.

Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 4190
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА МОЗ
УКРАЇНИ

ГОРБУНОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 618.14-003.92:618.177-08

Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ–2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор

Вдовиченко Юрій Петрович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний
науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів

доктор медичних наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук,

Ромащенко Оксана Василівна,

Інститут урології АМН України,

головний науковий співробітник відділу андрології та сексопатології

Провідна установа Одеський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра акушерства та гінекології №1, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться “11” травня 2007 р. о 12.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(04112, м. Київ,

вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ,

вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “03” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Репродуктивне здоров’я є основою нормальної
демографічної ситуації в країні. В останні роки в Україні відмічається
погіршення стану репродуктивного здоров’я жінок. Серед основних причин
такої негативної тенденції виділяють погіршення економічного становища
населення, зростання числа інфекцій, що передаються статевим шляхом,
ранній початок статевого життя з частою зміною статевих партнерів,
збільшення соматичної захворюваності та ін. (Н.Г. Гойда, Н.Я. Жилка,
2006).

За останнє десятиріччя у нас в країні відмічено суттєве зростання
частоти кесаревих розтинів з 0,5% в 1986 до 10,0% в 2002 році, а в
деяких клініках цей показник досягає 30,0% (П.М. Баскаков, 1997; А.Г.
Коломійцева, 2003; Л.Б. Маркін, 2004). Безумовно, така ситуація
призводить до значного зростання числа жінок з рубцем на матці та, на
думку деяких дослідників (Б.М. Венцківський, 2004;

В.К. Чайка, 2005), здійснює негативний вплив на функціональний стан
органів репродуктивної системи та призводить до збільшення основних
проявів гінекологічної захворюваності. В 1992 році Л.В. Тимошенко вперше
використав термін “хвороба оперованої матки”, причому основними
причинами розвитку даної патології є ендометрит після кесарева розтину
або технічні погрішності за виконання самої операції. В подальшому такі
спостереження описували й інші дослідники (Є.А. Чернуха, 1999). На
сьогодні загальновизнаним є той факт, що абдомінальне розродження є
суттєвим чинником ризику розвитку запальних процесів органів
репродуктивної системи, порушень менструального циклу, ендометріозу,
гіперпластичних процесів ендометрія, а також акушерських і перинатальних
ускладнень при майбутній вагітності (Ю.П. Вдовиченко, 2004;

В.К. Чайка, 2005). Серед інших причин появи рубця на матці виділяють
наявність субсерозних міоматозних вузлів на матці у жінок молодого віку,
які планують мати дітей (Л.І. Іванюта, С.О. Іванюта, 2002). Основним
варіантом оперативного лікування є консервативна міомектомія, яка в
останні роки все частіше проводиться ендоскопічним шляхом (В.Н.
Запорожан, 2000; І.З. Гладчук, 2003; В.І. Кулаков, Л.В. Адамян, 2000; H.
Reich еt al., 1991; L.E. Sanz, 1995). Разом з тим, віддалені наслідки,
особливо з репродуктивної точки зору, практично не вивчено, а поодинокі
публікації носять фрагментарний характер.

Все зазначене є підставою для вивчення особливостей репродуктивної
функції жінок з рубцем на матці різної етіології, а також можливостей
зниження гінекологічної захворюваності, акушерської та перинатальної
патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри
акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика “Прогнозування, профілактика,
лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на
сучасному етапі”

(№державної реєстрації: 0101 U007154).

Мета дослідження

Зниження частоти та ступеня прояву патології репродуктивної системи,
акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з оперованою маткою на
підставі вивчення нових аспектів патогенезу патології репродуктивної
системи, а також розробки та впровадження алгоритму прогностичних і
лікувально-профілактичних заходів.

Завдання наукової роботи:

Вивчити віддалені наслідки кесарева розтину і консервативної
міомектомії, а також їх вплив на репродуктивну систему жінок.

З’ясувати ехографічні особливості органів репродуктивної системи після
абдомінального розродження, а також після консервативної міомектомії.

Встановити особливості системного імунітету у жінок після кесарева
розтину або консервативної міомектомії.

З’ясувати особливості мікробіоценозу статевих шляхів у жінок після
кесарева розтину і консервативної міомектомії.

