.

Обгрунтування нового методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії (клініко-експериментальне дослідження

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
152 3194
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

ЛИТВЯК ЕЛЛІНА ІГОРІВНА

УДК 616.361-008.6-07:615.3-08

Оптимізація діагностики та медикаментозної корекції дисфункцій
біліарного тракту

14.01.36 – гастроентерологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук Щербиніна Марина Борисівна,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ

України, професор кафедри гастроентерології та терапії

факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Решетілов Юрій Іванович, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
терапії та гастроентерології;

доктор медичних наук, професор Фадєєнко Галина Дмитрівна, Інститут
терапії ім. акад. Л.Т.Малої АМН України (м. Харків), заступник директора
з наукової роботи

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України

(м. Київ), кафедра госпітальної терапії №2

Захист дисертації відбудеться „ 10 ” листопада 2005 р. о „ 1300 ”
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Інституту
гастроентерології АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ,
49074)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ,
49044)

Автореферат розісланий „ 08 ” жовтня 2005 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук,

професор О.В. КурятаЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні 10 років в Україні зріст поширеності
захворювань біліарної системи склав 35,2% (А.В. Підаєв зі співавт.,
2003). Сьогодні вони становлять 24,2% з усіх гастроентерологічних недуг
та поступаються за розповсюдженістю лише групі запальних та виразкових
хвороб гастродуоденальної зони (О.Г. Осауленко, 2004).

Однією з найпоширеніших патологій, яка виявляється у майже 5% дорослого
населення, є функціональні розлади біліарного тракту (БТ) (WHO, 2001; Т.
Jrgenson, V. Binder, О. Bonnevie, 1996). Функціональні розлади БТ
охоплюють різні вікові групи, уражаючи здебільшого осіб молодого і
середнього віку, мають хронічний перебіг з частими рецидивами, схильні
до прогресування із залученням до патологічного процесу суміжних органів
та розвитком холелітіазу. Тому рання діагностика та адекватне лікування
дисфункцій БТ мають величезне клінічне значення для профілактики
трансформації функціональних порушень моторної діяльності БТ в органічну
патологію та запобігання низки медико-соціальних проблем.

Патологію БТ відрізняє складність багатьох питань етіології та
патогенезу. У забезпеченні моторної діяльності БТ визнаною є роль
вегетативних регуляторних механізмів (G.M. Mawe, 1998; C.M. Woods,
2005). Порушення функціонального стану вегетативної регуляції, сприяючи
розвитку моторно-тонічних розладів БТ, передують, а потім й
супроводжують хронічну біліарну патологію. Патологічні зміни стосуються
тонічного стану сфінктерів БТ, скорочувальної здатності жовчного міхура
(ЖМ), прояви чого можуть виступати як ізольовано, так й у комбінації
(А.П. Пелещук, В.Г. Передерій, А.С. Свінцицький, 1995). На ранніх етапах
свого розвитку функціональні розлади біліарної моторики мають прихований
перебіг. Тому переважна кількість таких хворих припадає на амбулаторний
етап контактування з лікарем (Г.Д. Фадєєнко, 2005). У цьому зв’язку
важливою є розробка діагностичних технологій для одержання інформації
щодо моторної діяльності БТ та механізмів, що її координують, а також
для підбору оптимальної терапії (Ю.І. Решетілов, 2005; О.Я. Бабак,
2000). Залишається також відкритим питання диференційованого підходу до
лікування окремих типів дисфункцій БТ з урахуванням особливостей
вегетативної регуляції, що їм притаманні. Таким чином, дане наукове
дослідження є доцільним та актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною теми науково-дослідної роботи кафедри
гастроентерології та терапії ФПО Дніпропетровської державної медичної
академії „Вивчення патогенетичних механізмів порушень функції
гастродуоденальної зони та розробка на їх основі нових методів
діагностики, лікування та профілактики захворювань шлунка,
дванадцятипалої кишки, гепатобіліарної зони та кишечнику” (державний
реєстраційний №0103U003649).

Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики й лікування
дисфункцій БТ на підставі встановлення взаємозв’язку типів розладів
біліарної моторики із функціональним станом вегетативної регуляції.

