.

Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 2963
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КІРПІЧНІКОВА Катерина Петрівна

УДК: 616.72+617.581+616-089.843

Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при
ендопротезуванні кульшового суглобу

14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Тарабрін Олег Олександрович,

Одеський державний медичний університет МОЗ
України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної
терапії з післядипломною підготовкою.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Мальцева Людмила Олексіївна,

Дніпропетровська державна медична
академія МОЗ України, професор кафедри анестезіології
та інтенсивної терапії;

доктор медичних наук, професор

Шано Валентина Петрівна,

Донецький державний медичний університет ім.

М. Горького МОЗ України, професор кафедри анестезіології, інтенсивної
терапії та медицини невідкладних станів ФПО.

Захист відбудеться „ 16 ” листопада 2007 року о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 при Дніпропетровській
державній медичній академії МОЗ України ( 49027, м. Дніпропетровськ, пл.
Жовтнева, 4 ).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії МОЗ України ( 49044, м.
Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий „ 15 ” жовтня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 08.601.01

д.мед.н., професор
Ю.Ю.Кобеляцький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За сучасними даними питома вага важких форм патології
кульшового суглобу залишається достатньо високою ( 65 – 70% ), що являє
собою вагому соціальну проблему. Операція ендопротезування кульшового
суглобу є високоефективним, а деколи і єдиним раціональним методом
лікування цих станів ( Лоскутов А.Є., 2004, 2005; Кузьмін І.І., 2005;
Anderson F., 2002 ).

Тотальне ендопротезування кульшового суглобу – складне, травматичне
оперативне втручання, що супроводжується великою крововтратою і значними
змінами гомеостазу, зокрема згортуючої системи крові ( Булич П.В., 2002;
Циба Л.М. та співавт., 2004 ). Тромбози глибоких вен ( ТГВ) нижніх
кінцівок та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА ) належать до найбільш
частих ускладнень в ортопедичній практиці ( Копенкін С.С., 2006; Geerts
W., 2004; Brookenthal K. et al., 2001 ). Після ендопротезування
кульшового суглобу ТГВ за відсутності специфічної профілактики
виявляється в 45 – 70% випадків. Аналогічна ситуація при переломах
стегна ( 30 – 70% ), численній та поєднаній травмі (40 – 60% та 10- 15%
) ( Матвєєва Н.Ю., 2002; Єськін Н.А., 2002). Найбільш вагомим
ускладненням ТГВ є масивна легенева емболія, що приводить до важких
порушень легеневої перфузії, розвитку гострої дихальної недостатності і
недостатності кровообігу. ТЕЛА розвивається при ТГВ в 4 – 85% і є
причиною 23,7% летальних випадків після ортопедичних операцій (
Яковлев В.Б., Яковлева М.В., 2002 ).

У 21 – 34 % осіб, що перенесли ТГВ, розвивається рецидив захворювання,
який в 15% спостережень призводить до ТЕЛА. При цьому деякі хворі
переносять протягом перших 5 років декілька тромботичних та / або
емболічних епізодів (Баєшко А.А., 2001 ). Результатом ТГВ є
посттромбофлебітична хвороба, яка в подальшому призводить до стійких
порушень венозного відтоку, утворення трофічних виразок та інвалідизації
50 – 90% пацієнтів ( Матвєєва Н.Ю., 2002; Єжов Ю.І. та співавт., 2005;
Strebel N., 2002 ).

Стан тромбонебезпеки у хворих при операціях в тазостегновій області і
переломах в даній області до появи перших клінічних ознак виявляється
не достатньо надійно. З цієї причини будь – які заходи, направлені на
профілактику тромбозів і емболій, не систематизовані і носять
епізодичний характер ( Тарабрін О.О., 2000; Юосеф А.І., 2004; Geerts
W., 2001 ).

