.

Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 4118
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО(ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ
та наркології

БІКШАЄВА ЯНА БОРИСІВНА

УДК 616.89 – 053.2

Особливості клінічної типології та лікування соматоформних розладів у
підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної системи

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і
судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Науковий керівник кандидат медичних наук, старший науковий
співробітник Марценковський Ігор Анатолійович, Український
науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології
МОЗ України, відділ медико-соціальних проблем терапії психічних
розладів, сектор медико-соціальної реабілітації дітей та підлітків з
психічними та поведінковими розладами, завідувач сектору

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Чабан Олег Созонтович, Український
науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології
МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор
соціальних проблем пограничних станів та соматоформних розладів,
завідувач сектору

доктор медичних наук, професор Мішиєв В’ячеслав Данилович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра дитячої, соціальної та судової психіатрії, професор кафедри

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, м. Харків

Захист відбудеться “_____” ____________ 2006 р. о _____ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціаль- ної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

Автореферат розісланий “_____” ____________ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність дослідження обумовлена поширеністю
соматоформних розладів (СФР) у підлітковому віці, суперечністю уявлень
щодо обсягу та змісту терапевтичних підходів (В.С.Подкорытов, 1995;
Б.В.Михайлов, 1995; Н.А.Марута, О.С.Чабан, 1996; Д.Н.Исаев, 1996;
Ю.Ф.Антропов, 1997; П.В.Волошин, В.С.Подкорытов, 1998; Т.Б.Дмитриева,
1999; Д.Н.Исаев, 2000; Ю.Ф.Антропов, Ю.С.Шевченко, 2000; В.Ф.Москаленко,
Н.Г.Гойда та ін., 2001; Н.О.Марута, Т.В.Панько та ін., 2001;
Е.А.Михайлова, Т.Ю.Проскурина, 2001; А.Г.Назарчук, М.К.Мишанова и др.,
2001; В.С.Підкоритов, 2002; Ю.А.Александровский, С.И.Табачников, 2003;
О.К.Напрєєнко, В.В.Домбровська, 2003; Н.Г.Вишневская, 2004). Наявність
недоліків, щодо профілактики та лікування невротичних, пов’язаних зі
стресом та СФР в дитячому віці, було визнано під час наради з питань
охорони психічного здоров’я дітей та підлітків, організованої
Європейською комісією та Європейським регіональним бюро ВООЗ у вересні
2004 року в Люксембурзі. Питання розмежування повноважень служб охорони
психічного здоров’я дітей з лікарями первинної ланки знайшли своє
відображення у плані дій з охорони психічного здоров’я, прийнятому
Європейською конференцією ВООЗ на рівні міністрів охорони здоров’я в
Гельсінкі у січні 2005 року.

Підлітки з СФР за МКХ-10, які мають функціональні порушення
серцево-судинної системи (ФП ССС), становлять від 40% до 75 % пацієнтів
лікувально-профілактичних установ педіатричного профілю (Н.А.Белоконь,
М.Б.Кубергер, 1987; Н.М.Кухта, 1997; В.Г.Майданник, В.Д. Чеботарьова та
ін., 1999). Додаткові труднощі при діагностиці СФР у педіатричній
практиці обумовлюються специфічністю характеру скарг, умовами
маніфестації, віковими особливостями психопатологічної структури СФР,
патоморфозом у підлітків (В.С.Подкорытов, 1988; В.В.Ковалев,
Ю.С.Шевченко, 1991; О.С.Чабан, 1996, 1997; Н.А.Марута, С.М.Козидубова,
1999; С.М.Козідубова, 2000; Т.Ю.Проскурина, Е.А.Михайлова, 2001;
О.С.Чабан, 2001; В.Д.Менделевич, 2001; Ю.Ф.Антропов, 2001). Вегетативні,
соматичні прояви у дитячо-підлітковому віці маскують факультативну
психопатологічну симптоматику (депресивний, конверсійний,
тривожно-фобічний, іпохондричний синдроми) (P.M.Ліщук, 1997; О.С.Чабан,
Є.М.Харченко та ін., 2002; Н.Г.Пшук, І.В.Коваленко та ін., 2002;
К.І.Дищук, А.В.Федотова, 2002; В.С.Подкорытов, 2003; П.Г.Андрух, 2003;
Б.В.Михайлов, И.Н.Сарвир и др., 2003; О.О.Фільц, 2003; В.С.Первый,
2004). У 75 % підлітків СФР помилково діагностуються вегето-судинна
дистонія, яка набуває хронічного перебігу та потребує психотропного
лікування (Д.Н.Исаев, 2000). Більшість таких підлітків проходять
тривалий і складний шлях соматичного обстеження, під час котрого органна
патологія з боку серцево-судинної системи, як правило, не виявляється,
психічний розлад не діагностується, отже адекватна терапія вчасно не
призначається.

