.

Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
151 2945
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Донецький національний медичний університет ім. М. ГОРЬКОГО

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї

Жердєва Ірина Володимирівна

УДК 618.5:618.21-008.87+614.21

Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом
пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті
ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Яковлева Ельвіра Борисівна,

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології

факультету інтернатури та післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Потапов Валентин Олександрович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

Діденко Людмила Василівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

головний науковий співробітник відділення патології вагітності та
пологів

Захист відбудеться 24 жовтня 2007 р. о 14:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті
медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету
ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного
медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, просп.
Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 14 вересня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент О.М. Долгошапко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах погіршення здоров’я населення та зниження
народжуваності особливо актуальною стає проблема народження здорової
дитини. До того ж наявність у вагітної жінки латентної інфекції
будь-якої локалізації є істотним фактором ризику розвитку перинатальної
патології та причиною широкого спектру інфекційних пошкоджень плода
(Р.О. Моісеєнко, 2001; П.Н. Баскаков, С.Е. Регушевский, 2003;
И.С. Сидорова и соавт., 2005).

Перинатальні інфекції є одним з пріоритетних напрямків науково-дослідних
робіт в Україні у зв’язку з тим, що частота внутрішньоутробного
інфікування коливається від 10 до 38 % всіх вагітностей та значно
впливає на показники репродуктивних втрат. Рання неонатальна
захворюваність і смертність у випадках внутрішньоутробного інфікування
коливається від 5 до 27 %, мертвонародження досягає 17 % (И.О. Ульянова
и соавт., 2001; Л.В. Діденко і співавт., 2003; В.О. Потапов і співавт.,
2003; О.А. Пустотина, 2004; Е.И. Боровкова, И.С. Сидорова, 2005).

Народження дітей з ознаками внутрішньоутробних інфекцій складає 20–56 %.
В цій групі вагітних виявляються значні порушення мікробіоценозу піхви у
60–65 %. Такі порушення характеризуються високим ступенем обсіменіння
умовно патогенною, сапрофітною флорою (з 104 до 108–1010
колоній-утворюючих одиниць (КУО)), різким зростанням числа анаеробної
флори (А.С. Анкирская, 1999; Ю.П. Вдовиченко і співавт., 2001;
С.М. Косьяненко, С.І. Жук, 2006).

До теперішнього часу вміст піхви з позиції концепції “біологічної
рідини” практично не вивчався та не мав відповідних діагностично
значущих параметрів. Не вивчено біохімічний склад піхвової рідини: вміст
трансферину, альбуміну, церулоплазміну та імуноглобулінів (Ig) класів А
і G в цервікальному слизу відповідно триместрам вагітності та їхній
зв’язок із мікроорганізмами. Відсутні дані про зв’язок між
гормональними, імунними показниками та активністю ферментів. Не
розроблено прогностичних таблиць, які б дозволили прогнозувати
виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН) у жінок з порушеним
мікробіоценозом пологових шляхів.

Із новими знаннями про біохімічний склад піхвової рідини, мікробний
пейзаж піхви та цервікального каналу, розумінням участі багатьох видів
бактерій у розвитку захворювань статевої системи з’являється можливість
рішення однієї з важливих задач антенатальної охорони плода, бо не можна
вважати всі питання з цієї проблеми повністю вирішеними. В доступній нам
літературі не знайдено даних про антенатальну охорону плода у вагітних з
порушеною мікроекологією пологових шляхів в умовах жіночої консультації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства,
гінекології та перинатології Донецького національного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України та є фрагментом комплексної
теми “Розробити, науково обґрунтувати та впровадити
лікувально-профілактичні заходи зі зниження ускладнень у перинатальному
періоді у жінок щодо збереження репродуктивного здоров’я сім’ї” (№ держ.
реєстрації 0101U009004, МК 02.06.02).

Мета дослідження. Знизити частоту гестаційних та перинатальних
ускладнень у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів завдяки
розробці та впровадженню науково обґрунтованих діагностичних та
лікувально-профілактичних заходів.

Завдання дослідження

Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу
вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у пацієнток з
порушеним мікробіоценозом пологових шляхів.

Вивчити особливості мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних і виявити
найбільш інформативні клініко-біохімічні діагностичні показники при
порушені мікробіоценозу пологових шляхів.

Вивчити особливості гормонального профілю, імунного статусу, а також
активності деяких ферментів у вагітних з порушеним мікробіоценозом
пологових шляхів.

На підставі вивчення особливостей cоціально-гігієнічних,
медико-біологічних, зокрема, акушерсько-гінекологічних показників
розробити методику індивідуального прогнозування ризику виникнення ФПН у
даної категорії жінок.

Розробити лікувально-профілактичні заходи щодо зниження акушерських та
перинатальних ускладнень у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових
шляхів і вивчити їх ефективність.

Об’єкт дослідження: акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з
порушеним мікробіоценозом пологових шляхів.

Предмет дослідження: стан ферментного та імуногормонального гомеостазу у
вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів, перебіг
перинатального періоду, морфофункціональні особливості плацент від
породіль з даною патологією.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, мікробіологічні,
біохімічні, гормональні, імунологічні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз дозволив
доповнити дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода
і новонародженого та встановити фактори ризику розвитку порушень
мікробіоценозу пологових шляхів у жінок.

Вперше для вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів
розроблено прогностичну таблицю з виникнення ФПН, що дозволило не тільки
прогнозувати її виникнення у даних пацієнток, але й своєчасно проводити
профілактичні заходи.

Вперше у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів при
вивченні спектру мікроорганізмів виявлено прямий кореляційний зв’язок
між рівнем альбуміну, трансферину та частотою виявлення Streptococcus
pyogenes в піхвовій рідині (відповідно r=0,43 і r=0,57, p0,05) контрольної групи, в II та III триместрах відповідно 30
(20,00±3,27 %) і 10 (33,33±8,61 %, р>0,05). Перебіг вагітності у
пацієнток з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів частіше, ніж у
жінок контрольної групи ускладнювався загрозою переривання вагітності в
5,7 рази; блювотою — в 4,9 рази; набряками — в 4,2 рази; анемією — в 3,2
рази; гіпотонією — в 5,6 рази; гіпертензією — в 3,4 рази; пієлонефритом
— в 3,0 рази.

Вивчення біохімічного складу піхвової рідини показало, що у жінок з
порушеним мікробіоценозом пологових шляхів порівняно з контролем в І
триместрі вагітності відзначено вірогідне (р0,05).

Концентрація гормонів ФПК у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових
шляхів в динаміці підвищувалася (р0,05), тоді
як в III підгрупі і в групі порівняння він був значно нижчим (р0,05). Показники маси плода I (3200,2±73,1 г), II
(3195,8±64,3 г) і III (3102,0±71,9 г) підгруп не мали вірогідної різниці
з показником контрольної групи (3257,6±83,5 г) (р>0,05), а показник
групи порівняння (3100,4±21,1 г) не відрізнявся від такого в III
підгрупі (р>0,05). Відзначено пряму кореляційну залежність між масою
тіла плода і масою плаценти (r=0,64, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020