.

Вікові особливості росту, будови та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета під впливом гравітаційного перевантаження та в умовах захисту ві

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
184 4117
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ.С.І.ГЕОРГІЄВСЬКОГО

Чернов Антон Тимофійович

УДК: 599.323.4“46”: 531.5: 591.572: 611.71

Вікові особливості росту, будови та формоутворення довгих трубчастих
кісток скелета під впливом гравітаційного перевантаження та в умовах
захисту від нього (анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті
ім.С.І.Георгієвського, Міністерство охорони здоров’я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пикалюк Василь
Степанович,

завідувач кафедри нормальної
анатомії людини, Кримський

державний медичний університет
ім. С.І.Георгієвського МОЗ України.

Офіційні опоненти:

Лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки,
доктор медичних наук, професор Ковешніков Володимир Георгійович,
завідувач кафедри нормальної анатомії людини, Луганський державний
медичний університет МОЗ України;

Доктор медичних наук, Фоміних Тетяна Аркадіївна, професор кафедри
загальної хірургії з курсом топографічної анатомії та оперативної
хірургії, Кримський державний медичний університет ім.С.І.Георгієвського
МОЗ України.

Провідна установа:

Івано-Франківський державний медичний університет, кафедра нормальної
анатомії МОЗ України.

Захист відбудеться 19.04.2006 р. об 15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному
медичному університеті ім.С.І.Георгієвського (95006, м. Сімферополь, б.
Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім.С.І.Георгієвського (95006, м. Сімферополь, б.
Леніна, 5/7).

Автореферат розіслано 01.03.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні дані свідчать про те, що кістки виконують
не тільки опорну функцію, але й мають здатність реагувати на різні екзо-
і ендогенні фактори, тим самим беручи участь у регуляції гомеостазу
організму. Функціональній анатомії скелета під впливом різних факторів
зовнішнього та внутрішнього середовища присвячені роботи багатьох учених
(Федонюк Я.І., 1997; Довгалюк Т.Я., Пикалюк В.С., Клімова Р.О.,
Лавренюк В.Є., 2001; Сікора В.З., Каваре В.І., Кіптенко Л.І., 2002;
Ковешніков В.Г., Кащенко С.А., Маврич В.В., 2004; Лузін В.І.,
Сткляніна Л.В., 2005).

Одним із таких факторів є вплив гравітаційних перевантажень
(Вартбаронов Р.А., Хоменко М.Н., Бондаренко Р.А., 1996; Дворніков М.В.,
Хоменко М.Н., Воєводін В.С., 2000; Таірбеков М.Г., 2002; Сак А.Е., 2004;
Верченко І.А., 2005). У зв’язку зі стрімким розвитком нових технологій
пошук засобів захисту організму, який знаходиться під впливом
різноманітних негативних факторів навколишнього середовища, є достатньо
актуальним питанням.

Навколишнє середовище – багатокомпонентна система, одною зі складових
якої є сила тяжіння, обумовлена присутністю гравітаційного поля Землі,
яке протягом багатьох мільйонів років брало участь у формуванні
функціональної морфології живих організмів, що безумовно впливало на
розвиток і формування останніх. У зв’язку з цим, практичне значення
дослідження біологічної ролі гравітації з’явилося тоді, коли живі
організми опинилися в умовах космічного польоту, в умовах, де
гравітаційне поле відсутнє (Таірбеков М.Г., 2002). Не менш важливою була
та досі залишається проблема, пов’язана з пошуком нових, достатньо
ефективних засобів захисту пілотів, які зазнають впливу великих
гравітаційних перевантажень під час польоту на високоманеврових літаках,
так як засоби, що використовуються у сучасній авіації, недостатньо
ефективні, про що свідчать високі негативні показники професійного
здоров’я льотного складу (Рудний Н.М., Васильев П.В., Гозулова С.А.,
1996; Пономаренко В.А., 2001; Бухтіяров І.В., Воробйов О.А., Хоменко
М.Н., 2002).

Але, для успішного вирішення даної проблеми необхідно, в першу чергу,
з’ясувати морфологічні основи фізіологічних реакцій, що виникають в
організмі під впливом гравітаційного перевантаження. Пошуку розв’язків
даної проблеми присвячена наша робота, метою якої є дослідження змін у
довгих трубчастих кістках скелета щурів різних вікових груп, що
виникають під впливом гіпергравітвції, а також в умовах методу фізичного
захисту.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Кримського
державного медичного університету в рамках науково-дослідної теми
кафедри нормальної анатомії людини №0104U002080 “Вікові
морфофункціональні особливості окремих органів і систем під впливом
гравітаційних перевантажень і різних методах їх корекції”. Автором,
згідно з планом дисертаційної роботи, здійснено постановку експерименту,
забір матеріалу, його дослідження, обробку і аналіз отриманих даних.

Мета і задачі дослідження. Комплексно дослідити вікові особливості
остеогенезу тварин під впливом гравітаційного перевантаження величиною
9g, тривалістю 10 хвилин зі швидким зростанням-спадом та у щурів, що
знаходилися в умовах методу фізичного захисту.

Для досягнення цієї мети поставлено наступні задачі:

1. Вивчити вікові закономірності росту, будови, формоутворення,
хімічного складу та біомеханічних властивостей довгих трубчастих кісток
скелета інтактних щурів з метою проведення коректного порівняльного
аналізу результатів експерименту.

2. Виявити особливості росту, будови, формоутворення, хімічного складу
та біомеханічних властивостей довгих трубчастих кісток скелета щурів, що
знаходилися під впливом гравітаційного перевантаження, в залежності від
віку та та тривалості експерименту.

3. Визначити особливості росту, будови, формоутворення, хімічного
складу та біомеханічних властивостей довгих трубчастих кісток скелета
щурів різних вікових груп під впливом ідентичного гравітаційного
перевантаження, але в умовах методу фізичного захисту.

