.

Гігієнічна оцінка навколишнього середовища при роботах із насипними вантажами в портах (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
138 3459
Скачать документ

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЄЄВА

АМН УКРАЇНИ

ГОЛУБЯТНИКОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

УДК 656.073.2:504.05:613.6

Гігієнічна оцінка навколишнього середовища при роботах із насипними
вантажами в портах

14.02.01 – гігієна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Надворний Микола
Миколайович, Одеський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри загальної гігієни та екології людини.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Станкевич Валерій Васильович,
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва

АМН України, завідувач лабораторії гігієни ґрунту та відходів.

доктор медичних наук, професор Деркачов Едуард Анатолійович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач
кафедри гігієни та екології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця, кафедра гігієни праці та професійних захворювань,

МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “09” лютого 2007 р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в Інституті гігієни та медичної
екології ім. О.М.Марзєєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94,

вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та
медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України за адресою: м. Київ,

вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “05”січня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Б.Ю. Селезньов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних соціально-економічних умовах набувають
значної актуальності питання еколого-гігієнічної безпеки при
транспортуванні небезпечних хімічних вантажів через морські порти
України. За офіційними даними в останні роки спостерігається стійка
динаміка збільшення вантажообігу при морських перевезеннях.
Чорноморськими портами переробляється 75% від загального обсягу
вантажів, з яких на Одеський, Іллічівський і Южний порти припадає
близько 80%. Значну частку у вантажообігу цих портів складають
небезпечні насипні вантажі [А. Давиденко, Ю. Пащенко, 1999].

З огляду на розширення номенклатури небезпечних вантажів, існуюча
нормативна база, що регулює їх перевезення і переробку в морських
портах, потребує суттєвого доопрацювання і розробки нових нормативних
документів. Оскільки більшість наукових досліджень впливу хімічних
небезпечних вантажів на здоров’я людини та довкілля проводилися в
основному в 70-80-х роках минулого століття [S. Tymanski, 1976; Л.М.
Шафран, 1982, 1989; М.М. Надворний, 1985, 1994; А.М. Войтенко, 1989;
В.А. Колоденко, 1994], необхідність їх подальшого проведення з
урахуванням нових умов сучасних портових комплексів не викликає сумніву.
Відсутність єдиної методології прийняття рішень щодо доцільності
перевантаження небезпечних вантажів на універсальних портових
перевантажувальних комплексах (ППК) та небезпечність подальшого
використання існуючих технологічних схем у неспеціалізованих морських
портах стримують розвиток портового господарства України.

На сьогодні питання гігієнічного обґрунтування природоохоронних заходів
у сучасних морських портах не вирішуються належним чином. Так,
недостатність даних про фактичний стан забруднення морського та
повітряного середовищ компонентами небезпечних насипних вантажів
утруднюють розробку і застосування ефективних оздоровчих заходів у
портах при їх переробці. Особливо актуальні ці проблеми при здійсненні
державного санітарного нагляду в універсальних неспеціалізованих портах,
де перевантажується велика кількість різних за хімічним складом та
агрегатним станом вантажів – від харчових продуктів до хімічних та
радіоактивних речовин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана в рамках програми науково-практичної роботи
“Гігієнічна оцінка стану здоров’я населення у сучасних
соціально-екологічних умовах Одеської області” (№ державної реєстрації
0138U256732).

Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи було провести
еколого-гігієнічну оцінку впливу на повітряне і морське середовище та
здоров’я робітників порту забруднень, що утворюються при перевантаженні
небезпечних насипних вантажів у морських портах, науково обґрунтувати і
розробити комплекс заходів щодо оздоровлення навколишнього природного
середовища та покращання умов праці.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:

провести гігієнічну оцінку морського середовища акваторії морського
порту, зокрема у районах розташування причалів і терміналів по
перевантаженню небезпечних насипних вантажів;

оцінити рівні забруднення повітряного середовища на портових терміналах
і причальних комплексах, що здійснюють обробку небезпечних насипних
вантажів;

оцінити умови праці та стан здоров’я робітників порту, які контактують з
небезпечними вантажами при їх перевантаженні у морських портах;

в експериментальних умовах вивчити вплив забруднення компонентами
небезпечних насипних вантажів на інтенсивність процесів самоочищення
морської води;

провести оцінку інформативності різних показників забруднення для
прогнозування динаміки очищення морської води акваторії портів, що
здійснюють перевантаження небезпечних вантажів;

розробити гігієнічні рекомендації з удосконалення заходів санітарної
охорони морського середовища при обробленні небезпечних насипних
вантажів включно з питанням щодо технологічного районування морського
порту при розміщенні небезпечних вантажів з урахуванням
санітарно-захисної зони (СЗЗ).

