.

Створення системи моніторингу соціально-політичних процесів в Криму (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
144 2071
Скачать документ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Гаспарян Михайло Володимирович

УДК 323.233.005

Створення системи моніторингу соціально-політичних процесів в криму

23.00.02 – політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичних наук Таврійського національного
університету

ім. В. І. Вернадського Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор філософських наук, професор

Габрієлян Олег Аршавірович,

Таврійський національний університет

ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри політичних наук

Офіційні опоненти доктор філософських наук, професор

Швецова Антоніна Вікторівна,

Кримський юридичний інститут Харківського національного університету
внутрішніх справ, завідувач кафедри економічної теорії, філософії та
політології

кандидат політичних наук

Афанасьєв Віктор Олександрович,

Національна академія природоохоронного та курортного будівництва,
старший викладач кафедри філософії та права

Захист відбудеться “6” вересня 2007 р. о 15.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради

К 52.051.07 Таврійського національного університету ім. В. І.
Вернадського за адресою:

м. Сімферополь, вул. Київська, 116 А.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Таврійського
національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м.
Сімферополь, пр. Академіка Вернадського, 4.

Автореферат розісланий “___” _________ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

М. В. Ніколко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Суть соціально-політичних процесів, які виникають в Україні, полягає в
зміні суспільних відносин, в трансформації економічних, державних і
політичних структур. Це зумовлює істотні зміни в укладі життя,
свідомості і поведінці великої маси людей. На початку 90-х років ці
процеси набули кризового характеру:

По-перше, радикальні зміни сталися так швидкоплинно, що основна маса
населення не зуміла активно включитися в соціально-політичний процес, а
часом навіть не зрозуміла значення виниклих змін.

По-друге, перетворення відбуваються одночасно в економічній, культурній,
політичній і соціально-психологічній сферах суспільства, тобто носять
характер системних змін.

По-третє, вектором цієї трансформації є перехід від соціалістичного
суспільства до суспільства з вільними ринковими відносинами.

Важко оцінити результати впливу цих процесів на соціум. Разом з тим, щоб
нівелювати негативні наслідки, необхідний механізм, який дасть
можливість відстежувати розвиток соціально-політичних процесів.

Таким механізмом може бути моніторинг соціально-політичних процесів. Він
являє собою універсальну систему збору, аналізу і інтерпретації
отриманих даних. Як один із ключових елементів системи моніторинга можна
виділити “інструментарій моніторинга”, який нарівні з базовими
соціологічними методами дослідження передбачає використання математичних
методик, зокрема, теорії графів, кореляційного аналізу, описової
статистики.

Запропонована система розробляється безпосередньо для Криму. Це
зумовлено тим фактом, що Крим із усіх регіонів України має найбільший
конфліктний потенціал. Крим, як ніяка інша частина країни, зазнав
серйозних демографічних трансформацій. Це було зумовлено поверненням на
батьківщину раніше депортованих кримських татар, вірмен, болгар, греків,
німців, а так само економічною міграцією населення, що мешкало тут до
розпаду СРСР. Крим виявився місцем зустрічі двох цивілізацій:
християнської і мусульманської.

Незважаючи на те, що система створюється насамперед для Криму, вона
наділена високою мірою універсальності і може бути застосована як базова
модель і для інших регіонів України, і на національному рівні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми кафедри політичних
наук Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського
(“Регіональна політика: проблеми соціального капіталу”, державна
реєстрація теми №0106U008460).

Мета і задачі дослідження

Мета дослідження полягає в розробці методологічної основи системи
моніторинга соціально-політичних процесів в Криму і побудові системи
раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму.

Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачається розв’язання
таких задач:

– проаналізувати і систематизувати наявну наукову літературу з теми
дослідження;

– проаналізувати існуючі підходи до визначення поняття “моніторинг”;

– провести порівняльний аналіз найбільш значущих моніторингових систем;

– обґрунтувати ефективність розробленої методології;

– виявити і охарактеризувати основні параметри системи, що створюється
на основі існуючих індикаторів;

– застосувати теорію графів до аналізу соціально-політичної реальності
України;

– проаналізувати трансформацію радянської соціальної системи (на основі
даних Державного комітету статистики СРСР) і виявити відмітні
особливості (структурні зміни) соціальних відносин пострадянського
періоду;

– визначити основних акторів соціально-політичних відносин в Криму;

– виявити основні елементи регіональної моделі соціально-політичних
відносин;

– побудувати модель міжконфесійних відносин в Криму;

– створити систему раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму.

