежено 149 хворих з первинною артеріальною гіпертензією, яким
проводилась патогенетично обгрунтована профілактика та терапія
прееклампсії з урахуванням типу гемодинаміки вагітної, змін системи
імунітету матері та стану плода. В групу порівняння включено 87 хворих з
артеріальною гіпертензією та прееклампсією, яким проводились
загальноприйняті профілактичні та лікувальні заходи.

З метою вивчення імунного статусу визначали активність
натуральних кіллерних клітин – NК (CD16), кількість Т-лімфоцитів (CD3),
Т-хелперів (CD4), Т-супресорів (CD8) та В-клітин (CD22), а також
цитокінів – інтерлейкінів IЛ-2, IЛ-6, ІЛ-10, фактору некрозу
пухлини-альфа (ФНП-?). Визначення кількості лімфоцитів та їх
субпопуляцій в периферійній крові проводилось за методом непрямої
імунофлюоресценції після їх специфічного з’єднання з моноклональними
антитілами до поверхневих диференціювальних антигенів. Імунорегуляторний
індекс вираховували по співвідношенню CD4 до CD8 Т-клітин
(Т-хелпери/Т-супресори). Визначення показників гуморальної ланки
імунітету – рівня сироваткових імуноглобулінів IgG, IgM, IgA –
проводилось за допомогою методу простої радіальної імунодифузії за
Manchini E.A. Визначення кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій в
периферійній крові проводилось за методом непрямої імунофлюоресценції. В
роботі використані кластери диференціювання CD3, CD4, CD8, CD16, CD22
(виробництво “Сорбент. Лтд”., Москва). Концентрацію цитокінів визначали
імуноферментним методом. Для визначення вмісту сироваткових цитокінів
ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-6 та ФНП-? були використані тест системи “IMMUNOTECH”,
Франція. Дослідження проводились за методиками виробника.

З метою вивчення стану системи L – аргінін / оксиду азоту
проводилось визначення вільного L- аргініну, сумарних нітритів та
нітратів в сироватці крові, а також дослідження нітритредуктазної
активності в крові. Вміст вільного L-аргініну визначали класичним
методом Санагучі, в основу якого покладено механізм утворення
кольорового комплексу аргініну з нафтолом в присутності окислювача.
Фотометрування досліджуваної проби в порівнянні з контрольною проводили
в кюветі товщиною слою 1 см при d = 500 нм на спектрофотометрі СФ –
26. Кількість аргініну розраховували користуючись калібровочним
графіком, складеним у відповідності з умовами проведення досліду і який
представляє собою криву залежності оптичної щільності від кількості
аргініну. Кількість вільного аргініну в сироватці крові виражали в
мкмоль/л. Про вміст оксиду азоту ( NO) в сироватці крові судили по
рівню його продуктів метаболізму – сумарних нітритів (NO2-) та нітратів
(NO3-) за методом Грисса (1989).

Для вивчення параметрів центральної гемодинаміки проведено
допплеровське дослідження кровотоку серця та магістральних судин у
постійно-хвильовому режимі на апараті “Aloka SSD-2000”, який оснащено
блоком пульсуючої хвилі і функцією кольорового допплеровського
картирування. Протягом дослідження були проаналізовані наступні
показники гемодинаміки: частота серцевих скорочень (ЧСС), уд/хв;
систолічний та діастолічний артеріальний тиск (CAT), мм.рт.ст;
кінцево-систолічний (КСО) та кінцево-діастолічний об’єм (КДО) лівого
шлуночка, мл; ударний об’єм кровообігу (УО), мл; хвилинний об’єм
кровообігу (ХО), мл/хв; загальний периферичний опір (ЗПО), дин • с • см
-5; фракція викиду крові (ФВ), %; ступінь скорочення передньо-заднього
розміру лівого шлуночку у систолу (?S), %. При проведені
допплерографічного дослідження автоматично розраховувалися ударний
індекс (ударний об’єм кровообігу, приведений до одиниці площі поверхні
тіла, мл/м ) та серцевий індекс.

Ультразвукове і доплерометричне дослідження здійснювали за
допомогою апарату “Aloka SSD-2000”. В теперішній час найбільше
розповсюдження в акушерській практиці отримав аналіз кутнезалежних
показників. Для оцінки кривих швидкості кровотоку в маткових артеріях,
артерії пуповини, аорті і внутрішній сонній артерії плода вираховували
систоло-діастоличне співвідношення (С/Д), індекс резистентності (РІ) і
пульсаційний індекс (ПІ).

Усі отримані дані клінічних, інструментальних і лабораторних
досліджень оброблені статистичними методами, прийнятими в
медико-біологічних дослідженнях. Для оцінки обґрунтованості та
вірогідності отриманих результатів проводилась статистична обробка даних
з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel. Вірогідність
розходжень порівнюваних показників оцінювалася за допомогою критеріїв
Стьюдента та Фішера. Використано також корелятивний метод аналізу.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Про тяжкість
перебігу артеріальної гіпертензії судили з урахуванням рівня
артеріального тиску (АТ) та критеріїв, покладених в основу класифікації
артеріальної гіпертензії (АГ) згідно рекомендацій ВООЗ та Міжнародного
Товариства Гіпертензії (МТГ) 1999 року, а також Європейського
Товариства Гіпертензії та Європейського Товариства Кардіологів 2003
року по діагностиці, лікуванню та профілактиці артеріальної гіпертензії.
У 128 (51,2%) жінок мала місце АГ 1 ступеня (м’яка). У 94 (37,6%) хворих
була діагностована АГ 2 ступеня. Артеріальна гіпертензія 3 ступеня
спостерігалася в 28 (11,2%) жінок.

