ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ
ХЛОПОНІНА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА
УДК 159.922.27(048)
Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування
Спеціальність
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка
Науковий керівник:
кандидат філософських наук, доцент
Ануфрієва Наталія Михайлівна, доцент
кафедри соціальної психології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор
Семиченко Валентина Анатоліївна, проректор з наукової роботи
Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти
кандидат філософських наук
Лавриненко Наталія Василівна, старший науковий співробітник відділу
соціальних структур Інституту соціології НАН України
Провідна установа
Інститут психології ім. Г.С. Костюка
АПН України, лабораторія соціальної психології, м. Київ
Захист відбудеться 14 червня 2007 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська
15
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та
політичної психології АПН України за адресою м. Київ, вул. Андріївська
15
Автореферат розісланий 12 травня 2007 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Жадан І. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сім’я є необхідним елементом соціальної структури
людського суспільства, важливим інститутом соціалізації особистості.
Негативні тенденції розвитку сучасної сім’ї (збільшення кількості
розлучень за психологічними мотивами, зменшення народжуваності, рольове
первантаження молодого подружжя та ін.) викликають занепокоєння фахівців
різних галузей науки, а також актуалізують практичні
соціально-психологічні дослідження закономірностей функціонування
сучасної сім’ї, ефективних форм і методів психологічної допомоги
сучасному подружжю.
Сім’я є об’єктом ретельного наукового аналізу дослідників з різних
психологічних галузей. Особлива увага сучасних досліджень приділяється
родині як етіологічному й патогенетичному чинникові неврозів,
психосоматичних і сексуальних розладів (Е.Г.Ейдеміллер, Г.С.Кочарян,
О.С.Кочарян, В.В.Столін, І.А.Семьонкіна, В.В.Юстицкіс). Дослідження
психологічної готовності сучасної молоді до шлюбних стосунків,
особливостей статеворольової диференціації в умовах сучасної сім’ї,
причин і механізмів порушень функцій сім’ї, загальних тенденцій розвитку
української сім’ї є важливою основою для розширення психодіагностичних і
психокорекційних методів сімейного консультування й психотерапії
(М.І.Алексєєва, О.Ф.Бондаренко, Т.В.Буленко, Л.Ф.Бурлачук, Т.В.Говорун,
Т.А.Демидова, А.А.Денисенко, Л.В.Долинська, О.Б.Кізь, О.М.Кікінеджі,
З.Г.Кісарчук, О.Я.Кляпець, С.Д.Максименко, М.І.Мушкевич, Т.М.Титаренко).
Але поруч із проблемою психологічної корекції сімейних стосунків не менш
актуальною постає проблема профілактики дисгармоній сімейного
спілкування, виникнення та деструктивного розвитку сімейних конфліктів.
Адже відомо, що можливих порушень легше запобігти, ніж їх усунути. Саме
в контексті профілактики сімейних конфліктів спрямовано дослідження
рольових очікувань (експектацій) як важливого регулюючого компоненту
міжособистісного спілкування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконувалося відповідно до планів наукової роботи кафедри
соціальної психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка в рамках комплексної наукової програми “Інноваційна поведінка
молоді в період становлення Української держави” (номер держреєстрації
0198U000061).
Об’єкт дослідження – рольові очікування подружжя.
Предмет дослідження – особливості впливу рольових очікувань подружжя на
характер сімейного спілкування.
Мета дослідження – визначити особливості впливу рольових очікувань
подружжя, як складової сімейно-рольової взаємодії, на характер сімейного
спілкування шлюбних партнерів.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що рольові очікування
подружжя як компонент сімейно-рольової взаємодії істотно впливають на
конфліктогенність сімейного спілкування та загальну задоволеність
шлюбними стосунками подружжя.
Досягнення мети дисертаційного дослідження здійснювалось послідовним
вирішенням таких завдань:
Визначення поняття рольових очікувань в структурі міжособистісної
взаємодії.
Визначення рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової
взаємодії, з’ясування особливостей подружніх рольових очікувань, що
обумовлюють конфліктогенність сімейного спілкування.
Розробка програми емпіричного дослідження рольових очікувань подружжя як
складової сімейно-рольової взаємодії.
З’ясування особливостей впливу рольових очікувань подружжя, як складової
сімейно-рольової взаємодії, на характер сімейного спілкування і
задоволеність сімейними стосунками.
