.

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 4565
Скачать документ

національна академія наук україни

інститут ботаніки ім. м.г. холодного

голубцова

Юлія Іванівна

УДК 582.282 (477.51/52)

Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся

03.00.21 – мікологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор біологічних наук, професор

Лауреат державних премій України в галузі науки і техніки,

заслужений діяч науки і техніки України

Дудка Ірина Олександрівна,

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

завідувач відділу мікології

доктор біологічних наук, професор

Коваль Елеонора Захарівна,

Національний науково-дослідний реставраційний центр

України, лабораторія біодеструкції,

провідний науковий співробітник

доктор біологічних наук, професор

Сухомлин Марина Миколаївна,

Донецький національний університет,

професор кафедри фізіології рослин

Національний аграрний університет,

кафедра фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, м. Київ

Захист відбудеться 11 червня 2007 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 при Інституті ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України за адресою: 01601, Київ, вул. Терещенківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01025, Київ, вул. Велика
Житомирська, 28.

Автореферат розісланий 3 травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. біол. наук
Виноградова О.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Найважливішими проблемами сучасного світу на тлі
загрози виснаження неоновлюваних ресурсів, забруднення довкілля і
руйнування природних угруповань актуальними стають проблеми охорони
природи та збереження видової різноманітності. Усвідомлення світовою
громадськістю небезпеки подальшої втрати біорізноманітності проявилося у
схваленні Конференцією ООН із довкілля та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992
р.) Конвенції про біорізноманітність, яка у 1995 р. набула чин-ності для
України. Першим етапом у реалізації цієї конвенції є критична
інвентаризація видового складу компонентів біоти та створення кадастрів,
максимально репрезента-тивних щодо представників окремих груп
організмів. Гриби належать до тих організ-мів, відомості про
різноманітність яких і в Україні, і в світі, є вкрай недостатніми. Між
тим їх роль в енергетичному балансі біосфери надзвичайно важлива та
незамінна. Гри-би, як невід’ємна складова гетеротрофного блоку будь-якої
екосистеми, беруть ак-тивну участь у підтримці її стабільності,
реалізації механізмів саморегуляції, здійсненні процесів деструкції
відмерлих організмів та кругообігу речовин. Отже, комплексне уяв-лення
про функціонування екосистем неможливе без урахування структури та ролі
гри-бів різних екологічних груп, зокрема фітотрофних. Фітотрофні
мікроміцети, консортив-но пов’язані з живими рослинами або мертвою
органічною речовиною рослинного по-ходження, функціонально
спеціалізовані до утилізації продуктів автотрофного метабо-лізму.
Паразитні види мікроміцетів, з одного боку, залежать від своїх
живителів, а, з іншого, самі, і іноді досить помітно, впливають на них,
пригнічуючи процеси фото-синтезу, викликаючи захворювання цінних
сільськогосподарських, декоративних та лісових культур, знижуючи
насіннєву продуктивність тощо. Сапротрофні види мікромі-цетів шляхом
мінералізації рослинних залишків беруть активну участь у процесах
ґрунтоутворення. Отже, фітотрофні мікроміцети за своєю різноманітністю
та значен-ням у природі й житті людини є перспективним об’єктом
дослідження.

Висока фітоценотична та флористична різноманітність певної території є
однією з передумов для розвитку репрезентативного видового складу
фітотрофних мікроміцетів. Тому для всебічного вивчення останніх було
обрано різноманітну за природними умовами та рослинністю, багату
флористично та мало обстежену з мікологічної точки зору
фізико-географічну область України – Новгород-Сіверське Полісся.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
протягом 2003–2006 рр. як частина розділу ІІ “Флористичне вивчення
грибів заповідників та національних природних парків Лівобережжя
України” теми відділу №329 “Критико-систематичне та флористичне вивчення
грибів Лівобережної України”.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є максимально повне
вивчення видової різноманітності фітотрофних мікроміцетів наземних
екосистем Новгород-Сіверського Полісся та встановлення її особливостей
на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

здійснити тотальну інвентаризацію видового складу фітотрофних
мікроміцетів досліджуваної території;

виявити особливості таксономічної структури видового складу фітотрофних
мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся порівняно з такою грибів інших
територій Полісся та Лісостепу;

проаналізувати еколого-трофічну структуру фітотрофних мікроміцетів
території досліджень;

дослідити консортивні зв’язки фітотрофних мікроміцетів із судинними
рослинами Новгород-Сіверського Полісся;

встановити закономірності ценотичної приуроченості фітотрофних
мікроміцетів до основних типів рослинності території досліджень;

провести інвентаризацію видового складу фітотрофних мікроміцетів
національних природних парків “Деснянсько-Старогутський” і “Мезинський”
та підготувати інвентаризаційні списки з метою складання кадастрів
грибів для названих природо-охоронних об’єктів;

підготувати конспект фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського
Полісся.