Завдання дослідження:

Встановити частоту окремих типів розладів моторики БТ та їх залежність
від функціонального стану вегетативної регуляції, а також притаманні їм
сполучення з іншими захворюваннями травної системи.

Дослідити особливості вегетативного забезпечення моторики БТ на фоні
застосування розчину магнезії сульфату у практично здорових
осіб-добровольців та визначити критерії оцінки рівня вегетативного
забезпечення за часовими показниками коефіцієнту скорочення ЖМ.

Оцінити доцільність використання гострої медикаментозної проби за
допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження для підбору
диференційованої корекції дисфункцій БТ.

Встановити особливості відновлення координованої моторики БТ та
функціонального стану вегетативної регуляції у пацієнтів з окремими
типами біліарних дисфункцій після курсового прийому жовчогінного
препарату холівер та препарату урсодезоксихолевої кислоти урсохол та
розробити алгоритм вибору препаратів для лікування дисфункцій БТ.

Об’єкт дослідження: пацієнти із дисфункціями БТ, практично здорові
особи-добровольці.

Предмет дослідження: моторика БТ та функціональний стан вегетативної
регуляції.

Методи дослідження: анкетування; загальноклінічні; інструментальні –
стандартне та динамічне ультрасонографічне дослідження
гепатопанкреатобіліарної системи, багатофазове та етапне хроматичне
дуоденальне зондування, динамічна гепатобілісцинтіграфія,
фіброезофагогастродуоденоскопія, спектральний аналіз варіабельності
ритму серця; мікроскопічне та біохімічне дослідження жовчі; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукового дослідження
розширюють та поглиблюють уявлення щодо фізіологічного підґрунтя
моторики БТ та патогенетичних механізмів розвитку біліарних дисфункцій.
Встановлено частоту окремих типів дисфункцій БТ та їх залежність від
функціонального стану вегетативної регуляції. Вперше за допомогою
спектрального аналізу варіабельності ритму серця зміни стану
вегетативної регуляції при різних типах дисфункцій БТ окреслено
кількісними параметрами. Вперше встановлено зв’язок між суб’єктивним
сприйняттям вегетативних змін та загальною потужністю спектру
нейрогуморальної регуляції у пацієнтів із дисфункціями БТ. Визначено
високу частоту (78,6%) сполучень дисфункцій БТ з іншими захворюваннями
травної системи, серед яких перше місце посідає хронічний панкреатит
(50,9% хворих). Продемонстровано синхронну динаміку показників
скорочувальної функції ЖМ та стану вегетативної регуляції. За
кількісними параметрами вивчено внесок симпатичної та парасимпатичної
ланок вегетативної регуляції у забезпечення моторики БТ, встановлено
зв’язок між ступенем скорочення ЖМ та вагусною активністю. Вперше
визначено критерії, що дозволяють за результатами динамічного
ультрасонографічного дослідження ЖМ протягом 20-ти хв. оцінити характер
подальшої моторики та рівень вегетативного забезпечення моторної
діяльності БТ. Доведено доцільність застосування гострої медикаментозної
проби за допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження ЖМ для
підбору жовчогінних препаратів. Доведено ефективність курсового прийому
жовчогінного препарату холівер та препарату урсодезоксихолевої кислоти
урсохол щодо відновлення координованої взаємодії структур БТ та
покращення функціонального стану вегетативної регуляції при окремих
типах біліарних дисфункцій. Показано більш високу ефективність холіверу
у пацієнтів із гіпокінетично-гіпотонічним та гіпокінетично-нормотонічним
типами дисфункцій БТ. Урсохол справляє більш значний позитивний вплив у
пацієнтів із гіпокінетично-гіпертонічним типом дисфункції БТ. Вперше
обґрунтовано достатність використання цих препаратів у переважній
більшості пацієнтів для корекції як біліарних дисфункцій, так й порушень
функціонального стану ланок вегетативної регуляції.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено критерії, які дають
змогу за результатами динамічного ультрасонографічного дослідження ЖМ
протягом 20-ти хв. оцінити його подальшу моторику та рівень
вегетативного забезпечення процесу холединаміки, що може
використовуватися при скринінгових обстеженнях. Обґрунтовано доцільність
проведення динамічного ультрасонографічного дослідження для підбору
жовчогінних препаратів. Розроблено алгоритм вибору препаратів для
корекції біліарних розладів залежно від їх типу. За результатами
наукових досліджень отримано 1 позитивне рішення про видачу
деклараційного патенту України (Заява на пат. № u200505304, МПК 7
А61В5/02, А61В8/12. Спосіб функціональної діагностики стану вегетативної
регуляції, що забезпечує моторне функціонування біліарного тракту /
Щербиніна М.Б., Вагін С.В., Литвяк Е.І., Сутиріна І.Г. (Україна). –
Заявл.03.06.05. Позитивне рішення 08.09.05). Видано 1 інформаційний лист
(Спосіб функціональної діагностики стану вегетативної регуляції, що
забезпечує моторну діяльність біліарного тракту: Інформ. лист № 116 –
2005. Про нововведення в системі охорони здоров’я / Щербиніна М.Б.,
Вагін С.В., Литвяк Е.І. – Київ, 2005. – 2 с.). Результати дослідження
впроваджено у практичну роботу 1-ого поліклінічного відділення

