.

Попередження та лікування уповільненої консолідації переломів кісток гомілки (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 2951
Скачать документ

Державна установа “Інститут патології хребта та суглобів

імені професора М.І. Ситенка АМН України”

ХАЛЕД МОХАММАД АХМАД АБУ ЗАХРА

УДК 616.718.5/.6-001.5.001.61:616-003.93:616-092-08

Попередження та лікування уповільненої консолідації переломів кісток
гомілки (клініко-експериментальне дослідження)

14.01.21 – травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий консультант: доктор медичних наук професор

ВЕНГЕР Вілен Феодосійович

Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри
травматології, ортопедії та ВМХ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор

ПОПСУЙШАПКА Олексій Корнілійович

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор
кафедри травматології та ортопедії

доктор медичних наук професор

ПОЛІВОДА Олександр Миколайович

Одеська Обласна клінічна лікарня МОЗ України, завідуючий відділенням
травматології та ортопедії

Захист відбудеться “30“ листопада 2007 р. об 11.30 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 Державної установи “Інститут
патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії
медичних наук України” (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи
“Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка
Академії медичних наук України” (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).

Автореферат розісланий “30” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

заслужений діяч науки та техніки України

доктор медичних наук професор В.О. Радченко

Актуальність роботи. Останніми роками в Україні і за кордоном
відзначається збільшення числа постраждалих із закритими і відкритими
переломами кісток нижніх кінцівок (Гайко Г.В. и др., 2005). Діафізарні
переломи кісток гомілки є важливою медико-соціальною проблемою у зв’язку
зі своєю поширеністю. За даними ряду дослідників, дана патологія складає
від 4,1 до 26,0% всіх переломів довгих кісток (Анкин Л.Н. и др., 1994;
Апасова А.И., 1937; Бахметьев В.И. и др., 2002; Бейдик О.В. и др.,
2002)??25-35% пацієнтів травматологічних стаціонарів – хворі з
переломами кісток гомілки (Бейдик О.В. и др., 2002; Бердыев Т.И др.,
1993)? Незважаючи на велику кількість розроблених останніми роками і
упроваджених в Україні способів стабільно-функціонального остеосинтезу
переломів кісток гомілки, нерідко спостерігаються незадовільні
результати і ускладнення, які є причиною первинної інвалідності в
2,7-37% випадків (Анкин Л.Н., 1989; Васюк В.Л., 1990; Калашников А.В.,
2003; Голубев Г.Ш. и др., 1996; Мусалатов Х.А. и др., 2002)?

Анатомо-фізіологічні особливості цього сегмента визначають тривалість
лікування, великі терміни тимчасової непрацездатності, функціональні
порушення у вигляді контрактур прилеглих суглобів, м’язової атрофії,
судинних розладів (Волков М.В. и др., 1979; Голяховский В. и др., 1999;
Корж Н.А. и др., 2004)? Як відзначають ряд дослідників (Анкин Н.Л. и
др., 1994, 2001, 2003; Кириях Ю.Ф. и др., 1993; Мусалатов Х.А. и др.,
2002), в 10-20% випадків відмічається уповільнення або навіть порушення
репаративного остеогенезу – сповільнена консолідація, незрощення
переломів і утворення несправжнього суглоба.

Однією з найважливіших причин сповільненої і порушеної консолідації є
порушення мінерального і білкового метаболізму (Батура И.А. и др., 2004;
Бессмертный А.А., 2002; Бэц Г.В. и др., 1988; Калашников А.В. и др.,
2001)??Ці порушення нерідко пов’язані з віком пацієнта, інтеркуррентними
захворюваннями (Герцен Г.И. и др., 2003; Марова Е.И., 1998; Мащенко И.С.
и др., 2005)?або з екологічними чинниками??Клімовицький В.Г., 1998;
Мащенко И.С. и др., 2005)??

