ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ
ЖЕЙНОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
УДК 619:614:636.5.087
Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування фумарової кислоти та
асид лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок
16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Харків – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола
Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач
кафедри зоогігієни.
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, професор Марков Юрій Максимович, Харківський
інститут екології і соціального захисту, декан еколого-валеологічного
факультету;
доктор ветеринарних наук, професор Гончаренко Володимир Михайлович,
Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни
і загального тваринництва.
Захист відбудеться „20” грудня 2007 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 64.070.01. в Харківській
державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка,
Дергачівський район, Харківська обл., головний корпус, ауд.46
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної
зооветеринарної академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка,
Дергачівський район, Харківська обл.
Автореферат розісланий “15” листопада 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат ветеринарних наук, доцент
М.М.
Кущ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Основними задачами агропромислового комплексу України
є забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування, а
переробної промисловості – сировиною. В умовах різкого зменшення
виробництва молока, яловичини і свинини птахівництво, як скороспіла
галузь, може нівелювати дефіцит повноцінних білків у харчуванні людей.
Переведення цієї галузі на промислову технологію з автоматизацією
основних технологічних процесів дозволяє збільшити її питому вагу у
вирішенні проблем забезпечення населення повноцінними білками. Разом з
тим, інтенсифікація птахівництва супроводжується зниженням
резистентності в організмі і різними порушеннями обмінних процесів птиці
[Соколов В. Д., 1987; Красніков Г. А., 2001; Сахацький М. І., 2002;
Ярошенко Ф. О., 2004; Helwog R., 2005].
На сучасному етапі в цьому напрямку особливо перспективним є
використання екологічно безпечних, біологічно активних речовин, одним з
яких є фумарова кислота та комбінований препарат на її основі – Асид
Лак. Вивченням біологічних властивостей фумарової кислоти і ефективності
її застосування як активного модифікатора підвищення резистентності при
стресових явищах у свиней і бройлерів займалися ряд вчених [Бузлама В.
С., 1985; Околелова Т. М., Імангулов Ш. А., 1988; Касаткін А. А., 1996].
Однак результатів застосування фумарової кислоти з комбінованим
препаратом у порівняльному аспекті, а особливо їх вплив на стан
резистентності організму птиці, мікроморфологічні та
санітарно-мікробіологічні показники кишечнику, особливо при техногенних
стресах, ми не знайшли.
Тому низка питань зазначеної проблеми в її теоретико-методичному та
прикладному аспектах залишається недостатньо вивченою, дискусійною, і
вимагає подальшого наукового обґрунтування та пошуку оптимальних
практичних рішень.
Зв(язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень за темою:
“Розробка технологічних прийомів і гігієнічних нормативів, спрямованих
на підвищення резистентності, продуктивності та профілактики хвороб
тварин різних видів і виробничо-вікових груп” (Державний реєстраційний
номер 0107U003357), які виконувались у Харківській державній
зооветеринарній академії.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – провести гігієнічну оцінку
умов годівлі та утримання птиці, вивчити ефективність застосування
фумарової кислоти і Асид Лаку при вирощуванні ремонтного молодняку і
курей-несучок.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
– розробити і обґрунтувати оптимальні дози фумарової кислоти та Асид
Лаку в раціонах ремонтного молодняку і курей-несучок кросу Хайсекс
білий;
– провести порівняння гематологічних, біохімічних, мікробіологічних
показників та рівня природної резистентності птиці за умов використання
фумарової кислоти та Асид Лаку;
– з’ясувати вплив фумарової кислоти та Асид Лаку на природні захисні
сили організму ремонтного молодняку і курей-несучок в умовах високої
температури повітря у пташниках;
– визначити економічну ефективність застосування фумарової кислоти та
Асид Лаку;
– на основі отриманих даних розробити науково-практичні рекомендації
щодо застосування фумарової кислоти та Асид Лаку в годівлі курчат та
курей-несучок.
Об’єкт дослідження: ремонтний молодняк, кури-несучки кросу Хайсекс
білий, фумарова кислота, Асид Лак.
Предмет дослідження: санітарно-гігієнічна оцінка пташників, фізіологічні
та біохімічні показники крові, морфофункціональний стан фабрицієвої
бурси і тимусу та санітарно-мікробіологічні показники тонкого відділу
кишечнику, продуктивність, збереженість птиці.