Об’єкт і предмет дослідження

Як об’єкт дослідження виступає соціально-політичне життя в Криму
сучасної України.

Предметом дослідження є ті аспекти, які найбільш адекватно відображають
соціально-політичне життя і можуть виступати як базові індикатори. Це
влада і політика, економіка, соціальні відносини, демографія і міграція,
культура і релігія.

Влада і політика

Опис: політичний режим і державно-адміністративний устрій; політична
доктрина; політичний потенціал етнічних груп (представленість у владі,
бізнесі, ЗМІ тощо); відношення “центр-периферія”; легітимність і
компетентність регіональних лідерів і еліт.

Економіка

Опис: макроекономічні показники, процес формування бюджету і його
спрямованість, рівень прибутків і розрив між соціальними, етнічними
групами; безробіття, його характер і природа; розподіл праці (етнічний,
регіональний, зайнятість у престижних областях); участь у приватизації
землі та інших об’єктів; екологічні проблеми; соціальна захищеність;
характер злочинності.

Соціальні відносини

Опис: контакти і стереотипи; попередні конфлікти і групові травми;
мобілізаційні здібності етнічних груп і їх лідерів; електоральна
поведінка етнічних груп; зміни самооцінки (кореляції етнічні/релігійні і
соціальні, нові і старі ідентичності); статус етнічних груп, міфи,
страхіття, рівень толерантності.

Демографія і міграція

Опис: населення (динаміка чисельності, етнічний склад); міжетнічні шлюби
і розлучення; природний приріст (народжуваність, смертність, тривалість
життя); міграція (внутрішня і зовнішня, біженці, репатріанти, сезонні
робітники).

Культура і релігія

Опис: культурні домінанти (етнічні установки, стереотипи, орієнтації,
цінності та їх інтеріоризація в ході виховання); релігія (конфесійний
склад і динаміка його зміни, зростання релігійних общин і культових
приміщень; міжконфесійна толерантність і взаємодія; роль держави та її
ставлення до різних конфесій; місце релігії в суспільній свідомості і
діяльності етнічної общини); соціокультурний потенціал етнічних груп (що
відображає рівень освіти, кваліфікованих кадрів); умови функціонування
мов (законодавство про мови, державна мова, мова бізнесу, освіти, ЗМІ,
міжетнічного спілкування).

Зовнішні умови

Опис: вплив материнських держав і сусідніх країн, споріднених за
культурою і релігією; регіональна стабільність; боротьба за
геополітичний вплив; трансгранична співпраця; зміна іміджу (країни,
регіону, етнічної групи).

Концептуальні підходи і методи дослідження

Дослідження здійснено на основі принципів взаємозв’язку, взаємодії і
взаємообумовленості, а також системного підходу і
структурно-функціонального аналізу.

У ході дослідження використовувалися методи:

У I розділі використовувалися порівняльний аналіз і теорія графів.

Порівняльний аналіз застосовувався для дослідження систем моніторинга
соціально-політичних процесів (“Система раннього попередження
міжетнічних конфліктів в Криму”, “Система раннього попередження
переміщень населення на рівні країни”, “Система моніторинга і
прогнозування етнополітичних і етносоціальних процесів в
Ставропольському краї”).

Теорія графів використовується для аналізу зв’язків, які утворяться між
індикаторами Системи моніторинга соціально-політичних процесів в Криму,
що розглядаються як предмет дисертаційного дослідження.

У II розділі були використані порівняльно-історичний метод і аналіз
документів

Порівняльно-історичний забезпечив дослідження процесу формування
радянської соціальної системи, її трансформації і формування “нових”
соціально-політичних відносин, через яких заявили про себе основні
актори Криму.

Аналіз документів дозволив досліджувати соціально-класову структуру
радянського суспільства (короткий статистичний збірник “СРСР в цифрах
…”, за різні роки), а також вторинні матеріали емпіричних соціологічних
досліджень.

У III розділі застосовувалися статистичний аналіз, контент-аналіз і
кореляційний аналіз

Статистичний аналіз забезпечив дослідження первинних і вторинних даних
соціологічних досліджень.