Встановити взаємозв’язок між клінічними, ехографічними,
ендокринологічними, імунологічними, мікробіологічними особливостями у
жінок після кесарева розтину або консервативної міомектомії.

Оцінити клінічний перебіг вагітності й пологів, а також функціональний
стан фетоплацентарного комплексу у жінок з оперованою маткою.

Розробити нову методику прогнозування патології репродуктивної системи у
віддаленому періоді після абдомінального розродження й консервативної
міомектомії на підставі нейромережного комп’ютерного моделювання.

Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти
патології репродуктивної системи у жінок після кесарева розтину або
консервативної міомектомії на підставі більш диференційованого
використання медикаментозної терапії.

Об’єкт дослідження – репродуктивне здоров’я жінок з оперованою маткою.

Предмет дослідження – клінічний перебіг віддаленого періоду після
кесарева розтину або консервативної міомектомії: функціональний стан
органів репродуктивної системи, ендокринний статус, стан системного
імунітету, а також мікробіоценоз статевих шляхів, прогнозування
патології репродуктивної системи, методи профілактики та лікування.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, функціональні,
ендокринологічні, імунологічні, мікробіологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу віддаленого
періоду після кесарева розтину і консервативної міомектомії. Вперше
з’ясовано нові патогенетичні аспекти патології репродуктивної системи
(запальні та гіперпластичні процеси, аденоміоз) у жінок після кесарева
розтину або консервативної міомектомії на підставі встановлення
взаємозв’язку між клінічним перебігом, ехографічними особливостями,
ендокринним та імунологічним статусом, а також станом мікробіоценозу
статевих шляхів. Одержані дані дозволяють, на нашу думку, науково
обґрунтувати необхідність розробки нового алгоритму прогностичних,
діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Вперше проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу вагітності,
пологів і перинатальних наслідків розродження у жінок з оперованою
маткою, що дозволило встановити частоту, структуру і терміни розвитку
плацентарної недостатності.

Вперше розроблено і впроваджено нову методику індивідуального
прогнозування патології репродуктивної системи у жінок з оперованою
маткою на підставі нейромережного комп’ютерного моделювання.

Науково обґрунтовано нову лікувально-профілактичну методику для жінок
після кесарева розтину або консервативної міомектомії з використанням
диференційованого підходу до їх розродження та медикаментозної терапії.

Практичне значення одержаних результатів

Встановлено основні чинники ризику, терміни і причини розвитку патології
репродуктивної системи: порушень менструального циклу, запальних
захворювань, гіперпластичних процесів і аденоміозу у жінок після
абдомінального розродження або консервативної міомектомії в
порівняльному аспекті. Показано основні особливості відновлення
менструального циклу, зміни ендокринного, імунологічного статусу і
мікробіоценозу статевих шляхів та їх взаємозв’язок між конкретними
варіантами і термінами розвитку патології репродуктивної системи.

Розроблено і впроваджено методику індивідуального прогнозування
патології репродуктивної системи у жінок після абдомінального
розродження або консервативної міомектомії на підставі використання
нейромережного комп’ютерного моделювання із використанням клінічних,
ехографічних, ендокринологічних, імунологічних та мікробіологічних
даних.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і
ступеня прояву патології репродуктивної системи у жінок з оперованою
маткою на підставі диференційованого підходу до використання
медикаментозної терапії.

Особистий внесок здобувача

Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Автором
самостійно проаналізовано наукову літературу та патентну інформацію з
проблеми патології репродуктивної системи у жінок з рубцем на матці.

Розроблено спеціальні програми спостережень, до яких відноситься карта з
детальним визначенням основних клінічних особливостей преморбідного тла,
перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених і клінічного
перебігу віддаленого періоду після кесарева розтину і консервативної
міомектомії. Проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне
обстеження 100 жінок після кесарева розтину або консервативної
міомектомії, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні
заходи (1 група) і 100 пацієнток з аналогічною патологією, які
одержували запропоновану методику лікувально-профілактичних заходів (2
група).

Лабораторні дослідження включали ендокринологічні (вміст естріолу – ЕС,
прогестерону – П, кортизолу – К, пролактину – Прл, лютеїнізуючого
гормону – ЛГ, фолікулостимулючого гормону – ФСГ, хоріонічного
гонадотропіну – ХГ і плацентарного лактогену – ПЛ; імунологічні (СD3+;
СD4+; СD8+; СD16+; СD20+; СD23+) та мікробіологічні методи.

Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів
дослідження, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та
практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику
та відображено в опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження

Основні положення роботи оприлюднено на наукових конференціях
Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м.
Київ; 2002; 2003; 2004; 2005, 2006); на засіданнях Київського обласного
відділення асоціації акушерів-гінекологів України (2002; 2003; 2004;
2005, 2006); на IV та V пленумах, на ХI та ХІІ з’їздах
акушерів-гінекологів України (м. Миколаїв, 2002;

м. Харків, 2004; м. Львів, 2005; м. Донецьк, 2006); на конференціях:
“Актуальні питання репродуктивного здоров’я жінок” (м. Київ, 2002; 2003;
2004; 2005, 2006); на ІV Всеукраїнській конференції з гінекологічної
ендоскопії (Європейська школа з гінекологічної ендоскопії, м. Одеса,
2003); на науково-практичних конференціях: “Хірургічні методи лікування
в акушерстві та гінекології” (м. Харків, 2004); “Ранні втрати вагітності
– нове розуміння гормональних порушень” (м. Київ, 2006); “Здоровий
розвиток – заради майбутніх поколінь” (м. Київ, 2006); “Кандидоз та
здоров’я жінки” (м. Київ, 2006), “Актуальні питання підтримки
репродуктивного здоров’я населення міста Києва” (м. Київ, 2006). Брала
участь у тренінгах-семінарах: “Актуальные вопросы эндометриоза” (м.
Київ, 2003); 8th Seminar of the European Society of Contraception
“Sexual education: the key issue of reproductive health”

(м. Варшава, Польща, 2005); “Перинатальна медицина: сучасні досягнення
та перспективи розвитку” (м. Київ. 2006); “Сучасні досягнення в
гінекологічній ендоскопії” (м. Київ, 2006). Матеріали роботи було
представлено на 17th EUROPEAN CONGRESS OF OBSTETRICS AND GYNAECOLОGY
EAGO/EBCOG 2002

(м. Прага, Чехія, 2002); на XVII, XVIII та XIX Міжнародних конгресах з
курсом ендоскопії “Современные технологии в диагностике и лечении
гинекологических заболеваний” (м. Москва, Росія, 2004, 2005, 2006) та І
Міжнародному конгресі з репродуктивної медицини (м. Москва, Росія,
2006).

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедри
акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Результати дослідження
використовуються в практичній роботі Центру охорони здоров(я матері та
дитини Київської області; в пологових будинках м. Києва №1, 2 і 4; у
відділенні репродуктивного здоров’я поліклініки №2 Шевченківського
району м. Києва, кабінетах ендокринної гінекології м. Києва та в
навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології Національної
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Публікації

За темою дисертації опубліковано 27 робіт, з яких 20 – у наукових
провідних фахових журналах, причому 22 з них – самостійні; отримано 2
патенти.

Обсяг та структура дисертації

Дисертаційна робота викладена на 262 сторінках комп’ютерного друку та
складається із вступу, огляду літератури, розділу, присвяченого методам
досліджень та лікувально-профілактичним заходам; 6 розділів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
бібліографічного покажчика літератури, який нараховує 300 джерел, з яких
193 кирилицею та 107 латинкою.

Дисертація ілюстрована 76 таблицями та 64 рисунками, з яких 42
розташовані на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і
завдань було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне
обстеження 260 пацієнток, яких було розподілено на наступні групи і
підгрупи:

Контрольна 1 група – 30 гінекологічно і соматично здорових жінок
репродуктивного віку;

Контрольна 2 група – 30 акушерськи і соматично здорових повторнородящих
жінок, які народили через природні пологові шляхи;

1  група – 100 жінок з рубцем на матці після кесарева розтину і
консервативної міомектомії, проведених за загальноприйнятою
прогностичною та лікувально-профілактичною методикою;

1.1  підгрупа – 30 жінок із гнійно-запальними ускладненнями після
кесарева розтину;

1.2  підгрупа – 30 жінок після консервативної міомектомії;

1.3  підгрупа – 40 вагітних жінок з рубцем на матці та обтяженим
репродуктивним анамнезом;

2  група – 100 жінок з рубцем на матці після кесарева розтину і
консервативної міомектомії, які одержували лікування згідно з
розробленим прогностичним і лікувально-профілактичним алгоритмом.