МКЛ №1 м. Дніпропетровська (акт впровадження від 06.07.04), 1-ого
поліклінічного відділення МКЛ №6 м. Дніпропетровська (акт впровадження
від 22.07.04 та 29.06.05), 1-ого поліклінічного відділення МКЛ №9 м.
Дніпропетровська (акт впровадження від 18.08.04 та 05.07.05), міської
лікарні №7 м. Дніпродзержинська (акт впровадження від 15.09.04 та
02.06.05), Новомосковської центральної районної лікарні (акт
впровадження від 01.10.04 та 14.06.05), Центральної міської лікарні

м. Новомосковська (акт впровадження від 06.10.04 та 15.06.05). Основні
теоретичні положення дисертації застосовуються у навчальному процесі
кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено
інформаційно-патентний пошук та аналіз літературних джерел, результати
якого свідчать про відсутність аналогів наукових розробок. Самостійно
здійснено відбір пацієнтів і практично здорових осіб, їх комплексне
обстеження та дослідження в обсязі оригінальної запропонованої методики.
Особисто проведено аналіз одержаних результатів та їх статистичну
обробку. Самостійно сформульовано основні положення, висновки та
практичні рекомендації, підготовлено матеріали для публікацій. Основні
публікації за темою дисертації носять оригінальний характер.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
представлено на науково-практичній конференції молодих вчених „Від
фундаментальних досліджень до прогресу в терапії” (Харків, 2003); 78-ій
підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених з
міжнародною участю (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній
конференції „Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої” (Харків,
2004); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Вчені
майбутнього” (Одеса, 2004); Всеукраїнській науково-практичній
конференції „Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх
хвороб” (Харків, 2004); Ювілейній науково-практичній конференції,
присвяченій 25-річчю кафедри гастроентерології ЗМАПО (Запоріжжя, 2005),
ІІІ конгресі гастроентерологів України (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано

11 друкованих праць, з них 5 – у фахових наукових виданнях, перелік яких
затверджений ВАК України, 1 – у іноземному фаховому науковому виданні, 5
тез. Отримано 1 позитивне рішення про видачу деклараційного патенту
України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 122 сторінках
друкованого тексту, містить 21 таблицю і 25 малюнків. Складається зі
вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження,
трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних
результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури із
157 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 222 пацієнтів (70 чоловіків та
152 жінки віком від 18 до 64 років) із дисфункціями БТ та 65 практично
здорових осіб-добровольців (19 чоловіків та 46 жінок віком від 18 до 64
років). Відбір пацієнтів здійснювали за клінічними проявами та
результатами обстеження з обґрунтуванням функціонального характеру
біліарних розладів. Верифікацію окремих типів дисфункцій БТ проводили за
критеріями характеру моторики ЖМ та функціонального стану сфінктера Одді
за класифікацією І.І. Дегтярьової та

