.

Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
138 3011
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ГУТИЙ

БОГДАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 636.09: 615.9: 636.2

Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи
антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція

16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Л Ь В І В – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної

медицини імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

Гуфрій Дмитро Федорович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені
С.З. Ґжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Коцюмбас Ігор Ярославович,

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів
та кормових добавок, директор, завідувач відділу фармакології і
імунології

кандидат ветеринарних наук, доцент

Панько Микола Федорович,

Національний аграрний університет, доцент кафедри фармакології
та токсикології

Провідна установа: Національний науковий центр „Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, відділ
токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції, м.
Харків

Захист відбудеться “7” березня 2007 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий “2” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Тваринництво – основна галузь агропромислового
комплексу, яке виробляє більшу частину харчових продуктів тваринного
походження. Вагоме місце у розвитку цієї галузі займає вирощування
великої рогатої худоби. Другою важливою складовою частиною
агропромислового комплексу є рослинництво. Воно забезпечує людей
харчовими продуктами, а тварин – кормами. Надмірна інтенсифікація
сільського господарства шляхом застосування хімічних засобів захисту та
стимуляторів росту і продуктивності рослин та тварин призводить до того,
що в кормах для тварин часто буває високий рівень хімічних інгредієнтів,
які негативно впливають на організм тварин.

Поряд із цим слід зазначити, що ксенобіотики, які забруднюють навколишнє
середовище, також надходять у корми для тварин і знижують їх
продуктивність, а у надмірних кількостях спричиняють розвиток токсикозів
різної етіології. Серед них отруєння нітратами і нітритами у жуйних
буває досить часто. Саме тому нітратно-нітритні токсикози у тварин –
одна з найбільш актуальних проблем ветеринарної медицини.

У з’ясуванні причин, токсикодинаміки та лікування сільськогосподарських
тварин і птиці при отруєннях нітратами та нітритами значний вклад
внесли: С.В. Баженов (1964-1977), З.П. Скородинський (1973-1985), Г.О.
Хмельницький (1977-2006), А.Й. Мазуркевич (1978-2006), М.Ф. Запорожець
(1981-2002), М.Ф. Панько (1984-2006), Д.Ф. Гуфрій (1997-2006), В.М.
Гунчак (2001-2006).

Вищезгадані вчені встановили основні ланки патогенезу нітратно-нітритних
токсикозів у тварин, зокрема: розлади обміну речовин, порушення
фізіологічних функцій організму, вплив на відтворну функцію. На основі
проведених досліджень були розроблені “Методичні рекомендації з
діагностики, лікування і профілактики нітратно-нітритних токсикозів”
(2003р.).

У літературі ще не достатньо висвітлені закономірності змін показників
перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС).
Вивчення цих процесів дозволить розкрити досі невідомі особливості
процесів метаболізму у великої рогатої худоби за умов розвитку
нітратно-нітритного токсикозу. Проведення досліджень саме в такому
аспекті є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри
фармакології та токсикології Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького: “Дослідження механізмів
патогенезу розладів гідролітично-транспортної функції травної системи у
худоби за дії техногенних факторів та розробка ефективних способів
зменшення їх негативної дії на продуктивність і здоров’я тварин” (номер
державної реєстрації 0102U001339).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити вплив нітратів
у кількостях від 0,1 до 0,5 г NО3?/кг маси тіла тварини на активність
ферментів АОС організму за умов підвищення рівнів агресивних продуктів
ПОЛ, що утворюються при нітратному отруєнні.

Для вирішення поставленої мети за умов експериментального
нітратно-нітритного токсикозу вивчали активність ферментів АОС крові
бичків та рівень продуктів ПОЛ у сироватці крові. Крім цього, необхідно
було науково обґрунтувати доцільність використання фенарону та метіфену
для корекції АОС крові бичків за умов розвитку хронічного нітратного
токсикозу.

Об’єкт дослідження: експериментальний хронічний субклінічний та гострий
нітратно-нітритний токсикози у бичків, АОС, ПОЛ.