2.1  підгрупа – 30 жінок із гнійно-запальними ускладненнями після
кесарева розтину;

2.2  підгрупа – 30 жінок після консервативної міомектомії;

2.3  підгрупа – 40 вагітних жінок з рубцем на матці та обтяженим
репродуктивним анамнезом.

Проведені лікувально-профілактичні та прогностичні заходи
(загальноприйняті та пропоновані) містили в собі наступні моменти:

1) ведення пацієнток після консервативної міомектомії;

2) ведення вагітності та пологів у жінок з рубцем на матці та обтяженим
репродуктивним анамнезом;

3) прогнозування патології репродуктивної системи;

4) прогнозування ускладнень вагітності та пологів.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні та прогностичні заходи:

1) комплекс заходів, який включав імуностимулюючу, розсмоктуючу,
протизлукову, вітаміно- та фізіотерапію в поєднанні з гормональною
корекцією;

2) використання гестагенів (оргаметрил у післяопераційному періоді
протягом півроку); за наявності великих міоматозних вузлів чи їх великої
кількості додаткове використання антигонадотропних препаратів данол
(даназол) та імунокорекції;

3) профілактичне призначення антиоксидантів (вітамін Е); засобів, які
поліпшують біосинтез білка в плаценті (гепа-мерц; цитохром-3;
есенціалє); бета-адреноміметиків (партусистен, бриканіл);
імунокоректорів (спленін, нуклеїнат натрію), а також метилксантинів
(курантил, трентал, компламін);

4) прогнозування патології репродуктивної системи на підставі динаміки
клініко-функціональних і лабораторних показників;

5) прогнозування ускладнень вагітності з урахуванням факторів
перинатального ризику.

Пропоновані нами лікувально-профілактичні та прогностичні заходи
включали наступні моменти:

1) після консервативної міомектомії використання препарату “Бусерелін”
впродовж 3 місяців; використання препарату “Ярина” після відновлення
менструального циклу протягом 1-2 років з метою контрацепції та корекції
ендокринних порушень;

2) до та після операцій на матці профілактичне призначення
гепатопротекторів;

3) після операцій на матці додаткове використання антигомотоксичної
терапії для реабілітації репродуктивної функції та профілактики появи
можливих рецидивів;

4) розробка нової прогностичної методики на підставі нейромережного
комп’ютерного моделювання.

Для проведення аналізу досліджень було розроблено спеціальну карту, до
якої вносили всі клінічні, функціональні й лабораторні методи
обстеження. Надалі всі отримані результати було оброблено на комп’ютері
за допомогою стандартних і спеціально розроблених програм.

Обстеження пацієнток після абдомінального розродження.

Клініко-лабораторне обстеження проводилося поетапно впродовж 2 років з
інтервалом кожні 6 місяців:

І етап (первинне обстеження за умов жіночої консультації або
поліклініки):

Клінічний анамнез.

Загальний та гінекологічний огляд.

Лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, коагулограма,
печінкові проби, холестерин та цукор крові.

Оцінка стану мікробіоценозу статевих шляхів за загальноприйнятими
методиками (B. Larsen, 1993).

Тести функціональної діагностики: базальна температура, кольпоцитологія,
симптоми “зіниці” та “кристалізації” (В.П. Сметник, 2002).

Рентгенографія черепа в двох проекціях.

Дослідження очного дна та полів зору.

Дослідження гормонів у сироватці крові: естрадіолу, прогестерону,
тестостерону, ФСГ, ЛГ, пролактину, кортизолу та альдостерону за
допомогою імуноферментного аналізу (Е.М. Вихляева, 1997; В.П. Сметник,
Л.Г. Тумилович, 2002).

Вивчення основних параметрів системного імунітету: СD4+; СD8+; СD16+;
СD20+ і СD23+ з використанням моноклональних антитіл

(А.А. Селиверстов, 1997).

Консультації суміжних фахівців: невропатолога, ендокринолога, кардіолога
і терапевта.

Кольпоскопія (Є.В. Коханевич, 2004; Г. Бауер, 2004).