Анестезіологічне забезпечення хворих з дегенеративно – дистрофічними
ураженнями суглобів і переломом шийки стегна при ендопротезуванні
кульшового суглобу представляє складну проблему ( Дзюбановський І.Я.,
2000; Владика А.С., 2000 ). Поєднання старечих процесів, супутніх
захворювань, специфічних змін в організмі, що виникають внаслідок
основного захворювання, тривалості оперативного втручання, масивної
крововтрати під час операції, розвитку важкої форми гіпотензії після
застосування цементу, ставить цих хворих в групу вкрай високого
операційного ризику. Окремі види знеболення ( ендотрахеальний
наркоз, епідуральна анестезія та ін. ) при ендопротезуванні кульшового
суглобу не вільні від ускладнень, мають ряд негативних моментів, які
особливо виявляються у осіб літнього віку з пониженими функціональними
резервами різних органів та систем. Тому застосування цих методів
представляє ризик, що перевищує іноді небезпеку самого оперативного
втручання ( Гурьянов В.А., 2000; Бєссонов С.В., 2005 ). Проведення ж
оперативного лікування без адекватної корекції розладів системи
гемостазу може привести до розвитку тяжких ускладнень як
тромбоемболічного, так і геморагічного характеру ( Ані-сімов О.Г., 2005;
Міцуков Д.Г., 2004; Бочаров С.Н. та співавт., 2004 ). У зв’язку з цим
виникла необхідність вибору раціонального методу знеболювання, пошуку
шляхів зменшення крововтрати, методів корекції гемодинамічних порушень
та гемостазу.

Все вищевикладене свідчить про актуальність вибраної теми і визначає
мету дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами,темами. Робота виконана
згідно тематичному плану наукових досліджень з тематики кафедри
анестезіології та інтенсивної терапії з післядипломною підготовкою ОДМУ
„Тромбонебезпека в хірургії. Шляхи діагностики, профілактики та
корекції ” ( № держреєстрації 0102U006582, шифр 363/03-06 ).

Мета дослідження. Покращення профілактики тромбоемболічних ускладнень у
хворих при операціях ендопротезування кульшового суглобу шляхом
вдосконалення діагностики порушень системи гемостазу, вибору
оптимального виду анестезіологічного забезпечення та антикоагулянтної
профілактики у даної категорії хворих.

Задачі дослідження:

1. Дослідити функціональний стан тромбоцитарно – судинного,
коагуляційного та фібрінолітичного компонентів гемостазу у хворих до
операції ендопротезування кульшового суглобу, використовуючи метод
низькочастотної вібраційної п’єзоелектричної гемовіскозіметрії.

2. Оцінити зміни у тромбоцитарно – судинному, коагуляційному та
фібрінолітичному компонентах гемостазу після проведення функціональної
проби з двократною локальною гіпоксією верхньої кінцівки у хворих з
ендопротезуванням кульшового суглобу в доопераційному періоді.

3. Дослідити вплив тотальної внутрішньовенної анестезії зі штучною
вентиляцією легенів та пролонгованої епідуральної анестезії на
компоненти системи гемостазу у хворих при ендопротезуванні кульшового
суглобу.

4. Оцінити вплив комбінованої анестезії, як метода
анестезіологічного забезпечення при ендопротезуванні кульшового суглобу,
на основні ланки системи гемостазу у даної категорії хворих.

5. Оцінити ефективність застосування гепарину, фраксипарину, клексану у
хворих з ендопротезуванням кульшового суглобу в післяопераційному
періоді.

6. Оцінити ефективність профілактики стану тромбонебезпеки у хворих з
ендопротезуванням кульшового суглобу на етапах хірургічного лікування.

Об’єкт дослідження: хворі на дегенеративно – дистрофічні ураження
суглобів та хворі з переломами шийки стегна, яким виконувалось
ендопротезування кульшового суглобу.

Предмет дослідження: функціональний стан системи гемостазу у хворих з
ендопротезуванням кульшового суглобу в до – і післяопераційному
періоді; вплив різних методів анестезіологічного забезпечення на систему
гемостазу і крововтрату при даних оперативних втручаннях; ефективність
застосування гепарину, фраксипарину, клексану у даної категорії хворих в
післяопераційному періоді.

Методи дослідження: Проведені клінічні, біохімічні та інструментальні
дослідження, які дають змогу виявити порушення в системі гемостазу,
спостерігати динаміку показників агрегатного стану крові, виходячи з
цього визначити адекватність профілактичних засобів та проводити аналіз
розвитку післяопераційних ускладнень у залежності від застосування
методів профілактики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, поряд з традиційними
методами дослідження системи гемостазу, проведена комплексна оцінка
функціонального стану тромбоцитарно – судинного, коагуляційного
компонентів гемостазу та фібрінолізу у хворих з ендопротезуванням
кульшового суглобу, використовуючи метод низькочастотної вібраційної
п’єзоелектричної гемовіскозіметрії ( НВПГ ); встановлено, що вже в
доопераційному періоді дана категорія пацієнтів знаходиться в стані
гіперкоагуляції: посилення спонтанної агрегації тромбоцитів, активація
протромбіно – тромбіноутворення, значне пригнічення фібрінолітичної
активності.