Об’єкт дослідження: вплив на навколишнє природне середовище і здоров’я
робітників комплексу забруднюючих речовин, які утворюються при
перевантаженні небезпечних вантажів у морських портах.

Предмет дослідження: морське середовище акваторій портів, атмосферне
повітря, повітря робочої зони, умови праці та здоров’я персоналу порту
при перевантаженні небезпечних насипних вантажів.

Методи дослідження: санітарно-хімічні, фізико-хімічні, мікробіологічні,
клініко-фізіологічні, метод анкетування, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше на основі поглиблених експериментальних досліджень вивчені
особливості забруднення навколишнього природного середовища компонентами
небезпечних насипних вантажів у сучасних морських портах. Виявлено
закономірності процесів самоочищення морського середовища при впливі
хімічних забруднювачів (добрива, сірка та ін.);

вперше встановлені закономірності міграції забруднювачів – компонентів
небезпечних насипних вантажів у морському середовищі (на прикладі
морського порту Іллічівськ);

розроблено алгоритм оцінки адаптаційного потенціалу працівників
спеціалізованих вантажних терміналів, що здійснюють технологічні
операції перевантаження небезпечних насипних вантажів;

розроблено рекомендації з оптимізації заходів санітарної охорони
морського середовища при обробленні небезпечних вантажів.

Практичне значення одержаних результатів. При особистій участі автора
розроблений комплекс профілактичних заходів, що знайшли відображення в
наступних нормативно-методичних документах:

“Державні санітарні правила і норми для морських і річкових портів”:
ДСанПіН № 7.7.4-045-1999;

“Державні санітарні правила для морських суден України”:

ДСП 7.7.4-057-00;

Державні санітарні правила перевантаження, складування, збереження в
портах і перевантаження на судна пеку кам’яновугільного, електродного,
гранульованого в м’яких контейнерах” – знаходяться на затвердженні у МОЗ
України;

Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до
транспортування, збереження, застосування мінеральних добрив” –
знаходяться на затвердженні у МОЗ України;

Методичні вказівки “Обґрунтування гігієнічних нормативів небезпечних
хімічних речовин у різних середовищах на підставі системного підходу”:
МВ 1.1.5-088-02;

“Інструкція з охорони праці і виробничої санітарії при зачищенні трюмів
від залишків пеку кам’яновугільного, електродного, гранульованого”
№01/12. – Маріуполь – Іллічівськ, 2003;

“Тимчасова інструкція з технології і забезпечення безпеки при
знезаражуванні зерна і сільгосппродуктів препаратами на основі фосфіну
на суднах водного транспорту України” (затверджена Головним державним
санітарним лікарем України від 25.12.1998 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми,
проведенні аналітичного огляду наукової літератури з питань
дисертаційних досліджень. Автором обґрунтована програма виконання
натурних і експериментальних досліджень відповідно до мети та завдань
роботи. Матеріали дисертаційної роботи отримані при безпосередній участі
здобувача в усіх дослідженнях. Автором особисто проведено первинну
обробку, аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення
дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на науково-практичних
конференціях, присвячених проблемам контролю за особливо небезпечними
інфекціями (Одеса, 1997; Іллічівськ, 2005), санітарно-епідеміологічного
нагляду на водному транспорті (Одеса, 1999, 2000, 2003), санітарної
охорони кордонів (Іллічівськ; С.-Петербург (Росія), 2005), а також на
міжнародних симпозіумах і конференціях із проблем санепідзабезпечення
умов праці докерів і моряків (Барселона (Іспанія), 2003; Рієка
(Хорватія), 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт: 1 – монографія, 3
статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 –
матеріали та тези наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, у тому
числі 2 – проведених за кордоном.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
вступу, аналітичного огляду літератури, розділу, присвяченого опису
матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та списку
використаних джерел, який включає 181 найменування, з яких 51 –
іноземне. Дисертація викладена на 154 сторінках, ілюстрована 31 таблицею
та 20 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обсяги та методи дослідження. Дослідження виконані в три етапи за період
1996-2006 рр. у портах Іллічівськ, Маріуполь і Южний. Перший етап
передбачав проведення натурних досліджень стану забруднення об’єктів
довкілля (повітряне середовище, морська вода, донні відкладення)
компонентами небезпечних насипних вантажів (калію хлориду, суперфосфату,
сірки, кольорових руд, залізорудного концентрату). На другому етапі було
проведено ретроспективний аналіз захворюваності докерів та фахівців
суміжних професій, зайнятих у технологічних циклах переробки насипних
вантажів у портах Іллічівськ, Маріуполь і Южний; дослідження
функціональних резервів організму та визначення об’єктивних критеріїв
їхнього індивідуального здоров’я; експериментальні дослідження виживання
мікроорганізмів в умовах різного за інтенсивністю забруднення морської
води компонентами вантажів. На третьому етапі проведене узагальнення
отриманих даних та їх статистична обробка, сформульовані висновки.