Об’єкт дослідження: скелет щурів лінії Вістар трьох вікових груп
(статевонезрілих, статевозрілих та старечого віку).

Предмет дослідження: морфогенез довгих трубчастих кісток скелета під
впливом гравітаційного перевантаження та в умовах фізичного захисту.

Методи дослідження: Остеометрія – дослідження темпів росту і
формоутворення кісток; гістоморфометрія – описання структури та
визначення параметрів наросткових хрящів і діафізів довгих трубчастих
кісток; процентно-ваговий метод визначення співвідношення води,
органічних і неорганічних сполук; біохімічний метод (фотоколориметрія,
емісійна спектрофотометрія) – виявлення мінерального та макроелементного
складу; біомеханічні методики – визначення міцності суцільної кістки;
трансмісійна та растрова електронна мікроскопія для морфологічного
дослідження ультраструктури внутрішньоклітинних компонентів та
об’ємно-просторової будови кісткової тканини; метод варіаційної
статистики – визначення вірогідності отриманих результатів, їх
взаємозв’язку та взаємообумовленості.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на експериментальному
матеріалі здійснено комплексне вивчення особливостей росту, будови,
формоутворення, хімічного складу та біомеханічних властивостей довгих
трубчастих кісток скелета щурів лінії Вістар різних вікових груп, що
знаходилися під безпосереднім впливом великого щодо величини, тривалості
та швидкості зростання-спаду гравітаційного перевантаження, а також в
умовах фізичного захисту. За допомогою комплексу класичних методів
дослідження (остеометричного, гістоморфометричного, біохімічного,
біомеханічного, математичного) отримано нові дані, які свідчать про
зміни росту, структури, хімічного складу та міцності досліджуваних
кісток за умов впливу гравітаційних перевантажень. Доведено доцільність
використання методу фізичного захисту з метою попередження виникнення
несприятливих змін морфогенезу довгих трубчастих кісток скелета, що
виникають під впливом гравітаційних перевантажень.

Практичне значення отриманих результатів. В експерименті виявлено
морфофункціональні зміни кісткової системи щурів лінії Вістар різних
вікових груп під впливом гравітаційного перевантаження. Отримані дані
формують уяву про регуляцію остеогенезу в різні вікові періоди під
впливом на організм гравітаційного перевантаження, а також можуть бути
використані у функціональній морфології кісткової системи, травматології
та авіакосмічній медицині для прогнозування несприятливих змін у кістках
скелета осіб льотного складу. Пропонується засіб, за допомогою якого
вираженість змін, що виникають у довгих трубчастих кістках під впливом
гравітаційного перевантаження, може бути значно зменшена. Результати
дослідження впроваджено у навчальний процес і науково-дослідну роботу
кафедр нормальної анатомії людини медичних ВНЗів України (Тернопіль,
Харків, Івано-Франківськ, Суми, Луганськ, Дніпропетровськ, Львів).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено
експериментальні та морфофункціональні дослідження, аналіз
гістопрепаратів, статистичну обробку отриманих результатів та їх
узагальнення. Інтерпретація результатів дослідження, основні положення,
що виносяться на захист, і висновки належать авторові.

Апробація результатів ддослідження. Матеріали усіх розділів
дисертації відображено в публікаціях, рукописі й авторефераті,
обговорено та схвалено на наукових конгресах і конференціях: “VII
міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта”,
(Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.); 76-й науково-практичній
конференції (Сімферополь, 22 квітня 2004 р.); V міжнародному конгресі з
інтегративної антропології (Вінниця, 3-4 червня 2004 р.);
науково-практичній конференції “Гістологія на сучасному етапі розвитку
науки” (Тернопіль, 12-13 жовтня 2004 р.); симпозіумі “Біологія
опорно-рухового апарату” (Сімферополь-Ялта, 3-5 листопада 2004 р.);
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних
досліджень – до прогресу у медицині” (Харків, 17-18 січня 2005 р.);
міжнародному анатомічному симпозіумі “100-th annual meeting” (Лейпциг,
11-14 березня 2005 р.); 77-й науково-практичній конференції
(Сімферополь, 20 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Проблеми вікової фізіології” (Луцьк, 29-30 вересня 2005
р.).

Публікації. Основні результати дисертації відображено в 11 наукових
працях, із них 4 статті – у наукових спеціалізованих фахових виданнях та
7 тезисів. Самостійно опубліковано 2 роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація представлена на 190
сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури,
розділу, що характеризує матеріал і методи дослідження,
експериментальної частини, аналізу отриманих ретаних джерел і додатків.
Дисертація ілюстрована 54 рисунками, 54 цифровими мікрофотографіями, 10
таблицями, з яких 9 подані у додатках. Перелік використаних джерел
містить 271 найменування, у тому числі 133 закордонних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальне дослідження проведено
на 108 білих щурах лінії Вістар трьох вікових груп: статевонезрілих,
репродуктивного та старечого віку (з початковою масою: 100-110, 200-220
і 270-330 гр).

Комісією з біоетики Кримського державного медичного університету
(протокол №5 від 25.10.2005) встановлено, що проведене наукове
дослідження відповідає етичним вимогам згідно наказу МОЗ України №231
від 01.11.2000.

Схема експерименту

Група Серія Тривалість

експерименту Маса Кількість

тварин

I група

статевонезрілі Серія 1 – контроль 10 діб 30 діб 100-110 гр 12 шт.