Вперше для оцінки стану системи регуляції агрегатного стану крові у
хворих з ендопротезуванням кульшового суглобу була застосована проба з
двократною локальною гіпоксією верхньої кінцівки. Виявлені зміни
коагуляційної ланки гемостазу у відповідь на проведення функціональної
проби, що свідчить про високу тромбонебезпечність даної категорії
хворих.

Вперше, методом низькочастотної вібраційної п’єзоелектричної
гемовіскозіметрії вивчено вплив різноманітних засобів анестезіологічного
забезпечення на тромбоцитарно – судинний, коагуляційний та
фібрінолітичний компоненти гемостазу у хворих з ендопротезуванням
кульшового суглобу; встановлена залежність розвитку гіперкоагуляційних
зсувів в основних ланках гемостазу від методу анестезіологічного
забезпечення. Обгрунтовані переваги використання комбінованої анестезії,
як компонента комплексної корекції порушень в системі гемостазу у даної
категорії хворих.

Вперше методом низькочастотної вібраційної п’єзоелектричної
гемовіскозіметрії вивчено вплив різних методів антикоагулянтної
профілактики на функціональний стан основних ланок системи гемостазу;
встановлена залежність розвитку зсувів в компонентах гемостазу від
методу антикоагулянтної профілактики у хворих з ендопротезуванням
кульшового суглобу. Обгрунтовані переваги застосування клексану у даної
категорії пацієнтів.

Вперше встановлен факт комплексного впливу анестезіологічного
забезпечення та антикоагулянтної профілактики на функціональні резерви
основних ланок гемостазу; показано, що комплексне використання
комбінованої анестезії та клексану найбільш ефективно знижує кількість
тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді у хворих з
ендопротезуванням кульшового суглобу.

Практичне значення отриманих результатів. Функціональна проба з
двократною локальною гіпоксією верхньої кінцівки є ефективним способом
оцінки резервних можливостей системи гемостазу і діагностики стану
тромбонебезпеки у ортопедичних хворих. Виявлення і своєчасна корекція
порушень в системі гемостазу є важливою умовою профілактики
тромбоемболічних ускладнень. Застосування методу НВПГ забезпечує
надійний коагулологічний контроль внаслідок його високої інформативності
і достовірності, може істотно підвищити якість коагулологічних
досліджень, представити можливість моніторного спостереження за всіма
компонентами системи гемостазу. Гемовіскозіметрія може бути використана
як для оцінки порушень системи гемостазу, так і для розробки найбільш
адекватних способів їх корекції.

Поєднання тотальної внутрішньовенної анестезії зі штучною
вентиляцією легенів

( ШВЛ ) та пролонгованої епідуральної анестезії є найбільш керованим
методом знеболювання при ендопротезуванні кульшового суглобу, а також
дозволяє зменшити ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень ( ТЕУ ) у
даної категорії хворих.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно проаналізована
література по обраній темі, проведений інформаційний пошук. Разом з
науковим керівником, д. мед.н., проф. Тарабріним О.О. сформульовані мета
та завдання дослідження, обговорені висновки, практичні рекомендації,
визначені методики проведення анестезіологічних забезпечень у пацієнтів.
Автором самостійно проведені клінічні і лабораторні дослідження у 100
хворих, анестезіологічні забезпечення ( тотальна внутрішньовенна
анестезія з ШВЛ, пролонгована епідуральна анестезія, комбінований метод
анестезії ). Статистична обробка, аналіз ре-зульатів досліджень,
ілюстративний матеріал ( таблиці, графіки, діаграми ), написання
дисертації та автореферату виконані самим автором. Викладені в
дисертації ідеї, наукові висновки сформульовані самостійно і належать
автору. У тій частині впроваджень, яка стосується наукової новизни,
використаний фактичний матеріал дисертаційної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доведені на ІІІ
Національному конгресі ( VІІІ з’їзді ) анестезіологів України ( Одеса,
2000 ), на ІV Національному конгресі анестезіологів України ( Донецьк,
2004 ), а також на 2 засіданнях Одеського обласного товариства
анестезіологів – реаніматологів ( Одеса, 2004, 2005 ).