Інформація про погодно-кліматичні, гідрологічний режим акваторії порту
Іллічівськ, обсяги вантажообігу отримана зі звітів Українського НДІ
морської медицини, Українського гідрометеорологічного бюро, НДІ
Чорноморпроект. Натурне вивчення погодних сезонних та мікрокліматичних
умов праці проводили за допомогою стандартних гігієнічних методик
термо-, психро- та анемометрії. Санітарно-хімічні дослідження повітря –
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” та ГОСТ
17.2.5.01-78 “Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества
воздуха населенных пунктов”.

Концентрацію пилу відповідних насипних вантажів визначали гравіметричним
методом. Відбір проб повітря проводили в певних точках відповідно до
вимог методичних рекомендацій з оцінки вмісту пилу в повітрі морських
портів, у тому числі на комінгсі люка в робочій зоні сигнальника, на
посту вахтового матроса, на капітанському ходовому містку, біля
завантажувального люка в момент засипання вантажу у вагон, у кабіні
кранівника, а також на відстані 20, 40 і 60 м від бунта вздовж осі
поширення хмари пилу. Визначення рівнів забруднення атмосферного повітря
проводилося згідно ОНД-86 із використанням програми ЕОЛ-ПЛЮС.

Санітарно-хімічні дослідження стану морського середовища включали
визначення солоності води, концентрації амонійного азоту, кількості
завислих речовин та показника БСК5 за загально прийнятими методиками.

Основні санітарно-мікробіологічні показники морської води (загальне
мікробне обсіменіння, вміст лактозопозитивних кишкових паличок (ЛПКП),
видовий склад мікрофлори) визначали у зоні здійснення перевантаження
небезпечних вантажів: біля причалу, на відстані 200 м від причалу, біля
входу в порт і в зоні загального водокористування рекреаційного
призначення. За видовим складом мікрофлори проводили спостереження
протягом 16 місяців. Проби донних відкладень відбиралися в зоні
розташування причалів №№ 2, 9 і 20 порту Іллічівськ. Вміст важких
металів у пробах визначали у водних витяжках методом атомно-абсорбційної
спектрофотометрії.

Експериментальне дослідження динаміки виживання мікроорганізмів у
модельному середовищі під впливом хімічних речовин проводилося із
використанням музейних штамів E. coli O55 i V. algolyticus у стандартних
розведеннях 10-9, 10-7, 10-5 в 1мл. Бактеріальні культури вносили у
морську воду, в яку попередньо додавали речовини у мінімальній та
максимальній концентраціях відповідно: калію хлорид (2,1 і 21,0 г/л) і
суперфосфат

(0,604 і 6,04 г/л). Дослідження модельного водного середовища
проводилися при температурі води + 4 і +22 ?С (середні значення для
зимового та літнього періодів відповідно). Контролем слугувало це ж
середовище із зазначеними бактеріальними культурами без додавання
хімічних речовин. Штами мікроорганізмів, які досліджувалися, вивчалися
за культуральними, біохімічними, серологічними властивостями і
чутливістю до антибіотиків за загально прийнятими методиками.

Дослідження стану здоров’я робітників проводилися методом анонімного
анкетування. У докерів зі стажем роботи більше 5 років оцінювалися
показники функціонального стану організму, а саме: гемодинамічні
(артеріальний тиск, частота серцевих скорочень), функції респіраторної
системи (проба Штанге), стан пропріоцептивної чутливості (статичне
балансування). Вивчалися суб’єктивна оцінка власного здоров’я,
морфо-фенотипічні показники (маса тіла, індекс маси тіла (ІМТ)), стан
вегетативної нервової системи з використанням вегетативного індексу
Кердо. Загальна кількість обстежених докерів – 700 осіб, з них 280 –
зайняті на ППК для небезпечних вантажів.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою
дисперсійного та кореляційного аналізу. Рівень статистичної значущості
приймався для р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020