Ультразвукове дослідження органів малого таза (П.Е.С. Пальмер, 2000; W.
Callen Peter et al., 1996).

ІІ етап (додаткове обстеження за умов стаціонару):

Функціональні гормональні проби.

Діагностична гістеро- і лапароскопія.

Лапароскопію та гістероскопію проводили за допомогою апаратури фірми
“КARL STORZ”, Німеччина, за загальноприйнятою методикою (В.Н. Запорожан,
І.З. Гладчук, 2000).

Автор висловлює глибоку вдячність професору А.П. Мінцеру – завідувачу
кафедрою медичної інформатики НМАПО ім. П.Л. Шупика за допомогу в
проведенні статистичних досліджень.

Результати досліджень та їх обговорення

Результати проведених досліджень ми вважали за доцільне навести
поетапно, з урахуванням поставлених мети і завдань.

І етап – віддалені наслідки кесарева розтину.

Середній вік жінок після кесарева розтину складав 24,2(2,6 року. Згідно
з даними сучасної літератури клінічний перебіг післяопераційного періоду
багато в чому залежить від показань до абдомінального розродження.
Основним показанням до кесарева розтину серед обстежених жінок був
рубець на матці (70,0%). В решті спостережень ми відмічали аномалії
пологової діяльності на тлі передчасного розриву оболонок (13,3%); тяжкі
форми прееклампсії (10,0%). В поодиноких випадках мали місце такі
показники, як передлежання плаценти, її передчасне відшарування і
загроза розриву матки (3,3-6,7%). Істотних різниць серед показань щодо
операції кесарева розтину між підгрупами ми не відмічали. Виходячи з
отриманих даних, можна сказати, що рубець на матці є основним показанням
до кесарева розтину в сучасному акушерстві (П.М. Баскаков, 1997; Є.А.
Чернуха, 1999; А.Г. Коломійцева, 2005).

Встановлено, що на першому місці серед ускладнень у пацієнток основних
підгруп був ендометрит, діагноз якого часто замінювали субінволюцією
матки в поєднанні з транзиторною лихоманкою. Лікування даної патології
проводили за загальноприйнятою методикою з використанням
антибактеріальної терапії, внутрішньоматкового діалізу, імунокоригуючої
і протизапальної терапії (Л.Б. Маркін, 2003; Ю.П. Вдовиченко, 2005).

За оцінки віддалених наслідків кесарева розтину проводили динамічний
аналіз основних клінічних симптомів: больовий синдром, порушення
менструального циклу, диспаревнія, патологія сексуальної функції,
порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринна симптоматика
(рис.1).

Рис. 1. Основні клінічні симптоми патології репродуктивної системи у
жінок

після кесарева розтину

Згідно з одержаними нами результатами частота больового синдрому
постійно зростала в динаміці досліджень – з 33,3% через 3 місяці до
70,0% – після

2 років. Інтенсивність больового синдрому, в основному, була пов’язана з
фазами менструального циклу – посилення напередодні менструації та
зниження після. Порівняно з цим, рівень різних порушень менструального
циклу був дещо нижчим через 3 місяці після розродження (13,3%), проте
через 24 місяці цей показник складав вже 30,0%.

Як уже зазначалося, до основних клінічних симптомів ми відносили болючий
статевий акт і порушення сексуальної функції у вигляді зниження лібідо

(О.В. Ромащенко, 2005). Одержані дані свідчать, що частота диспаревнії
підвищилась за досліджуваний період з 20,0% через 3 місяці до 33,3% –
через

2 роки. Зміни сексуальної функції носили дещо інший характер – з 10,0%
через

3 місяці до 30,0% – через 2 роки.

Дуже важливим аспектом проблеми, що вивчається, є порушення
мікробіоценозу статевих шляхів, як правило, у вигляді бактеріального
вагінозу (Ю.П. Вдовиченко, 2001; С.І. Жук, 2006). Згідно з одержаними
нами результатами у обстежених пацієнток рівень цих порушень
збільшувався впродовж 2 років з 13,3 до 36,7% відповідно. Крім того,
визначалася наявність різної нейроендокринної симптоматики. Так, якщо на
початковому етапі цей показник складав 6,7%, то через 24 місяці – вже
26,7%. За більш детального аналізу конкретної нейроендокринної
симптоматики можна зазначити, що частіше за інші зустрічалися такі
симптоми, як дратівливість і плаксивість (І.Б. Вовк, 2004).