Публікації. Безпосередньо по темі дисертації опубліковано 5 статей ( усі
у виданнях, рекомендованих ВАК України ), видані 2 методичні
рекомендації.

Структура і об’єм роботи. Зміст роботи викладений на 143 сторінках
машинописного тексту. Дисертація складається з введення і п’яти глав:
огляду літератури, матеріалів і методів, 3 глав власних спостережень,
заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної
літератури. Текст ілюстрований 9 малюнками, 24 таблицями. Бібліографія
складається з 254 джерел, з них 83 – зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведені у 100 хворих, 34
чоловіків і 66 жінок, у віці від 42 до 90 років, яким виконували
ендопротезування кульшового суглобу у відділенні патології крупних
суглобів та ендопротезування Одеського обласного медичного центру.
Ендопротезування кульшового суглобу проводилось з приводу дегенеративно
– дистрофічних уражень кульшових суглобів – 62% пацієнтів ( з них 63% –
жінки , 37% – чоловіки ) та перелому шийки стегна – 38% пацієнтів ( з
них 73,3% – жінки , 26,3% – чоловіки ).

За ступенем ризику післяопераційних венозних тромбоемболічних ускладнень
( ТЕУ ) ( С. Samama та М. Samama,1999, у модифікації) дані хворі
відносились до групи ІІІ В, С.

Пацієнти були рандомізовано розподілені на 3 групи дослідження в
залежності від виду анестезіологічного забезпечення. Група 1 – 30
хворих, оперованих під тотальною внутрішньовенною анестезією з ШВЛ;
група 2 – 30 хворих, оперованих під пролонгованою епідуральною
анестезією; група 3 – 40 хворих, оперованих під комбінованою
анестезією

( тотальна внутрішньовенна анестезія з ШВЛ та пролонгована епідуральна
анестезія ). Контрольна група – 30 чоловік – практично здорові люди (
середній вік 42,2 + 0,8 р. ), які проходили щорічний профогляд у ООМЦ,
не мали ортопедичної патології. Залежно від виду антикоагулянтної
профілактики ТЕУ в післяопераційному періоді групи хворих були
рандомізовано розподілені на 3 підгрупи. Підгрупа А – 25 хворих, які
одержували після операції гепарин по 5000 х 4 р/добу п/шк; підгрупа В –
25 хворих, які одержували фраксипарин 0,3 – 0,6 мл/добу залежно від маси
тіла; підгрупа С – 25 хворих, що одержували клексан 40 мг/добу.

Етапи дослідження включали доопераційний, інтраопераційний та
післяопераційний періоди. У доопераційному періоді всім хворим проводили
загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, глюкозу крові, час
згортання крові ( ЧЗК ), біохімічні дослідження крові. Пацієнтам
проводили функціональну пробу з двократною локальною гіпоксією верхньої
кінцівки для дослідження резервних можливостей системи регуляції
агрегатного стану крові ( РАСК ) і визначення критеріїв тромбонебезпеки.
Систему згортання крові досліджували з використанням методів, які
характеризують основні ланки системи гемостазу. Обстеження проводили під
час надходження хворих до стаціонару ( первинне ), після проведення
функціональної проби, а також за 1 годину до операції ( після проведення
заходів неспецифічної профілактики ТЕУ ). Систему гемостазу оцінювали за
наступними показниками: підрахунок кількості тромбоцитів в мазках крові
по Фоніо; ЧЗК по Лі-Уайту; визначення часу рекальцифікації плазми,
толерантності плазми до гепарину; протромбінового індексу по Туголукову;
кількості фібріногена в плазмі по Рутбергу; фібріногена В методом
Каммайна і Лайонса в модифікації Балуди ( коагулограма ). Одночасно
застосовувався інструментальний метод дослідження гемостазу –
низькочастотна вібраційна п’єзоелектрична гемовіскозіметрія ( НВПГ ) з
використанням аналізатора влас-тивостей реології крові портативного АРП,
– 01 “Меднорд”. Робили реєстрацію і запис кривої гемовіскозіграми, яка
характеризує процеси тромбоцитарно – судинного, коагуляційного,
фібрінолітичного компонентів гемостазу. Визначались та оцінювались
наступні показники: r – період реакції; k – константа тромбіну; АМ –
фібрін – тромбоцитарна константа крові; T – час формування фібрін –
тромбоцитарної структури згустка; F – сумарний показник ретракції і
спонтанного лізісу згустка; Kk – показник тромбінової активності; t –
константа згортання крові; Ar – інтенсивність спонтанної агрегації
тромбоцитів. На інтраопераційному етапі проводилось дослідження об’єму
інтраопераційної крововтрати методом гравіметрії, визначення
центрального венозного тиску ( ЦВТ ), сату-рації, дослідження
периферичної гемодинаміки: артеріальний тиск систоличний, діастоличний,
середній ( АТ сист., АТ діаст., АТ ср.); пульсовий тиск; частоту
серцевих скорочень ( ЧСС ) при різних видах анестезіологічного
забезпечення. У післяопераційному періоді проводилось дослідження
показників червоної крові ( гемоглобін, гематокрит, ерітроцити ),
визначення дефіциту об’єму циркулюючої крові, глобулярного та
плазменого об’ємів ( по Покровському ) в першу добу післяопераційного
періоду. Хворим в першу годину після операції, на 1, 3, 5, 10 добу
післяопераційного періоду виконували гемовіскозіметрію, досліджували
коагулограми, час згортання крові, визначали тромбоцити ( 1р/тижд. ); з
8 доби післяопераційного періоду ( при приєднанні до профілактики
непрямих антикоагулянтів) визначали міжнародне нормалізоване відношення
( МНВ ).

Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою
статистичного пакету, що входить до складу Microsoft Excel ( Лапач
С.Н.,2000 ), а також з використанням методів медичної статистики (
Гланц С.А., 1998 ). Достовірність кількісних ознак визначалася критерієм
t Стьюдента, розбіжності показників у групах вважали достовірними при
значенні р менше 0,05 ( р 0,05 ). За даними
гемовіскозіметрій, в порівнянні з контрольною групою, у хворих
спостерігалось: посилення спонтанної агрегації тромбоцитів ( Аr ) на
45,8% ( р 0,05) ( мал. 1 ). Таким чином, у відповідь на проведення
функціональної проби була виявлена хронометрична гіперкоагуляція,
обумовлена активацією І – ІІІ фаз згортання за відсутності змін стану
первинного гемостазу і фібрінолітичної активності. Даний тип реакції
системи РАСК розцінювали як декомпенсований, а пацієнтів – як
тромбонебезпечних.

Мал. 1 Показники гемовіскозіметрії у хворих до – та після проведення
функціональної проби в доопераційному періоді

Всім хворим в передопераційному періоді проводились методи фізичної
профілактики ТЕУ, направлені на прискорення венозного кровотоку,
усунення застою крові і стимуляції фібрінолізу: ЛФК, масаж, еластичне
бинтування нижніх кінцівок, використання спеціальних чулків дозованої
компресії. З фармакологічних засобів використовувались препарати
низькомолекулярних декстранів ( реополіглюкін, реомакродекс,
реосорбілакт ) в дозі 5 мл/кг на добу з дезагрегантом ( пентоксифілін
0,1 г/добу ) протягом 3 – 4 діб. Проводилась передопераційна інфузійна
терапія для компенсації гіповолемії та гемодилюції. При необхідності
хворим перед операцією проводилася терапія супутньої патології.
Антикоагулянти в доопераційному періоді не застосовувались. Перед
операцією ( за 1 годину до операції ) хворим проводилась
гемовіскозіметрія, порівнювалися результати дослідження НВПГ при
первинному обстеженні та безпосередньо перед операцією. Спостерігалось
зниження спонтанної агрегації тромбоцитів ( Ar ) на 32,9 % ( р 0,05 ). Таким чином,
загальна анестезія знижує тромбоцитарно – судинний компонент гемостазу,
а регіонарна анестезія підсилює фібрінолітичну активність крові.
Коагуляційний компонент гемостазу характеризувався зрушенням у бік
хронометричної і структурної гіперкоагуляції незалежно від виду
анестезіологічного забезпечення, але рівень її значно нижче в порівнянні
з деякими показниками дослідження в доопераційному періоді ( r, АМ, Т ).
Аналіз результатів гемовіскозіметрій до – та після операції показав, що
найменші коливання у бік гіперкоагуляції плазмової ланки гемостазу
спостерігались при комбінованій анестезії, крім того, деякі показники (
t, АМ, Т ) не виходили за межі норми. Первинний гемостаз при
використанні комбінованої анестезії знаходився в межах початкового
рівня і відповідав нормі, фібрінолітична активність посилювалась помірно
і також не виходила за межі норми.

