МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ “УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА
СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”
ГОРДІЄНКО Світлана Анатоліївна
УДК:616.314-76:616.12-008.331.1-085.851
Ортопедичне лікування стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією
та корекція їх станів комплексом психотерапевтичних процедур
14.01.22-стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава-2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь
Іванович, Харківська медична
академія післядипломної
освіти МОЗ України, завідувач
кафедри ортопедичної
стоматології та ортодонтії.
Офіційні опоненти:
-доктор медичних наук, професор Нідзельский Михайло Якович, Вищий
державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна
академія” МОЗ України, м.Полтава, завідувач кафедри післядипломної
освіти лікарів стоматологів-ортопедів;
-доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович,
Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач
кафедри психіатрії, наркології, загальної та медичної
психології.
Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти
МОЗ України, Інститут стоматології, м. Київ, кафедра ортопедичної
стоматології.
Захист відбудеться 15.05.2007 року о 15 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому
державному навчальному закладі України “Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого
державного навчального закладу України “Українська медична
стоматологічна академія” за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.
Автореферат розісланий 14.04.2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор
Дев’яткіна Т.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Втрата зубів у зв’язку з поширеністю й
інтенсивністю ураження зубів карієсом та захворюваннями пародонту
призводять до виникнення дефектів зубних рядів, що вимагає ортопедичного
лікування.
За останній час потреба населення України в ортопедичному
лікуванні, особливо незнімними зубними протезами, значно зросла. Це
пов’язано, насамперед, з несвоєчасним зверненням пацієнтів в амбулаторні
стоматологічні встанови із приводу лікування карієсу зубів, його
ускладнень і захворювань пародонту. Однієї із причин несвоєчасного
звернення за стоматологічною допомогою є виникнення й накопичення
протягом життя в більшості стоматологічних пацієнтів негативного
досвіду, пов’язаного з лікуванням зубів: негативні емоції, відчуття
болю, що призводять до виникнення мотивації до останньої можливості
уникнути візиту до стоматолога – стоматофобії (Г.Г. Гришанин, 1998; Ю.В.
Мишунин, 2001; В.А. Клемин и соавт., 2002; В.В. Бойко, 2003; С.А.
Демьяненко, 2004). Після операцій видалення зубів у пацієнтів виникає
стан, що завершує їхню негативну психологічну підготовку до
ортопедичного лікування, яке є останнім етапом санації порожнини рота.
Особливу актуальність проблема підготовки пацієнтів до ортопедичного
лікування незнімними конструкціями набула останнім часом у зв’язку з
епідемічним поширенням у сучасному суспільстві хвороб адаптації (В.Н.
Трезубов,1989; Н.Ю. Незнанова, 1989; В.А. Кудинов, М.М. Омеров, 1997;
М.Я. Нідзельський, 1998), серцево-судинних захворювань, зокрема
артеріальної гіпертензії (Д.В. Шаныгина и соавт., 2002). Це пов’язано з
тим, що в патогенезі артеріальної гіпертензії (АГ) ключовою ланкою є
наявність застійного домінуючого негативного емоційного стану (Е.Н.
Амосова, С.С. Чевычелов, 1997; Е.В. Белова, 1993; К.В. Судаков, 1993;
Л.М. Тарасенко, Т.А. Петрушанко, 1999), що проявляється стійкими
пресорними гемодінамичними проявами патології.
У той же час візит до лікаря-стоматолога хворого з
артеріальною гіпертензією супроводжується додатковим навантаженням на
емоційну, вегетативну та інші системи організму, уже обтяжені
патологічним станом, що потребує проведення адекватних профілактичних
заходів.