Предмет дослідження: морфологічні, біохімічні показники крові та
активність ферментів антиоксидантного захисту при нітратно-нітритному
токсикозі у бичків.

Методи дослідження: фармакологічні, токсикологічні, клінічні,
фізіолого-біохімічні, біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розкрито нові аспекти патогенезу
нітратно-нітритного токсикозу у бичків, зокрема, встановлено вплив їх на
систему антиоксидантного захисту. Вивчено динаміку показників
фізіологічного стану організму, обміну речовин, активності ферментів у
крові бичків за розвитку різних форм нітратно-нітритного токсикозу.
Досліджено вплив антиоксидантів (фенарону і метіфену) на систему
антиоксидантного захисту організму та рівень продуктів ПОЛ при
згодовуванні бичкам нітратів у дозі 0,2 г NО3?/кг. Встановлено, що
токсична дія нітратів проявляється у двох взаємообумовлених напрямках.
На першому етапі відбувається метгемоглобіноутворення і активація
вільних радикалів, які на другому етапі ініціюють процеси ПОЛ і
спричиняють дисбаланс у системі ПОЛ?АОС, що призводить до ураження
печінки.

Доведено, що застосування метіфену у дослідах на бичках має переваги над
фенароном у попередженні розвитку субклінічного нітратно-нітритного
токсикозу.

Наукова новизна отриманих результатів підтверджена деклараційним
патентом на корисну модель № 7729, Україна, МПК 7 G01N33/48 „Спосіб
виявлення і оцінки ступеня негативного впливу нітратів і нітритів на
організм молодняку великої рогатої худоби”. Заявл. 24.09.04. Опубл.
15.07.05. Бюл. № 7.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів
досліджень розкрито нові аспекти патогенетичних механізмів токсичного
ураження печінки нітратами та розроблено ефективні методи корекції
дисбалансу у системі ПОЛ?АОС при нітратно-нітритних отруєннях.
Згодовування фенарону і метіфену у складі комбікормів, за рахунок
підвищення антиоксидантного статусу печінки, знижує інтенсивність
процесів ПОЛ, що відкриває нові можливості для використання його з метою
профілактики нітратно-нітритного токсикозу та при оксидативному стресі.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено пошук та
аналіз даних літератури з теми, що вивчалась. Проведено експериментальні
дослідження та узагальнено отримані результати. З участю наукового
керівника визначено тему дисертаційної роботи та напрямки досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
проведених досліджень доповідалися і отримали схвалення на щорічних
наукових звітах і конференціях викладацького складу й аспірантів
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Ґжицького (2004-2006 рр.); Міжнародній науковій конференції „Актуальні
проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових
технологій, економіки та освіти”, присвяченій 220-річчю Львівської
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького (Львів, 2004 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та
перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвяченій 105-річчю
від дня народження С.З. Ґжицького (Львів, 2005 р.); Міжнародній науковій
конференції „Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та
застосування” (Львів, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції
„Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” (Житомир, 2005
р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми
біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин”
(Дніпропетровськ, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових
статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК
України; отримано один деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 166 сторінках
комп’ютерного тексту та складається з наступних розділів: вступу, огляду
літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних
досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків,
списку використаних джерел літератури, додатків. Дисертація ілюстрована
58 таблицями, містить додатки. Список використаних джерел літератури
включає 286 найменувань, у тому числі – 105 зарубіжних авторів.

Загальна методика та основні методи досліджень

Експериментальну частину роботи виконали на кафедрі фармакології та
токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького та у господарстві селянського товариства з
обмеженою відповідальністю „Дружба” Буського району Львівської області
протягом 2003-2006 років.

Для дослідів було відібрано 45 клінічно здорових бичків шестимісячного
віку, з яких сформовано 9 груп, по п’ять тварин у кожній. Проведено три
серії дослідів.

