.

Профілактика ускладнень вагітності у жінок з хронічним пієлонеф-ритом та урогенітальним мікоплазмозом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 2670
Скачать документ

ДУ “ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

ЖУК ВАДИМ ЮРІЙОВИЧ

УДК 618.3-06.084:616.61-002.3-036.12+616.982.6

Профілактика ускладнень вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом та
урогенітальним мікоплазмозом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН
України”

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Туманова Лариса Євгенівна,

ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”,

Завідувач відділу профілактики та лікування гнійно – запальних
захворювань в акушерстві

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Камінський В’ячеслав Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ),

Завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології.

доктор медичних наук, професор

Бенюк Василь Олексійович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

МОЗ України (м. Київ),

Завідувач кафедри акушерства та гінекології №3

Захист дисертації відбудеться “ 12 ” лютого 2008 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
„Педіатрія”, „Акушерство та гінекологія” при ДУ “Інститут педіатрії,
акушерства і гінекології АМН України” (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут педіатрії,
акушерства і гінекології АМН України” (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розіслано “ 26 ” грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екстрагенітальна патологія є однією з основних причин
ускладнень гестаційного періоду, що впливає на стан плода і
новонародженого, які визначають перинатальну і материнську
захворюваність та смертність. (М.М Шехтман, 2003, Ю.П. Вдовиченко, Л.В.
Калугіна, 2005; В.В. Каминский, К.В. Гончар, 2006; В.Я. Голота, В.О.
Бенюк, 2000; J.B. Hill et. al., 2005).

Інфекції сечових шляхів у вагітних обумовлюють високу частоту
внутрішньоутробного інфікування, передчасних пологів і народження дітей
із затримкою розвитку і низькою масою тіла (М.А. Башмакова, Н.Г.
Кошелева, Е.П. Калашникова, 1995; Н.М. Хамула, 1999; А.И. Емельянова и
соавт., 2003; О.В. Данков, 2004; F.G. Cunningham, M.J. Lucas, 1998; L.C.
Gilstrap, S.M. Ramin, 2001; J.C. Colau, 2003; J.P. Arzouni et. al.,
2004; J.C. Carey, M.A. Klebanoff, 2005).

Найчастішою клінічною формою захворювання нирок у вагітних є
пієлонефрит, який приводить до невиношування вагітності, пізніх
викиднів, передчасним пологам (Н.А. Лопаткин, А.Л. Шабад, 1985; Н.Ю.
Владимарова та співав., 2001; Г.В. Чижова та співав., 2000; Л.Є.
Туманова та співав., 1998; D. Andronescu, D. Olteanu, 1996; C.R.
Beckman, 1996; Y. Shen, M.A. Brown, 2004). За даними МОЗ України,
кількість вагітних з хронічним пієлонефритом за останні 10 років
збільшилася в 6 разів і досягає в деяких регіонах 20-30%. (Ю.П.
Вдовиченко, Л.В. Калугіна, 2005; І.А. Давидова, 2003).

У жінок з інфекційними захворюваннями сечостатевих шляхів, звичайно
наголошується наявність генітальної інфекції, зростання якої значно
збільшилося останніми роками (Г.І. Мавров, 1995; Л.И. Мальцева, 1996;
М.А. Мурашко, 1999; К.Л. Нагапетян, 2002; F. Grattard et. al., 1995; J.
Maniloff, 1996; K.B. Chua et. al., 1998; S.C. Perni et. al., 2004; M.
Mitsunari et. al., 2005).

З другого боку, поєднана урогенітальна інфекція викликає глибокі
порушення у фетоплацентарному комплексі з формуванням основних
ускладнень вагітності та післяпологового періоду (И.С. Сидорова и
соавт., 2001; Н.А. Филиппова, 2001).

Таким чином, проблема інфікування урогенітальної області у вагітних з
патологією нирок є надзвичайно актуальною і в даний час вимагає
остаточної верифікації як у відношенні її етіологічної ролі у багатьох
ускладнень вагітності, післяродових захворювань, патології періоду
новонародженості, так і визначення її місця в загостренні захворювань
сечової системи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження, результати яких наведено у дисертації, є фрагментом НДР
“Вивчення стану ендотеліальной функції та реґіонарної гемодинаміки у
вагітних з захворюваннями нирок. Аналіз перебігу вагітності та пологів у
жінок з єдиною ниркою” (№ державної реєстрації 01.02U001061), виконаних
відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ “Інститут педіатрії,
акушерства і гінекології АМН України”.

Мета дослідження. Знизити частоту акушерських та перинатальних
ускладнень у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією
шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі
вивчення функції фетоплацентарного комплексу, системи гемостазу,
мікробіоцінозу сечостатевих шляхів.