Методи дослідження: фізико-хімічні, зоотехнічні, морфологічні,
біохімічні, імунологічні, зоогігієнічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено
ефективність використання в раціонах молодняку і курей-несучок фумарової
кислоти та Асид Лаку при нормальних умовах утримання та їх порушенні.
Встановлено позитивний вплив фумарової кислоти на природну
резистентність, збереження та продуктивні якості ремонтного молодняку і
курей-несучок, визначено морфометричні, санітарно-мікробіологічні зміни
в кишечнику курей при годівлі їх низькокалорійними кормами. Показано
динаміку абсолютної маси фабрицієвої бурси і тимусу за акцидентальною
інволюцією при застосуванні в раціоні молодняку фумарової кислоти і Асид
Лаку та отримано нові дані про їх коригуючу дію на показники природної
резистентності птиці в умовах високої температури повітря та
низькокалорійного раціону.
Практичне значення одержаних результатів. Фумарова кислота і Асид Лак
можуть бути рекомендовані як пребіотики у складі комбікормів для курчат
та курей-несучок з метою підвищення їх резистентності, збереженості,
продуктивності в спекотних природно-кліматичних умовах. Встановлено
оптимальні дози фумарової кислоти і Асид Лаку (2 кг/т комбікорму – 0,24
г/гол.) курям-несучкам і ремонтному молодняку (1,5 кг/т – 0,10 г/гол.)
відповідно. На підставі отриманих результатів досліджень розроблено
“Науково-практичні рекомендації з санітарно-гігієнічного забезпечення
застосування фумарової кислоти при вирощуванні молодняку і виробництві
яєць птиці”, які розглянуто й затверджено колегією Головного управління
агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації
(протокол № 3 від 29 вересня 2006 року). Матеріали дисертаційної роботи
можуть бути використані у ветеринарії, птахівництві, а також у
навчальному процесі при викладанні дисципліни “Гігієна тварин”,
“Годівля”, “Птахівництво”.
Особистий внесок здобувача. Автор особисто здійснила аналіз літературних
даних за темою роботи, обґрунтувала методи наукових досліджень; виконала
наукові програми, які покладені в основу дисертації, розробила схеми та
методи проведення експериментів; виконала експериментальні та аналітичні
дослідження, виконала аналіз та узагальнення одержаних результатів;
сформулювала висновки і практичні рекомендації. Гістологічні дослідження
проводились спільно із завідувачем лабораторії патоморфології ННЦ
“ІЕКВМ”, доктором ветеринарних наук, професором, академіком УААН Г. А.
Красніковим та доктором ветеринарних наук, професором кафедри анатомії і
гістології свійських тварин ХДЗВА Г.М. Фоменко.
Санітарно–мікробіологічні дослідження здійснювалися в лабораторії
вивчення хвороб молодняку ННЦ “ІЕКВМ”. Біохімічні та морфологічні
дослідження відбувалася за участю завідуючого лабораторії екологічного
моніторингу, якості продукції тваринного походження Інституту
тваринництва к. біол. н. Шаповалова С.О.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати
досліджень було викладено, обговорено та схвалено на: Міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальные проблемы ветеринарной
медицины и зоотехнии” (Вітебськ, 2004); 5 simposium Hrvatskoga
veterinarskog institute (Zagreb, Croatia, 2004); Міжнародній
науково-виробничій конференції “Проблемы сельскохозяйственного
производства на современном этапе и пути их решения” (Бєлгород, 2006);
ІV Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми та інновації в
тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м. Київ,
2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасність і майбутнє
аграрної науки та виробництва” (Львів, 2006); звітних наукових
конференціях Харківської державної зооветеринарної академії (Харків,
2005–2007 рр.). Матеріали дисертації впроваджено до навчального процесу
при викладанні курсів гігієни, анатомії і гістології, годівлі птиці.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 12 наукових працях, з
них 6 надруковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК
України.
Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації
викладено на 145 сторінках друкованого тексту і складається з таких
розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень,
результати власних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних
результатів, висновки, пропозиції виробництву, список використаної
літератури, додатки. Роботу ілюстровано 22 таблицями та 14 рисунками.