У серії А (хронічний нітратно-нітритний токсикоз) дослід проведено на 15
бичках шестимісячного віку. Їх розподілили на 3 групи, по 5 тварин у
кожній. Тваринам 1-ї дослідної групи (Д1) протягом 30 діб із комбікормом
згодовували нітрат натрію у дозі 0,1 г NО3?/кг маси тіла. Тваринам
другої дослідної групи (Д2) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у
дозі 0,2 г NО3?/кг маси тіла. Телята третьої групи були контрольними.

У серії В (гострий нітратно-нітритний токсикоз) досліди проведено на 20
бичках, з яких було сформовано 4 групи, по 5 тварин у кожній. Бичкам 1-ї
дослідної групи (Д3) одноразово з кормом згодовували нітрат натрію у
дозі 0,3 г NО3?/кг маси тіла. Бичкам другої дослідної групи (Д4)
одноразово згодовували нітрат натрію у дозі 0,4 г NО3?/кг маси тіла.
Бичкам третьої дослідної групи (Д5) згодовували нітрат натрію у дозі 0,5
г NО3?/кг маси тіла. Бички четвертої групи були контрольними.

При хронічному нітратно-нітритному токсикозі кров від тварин відбирали
на 5-, 10-, 20- та 30-ту доби досліду. При гострому токсикозі кров від
тварин відбирали на 1-, 3-, 6- та 9-ту години після згодовування нітрату
натрію.

У серії С досліди проводили на 15 бичках, з яких сформовано 3 групи по 5
тварин у кожній. Бичкам контрольної групи (К1) згодовували з кормом
протягом 30 діб нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3?/кг маси тіла. Бичкам
першої дослідної групи (Д6) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у
дозі 0,2 г NО3?/кг маси тіла та задавали фенарон у дозі 200 мг/кг
комбікорму. Бичкам другої дослідної групи (Д7) з кормом протягом 30 діб
згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3?/кг маси тіла та задавали
метіфен у дозі 280 мг/кг комбікорму. Венозну кров від тварин відбирали
на початку досліду та на 1-, 5-, 10-, 20- і 30-ту доби досліду.

Методи досліджень. У крові визначали кількість лейкоцитів – за допомогою
сітки Горяєва лічильної камери (В.Е. Чумаченко, 1991); кількість
еритроцитів – фотоелектроколориметрично за методикою Є.С. Гаврилець і
співавт. (1966); концентрацію гемоглобіну – за методом Л.М. Піменової і
співавт. (1975); концентрацію метгемоглобіну – за І.Ф. Боярчуком і
співавт. (1966). У сироватці крові досліджували активність
аспартат-амінотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) і
аланін-амінотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана й
Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі (1962); активність
малатдегідрогенази (МДГ) (К.Ф. 1.1.1.37.) – за методом D.Brdiczka
(1971); активність лактатдегідрогенази (ЛДГ) (К.Ф. 1.1.2.3.) – за
методом I.Netilands (1956); активність цитохромоксидази (ЦХО)
(К.Ф.1.9.3.1.) – за методом В.А. Кетлінського і співав. (1968);
активність сукцинатдегідрогенази (СДГ) (К.Ф.1.3.99.3) – за методом E.
Kun i L. Abood; активність глутатіонпероксидази (ГП) (К.Ф.1.11.1.9.) та
глутатіонредуктази (ГР) (К.Ф.1.6.4.2.) – за методом В.В. Лемешко і
співавт. (1985); активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ)
(К.Ф.1.1.1.49.) – за методом N.Z. Baquezetal (1967); активність каталази
– за методом М.А. Королюк (1988) (К.Ф. 1.11.1.6); концентрацію аміаку –
фенолгіпохлоритним методом у модифікації А.Л. Бєлкіна і Л.П. Осадчої
(1976); концентрацію сечовини – диметилдіоксиновим методом за Н.М.
Петрунем і співавт. (1970); рівень малонового діальдегіду (МДА) – за
методом Є.Н. Коробейникова (1989), рівень дієнових кон’югатів (ДК) – за
методом І.Д. Стальної (1977); рівень загального білка – з біуретовим
реактивом за методом Н.Л. Делекторської (1971); концентрацію нітратів і
нітритів – за методикою В.М. Полякової (1979) у модифікації З.П.
Скородинського і співавт. (1987).