Перспективним напрямом є вироблення системного підходу до забезпечення
оптимального перебігу репаративного остеогенезу завдяки ранньому
функціональному лікуванню (Бэц Г.В, 1988)??а також нормалізації
мінерального і білкового обміну, особливо при їх початковому порушенні
або за наявності чинників ризику його порушення в процесі
лікування??Волков М.В. и др., 1979; Горидова Л.Д. и др., 2001; Дедух
Н.В. и др., 1999; Анкин Н.Л. и др., 2001)?

Питання використовування для цієї мети комплексу препаратів кальцію,
фосфору, вітамінів і вітаміноподібних речовин, запропонованих і
апробованих в Інституті стоматології АМН України, які містять соєвий
екстракт, солі кальцію і цинку, мікроелементи і вітамін D, не досліджено
в клініці при лікуванні переломів (Левицкий А.П., 2001; Левицкий А.П. и
др., 1973, 1998, 2002; Черныш В.Ю. и др., 2001)?

Таким чином, літературні дані свідчать про актуальність запобігання і
лікування сповільненої консолідації у зв’язку з високою частотою цього
ускладнення при ушкодженнях кісток гомілки, складністю і тривалими
термінами лікування, високим відсотком незадовільних результатів і
інвалідності, а також відсутністю диференційованих рекомендацій до
використовування комплексу препаратів біофлавонів, кальцію, органічного
фосфору і вітаміну D з урахуванням початкового
структурно-функціонального стану кісткової системи, віку, стану
метаболізму і чинників ризику його порушення, що і склало предмет нашого
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Одеського
державного медичного університету МОЗ України (“Лікування тяжких
пошкоджень та захворювань кісток та великих суглобів”; шифр теми
349/02-06, держреєстрація № 0101U007763. Автор вивчив і проаналізував
архівний матеріал, склав схему лікування переломів кісток гомілки, що
сповільнено зростаються. “Статичні деформації стоп”; шифр теми
389/05-09, держреєстрація № 0104U010500. Роль автора – визначення
лікувально-діагностичних заходів при наданні допомоги хворим з
переломами кісток опорно-рухової системи, аналіз клінічних і
рентгенологічних даних, статистична обробка одержаних результатів).

Мета дослідження: підвищити ефективність хірургічного лікування
переломів кісток гомілки шляхом корекції порушень обміну кальцію і
білків, а також використовування раннього функціонального навантаження
ушкодженої кінцівки.

Задачі дослідження:

1. У експерименті вивчити активність лужної і кислої фосфатаз кістки,
рівень виділення кальцію з сечею залежно від мінеральної щільності
кістки, а також встановити вплив на ці показники комплексу препаратів:
кальцію, мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних речовин
(ізофлавонів).

2. Вивчити мінеральну щільність кісткової тканини, особливості обміну
кальцію і білків у хворих з переломами гомілки, яких лікували методом
стабільно-функціонального остеосинтезу, виявити найзначущі чинники
ризику сповільненого зрощення кістки і запропонувати заходи, направлені
на його профілактику.

3. Розробити методику раннього дозованого функціонального навантаження
ушкодженої кінцівки після накісткового стабільно-функціонального
остеосинтезу при переломах кісток гомілки.

4. Оцінити в порівняльному аспекті результати лікування хворих з
переломами кісток гомілки із застосуванням ранньої функціональної
терапії і комплексу препаратів кальцію, вітамінів і вітаміноподібних
речовин.

Об’єкт дослідження – процес зрощення діафізарних переломів кісток
гомілки, процес обміну кальцію, білків.

Предмет дослідження – діафізарні переломи кісток гомілки.

Методи дослідження – клінічний (анамнез, огляд, пальпація, вимірювання
лінійних і кутових параметрів); рентгенологічний; лабораторний;
біохімічний; експериментальний. При обробці даних застосовували
статистичні методи з використанням критерію Стьюдента.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі експериментальних і
клініко-лабораторних досліджень отримані нові знання про особливості
обміну кальцію і білків залежно від мінеральної щільності кістки і за
наявності її перелому. Встановлено, що зниження мінеральної щільності
кісткової тканини супроводжується підвищенням рівня екскреції кальцію з
сечею і протєїнемією, що слід вважати прогностичним критерієм
сповільненої остеорепарації. Виявлено, що прийом комплексу препаратів
кальцію, вітамінів і вітаміноподібних біологічно активних речовин
(ізофлавонів) позитивно впливає на кальцієвий баланс і мінеральну
щільності кістки та в поєднанні з раннім дозованим осьовим навантаженням
ушкодженої кінцівки підвищує ефективність хірургічного лікування
переломів гомілки.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати наукових
досліджень дозволили удосконалити процес лікування діафізарних переломів
кісток гомілки.