Вчасне медикаментозне лікування є ефективним та економічно доцільним
засобом запобігання хроніфікації ФП ССС, їхнього переходу в органну
патологію або синдромально завершені психічні розлади. Проте реальна
клінічна практика свідчить, що у великому числі випадків медикаментозна,
насамперед психотропна терапія, застосовується при наданні медичної
допомоги підліткам із ФП ССС безсистемно (О.С.Чабан, М.С.Загорский и
др., 1990; С.Н.Мосолов, 1996; Т.Б.Дмитриева, 1998; А.М.Вейн, 1998;
А.Б.Смулевич, М.О Дробижев и др., 1999; А.Б.Смулевич, А.Л.Сыркин и др.,
1999; Ю.Ф.Андропов, 2001). У літературі описано різноманітні побічні
ефекти та ускладнення такої терапії (Ф.Д.Яничак, Д.М.Девис и др., 1999;
Д.И.Малин, 2000; М.А.Морозова, 2000).

Незважаючи на прогрес у психофармакології в останні 5-10 років, лише
окремі дослідження, виконані на нечисленних вибірках дорослих хворих,
аналізують ефективність застосування при СФР сучасних інгібіторів
зворотного захвату серотоніну та тимоізолептиків (С.Н.Мосолов, 1995;
М.Гельдер, Д.Гет и др., 1997; Ю.В.Попов, В.Д.Вид, 1997; Э.Б.Дубницкая,
А.В.Андрющенко, 1998; Ф.Д.Яничак, Д.М.Девис, 1999). Лише окремі роботи
присвячено дослідженню ефективності та безпечності застосування даних
препаратів при СФР у дітей та підлітків (К.С.Робсон, 1999; Ю.Ф.Антропов,
Ю.С.Шевченко, 2000; Д.Н.Исаев, 2000; Б.В.Михайлов, 2003; Ю.А
Александровский, 2003; І.А.Марценковский та ін., 2003). Відсутні
контрольовані дослідження порівняльної ефективності психотерапії та
психофармакотерапії ФП ССС у дитячо-підлітковій практиці.

Вищенаведене обумовлює необхідність розробки комплексного лікування СФР
у підлітків із ФП ССС, дослідження клінічної ефективності психотерапії,
кардіотропного лікування, диференційованого застосування
антидепресантів, тимоізолептиків та нейрометаболічних препаратів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано у відповідності до плану науково-дослідницької
діяльності Українського науково-дослідного інституту соціальної і
судової психіатрії та наркології МОЗ України за темою “Вивчити
особливості психогенезу соматоформних вегетативних дисфункцій у дітей в
залежності від латералізації мозку та запропонувати схеми їх
діагностики, профілактики та психокорекції” (№ державної реєстрації
0199U000495), а також відповідає міжвідомчій комплексній програмі
“Здоров’я нації”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від
10.01.2002 року № 14 (розділи IV (пп.1, 5, 11), XVI (пп. 2, 4, 7) та
Європейському плану дій з охорони психічного здоров’я, прийнятого
Європейською конференцією ВООЗ на рівні міністрів охорони психічного
здоров’я у Гельсінкі, 12-15.01.2005 року (розділи 1 (пп. і, іі, ііі, vi,
xi), (пп. і, іі, v, vii), 6 (пп. ііі), 9 (пп. і).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – науково обґрунтувати та
розробити комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із
функціональними порушеннями серцево-судинної системи на основі
дослідження особливостей клінічної типології, взаємодії
резидуально-органічних, психосоціальних, конституціонально-генетичних
чинників ризику при їх формуванні, оцінки ефективності психотерапії,
кардіотропного лікування та диференційованої психофармакотерапії.

Згідно з поставленою метою було визначено наступні задачі:

1. Дослідити взаємодію та вплив резидуально-органічних, психосоціальних
та конституціонально-генетичних чинників на виникнення соматоформних
розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної
системи.

2. Дослідити та проаналізувати особливості клінічної типології
соматоформних розладів у підлітків із функціональними порушеннями
серцево-судинної системи.