Дослідження операційної крововтрати при ендопротезуванні кульшового
суглобу із застосуванням різних видів знеболювання встановило:
крововтрата в групі 1 складала на 35,2% – 37,5% більше, ніж в групі 2,
та на 23,1% – 25,4% більше, ніж в групі 3. Відповідно гемотрансфузія,
необхідна для стабілізації стану хворих і показників червоної крові, в
групі 1 була на 31,6% – 34,8% більше, ніж в групі 2, та на 21,3% –
22,9% більше, ніж в групі 3. Тобто використання епідуральної анестезії
при ендопротезуванні кульшового суглобу як методу корекції
інтраопераційної крововтрати приводить до зменшення крововтрати на 23,1%
– 37,5%, а необхідність в гемотрансфузії знижується на 21,3% – 34,8%.

&

*

6

D

t

x

&

(

*

,

.

0

2

4

6

8

:

@

B

D

F

H

v

x

z

?

?

oooooooooooooiiooooooooooa

??

n¶p?poaaaaaaaNNNNNNNNANNNNN

J 3,2, в групі 3 – до 102,2 + 2,4 за хвилину ( р 0,05 ). Показники біохімічних тестів в
досліджувальних підгрупах були різнонаправлені, достовірно відрізнялись
тільки показники протромбінового індексу. Протромбіновий індекс ( ПІ )
достовірно знижувався у всіх підгрупах в порівнянні з початковими
даними. Так, на 3 добу антикоагулянтної профілактики, ПІ знижувався на
11,1% в підгрупі А, на 5,2% в підгрупі В, на 3,6% в підгрупі С ( р 0,05 ) та свідчили про збереження схильності до
гіперкоагуляції. Показники ІІІ фази згортання крові ( t, АМ ) і
фібрінолітичної активності ( F ) знаходились в межах норми і достовірно
не відрізнялись ( р > 0,05 ) від початкових.

Підгрупа В. Показник спонтанної агрегації тромбоцитів знаходився в межах
норми і достовірно не відрізнявся від початкового ( р > 0,05 ) .
Спостерігалось збільшення показника r на 71,7% ( р 0,05 ) та відповідав нормі.

Підгрупа С. Показник спонтанної агрегації тромбоцитів достовірно не
відрізнявся від початкового ( р > 0,05 ) та відповідав нормі. Показник
r знижувався на 56,7% (р 0,05 ) , проте показник Kk перевищував нормальні
величини, а показник k був нижче норми, що свідчило про збереження
схильності до гіперкоагуляції І – ІІ фази згортання. При цьому,
показник Т, що характеризує функціональний стан не тільки
прокоагулянтної ланки гемостазу, але і антикоагулянтну активність,
знаходився в межах норми, достовірно не відрізнявся від початкового.
Показники процесів фібріноутворення і фібрінолізу знаходились в межах
норми і достовірно не відрізнялись від початкових ( р > 0,05 ).

5 доба антикоагулянтної профілактики

Підгрупа А. Показник спонтанної агрегації тромбоцитів збільшувався на
71,1% ( р 0,05 ). Таким чином, у даної підгрупи пацієнтів
на 5 добу антикоагулянтної профілактики спостерігалась
різноспрямованість показників гемостазу.

Підгрупа В. Показник спонтанної агрегації тромбоцитів – норма,
достовірно не відрізнявся від початкового рівня і показника Аr на 3
добу профілактики. Показник r знижувався на 44,3% ( р 0,05 ) та відповідав нормі. Таким
чином, у даної підгрупи пацієнтів на 5 добу антикоагулянтної
профілактики ми також спостерігали різноспрямованість показників
гемостазу.

Підгрупа С. Показник спонтанної агрегації тромбоцитів відповідав нормі,
достовірно не відрізнявся від початкового та показника 3 доби
антикоагулянтної профілактики ( р > 0,05 ). Показник r на 42,3 % ( р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020