Об’єктом дослідження є фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського
Полісся.

Предметом дослідження є видовий склад, таксономічна та екологічна
структура фітотрофних мікроміцетів, консортивні зв’язки з
рослинами-живителями та рослинни-ми субстратами, закономірності
розподілу за фітоценозами, поширення в екосистемах природоохоронних
об’єктів Новгород-Сіверського Полісся.

Методи дослідження. Методи польових досліджень, мікроскопічні методи
дос-лідження морфологічної та анатомічної будови мікроміцетів, методи
флористичного та екологічного аналізу, математичні методи порівняльної
флористики.

Наукова новизна роботи. Вперше для Новгород-Сіверського Полісся
представле-ний список фітотрофних мікроміцетів, який включає 421 вид зі
163 родів 59 родин і 22 порядків. 350 видів (83,1%) є новими для
території досліджень, 102 види (24,2%) – для Українського Полісся і 42
види (10%) – для території України. Вперше в Україні виявлено
представників чотирьох родів грибів: Dennisiodiscus Svr?ek,
Trichodelitschia Munk, Ceratosphaeria Niessl та Choanatiara DiCosmo et
Nag Raj, вперше в Європі – Arachnopeziza araneosa (Sacc.) Korf. Подані
нові відомості про коло рослин-живителів фітотрофних мікроміцетів
Новгород-Сіверського Полісся, список яких включає 224 види із 55 родин.
Анаморфний гриб Passalora dubia (Riess) U. Braun зареєстрований на новій
живильній рослині Axyris amaranthoides L., яка нещодавно була вперше
виявлена у складі адвентивної флори України. На рідкісних та зникаючих
видах рослин зареєстровано сім видів грибів, серед них Uncinula adunca
(Wallr.) Lev. та Cladosporium macrocarpum Preuss – на занесеному до
Червоної книги України виді Salix myrtilloides L. Уперше в Україні
проведене спеціальне вивчення копротрофних аскоміцетів на екскрементах
травоїдних тварин, внаслідок чого на цьому субстраті виявлено 26 видів
грибів, 12 з яких є новими для України. В умовах вологої камери
досліджено процес формування сукцесії копротрофних аскоміцетів на
екскрементах корови, у результаті чого з’ясовано, що ініціюють заселення
цього субстрату пірено- та локулоаскоміцети з родів Podospora Ces.,
Schizothecium Corda, Sordaria Ces. et De Not. та Sporormiella Ellis et
Everh.; на зміну їм приходять дискоміцети, розвиток яких починається на
3–7 добу з початку інкубування. Вперше в Україні проведено детальне
дослідження фітотрофних мікроміцетів водно-болотних фітоценозів.
Відзначено домінування у таксономічному спектрі грибів цих ценозів
представників порядків Helotiales та Uredinales, а в еколого-трофічній
структурі – сапротрофів. За реакцією на режим зволоження серед зібраних
сапротрофних аскоміцетів виділено групу гігрофілів, куди віднесено види,
пристосовані до існування в екотопах з підвищеною вологістю. Вперше
охарактеризовано видову різноманітність фітотрофних мікроміцетів
національних природних парків “Деснян-сько-Старогутський” та
“Мезинський”, в яких виявлено 255 видів мікроміцетів. Уперше отримані
дані про склад фітотрофних мікроміцетів на територіях, рекомендо-ваних
для створення нових природоохоронних об’єктів, зокрема ботанічної
пам’ятки природи загальнодержавного значення “Болото Олине”.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи увійдуть до
колективної монографії “Гриби природоохоронних територій Лівобережної
України”. За результатами досліджень складені інвентаризаційні списки
видового складу фіто-трофних мікроміцетів об’єктів природно-заповідного
фонду Сумської та Чернігівської областей, які передані до Державного
управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській
області. Дані про видову різноманітність фітотрофних мікро-міцетів
національного природного парку “Деснянсько-Старогутський” передані
адмі-ністрації парку та включені до його “Літописів природи”. Гербарні
зразки, зібрані під час виконання роботи, передані до Національного
гербарію України (KW) і будуть відображені у чергових випусках “Флори
грибів України”, підготовку яких відділ міко-логії Інституту ботаніки
НАНУ планує з 2008 р. Матеріали дослідження використо-вуються при
проведенні занять і польових практикумів з ботаніки, мікології та
екології на кафедрі ботаніки Сумського державного педагогічного
університету ім. А.С. Макаренка, а також при написанні курсових,
дипломних та магістерських робіт студентами вузу.