І.М. Скрипніка (1999). Стандартне ультрасонографічне дослідження (УСД)
виконували на SDL-32 „Shimasonic” та ALOKA-500 (Японія). З дослідження
вилучали хворих з наявністю деформацій ЖМ та/або холедоху, конкрементів
в порожнинах ЖМ та/або холедоху, холестерозу та ознак запальних змін
стінок цих структур. Реєстрували діаметр холедоху, лінійні розміри ЖМ із
наступним розрахунком його об’єму за F.S. Weill (1996). Визначали
наявність супутньої патології з боку травної системи за допомогою
відповідних методів обстеження. Моторику БТ вивчали за допомогою
динамічного УСД з використанням у якості подразника 50,0 мл 25% розчину
магнезії сульфату та реєстрацією параметрів БТ на 20-й, 40-й та 60-й хв.
після його перорального прийому. Проводили гострі медикаментозні проби з
метою оцінки впливу прийому одноразової дози жовчогінного препарату
холівер на біліарну моторику, при цьому вимірювання параметрів БТ
проводили на 30-й, 60-й та 90-й хв. після прийому препарату та
порівнювали із дією розчину магнезії сульфату, що була зареєстрована у
ті ж самі терміни часу. Розраховували коефіцієнт скорочення ЖМ (Кскор,
%) та показник напруження жовчовиділення (НУСД, мл/хв) у кожен з
інтервалів часу за відповідними формулами. Динамічну
гепатобілісцинтіграфію (ГБСГ) виконували на гамма-камері МВ 9101 „Гамма”
(Угорщина) з використанням радіофармпрепарату (РФП)