Серія 2 – навантаження 10 діб 30 діб —-//—- 12шт

Серія 3 – навантаження + захист 10 діб 30 діб —-//—- 12шт

II група

статевозрілі Серія 1 – контроль 10 діб 30 діб 200-220 гр 12 шт

Серія 2 – навантаження 10 діб 30 діб —-//—- 12 шт

Серія 3 – навантаження + захист 10 діб 30 діб —-//—- 12 шт

III група

старечі Серія 1 – контроль 10 діб 30 діб 270-330 гр 12 шт

Серія 2 – навантаження 10 діб 30 діб —-//—- 12 шт

Серія 3 – навантаження + захист 10 діб 30 діб —-//—- 12 шт

Відповідно до схеми експерименту, тварини всіх вікових груп були
розподілені на три серії, по дванадцять у кожній. У першу ввійшли
контрольні тварини. У зв’язку з тим, що умови експерименту передбачали
наявність таких побічних факторів, як шум, вібрація та відсутність
світла у внутрішньому об’ємі центрифуги, для забезпечення
безпосереднього дослідження впливу самої гіпергравітації, тварини
контрольної серії знаходилися на момент експерименту в однотипових,
світлонепроникних пластикових контейнерах на верхній площині центрифуги.
Другу серію складали щури, що знаходилися під впливом гравітаційного
перевантаження, модельованого за допомогою експериментальної центрифуги
ЦЕ-2/500 з радіусом 0,5 м і робочим діапазоном від 1 до 50 g.
Направлення дії перевантаження – поперечне (бік у бік). Величина
перевантаження становила 9 g, градієнт зростання – 1,4-1,6 g/с, спаду –
0,6-0,8 g/с, тривалість експозиції – 10 хвилин. Перевантаження
моделювали у вигляді трихвилинних проміжків з інтервалом між ними в 30
сек. Для забезпечення стандартних умов щури другої серії знаходилися в
однотипових пластикових контейнерах, що давало змогу фіксувати всіх
тварин в однаковій позиції – головою в напрямку руху центрифуги.

У третю серію ввійшли тварини, що знаходилися під впливом ідентичного
перевантаження, але в умовах запропонованого методу фізичного захисту.
За прототип фізичного захисту був узятий імерсійний метод захисту
біологічних об’єктів під впливом гравітаційних перевантажень, в умовах
якого тварина знаходиться у рідині (Ціолковський К.Е., 1891; Лисенко
В.В., Бекетов А.І., 2002). Тварин розташовували в герметичних
пластикових циліндрах, забезпечених вентиляційною системою, які потім, у
свою чергу, розміщалися в інших металічних контейнерах, заповнених
водою.

Залежно від тривалості експерименту всі тварини були розподілені на
дві підгрупи. Першу складали щури, що знаходилися під впливом
гравітаційних перевантажень протягом 10 діб, другу – тварини, що
знаходилися в експерименті 30 діб.

Експеримент відбувався щоденно, в один і той же час, відповідно до
правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які
використовуються в експериментальних та інших наукових дослідженнях
(Council of Europe, 18.03.1986).

Утримання тварин здійснювалося відповідно до науково-практичних
рекомендацій щодо догляду за експериментальними тваринами (Кожем’якін
Ю.М., Хромов О.С., Філоненко М.А., Сайфетдінова Г.А., 2002).

Після закінчення термінів експерименту (через 10 та 30 днів) тварин
виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом.
Звільняли від м“яких тканин великогомілкову та плечову кістки, які потім
зважували на торсійних вагах ВТ-500 з точністю до 1 мг. Програма
остеометрії включала показники найбільшої довжини кістки, ширини
проксимального та дистального епіфізів, передньозаднього розміру
середини діафізу та ширини середини діафізу (Duerst, 1926).

Для гістологічного дослідження брали фрагменти проксимальних епіфізів
і середини діафізів великогомілкової кістки, які фіксували в 10% розчині
нейтрального формаліну, декальцинували в 5% розчині мурашиної кислоти,
зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації та заливали в парафінові
блоки. Парафінові гістологічні зрізи товщиною 5-10 мкм забарвлювали
гематоксилін-еозином. Морфометрію діафізу та наросткового хряща
проксимального епіфізу великогомілкових кісток здійснювали на
цитоморфологічному комплексі ”Олімпус” – C 5050 ZOOM з об’єктивами
Plan 10 x /0,25 і Plan 40 x /0,65 за допомогою комп’ютерної програми
Adobe Photoshop.

Морфометрія наросткового хряща включала показники загальної
ширини хряща, ширини зон проліферуючого і дефінітивного хрящів. За
допомогою 100-точкової вимірювальної сітки визначали процентне
співвідношення клітинних елементів і міжклітинної речовини наросткового
хряща, частку первинної спонгіози, кількість клітин у зоні
проліферуючого та дефінітивного хрящів. Перелік морфометрічних
показників поперекових зрізів діафізів включав: товщину стінки діафізу
(компактної кістки), ширину зон зовнішніх і внутрішніх генеральних
пластин, ширину остеонного прошарка, діаметр остеонів і їх каналів.
Зображення зберігали на жорсткому диску, після чого виготовляли
кольорові фотографії.

Для ультраструктурних досліджень методом трансмісійної електронної
мікроскопії шматочки наросткового хряща та діафізу великогомілкової
кістки послідовно фіксували в 2,5 % розчині глютаральдегіду на 0,1 М
фосфатному буфері (рН 7,4), а потім у 1 % розчині осмійної кислоти.
Ультратонкі зрізи виготовляли алмазним ножем, препарати на мідних
сіточках контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю. Розглядали в
трансмісійному електронному мікроскопі ЕМВ-100Б.

Для дослідження об’ємно-просторової організації методом растрової
електронної мікроскопії шматочки метафізів довгих кісток, розподілених
навпіл у сагітальній площині, фіксували в 4 % розчині параформальдегіду
на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4) та зневоднювали в спиртах зростаючої
міцності. Потім закріплювали на спеціальних металевих пластинках, за
допомогою струмопровідного клею Condacting carpan cement (Watford,
England), та напиляли алюмінієм в універсальному вакуумному пості ВУП-5.
Отримані зразки розглядали та фотографували за допомогою растрового
електронного мікроскопу РЕМ-100У.