Запропонована методика дозованого осьового навантаження, що зростає
ушкодженої кінцівки, а також розроблена схема лікувально-профілактичного
прийому комплексу препаратів кальцію, вітамінів і вітаміноподібних
біологічно активних речовин, яка заснована на оцінці ступеня тяжкості
перелому і наявності чинників ризику порушення репаративного
остеогенезу. Використовування методики дозволяє зменшувати частоту
сповільненого зрощення і незрощення.

Результати дослідження упроваджені в практику ортопедо-травматологічних
відділень м. Одеси, Одеської обласної клінічної лікарні, міської
клінічної лікарні № 1, міської клінічної лікарні № 11, в учбовий процес
кафедри травматології, ортопедії і ВМХ Одеського державного медичного
університету.

Особистий внесок автора. Полягає у визначенні мети і задач дослідження і
(сумісно з керівником – професором В.Ф. Венгером) його методології.
Дисертант провів патентно-інформаційний пошук, особисто вивчив понад 800
історій хвороби, відібрав для аналізу лікування та його найближчих і
віддалених результатів 284 хворих із закритими переломами кісток
гомілки. Він брав безпосередню участь як лікуючий лікар, хірург або
асистент в хірургічному лікуванні 104 хворих референтної групи і вивчив
результати лікування всіх хворих. Він виконав рентгенограметрічні
дослідження в динаміці всіх вказаних хворих з метою оцінки остеопорозу і
провів аналіз результатів біохімічних досліджень для оцінки порушення і
відновлення гомеостазу.

Експериментальні дослідження виконані в лабораторії біохімії Інституту
стоматології АМН України м. Одеса за консультативною допомогою професора
А.П. Левицького. Відповідно до мети роботи і задач, що з неї випливають,
дисертантом вивчався стан кісткової тканини в умовах порушення кісткової
регенерації. Для цього були відтворені моделі естрогенної недостатності
(оваріоектомія) і аліментарних порушень (карієсогенна дієта). Стан
кісткової тканини оцінювали за мінеральною щільністю кістки, за
активністю маркерних ферментів (лужна фосфатаза – маркер остеобластів і
кисла фосфатаза – маркер остеокластів).

На підставі цих досліджень автором запропонована апробована схема
дозування і терміни призначення цього препарату залежно від початкового
остеопорозу, чинників ризику і типу перелому і доведена ефективність
включення в лікувальний комплекс ранньої функціональної терапії,
фізичних і медикаментозних чинників.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на
регіональній науково-практичній конференції “Проблеми лікування травм
опорно-рухового апарату в ортопедо-травматологічних центрах” (Одеса,
2004), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених
Одеського державного медичного університету “Вчені майбутнього” (Одеса,
2004), а також на засіданнях асоціації травматологів і ортопедів
Одеської області (2005-2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 3 статті в провідних
наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 179
сторінках машинописного тексту, вона складається із вступу, аналітичного
огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, висновків, переліку
використаних літературних джерел і 3 додатків. Перелік використаних
джерел вміщує 192 найменування (159 вітчизняних та країн СНД, 33
іноземних). Робота проілюстрована 6 рисунками і 26 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

Під нашим спостереженням і лікуванням перебувало 284 хворих (164
чоловіка і 100 жінок) з діафізарними переломами кісток гомілки, яких
лікували методикою накісткового остеосинтезу в міській клінічній лікарні
№ 11 м. Одеси. Хворі були розподілені на дві групи: основну (референтну)
– 104 хворих і контрольну – 180 хворих. Відмінність в лікуванні хворих
цих груп полягала в тому, що хворим референтної групи з перших днів
після операції призначали дозоване функціональне навантаження ушкодженої
кінцівки за розробленою нами методикою, а також комплекс препаратів
кальцію, мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних біологічно
активних речовин у формі лікувально-профілактичної харчової добавки
“Остеовіт”, розробленої в науково-виробничій асоціації “Одеська
біотехнологія Інституту стоматології АМН України. Біологічно активна
добавка “Остеовіт” виготовляли на основі сухого екстракту сої, що
включає групу біофлавоноїдів, сульфат кальцію, сульфат цинку, вітамін
D3.