Контент-аналіз (кількісна техніка) використовувся для аналізу друкованих
ЗМІ Криму (газет “Голос Крыма”, “Крымская газета”, “Крымская правда”,
“Крымские известия”) і формування масиву частотних даних, необхідного
при створенні моделі міжконфесійних відносин на півострові (1999, 2000,
2001 роки).

Кореляційний аналіз був використаний для створення моделі міжконфесійних
відносин у Криму.

Понятійний апарат створили слова: соціальні групи, соціально-політичні
відносини, соціально-політичний процес, політичні актори, влада,
моніторинг, індикатор, параметр, модель.

Наукова новизна дослідження представлена самою постановкою проблеми.
Знайшла вона своє віддзеркалення в запропонованих рекомендаціях,
направлених на зняття соціальної напруженості і попередження міжетнічних
конфліктів в Криму. У ході дослідження отримано результати, що мають
характер наукової новизни:

– розроблено методологію побудови системи моніторинга
соціально-політичних процесів в Криму, що не має своїх аналогів;

– визначено основні актори соціально-політичних відносин в Криму;

– застосовано теорію графів до аналізу соціально-політичних відносин в
Криму;

– побудовано модель соціально-політичних відносин в Криму;

– запропоновано оригінальну, орієнтовану на практичне застосування
систему раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму;

– побудовано модель міжконфесійних відносин в Криму.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів

Зміст роботи може бути корисний політичним діячам Криму, теоретикам і
практикам політики, які розробляють концепцію стабільного розвитку
регіону. Основні результати дисертації можуть застосовуватися у рамках
формування державної регіональної політики.

Теоретичні розробки проведеного дослідження доведені до рівня практичних
рекомендацій у Постійну Комісію Верховної Ради Автономної Республіки
Крим із міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян,
Республіканського комітету у справах релігії, відділів з міжнаціональних
питань при міських і районних радах Автономної Республіки Крим, що, в
свою чергу, буде сприяти вчасному попередженню міжетнічних конфліктів і
нейтралізації наявної соціальної напруженості на півострові.

Теоретичні положення і висновки дисертації можуть використовуватися при
створенні аналогічних систем для інших регіонів України, а також як
методичний матеріал для вузівських курсів: “Методи політичних
досліджень”; “Математичні методи політичних досліджень”;
“Конфліктологія”; “Соціологія”.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і результати дисертаційної
роботи отримані автором самостійно.

Апробація роботи. Основні положення дослідження знайшли своє
відображення в доповідях на: XXXII науковій конференції
професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В.І.
Вернадського (Сімферополь, 2003 р.); XXXIII науковій конференції
професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В.І.
Вернадського (Сімферополь, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції “Общество и власть: возможность диалога” (Сімферополь, 2004
р.); Круглому столі “Гражданское общество и религия” (Сімферополь, 2004
р.); Міжнародному науковому симпозіумі “Ялта 1945-2005: от биполярного
мира к геополитики будущего” (Ялта, 2005 р.); XXXIV науковій конференції
професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В.І.
Вернадського (Сімферополь, 2005 р.); XXXV науковій конференції
професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В.І.
Вернадського (Сімферополь, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції “Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу і
громадянського суспільства” (Сімферополь, 2007 р.); XXXVI науковій
конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів
ТНУ ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації автором опубліковано п’ять
наукових статей, три з яких у фахових журналах, затверджених ВАК
України. Загальний обсяг публікацій з теми дослідження становить 2 др.
арк.

Структура дисертації. Особливість впорядкування матеріалу визначено
методологічними основами і метою дослідження. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновку і списку використаних джерел.

Загальний обсяг роботи становить 201 сторінок, з яких 187 сторінок
основного тексту. У кінці роботи представлено список використаних джерел
– 180 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт і
предмет, мету і задачі роботи, обґрунтовано методологічну основу,
представлено наукову новизну, відзначено практичне значення отриманих
результатів.

Робота складається з трьох розділів: „Система моніторингу
соціально-політичних відносин”; „Еволюція соціально-політичних відносин
в Криму за роки незалежності”; „Створення системи раннього попередження
міжетнічних конфліктів в Криму”.