Хімічне дослідження кісток складалося з визначення процентного
співвідношення вмісту води, органічного та мінерального компонентів
кістки за допомогою процентно-вагового методу. Зважену кістку висушували
до постійної ваги в муфельній печі SNOL 8,2/1100 при температурі 105°С.
За різницею ваги вологої і сухої кістки визначали її вологість. Потім
висушену кістку спалювали при температурі 520°С протягом 12 годин.
Шляхом зважування попелу вираховувалася загальна кількість мінеральної
речовини на сухий залишок.

Для дослідження макроелементного складу кісток 5 мг кісткової золи
розчиняли в 2 мл 0,1 Н хімічно

чистої соляної кислоти і доводили об“єм розчину дистильованою водою до
25 мл. Вміст кальцію, калію і натрію визначали методом спектрометрії на
полум”яному фотометрі ASS-3. Відсотковий вміст фосфору визначали на
спектрофотометрі “СФ-26”. Дослідження проводилося в повній відповідності
до інструкцій для цих приладів.

Біомеханічні параметри плечових кісток досліджували на прогин на
універсальній навантажувальній машині Р-0,5 зі швидкістю навантаження
0,25 мм/хвил. Використовували таку модель навантаження, при якій
досліджувана кістка знаходилась на двох опорах, а сила навантаження
діяла посередині між ними. У момент повної руйнації кістки прибор
автоматично вимикався, а загальна міцність відображалася на шкалі
машини. Розраховували питому стрілу прогину, межу міцності, модуль
пружності та роботу руйнації кістки.

Дані, отримані в результаті дослідження, обробляли з використанням
методів варіаційної статистики. Вірогідною вважали імовірність помилки
менше 5% (р0,05) для плечової кістки
та на 7,26% (р>0,05) і 5,76% (р0,05) і
3,86% (р>0,05) для плечової та на 3,44% (р>0,05) і 2,96% (р>0,05) для
великогомілкової кістки. Ширина проксимального та дистального епіфізів
також перевищувала контрольні показники, але менш значно. У тварин, що
знаходилися в умовах фізичного захисту, нами виявлено однотипові зміни,
з тією лише різницею, що вони мають значно меншу вираженість, що може
вказувати на нівелюючий вплив цього методу (рис. 1.).

Гістологічні дані свідчать про наявність змін, як у наростковому
хрящі, так і в компактній речовині діафізу. Морфометрично, протягом
усього експерименту, відбувається збільшення загальної ширини
наросткового хряща за рахунок розширення всіх його зон (у першу чергу,
зони проліферуючого та дефінітивного хряща).

10 діб 30 діб 10
діб 30 діб 10 діб
30 діб

статевонезрілі
статевозрілі старечі

Рис. 1. Показники остеометрії плечової кістки тварин усіх вікових груп
у співвідношенні з контролем ( де * – статистична достовірність. По осі
абсцис: 1-довжина кістки, 2-ширина проксимального епіфізу, 3-ширина
дистального епіфізу, 4-ширина середини діафізу, 5-товщина середини
діафізу).

Так, на 10-ий день показник загальної ширини наросткового хряща
перевищує контроль на 7,71% (р>0,05), що стало можливим у результаті
збільшення зон проліферуючого та дефінітивного хрящів на 8,97%
(р0,05). Частка первинної спонгіози на цей час зменшена на 3,71%
(р0,05). При дослідженні наросткових хрящів тварин, які
знаходилися в умовах фізичного захисту, протягом усього експерименту
виявлено одноманітні зміни, які, однак, мають меншу вираженість та не
підтверджуються методом статистичного аналізу. Так, порівняно з
експериментальними щурами ширина наросткового хряща у даних тварин на
10-у добу перевищувала контроль лише на 3,12% (р>0,05), а на 30-у добу –
на 2,55% (р>0,05), що пов’язано з меншою шириною всіх досліджуваних зон
та кількістю хондроцитів, що в них розташовані.

Аналіз морфометрічного дослідження діафізу великогомілкової кістки
статевонезрілих щурів підтверджує дані, отримані при проведені
остеометрії, які свідчать про зростання поперекових розмірів (рис. 2).

На 10-ий день, у наслідок безпосереднього впливу гравітаційного
перевантаження, відбувається розширення зони зовнішніх генеральних
пластин, остеонного шару, зони внутрішніх генеральних пластин, діаметру
остеонів та їх каналів на 9,57% (р0,05), 3,71% (р>0,05) та 3,97% (р>0,05) відповідно. На 30-у добу
зміни мають аналогічний характер, але всі показники, окрім показників
ширини зони внутрішніх генеральних пластин та діаметру остеонів, які
продовжують збільшуватися та перевищують контроль на 1,96% (р>0,05) і
5,75% (р>0,05), мають менш виражене відхилення, що може деяким чином
свідчити про розвиток більш потужних процесів, спрямованих на
пристосування кістки до нових умов (рис. 2.).

Рис. 2. Показники морфометрії діафізу великогомілкової кістки тварин
усіх вікових груп на 10 добу експерименту у співвідношенні з контролем (
де * – статистична достовірність. По осі абсцис: 1-загальна товщина
стінки діафізу, 2-ширина зони зовнішніх генеральних пластин, 3-ширина
остеонного шару, 4-ширина зони внутрішніх генеральних пластин, 5-
діаметр каналу остеону, 6- діаметр остеону).

При дослідженні поперечного зрізу середини діафізу великогомілкових
кісток тварин, що знаходилися в умовах фізичного захисту, нами виявлено,
у принципі, однотипові зміни, які, однак, мають меншу вираженість
протягом усього експерименту. Таким чином, нівелюючий вплив методу
фізичного захисту на дію гравітаційного перевантаження виявляється і
щодо компактної речовини діафізу (рис. 2.).