Хворі контрольної групи пересувалися на милицях, не приступаючи на
ушкоджену кінцівку протягом перших 2-3 місяців після операції. Їм
дозволяли виконувати тільки рухи в суглобах ушкодженої кінцівки і вони
знаходилися на звичайному режимі харчування.

Використані методи клінічного і рентгенологічного дослідження з
рентгенологічним визначенням кіркового індексу в середній третині
ушкодженої великогомілкової кістки, а також вимірюванням метакарпального
індексу Barnet-Nordin.

Окрім рентгенологічної оцінки структурно-функціонального стану кісткової
тканини, паралельно досліджували анамнестичні чинники ризику розвитку
остеопорозу, орієнтуючись на дані Г.В. Гайко із співавт. (2001) щодо
оцінки вірогідності його розвитку. До цих факторів відносили немолодий
вік, ендокринні порушення, шкідливі умови роботи і життя. Для обробки
результатів дослідження і результатів лікування використовували
комп’ютерну програму OSSIS, розроблену на кафедрі травматології,
ортопедії і ВМХ Одеського державного медичного університету.

Відповідно до задач нашого дослідження хворим основної групи перед
операцією і через 1, 2, 3 і 4 місяці визначали такі параметри
мінерального обміну: вміст кальцію в сироватці крові, екскрецію кальцію
з сечею, а також білкового об’єму: концентрацію білка в сироватці крові
методом O.H. Lowry et al. (1951) і загальну протеолітичну активність
сироватки крові (Левицкий А.П. и др, 1973, 2002). Ці дослідження
виконували у відділі біохімії Інституту стоматології АМН України
(керівник проф. А.П. Левицький).

Оцінку анатомо-функціональних результатів лікування проводили за
триступеневою системою: хороші, задовільні і незадовільні.

Хорошим вважали такий результат: повне, рентгенологічно підтверджене
зрощення відламків в правильному положенні в терміни 12-16 тижнів, повне
функціональне відновлення опороспроможності в терміни до 4 місяців після
операції, нормальний об’єм рухів в суміжних суглобах, відсутність
ускладнень безпосередньо в післяопераційному періоді і в подальшому,
відсутність порушень трофіки у вигляді набряків,

парестезій і ін.

Задовільним вважали результат, коли було досягнуто повне зрощення
відламків, проте в процесі лікування відзначали ускладнення (часткове
розходження країв шва шкіри, флебіт, тривалий післяопераційний набряк),
лікування, що не вплинуло або мало вплинуло на кінцевий результат.
Кінцевий результат відрізнявся від хорошого неістотно, було досягнуто
повне зрощення, зрештою були відсутні функціональні порушення. Проте
терміни повного функціонального відновлення були досягнуті на 1,5 ±
0,72 міс пізніше, ніж у пацієнтів з хорошим результатом.

Незадовільними вважали результати лікування, коли не вдалося досягти
зрощення або терміни зрощення перелому перевищували подвоєні середні
терміни (7 місяців і більш) і/або в процесі лікування відмічено
ускладнення, що потребували додаткового лікування (остеомієліт,
тромбофлебіт, ішемічний синдром). У цих випадках завжди спостерігалося
також стійке обмеження функції кінцівки і було потрібне додаткове
тривале лікування, включаючи хірургічне.

Експериментальні дослідження нами були проведені в лабораторії біохімії
Інституту стоматології АМН України при консультативній допомозі доктора
біологічних наук професора А.П. Левицького, якому висловлюємо щиру
подяку.