Таким чином, комплексна природа тривоги й страху в стоматологічного
пацієнта, що знаходиться в очікувані болі, вимагає багатопланового
лікувального підходу. Для допомоги таким хворим необхідно розробляти
комплексні терапевтичні програми (L. Miller, 1993), що включають у себе
психогігієнічні заходи, методи раціональної психотерапії та психогенної
саморегуляції. Під час проведення стоматологічного ортопедичного
лікування хворих з артеріальною гіпертензією є необхідним застосування
комплексного підхода, який складається не тільки зі стоматологічного
втручання, а й із диференційованого використання психотерапевтичних та
психопрофілактичних заходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
ортопедичної
стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної
освіти „Сучасні технології застосування нових матеріалів і методів у
клініці ортопедичної стоматології та ортодонтії”, державний
реєстраційний номер 0103U004672. Автор є безпосереднім виконавцем
фрагмента даної теми.
Мета дослідження: обґрунтувати доцільність застосування комплексу
психотерапевтичних методів на етапах ортопедичного лікування хворим з
артеріальною гіпертензією, що дозволить уникнути небажаних ускладнень
під час протезування незнімними конструкціями зубних протезів.
Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні
завдання:
1.Вивчити причини можливих ускладнень у хворих з артеріальною
гіпертензією, що виникають під час препарування твердих тканин зубів.
2.На основі проведених клінічних досліджень виявити найбільш
раціональні методи психотерапевтичної корекції станів стоматологічних
хворих з артеріальною гіпертензією.
3.Оцінити ефективність обраних психотерапевтичних методів,
ґрунтуючись на вивченні психофізіологічних характеристик пацієнтів з
артеріальною гіпертензією на етапах ортопедичного лікування.
4.Дослідити результати застосування психотерапевтичних методів
у хворих з артеріальною гіпертензією, яким виготовляють незнімні
конструкції зубних протезів.
Об’єкт дослідження – психоемоційний стан стоматологічних хворих з
артеріальною гіпертензією, що мають потребу в ортопедичному лікуванні.
Предмет дослідження – підвищення ефективності підготовки до
ортопедичного лікування за рахунок раціонального підбора методів
психотерапевтичної корекції, які застосовують для нормалізації
вегетативних показників у хворих, що страждають на артеріальну
гіпертензію.
Методи дослідження – клінічні, психодіагностичні, психофізіологічні та
математико-статистичні для аналізу отриманих результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведений аналіз
механізмів вегетативного забезпечення станів тривоги та страху у хворих
з артеріальною гіпертензією в процесі вербального, рефлексогенного
впливів та їхнього сполучення в ході ортопедичного лікування.
Уперше встановлена динаміка розвитку станів тривоги та страху в даної
категорії хворих у передопераційному періоді, під час втручання й після
завершення операції препарування твердих тканин зубів.
Досліджено негативні емоції й стани тривоги та страху в стоматологічних
хворих з артеріальною гіпертензією як причини, котрі перешкоджають
своєчасному зверненню за ортопедичною допомогою.
Уперше в ортопедичній стоматології запропоновано та обґрунтовано, на
підставі результатів клінічних та психологічних досліджень, застосування
психотерапевтичного комплексу для підготовки пацієнтів з артеріальною
гіпертензією перед препаруванням твердих тканин зубів.
Практичне значення одержаних результатів роботи складається в розробці
психотерапевтичного комплексу для підготовки стоматологічних хворих з
артеріальною гіпертензією до ортопедичного лікування та профілактики в
них ускладнень внаслідок препарування твердих тканин зубів (Методичні
рекомендації, Харків, 2006).
Отримані результати впроваджені в клінічну практику Харківської обласної
стоматологічної поліклініки, Полтавської обласної клінічної
стоматологічної поліклініки й педагогічний процес кафедри ортопедичної
стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної
освіти, кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного
медичного університету, кафедри ортопедичної стоматології Вищого
державного навчального закладу України “Українська медична
стоматологічна академія” (м.Полтава), кафедри ортопедичної стоматології
Харківського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконаний
патентно-інформаційний пошук, проаналізована література з досліджуваної
теми, сформульовані мета й завдання дослідження, проведений набір
тематичних хворих, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Усі
клінічні спостереження, оформлення первинної документації, математико –
статистична обробка результатів проведені самостійно. Клінічні й
функціональні дослідження були виконані на кафедрі ортопедичної
стоматології та ортодонтії (зав. кафедри – д.мед.н., проф. В.І.