При розгляді особливостей змін хімічного складу довгих трубчастих
кісток скелета статевонезрілих щурів можна помітити, що вони мають
односпрямований характер і розрізняються лише кількісно. У
досліджуваних кістках мала місце тенденція до зниження процентного
вмісту води, відносної частини органічних речовин і підвищення
неорганічного компонента. Так, на 10-у добу вміст мінерального
компонента у плечовій та великогомілковій кістках збільшується на 6,42%
(р0,05). На 30-у добу у плечовій кістці частка
мінерального компоненту продовжує збільшуватись та перевищує контроль на
5,48% (р0,05). При дослідженні хімічного
складу великогомілкових кісток тварин, що знаходилися в умовах фізичного
захисту, виявлена тенденція зберігається, однак, протягом усього
експерименту є статистично недостовірною.

Аналіз макроелементного складу великогомілкових кісток
статевонезрілих щурів підтверджує дані, отримані при дослідженні
хімічного складу. У наслідок впливу безпосереднього гравітаційного
перевантаження, на 10-у добу підвищується вміст усіх досліджуваних
елементів: калію на 3,17% (р>0,05), натрію на 3,44% (р>0,05), кальцію на
2,78% (р>0,05) та фосфору на 5,16% (р0,05) та 12,93% (р>0,05), а також питомої стріли прогину – на 2,43%
(р>0,05). Підвищення відносно контролю показників межі міцності, модуля
пружності та мінімальної роботи руйнації на 21,13% (р0,05) та 32,33% (р0,05) відповідно. На 30-у добу ті ж показники
становили 3,47 % (р>0,05) і 5,15 % (р0,05) і 3,32 % (р>0,05) для великогомілкової. Щодо остеометрічних
показників, які були отримані при дослідженні довгих трубчастих кісток
тварин, що знаходилися в умовах фізичного захисту, то вони відрізнялися
меншою виразністю протягом усього експерименту.

Аналіз даних, отриманих при дослідженні наросткового хряща
великогомілкових кісток щурів статевозрілого віку, виявив зміни, що
відрізнялися від змін, які були виявлені у статевонезрілих тварин. Так,
після 10-денного спостереження у тварин, що знаходилися під
безпосереднім впливом гіпергравітації, відбувається зменшення ширини
ростової пластинки, зони дефінітивного хряща, частки первинної спонгіози
та кількості хондроцитів у дефінітивній зоні на 1,9% (р>0,05), 3,37%
(р>0,05), 0,88% (р>0,05) та 3,28% (р>0,05) відповідно. Однак, показники
зони проліферуючого хряща, процентного співвідношення клітин до
міжклітинної речовини та кількості хондроцитів проліферуючої зони
перевищують контроль на 6,66% (р-DFn O P R ? ? ¬ 6 8 : v x z ’ ae Dtl n AE AE O ?? AE AE ?? ? ? ?? ? ? ?? ? ? O AE AE O AE AE AE AE до 3,44%. На 30-у добу показник ширини зони зовнішніх генеральних пластин залишається практично на тому ж рівні і перевищує контрольні дані на 3,96% (р>0,05). Усі інші показники на цей час знижуються, але
все ще перевищують контроль, хоч їх відхилення незначне, не
підтверджується статистично і коливається в межах від 0,34% до 2,01%. У
тварин, що знаходилися в умовах методу фізичного захисту, зміни
морфометрічних показників поперечного зрізу середини діафізу мають ще
менш виразний характер. Достатньо відзначити, що протягом усього
експерименту вони не підтверджуються статистично і перевищують
контрольні дані не більше ніж на 1,5%. Таким чином, у статевозрілих
щурів, що знаходилися в умовах фізичного захисту, вплив гравітаційного
перевантаження призводить до менш значних змін компактної тканини
середини діафізу, на відміну від тварин, що зазнають безпосереднього
впливу гіпергравітації.

Хімічний склад великогомілкових кісток тварин цієї вікової групи
протягом усього дослідження не зазнав значних, статистично достовірних
змін, які, однак, залежно від термінів експерименту мають неоднаковий
характер. На 10-у добу має місце тенденція до зниження процентного
вмісту води, органічних речовин і підвищення неорганічного компоненту.
На 30-у добу, навпаки, відмічали збільшення процентного вмісту води та
органічних речовин зі зменшенням вмісту мінералів. Але, у зв’язку з тим,
що показники протягом усього експерименту відхилялися від контрольних не
більше ніж на 2,5%, у даному випадку, можна, скоріш за все, говорити
лише про прояв тенденції. Щодо тварин, які знаходилися в умовах
фізичного захисту, то хімічний склад їх кісток зазнав незначних
коливань, де відхилення показників було не вище за 0,5%. Таким чином,
враховуючи відсутність суттєвих змін хімічного складу у тварин усіх
експериментальних серій, визначити нівелюючий ефект методу фізичного
захисту на дію гравітаційного перевантаження протягом усього дослідження
не є можливим.

Дані, отримані при досліджені хімічного складу, підтверджуються
змінами макроелементного складу великогомілкових кісток. На 10-у добу у
тварин, що знаходилися під безпосереднім впливом гіпергравітації,
підвищується вміст усіх досліджуваних елементів, відхилення показників
яких, однак, не відрізняються великою виразністю і крім кальцію,
відхилення якого становило 2,39% (р0,05). Усі інші показники перевищують контрольні дані, але їх
відхилення ще менше, ніж при 10–денному терміні і коливаються в межах
від 0,36% до 1,48%. Отримані дані свідчать про те, що гравітаційне
перевантаження не викликає достатньо вагомих змін у стані
макроелементного складу досліджуваних кісток статевозрілих щурів
протягом усього експерименту. У тварин, що знаходилися в умовах
фізичного захисту, виявляється аналогічна тенденція, але, як і в усіх
інших випадках, зміни мають тенденційний характер і їх відхилення, окрім
показника кальцію, вміст якого знижено відносно контролю на 1,63%, не
перевищує 0,5% (р0,05) і
16,44% (р>0,05), а межі міцності та модуля пружності нижчі на 15,82%
(р0,05). Показник мінімальної роботи руйнації, порівняно з 10-ою добою,
знижується до 9,09% (р>0,05). Показники межі міцності та модуля
пружності знижені відносно контролю на 12,54% (р0,05), 4,4% (р>0,05) і 2,88% (р>0,05)
для плечової кістки, і на 5,12% (р0,05). В умовах
фізичного захисту відмічали аналогічні зміни. На 10-у добу показники
обох кісток практично дорівнюють контролю, а на 30-у добу мають
тендеційний характер. Таким чином, вплив методу фізичного захисту
виявляється в усіх вікових групах, але враховуючи, що і в цьому випадку
різниця з контролем є достатньо високою, він не є абсолютним.

