.

Зміни тиреоїдного гомеостазу у хворих на залізодефіцитну анемію та патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 2819
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л. ШУПИКА

Ходоровський Володимир Михайлович

УДК 616.155.194.8 – 02:616.155.1 – 008.1

Зміни тиреоїдного гомеостазу у хворих на залізодефіцитну анемію та
патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Коломоєць Михайло Юрійович,

Буковинський державний медичний університет,

перший проректор, завідувач кафедри внутрішньої медицини,

клінічної фармакології та професійних хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гайдукова Світлана Миколаївна, Заслужений
діяч науки і техніки України, Національна медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

(м. Київ), завідувач кафедри гематології та трансфузіології.

доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Заслужений діяч
науки і техніки України, Тернопільський державний медичний університет
ім І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри внутрішньої медицини з
клінічною імунологією та алергологією.

Провідна установа

Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України

Захист відбудеться “13” березня 2007 р. о 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради 26.613.06 при Національній медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “12” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06,

к. мед. н., доцент Бенца Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дефіцит заліза є найбільш розповсюдженою патологією
серед населення багатьох країн і тому вважається важливою
медико-соціальною проблемою (С.В. Видиборець, 2003). Залізо забезпечує
нормальне функціонування практично всіх біологічних систем, в т.ч. і
ендокринної (Н.А.Алексеев, 2004). Встановлено, що у щурів із
експериментальною залізодефіцитною анемією (ЗДА) спостерігається
зниження вмісту тиреоїдних гормонів у плазмі крові та порушення їхньої
кінетики (Beard J.L. et al., 1993). Виявлені зміни пов’язували із
порушенням периферичного метаболізму тиреоїдних гормонів, що властиво
хронічним нетиреоїдним захворюванням

(R.P. Peeters, 2005). Дослідження ж останніх років примусили дещо
змінити цю точку зору. Hess S.Y. et al. (2002) показали, що у щурів із
ЗДА має місце зменшення активності гемопротеїну – йодидпероксидази (ЙП),
яка забезпечує включення йоду в процеси біосинтезу тиреоїдних гормонів
(J. Zhang, M.A. Lazar, 2001). Був також доведений прямий корелятивний
зв’язок між активністю ЙП та рівнем сироваткового заліза. Водночас при
ЗДА спостерігаються порушення у центральних ланках регуляції функції
щитоподібної залози (ЩЗ) (C. Nelson et al., 1997). Дослідження
тиреоїдного гомеостазу при ЗДА носять, як правило, експериментальний
характер. Клінічні дослідження у цьому напрямку є поодинокими (M.B.
Zimmermann et al., 2002). Поза увагою дослідників залишились динаміка
показників тиреоїдного гомеостазу в ході лікування та їх вікові
особливості.

Важливими ланками патогенезу ЗДА є порушення реологічних властивостей
крові (И.А. Шамов, 2005) та морфофункціонального стану еритроцитів (М.Ю.
Аношина та співавт., 2004). Недостатня функція ЩЗ сприяє прогресуванню
мікроциркуляторних розладів при сидеропенії, оскільки тиреоїдні гормони
регулюють метаболізм глюкози та ферментних систем в еритроцитах,
покращують їх здатність до деформації (Л.И. Браверман, 2000; L.R. Turner
et al., 2002).

У зв’язку із цим, визначення показників тиреоїдного гомеостазу та
морфофункціональних властивостей еритроцитів у хворих на ЗДА, має не
тільки теоретичний, але і практичний інтерес щодо поглиблення уявлень
про патогенез даного патологічного стану та визначення шляхів його
адекватної корекції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до планів наукових досліджень Буковинського
державного медичного університету та є частиною планової
науково-дослідної роботи теми кафедри внутрішньої медицини, клінічної
фармакології та професійних хвороб “Механізми прогресування хронічних
захворювань органів травлення, поєднаних із патологією ендокринної,
дихальної та серцево-судинної систем, патогенетичне обґрунтування
диференційованого лікування” (номер держреєстрації 01.044009023).

Мета і завдання дослідження. Вивчити порушення тиреоїдного гомеостазу та
зміни морфофункціонального стану еритроцитів при ЗДА у хворих різного
віку та з урахуванням встановлених патогенетичних особливостей
удосконалити диференційоване лікування.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено низку завдань:

Визначити вміст тиреотропного гормону, вільних тироксину та
трийодтироніну у плазмі крові при ЗДА у хворих різного віку в динаміці
лікування.

Встановити можливий взаємозв’язок між показниками метаболізму заліза та
тиреоїдного гомеостазу в хворих на ЗДА.

Вивчити здатність еритроцитів до депонування гормонів (тиреоїдних та
катехоламінів) при ЗДА у хворих різних вікових груп у процесі лікування.

Визначити морфофункціональні властивості еритроцитів при ЗДА у хворих
різного віку в динаміці лікування.