Перший розділ – „Система моніторингу соціально-політичних відносин” –
включає три підрозділи:

– Система моніторингу як основа прийняття політичних рішень

У цьому підрозділі визначається поняття і суть системи моніторинга,
розкриваються її базові елементи: суб’єкт моніторинга; комплекс
моніторингових показників; інструментарій моніторинга; моніторингова
діяльність. Формулюються основні вимоги, що пред’являються до процедури
моніторинга, – цілеспрямованість, достовірність, оперативність,
систематичність, комплексність. Розглядаються основні моделі прийняття
політичного рішення, а так само методи прийняття політичного рішення, що
виділяються на їх основі: аналітичний метод, метод гілок, змішаний
метод і організаційні методи. Визначається роль моніторинга в системі
прийняття політичного рішення.

– Порівняльний аналіз систем моніторинга

Другий підрозділ присвячений аналізу наявних моніторингових систем. Сама
собою ідея створення подібних систем не нова. Головним чином ці системи
спочатку розроблялися для попередження природних бід (землетрусів,
засухи, повенів тощо) та їх негативних наслідків. Широке застосування
моніторингові системи отримали в попередженні і аналізі потенційних
збройних конфліктів. Вже в 1918 р. англійським ученим Льюїсом Ф.
Річардсом була створена перша модель, яка дозволяла прогнозувати
військові конфлікти. Вона отримала назву “Модель гонки озброєння”.

Сьогодні концепція раннього попередження конфліктів отримала новий
імпульс до розвитку завдяки ООН, і особисто старанням Генерального
секретаря ООН Кофі Аннана. Так, у своєму виступі на Стокгольмському
міжнародному форумі 26 січня 2004 року Генеральний секретар ООН заявив,
що в питаннях вирішення конфліктів ООН повинна перейти від “…культури
реагування на культуру попередження…”.

Раннє попередження конфліктів має на увазі проведення двох видів дій –
це раннє сповіщення конфлікту і превентивні дії з його запобігання. Під
терміном „раннє сповіщення” мається на увазі моніторинг найважливіших
індикаторів конфлікту і розробка моделей, які могли б прогнозувати події
або процеси руйнівного характеру, створювати сценарії можливого розвитку
конфліктів. Поняття превентивної дипломатії увійшло до політичного
лексикону після публікації “Повестки дня во имя мира” Б.Б. Галі в 1992
році. У цьому документі сказано, що превентивна дипломатія – це дії,
спрямовані на запобігання зростанню розбіжностей між сторонами,
переростання існуючого напруження в конфлікт і обмеження останнього,
якщо він все ж має місце.

У роботі були проаналізовані три наявні системи:

– Система раннього попередження переміщень населення на рівні країни.
Розробник – Управління Верховного Комісара ООН.

– Система раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму.
Розробник – д.ф.н., професор Таврійського національного університету ім.
В. І. Вернадського О. А. Габрієлян.

– Система моніторинга і прогнозування етнополітичних і етносоціальних
процесів в Ставропольському краї. Розробник – колектив Ставропольського
державного університету спільно з Урядом Ставропольського краю.

Вибір першої системи як об’єкта аналізу зумовлений тим, що система УВКБ
ООН є однією з базових систем. На відміну від системи ПР ООН система
УВКБ ООН локалізується і застосовується до будь-якого рівня від держави
загалом і до міста або населеного пункту. Це зумовлено наявністю чітко
виражених критеріїв функціонування.

Вибір другої системи спочатку був зумовлений тим фактом, що це єдина(
розробка, виконана для кримського регіону.

Третя система цікава тим, що вона є регіональною системою, розробленою
вченими (теоретиками) Ставропольського державного університету і
представниками Уряду (практиками) Ставропольського краю.

– Методологія і методика створення системи моніторинга
соціально-політичних процесів в Криму

6~?|

~

c

e

68~?x

z

|

&

[„[†[o[e]?aocOdFnaozq?r?rir?r?t‚v>w¶woeoeoeoeoeoioeoeoeaeoeoeoeoeYYaeaea
eIA

A і обробки даних, що застосовуються в процесі створення системи. Подано
набір індикаторів соціально-політичних відносин. Виділено параметри для
кожного з розглядуваних індикаторів.

