.

Морфологічні закономірності ремоделювання структур тонкої кишки в залежності від вегетативного гомеостазу щурів і за умов отруєння блідою поганкою (ав

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
136 4175
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Тернопільський державний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського

Котляренко Лідія Теодорівна

УДК 616.341-008.8-091.8-099:582.284]-092.9

Морфологічні закономірності ремоделювання структур тонкої кишки в
залежності від вегетативного гомеостазу щурів і за умов отруєння блідою
поганкою

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

тернопіль – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло
Степанович, Тернопільський державний медичний університет імені
І.Я. Горбачевського МОЗ України, професор кафедри загальної та
оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та
ортопедією

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Піскун Раїса Петрівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри медичної біології, паразитології та генетики;

доктор біологічних наук, професор Мислицький Валентин Францович,
Буковинський державний медичний університет МОЗ України, професор
кафедри фізіології;

доктор медичних наук, професор Дубінін Сергій Іванович, вищий державний
навчальний заклад “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ
України, завідувач кафедри медичної біології.

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра анатомії людини, м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться 26 квітня 2007 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному
медично-му університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, вул. Січових стрільців, 8).

Автореферат розіслано 23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор
Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Однією з важливих проблем cучасної морфологічної
науки є з’ясування ремоделювання внутрішніх органів і систем при впливі
на організм людини шкідливих чинників, у тому числі токсинів
біологічного походження. За даними статистичних звітів щорічно в Україні
спостерігається до 1000 отруєнь грибами, які до 10 % закінчуються
летально. З усіх отруйних шапкових грибів найважчий клінічний перебіг
зумовлює бліда поганка, – найбільш токсичний шапковий гриб на Землі.
Вживання її спричинює смерть у 90-95 % випадків отруєння (Молдаван М.Г.,
Гродзинская А.А., 2002; Слободкін В.І., 2001; Smith J.F., 2005).

Особливістю патогенезу отруєння токсинами блідої поганки є те, що вони,
потрапляючи в травний тракт не знешкоджуються, а швидко всмоктуються і
призводять до складних морфологічних змін у внутрішніх органах і
системах (Діордійчук В.В., 2004; Eyer F. et al., 2004). Проте,
проведений аналіз вітчизняних та доступних зарубіжних джерел, а також за
твердженнями окремих авторів (Fineschi V. et al., 1996; Дземан М.І.,
1999; Тибінка А.М. і співавт., 2004; Піскун Р.П., 2006), свідчать про
відсутність фундаментальних досліджень стосовно вивчення ремоделювання
структур тонкої кишки за умови отруєння блідою поганкою. Водночас слід
зауважити, що розвиток пристосувально-компенсаторних реакцій організму
залежать від типу автономної нервової системи, якій належить важлива
роль у підтримці гомеостазу (Волошин О.С., Жук І.Б., 2006; Andersson J.,
2005). Дані літератури дозволяють вважати, що функціональні прояви цієї
нервової системи організму є генетично детерміновані й можуть
безпосередньо впливати на адаптаційні процеси (Осьминин Ф.В. и соавт.,
1991; Czura C.J. et al., 2003; Мислицький В.Ф. і співавт., 2005). Проте,
є лише окремі повідомлення про взаємозв’язок особливостей вегетативного
гомеостазу із характером адаптаційних та дизадаптаційних процесів в
організмі індивідуму (Ніколаєва О.В., 2003; Reek S. et al., 2004). Тому
при проведенні морфологічних досліджень необхідно враховувати ці
особливості, оскільки вони в тій чи іншій мірі можуть впливати на
формування клінічного синдрому й визначати лікувальну тактику.

Таким чином, актуальність питання встановлення структурно-функціональних
змін тонкої кишки при отруєнні грибами, відсутність наукових робіт,
присвячених розкриттю механізмів дії токсинів блідої поганки на частини
тонкої кишки залежно від вихідного типу автономної нервової системи є
важливим з теоретичної та практичної точки зору. З’ясування
взаємозалежних зв’язків між функціональним станом вегетативної регуляції
організму й особливостями ураження тонкої кишки токсинами блідої поганки
є перспективним щодо можливості розширення і поглиблення знань про
патогенетичні механізми цих отруєнь, що є необхідним для розробки
методів лікування таких інтоксикацій з врахуванням вегетативного
гомеостазу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах науково-дослідної роботи “Морфо-функціональні
основи адаптаційних процесів в серцево-судинній і травній системах при
артеріальній гіпертензії у великому та малому колах кровообігу при
різних коригуючих впливах” (№ державної реєстрації 0104U004522)
Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.
Горбачевського. Автор даного дослідження є співвиконавцем вказаної
науково-дослідної роботи. Тема дисертації затверджена проблемною
комісією МОЗ і АМН України “Морфологія людини” (протокол № 72 від
10.03.2006 р.).