Відповідно до мети роботи і задач, що з неї випливають було, вирішено
вивчити активність лужної і кислої фосфатаз кістки, рівень екскреції
кальцію з сечею залежно від мінеральної щільності кістки. Для цього були
відтворені моделі остеопорозу шляхом естрогенної недостатності
(оваріоектомія) і шляхом аліментарних порушень (карієсогенна дієта).
Відомо, що лужна фосфатаза є маркером активності остеобластів, кисла
фосфатаза – маркером активності остеокластів.

В експерименті на лабораторних тваринах з різним рівнем мінеральної
щільності кістки вивчали вплив комплексу препаратів кальцію, вітамінів і
вітаміноподібних біологічно активних речовин на екскрецію кальцію з
сечею, а також активність лужної і кислої фосфатаз в стегновій кістці.

Утримання і годування тварин проводили відповідно “Санітарним правилам
створення, устаткування і змісту експериментально-біологічних клінік
(віваріїв)” від 06.04.73 з доповненням до наказу МЗ СРСР № 163 від
10.03.66 р. “Про добові норми живлення тварин”. Тварин виводили з
експерименту в стані наркозу шляхом тотального кровопускання з серця.

Було виконано 2 серії дослідів. У першій серії роботи були використані
білі щури лінії вістар (30 особин) у віці 4-4,5 місяця, середньою масою
200 г.

Щури були розподілені на 5 груп:

І – інтактні щури (контроль);

ІІ – щури з двобічною оваріоектомією;

ІІІ – щури з двобічною оваріоектомієюией, що одержували з другого дня
після операції протягом 30 днів “Остеовіт” щодня, внутрішньошлунково
ранком натщесерце в дозі 300 мг/кг живої маси;

ІV – щури знаходилися на “карієсогенному раціоні за Стефаном”, який не
збалансований за багатьма незамінними чинниками живлення і, перш за все,
за змістом вітамінів і мікроелементів;

V – щури, що знаходились “на карієсогенному раціоні” і одержували
“Остеовіт”.

Після закінчення 30 днів тварин поміщали в метаболічні клітки і
здійснювали забір сечі і калу. В добовій сечі визначали концентрацію
кальцію за В.Г. Колбом та В.С. Камышниковим (1982) і розраховували
добову екскрецію в мікромолі. Після евтаназії тварин виділяли стегнову
кістку і в гомогенаті кісткової тканини визначали активність лужної
фосфатази і кислої фосфатази за методом Бессея і ін. в модифікації А.П.
Левицького та ін. (2002).

Друга серія досліджень була проведена на 48 білих щурах самках лінії
вістар у віці 1,5 місяця середньою масою 100 г. 8 щурів служили
контролем. У решті 40 щурів відтворювала преднізолоновий остеопороз.
Групи по 8 щурів одержували перорально з першого дня введення
преднізолону один з остеотропних препаратів: цитрат кальцію (30 мг/кг),
вітамін D3 (20 мЕ/кг), сульфат цинку (1 мг/кг) або препарат соєвих
ізофлавонів “ЕКСО” (300 мг/кг). Через 30 днів щурів поміщали в
метаболічні клітки і збирали добову сечу (після 2 днів адаптації). У
сечі визначали концентрацію кальцію за Г.П. Колбом, В.С. Камышниковым і
розраховували добову екскрецію в мікромолі елемента. Після цього щурів
виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом шляхом тотального
кровопускання з серця і виділяли стегнові кістки. Після сушки визначали
мінеральну щільність кістки гравіметричним методом. Кореляційний аналіз
виконували відповідно до вказівок програми “Statistica”.

Експериментальні дослідження показали, що при зниженні мінеральної
щільності кістки, що викликається оваріоектомією і карієсогенним
раціоном, має місце підвищення екскреції кальцію з сечею. При
оваріоектомії виділення кальцію зростає в 3,5 разу, а при карієсогенном
раціоні – в 4,2 разу.