Ми вважали за доцільне вивчити середню частоту основних клінічних
симптомів на одну пацієнтку. При цьому відмічено зростання частоти
основних клінічних проявів впродовж 2-х років після розродження (рис.2).

Рис. 2. Динаміка зростання частоти основних клінічних проявів у жінок

впродовж 2-х років після кесарева розтину

Хотілося б наголосити на тому факті, що наростання клінічної
симптоматики відбувалося на тлі загальноприйнятих
лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, що проводяться.

Підсумовуючи результати проведених клінічних досліджень, необхідно
відмітити, що за період, що вивчався, у 16,7% пацієнток була
гіперполіменорея і у 13,3% – метрорагії. Після проведених додаткових
досліджень (діагностичне вишкрібання, гістероскопія і лапароскопія) у
10,0% було встановлено діагноз аденоміозу і у 6,7% – гіперпластичних
процесів ендометрія. Крім того, хронічний ендометрит було діагностовано
у 13,3%, аднексит – у 10,0% і метроендометрит – відповідно у 6,7%
пацієнток, причому в одному випадку було проведено оперативне лікування
в обсязі гістеректомії. Ці дані узгоджуються з думкою багатьох авторів
про високий ризик розвитку патології репродуктивної системи після
кесарева розтину, а деякі з них пропонують використовувати термін
“хвороба оперованої матки” (Л.В. Тимошенко, 1992; Є.А. Чернуха, 1997;
Ю.П. Вдовиченко, 2004).

У зв’язку з високою частотою нейроендокринної симптоматики ми вважали за
доцільне провести додаткове вивчення ендокринного статусу. Так, за
оцінки основних змін ендокринного статусу ми використовували такий же
методологічний підхід, як і при аналізі клінічної симптоматики (В.П.
Сметник, Л.Г. Тумилович, 2002).

Враховуючи відмінності в одержаних результатах залежно від фази
менструального циклу, ми вважали за доцільне навести дані по першій фазі
менструального циклу.

Згідно з одержаними даними через 3 місяці після абдомінального
розродження достовірні відмінності мали місце лише з боку двох
параметрів: збільшення вмісту Е (до 421,5±17,2 нмоль/л; рJb ® ° U Nd f ? E ????b f ? E ??&? ??????????????$?? ????????????$?? ????? ????? ????? ????? ????????????$?????????$?? ??? i ??????? ???? ??? ??????о лікування, так і у віддаленому післяопераційному періоді (р0,05). Незважаючи на проведене ендоскопічне лікування характер
ендокринних порушень залишався незміненим (р0,05). В наступному досліджуваному терміні –
32-33 тижні, відмічали достовірне зменшення СДВ до 2,10(0,05 (рПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АП – артерія пуповини; БФП – біофізічний профіль плода; Е – естрадіол; ЕС – естріол; ЗВУР – затримка внутрішньоутробного розвитку; ІП – індекс пульсації; ІР – індекс резистентності; К – кортизол; КТГ – кардіотокографія; КШК – криві швидкості кровоплину; ЛГ – лютеїнізуючий гормон; МА – маткова артерія; ОНВ – об’єм навколоплодових вод; П – прогестерон; ПЛ – плацентарний лактоген; Прл – пролактин; СДВ – систоло-діастолічне відношення; СМА – середньо-мозкова артерія; УЗД – ультразвукове дослідження; ФПН – фетоплацентарна недостатність; ФСГ – фолікулостимулюючий гормон; ХГ – хоріонічний гонадотропін; ЦНС – центральна нервова система; CD16+ – Т-кілери; CD20+ – В-лімфоцити; CD23+ – активні В-лімфоцити; CD3+ – активні Т-лімфоцити; CD4+ – Т-хелпери; CD8+ – Т-супресори; SP1 – трофічний ?-глікопротеїд; SSBG – тестостеронестрадіолзв’язуючий глобулін; ?-?П – ?-фетопротеїн. РР12 – плацентарний ?1-мікроглобулін; РР14 – ?2-мікроглобулін фертильності. PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020