Гризодуб) Харківської медичної академії післядипломної освіти, у
Харківській обласній стоматологічній поліклініці. Психологічне та
психофізіологічне тестування проведені автором на кафедрі реабілітації й
психотерапії (зав. кафедри – д.мед.н., проф. Т.І. Ахмедов) Харківської
медичної академії післядипломної освіти, у клініці військового
госпіталю, м. Харків.
Внесок автора в написанні статей, опублікованих у співавторстві, є
домінуючим.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
засіданні Харківської філії асоціації стоматологів України (м.Харків,
2004), на засіданні головних лікарів районних стоматологічних поліклінік
(м.Харків, 2004), на науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”, присвяченої
200-річчю від дня утворення Харківського державного медичного
університету (м.Харків, 2005), на міжнародній науково-практичній
конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної
стоматології” (м.Івано-Франківськ, 2005).
Результати досліджень за темою дисертації доповідались на
спільному засіданні кафедр стоматологічного профілю Харківського
державного медичного університету та Харківської медичної академії
післядипломної освіти (м.Харків, 2006) та на засіданні апробаційної ради
№ 2 “Стоматологія” при Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових
праць, з них: 3 статті в журналах рекомендованих ВАК України
(самостійно), 3 статті, 1 тези доповіді та методичні рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Робота виконана на 152 сторінках і
складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єктів та методів
дослідження, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку
літератури, що містить 151 літературне джерело (114 кирилицею та 37
латиницею). Дисертація ілюстрована 20 таблицями та 14 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти й методи дослідження. Нами було проведено комплексне обстеження
100 стоматологічних хворих обох статей (жінок – 59, чоловіків – 41) з
артеріальною гіпертензією (табл. 1) та 30 здорових випробуваних. Залежно
від умов дослідження хворі з артеріальною гіпертензією підрозділялися на
дві групи: перша, у якій проводилась спеціальна підготовка до
ортопедичного лікування (70 чоловік, основна група), та друга, в якій
протезування хворих не містило в собі психотерапевтичних заходів (30
чоловік, контрольна група).
Оцінку стану функціонування вегетативної нервової системи в
стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією, проводили за
результатами визначення вегетативних показників. Після визначення
систолічного та діастоличного артеріального тиску (САТ та ДАТ), а також
частоти серцевих скорочень (ЧСС) розраховувався вегетативний індекс
Кердо (ВІ) і хвилинний об’єм крові (ХОК) за формулами Вейн (А.М. Вейн и
соавт., 1981). Вимір артеріального тиску, ЧСС та температури шкіряних
покровів долонних поверхонь проводились перед початком, під час та після
закінчення препарування твердих тканин зубів. Вимір температури шкіряних
покровів долонних поверхонь проводили за допомогою медичного
електротермометра ТПЕМ – 1.
Таблиця 1
Розподіл хворих з артеріальною гіпертензією за віком та статтю
Вік Кількість
абс. %
25 років 3 3
26-35 років 17 17
36-45 років 36 36
Понад 45 років 44 44
Стать чоловіків 41 41
жінок 59 59
Для характеристики станів тривоги та страху застосовували
психодіагностичні методи: модифікований тест Люшера (Л.Н. Собчик, 2002),
методику стандартизованого багатофакторного дослідження особистості
(Л.Н. Собчик, 2000), опитувальник Спілбергера “Стани та властивості
тривожності” (Ч. Спилбергер, 1983), анкету виявлення страху (Т.И.