99mТс – НІDА. При аналізі кривих “активність-час” розраховували такі
показники: час максимального накопичення РФП гепатоцитами (Тmax печ,
хв.), період напіввиведення РФП з паренхіми печінки (Т1/2 печ, хв.), час
максимального накопичення РФП у ЖМ (Тmax ЖМ, хв.), час напіввиведення
РФП з ЖМ (Т1/2 ЖМ, хв.), коефіцієнт скорочення ЖМ у відповідь на прийом
розчину магнезії сульфату (КСЖМ, %), час надходження РФП до кишечника
(Ткиш, хв.). Багатофазове дуоденальне зондування (БДЗ) проводили за
класичною методикою. Частині пацієнтів виконували етапне хроматичне
дуоденальне зондування (ЕХДЗ) із попереднім (за 12 годин до проведення
дослідження) пероральним прийомом метиленового синього (0,3 г у вигляді
порошку у желатиновій капсулі) для більш легкого відокремлення окремих
порцій жовчі. Як БДЗ, так й ЕХДЗ дозволяло повною мірою проаналізувати
часові та об’ємні параметри холединамічного процесу та розрізнити
наступні етапи жовчовиділення: І – етап базальної секреції жовчі
(нервово-рефлекторна фаза жовчовиділення); ІІ – латентний період
(закритого сфінктера Одді); ІІІ – сфінктера Люткенса та холедоха; IV –
ЖМ; V – зовнішньої секреції жовчі. Розраховували показник напруження
жовчовиділення міхурової жовчі (Н, мл/хв). Жовч, що було отримано при
БДЗ, піддавали мікроскопічному дослідженню (кількість лейкоцитів,
еритроцитів, кристалики холестерину, білірубінату Са2+, наявність
найпростіших або паразитів). За біохімічним дослідженням визначали
концентрацію холевої кислоти (ммоль/л), розраховували сумарний дебит
холевої кислоти (ммоль) (Л.Л. Громашевська та співавт., 1986).
Анкетування пацієнтів та практично здорових осіб для встановлення
суб’єктивних ознак вегетативних змін проводили за оригінальною анкетою
„Опитувальник для виявлення ознак вегетативних змін” (А.М. Вейн, 2000).
Синдром вегетативної дисфункції діагностували, якщо загальна кількість
балів дорівнювала або перевищувала 15. Для об’єктивізації
функціонального стану вегетативної регуляції застосовували методику
спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) згідно
„Стандартів вимірювання, фізіологічної інтерпретації та клінічного
використання” Робочої групи Європейського Кардіологічного Товариства та
Північно-Американського Товариства Стимуляції і Електрофізіології
(1996). Реактивність ланок вегетативної регуляції оцінювали за
кардіоваскулярними тестами (КВТ) (D.J. Ewing, 1993). Одержання первинних
даних відбувалося шляхом запису електрокардіограми протягом 4-х
хвилинного проміжку за допомогою апаратно-програмного комплексу
багатодобового моніторування „PiCard” (Україна) за таким протоколом:
запис в положенні лежачи; КВТ (проба з глибоким керованим диханням,
проба Вальсальви, активна ортостатична проба); запис в положенні стоячи.
При аналізі фонових записів в положенні лежачи та стоячи визначали
наступні параметри: потужність у діапазоні VLF (0,003-0,04 Гц), мс2 для
характеристики активності гуморально-метаболічних та центральних
ерготропних механізмів регуляції серцевого ритму; потужність у діапазоні
LF (0,04-0,15 Гц), мс2, для оцінки активності симпатичної ланки
вегетативної регуляції; потужність у діапазоні HF (0,15-0,4 Гц), мс2, що
відображає активність парасимпатичної ланки; загальну потужність спектру
– ТР (діапазон 0,003-0,4 Гц), мс2 як суму вищезазначених показників;
питому вагу потужності кожного частотного компонента (у %) – %HF, %LF,
%VLF; симпатико-парасимпатичний баланс – LF/HF. Розраховували
коефіцієнти КВТ: Kr-r – при аналізі проби з глибоким керованим диханням,
KВальс – при аналізі проби Вальсальви, K30:15 – при аналізі активної
ортостатичної проби. Проводили дослідження вегетативного забезпечення
моторної діяльності БТ у практично здорових осіб за алгоритмом, що
передбачав послідовну реєстрацію параметрів БТ та показників ВРС у межах
загального часового проміжку. Спочатку натщесерце за допомогою УСД
проводили вимірювання параметрів ЖМ. Потім при дотриманні умов фізичного
та психологічного спокою пацієнта, що було головною умовою щодо
достовірності отриманих результатів, у положенні лежачи проводили перший
фоновий запис параметрів ВРС. Далі пацієнт приймав перорально розчин
магнезії сульфату. Через 5 хв. після цього виконували наступний запис
ВРС. У подальшому параметри ВРС реєстрували протягом однієї години з
інтервалами 10 хв. за вищезазначених умов. Останній запис ВРС
здійснювали на 55-й хв. Вимірювання розмірів ЖМ проводили на 20-й, 40-й
та 60-й хв. після прийому розчину магнезії сульфату з відокремленням
відповідно 1-ого, 2-ого та 3-ого періодів, в межах яких й було
проаналізовано моторну діяльність БТ та динаміку параметрів її
вегетативного забезпечення. Зміни розмірів ЖМ оцінювали за якісною
характеристикою („+” – скорочення, „–” – розслаблення) та Кскор. Індекс
маси тіла (ІМТ, кг/м2) визначали в усіх пацієнтів та практично здорових
осіб-добровольців. Частину пацієнтів із дисфункціями БТ спостерігали
надалі з визначенням показників біліарної моторики та стану вегетативної
регуляції після курсового лікування жовчогінним препаратом холівер („HG
Pharm”, В’єтнам) та препаратом урсодезоксихолевої кислоти урсохол
(„Дарниця”, Україна). Статистична обробка отриманих даних здійснювалася
за допомогою MS Excel for Windows XP. Розраховували середню арифметичну
варіаційного ряду (М) та стандартну помилку середньої арифметичної (m).
Враховуючи, що отримані дані відповідають нормальному розподілу, оцінку
достовірності різниць середніх значень показників проводили за допомогою

t-критерія Стьюдента. При цьому різницю між показниками вважали
достовірною при значеннях p0,05) (рис.1).