Цифрові величини результатів досліджень біохімічних показників крові
виражали в одиницях Міжнародної системи СІ.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою,
описаною В.А. Ойвіним (1960).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Біохімічні та морфологічні показники крові бичків при хронічному
нітратно-нітритному токсикозі. За дії різних подразників та при
патологічних станах вся система крові включається у процеси обміну
речовин як цілісний механізм. Проте за надмірної дії подразників
порушується кількісний склад і функції окремих груп клітин крові.
Властиво тому аналіз морфологічної картини та біохімічних показників
крові може дати відносно чітку характеристику дії патогенного чинника на
організм тварин.

При згодовуванні бичкам нітрату натрію у дозі 0,1 г NО3?/кг у крові
бичків на 5-ту добу досліду концентрація нітратів зросла майже у 4 рази,
вміст метгемоглобіну, сечовини і аміаку збільшився відповідно на 12, 2 і
10%. На 10- і 20-ту добу досліду рівень нітратів підвищився до
0,45±0,018 – 0,83±0,0419 мг/л. Концентрація метгемоглобіну була у 1,8 і
2,8 рази більша за контрольну (табл. 1). Рівень сечовини на 20-ту добу
досліду знизився на 1,5%.

Таблиця 1

Концентрація нітратів, нітритів і метгемоглобіну у крові бичків при
хронічному нітратно-нітритному токсикозі, М±m, n=5

Групи тварин До введення нітрату натрію Доби

5 10 20 30

Нітрати, мг/л

К 0,020±0,008 0,040±0,002 0,024±0,001 0,034±0,0015 0,036±0,0014

Д1 0,031±0,001 0,15±0,003*** 0,45±0,018*** 0,83±0,04*** 0,31±0,015***

Д2 0,033±0,0015 0,38±0,015*** 1,17±0,05*** 1,66±0,06*** 0,50±0,02***

Нітрити, мг/л

К 0 0 0 0 0

Д1 0 0,009±0,0004 0,015±0,0005 0,03±0,0014 0,014±0,0005

Д2 0 0,011±0,0005 0,032±0,0015 0,05±0,0017 0,04±0,0016

Метгемоглобін, %

К 4,5±0,015 4,9±0,016 4,7±0,020 4,3±0,017 4,6±0,018

Д1 4,2±0,020 5,5±0,020* 8,4±0,030*** 16,3±0,07*** 9,0±0,035***

Д2 4,8±0,020 6,4±0,025*** 9,7±0,035*** 17,9±0,05*** 9,8±0,040***

Примітка: У цій і наступних таблицях ступінь вірогідності порівняно з
контрольною групою: р : >

j

l

i

i

,

>

l

i

????$?,

B

?

? ???????

????$

???

??????????

Отже, результати досліджень вказують на те, що активність
ферментів-антиоксидантів у сироватці крові вірогідно знижується після
введення бичкам нітрату натрію, внаслідок нагромадження продуктів ПОЛ,
які пригнічують активність ферментів АОС бичків.

Після згодовування бичкам із комбікормом нітрату натрію у дозі 0,3 г
NО3?/кг маси тіла активність Г-6-ФДГ на 1-у годину досліду зросла на 20%
відносно показників контрольної групи. На 3-ю годину досліду активність
ферменту знизилась на 19%, на 6-ту годину – на 33,8%. На 9-ту годину
активність ферменту дещо підвищилася, але була на 28% нижчою відносно
величин контрольної групи тварин.

Від дії нітрату натрію у дозі 0,4 г NО3?/кг активність Г-6-ФДГ зросла на
1-у годину на 14% порівняно з контролем. У подальшому активність
ферменту знизилась: на 3-ю годину – на 25%, на 6-ту годину – на 37,8%

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020