Ахмедов, 2002), безпосередньо перед ортопедичним прийомом застосовувався
тест Кораха
(Н. Корах, 1969). Для оцінки психофізіологічного стану хворих
застосовували наступні тести: характеристики сенсомоторної активності,
функціональної рухливості зорового аналізатора, координаторної функції
(статичний тремор та динамічний тремор), функції пам’яті, уваги (Д.Я.
Райгородский, 2001).
Психотерапевтичні заходи з раціональної психотерапії-бесіди, під час
якої пацієнтові в доступній формі роз’ясняли й обґрунтовували вибір
конструкції незнімного протеза, мети й завдання лікувального втручання,
установлювали емоційний контакт із пацієнтом. Після бесіди, 10 пацієнтам
пропонували для прийому всередину плацебо (Г.Г. Гришанин, 1997).
Для подальшої роботи з пацієнтами (22 пацієнта) нами була адаптована
методика подвійної індукції у вигляді методу сенсорного вербального
перевантаження (СВП). Застосування даного методу покращувало показники
вегетативних реакцій під час препарування твердих тканин зубів. Другим
методом профілактики артеріальної гіпертензії був обраний комплекс, який
включає самостимуляцію акупунктурних зон і психічну саморегуляцію (26
пацієнта). Застосування даного методу сприяє нормалізації судинного
тонусу, поліпшенню кровообігу, м’язовій релаксації й зняттю
психоемоційного стресу. Розподіл хворих залежно від використаних методів
психотерапевтичної підготовки наведений у таблиці 2.
Таблиця 2
Розподіл хворих по групах залежно від методів психотерапевтичної
підготовки
№/п Літературне
джерело (автор), рік Метод психотерапевтичної
підготовки Кількість
хворих
1. Гришанин Г.Г.,1998 Плацебо-ефект 10
2. Болотов Д.М., 2000 Сенсорне вербальне перевантаження 22
3. Ахмедов Т.И., 2002 Самостимуляція акупунктурних зон 26
4. Ахмедов Т.И., 2002 Сенсорне вербальне перевантаження +
самостимуляція акупунктурних зон 12
Клінічну частину дослідження – ортопедичне лікування хворих виконано
безпосередньо автором на клінічній базі кафедри ортопедичної
стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної
освіти – у Харківській обласній стоматологічній поліклініці. Види
виготовлених конструкцій незнімних протезів та об’єм роботи наведені в
таблиці 3.
Математичний аналіз отриманих даних проводився на персональному
комп’ютері PENTIUM-4 з операційною системою Windows XP за допомогою
програми SPSS v 10 for Windows.
Результати дослідження та їх обговорення. У ході роботи нами була
вивчена динаміка вегетативних показників у обстежених хворих до початку
препарування твердих тканин зубів, під час препарування твердих тканин
зубів та після його завершення. Вивчені вегетативні та психофізіологічні
параметри хворих контрольної та основної груп на етапі попереднього
обстеження мали таки показники: САТ становив 160,0±4,0 мм рт. ст. (у
нормі – 123,0±3,2 мм рт. ст.), ДАТ рівнявся 90,0±3,0 і 82,5±2,5 мм рт.
ст., відповідно. Вегетативний індекс Кердо у хворих обох груп був
підвищений до 16,5±5,6 од., тоді як у здорових випробуваних він не
перевищував 1,0±2,5 од. Відмінності від норми демонстрували такі
показники вегетативного тонусу, як хвилинний об’єм крові: 1,86±0,5 од.
(у нормі – 0,86±0,3 од.).