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням. Збір
матеріалу для написання даної роботи проводився автором власноручно, за
винятком деяких зраз-ків, переданих дисертанту д.б.н. І.О. Дудкою та
к.б.н. В.В. Джаган. Під час 13 експеди-ційних виїздів власноручно
зібрано понад 1700 гербарних зразків. Камеральна обробка цих матеріалів,
їх ідентифікація, систематизація та аналіз одержаних результатів,
складання конспекту фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського
Полісся, статис-тична обробка результатів, рисунки та мікрофотографії
мікроміцетів, підготовка матеріалів у вигляді статей і тез до друку,
написання рукопису дисертації виконані здобувачем особисто на базі
відділу мікології Інституту ботаніки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи
викладені та обговорені на засіданнях відділу мікології Інституту
ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (Київ, 2004–2006) і секції
мікології та фітопатології Україн-ського ботанічного товариства (Київ,
2005); матеріали дисертації були представлені на наукових конференціях
“Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Биология, систематика и
экология грибов в природных экосистемах и агрофитоценозах” (Мінськ,
2004), “Биоразнообразие. Экология. Адаптация” (Одеса, 2005), “Актуальные
проблемы биологии и экологии” (Сиктивкар, 2005), “Молодь і поступ
біології” (Львів, 2005), “Дослідження в галузі природничих наук:
здобутки та перспективи” (Чернігів, 2005), “Грибы в природных и
антропогенных экосистемах” (Санкт-Петербург, 2005), “Грибы и водоросли в
биоценозах–2006” (Москва, 2006), “Актуальні проблеми ботаніки, екології
та біотехнології” (Київ, 2006), а також на ХІІ з’їзді Українського
ботанічного товариства (Одеса, 2006) та IV Балканському ботанічному
конгресі “Plant, fungal and habitats diversity investigation and
conservation” (Софія, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 22
роботи, у тому числі 11 статей та 11 матеріалів і тез доповідей. Серед
наукових статей 9 опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, 8 розділів, висновків, списку літератури (539 джерел, із них 150
– іншомовних), додатку А “Конспект фітотрофних мікроміцетів
Новгород-Сіверського Полісся” та додатку Б “Діагнози, фотографії та
малюнки нових для України видів фітотрофних мікроміцетів”. Загальний
обсяг роботи – 397 сторінок. Основна частина дисертації викладена на 158
сторінках, 49 сторінок займають 18 таблиць та 36 рисунків, 44 сторінки –
список літературних джерел, 146 – додатки.

Основний зміст

РОЗДІЛ 1. історія та стан вивчення фітотрофних мікроміцетів Українського
Полісся

1.1. Дослідження фітотрофних мікроміцетів Українського Полісся. Наведено
результати критичного аналізу 106 літературних джерел, які містять
відомості про істо-рію дослідження та стан вивчення фітотрофних
мікроміцетів Українського Полісся починаючи з середини ХІХ ст. і до
останнього часу. З’ясовано, що найбільш повно на Поліссі досліджені лише
деякі групи грибів, зокрема борошнисторосяні, піреноміцети порядку
Diaporthales, а також окремі роди анаморфних грибів. Проте значна
кількість таксонів до цього часу залишається поза увагою дослідників. Є
лише уривчасті дані про іржасті та сажкові гриби, практично відсутні
відомості про видовий склад грибів із груп локулоаскоміцетів та
іноперкулятних дискоміцетів Українського Полісся. Встановлено, що і у
територіальному відношенні Українське Полісся є неоднорідно вивченою
природною зоною України. Однією з найповніше досліджених
фізико-географічних областей зони є Київське Полісся. Відносно добре
досліджені фітотрофні мікроміцети Волинського та Житомирського Полісся.
В літературі є лише уривчасті дані про фітотрофні мікроміцети
Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся. На території останнього
гриби із систематичних груп, охоплених нашими дослідженнями, практич-но
не вивчались.

1.2. Стан вивченості фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського
Полісся. Найперші відомості щодо мікобіоти Новгород-Сіверського Полісся
містяться у роботі І.Г. Борщова (Bor??ow, 1869), a якій наведено 5 видів
фітотрофних аскоміцетів. Після досліджень І.Г. Борщова даних щодо
фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся не було майже до
середини ХХ ст. Вказівки на спорадичні знахід-ки видів фітотрофних
мікроміцетів у районі досліджень у 50–70-х рр. ХХ ст. є лише в окремих
публікаціях (Морочковський, 1951; Мережко, 1974; Калюжний, 1979а,
1979б). Деяка інформація про фітотрофні мікроміцети з
Новгород-Сіверського Полісся містить-ся у випусках “Флори грибів
України” (Мережко, 1980; Смык, 1980; Гелюта, 1989; Мережко, Смык, 1990),
в яких загалом наведено 41 вид. Таким чином, за наявними лі-тературними
даними до наших досліджень для території Новгород-Сіверського Полісся
було відомо 48 видів фітотрофних мікроміцетів, переважна більшість з
яких належить до широко розповсюджених по всій Україні. У Національному
гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW) з
території району досліджень зберігається 54 види (87 гербарних зразків)
фітотрофних мікроміцетів. Враховуючи дані літератури та гербарні
колекції, загальний список фітотрофних мікроміцетів, відомих для
Новгород-Сіверського Полісся до початку наших досліджень, включав 71 вид
грибів з 29 родів 9 родин 7 порядків, виявлених на 55 видах рослин.