Мета дослідження. Встановити морфологічні закономірності ремоделювання
структур тонкої кишки в залежності від особливостей вегетативного
гомеостазу щурів і за умов отруєння блідою поганкою.

Завдання дослідження:

1. Уточнити структурно-функціональну організацію різних частин тонкої
кишки контрольних тварин з різними типами вегетативної регуляції
організму.

2. Дослідити морфо-функціональний стан і перебіг
адаптаційно-компенсаторних процесів у дванадцятипалій кишці тварин при
отруєнні блідою поганкою.

3. Виявити особливості структурно-метаболічних змін порожньої кишки при
дії на організм білих щурів токсинів блідої поганки.

4. З’ясувати характер і направленість морфо-функціонального стану
клубової кишки тварин при отруєнні блідою поганкою.

5. Встановити закономірності перебігу адаптаційно-компенсаторних
процесів у частинах ураженої тонкої кишки токсинами блідої поганки
залежно від вихідного типу автономної нервової системи дослідних тварин.

Об’єкт дослідження: ремоделювання структур тонкої кишки за умов дії
токсинів блідої поганки на організм білих щурів з різними типами
вегетативної регуляції.

Предмет дослідження: дванадцятипала, порожня, клубова кишки.

Методи дослідження: гістологічний – для вивчення закономірностей
структурної організації стінок неуражених дванадцятипалої, порожньої,
клубової кишок, їхніх судин, а також морфогенезу частин тонкої кишки при
дії на організм токсинів блідої поганки; морфометричний – для
дослідження кількісних характеристик оболонок і судин стінки неуражених
та уражених дванадцятипалої, порожньої, клубової кишок;
імуноморфологічний – для оцінки стану місцевих імунних реакцій у стінці
частин тонкої кишки; інформаційний – для визначення ступеня
дезорганізації та нестабільності імуноморфологічних структур слизових
оболонок частин тонкої кишки; статистичний – для об’єктивізації
одержаних кількісних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено залежність
структурно-метаболічних особливостей стінки неуражених дванадцятипалої,
порожньої та клубової кишок, їхніх судин у білих статевозрілих щурів від
особливостей вегетативної регуляції організму. Розкрита патогенетична
характеристика виявлених змін при отруєнні токсинами блідої поганки.
Так, товщина слизової, м’язової оболонок, довжина, ширина ворсинок,
глибина та ширина крипт у дванадцятипалій, порожній і клубовій кишках
мають найбільші просторові параметри при домінуванні впливів
симпатичного відділу автономної нервової системи, а найменші
морфометричні показники перерахованих структур виявлені у дослідних
тварин з переважанням парасимпатичних впливів. Уперше доведено, що
якісні та кількісні зміни частин ураженої тонкої кишки залежить від
особливостей вегетативної регуляції та тривалості дії отрути.
Встановлено більш виражені деструктивні зміни складових частин порожньої
кишки порівняно з дванадцятипалою та клубовою, особливо через дві доби
після отруєння.

Уперше встановлено, що в контрольних тварин з переважанням у
вегетативному гомеостазі парасимпатичних впливів у найбільш оптимальних
умовах кровопостачання були дванадцятипала, порожня та клубова кишки.
Найнижчу пропускну здатність артеріальних судин вказаних частин
неураженої тонкої кишки виявлено у білих щурів з домінуванням
симпатичних впливів автономної нервової системи, при цьому найбільш
виражені зміни виникали в артеріях дрібного калібру, порівняно з
артеріями середнього калібру порожньої кишки у цих тварин.

Уперше при дослідженні локальних імунних реакцій встановлено, що
найбільше плазматичних клітин з Ig A та найвищий рівень SIg A були в
слизовій оболонці неураженої тонкої кишки дослідних білих щурів, де
переважали парасимпатичні впливи у вегетативному гомеостазі, а при
домінуванні симпатичних – були найнижчими. При дії на організм токсинів
блідої поганки відбулися диспропорційні зміни кількості плазматичних
клітин з Ig А, Ig М, Ig G, Ig Е у слизовій оболонці частин тонкої кишки
та істотне зниження SІg А. Виявлені зміни локальних імунних реакцій у
досліджуваному органі переважали при домінуванні симпатичних впливів
автономної нервової системи.