Рис. 1. Екскреція кальція із сечею у експериментальних груп тварин (І –
інтактні щури (контроль); ІІ – щури після двобічної оваріоектомії; ІІІ –
оваріоектомія + “Остеовіт”; ІV – карієсогенний раціон; V – карієсогенний
раціон + “Остеовіт”).

Ці дані свідчать про різке пригнічення здатності кісткової тканини до
кальцифікації в умовах модельованої патології, що пов’язано з
естрогенною (в результаті оваріоектомії) і аліментарною (при моделюванні
карієсу) недостатністю. Введення в харчовий раціон цитрату кальцію,
комплексу мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних біологічно
активних речовин (ізофлавонів) знижує екскрецію кальцію, підвищує
активність лужної фосфатази кістки, що забезпечує збереження щільності
кісткової тканини.

За віком пацієнти референтної і контрольної груп розподілялися таким
чином: у віці 18-30 років було 24,3%, 31-40 років – 16,9%, 41-50 років –
26,1% і старше 50 років – 32,7%.

Найбільш часто (у 54,6% постраждалих) перелом кісток гомілки відбувся
унаслідок дорожньо-транспортних подій, на другому місці були побутові
травми (23,6%), на третьому – виробничі (14,1%) і на четвертому –
спортивні (7,7%).

Поперечні і косі переломи зустрічалися в групах майже однаково часто
(24,3 і 22,2%), більш ніж в половині випадків (53,5%) були діагностовані
гвинтоподібні переломи.

Згідно класифікації АТ, ушкодження кісток гомілки типу А було у 89
хворих (31,3 %), типу В1 – у 40 (14 %), типу В2 – у 75 (26,4), типу В3
– у 42 (14,8 %) і типу С – у 38 (13,4 %).

Серед досліджуваних хворих чинники ризику порушення репаративного
остеогенезу були відсутні у 68 постраждалих (23,9 %), “віковий чинник”
(старше 50 років) мав місце у 93 хворих (32,7 %). Чинник наявних
несприятливих екологічних умов праці і побуту був відзначений у 138
пацієнтів (48,6 %), остеопороз – у 50 (17,6 %), порушення метаболізму –
у 29 (10,2 %) і поєднання двох і більш чинників – у 94 хворих (33,1 %).

Зниження кіркового індексу великогомілкової кістки до 39% і нижче
трактували як стан остеопорозу або остеопенії, було відзначено у 17,4 %
хворих, у тому числі в контрольній групі у 13,3 % і в референтній – у 25
%. Паралельне вимірювання метакарпального індексу у хворих референтної
групи дозволило зареєструвати стан остеопорозу або остеопенії всього у
12,5 % випадків. Це дає підставу припускати, що сегмент гомілки більш
“чутливо” реагує на порушення процесів обміну в кістковій тканині і саме
кірковий індекс слід використовувати для оцінки
структурно-функціонального стану кістки і прогнозування процесу
регенерації.

Сповільнене зрощення відламків ми відзначили у 22 хворих, незрощення
мало місце у 5 хворих, що в цілому (27 хворих) склало 9,5% по відношенню
до всіх спостережуваних. Серед цих пацієнтів зниження кіркового індексу
нижче 39% відмічено у 29,6% випадків, що вище в порівнянні з цим же
показником у всієї групи спостережуваних хворих. На підставі цього факту
можна припускати кореляційну залежність між величиною кіркового індексу
і рівнем інтенсивності репаративних процесів кістки у разі її
ушкодження.

n

r

Ae

?????

:

j

l

n

p

r

t

v

x

Ae

?

???Ae

`?EuueAE

E

E

i

?

?

?

?????????? ?Т?Т?Біохімічні дослідження крові і сечі були проведені у 81
хворого із закритими переломами гомілки, яким виконували накістковий
остеосинтез. Вивчали рівень кальцію в сечі (табл.), загальний рівень
білка в крові, а також протеолітичну активність сироватки крові. У 43
постраждалих мали місце чинники ризику порушення репаративного
остеогенезу, а 54 пацієнти одержували в післяопераційному періоді
комплекс препаратів кальцію, мікроелементів, вітамінів і
вітаміноподібних біологічно активних речовин у вигляді харчової добавки
“Остеовіт”. Контроль склали 10 здорових людей.