РОЗДІЛ 2. характеристика Фізико-географічних умов, флори та рослинності
Новгород-Сіверського Полісся

На основі даних літератури подано стислу характеристику географічного
поло-ження, геологічної будови та рельєфу (підрозділ 2.1), клімату
(підрозділ 2.2), гідрографії (підрозділ 2.3), ґрунтового покриву
(підрозділ 2.4) району досліджень та де-тальнішу – його флори й
рослинності (підрозділ 2.5).

РОЗДІЛ 3. Матеріали та методи досліджень

Матеріалами для даної роботи стали близько 1700 зразків фітотрофних
мікромі-цетів, зібраних під час планомірних експедиційних виїздів на
територію Новгород-Сі-верського Полісся протягом 2003–2006 рр.
Мікологічне обстеження території дослід-жень проводилось
маршрутно-експедиційним методом. Стаціонарні дослідження здій-снено на
території національних природних парків “Деснянсько-Старогутський” та
“Мезинський”. Камеральна обробка зібраного матеріалу проводилась за
загальноприй-нятими методиками мікологічних досліджень (Дудка, Вассер,
1987; Методы…, 1973) із використанням визначників, монографій та ключів
по окремих групах мікроміцетів українських та зарубіжних авторів (всього
63 джерела). Для виявлення та одержання плодових тіл копротрофних
мікроміцетів був застосований метод вологих камер (Keyworth, 1951).
Дослідження морфології мікро- та макроструктур мікроміцетів здійснювали
за допомогою стереомікроскопа “МБС-10” та світлових мікроскопів “Carl
Zeiss. Jena” та “МБИ-6”. Частину зразків фітотрофних мікроміцетів
вивчали за допо-могою скануючих електронних мікроскопів “JSM-35C” та
“Jeol JSM-6060 LA”. Для нових на території України видів мікроміцетів
зроблено оригінальні фотографії, при цьому використані названі стерео-
та скануючі мікроскопи, а також світловий мікро-скоп “Biological
Microscope XY Series”. Латинські назви грибів подано за сучасними
стандартами (Международный кодекс…, 2001) та узгоджено з довідником
“Fungi of Ukraine. A Preliminary Checklist” (Eds. Minter, Dudka, 1996) і
Міжнародною базою даних по систематиці грибів “CABI Bioscience and CBS
Database of Fungal Names”, а в деяких випадках – з іншими сучасними
літературними джерелами. Для аналізу систематичної структури фітотрофних
мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся застосовано систе-му, наведену
у 9-му виданні “Ainsworth & Bisby’s Dictionary of the Fungi” (Kirk et.
al., 2001). Для анаморфних грибів використано сучасну інтерпретацію
системи, запропо-нованої П.А. Саккардо (Saccardo, 1880) та В. Гроувом
(Grove, 1935), у модифікації 9-го видання “Ainsworth & Bisby’s
Dictionary”. Написання авторів таксонів грибів подано згідно посібника
“Authors of Fungal Names” (Kirk, Ansel, 1992). Латинські назви та
ско-рочення авторів видів судинних рослин наведені за довідником
“Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist” (Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999). Результати досліджень опрацьовані біометрично з
використанням методів порівняльної флористи-ки, а саме методу мір
включень (Семкин, Комарова, 1977), коефіцієнтів рангової кореляції
Кендела та видової подібності Жаккара (Шмидт, 1980, 1984).

РОЗДІЛ 4. аналіз видового складу фітотрофних мікроміцетів
новгород-сіверського полісся

4.1. Систематична структура видового складу фітотрофних мікроміцетів. У
результаті опрацювання власних зборів, зборів інших колекторів та
узагальнення літературних даних для Новгород-Сіверського Полісся
встановлений видовий склад фітотрофних мікроміцетів, який нараховує 421
вид зі 163 родів 59 родин 22 порядків відділів Ascomycota (257 видів,
60,9%), Basidiomycota (70, 16,8%) та групи анаморфних грибів (94,
22,3%). Найбільшою видовою насиченістю характеризуються порядки
Uredinales (65 видів), Helotiales (64), Sphaeropsidales (61),
Erysiphales (50), число видів яких складає 57% від загальної їх
кількості. У родинному спектрі найчисельнішими є родини Sphaerioidaceae
(61 вид), Erysiphaceae (50), Pucciniaceae (47), що обумовлено наявністю
достатньої кількості видів рослин-господарів та сумарним видовим
багатством даних родин. Наступні місця посідають родини Helotiaceae (24)
та Dermateaceae (21), чому, очевидно, сприяє велика кількість рослинних
залишків у фіто-ценозах регіону та характерна для Полісся велика
кількість опадів, що є необхідним фактором для розвитку грибів цих
родин.