Задачі дослідження:

Вивчити частоту та спектр мікоплазменої інфекції у вагітних з хронічним
пієлонефритом в різних відділах урогенітального тракту.

Визначити особливості клінічного перебігу вагітності, пологів,
післяпологового періоду та стан немовлят у жінок з хронічним
пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.

Оцінити в динаміці вагітності концентрацію гормонів фетоплацентарного
комплексу у жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.

Охарактеризувати показники гемостазу у вагітних з хронічним
пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.

Вивчити морфофункціональні та імуногістохімічні зміни плаценти, в т.ч.
мезенхімальні (Vimentina) і стромальні (колаген І та ІІІ типу) маркери у
жінок з хронічним пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.

На підставі одержаних даних удосконалити комплекс лікувально –
профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та
перинатальних ускладнень при хронічному пієлонефриті та урогенітальному
мікоплазмозі, визначити його ефективність.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого
у жінок з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом.

Предмет дослідження – гормональний гомеостаз, біоценоз піхви,
коагуляціїний гемостаз, морфо-функціональний стан плацентарного бар’єру
у вагітних з хронічним пієлонефритом та урогенітальним мікоплазмозом.

Методи дослідження – загальноклінічні, мікробіологічні (в. т.ч. ПЛР),
радіоімунологічні, біохімічні, загальногістологічні, гістохімічні,
імуногістохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлена частота та спектр
мікоплазменої інфекції у вагітних з хронічним пієлонефритом в різних
відділах урогенітального тракту (уретра, цервікальний канал та піхва).
Уточнені особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового
періоду та стан плода у жінок із хронічним пієлонефритом та поєднаною
мікоплазменою інфекцією. Вперше визначені мезенхімальні та стромальні
маркери в плаценті у жінок з хронічним пієлонефритом і при його
поєднанні з урогенітальним мікоплазмозом. Удосконалений комплекс
лікувально-профілактичних заходів спрямований на зниження частоти
акушерських та перинатальних ускладнень при хронічному пієлонефриті та
урогенітальному мікоплазмозі.

Практичне значення отриманих результатів. Удосконалено комплекс
лікувально-профілактичних заходів у жінок з хронічним пієлонефритом та
урогенітальним мікоплазмозом, застосований з ранніх термінів і
враховуючий особливості перебігу вагітності, мікробного пейзажу,
формування фетоплацентарного комплексу, який дозволяє істотно покращити
перебіг вагітності, стан плода і новонароджених. Результати дослідження
впроваджено в практичну роботу центрів репродукції та пологових будинків
м.м. Києва, Львова, Донецька, Маріуполя.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено
інформаційно-патентний пошук, вивчення літератури, клініко-статистичний
аналіз перебігу вагітності та пологів, післяпологового періоду та стан
плода і новонародженого у жінок з хронічним пієлонефритом та
урогенітальним мікоплазмозом; аналіз та статистична обробка отриманих
результатів; запропоновано та удосконалено комплекс
лікувально-профілактичних заходів у жінок з хронічним пієлонефритом та
урогенітальним мікоплазмозом, вивчення його ефективності; сформовані
основні положення, висновки та практичні рекомендації. Підготовлені та
опубліковані праці, оформлена дисертаційна робота.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи були представлені на міжнародній медичній
конференції студентів та молодих вчених “Медицина-здоров’я – ХХІ
сторіччя” (Дніпропетровськ, 2002), науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми сучасного акушерства та гінекології” (Донецьк,
2003), 78-ій підсумковій науковій конференції студентів та молодих
вчених (Чернівці, 2004), міжнародній науково-практичній конференції
“Актуальные проблемы тяжелых дерматозов и инфекций, передающихся половым
путем” (Донецк, 2004, 2005), ХІІ з’їзді акушерів-гінекологів України
(Донецьк, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з
них – 8 у наукових фахових журналах, та 3 – в збірнику.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 178 сторінках
тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних
досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків та практичних
рекомендацій. Робота ілюстрована 44 таблицями і 23 рисунками, що
займають 37 сторінок. Список літератури містить 242 джерела і займає 26
сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань обстежено 250 жінок у віці від 17 до 43 років, серед яких 190
жінок із хронічним пієлонефритом в анамнезі та 60 практично здорових
вагітних. Залежно від результатів виявлення мікоплазменої інфекції
вагітні із хронічним пієлонефритом були розділені на 2 групи: 1 група –
70 жінок з хронічним пієлонефритом; 2 група – 120 жінок з хронічним
пієлонефритом та мікоплазменою інфекцією.