Біохімічними дослідженнями встановлено, що у хворих з переломами гомілки
має місце підвищення рівня екскреції кальцію з сечею. Причому рівень
екскреції кальцію ще більше зростає у хворих, які мають два і більш
чинника ризику сповільненого зрощення (особливо за наявності
остеопорозу). У цих же хворих також відзначали зниження рівня білка в
сироватці крові.

Таблиця

Рівень кальцію в сироватці крові і рівень екскреції кальцію з сечею у
здорових осіб і груп хворих з переломами гомілки

№ п/п

Група Концентрація Са в сироватці, ммоль/л Екскреція Са

з сечею,

ммоль/доб

1 Контроль, n=10 2,15±0,09 3,04±0,32

2 Хворі з переломами кісток гомілки, n=12 2,22±0,16 4,98±0,34

р0,1*

р10,05*

р1 Анотація Халед Мохаммад Ахмад Абу Захра. Попередження та лікування уповільненої консолідації переломів кісток гомілки (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія – Державна установа “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України”, Харків, 2007. Експериментальне дослідження було проведено на 78 щурах з різними моделями остеопорозу, встановлено, що недостатня метаболічна активність кісткової тканини призводить до збільшення у плазмі концентрації кальцію, який екскрегується з сечею. Включення в харчовий раціон комплексу препаратів кальцію, вітамінів та вітаміноподібних речовин (ізофлавонів) зменшує екскрецію кальцію з сечею та зберегає щільність кісткової тканини. Вивчені результати лікування 284 пацієнтів з переломами кісток гомілки, з яких 180 лікували з використанням раннього дозованого навантаження ушкодженої кінцівки та комплексу препаратів кальцію, вітамінів та вітаміноподібних речовин (референтна група). Пацієнтів обох груп лікували методом накісткового стабільно-функціонального остеосинтезу пластиною АО. Проведені біохімічні дослідження стану кальцієвого та білкового обмінів у осіб із уповільненою консолідацією переломів гомілки показали, що при цій патології збільшується екскреція кальцію з сечею, значно зростає загальна протеолітична активність та знижується концентрація білка у сироватці крові. Вживання “Остеовіту” суттєво покращує білковий та мінеральний метаболізм та прискорює процес регенерації кісткової тканини. Середня тривалість перебування у стаціонарі хворих референтної групи зменшилася з 25,2 до 20,4 ліжко-днів або на 23,5%. У контрольній групі майже в 3 рази частіше, ніж в основній, зареєстровані незадовільні результати лікування – 10,6% проти 3,8%, порушення репаративного остеогенезу і/або запальні ускладнення зустрічалися майже в 2 рази частіше, ніж у референтній (24,4% проти 12,5%). Ключові слова: переломи кісток гомілки, репаративний остеогенез, стабільно-функціональний остеосинтез, рання функціональна терапія. Аннотация Халед Мохаммад Ахмад Абу Захра. Предупреждение и лечение замедленной консолидации переломов костей голени (клинико-экспериментальное исследование). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия – Государственное учреждение “Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М.И.Ситенко Академии медицинских наук Украины”, Харьков, 2007. Диссертация посвящена изучению особенностей кальциевого и белкового обмена при экспериментальном остеопорозе и у пострадавших с диафизарными переломами голени, которых лечили накостным металлоостеосинтезом, прогнозированию и профилактике замедленного сращения Экспериментальное исследование было проведено на 78 крысах с разными моделями остеопороза. Установлено, что недостаточная метаболическая активность костной ткани приводит к увеличению в плазме концентрации ионизированного кальция, который экскретируется с мочой. При остеопорозе экскретируется в 4 раза больше кальция, чем при нормальном структурно-функциональном состоянии костной ткани. Включение в рацион питания комплекса препаратов кальция, витаминов и витаминоподобных веществ (изофлавонов) существенно уменьшает экскрецию кальция. Изучены результаты лечения 284 пациентов с переломами костей голени, из которых 180 лечили с использованием ранней дозированной нагрузки поврежденной конечности и комплекса препаратов кальция, витаминов и витаминоподобных веществ (референтная группа). Пациентов обеих групп лечили методом накостного стабильно-функционального остеосинтеза пластиной АО. Лечение пациентов основной группы проводили с учетом факторов риска нарушения репаративного остеогенеза