Примітки:

** – p0,05 щодо контролю). Це підтверджує пригнічення вагусних
регуляторних механізмів при наявності спазму сфінктера Одді. KВальс був
вірогідно зменшений у групі із гіпокінетично-гіпертонічним типом
(1,28±0,03, pt Oo o H J L N P ??th???o o EHuy ????th?????аявності супутньої патології питома вага цих варіантів дисфункцій БТ складала лише відповідно 5,3% та 7,9%. Гіпокінетично-гіпертонічний та гіпокінетично-гіпотонічний типи, що були найчастішими у групі з супутньою патологією (відповідно 63,1% та 21,1%), у пацієнтів без неї було представлено вагомо меншою мірою (9,7% та 6,4%). Жоден пацієнт із дисфункціями БТ без супутньої патології не мав порушень біліарної моторики за гіперкінетично-гіпертонічним типом, при її наявності його було діагностовано у 2,6%. У групі з наявністю супутньої патології травної системи превалювали пацієнти з надмірною вагою – 52,7%, серед пацієнтів без неї надмірну вагу мали 45,2%, а серед практично здорових осіб – лише 32,3%. Отже, наявність супутньої патології асоціюється зі зростанням питомої ваги пацієнтів з надмірною вагою. Суб’єктивні ознаки вегетативних змін виявляються у 86,8% хворих з наявністю та 70,9% без супутньої патології травної системи. При відсутності супутньої патології пацієнтам із дисфункціями БТ була притаманна тенденція щодо покращення більшості параметрів об’єктивного стану вегетативної регуляції. У групі з гіпокінетично-гіпертонічним типом без супутньої патології K30:15 був достовірно вищий за аналогічний у групі з її наявністю (1,34±0,03 та 1,14±0,03, p0,05 щодо
груп А (493,5±54,7 мс2) та С (300,6±187,4 мс2). Встановлено наявність
зв’язку між вихідним об’ємом ЖМ та загальною потужністю спектра (r=
-0,767), а також коефіцієнтом LF/HF (r= 0,775). Скорочення ЖМ у групі С
у 1-ому періоді супроводжувалося приростом потужності в HF-діапазоні (r=
-0,998). Надалі з’ясовано певні закономірності: скорочення ЖМ
супроводжувалося підвищенням парасимпатичної та зниженням симпатичної
активності, розслаблення ЖМ,

навпаки – зсувом симпатико-парасимпатичного балансу у бік переважання
симпатичних та пригнічення парасимпатичних впливів. Отже, при
переважанні вихідного рівня вагусної активності над симпатичною та
високому абсолютному рівні загальної потужності спектру нейрогуморальної
регуляції реєструється менший об’єм ЖМ та його подовжене скорочення у
часі. При різних абсолютних вихідних рівнях вагусного тонусу скорочення
ЖМ асоціюється з підвищенням активності переважно парасимпатичної ланки
вегетативної регуляції.