Тривалість захворювання на гіпертензію до теперішньої вагітності
у жінок, що перебували під спостереженням, складала від півроку до 25
років. У 19 (7,6%) вагітних захворювання на АГ було діагностовано
вперше під час вагітності. При аналізі виявлено, що із збільшенням
тривалості захворювання зростає число більш важких форм хвороби,
спостерігається підвищення і стабілізація АТ. Звертає на себе увагу той
факт, що в багатьох жінок з АГ з пубертатного віку мали місце надмірна
вага та нерідко порушення менструальної функції. Діагноз – ожиріння І –
ІІІ ступеня – був встановлений у 142 (56,8%) хворих на АГ. Надлишкову
масу тіла на початку вагітності мали 44 (34,3%) вагітних з АГ 1 ступеня,
50 (53,2%) вагітних з АГ 2 ступеня та 25 (89,3%) хворих, які страждали
на АГ 3 ступеня. Майже усі хворі (90,5%) мали обтяжену спадковість по
гіпертонії. У 38 (15,2%) вагітних причиною розвитку АГ була перенесена
під час попередньої вагітності тяжка прееклампсія. При теперішній
вагітності це важке ускладнення мало місце у 151 (63,9%) хворої з АГ, що
більш ніж в 10 разів перевищує показник у соматично здорових
вагітних.

Серед симптомів прееклампсії вагітних підвищення АТ є, у
більшості випадків, ведучою ознакою даного ускладнення. У першу чергу
відзначається підвищення діастоличного АТ, особливо у жінок з тяжкими
проявами захворювання. Набряки, як ознака поєднаної прееклампсії,
спостерігається в переважній більшості випадків – у 141(93,3%) жінки,
протеїнурія – у 87 (57,6%) вагітних. Наші спостереження показали, що
тяжкість прееклампсії, її клінічні прояви в певній мірі залежать від
вихідного перебігу захворювання. Так, при АГ 1 ступеня прееклампсія
відзначалася в 49,6% (з них – 3,3% тяжка), при АГ 2 ступеня – в 73,8%
(35,2% – тяжка), при АГ 3 ступеня в 100% (з них 92% – тяжка). Загалом,
прееклампсія середньої важкості була виявлена у 93 (39,4%) хворих,
тяжка прееклампсія – у 58 (24,5%) вагітних з АГ.

Особливістю прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією є
її раннє виникнення (в 22 -23 тижні вагітності). Прееклампсія, яка
виникла до 28 тижнів спостерігалася у 7 (2,9%) вагітних з АГ, в терміни
28-32 тижні – у 24 (10,2%), в 32-36 тижнів – у 66 (27,9%) і після 36
тижнів вагітності – у 54 (22,9%). Таким чином, у 58 (24,5%) випадках
прееклампсія мала місце до 32 тижнів вагітності.

Серед інших ускладнень вагітності у хворих з АГ характерним є
невиношування. Частота загрози переривання вагітності спостерігалася у
82 (32,8%) жінок з АГ. За даними наших досліджень, пізні аборти мали
місце в 4 (1,6%) хворих з АГ, передчасні пологи – у 22 (9,5%), що
достовірно більше, ніж у здорових вагітних (р0,05), то при АГ 2 та 3 ступеня вона склала, відповідно, 35,3% та
91,6% (р0,05) (табл.1).

Таким чином, у вагітних з поєднаною прееклампсією стан клітинної
ланки імунітету залежить від тяжкості прееклампсії. При тяжкій
прееклампсії відбувається зрив певних ланок клітинного імунітету –
зниження Т-лімфоцитів (CD3) та Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD8) в
порівняння з вагітними без прееклампсії або при нетяжкому її перебігу.
Рівень кіллерної активності (CD16) збільшується пропорціонально
зростанню тяжкості прееклампсії (r = 0,82, p0,05). При прееклампсії
середньої тяжкості рівень ІЛ-10 дещо знижується, але залишається досить
високим (21,75 ? 2,46 пкг/мл). І лише при розвитку тяжкої прееклампсії
рівень його зменшується вдвічі (21,75 ? 2,46 пкг/мл – при середній
прееклампсії та 11,3 ? 2,05 пкг/мл – при тяжкій прееклампсії, r = -0,48,
p0,05).

Проведене лікування у вагітних основної групи сприяє не тільки
зменшенню тяжкості прееклампсії, але й підвищує рівень імунного захисту
плода від активного впливу імунної системи матері. У випадках приєднання
прееклампсії в основній групі відбувалися менш суттєві зміни в
гуморальній та клітинній ланках імунітету. В групі порівняння, навпаки,
показники кіллерної активності значно зростали, а гуморальної достовірно
знижувались в порівнянні з вагітними з прееклампсією основної групи
(р0,05). В той же час, при більш детальному аналізі,
слід відзначити, що частота кесаревого розтину при АГ 2 ступеня в
основній групі склала 24,2%, а в групі порівняння – 50% випадків
(p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020