Список використаних літературних джерел містить 290 найменування, серед
них 40 праць зарубіжних авторів.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Наукові дослідження проводилися протягом 2002-2006 рр. у
сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю
„Старовірівська птахофабрика” Шевченківського району Харківської
області, лабораторіях патоморфології та хвороб птиці Національного
наукового центру „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини”; на кафедрі анатомії і гістології свійських тварин Харківської
державної зооветеринарної академії; лабораторії екологічного
моніторингу, якості продукції тваринного походження Інститут
тваринництва УААН.
З метою обґрунтування доцільності використання фумарової кислоти і Асид
Лаку під час вирощування ремонтного молодняку та курей-несучок було
проведено два науково-господарських досліди. На рис. 1 наведено
загальну схему досліджень, які проводились на ремонтному молодняку,
початково ослаблених курчатах та курях-несучках кросу Хайсекс білий за
принципом періодів та методом груп.
Перший науково-господарський дослід проводився на ремонтному молодняку
птиці віком від 60 до 145 діб у кількості 600 голів, розділених за
принципом аналогів на 5 груп по 120 голів. У цьому досліді було вивчено
вплив кормових добавок на організм курчат на показники збереження,
продуктивності та природної резистентності молодняку птиці. Перша група
була контрольною, якій згодовували основний раціон, другій групі вводили
до раціону 1 кг/т (0,06 г/гол.), третій – 1,5 кг/т (0,10 г/гол.) корму
фумарової кислоти, а четвертій та п’ятій – препарат Асид Лак у тих самих
дозах. Одночасно первинно ослабленій птиці контрольної і дослідних груп
(по 125 голів у кожній) з 30-добового віку протягом восьми тижнів
згодовували з кормовою сумішшю фумарову кислоту і Асид Лак у дозі 2,5
кг/т (0,16 г/гол.) корму.
У другому досліді використовували 3 групи (по 125 голів) курей-несучок
із 25–52-тижневого віку з попереднього досліду, які були вирівняні за
живою масою та несучістю. Птиці вводили до раціону ті ж самі добавки в
оптимальних дозах – 2 кг/т корму (0,24 г/гол.) відповідно. Пребіотики
згодовували в критичні періоди вирощування птиці, особливо у весняний
період, який пов‘язаний із дефіцитом у раціоні протеїну та обмінної
енергії, а також у літній – при стійкому підвищенні температури повітря.
Аналіз зразків комбікорму проводили за загальноприйнятими методиками
зоотехнічного аналізу Е.А. Петухова та ін. (1989), загальну кислотність
корму – титруванням водної витяжки розчинного лугу, рівень рН
комбікорму – за допомогою рН-метру. Стан мікроклімату пташників
визначали згідно “Методичних рекомендацій по дослідженню систем
мікроклімату у промисловому тваринництві і птахівництві” [Мурузидзе Д.Н.
та ін., 1988], вказівок й посібників з гігієнічних досліджень у
тваринництві [Чорний М.В., Високос М.П., 2006].
Рис. 1. Загальна схема досліджень.
Забій ремонтного молодняку та дорослої птиці проводили у віці 60, 90,
175 та 300 діб. У пробах крові досліджували: кількість еритроцитів і
лейкоцитів (Болотніков А. І., 1985); концентрацію гемоглобіну – за
допомогою фотоелектроколориметру (Піменова Л. Я., Дервіз Г. В., 1969, у
модифікації В.А. Медведського із співавт., 1995); загальний білок –
біуретовим методом за Делекторською Л.М. із співавт., 1979; білкові
фракції – за уніфікованим методом електродюретичного розподілу на
плівках із ацетату целюлози (Меншиков В. В. із співавт., 1987);
активність лізоциму – тубідиметричним методом (Дорофейчук В.І., 1988);
бактерицидну активність сироватки крові із застосуванням тест-культури
Escherichia coli (Марков Ю. М., 1989); фагоцитарну активність
лейкоцитів – із застосуванням тест-культури Staphylococcus аureus
(Чумаченко В. Ю., 1986), резервну лужність крові за Неводовим А. (1978).