Методологічна та теоретична основа дослідження: рольові теорії
особистості, в яких підкреслюється концептуальна роль взаємодії у
формуванні соціально-психологічних явищ (Г.Блумер, Е.Гофман, Дж.Г.Мід,
Р.Лінтон,), психологія конвенціональності (Т.Шибутані); концепції
статево-рольової соціалізації (Т.В.Говорун, О.Кікінеджі, Т.М.Титаренко),
рольової соціалізації особистості (П.П.Горностай); концепція психології
сімейних відносин (Т.В.Андрєєва, Л.Я.Гозман, С.І.Голод, В.М.Дружинін,
С.В.Ковальов, М.М.Обозов); сучасні теорії системної сімейної
психотерапії (Н.Аккерман, С. Кратохвіл, В.В.Столін, Ч. Фішман, Д.Фрімен,
Е.Г.Ейдеміллер, В.В.Юстіцкіс).
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження використовувався
комплекс методів: теоретичних, емпіричних (застосування класичних
опитувальників, методів суб’єктивного шкалювання), методів математичної
обробки даних (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, використання
t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок).
Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні комплексного підходу
до дослідження рольових очікувань подружжя, узгодженості сімейних
цінностей, рольової адекватності подружжя, рівня конфліктності в різних
сферах сімейно-рольової взаємодії. Встановлено взаємозв’язок значущості
для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей, взаємозв’язок
узгодженості сімейних цінностей у різних сферах сімейно-рольової
взаємодії. Встановлено взаємозв’язок оцінок подружжя рівня
конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії за принципом
кругової каузальності, вплив рівня конфліктності в сферах
сімейно-рольової взаємодії на показники сімейного благополуччя,
задоволеність шлюбними стосунками.
Теоретичне значення отриманих результатів. Теоретичне обґрунтування
поняття “рольові очікування” стосовно сімейно-рольової взаємодії
подружжя, з’ясування особливостей впливу узгодженості рольових очікувань
подружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність шлюбом.
Практичне значення отриманих результатів. Для практики психологічної
допомоги сім’ї мають значення результати дослідження складових
сімейно-рольової взаємодії (рольові очікування, узгодженість сімейних
цінностей, рольова адекватність подружжя), їх зв’язок із показниками
сімейного благополуччя. Виявлені закономірності щодо узгодженості
функціонально-рольової структури сім’ї, спрямованості на шлюбного
партнера можуть бути використані в психодіагностичній,
психопрофілактичній та психокорекційній роботі з конфліктними сім’ями.
Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечувалися вибором
методів, що відповідали меті і завданням дослідження; проведенням
емпіричного дослідження на репрезентативній вибірці; коректним
використанням методів статистичної обробки отриманих даних.
Упровадження результатів дисертації. Результати проведених досліджень
упроваджено в практику сімейного консультування кабінету психотерапії і
психокорекції лабораторії “Діагностики і корекції психофізичного
розвитку дітей і дорослих” кафедри дефектології і психокорекції і
психологічної служби Луганського національного педагогічного
університету імені Тараса Шевченка.
Апробація результатів дисертаційного дослідження: Основні результати
дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції
“Психологічна допомога сім’ї: досвід, проблеми, перспективи” (15-16
травня 2003 р., м.Києв), Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної
молоді” (1-3 жовтня 2003 р. м.Луганськ), III міжнародній
науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми
трансформації сучасного суспільства” (5-6 листопада 2003 р.,
м.Луганськ), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація
особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми”
(20 березня 2006 р., м.Києв), VI Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (20-22 квітня
2006 р., м.Херсон).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8
друкованих праць, з них 4 публікації у фахових наукових виданнях,
рекомендованих ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменування) та 11
додатків. Обсяг основної частини дисертації складає 185 сторінок,
містить 15 таблиць, 3 графіки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету і
завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методичний
інструментарій. Висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну
значущість одержаних результатів роботи. Наведено дані про апробацію
результатів дисертаційного дослідження та впровадження їх у практику.
В першому розділі “Рольові очікування подружжя як складова
функціонально-рольової структури сім’ї” здійснено теоретичний аналіз
сучасного стану розробки проблеми соціальних очікувань, визначено
поняття “соціальні” очікування у сучасній соціально-психологічній науці.