4.1.1. Відділ Ascomycota. З відділу Ascomycota в районі досліджень
виявлено 257 видів мікроміцетів з підкласів Leotiomycetidae (76 видів),
Sordariomycetidae (65), Erysiphomycetidae (50), Dothideomycetidae (45)
та Pezizomycetidae (15) класу Ascomycetes. Шість видів у межах класу
Ascomycetes мають невизначене систематичне положення (Insertae sedis).
Виявлені види належать до 14 порядків, серед яких кількісно переважають
порядки Helotiales (64), Erysiphales (50), Pleosporales (24), Xylariales
(19), Mycosphaerellales та Sordariales (по 17), Diaporthales та
Pezizales (по 15). Дещо меншою є кількість представників Rhytismatales
(11 видів) і Hypocreales (8). Решта порядків на-раховує по 1–3 види.
Багатим видовим складом відзначаються родини Erysiphaceae (50 видів),
Helotiaceae (24), Dermateaceae (21), Mycosphaerellaceae (17),
Hyaloscyphaceae і Valsaceae (по 14 видів), Lasiosphaeriaceae і
Rhytismataceae (по 11 видів), Xylariaceae (9), Diatrypaceae (8),
Pyronemataceae (7); інші 33 родини представлені 1–5 видами. Родовий
спектр очолюють роди Mycosphaerella Johanson (15 видів), Hymenoscyphus
Gray (14), Microsphaera Lev., Mollisia (Fr.) P. Karst. (по 13), Erysiphe
R. Hedw. ex DC. (11), Golovinomyces (U. Braun) Heluta, Sphaerotheca Lev.
(по 9); з інших 106 родів відомо по 1–5 видів.

4.1.2. Анаморфні гриби. Серед анаморфних грибів Новгород-Сіверського
Полісся найчисельнішими є целоміцети (Coelomycetes) – 68 видів,
найбільшу кількість яких об’єднує порядок Sphaeropsidales – 61 вид з 18
родів родини Sphaerioidaceae. Порядок Melanconiales представлений у
регіоні єдиною родиною Melanconiaceae, яка включає 7 видів із 7 родів.
Гіфоміцети (Hyphomycetes) нараховують 26 видів, серед яких перева-жають
види порядку Hyphomycetales (16 видів 8 родів). У межах цього порядку
чисель-но домінують види родини Dematiaceae (16), а родина Moniliaceae
налічує 8 видів. Порядки Stilbellales і Tuberculariales представлені
одним видом кожен. У родовому спектрі анаморфних грибів переважають роди
Septoria Sacc. (17 видів), Phoma Sacc. (11), Diplodia Fr. (9), Ramularia
Unger (6); інші 34 роди об’єднують по 1–4 види.

4.1.3. Відділ Basidiomycota. Фітотрофні мікроміцети відділу
Basidiomycota представлені у Новгород-Сіверському Поліссі 70 видами з 12
родів 8 родин порядків Uredinales (клас Urediniomycetes), Ustilaginales
та Urocystales (клас Ustilaginomycetes). Більшість видів належить до
порядку Uredinales, який включає виявлені у регіоні 65 видів з 9 родів
та 6 родин. Серед останніх найбільшою видовою різноманітністю
ха-рактеризуються родини Pucciniaceae (47 видів), Melampsoraceae (9) та
Phragmidiaceae (5). Інші родини представлені одним-двома видами. Серед
родів переважають Puccinia Pers. (34 види), Uromyces (Link) Unger (12),
Melampsora Castagne (9) та Phragmidium Link (5). Решта родів налічує по
1–2 види. За типами циклів розвитку основна частина іржастих грибів
району досліджень розподіляється між Eu-hetero- (27 видів), Eu-auto-
(15) та Micro-видами (9). Hemi-форми представлені 5 видами, Brachy- та
Cata-форми на-лічують по 3 види, Opsis-форми – 2 види. Такий розподіл
відображає загальну законо-мірність переважання повноциклових видів
порядку Uredinales у помірних регіонах Голарктики. Незначна частка
Brachy-циклових видів характеризує відмінність Полісся від більш
південних регіонів України, де відсоток таких видів є помітно вищим.
Клас Ustilaginomycetes представлений у районі досліджень 5 видами із 3
родів 3 родин порядків Urocystales та Ustilaginales. Порядок
Ustilaginales у регіоні об’єднує види родів Ustilago (Pers.) Roussel (3
види) та Anthracoidea Bref. (1). Порядок Urocystales представлений тут
єдиним видом Urocystis trientalis (Berk. et Broome) B. Lindeb.