З метою розробки критеріїв оцінки рівня вегетативного забезпечення
процесу холединаміки обстежено 55 здорових осіб-добровольців з найбільш
репрезентативних за кількістю осіб груп (А та С), вихідні параметри
об’єму ЖМ у яких не виходили за межі 16,6 – 67,7 мл. 1-у групу („+ + ?”)
склали 45 осіб (81,8%), 2-у („+ ? +”) – 10 (18,2%). Кскор у 1-ому
періоді дорівнював у 1-ій групі 48,9±2,9%, у 2-ій – 79,7±0,5% (p0,05. Встановлено наявність зв’язку
між об’ємом ЖМ натще та вихідним рівнем вагусної активності і загальної
потужності спектру нейрогуморальної регуляції (відповідно r = -0,416, r
= -0,354). Коефіцієнт LF/HF у 2-ій групі був достовірно нижчий за
аналогічний у 1-ій – відповідно 0,79±0,01 та 0,93±0,02 (p0,05) та достовірним зростанням НУСД 30-60’ з 0,13±0,04
мл/хв до 0,27±0,02 мл/хв (p0,05). Параметр Н у групі із гіпокінетично-гіпотонічним типом зростав
з 1,39±0,20 мл/хв до 2,10±0,04 мл/хв, р0,05. Отже, холівер підвищує
скорочувальну здатність ЖМ у групах із гіпокінетично-гіпотонічним та
гіпокінетично-нормотонічним типами, що призводить до суттєвого зростання
напруження жовчовиділення. Зміни функціонального стану вегетативної
регуляції у цих групах виявляються суттєвим покращенням реактивності
переважно парасимпатичної ланки вегетативної регуляції (у групі із
гіпокінетично-гіпотонічним типом зниження %HF при виконанні КВТ до
лікування – 16,5±2,5%, після – 67,5±5,0%, р0,05), після – з 0,76±0,29 до 2,77±0,07 (pАНОТАЦІЯ Литвяк Е.І. Оптимізація діагностики та медикаментозної корекції дисфункцій біліарного тракту. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2005. Дисертацію присвячено вирішенню питань удосконалення ранньої діагностики та лікування дисфункцій біліарного тракту (БТ). Отримані результати розширюють та поглиблюють уявлення щодо фізіологічного підґрунтя моторики БТ та патогенетичних механізмів розвитку біліарних дисфункцій. Розроблено критерії, які дозволяють за результатами динамічного ультрасонографічного дослідження жовчного міхура протягом 20-ти хв. оцінити характер його подальшої моторики та рівень вегетативного забезпечення моторної діяльності БТ, що може використовуватися при скринінгових обстеженнях. Доведено доцільність застосування гострої медикаментозної проби за допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження жовчного міхура для підбору жовчогінних препаратів. Доведено ефективність курсового лікування холівером та урсохолом щодо відновлення координованої взаємодії структур БТ та покращення функціонального стану вегетативної регуляції при окремих типах дисфункцій БТ. Показано більш високу ефективність холіверу у пацієнтів із гіпокінетично-гіпотонічним та гіпокінетично-нормотонічним типами дисфункцій БТ. У пацієнтів із гіпокінетично-гіпертонічним типом дисфункцій БТ більш значний позитивний вплив справляє урсохол. Обґрунтовано достатність використання цих препаратів у переважній більшості пацієнтів для комбінованої корекції як біліарних дисфункцій, так й порушень функціонального стану ланок вегетативної регуляції. Ключові слова: біліарний тракт, моторика, функціональні розлади, вегетативна регуляція, діагностика, лікування. АННОТАЦИЯ Литвяк Э.И. Оптимизация диагностики и медикаментозной коррекции дисфункций билиарного тракта. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36 – гастроэнтерология. – Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, Институт гастроэнтерологии АМН Украины, Днепропетровск, 2005. Диссертация посвящена решению вопросов оптимизации ранней диагностики и лечения дисфункций билиарного тракта (БТ). С этой целью проведено комплексное обследование и наблюдение за 222 пациентами с дисфункциями БТ и 65 практически здоровыми лицами-добровольцами. Результаты научного исследования расширяют и углубляют представления о физиологических основах моторики БТ и патогенетических механизмах развития билиарных дисфункций. Установлено, что среди дисфункций БТ наиболее часто встречается гипокинетически-гипертонический тип (51,7%). При билиарных дисфункциях отмечается ухудшение функционального состояния вегетативной регуляции и угнетение реактивности ее звеньев. Вегетативный дисбаланс при спазме сфинктера Одди характеризуется симпатикотонией. У 78,6% пациентов дисфункции БТ сочетаются с другими заболеваниями пищеварительной системы, чаще всего (50,9%) с хроническим панкреатитом. Сопутствующая патология усугубляет вегетативную дисфункцию, что проявляется увеличением частоты выявления субъективных признаков вегетативных изменений и объективным ухудшением реактивности звеньев вегетативной регуляции. Установлена взаимосвязь между степенью возрастания субъективного восприятия пациентами вегетативных изменений и снижением общей мощности спектра нейрогуморальной регуляции (r= -0,436). При исходном объеме желчного пузыря (ЖП) от 41,7 до 60,1 мл с помощью динамического ультрасонографического исследования в течение