Ґрунтуючись на фундаментальних положеннях розуміння особистості як
активного суб’єкта діяльності і відносин зі світом, соціальні очікування
розглядаються як прояв самосвідомості особистості, базовий психологічний
механізм саморегуляції поведінки (М.Й.Боришевський, С.П.Тищенко), а
також як компонент соціальних цінностей і ціннісних орієнтацій
особистості (І.М.Альошина, Г.М.Андрєєва, М.І.Бобнєва, А.О.Ручка).
Соціальні очікування розглядаються як мотиваційний компонент особистості
(М.Л.Гомелаурі, О.О.Єршов), як компонент комунікативної взаємодії, що
відображає об’єктивну необхідність узгоджених дій (В.В.Авдєєв,
Г.Д.Долинський, Я.Л.Коломінський, Ю.В.Янотовська); як вид соціальної
оцінки і прояв особистісної рефлексії (Е.С.Гейзіна, Н.І.Гуткіна,
В.Р.Кисловська, Т.Т.Рибакова). В теоріях атрибуції та міжособистісної
перцепції підкреслюється провідна роль експектацій у процесі становлення
і збереження взаєморозуміння (О.О.Бодальов, Е.Н.Лінчевський,
В.Б.Ольшанський). В теоріях рольової поведінки та теорії
конвенціональності, соціальні очікування розглядаються як компонент
соціальної ролі, як нормативні очікування, що виступають в ролі
соціальних санкцій (Г.Блумер, Е.Гофман, Р.Лінтон, Дж.Г.Мід, Т.Шибутані).
В контексті дослідження рольові очікування розглядаються як компонент
функціонально-рольової структури сім’ї; здійснюється аналіз функцій
сім’ї, які визначають основний зміст сукупності сімейних ролей, а також
особливостей функціонально-рольового розподілу сучасної сім’ї. Рольова
структура сім’ї забезпечує ефективне її функціонування й задоволення
потреб усіх її членів за умов рольової узгодженості – несуперечливості
сімейних ролей, які утворюють цілісну систему. Основними параметрами
рольової структури сім’ї є характер керівництва, який визначає систему
стосунків влади й підпорядкування, тобто, ієрархічну побудову сім’ї і
розподіл ролей у відповідності з тими завданнями, які вирішує сім’я на
певній стадії свого життєвого циклу.
Егалітаризація сім’ї, яка відбувається на сучасному етапі, призводить до
необхідності по-новому подивитися на соціальні функції чоловіка й жінки
в сім’ї. Сучасні труднощі функціонування сім’ї слід шукати у
співвідношенні традиційних і егалітарних тенденцій розподілу сімейних
ролей, особливостей сімейно-рольової взаємодії у сучасному подружжі.
Розподіл моделей сім’ї на традиційні й егалітарні зумовлений
функціонально-рольовим розподілом у сім’ї, а також розподілом сфер влади
й відповідальності. Для традиційної моделі сім’ї характерна сувора
статеворольова диференціація сімейних ролей. У традиційній
патріархальній сім’ї природним є верховенство чоловіка, яке виявляється
в тому, що в його руках зосереджені економічні ресурси і прийняття
основних рішень. Традиційна сім’я потребує від своїх членів підкорення й
покірливості, а це в свою чергу може стати джерелом конфліктів і навіть
початком розриву стосунків.
Українська традиційність у сфері шлюбно-сімейних відносин дещо
відрізняється від психології статевого, насамперед чоловічого шовінізму,
історично притаманного іншим слов’янським народам (Т.В.Говорун,
О.М.Кікінеджі). На думку багатьох вітчизняних дослідників (А.С.Баронін,
Т.В.Говорун, О.М.Кікінеджі, А.М.Льовочкіна, М.І.Пірен), домінуючою
гендерною рисою українців є пошана до жінки та її волі, партнерство
статей, взаємна довіра і рівність. Специфічну роль у ментальності
українців відіграє архетип Матері, що зумовлює особливе місце жінки у
системі родинних стосунків.
Егалітарна модель сім’ї характеризується однаковим залученням шлюбних
партнерів до реалізації сімейних ролей. Рольовий розподіл у даній моделі
сім’ї відбувається насамперед виходячи з особистісних уподобань і на
основі взаємної домовленості подружжя, а не на основі статеворольвої
диференціації. Однак, саме свобода вибору егалітарної моделі дуже часто
стає тим підводним каменем, на який наражається молодий “сімейний
човен”. На думку Т.А.Гурко, труднощі у взаєморозумінні молодого подружжя
зумовлені, насамперед, тим, що в сучасній сім’ї зразки поведінки
чоловіка і дружини стають менш жорсткими.