Другий розділ – „Еволюція соціально-політичних відносин в Криму за роки
незалежності” – включає три підрозділи:

– Соціальні групи в радянській політичній системі

У підрозділі розглядається соціальна система радянського суспільства, її
основні характеристики: соціальна структура (тобто склад, положення і
відносини груп, які визначають її розвиток) і стратифікація або
розташування названих груп на ієрархічній шкалі соціальних статусів.
Аналізується соціально-класовий склад радянського суспільства на основі
офіційних статистичних даних. Розглядається політика коренізації, що
реалізовується радянською державою в 20-30-х роках та її заломлення
стосовно до Криму. Досліджується процес соціальної трансформації як
перетворень в суспільстві внаслідок певних соціальних змін, як
цілеспрямованих, так і хаотичних (виділяється кримська специфіка).

– Трансформація радянської соціально-політичної системи і формування
“нових” соціальних груп

У підрозділі розглядається суспільство як система. У рамках
структурно-функціонального підходу як основа процесу трансформації
досліджуються зміни, як відмінність між тим часом, що система являла
собою в минулому, і тим, що стало з нею через певний період часу.
Визначаються найбільш поширені теорії зміни: еволюціоністська,
неоеволюціоністська, теорія циклічних змін. Аналізуються підходи відомих
соціологів (О. Конт, Г. Спенсер, Е.Дюргейм, К. Маркс, М. Вебер, А.
Тойнбі, П. Сорокин, Т. Парсонс, Ю. Яковець, І. Валлерстайн) у визначенні
чинників, що є причинами соціальних змін.

У цьому підрозділі досліджується формалізація образів нових соціальних
груп (груп пострадянського періоду) і відносин, як результат
трансформаційних процесів радянської соціальної системи; аналізуються
етапи розвитку взаємовідносин “нової номенклатури” і буржуазії;
уточнюються нові характеристики соціальної системи Криму (соціальна
структура і стратифікація) як складової частини незалежної України.

– Основні актори соціально-політичних відносин в Криму

Третій підрозділ присвячений аналізу кримської соціальної системи. Для
Криму широкий спектр соціальних проблем, як і для більшості
пострадянських держав, був невід’ємною складовою перехідного періоду. Як
основні передумови напруженості, що склалася, виділяються: депортації
1941 і 1944 років і подальша репатріація кримських татар, а також
передача Криму зі складу Росії до складу України в 1954 році та її
наслідки після розпаду СРСР.

У підрозділі розкрито основні етапи розвитку кримськотатарського
національного руху з моменту початку масового повернення до Криму.
Особлива увага приділяється четвертому етапу так званому
“парламентському”, періодизація якого починається з 1994 року по
теперішній час. Оцінюється рівень підтримки кримськими татарами Меджлісу
та інших національних організацій. Критерієм оцінки виступає ступінь
електоральної підтримки, що надається виборцями з числа кримських татар
політичним партіям і блокам, підтриманим певними національними
організаціями на парламентських виборах ВР АРК у 2006 році. Згідно з
цьому критерію Меджліс і його представників підтримують біля третини
кримських татар.

З розвалом СРСР факт передачі Криму зі складу Росії до складу України
став серйозною основою для соціальної напруженості. У підрозділі
розглядається місце і роль Російської общини Криму як чинника
консолідації етнічних росіян, жителів півострова, що вважають російську
культуру і російську мову рідними.

На основі представленої в підрозділі інформації, можна зробити висновок
про те, що в найближчій перспективі в Криму збережеться
соціально-політична напруженість. Більш того вектор її руху буде
направлений на загострення. Це може бути викликано рядом обставин.

По-перше, Меджліс кримськотатарського народу для збереження статусу
єдиного виразника інтересів кримських татар буде посилювати протестну
діяльність. І швидше усього вона вийде далеко за дипломатичні рамки
поведінки. Меджліс вже сьогодні за основний метод боротьби використовує
масові захоплення землі в Криму. За станом на вересень 2006 року так
звані “поляни протесту” розміщені на 52 масивах Сімферопольського,
Судацького, Ялтинського, Феодосійського, Бахчисарайського і
Алуштинського регіонів АРК. Самозахватниками зайнято 2 тисячі 592
земельних дільниці, загальна площа яких складає біля 15 тисяч гектар.

По-друге, перманентне міжконфесійне і міжетнічне протистояння, важке
соціально-економічне становище кримських татар, наявні протиріччя в
кримськотатарському русі, активна діяльність арабських місіонерів
створює серйозні перспективи ісламського фундаменталізму в Криму. Вже
сьогодні в Криму діють такі ісламські організації як “Хизб-ут-Тахрир”,
“Араїд” та ін.