Протягом першого досліду враховували падіж та збереженість молодняку
птиці, вивчали ефект післядії порівняльних доз фумарової кислоти та Асид
Лаку. При цьому враховували такі показники: вихід ділових молодок,
середній вік знесення першого яйця, досягнення 50 % продуктивності, а
також динаміку інволюції тимусу і фабрицієвої бурси та збереженість
птиці. Під час проведення морфологічних досліджень головних органів
імунітету птиці підраховували кількість часток тимусу і складок у
фабрицієвій бурсі, визначали об’єм та лінійні розміри органів за
методикою Носовського А. М. (1984). За отриманими результатами
обчислювали абсолютну масу тимусу і фабрицієвої бурси, визначали індекс
тимусу та бурси Фабриціуса ремонтного молодняку. При визначенні
санітарно-мікробіологічних і рН-метричних показників об’єктами
лабораторних досліджень були: шлунок, клубова кишка, товстий відділ
кишечнику, їх вміст. Зразки органів і вмісту шлунково-кишкового тракту
відбирались у першому досліді в 90-добового молодняку та у другому
досліді у курей-несучок 175-добового віку. У вмісті клубової кишки і
сліпих відростках визначали загальну кількість мікроорганізмів
(підрахунок за Брідом), кількість молочнокислих бактерій – на середовищі
(І. Краснікова, 1960), амілолітичних і лактобацил – на поживних
середовищах Хамліна-Хангейта (1966) і Кістера (1962). Визначали титр
розведення вмісту кишечнику 10-9 і вносили на щільні поживні середовища
за загальноприйнятою методикою з подальшим підрахуванням кількості
мікроорганізмів, з урахуванням ступеня розведення вмісту кишечнику, дози
засіву та патогенності. З метою з’ясування механізму інгібуючої дії
пребіотиків на розвиток кишкової мікрофлори визначали рівень рН вмісту
шлунково-кишкового тракту молодняку і дорослої птиці. Морфометричні
показники тонкого відділу кишечнику курей-несучок досліджували за
методиками Г. А. Меркулова та Р. Лілі (1969). Забій курей-несучок
проводили у 43-тижневому віці по 5 голів у кожній із трьох піддослідних
груп шляхом тотального знекровлення. Після забою проводили повний
анатомічний аналіз тушок із подальшими морфометричними дослідженнями
кишечнику. Фрагменти тонкого відділу кишечнику фіксували в 10 % водному
розчині нейтрального формаліну. Загальну структурну організацію
кишечнику досліджували на препаратах, які були пофарбовані
гематоксиліном і еозином. За збереженням та станом здоров’я птиці
здійснювалось щоденне спостереження. Статистичну обробку одержаних даних
проводили з використанням стандартного пакету „Статистика” в програмі
Excel 2000.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Продуктивність, збереження та природна резистентність ремонтного
молодняку птиці кросу Хайсекс білий при застосуванні в раціоні фумарової
кислоти і Асид Лаку у критичні періоди вирощування. Дослідженнями
встановлено, що молодняк птиці, який отримував кормові добавки
розвивався краще, чим у контрольній групі. Жива маса ремонтного
молодняку птиці дослідних груп перевищувала контрольну на 5,1 – 5,7 %
(Рl?
?
?
?
1/4
-
"
????"
$
&
(
D
r
Fl?
?
?
?
?
@
]„”y?kd
@
o
????????
??????
??
??????
????
??
й. Нами було проведено дослідження гематологічних показників крові й
оцінка природної резистентності курей-несучок при застосуванні в
раціонах фумарової кислоти та Асид Лаку на фоні дефіцитного раціону
(табл. 5).
Таблиця 5
Вплив фумарової кислоти і Асид Лаку на показники крові курей-несучок
(M±m, n=6)
Показник контроль Фумарова кислота Асид Лак
2 кг/т 2 кг/т
Гемоглобін, г/л 68,94±1,59 82,08±1,32** 80,97±1,43**
Еритроцити, Т/л 2,33±0,08 2,78±0,01** 2,83±0,01***
Лейкоцити, Г/л 27,20±1,40 31,13±1,50 30,79±1,08
рН крові 7,30±0,07 7,25±0,07 7,23±0,06
Резервна лужність крові, об.% СО2 46,4±1,30 45,3±1,30 43,7±1,40
Загальний білок, г/л 44,01±0,20 46,91±0,10*** 47,68±0,20***
Альбуміни, % 15,70±0,10 15,90±0,20 15,97±0,10
Глобуліни, % 28,31±0,10 31,01±0,40** 30,71±0,40**
Примітка: * – Р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