4.2. Нові та маловідомі для України таксони фітотрофних мікроміцетів.
Слабка вивченість мікобіоти Новгород-Сіверського Полісся та
різноманітність його природних умов зумовили знахідки 350 нових для
території досліджень видів мікромі-цетів, з яких 102 – нові для
Українського Полісся та 42 – для України. Детальні діагно-зи, синоніми,
фотографії та малюнки останніх, рослини-живителі та субстрати,
відомос-ті про місце і час знаходження, а також короткі доповнення до
опису виду подано у додатку Б. Знайдено представників чотирьох нових для
України родів фітотрофних мікроміцетів (Dennisiodiscus,
Trichodelitschia, Ceratosphaeria, Choanatiara). Серед нових для України
видів 34 належать до Ascomycota. Це Botryosphaeria festuca (Lib.) Arx et
E. Muell. (Dothideales), Arachnopeziza araneosa, Dasyscyphella
mughonicola (Svr?ek) Raitv. et Arendh., Dennisiodiscus prasinus (Quel.)
Svr?ek, Ciboria viridifusca (Fuckel) Hoehn., Hyaloscypha tigillaris
(P. Karst.) Raitv., Hymenoscyphus discretus (P. Karst.) Svr?ek, H.
pileatus (P. Karst.) Kuntze, H. subtilis (Fr.) W. Phillips, H. vernus
(Boud.) Dennis, Mollisia amenticola (Sacc.) Rehm in Rabenh., M. chionea
Massee et Crossl., M. cornea (Berk. et Broome) Hoehn., M. discolor
(Mont.) W.Phillips, Lachnum callimorphum (P. Karst.) P. Karst., L.
palearum (Desm.) Korf, Trichopezizella nidulus (Fr.) Raitv.
(Helotiales), Ascobolus perplexans Massee et Salmon, Byssonectria
terrestris (Alb. et Schwein.) Pfister, Iodophanus testaceus (Moug. in
Fr.) Korf in Kimbr. et Korf (Pezizales), Sporormiella australis (Speg.)
S.I. Ahmed et Cain, S. minimoides S.I. Ahmed et Cain, S. vexans
(Auersw.) S.I. Ahmed et Cain, Trichodelitschia bisporula (P. Crouan et
H. Crouan) Munk (Pleosporales), Chaetosphaeria vermicularioides (Sacc.
et Roum.) W. Gams et Hol.-Jech., Coniochaeta scatigena (Berk. et Broome)
Cain, Lasiosphaeria canescens (Pers.) P. Karst., L. caudata (Fuckel)
Sacc., Podospora setosa (G. Winter) Niessl, Schizothecium aloides
(Fuckel) Lundq., Sch. hispidulum (Speg.) Lundq., Sch. vesticola (Berk.
et Broome) Lundq. (Sordariales), Ceratosphaeria lampadophora (Berk. et
Broome) Niessl, Orbilia leucostigma (Fr.) Fr. (Incertae sedis). З групи
анаморфних грибів у регіоні виявлено шість нових для України видів,
зокрема, Alysidium resinae (Fr.) M.B. Ellis var. microsporum B. Sutton,
HYPERLINK
“http://www.indexfungorum.org/Names/genusrecord.asp?RecordID=8292”
Fusicladium romellianum Ond?ej (Hyphomycetales), Choanatiara lunata
DiCosmo et Nag Raj, Cytoplacosphaeria rimosa (Oudem.) Petr.
(Sphaeropsidales), Phragmocephala elliptica (Berk. еt Broome) S. Hughes
(Stilbellales), Bactridium flavum Kunze in Kunze et Schmidt
(Tuberculariales). З відділу Basidiomycota новими для України видами є
Pucciniastrum arcticum (Lagerh.) Tranzschel (Uredinales) та Urocystis
trientalis (Urocystales). Серед нових для мікобіоти України видів вісім
мають вузькі ареали, обмежені територією Європи – Ciboria viridifusca,
Dasyscyphella mughonicola, Dennisiodiscus prasinus, Hymenoscyphus
subtilis, Lasiosphaeria caudata, Mollisia chionea, M. cornea,
Schizothecium hispidulum. Знахідка Arachnopeziza araneosa на території
Новгород-Сіверського Полісся є першою у Європі. Зареєстровано також
низку маловідомих для України видів. У цілому частка нових для України
видів фітотрофних мікроміцетів, виявлених у районі досліджень, складає
10%.