По-третє, чинником нестабільності може стати і питання про перебування
Чорноморського Флоту Російської Федерації в Севастополі в зв’язку з тим,
що в 2017 році закінчується термін договору оренди. І найвірогідніше в
цій ситуації певні політичні сили в Україні знову будуть шукати
підтримку в середовищі кримських татар і в її політичної еліти.

Таким чином, сьогодні постає питання про можливу ескалацію міжетнічного
конфлікту. Розглянуті чинники багато в чому будуть обумовлювати
соціально-політичну ситуацію в Криму в недалекому майбутньому. У умовах,
що склалися, необхідно виділити основних акторів – ті соціальні групи,
які володіють відповідним ресурсом і впливають на розвиток ситуації.

За основних інституціоналізованих акторів напруженості ми можемо
виділити:

– Державну владу республіканського і національного рівня;

– Російську общину Криму;

– Меджліс кримськотатарського народу.

Третій розділ „Створення системи раннього попередження міжетнічних
конфліктів в Криму” – включає три підрозділи:

– Регіональна модель соціально-політичних відносин

У підрозділі розглядаються сталі на даний момент форми
соціально-політичних відносин в Криму. Особлива увага приділяється стану
міжетнічних і міжконфесійних відносин. У зв’язку з цим, як базові
елементи моделі соціально-політичних відносин були вибрані показники:
соціальна дистанція, що включає в себе етнокультурну дистанцію і типи
соціальної адаптації, а також етнічний статус, що містить в собі
політичний, економічний і соціокультурний рівні етнічних груп.

Оцінка рівня стану соціальної дистанції здійснюється на основі даних
соціологічних досліджень, що проводяться в Криму “Таврійською групою
медіації”, дослідницькими колективами під керівництвом доцента кафедри
психології ТНУ ім. В. І. Вернадського К. В. Коростеліної та професора О.
Д. Шоркіна.

У рамках елемента “етнічний статус” можна виділити політичний – частка
представників етнічної групи в представницьких органах влади;
економічний – прибутки представників етнічних груп; соціокультурний –
ступінь освіченості і доступність системи освіти для представників
етнічних груп. Виділені показники оцінюються на основі результатів
соціологічних досліджень. У підрозділі представлено результати
досліджень, проведених Центром етно-соціальних досліджень під
керівництвом професора О. А. Габрієляна, результати дослідження,
проведеного під керівництвом професора І. М. Прибиткової, а також
результати, отримані дисертантом.

– Система раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму

У підрозділі аналізуються підходи Р. Дарендорфа, А. Гіденса, Н. Смелзера
до визначення поняття конфлікта і його причин. Особлива увага
приділяється поняттю “міжетнічний конфлікт”. Розглядаються визначення
конфлікту, запропоновані Т. Е. Марковим, В. В. Піменовим, А. А.
Празаускасом, В. А. Тішковим, З. В. Сикевичем, А. Н. Ямським.

Дисертант досліджує концептуальні підходи до пояснення причин виникнення
і ескалації міжетнічних конфліктів в пострадянському світі. Серед них
виділяються: концепція “культурної (цивілізаційної) несумісності”;
концепція “національно-визвольної боротьби”; концепція “етнічного
маніпулювання”.

Для обліку і аналізу різних сценаріїв розвитку конфлікту, дисертант
пропонує застосувати комплексний системний підхід до моніторинга
міжетнічних відносин в регіоні. Для здійснення даної задачі автор
пропонує створити Систему раннього попередження міжетнічних конфліктів в
Криму, як один із аспектів Системи моніторинга соціально-політичних
процесів в Криму.

– Результати польових випробувань

У підрозділі представлена модель міжконфесійних відносин. Вона виступає
одним із параметрів Системи раннього попередження міжетнічних конфліктів
в Криму, індикатором “культура і релігія”.

Модель побудована на основі аналізу поля комунікації. Виділено основні
суб’єкти міжконфесійних відносин і актори, що формують комунікаційне
поле.

Для збору і аналізу інформації використовуються техніка кількісного
контент-аналізу і метод кореляційного аналізу.

У кінці роботи подаються висновки, що дозволяють накреслити шляхи
подальшої наукової розробки заявленої проблематики.