Морфометричні показники наросткового хряща тварин старечого віку всіх
експериментальних серій перевищують контрольні дані. На 10-у добу від
початку спостереження ширина ростової пластинки зростає на 6,04%
(р>0,05), зон проліферуючого та дефінітивного хрящів – на 4,32% (р>0,05)
та 3,49 (р>0,05) з одночасним збільшенням хонроцитів у даних зонах на
3,65% (р>0,05) та 2,27% (р>0,05) відповідно. Частка первинної спонгіози
перевищує контроль на 0,82 (р>0,05), а процентне співвідношення
хондроцитів та міжклітинної речовини – на 4,45% (р0,05) та 3,82 (р>0,05). У тварин,
що знаходилися в умовах фізичного захисту, зміни морфометрічних
показників мають аналогічний характер, але відрізняються, як і в
попередніх випадках, меншими абсолютними величинами.

Аналіз морфометричних показників поперечного зрізу середини діафізу
великогомілкових кісток щурів старечого віку також підтверджує
остеометрічні дані, що проявляється у підвищенні товщини стінки діафізу,
ширини зони зовнішніх генеральних пластин та остеонного шару, показники
яких на 10-у добу експерименту перевищують контрольні дані на 3,23%
(р0,05). У свою чергу, порівняно з
контролем, звужується зона внутрішніх генеральних пластин на 3,27%
(р>0,05). На 30-у добу зона зовнішніх генеральних пластин продовжує
розширюватися та перевищує контроль на 9,18% (р0,05). Питома стріла прогину перевищує
контроль на 11,08% (р>0,05). На 30-ий день, навпаки, міцність та
жорсткість кісток зростає з паралельним зменшенням еластичності, що
підтверджується підвищенням, відносно контролю, показників межі
міцності, модуля пружності та мінімальної роботи руйнації на 20,97%
(р0,05). Показник питомої стріли
прогину нижчий від контролю на 12,77% (р>0,05). У тварин, що знаходилися
в умовах фізичного захисту, як і в попередніх вікових групах, зміни
мають аналогічний характер та відрізняються лише рівнем коливань, що
свідчить про нівелювання фізичним захистом змін біомеханічних показників
плечових кісток, які виникають під впливом гравітаційного
перевантаження, також і у щурів старечого віку.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано дані, що характеризують особливості росту, будови
та формоутворення довгих трубчастих кісток щурів лінії Вістар різних
вікових груп під впливом великого по величині, тривалості та швидкості
зростання-спаду гравітаційного перевантаження, а також при нівелюванні
даного впливу за допомогою методу фізичного захисту. Отримані результати
можуть мати практичне застосування в авіакосмічній медицині з метою
профілактики змін, які виникають у скелеті осіб льотного складу.

1. Ріст та будова кісток щурів контрольної серії усіх вікових груп
характеризуються наявністю постійних ростових процесів, що
супроводжуються перебудовою кісткового матриксу, поступовим потовщенням
компактної кістки та звуженням наросткового хряща. Зі збільшенням віку
тварин також відбувається зростання мінералізації кісток і зменшення
вмісту води та органічних речовин. Біомеханічні властивості
досліджуваних кісток, в залежності від віку, характеризуються поступовим
підвищенням їх міцності та жорсткості з паралельним зменшенням
еластичності.

2. Гравітаційне перевантаження суттєво впливає на ріст, будову та
формоутворення довгих трубчастих кісток тварин усіх вікових груп.
Ступінь вираженості змін залежить від віку тварин (більш стабільні
статевозрілі тварини), умов експерименту (безпосередній вплив
гравітаційного навантаження і використання метода фізичного захисту) та
тривалості впливу досліджуваного фактора (екзогенний вплив на скелет
статевонезрілих та статевозрілих щурів максимально виражений в перші 10
діб, а у тварин старечого віку на 30 добу).

3. Вплив гіпергравітації призводить до прискорення темпів росту
досліджуваних кісток, що проявляється однотиповими, характерними для
усіх вікових груп морфоструктурними перетвореннями, максимально
вираженими у статевонезрілих тварин на 10 добу експерименту: збільшенням
ширини та товщини середини діафізу великогомілкових кісток на 9,62% і
6,41%, розширенням зони зовнішніх генеральних пластин на 9,57%,
остеонного шару на 9,13%, діаметра остеонів на 5,75% з паралельним
розширенням наросткового хряща великогомілкової кістки, за рахунок
превалювання зон проліферуючого і дефінітивного хрящів на 8,97% та
7,58%, а також збільшенням у цих зонах кількості хондроцитів на 8,43% та
8,75% відповідно. Всі ці величини є статистичнодостовірними.

4. Дія гравітаційного перевантаження протягом 10 діб призводить до
підвищення мінеральної насиченості досліджуваних кісток статевонезрілих
щурів на 6,42%, а також до їх гіпогідратації та зниження органічного
компоненту на 5,91%, що супроводжується збільшенням вмісту кальцію і
фосфору на 2,78% та 5,16%. Мінеральна насиченість, вміст води, органіки
та стан макроелементного складу кісток статевозрілих тварин практично
дорівнюють контролю протягом усього експерименту. У тварин старечого
віку на 30 добу дослідження відбувається статистично достовірне
підвищення мінеральної насиченості на фоні гіпогідратації та зниження
органічного компоненту кісток із збільшенням вмісту фосфорнокислих
мінералів на 4,31%.