4.3. Порівняльний аналіз мікобіоти фітотрофних мікроміцетів
Новгород-Сіверського Полісся та прилеглих територій. Для виявлення
особливостей мікобіоти фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського
Полісся було проведене порівняння систематичної структури мікроміцетів
цього регіону з такою ж складовою мікобіоти Західного та Білоруського
Полісся, лісів Лівобережного Лісостепу України у середній течії р.
Ворскла, а також “Лісу на Ворсклі” – ділянки російського заповідника
“Бєлогорьє”, розташованої на південно-західному схилі Середньоруської
височини (рис 1). Порівняльний аналіз, проведений з використанням
коефіцієнта рангової кореляції Кендела (?), засвідчив, що найбільшу
подібність фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся виявляють
до цієї групи грибів Білоруського Полісся, рівень зв’яз-ку між якими
досить високий (? = 0,75). Очевидно, на формування якісного складу
фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся передусім
впливають значний рівень вологості й переважання на його території
соснових і дубово-соснових лісів та пов’язаних з ними бореальних видів
рослин-живителів, що і визначає високий рівень його подібності до
мікобіоти Білоруського Полісся. Разом з тим, наявність лісо-степових
ландшафтів та близькість відрогів Середньоруської височини, завдяки яким
у районі досліджень поширені нетипові для Полісся широколистяні ліси
та неморальні

Рис. 1. Дендрит подібності структури провід-них за кількістю видів родин
фітотрофних мі-кроміцетів порівнюваних територій: 1 –
Новго-род-Сіверське Полісся, 2 – Західне Полісся, 3 – Білоруське
Полісся, 4 – ліси середньої течії р. Ворскла, 5 – заповідник “Ліс на
Ворсклі”

види рослин-живителів, зумовлює значно більшу подібність таксоно-мічної
структури фітотрофних мікро-міцетів Новгород-Сіверського (рі-вень
зв’язку з плеядою лісостепових територій дорівнює 0,50), ніж
Білоруського Полісся (рівень зв’язку ? = 0,43), до такої мікроміцетів
лісостепових територій.

РОЗДІЛ 5. аналіз розподілу видового складу фітотрофних мікроміцетів
Новгород-Сіверського Полісся за Еколого-трофічними групами

За трофічною приуроченістю фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського
По-лісся належать до сапротрофів (208 видів), біотрофів (125) та
гемібіотрофів (98) і роз-поділяються між еколого-трофічними групами
облігатних паразитів рослин (124), кси-лофільних сапротрофів (103),
філофільних гемібіотрофів (75), гербофільних сапротро-фів (49),
копрофільних сапротрофів (26), ксилофільних гемібіотрофів (23),
підстилко-вих сапротрофів (20) та мікотрофів (1). Специфічною ознакою
еколого-трофічної структури виявлених у районі досліджень мікроміцетів є
переважання грибів-сапротро-фів. Цьому сприяє щорічне накопичення у
фітоценозах регіону рослинних залишків у вигляді опалого листя, хвої,
гілок, гнилої деревини тощо, а також велика кількість опадів, яка
забезпечує високу вологість цих субстратів. Значна кількість видів
облігат-них паразитів та філофільних гемібіотрофів обумовлена насамперед
наявністю відпо-відних видів рослин-господарів. Крім того, зростаюча
синанторопізація природних рослинних угруповань Новгород-Сіверського
Полісся та антропогенне навантаження на них (витоптування, викошування,
загазованість повітря тощо) значно полегшують розповсюдження
грибів-паразитів у природних та штучних фітоценозах регіону. Особливу та
своєрідну екологічну групу мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся
представляють копрофільні сапротрофи, які розвиваються на екскрементах
травоїдних тварин: корови, коня, зайця та козулі. На копромах цих тварин
у регіоні виявлено 26 видів мікроміцетів. Аналіз можливої приуроченості
копротрофних мікроміцетів до екскрементів певної тварини показав, що
видова різноманітність грибів є найвищою на екскрементах корови (14
видів), які характеризуються і найбільшою кількістю знахідок
копротрофів. Це, імовірно, пояснюється тим, що копроми корів містять
найбільшу кількість вологи, яка зберігається у них тривалий час, що в
повній мірі дозволяє реалізувати потенціал спорового інокулюму в
копромі. Значною кількістю видів характеризуються також копроми коня (11
видів). Висока чисельність видів грибів на екскрементах названих тварин
обумовлена тим, що останні звичайно випасаються на постійних пасовиськах
і це призводить до збільшення концентрації спор копротрофних грибів у
ґрунті та на рослинах. Дослідження сукцесії копротрофних аскоміцетів на
екскрементах корів в умовах вологої камери показало, що одними з перших
з’явля-ються плодові тіла пірено- та локулоаскоміцетів з родів
Podospora, Schizothecium, Sordaria та Sporormiella, які більшу частину
періоду інкубування копроми роз-виваються одночасно з дискоміцетами.
Розвиток дискоміцетів починається на 3–7 добу після початку інкубування
з появи плодових тіл Lasiobolus ciliatus (Schmidt ex Pers.) Boud та
Ascobolus imersus Pers. per Pers. та продовжується 6–12 днів.