Таблиця 3
Конструкції виготовлених незнімних протезів
Конструкції незнімних протезів Кількість конструкцій Кількість
отпрепарованих зубів
Металокерамічні протези 24 57
Мостоподібний протез 177 385
Штучна коронка облицьована пластмасою
123
123
Штучна коронка 15 15
Куксова вкладка 10 10
ВСЬОГО 349 590
Анестезуючий ефект після застосування раціональної психотерапії та
плацебо був недостатній, щоб стабілізувати показники вегетативних
компонентів больової реакції під час втручання. Тому після препарування
твердих тканин зубів показники САТ, ДАТ, ЧСС, температури шкіряних
покровів долонних поверхонь підвищувалися. Разом із тим відзначали
позитивний ефект підготовки, що характеризувався значно меншим
підвищенням вивчаємих показників у порівнянні з такими в групі пацієнтів
(30 пацієнтів, страждаючих артеріальною гіпертензією), яким не проводили
даної підготовки.
У стоматологічних хворих з АГ, що пройшли курс підготовчої терапії з
використанням сенсорного вербального перевантаження, заслуговують на
увагу наступні результати. Був установлений прямий зв’язок проведеної
підготовки з особливостями вегетативного забезпечення діяльності станів,
що перешкоджали ортопедичному лікуванню (табл. 4): покращилися показники
артеріального тиску після закінчення препарування (вони знизилися до
137±5,1 мм рт. ст.), зменшилася його лабільність. Такий показник, як
частота серцевих скорочень, вірогідно зріс під час препарування зубів
до 95 ударів у хвилину (р Таблиця 4
Динаміка вегетативних показників у стоматологічних хворих з артеріальною
гіпертензією після курсу сенсорно вербального перевантаження (n=70)
Показники Вихідні значення Перед препаруванням твердих тканин зубів
Після завершення препарування твердих тканин зубів
Систолічний артеріальний тиск
(мм рт. ст.) 157±4,2 142±5,4* 137±5,1*
Діастолічний артеріальний тиск
(мм рт. ст.) 93±3,0 82±2,8* 79±2,2*
Частота серцевих скорочень (ударів/хвилину) 90±2,4 80±3,5* 80,6±1,8*
Температура шкіряних покровів долонних поверхонь (градусів С) 33,4±0,7
35,9±0,9* 35,2±0,7*
Вегетативний індекс Кердо 3,3±0,2 2,5±0,2* 1,9±0,1*
Хвилинний об’єм крові (одиниці) 1,88±0,5 1,83±0,6* 1,80±0,4*
Примітки:
1. * - p ?UeZ
F
v
x
z
|
~
?
?
‚
?
?
I
?
vxth¶
???????
?
alaelaelololthlcUUUU
??????????????
???
?????
i
i
i
i
i
Більш демонстративними виявилися результати дослідження стану
вегетативної нервової системи в стоматологічних хворих з артеріальною
гіпертензією після комбінованого застосування сенсорного вербального
перевантаження, самостимуляції акупунктурних зон і психічної
саморегуляції (табл. 5). Артеріальний тиск, як і інтегральний
вегетативний індекс, у хворих, що піддавалися психотерапевтичним
впливам, залишалися зниженими навіть після завершення препарування
твердих тканин зубів.
Таблиця 5
Динаміка вегетативних показників у стоматологічних хворих з артеріальною
гіпертензією після комбінованого застосування
сенсорного вербального перевантаження, самостимуляції
акупунктурних зон і психічної саморегуляції (n=70)
Показники
Вихідні значення Перед препаруванням твердих тканин зубів Після
завершення препарування твердих тканин зубів
Систолічний артеріальний тиск
(мм рт. ст.) 150±4,0 137±3,8* 130±3,5*
Діастолічний артеріальний тиск
(мм рт. ст.) 90±2,4 86±2,3* 74,5±2,1*
Частота серцевих скорочень (ударів/хвилину) 88±1,9 84,3±2,2* 76±1,5*
Температура шкіряних покровів долонних поверхонь (градусів С) 35,6±0,8
32,3±0,6* 31,9±0,7*
Вегетативний індекс Кердо 2,2±0,2 2±0,2* 1,9±0,15*
Хвилинний об’єм крові (одиниці) 1,76±0,4 1,74±0,3* 1,70±0,2*
Примітки:
1. * - p
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