У змодельованих патологічних умовах ступінь деструктивних,
інфільтративних процесів і судинних розладів у стінці дванадцятипалої,
порожньої та клубової кишок найбільш вираженим виявився у дослідних
тварин з домінуванням симпатичних впливів вегетативної регуляції
організму.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані морфометричних
та імуноморфологічних досліджень можуть бути використані для діагностики
уражень дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок, які об’єктивно
оцінюють ступінь патоморфологічних змін названих частин тонкої кишки.
Визначення перебігу патологічного процесу суттєво розширюють
морфологічні прояви пристосувально-компенсаторних процесів і можуть бути
застосовані в практичній діяльності патогістологів, в науково-дослідних
лабораторіях, а також можуть слугувати основою для удосконалення та
розробки методів корекції. Отримані результати дисертації впроваджені у
навчальний процес при читанні лекцій і проведенні практичних занять
Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова,
Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького, Буковинського державного медичного університету,
Івано-Франківського державного медичного університету, Кримського
державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, Одеського
державного медичного університету, Луганського державного медичного
університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено інформаційний
пошук, аналіз джерел літератури, встановлено актуальність і ступінь
вивчення проблеми, сформульовано мету та задачі роботи, обґрунтовано
вибір об’єкта та методів дослідження. Дисертантом особисто виконано
експериментальне моделювання патології, морфометричні виміри, проведено
інформаційний аналіз, статистичну обробку результатів, розроблено
основні теоретичні та практичні положення роботи. Дослідження виконані в
центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я. Горбачевського (атестат акредитації
№ 001488 від 3.10.2003 р.). Здобувачем особисто написані всі розділи
дисертації, аналіз та узагальнення, обґрунтування висновків. У наукових
працях, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал,
отриманий дисертантом у процесі виконання досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднено на ІІІ Національному конгресі геронтологів і геріатрів
України (Київ, 2000), VІ-VІI Міжнародних медичних конгресах студентів і
молодих вчених (Тернопіль, 2002, 2003), науково-практичній конференції
“Організація токсикологічної допомоги в Україні” (Київ, 2002),
міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна гастроентерологія:
питання діагностики та лікування” (Харків, 2002), Міжнародній
конференції, присвяченій пам’яті професора І.В. Шостаковської (Львів,
2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні
аспекти хронобіології і хрономедицини” (Чернівці, 2002), конференції,
присвяченої 100-річчю з дня народження професора фізіології, академіка
Р.О. Файтельберга (Одеса, 2003), науково-практичних конференціях
“Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003,
2005), науковій конференції “Гістологія та ембріогенез периферійної
нервової системи” (Київ, 2004), VІ Міжнародній науково-практичній
конференції морфологів України (Львів, 2004), першій всеукраїнській
науковій конференції “Карповські читання” (Дніпропетровськ, 2004),
міжнародній конференції “Клітинні і субклітинні механізми функціонування
травної системи” (Львів, 2004), всеукраїнській науковій конференції
“Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії”
(Чернівці, 2004), міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні
основи продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, 2004), всеукраїнській
науково-практичній конференції “Проблеми діагностики, профілактики та
лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій” (Чернівці, 2004),
ІV Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю
(Чернівці, 2004), підсумкових наукових конференціях Тернопільського
державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (Тернопіль,
2004, 2005), всеукраїнській науково-практичній конференції
“Організаційні, медико-фармацевтичні та методичні аспекти медицини
катастроф” (Тернопіль, 2005), міжнародній науковій конференції
“Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2005),
2-й міжнародній науково-практичній конференції “Альянс наук: ученый –
ученому” (Дніпропетровськ, 2005), 2-й міжнародній науково-практичній
конференції “Спецпроэкт: анализ научных исследований” (Дніпропетровськ,
2005), науково-практичній конференції “Современные проблемы и пути
решения в науке, транспорте, производстве и образовании” (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 43 наукові праці (7 –
самостійні), з них 23 – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК
України, 1 деклараційний патент України на винахід, 19 – у матеріалах
конгресів, конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 335 сторінках
комп’ютерного друку. Складається із переліку умовних скорочень, вступу,
5 розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 437
найменувань, додатків. Робота включає 43 таблиці і 55 рисунків.
Бібліографічний опис джерел літератури, ілюстрації та додатки викладені
на 67 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети і реалізації
поставлених завдань дослідження виконане на 186 безпородних щурах-самцях
репродуктивного віку масою 190-210 г. Усі втручання та забій проводилися
з дотриманням загальних етичних принципів експериментів на тваринах
(2001). Комісією з питань біоетики Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевського (протокол № 10 від 18 квітня 2006
р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної
роботи не виявлено.