первых 20-ти мин. возможно оценить характер моторики БТ и состояние ее вегетативного обеспечения. При коэффициенте сокращения ЖП от 79,2% до 80,2% сокращение ЖП в первые 20 мин. ассоциируется с возрастанием вагусной активности (r= 0,998). Функциональное состояние вегетативной регуляции характеризуется исходным превалированием парасимпатического звена, вегетативное обеспечение деятельности БТ является достаточным и физиологически адекватным. При коэффициенте сокращения ЖП от 46,0% до 51,8% сокращение ЖП в первые 20 мин. коррелирует с угнетением вагусных влияний (r= -0,324). Уровень вегетативного обеспечения моторики БТ при этом является сниженным. При коэффициенте сокращения ЖП менее 51,8% существует повышенный риск развития дисфункций БТ. Препарат холивер при однократном приеме оказывает мощный пролонгированный холекинетический эффект у пациентов с гипокинетически-гипотоническим и гипокинетически-нормотоническим типами билиарных дисфункций. Идентичность кривых моторики ЖП при приеме холивера таковым под влиянием раздражителя (50,0 мл 25% раствора сульфата магнезии) присуща 80,0% и 83,3% пациентов этих групп, что подтверждает сходство действия препарата с физиологическим. При курсовом лечении желчегонный препарат холивер улучшает билиарную моторику за счет повышения сократительной способности ЖП. Динамика функционального состояния вегетативной регуляции проявляется достоверным улучшением реактивности парасимпатического звена. Наибольший эффект препарат имеет у пациентов с гипокинетически-гипотоническим и гипокинетически-нормотоническим типами дисфункций БТ. Препарат урсодезоксихолевой кислоты урсохол преимущественно устраняет спазм сфинктеров БТ. Динамика состояния вегетативной регуляции проявляется существенным повышением исходной вагусной активности, реактивность парасимпатического звена улучшается недостоверно. Использование препарата оправдано у пациентов с гипокинетически-гипертоническим типом дисфункций БТ. Ключевые слова: билиарный тракт, моторика, функциональные расстройства, вегетативная регуляция, диагностика, лечение. ANNOTATION Lytvyak E.I. Optimization of diagnosis and medicamental correction of biliary tract dysfunction. – Manuscript. Thesis for a degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.36 – gastroenterology. – Dniepropetrovsk State Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine, The Institute of Gastroenterology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Dniepropetrovsk, 2005. The dissertation is devoted to deciding the questions of optimization of diagnosis and treatment of biliary tract dysfunction. The results of research work increase the concepts of physiological basis of biliary tract motility and pathogenetic mechanisms of genesis of biliary dysfunction. There were elaborated the criteria which allowed to evaluate gallbladder motility and level of autonomic maintenance of biliary tract motility during 20 minutes according to results of dynamic ultrasonographic examination of gallbladder. This may be used for screening examinations. There was justified the expediency of performing the dynamic ultrasonographic examination for the choice of choleretic drugs. There was argumented the efficiency of course treatment by choleretic drug Choliver and ursodeoxycholic acid Ursochol which was shown in regeneration of coordinated interrelations of biliary tract structures and improvement of the functional state of autonomic regulations components. There was proved the higher efficiency of Choliver in patients with hypokinetic-hypotonic and hypokinetic-normotonic types of biliary tract dysfunction. Ursochol showed more important positive effect in patients with hypokinetic-hypertonic type of biliary tract dysfunction. There was justified sufficiency of using these drugs in most patients for combinative correction of both biliary dysfunction and disorders of functional state of autonomic regulations components. Key words: biliary tract, motor activity, functional disorders, autonomic regulation, diagnostic, treatment. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ БДЗ – багатофазове дуоденальне зондування БТ – біліарний тракт ВРС – варіабельність ритму серця ГБСГ – гепатобілісцинтіграфія ЕХДЗ – етапне хроматичне дуоденальне зондування ЖМ – жовчний міхур ІМТ – індекс маси тіла КВТ – кардіоваскулярні тести РФП – радіофармацевтичний препарат УСД – ультрасонографічне дослідження Литвяк Елліна Ігорівна Оптимізація діагностики та медикаментозної корекції дисфункцій біліарного тракту (Автореферат) Підписано до друку 05.10.05. Формат 60х84/16. Папір друкарський, комп’ютерний набір. Друк офсетний. Ум. друк. аркушів – 0,9. Тираж 120 пр. Зам. №1555. Надруковано ВТК „Друкар” ДДМА м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4 PAGE \* Arabic 25 PAGE \* Arabic 27

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020