У процесі проведеного дослідження були отримані результати:

Розроблено методологічну основу системи моніторинга соціально-політичних
процесів в Криму, що розкриває основні принципи роботи системи.

Побудовано граф, який характеризує систему зв’язків між індикаторами
системи. Це дає можливість оцінити “вагу” кожного з індикаторів і
ступінь їх впливу один на одного.

Виділено набір параметрів, що відображають поведінку відповідних
індикаторів. Для кожного з параметрів визначено механізм збору і
опрацювання інформації.

Розглянуто регіональну модель соціально-політичних відносин як
взаємовідносин між етнічними групами, де приналежність до тієї або іншої
національності перетворюється в одну з найважливіших соціальних ролей,
примушуючи індивіда діяти з позиції своєї етнічної групи, тобто вступати
в сферу міжгрупової поведінки. Як елементи представленої моделі
виступають соціальна дистанція і соціальний статус.

Виділено основні актори соціально-політичних відносин в Криму, де
нарівні з державною владою республіканського і національного рівня
виділяються Російська община Криму і Меджліс кримськотатарського народу.

Створено модель міжконфесійних відносин в Криму. При побудові моделі
міжконфесійних відносин було розглянуто поле комунікації. Одним із таких
комунікаційних полів виступає ЗМІ. У спрощеному вигляді ця модель
включає відстеження поведінки пари категорій “православ’я” та “іслам” в
інформаційному полі, що дає підставу для визначення спрямованості
розвитку міжконфесійних відносин.

На основі розробленої методологічної бази системи моніторинга
соціально-політичних процесів в Криму (СМСПП) створена Система раннього
попередження міжетнічних конфліктів в Криму (СРПМК). СРПМК є окремим
випадком СМСПП, що розглядає найбільш актуальне і гостре для Криму
питання міжетнічних відносин, яке володіє найбільшою кофліктогенністю.

Список опублікованих робіт з теми дисертації. Основні теоретичні
положення, методи дослідження і висновки представлені:

1. Гаспарян М. В. Сравнительный анализ мониторинговых систем
социально-политических процессов // Ученые записки ТНУ. Серия:
Политические науки. 2004. – Т. 17 (56). №1. – С. 90-100.

2. Гаспарян М. В. Система мониторинга социально-политических процессов в
Крыму (методологическое основание) // Ученые записки ТНУ. Серия:
Политические науки. 2005. – Т. 18 (57). №1. – С. 122-131.

3. Гаспарян М. В. Система моніторингу соціально-політичних процесів в
Криму // Збірник робіт конкурсу “Регіональна Аналітика”, 2004. – С.
13-20.

4. Гаспарян М. В. Мониторинг межконфессиональных отношений в Крыму //
Гражданское общество и религия / Под. ред. д.ф.н. Габриеляна О. А. –
Симферополь: Энергия Дельта, 2005. – С. 17-22.

5. Гаспарян М. В. Система моніторингу міжетнічних відносин в Криму //
Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – Вип. 7. – К., 2007. –
С. 164-171.

Анотація

Гаспарян М.В. Створення системи моніторинга соціально-політичних
процесів в Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук зі
спеціальності 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Кафедра
політичних наук філософського факультету Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2007.

У дисертації для дослідження соціально-політичних процесів в Криму
пропонується створення Системи моніторингу.

Визначається роль моніторингу в системі прийняття політичних рішень,
обгрунтовується необхідність створення моніторингових систем в сучасних
умовах, проводиться порівняльний аналіз реальних моніторингових систем,
розроблених вітчизняними і зарубіжними дослідниками.

Далі в роботі створюється методологічна основа Системи
соціально-політичних процесів в Криму, де представлено базові індикатори
та їх параметри, визначено основні компоненти системи; запропоновано
основні методи збору і опрацювання інформації, що надходить до системи.

У рамках представленої теоретичної основи створюється Система раннього
попередження міжетнічних конфліктів в Криму з чітко виділеними
кількісними параметрами. Особлива увага в роботі приділяється параметру
“модель міжконфесійних відносин”, побудованому на основі аналізу
інформаційного простору.

Ключові слова: соціальні групи, соціально-політичні відносини,
соціально-політичний процес, політичні актори, влада, моніторинг,
індикатор, параметр, модель.