Згідно з поставленими задачами були проведені наступні експерименти: на
30 щурах вивчено токсичність блідої поганки (екстракту гриба), ступінь
токсичності оцінювали за летальністю отруєних тварин; на 49 щурах
вивчено функціональний стан типу вегетативної регуляції організму та
досліджено морфо-функціональні особливості частин неураженої тонкої
кишки цих тварин залежно від їхнього вегетативного гомеостазу. на 107
щурах досліджено структурно-метаболічні зміни частин тонкої кишки
залежно від особливостей вегетативної регуляції організму та за умов
отруєння токсинами блідої поганки, які були розділені на три групи: 1-а
– включала тварин зі збалансованим впливом симпатичної та
парасимпатичної ланок автономної нервової системи, 2-а – з переважанням
у вегетативному гомеостазі парасимпатичних впливів, 3-я – з домінуванням
симпатичних впливів нервової системи. Із них 53 білих щури виведено із
досліду через 24 години після інтоксикації, а 54 – через 48 годин від
початку експерименту. Щурів отруювали внутрішньоочеревинним введенням
екстрактів блідої поганки в дозі ЛД50 (170мг/кг), у нашій модифікації
(деклараційний патент України на винахід № 55691 А).

Стан вихідного вегетативного гомеостазу вивчали за варіабельністю
серцевого ритму. Зняття кардіограми проводили на електрокардіографі
ЕК-2Т-02 в одинаковий період доби (з 9 до 11 год ранку), після
5-хвилинного перебування тварини в горизонтальному положенні при
спокійному диханні. Нами був вибраний двохвилинний запис,
інформативність якого підтверджена дослідженнями як мінімально коректна
(Лобода О.Ю. і співавт., 2002; Коркушко О.В и соавт., 2002). Визначення
та висновок про вихідний функціональний рівень автономної нервової
системи всіх білих щурів здійснювали за допомогою статистичного аналізу
варіабельності серцевого ритму за методикою P.M. Баєвського з співавт.
(1984). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах
тіопентал-натрієвого наркозу.

Вирізані шматочки середніх частин дванадцятипалої, порожньої та клубової
кишок фіксували в 10 % нейтральному формаліні. Після фіксації матеріал
зневоднювали у розчинах етилового спирту й ущільнювали парафіном.
Депарафінізовані зрізи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксиліном і
еозином, пікрофуксином за ван-Гізон, за методами Маллорі, Вейгерта.
Мікропрепарати вивчали за допомогою мікроскопів МБИ-6, МБН-15,
“Люмам Р-8” при різних збільшеннях.

Для електронномікроскопічного дослідження шматочки із вказаних частин
тонкої кишки фіксували в 2 % розчині чотирьохокису осмію на фосфатному
буфері з рН-7,4 та молярною концентрацією 0,1 моль/л. Ультратонкі зрізи,
виготовлені на ультрамікротомі УМТП-2, монтували на мідні бленди
діаметром 1 мм з формваровою основою. Зрізи товщиною 30-50 нм
контрастували у 2 % розчині ураніл-ацетату на 70 ° спирті та сумішшю
Рейнольдса і досліджували з допомогою електронних мікроскопів ПЕМ-100 та
ЕМБ-100ЛМ.

Гістостереометричні вимірювання здійснювали на гістологічних
мікропрепаратах дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок із
застосуванням методів і рекомендацій Г.Г. Автанділова (2002).
Морфометрію артерій тонкої кишки проводили за методикою С.В. Шорманова
(1998) шляхом визначення величини їх зовнішнього та внутрішнього
діаметрів, товщини медії, індекса Вогенворта, висоти ендотеліоцитів, їх
діаметри, ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах, відносний
об’єм їхнього ураження.

Для виявлення плазматичних клітин з Ig A, Ig M, Ig G, Ig E мікротомні
зрізи частин тонкої кишки обробляли моноспецифічними антисироватками
проти вказаних класів імуноглобулінів, кон’югованими із ізотіоціанатом
флюоресцеїну, застосовуючи прямий метод Кунса з відповідними контролями,
які вивчали за допомогою люмінесцентного мікроскопа “Люмам Р-8”. У
люмінесцентному світлі підраховували плазматичні клітини, що давали
специфічне світіння, на 1 мм2 слизової оболонки досліджуваного органа
(Дранник Г.П., 1999). Визначення секреторного Ig A у слизовій оболонці
частин тонкої кишки проводили методом роздільної імунодифузії в агарі з
специфічною сироваткою проти SIg A (Кімакович В.Й. із співавт., 1999;
Кривченя із співавт., 2001). Для встановлення ступеня дезорганізації та
нестабільності імуноморфологічних структур слизових оболонок тонкої
кишки використовували інформаційний метод з визначенням ентропії,
відносної ентропії та надмірності (Автандилов Г.Г., 2002).

Отриманий при проведенні морфологічних і функціональних дослідженнях
матеріал оброблявся методом варіаційної статистики з визначенням
середньої арифметичної величини, похибки середньої арифметичної
величини, критерію Стьюдента, показника достовірності. Статистична
обробка проведена за допомогою програми Excel та пакету програм
“Statistica 6,0” (StatSoft, США) на персональному комп’ютері типу ІВМ.
Достовірність різниць встановлювали за критерієм Стьюдента при р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020