Визначити взаємообумовленість змін структурно-функціонального стану
еритроцитів та порушень тиреоїдного метаболізму при ЗДА.

Вивчити функціональну активність ЩЗ при експериментальній ЗДА у щурів за
умов достатнього споживання йоду.

Удосконалити методику диференційованого лікування ЗДА з урахуванням
порушень тиреоїдного гомеостазу.

Об’єкт дослідження – показники тиреоїдного гомеостазу,
морфофункціональний стан еритроцитів та гормонодепонувальна функція
еритроцитів при ЗДА.

Предмет дослідження – плазма крові, відмиті еритроцити хворих на ЗДА та
практично здорових осіб. Плазма крові, відмиті еритроцити, щитоподібна
залоза щурів із експериментальною ЗДА та інтактних щурів.

Методи дослідження – загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні,
цитохімічні, фільтраційні, гістологічні, морфометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено окремі
патогенетичні особливості перебігу та механізми прогресування ЗДА на
підставі дослідження показників тиреоїдного гомеостазу та
морфофункціонального стану еритроцитів. Встановлено, що з віком та
зростанням ступеня тяжкості захворювання спостерігається виразніше
пригнічення секреторної функції ЩЗ. Доведено, що одним із патогенетичних
факторів прогресування розладів морфофункціонального стану еритроцитів
та їх гормонодепонувальних функцій є зниження вмісту вільних тиреоїдних
гормонів у плазмі крові хворих на ЗДА. На підставі морфологічних та
морфометричних досліджень в умовах експериментальної ЗДА в щурів описані
зміни структурної організації паренхіми ЩЗ та встановлені ознаки
гіперплазії її епітеліального компоненту. Вперше запропоновано
удосконалити методику диференційованого лікування хворих на ЗДА шляхом
призначення лікарських засобів, дія яких спрямована на корекцію
недостатньої гормонопродукувальної функції ЩЗ (калію йодид та
L-тироксин) залежно від тиреоїдного статусу хворих, що сприяє швидшому
приросту гемоглобіну та плазмового заліза.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження показників
тиреоїдного гомеостазу та морфофункціонального стану еритроцитів при ЗДА
в динаміці лікування хворих різного віку дозволило розширити уявлення
про патогенетичні особливості перебігу та механізми прогресування даного
патологічного стану. Встановлена доцільність корекції порушень
секреторної функції ЩЗ у хворих на ЗДА з метою покращення
структурно-функціональних властивостей еритроцитів, метаболізму заліза
та відновлення вмісту гемоглобіну.

Запропоновано легковідтворюваний та доступний фільтраційний спосіб
визначення здатності еритроцитів до деформації. Розроблено
низьковартісний спосіб отримання цифрових зображень гістологічних
препаратів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено розробку
основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено
інформаційний пошук та аналіз літературних джерел. Автор самостійно
провів клінічні та експериментальні дослідження, брав участь у виконанні
лабораторних та морфологічних досліджень, особисто здійснив статистичну
обробку та науковий аналіз отриманих результатів, написав усі розділи
дисертації, підготував та оформив матеріали до друку. Висновки і
практичні рекомендації сформульовані спільно з науковим керівником. У
наукових працях, опублікованих у співавторстві, автору належить
фактичний матеріал, отриманий ним при проведенні досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались та обговорювались на Х Конгресі Світової Федерації
Українських Лікарських Товариств (Чернівці, Київ, Чикаго, 2004);
науково-практичній конференції “Щорічні терапевтичні читання:
терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров’я”,
присвяченої пам’яті акад. Л.Т. Малої (Харків, 2006 р.); 5 Міжнародній
науково-практичній школі-семінарі “Актуальні та невирішені питання
гематології та трансфузіології” (Київ,

2006 р); VIII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих
учених (Тернопіль, 2004 р.); ІІІ Міжнародній медико-фармацевтичній
конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2006 р.);
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вклад молодих вчених в
розвиток медичної науки і практики” (Харків, 2006 р.); підсумкових
наукових конференціях співробітників БДМУ (Чернівці, 2004, 2005, 2006
рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових робіт, з
них 5 статей – у рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах, 1
стаття – у науково-практичному збірнику, 12 тез – у матеріалах наукових
форумів, 2 – деклараційні патенти України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертації викладено на 207
сторінках машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, розділу “Матеріали та методи досліджень”, трьох розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що
включає 312 бібліографічних описів, серед яких 141 робота авторів
України та країн СНД, 171 робота іноземних авторів. Робота ілюстрована
37 рисунками та 46 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В основі клінічних досліджень лежать
спостереження за 108 хворими на ЗДА, які знаходились на стаціонарному
лікуванні в гематологічному відділенні Лікарні швидкої медичної допомоги
(м. Чернівці) в період 2003-2006 рр. За даними анамнезу пацієнти не мали
захворювань ЩЗ в минулому. Серед обстежених хворих було: 21 (19,44%)
особа юнацького віку, 67 (62,04%) – зрілого та середнього віку, а також
20 (18,52%) осіб похилого віку. Серед хворих на ЗДА переважали жінки –
82 (75,92%), чоловіки складали 24,08% (26 хворих). Діагноз ЗДА
верифікувався на підставі характерних клінічних ознак (анемічний та
сидеропенічний синдроми), змін показників гемограми (зниження вмісту
гемоглобіну, зменшення кількості еритроцитів, зниження колірного
показника) та метаболізму заліза (зменшення вмісту заліза та феритину в
плазмі крові, підвищення рівня загальної залізозв’язувальної здатності
сироватки, зменшення відсотка насиченості трансферину залізом). ЗДА з
тяжким перебігом діагностовано у 60 (55,55%) пацієнтів, середнього
ступеня тяжкості – у 33 (30,55%) осіб, легкого ступеня тяжкості – у 15
(13,88%) хворих. Контрольну групу для порівняльних досліджень склали 30
практично здорових осіб різного віку.