5. Гравітаційне перевантаження тривалістю 10 діб призводить до
зниження міцності і жорсткості плечових кісток тварин усіх вікових груп.
Вплив перевантаження протягом 30 діб у щурів статевонезрілого та
старечого віку призводить до підвищення міцності і жорсткості
досліджуваних кісток, а у статевозрілих тварин біомеханічні показники
суттєво не змінюються.

6. Використаний в експерименті метод фізичного захисту від
негативного впливу гіпергравітації позитивно впливає на ростові процеси,
морфологічну структуру, мінералізацію та біомеханічні властивості довгих
трубчастих кісток тварин усіх вікових груп протягом усього експерименту,
фактично нормалізуючи досліджувані показники відповідно до контрольного
рівня.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати, отримані в ході дослідження вікових особливостей росту,
будови та формоутворення довгих трубчастих кісток скелета тварин, що
знаходилися під впливом гравітаційного перевантаження, можна
використовувати в науково-експериментальних дослідженнях опорно-рухового
апарата та у навчальному процесі при викладанні експериментальної
остеології.

2. Отримані експериментальні дані дозволяють прогнозувати ступінь
вираженості змін скелета у різні вікові періоди, що виникають під
впливом гіпергравітації.

3. Для профілактики структурних, біохімічних та біомеханічних змін
скелета, виникаючих в наслідок впливу гравітаційного перевантаження і
здатних у випадку інтенсивного розвитку призвести до патології,
рекомендувати для використання в авіакосмічній медицині метод фізичного
захисту, що дозволить значною мірою нівелювати їх прояви.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пикалюк В.С., Чернов А.Т. Изменение ростовых показателей костей
крыс разных возрастных групп под влиянием гипергравитации // Український
медичний альманах. – 2005. – Т. 8, №1. – С.137-142.

2. Чернов А.Т. Изменения ростовых показателей длинных трубчатых
костей крыс разных возрастных групп под воздействием гипергравитации,
нивелируемой физическим методом защиты // Світ медицини та біології. –
2005. – №1. – С. 54-63.

3. Чернов А.Т. Изменение химического состава скелета крыс
разных возрастных групп под

воздействием гипергравитации и в условиях защиты от неё //
Таврический медико-биологический

вестник. – 2005. – Т. 8, №3. – С. 136-141.

4. Пикалюк В.С., Чернов А.Т., Федченко К.А., Денисенко Т.В.
Изменение биомеханических показателей плечевых костей крыс при
воздействии гипергравитации и в условиях защиты от неё // Клінічна
анатомія та оперативна хірургія. – 2005. – Т.4, №4. – С. 11-14.

5. Чернов А.Т. Минеральная насыщенность, химический состав
трубчатых костей скелета при воздействии гипергравитации и её коррекции
с помощью физического метода защиты // V Міжнародний конгрес з
інтегративної антропології “Біомедична і біосоціальна антропологія”. –
Вінниця, 2004. – №2. – С. 92-93.

6. Чернов А.Т., Спирина Т.А., Кугушев Р.Ю. Изменения
остеометрических показателей большеберцовых костей крыс при воздействии
гипергравитации и её коррекции с помощью физического метода защиты //
Материалы 76-ой научно-практической конференции. – Симферополь, 2004. –
С. 77-78.

7. Чернов А.Т., Кутя С.А., Верченко И.А. Особенности химического
состава трубчатых костей скелета при воздействии гипергравитации //
Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і
освіта 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. 48. – С. 58.

8. Чернов А.Т. Зміни остеометрічних показників великогомілкових
кісток пацюків у результаті впливу гіпергравітації і корекції її впливу
за допомогою фізичного методу захисту // Матеріали науково-практичної
конференції “ Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. –
Тернопіль, 2004. – С. 77-78.

9. Пикалюк В.С., Чернов А.Т. Изменение химического состава
трубчатых костей скелета крыс при воздействии гипергравитации //
Матеріали науково-практичної конференції “Від фундаментальних досліджень
– до прогресу в медицині”. – Харків, 2005. – С.48.

10. Чернов А.Т. Изменения биомеханических свойств плечевых костей
неполовозрелых крыс в результате воздействия гипергравитации и защите
от неё // Материалы 77-ой научно-практической конференции. –
Симферополь, 2005. Т.2. – С. 16-17.

11. Чернов А.Т. Изменения биомеханических свойств плечевых костей
скелета половозрелых крыс в результате воздействия гипергравитации и в
условиях защиты от неё // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції “Проблеми вікової фізіології ”. – Луцьк, 2005. – С. 195.

АНОТАЦІЯ

Чернов А.Т. Вікові особливості росту, будови та формоутворення
довгих трубчастих кісток скелета під впливом гравітаційного
перевантаження та в умовах захисту від нього (анатомо-експериментальне
дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Кримський державний
медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь,
2006.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей росту, будови та
формоутворення довгих трубчастих кісток скелета щурів лінії Вістар
різних вікових груп під впливом на організм великого щодо величини,
тривалості та швидкості зростання-спаду гравітаційного перевантаження. У
роботі були використані анатомічні, гістологічні, морфометричні, хімічні
та математичні методи дослідження. Встановлено, що вплив гіпергравітації
призводить до виникнення морфологічних змін у довгих трубчастих кістках
скелета тварин усіх вікових груп. Ступінь та спрямованість цих змін
залежать від віку тварин, тривалості впливу фактора, а також умов, в
яких знаходилися експериментальні щури (безпосередній вплив
гравітаційного перевантаження та в умовах метода фізичного захисту).
Застосування метода фізичного захисту нівелює ефект гіпергравітації, що
проявляється уповільненням ростових процесів, нормалізацією
гістоструктури, зменшенням мінералізації кісток і поліпшенням їх
міцносних характеристик. Результати дослідження впроваджено у навчальний
процес кафедр нормальної анатомії людини медичних ВНЗів.