3. Дослідити порівняльну ефективність психотерапії та кардіотропного
лікування неселективними бета-блокаторами у підлітків із функціональними
порушеннями серцево-судинної системи.

4. Дослідити порівняльну ефективність диференційованої
психофармакотерапії у підлітків із функціональними порушеннями
серцево-судинної системи, нечутливих до психотерапії та кардіотропного
лікування.

5. Розробити науково обґрунтоване комплексне лікування соматоформних
розладів у підлітків із функціональними порушеннями серцево-судинної
системи.

Об’єкт дослідження – соматоформні розлади у підлітків із функціональними
порушеннями серцево-судинної системи.

Предмет дослідження – особливості клінічної типології, а також
комплексне лікування соматоформних розладів у підлітків із
функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, клінічна шкала самозвіту
Symptom-Check-Liste-revised – SCL-90-R (L.R. Derogatis, Cleary P.A. et
al., 1977), психофармакотерапев- тичний (Ю.А.Александровский, 1973),
методи математичної статистики.

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих
підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів. Діагностику психічних
та поведінкових розладів здійснювали згідно з клінічними критеріями
МКХ-10 шляхом стандартизованого інтерв’ю та спостереження, зокрема
оцінювали кількісну та якісну характеристики скарг, виявляли
психопатологічну симптоматику, функціонування сфер психіки тощо; крім
того, для визначення чинників ризику соматоформних розладів ретельно
вивчали дані анамнезу (наявність резидуально-органічних, психосоціальних
та конституціонально-генетичних чинників). За клінічною шкалою самозвіту
SCL-90-R проводився порівняльний аналіз клінічної динаміки
функціональних порушень з боку серцево-судинної системи та психічних
порушень під впливом психотерапії, кардіотропного лікування та
психофармакотерапії. Для визначення меж норми за 9 субшкалами SCL-90-R
(соматизації, нав’язливих порушень, інтерперсональної сензитивності,
депресії, тривоги, ворожості, фобічної тривоги, параноїдного мислення,
психотизму) використовували нормативні дані, отримані в Інституті
психології в лабораторії психології посттравматичного стресу та
психотерапії РАН. Психофармакотерапевтичний метод застосовувався для
визначення клінічної ефективності психофармакотерапії та передбачав
оцінку вираженості симптоматики в умовних балах за 4-бальною шкалою з
подальшим визначенням абсолютного та відносного зміщення симптоматики за
два місяці терапії. Отримані результати дослідження обробляли за
допомогою методів математичної статистики. За критерій вірогідності
використано t-критерій Стьюдента (В.Госсет, 1908). Порівняння середніх
величин здійснювали за допомогою тесту Колмогорова-Смирнова, а парних
значень – за критерієм Вілкоксона (Г.Ф.Лакин, 1990). Достовірним
вважали рівень значення PНа першому - вивчали клінічну типологію СФР, досліджували роль конституціонально-генетичних, церебрально-органічних, психосоціальних чинників у їх виникненні, на другому, який складався із двох фаз, визначали ефективність психотерапії, кардіотропної терапії та диференційованої психофармакотерапії при лікуванні СФР у підлітків. Перша фаза другого етапу дослідження являла собою 8-тижневе відкрите порівняльне контрольоване дослідження ефективності психотерапії та кардіотропного лікування. Друга фаза включала два 8-тижневих, незалежних відкритих порівняльних контрольованих дослідження: 1) оцінки ефективності психотерапії та кардіотропного лікування у 47 респондерів до лікування; 2) оцінки ефективності монотерапії інстеноном, сертраліном, ламотридґином у 67 нонреспонденрів до психотерапії та кардіотропної терапії. Обстеження підлітків проводилося перед лікуванням, через 8 і 16 тижнів терапії. Перед початком дослідження підлітків було рандомізовано за статтю, віком, діагностичними категоріями МКХ-10 та рівнем соматизації згідно з SCL-90-R. Наприкінці першої фази дослідження пацієнтів було поділено на респондерів (з редукцією інтегрального показника субшкали соматизації SCL-90-R більше, ніж на 50%) та нонреспондерів (з редукцією інтегрального показника субшкали соматизації SCL-90-R менше, ніж на 50 %). За результатами факторного аналізу доведено значення впливу низки резидуально-органічних (hA2 = 0,25, FФ = 6,63; Fст = 4,38; р 0,05). Після курсу
8-тижневої кардіотропної терапії (рис.3б) спостерігалася значна (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020