Аналіз традиційної й егалітарної моделі функціонально-рольового
розподілу в сім’ї доводить, що не слід вести мову про однозначну
перевагу однієї моделі над іншою, тим більше, що зміни характеру
розподілу ролей у сім’ї в процесі сімейного циклу є природними і
сприяють успішній адаптації сім’ї до нових життєвих ситуацій. Для
успішного сімейного життя більш важливим є збіг уявлень про рольову
поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі.
На думку вітчизняних та зарубіжних дослідників (П.П.Горностай,
А.М.Обозов, М.М.Обозов, Ю.Н.Олейник), показником ефективної
сімейно-рольової взаємодії подружжя є сімейно-рольова сумісність, як вид
міжособистісної сумісності. На думку А.Н.Волкової та Т.М.Трапезнікової,
сімейно-рольова сумісність подружжя передбачає узгодженість сімейних
цінностей, узгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя,
загальну рольову адекватність шлюбних партнерів.
Теоретичний аналіз проблеми рольових очікувань подружжя, як складової
сімейно-рольової взаємодії, дав змогу виявити властивості
функціонально-рольового розподілу, які за певних обставин обумовлюють
конфліктогенність сімейного спілкування. Це суперечливість сімейних
ролей, вузькі межі їх виконання, що не задовольняють особистісних потреб
членів сім’ї, рольова перевантаженість шлюбних партнерів (зокрема,
жінки), невизначеність рольових очікувань подружжя, невідповідність
сімейних ролей можливостям особистості, загальна ригідність і
хаотичність функціонально-рольової структури сучасної сім’ї.
В другому розділі “Дослідження рольових очікувань подружжя як складової
сімейно-рольової взаємодії” представлені результати пілотажного
дослідження, методологічні основи та процедура основного емпіричного
дослідження рольових очікувань подружжя. У дослідженні взяли участь 280
респондентів (140 сімей). Емпіричне дослідження базується на вивченні
таких параметрів подружньої взаємодії: об’єкт подружньої взаємодії,
умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків,
демографічні та соціально-економічні характеристики сім’ї. Відповідно до
завдань емпіричного дослідження було підібрано методики дослідження:
опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова,
Г.Трапезникова), опитувальник “Міжособистісний сімейний конфлікт”
(В.П.Левкович, О.Е.Зуськова), шкала “Життєві цінності” (адаптований
варіант методики М.Рокича), опитувальник “Задоволеність шлюбом”
(В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко), авторська методика
“Соціально-демографічна довідка” (О.Волкова, Г.Трапезникова).
У третьому розділі “Вплив рольових очікувань на показники сімейного
благополуччя подружжя” інтерпретуються результати дослідження складових
сімейно-рольової взаємодії, їх вплив на показники сімейного благополуччя
та рівень конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії, а
також здійснюється аналіз впливу соціально-економічних і демографічних
характеристик сім’ї на показники рольової взаємодії та сімейного
благополуччя.
Отримані результати дисперсійного аналізу виявили вплив оцінки подряжжям
рівня конфліктності в сферах подружньої підтримки й емоційного комфорту
(за шкалами методики “Міжособистісний сімейний конфлікт”) на
задоволеність шлюбом як чоловіка, так і дружини. Таким чином, показники
задоволеності шлюбом і рівня конфліктності в цих сферах сімейно-рольової
взаємодії утворюють єдиний інтегрований показник сімейного благополуччя,
психологічний зміст якого полягає у емоційно-оцінному ставленні подружжя
до власного шлюбу.
Результати дисперсійного аналізу виявили також вплив оцінки подружжям
рівня конфліктності в сферах сімейного спілкування та культури
спілкування (за шкалами методики “Міжособистісний сімейний конфлікт”) на
задоволеність шлюбом подружжя. Отримані результати підтверджують той
факт, що комунікативні труднощі залишаються однією з провідних причин
сімейних конфліктів у сучасній сім’ї.
Результати дослідження впливу складових сімейно-рольової взаємодії на
окремі показники сімейного благополуччя засвідчують, що в подружній парі
спостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів
різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії (Таблиця 1).
Виявлений взаємозв’язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості
ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії.
Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між
інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою
сферами і сферою соціальної активності подружжя.
Таблиця 1.
Взаємозв’язок показників значущості сфер сімейних цінностей подружжя
Інтимно-сексуальна сфера (друж.) Сфера особистісної ідентифікації
(друж.) Господарсько-побутова сфера (друж.) Батьківсько-виховна сфера
(друж.) Сфера соціальної активності (друж.) Емоційно-терапевтична сфера
(друж.) Сфера зовнішньої привабливості (друж.)
Інтимно-сексуальна сфера (чол.) 0,23 0,16 0,11 0,04 0,11 0,05 0,11
Сфера особистісної ідентифікації (чол.) 0,15 0,26 0,06 0,13 0,11 0,04
0,13
Господарсько-побутова сфера (чол.) 0,31 0,06 0,18 0,36 0,17 0,16 0,20
Батьківсько-виховна сфера (чол.) 0,17 0,11 0,14 0,28 0,02 0,10 0,02
Сфера соціальної активності (чол.) 0,17 0,24 0,09 0,16 0,20 0,13 0,15
Емоційно-терапевтична сфера (чол.) 0,22 0,02 -0,01 0,13 0,21 0,30 0,18
Сфера зовнішньої привабливості (чол.) 0,31 0,13 0,08 0,13 0,12 0,08 0,23
Примітка: жирним кеглем виділені значущі коефіцієнти кореляції на рівні
px,
.
0
2
4
Z
\
¤
???vx¤
a
??????????
??????????
FfA
"
=м загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї.
Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані
може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для
узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням
партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного
сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в
сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї
та потребами сім’ї як цілого.
Результати дослідження впливу оцінки подружжям рівня конфліктності в
різних сферах сімейно-рольової взаємодії на показники сімейного
благополуччя засвідчують, що в подружніх парах спостерігається
взаємозв’язок між оцінками чоловіка і дружини рівня конфліктності в
певній сфері сімейно-рольової взаємодії, а також взаємозв’язок оцінок
подружжя рівня конфліктності в сімейно-рольовій сфері та у сферах
сімейного благополуччя та подружнього спілкування (Таблиця 3).
Таблиця 3
Взаємозв’язок оцінок подружжя рівня конфліктності в різних сферах
сімейно-рольової взаємодії і в сферах спілкування й сімейного
благополуччя
Оцінка рівня конфліктності
“Батько-Мати” (чол.) Оцінка рівня конфліктності “Батько-Мати” (друж.)
Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Дружина” (чол.) Оцінка рівня
конфліктності “Чоловік-Дружина” (друж.) Оцінка рівня конфліктності
“Господар-Господиня” (чол.) Оцінка рівня конфліктності
“Господар-Господиня” (друж.) Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Жінка”
(чол.) Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Жінка” (друж.)
Оцінка рівня конфліктності “Спілкування” (чол.) 0,09 -0,03 0,13 0,03
0,18 0,09 0,18 0,08
Оцінка рівня конфліктності “Спілкування” (друж.) 0,06 0,13 0,06 0,23
0,07 0,37 0,08 0,21
Оцінка рівня конфліктності “Культура спілкування” (чол.) 0,20 0,21 0,39
0,23 0,42 0,34 0,44 0,34
Оцінка рівня конфліктності “Культура спілкування” (друж.) 0,26 0,26 0,13
0,33 0,15 0,49 0,21 0,34
Оцінка рівня конфліктності “Підтримка” (чол.) 0,27 -0,07 0,12 0,09 0,16
-0,02 0,18 0,08
Оцінка рівня конфліктності “Підтримка” (друж.) 0,27 0,25 0,11 0,34 0,20
0,43 0,09 0,34
Оцінка рівня конфліктності “Емоційний комфорт” (чол.) 0,10 0,22 0,24
0,08 0,29 0,12 0,13 0,21
Оцінка рівня конфліктності “Емоційний комфорт” (друж.) 0,23 0,10 0,18
0,38 0,12 0,39 0,22 0,38
Задоволеність шлюбом (чол.) -0,15 -0,12 -0,33 -0,29 -0,09 -0,22 -0,40
-0,26
Задоволеність шлюбом (друж.) -0,10 -0,39 -0,32 -0,52 -0,07 -0,43 -0,16
-0,46
Примітка: жирним кеглем виділені значущі коефіцієнти кореляції на рівні
p
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