и дополняли ранней функциональной терапией, включающей контролируемую дозированную нагрузку, а также магнитотерапией, ультрафилетовым облучением и назначением биологически активной добавки „Остеовит”, способствующей нормализации минерального и белкового обмена. Средняя продолжительность пребывания в стационаре больных референтной группы уменьшилась с 25,2 до 20,4 койко-дня, или на 23,5%. Процент хороших результатов в контрольной группе был 56,7 против 65,4% в референтной. В этой же группе почти в 3 раза чаще, чем в основной, зарегистрированы неудовлетворительные исходы лечения – 10,6% против 3,8%. Важное влияние на исход лечения обеих анализируемых групп оказали факторы риска нарушения репаративного остеогенеза, особенно сочетание двух и более факторов, исходное нарушение структурно-функционального состояния костной ткани, особенно остеопороз, и тяжесть перелома – тип В3 или С по классификации АО. В контрольной группе нарушение репаративного остеогенеза и/или воспалительные осложнения встречались почти в 2 раза чаще, чем в референтной (24,4% против 12,5%). Проведенные биохимические исследования состояния кальциевого и белкового обменов у лиц с замедленной консолидацией переломов голени показали, что при этой патологии увеличивается экскреция кальция с мочой, значительно возрастает общая протеолитическая активность и снижается концентрация белка в сыворотке крови. Применение остеовита существенно улучшает вышеуказанные биохимические показатели и ускоряет процесс регенерации костной ткани. Сравнительный анализ результатов лечения и осложнений у пациентов с переломами костей голени показывает, что дополнение стабильно-функционального остеосинтеза ранним назначением ЛФК и дозированной нагрузки, физических и медикаментозных лечебных факторов положительно влияет на репаративные процессы, частично нивелирует отрицательное влияние вышеназванных факторов риска нарушения репаративного остеогенеза, предупреждает осложнения и обеспечивает более благоприятные результаты. Ключевые слова: переломы костей голени, репаративный остеогенез, стабильно-функциональный остеосинтез, ранняя функциональная терапия. summary Khaled Mohammad Ahmad Abu Zahra. Prevention and treatment of delayed consolidation of legs bones fractures (clinical and experimental study). – Manuscript This is on presentation for a Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.21 – Traumatology and Orthopaedics – Sitenka Institute of Spine and Joints Pathology of Ukraine Academi of Medical Sciences Kharkov, 2007. The experimental examination has been performed on 78 rats with various models of osteoporosis. The experimental study has revealed that insufficient metabolic activity of bone tissue leads to the enlargement of ionized calcium concentration in plasma which is excreted with urine. The osteotropic preparations reduce significantly calcium excretion and keep the stiffness of bone tissue. The method and results of 284 patients’ treatment with the crus bones fractures were studied, 180 patients were treated by early functional therapy and the complex of calcium, vitamins and vitamins-like substances (the reference group). The patients of both groups were treated with the method of external stable functional fixation by AO plate. The clinical-biologic examinations of the state of calcium and protein exchange in persons with delayed consolidation of legs fractures performed by us have shown that with the pathology calcium excretion with urine increases, the common proteolytic activity increases significantly and protein concentration in the blood serum decreases. The Osteovit use ameliorates significantly the above biochemical indices and accelerates the process of the bone tissue regeneration. The average duration of stay at the hospital patients of the reference group decreased from 25,2 to 20,4 bed-days or 23,5%. Unsatisfactory treatment outcomes were registered three times more in the control group than in the principal one. The reparative osteogenesis change and/or inflammatory complications were met almost 2 times more in the control group than in the reference one (24,4% versus 12,5%). Key words: legs bones fractures, reparative osteogenesis, stable functional osteosynthesis, early functional therapy. PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020