РОЗДІЛ 6. консортивні зв’язки фітотрофних мікроміцетів
новгород-сіверського полісся з судинними рослинами

6.1. Загальна характеристика консортивних зв’язків фітотрофних
мікромі-цетів Новгород-Сіверського Полісся. Фітотрофні мікроміцети
Новгород-Сіверського Полісся утворюють консортивні зв’язки з 224 видами
судинних рослин зі 152 родів 55 родин. Найчастіше живителями фітотрофних
мікроміцетів виступають представники найчисельніших в Українському
Поліссі родин Asteraceae (30 видів рослин/30 видів мікроміцетів),
Poaceae (24/29), Fabaceae (23/33), Rosaceae (22/38) та Cyperaceae
(13/13), на яких зареєстровано і найбільшу кількість видів грибів. Це
свідчить про те, що на те-риторії Новгород-Сіверського Полісся
різноманітність фітотрофних мікроміцетів знач-ною мірою обумовлена
видовим багатством родин рослин-живителів, з якими гриби консортивно
пов’язані. На 28 видах адвентивних рослин регіону виявлено 51 вид
мі-кроміцетів. Еколого-трофічний аналіз останніх показав, що адвентивні
рослини досить сильно уражуються в районі досліджень біотрофними та
гемібіотрофними мікроміце-тами з порядків Erysiphales, Sphaeropsidales
та Uredinales. На нещодавно вперше заре-єстрованому у складі адвентивної
флори України виді Axyris amaranthoides (Панченко, Мосякін, 2005),
виявлено Passalora dubia, для якої ця рослина є новим живителем. На
рідкісних та зникаючих видах рослин регіону зареєстровано сім видів
мікроміцетів, серед яких Uncinula adunca та Cladosporium macrocarpum –
на занесеному до Червоної книги України виді Salix myrtilloides.

6.2. Фітотрофні мікроміцети основних лісоутворюючих порід
Новгород-Сіверського Полісся. Найчастіше фітотрофні мікроміцети
Новгород-Сіверського Полісся утворюють консортивні зв’язки з деревними
та чагарниковими породами, що пов’язано з особливостями рослинного
покриву району досліджень, на території якого

Рис. 2. Дендрит видової подібності комплексів фітотрофних мікроміцетів
деревних порід регіону: Ag – Alnus glutinosa, Bp – Betula pendula, Ca –
Corylus avellana, Ps – Pinus sylvestris, Pt – Populus tremula, Qr –
Quercus robur переважають лісові рослинні угруповання. Найвищою
насиченістю мікоконсортами відзначаються домінанти та субдомінанти
деревних ярусів: Quercus robur L. (32 види грибів), Pinus sylvestris L.
(21), Betula pendula Roth (17), Corylus avellana L. (14), Alnus
glutinosa (L.) P. Gaertn. та Populus tremula L. (по 12 видів).
Кластерний аналіз видового складу мікроміцетів основних лісоутворюючих
порід, проведений за кое-фіцієнтом Жаккара (рис. 2), показав, що
мікроміцети виявляють досить чітке розді-лення на дві групи – існуючі на
хвойних і листяних породах. Найбільш своєрідним є мікокомплекс, що
розвивається на сосні, видовий склад якого майже повністю не
перекривається таким з інших порід.

РОЗДІЛ 7. аналіз розподілу фітотрофних мікроміцетів за фітоценозами
новгород-сіверського полісся

Фітотрофні мікроміцети зареєстровані у складі лісових, водно-болотних і
лучних фітоценозів, а також в антропогенно трансформованих рослинних
угрупованнях.

R

x

?

3/4

e

ooe

*

P

R

x

z

|

~

?

?

¬

®

????®

°

?

?

?

?

1/4

3/4

ae

ae

e

e

.¤o*

?

AE

E

nnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnn

???????

?????

?????

?????

?????

>

@

B

F

L

l

p

t

z

?

?

 

¦

A

4

:

Підписано до друку 24.04.2007. Формат 60*90/16. Гарн. Times New Roman. Друк ризограф. Папір офсет. Умовн. друк. арк. 0,9. Обл. вид. арк. 0,9 Тираж 100 прим. Зам. № 21 Надруковано у редакційно-видавничому відділі СумДПУ ім. А.С. Макаренка 40002, м. Суми, вул. Роменська, 87

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020