Аннотация

Гаспарян М.В. Создание системы мониторинга социально-политических
процессов в Крыму. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по
специальности 23.00.02 – политические институты и процессы. Кафедра
политических наук философского факультета Таврического национального
университета им. В. И. Вернадского. Симферополь, 2007.

В диссертации для исследования социально-политических процессов в Крыму
предлагается создание Системы мониторинга.

Определяется роль мониторинга в системе принятия политических решений.
Рассматриваются основные модели принятия политического решения, а также
выделяемые на их основании методы принятия политического решения:
аналитический метод, метод ветвей, смешанный метод и организационные
методы. Обосновывается необходимость создания мониторинговых систем в
современных условиях, проводится сравнительный анализ реально
существующих мониторинговых систем, разработанных отечественными и
зарубежными исследователями.

Далее в работе создается методологическое основание Системы
социально-политических процессов в Крыму, где представлены базовые
индикаторы и их параметры, определены основные компоненты системы;
предложены основные методы сбора и обработки информации, поступающей в
систему.

В диссертации анализируется региональная модель социально-политических
процессов. В ней рассматривается система отношений между социальными
группами, существовавших в Советском Союзе и их новые формы, как
следствие трансформационных процессов. Особое внимание уделяется
состоянию межэтнических отношений. Исследуются концептуальные подходы к
объяснению причин возникновения и эскалации межэтнических конфликтов.
Среди них выделяются: концепция “культурной (цивилизационной)
несовместимости”; концепция “национально-освободительной борьбы”;
концепция “этнического манипулирования”. В работе представлен
значительный массив эмпирических данных, характеризующий уровень и
динамику межэтнических отношений.

В качестве базовых акторов межэтнических отношений в Крыму выделяются:

– Государственная власть республиканского и национального уровня;

– Русская община Крыма;

– Меджлис крымскотатарского народа.

В рамках представленного теоретического основания создается Система
раннего предупреждения межэтнических конфликтов в Крыму, с четко
выделенными количественными параметрами. Для каждого из параметров
задается область допустимых значений. Особое внимание в работе уделяется
параметру “модель межконфессиональных отношений”, построенному на
основании анализа информационного пространства. В упрощенном виде этот
параметр можно представить следующим образом: отслеживание поведения
пары категорий “православие” и “ислам” в информационном поле дает
основание для определения направленности развития межконфессиональных
отношений на полуострове.

Разработанные теоретико-прикладные основания Системы мониторинга
социально-политических процессов в Крыму, а также ее базовая компонента
– система раннего предупреждения межэтнического конфликта в Крыму –
позволяет распознавать возможные конфликты на ранних стадиях появления.

Ключевые слова: социальные группы, социально-политические отношения,
социально-политический процесс, политические акторы, власть, мониторинг,
индикатор, параметр, модель.

Summary

Gasparyan Mikhail. Creation of the System of Socio-Political Processes
in Crimea. – Manuscript.

Thesis for candidate of science degree of Political Science by
speciality 23.00.02 – Political Institutions and Processes. – Department
of Political Science, Philosophical Faculty of Taurida National
University named after V.I. Vernadskiy. – Simferopol, 2007.

For making research of socio-political processes in Crimea in the thesis
offered to create a System of monitoring.

Determined the role of monitoring in the system of making of political
decision, theoretically grounded the necessity of creation of the
monitoring systems for modern terms, conducted a comparative analysis of
the really existent monitoring systems of domestic and foreign
researchers.

Further created the methodological foundation of System of
socio-political processes in Crimea, where the basic indicators and
their parameters are presented, determined the basic components of
system, offered scientific methods of conducting of information, that
entered to system.

Within the framework of the presented theoretical foundation created the
System of the early warning interethnic conflicts in Crimea, with the
expressly selected quantitative parameters. The special attention in
work is spared to the parameter “model of interethnic relations”, that
built on the basis of analysis of information space.

Keywords: social groups, socio-political relations, socio-political
processes, political actors, power, monitoring, indicator, parameter,
model.

( Треба зазначити, що для Криму формально створена система “Людська
безпека і розвиток в Криму”, розробником якої виступила Програма
розвитку і інтеграції Криму ООН. Точніше, дана система є адаптованою під
регіон системою, розробленою Програмою розвитку ООН. Проте, інформація
про принцип функціонування даної системи і про результати її роботи не
представлена у відкритому друці, що робить неможливою оцінку її
валідності.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020