У дослідження включені також 11 хворих на анемію хронічного захворювання
(АХЗ) (6 чоловіків та 5 жінок) віком 28-72 роки. У 7 хворих причиною
розвитку анемії був хронічний гепатит змішаної етіології різних ступенів
активності, у 2 – хронічний пієлонефрит, у 1 – хронічний коліт, у 1 –
негоспітальна пневмонія.

Обстежено також 8 хворих на ЗДА із попередньо підтвердженим синдромом
первинного гіпотиреозу (7 жінок та 1 чоловік) віком від 27 до 52 років.
Первинний гіпотиреоз у цих пацієнтів був вперше виявленим, а хворі на
момент поступлення у стаціонар знаходилися у стадії субкомпенсації
захворювання.

Хворі обстежені в перші дні перебування в стаціонарі та після лікування.

Виконано експериментальні дослідження на 60 самках білих щурів.
Проведено 2 серії експериментів: І серія – визначення функціональної
активності ЩЗ в щурів із експериментальною постгеморагічною ЗДА, яку
моделювали шляхом ексфузій крові з бічної вени хвоста у кількості 0,5 мл
через кожні 4 доби, при загальній кількості ексфузій – 6; ІІ серія –
вивчення тиреоїдного гомеостазу в щурів із експериментальною
десфераліндукованою ЗДА, яка досягалася щоденним внутрішньоочеревинним
уведенням дефероксаміну (Desferal, “Novartis Pharma”, Швейцарія)
дослідним тваринам у дозі 10-20 мг/100 г маси тіла впродовж 10 днів.

Тиреоїдний гомеостаз оцінювали за вмістом вільних тиреоїдних гормонів
(ВТГ), тиреотропного гормону (ТТГ) в плазмі крові та індексом конверсії
ВТГ. Дослідження вмісту ВТГ та ТТГ в плазмі крові виконували
імуноферментним методом на аналізаторі “RT-2100C” („Rayto Electronics
Inc.”, Китай) з використанням наборів реагентів ТТГ-ИФА, СвТ4-ИФА,
СвТ3-ИФА (ООО „Хема-Медика”, Росія).

Морфофункціональний стан еритроцитів вивчали за їх здатністю до
деформації (фільтраційний метод Tannert C. і Lux W. у модифікації
З.Д.Федорової, М.О.Котовщикової) та проникливістю їхніх мембран (метод
сечовинного гемолізу В.М. Колмакова та В.Г. Радченко). Серед
гормонодепонувальних функцій еритроцитів оцінювали їх здатність
зв’язувати катехоламіни (цитохімічний метод Г.І. Мардар, Д.П. Кладієнко)
та ВТГ (порівняння вмісту гормонів ЩЗ в плазмі крові та в інкубаційному
середовищі).

Крім того, у щурів досліджували морфологічні особливості будови ЩЗ за
допомогою світлооптичної мікроскопії. Для об’єктивної характеристики
морфологічних змін ЩЗ проводили її морфометрію з використанням програми
для аналізу зображень „ВидеоТесТ-Размер 5.0” (ООО ВидеоТесТ, Росія).

Отриманий в результаті досліджень цифровий матеріал систематизувався.
Результати оцінювали за допомогою дескриптивного, дисперсійного та
кореляційного аналізів. Статистична обробка виконувалась на
персональному комп’ютері за допомогою програми „Statistica 5.5”
(StatSoft Inc., США). Достовірною вважали ймовірність помилки менше 5%
(р & V X Z \ ^ ` x ¦ DF? h ae oeoeiiieeeae***A????F „! „_o]„^„! ???? ???ння зазнали лише вміст вільного Т3 та ТТГ в плазмі крові. У хворих на ЗДА зрілого та середнього віку істотно збільшився тільки вміст ТТГ в плазмі крові, який в 1,13 рази був вищий ніж на початку лікування (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020