Для виявлення мікоплазм і змішаних з ними інфекцій застосовували метод
полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), що ставиться до методів
ДНК-діагностики. Матеріалом для дослідження були зіскрібки слизової
оболонки уретри, піхви та цервікального каналу. Для бактеріологічного
аналізу сечі робили посіви на 5% кров’яний агар та середовище Сабуро.
Ідентифікацію бактерій здійснювали загальноприйнятими методами.

Вміст прогестерону та плацентарного лактогену в сироватці крові
оцінювали радіоімунологічним методом, рівень екскреції естріолу у сечі
досліджували за методом С.Д. Булиенко и соавт., 1973.

Вивчення структурно-функціональних особливостей плаценти включали:
морфологічні, морфометричні, гістохімічні (виявлення ДНК по Фельгену, з
наступною обробкою реактивом Шиффа), імуногістохімічні методи (непрямий
стрептавідин-пероксидазний метод виявлення Vimentina; непрямий
стрептавідин-пероксидазний метод виявлення експресії колагену І типу за
допомогою первинних і вторинних Kit моноклональних антитіл; непрямий
стрептавідин-пероксидазний метод виявлення експресії колагену ІІІ типу
за допомогою первинних і вторинних Kit моноклональних антитіл). Оцінка
результатів імуногістохімічної реакції здійснювалась за допомогою
методів, прийнятих в імуногістохімії, з визначенням ступеня експресії в
балах.

Для вивчення коагуляціїного гемостазу використовували (протромбіновий
індекс, рівень фібриногену по Рутбергу, толерантність плазми до
гепарину, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), час
згортання крові по Лі-Уайту).

Стан плода вивчали за даними параметрів УЗД (фетометрія) і
кардіотокограм. Стан немовляти оцінювали за шкалою Апгар.

Статистичну обробку клінічних і лабораторних даних проводили методами
кореляційного та дисперсійного аналізу за допомогою пакета прикладних
програм “Microsoft Office Excel for Windows 2003”. Вірогідність
одержаних результатів визначали по t-критерію Ст’юдента, ?-кутового
перетворення Фішера (В.И. Сергиенко, И.Б. Бондарева, 2001).

Результати досліджень та їх обговорення.

При обстеженні 190 вагітних жінок із хронічним пієлонефритом було
встановлено, що в 120 вагітних (63,2%) з хронічним пієлонефритом були
виявлені різні види урогенітальних мікоплазм.

Аналіз отриманих результатів показав, що у вагітних з хронічним
пієлонефритом при проведенні ПЛР в цервікальному каналі мікоплазми були
виявлені в 93,3% випадків і представлені наступними збудниками:
Mycoplasma hominis – 39,2%; Ureaplasma urealiticum – 25,8%; Mycoplasma
genitalium – 2,5% випадків. Поряд з монокультурами виявлено змішане
інфікування в 26,7% випадків, де домінували: U.urealiticum + M.hominis –
8,3%; M.hominis + M.genitalium – 7,5% випадків; U.urealiticum +
M.genitalium – 2,5%. Також простежувалось поєднання окремих видів
урогенітальних мікоплазм з хламідіями: M.hominis + Сh. trachomatis –
зустрічалася в 5,8%; U.urealiticum + Сh. trachomatis – 1,7% випадків. В
6,7% випадків генітальні мікоплазми в цервікальному каналі не виявлені.

Вивчення видового спектра піхви у вагітних з хронічним пієлонефритом
показало, що урогенітальні мікоплазми в чистому виді були виявлені в
47,5% випадків. Mycoplasma hominis – виявлена в 25,8%; Ureaplasma
urealiticum – 17,5%; Mycoplasma genitalium – 4,2%. Змішане інфікування
мало місце в 30% випадків, в 22,5% випадків мікоплазми не виявлені.

В уретрі мікоплазми та їхні можливі асоціації виявлені в 54,2% випадків.

Впродовж вагітності структура урогенітальної інфекції у жінок практично
не змінювалася.

Мікробіологічне дослідження сечі у жінок з хронічним пієлонефритом на
тлі вагітності показало наявність бактерій в 62,9% випадків в I групі,
71,7% в II групі та 26,7% випадків у здорових вагітних (таблиця 1).

Бактерії з високим мікробним числом у сечі виявлені у вагітних II групи
в 33,3% випадків, в I групі – 15,7% випадків (р&d?? ? E o . 0 ^ th E E ??????$?? ??????????$?? ????????????????? ???????????????-???????$?? ???? ???? JППК у жінок, котрі одержували розроблений нами комплекс лікувально-профілактичних заходів, був вірогідно вище і становив 0,16±0,01, у жінок ІІ групи – 0,14±0,01 (р0,1).

Після проведеного лікування частота дистреса плода в родах знизилося до
13,8%, у порівнянні в II групі – 34,0% (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020