Ключові слова: довгі трубчасті кістки скелета, ріст, будова,
гравітаційне перевантаження, фізичний захист.

АННОТАЦИЯ

Чернов А.Т. Возрастные особенности роста, строения, формообразования
длинных трубчатых костей скелета под влиянием гравитационной перегрузки
и в условиях защиты от неё (анатомо-экспериментальное исследование). –
Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук
по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Крымский
государственный медицинский университет им. С.И.Георгиевского МОЗ
Украины, Симферополь, 2006.

Диссертация посвящена изучению особенностей роста, строения и
формообразования длинных трубчатых костей скелета крыс линии Вистар
разных возрастных групп под влиянием на организм большой по величине,
продолжительности и скорости нарастания-спада гравитационной перегрузки.
Экспериментальное исследование проведено на 108 крысах линии Вистар
разных возрастных групп: неполовозрелых с массой 110-120 гр,
половозрелых с массой 220-240 гр и старческого возраста с массой 260-330
гр. Все возрастные группы состояли из 3 серий, по 12 животных в каждой.
Первую серию составили контрольные животные. Во вторую серию были
включены животные, которые подвергались воздействию гравитационных
перегрузок. Перегрузки создавались при помощи экспериментальной
центрифуги ЦЭ-2/500 с радиусом 0,5 м и рабочим диапазоном от 1 до 50 g.
Направление действия гипергравитации – поперечное (бок в бок). Величина
перегрузки 9g, градиент нарастания составлял 1,4-1,6 g/с, спада –
соответственно 0,6-0,8 g/с. Время экспозиции составляло 10 минут. В
третью серию вошли животные, подвергавшиеся воздействию идентичных
перегрузок, но находившиеся в условиях предлагаемой нами физической
защиты. Крыс помещали в герметичный пластиковый контейнер, обеспеченный
системой вентиляции, который, в свою очередь, помещался в металлический
цилиндр, заполненный водой. В зависимости от срока эксперимента
животные каждой серии были распределены на две подгруппы. В первую вошли
крысы, подвергавшиеся воздействию гравитационных перегрузок в течение
10 дней. Вторую составили животные, находящиеся в эксперименте 30
дней.

В работе были использованы анатомические, гистологические,
морфометрические, биохимические и математические методы исследования.

Установлено, что воздействие гипергравитации вызывает появление
морфологических изменений в длинных трубчатых костях животных всех
возрастных групп. Степень и направленность этих изменений зависит от
возраста животных, длительности эксперимента, а также от условий, в
которых находились экспериментальные животные (непосредственное
воздействие гравитационной перегрузки и в условиях метода физической
защиты). Воздействие на организм гипергравитации приводит в первую
очередь к ускорению оппозиционного роста исследуемых костей. Продольные
размеры костей существенно не изменяются и практически соответствуют
контрольным данным. В эпифизарном хряще большеберцовых костей
экспериментальных животных наблюдается увеличение общей его ширины (за
счет расширения зон пролиферативного и дефинитивного хряща), повышение
содержания хондроцитов и доли первичной спонгиозы; в диафизах отмечается
расширение всех его слоев, увеличение диаметра остеонов и их каналов.
При исследовании химического состава костей наблюдается повышение доли
минеральных веществ, снижение содержания органических веществ и воды. В
неорганическом остатке костей неполовозрелых животных отмечается
повышение содержания всех исследуемых элементов (калия, натрия, кальция
и фосфора). Макроэлементный состав костей половозрелых животных от
контрольных показателей существенно не отличается. В костях животных
старческого возраста отмечается снижение содержания кальция. Под
влиянием гравитационной перегрузки прочность длинных трубчатых костей
животных неполовозрелого и старческого возраста нарастает с параллельным
увеличением жёсткости. Кости половозрелых животных на протяжении всего
опыта реагируют на перегрузки снижением прочности с параллельным
нарастанием эластичности.

Применение метода физической защиты нивелирует эффекты, вызываемые
гипергравитацией, что проявляется уменьшением скорости ростовых
процессов, нормализацией гистоструктуры, уменьшением минерализации
костей и улучшением их прочностных характеристик. Результаты
исследования внедрены в учебный процесс кафедр нормальной анатомии
человека медицинских ВУЗов.

Ключевые слова: длинные трубчатые кости скелета, рост, строение,
гравитационная перегрузка, физическая защита.

Summary

Chernov A.T. Age features of the growth, structure and
formation of the long tube bones of skeleton

under the influence of gravitational overload and also in conditions of
protection against it (anatomical-experimental research). – The
manuscript.

The dissertation competition of a scientific degree of the Medical
Sciences candidates by speciality 14.03.01 – normal anatomy. – Crimean
State Medical University MPH of Ukraine, Simferopol, 2006.

The dissertation is devoted to the features of growth, structure and
formation of the long tube bones of skeleton of rats of the Vistar’s
line of different age groups under influence of gravitational overload.
Anatomical, histological, morphometrical, chemical and mathematical
methods of research have been used. Fixed, that the introduction of the
great and prolonged hypergravitation in an organism results in the
originating of morphological changes in long tube bones of animals of
all age groups. The degree and orientation of these changes depends on
age of the animal, duration of influence of the factor and also from
the conditions of the experiment (direct action of the gravitational
overload and also under the influence of similar overloads, but in
conditions of the physical protection).

The utilization of the method of physical protection are leveling the
effect of hypergravitation, that is shown by the retardation of the
growth processes, normalization of histostructure, rising of a
mineralization of bones and the characteristics of their fastened
enrichment. The results of the research are introduced into the
educational process of faculties of anatomy of the man in medical HIGH
SCHOOLS.

Key words: long tube bones, growth, structure, gravitational
overload, physical protection.

PAGE 2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020